CC BY
54
© Неспрядько В. П., Кирилюк В. В. УДК 616. 314-007-77:615. 46 Неспрядько В. П., Кирилюк В. В.
вплив ЧАСТКОВОТ ВТРАТИ ЗУБiB ТА HEЗHiMHИX ЗУБНИХ ПPОTEЗiB НА ОРГАНИ i ТКАНИНИ ПОРОЖНИНИ РОТА
Нацiональний медичний ушверситет iменi О. О Богомольця
(м. Кшв)
Дана робота е фрагментом НДР «Етюлопя, орто-педичне лкування i профiлактика оклюзiйних пору-шень зубощелепного апарату», № держ. реестраци 0106и002347.
Клiнiчна картина частково! втрати зубiв визнача-еться безлiччю факторiв:
• причинами i давнiстю втрати зубiв,
• кiлькiстю i положенням зубiв в зубному ряду,
• станом твердих тканин i пародонту зубiв, що залишилися,
• видом прикусу,
• спадковютю,
• супутнiми захворюваннями,
• вком i психоемоцiйним статусом пацiента.
В альвеолярному вщростку i тканинах пародон-та зубiв, якi не мають антагонiстiв, виникають рiзнi змiни морфолопчного та обмiнного характеру. Так, в беззубому альвеолярному вщростку починають переважати атрофiчнi процеси, швидкiсть яких i н дивiдуальнi особливостi органiзму визначають стан опорних тканин протезного ложа [37,38].
Зеленская И. М вщзначила, що прискорений темп атрофiI практично завжди супроводжуеться змiщенням вершини альвеолярного гребеня в д^ лянцi передых i бiчних груп зубiв в оральну сторону, що призводить до деформаци лши альвеолярних дуг [12]. На думку Ыших авторiв [7,22] в залежноет вiд ступеня атрофи альвеолярного вiдростка тип слизо-во! оболонки варiюе вiд щiльноI, мало податливо! i гладко!, до пухко!, змЫено! в кольорi, з поздовжыми або поперечними складками на вестибулярно! або язично! поверхнi.
Особливостi видалення зубiв також впливають на формування |'х лунок [5]. Травма кра!в лунки, що ви-никае при видаленн зубiв зi зруйнованою коронко-вою частиною, веде до утворення екзостозiв. Одним з негативних факторiв пiд час операцi! видалення зуба е пошкодження м'яких тканин, що оточують зуб, що зустрiчаеться в 3,2 % випадюв [41].
Параскевич В. Л зазначив, що значно уповтьнюе процеси регенерацп кiстково! тканини травматичне видалення зуба, в бтьшою мiрою, якщо пошкоджена мiжкоренева перегородка i кiлька стiнок лунки [21]. На остаточну анатомiчну форму щелепи в дiлянцi
дефекту зубного ряду суттево впливають стан вида-леного зуба i пародонта, а також власне опера^я з видалення зуба [36]. Пюля екстракцi! зубiв часто вщ-буваеться значна резорбцiя гребеня.
Периапкальне запалення, виражений маргi-нальний пародонти або травми часто викликають серйозн локальнi деформацi! альвеолярного гребеня. Особливо це виражено при видаленн iмплан-тату внаслiдок незадовiльно! остеоштеграцп або переiмплантиту.
При видаленнi зубiв порушуеться рiвновага замкнутого ланцюга сил, як утримують зуби в стй кому станi i зберкають зубнi ряди в артикуляцiйнiй рiвновазi, що призводить до змiщення i нахилу зубiв. Одночасно зi змщенням зубiв в сторону дефекту вщбуваеться перемiщення зубiв-антагонiстiв, особливо штенсивно протiкае в осiб молодого в^ [17]. Цi порушення найчастiше зустрiчаються на нижнiй щелепi i посилюються зi збiльшенням термiну, що пройшов з моменту видалення зуба [16]. При частково! втрати зубiв пародонт збережених антагоню-тiв знаходиться в стан бiльшо! напруги, ыж в нормi, i, навпаки, пародонт Ыших не отримуе належно! функцюнального навантаження. Це дiе несприятли-во на тканини опорного апарату, викликаючи в них явища дистрофп [27].
До вторинного перемщення зубiв слщ вiднести змiну !х положення при дефектах зубних рядiв, при пародонтопати, одонтогенних пухлинах i функцiо-нального перевантаження [31].
Найбтьш типовими е наступы можливi напрямки руху зубiв:
• вертикальне перемiщення верхнiх i нижнiх зубiв (односторонне, двосторонне);
• взаемне вертикальне перемщення верхых i нижнiх зубiв;
• дистальне i медiальне перемiщення верхнiх i нижых зубiв;
• нахил зубiв у язиково-пщнебшному та щiчних напрямках;
• поворот зуба навколо оЫ;
• комбшоване перемiщення, до якого вiдно-сяться вiялоподiбна розбiжнiсть зубiв при пародон-топатiях [31].
Л. В. Ильина Маркосян та В. А. Пономарьова розрiзняють двi клiнiчнi форми вертикального пере-мiщення 3y6iB при втратi антагоню^в. При першiй формi перемiщення зуба супроводжуеться збть-шенням комiркового вщростка. Спiввiдношення поза- i внутрiшньо альвеолярно! частин зуба при цьому не змЫюеться, тобто спостерiгаеться зубо-альвеолярне подовження. При друпй формi вису-нення зубiв вiдбуваеться на тгм збiльшеного альвеолярного гребеня, але з оголенням частини кореня зуба. Друга форма вщповщае бтьш тзым стадiям перебудови альвеолярно! частини [31].
Вщсутнють функцiонального навантаження на область дефекту зубного ряду сприяе атрофп альвеолярного гребеня щелепи i утворенню зубощелеп-но! деформацiI, тобто атрофiя вiд бездiяльностi [21]. Найбтьш iнтенсивно резорбцiя кiстки вiдзначаеться на раных стадiях атрофiчного процесу. Seibert J. S видiлив три класи атрофи альвеолярного вiдростка [40]:
Клас 1 - втрата ширини гребеня ^чно-язичний напрямок) з збереженням нормально! висоти (ат-кально-коронально! напрямок).
Клас 2 - втрата висоти гребня« (апкально-коро-нально! напрямок) з збереженням нормально! ширини (|^чно-язичний напрямок).
Клас 3 - втрата кютки по ширин i висотi (в щ^чно-язичних i апiкально-корональних напрямках).
Атрофiчнi процеси можуть посилюватися роз-витком запальних процесiв в лунц видаленого зуба [39]. Вони бтьш вираженi при видаленнi зубiв на тгм деструктивних уражень, а також при вторинному загоенн ран [32]. При цьому вщзначаеться бiльш виражена деформа^я альвеолярного вiдростка. За даними Ashman R. B. пюля видалення зубiв аль-веолярний вiдросток атрофуеться на 40-60 %, зву-жуеться до вершини i перемiщуеться в язичну сторону [34]. Цей процес не залежить вщ положення i ктькост видалених зубiв [30]. Найбтьш штенсивно резорбцiя кiстково! тканини вщзначаеться на раных стадiях атрофiчного процесу.
Таким чином, оптимiзацiя процеЫв регенера-цi! кiстково! тканини, ранне створення функцп i до-зоване навантаження на зуби, як залишилися е необхiдною умовою пiсля операци видалення зуба. Недолiк кiстково! тканини, дефекти альвеолярних вщростюв, виникають пюля видалення зубiв, вима-гають застосування спещальних методiв лiкування (альвеолопластика, синус^фтинг та iн.) з викорис-танням препара^в, що стимулюють остеогенез. За даними Щербаков А. С. у дорослих пащетчв через 5-10 роюв пюля видалення зубiв у 97-98 % випадюв виявляеться рiзного ступеня деформа^я щелеп, що закономiрно веде до ослаблення функци зубiв, що залишилися i знижуе ефективнiсть ортопедичного л^вання [31].
Доведено, що при частковм втратi зубiв вщбува-еться порушення морфофункцiонального стану опорного апарату зубiв, що залишилися, перебудова жувальних м'язiв i елементiв скронево-нижньоще-лепного суглоба [29]. Замщення дефекпв зубних
рядiв е основою профтактики захворювань зубоще-лепно! системи, шлунково-кишкового тракту i позитивного впливу акту жування на вегетативнi реакци органiзму [23].
Багатьма авторами зазначено, що мостоподiбнi протези при правильному плануванн та оптимальному використанн не викликають патологiчних змiн в пародонт i сприяють нормалiзацi! оклюзмних вза-емовiдносин [10]. У роботах як вггчизняних [11], так i зарубiжних вчених [33,35] встановлено, що безпо-середне i ранне замщення дефек^в зубних рядiв ефективнiше i швидше вiдновлюе обмiннi процеси, нормалiзуе трофiку тканин альвеолярного вiдростка.
За допомогою штучних коронок i мостоподiбних протезiв вiдбуваеться вiдновлення цiлiсностi зубних рядiв, висоти прикусу, функцi! жування, мови, ес-тетики. Однак, слщ враховувати, що ортопедичний апарат в порожнин рота - це чужорщне тiло, яке впливае на тканини i середовища порожнини рота [8].
За даними Копейкина В. Н. (1988) 80 % незым-них зубних протезiв, що застосовуються в орто-педичнiй стоматологi!, продовжують залишатися штамповано-паяними. На його думку, штамповано-паянi конструкцi! зубних протезiв чинять негативний вплив на органи i тканини порожнини рота бтьшою мiрою, нiж будь-коли. Вони впливають на слизову оболонку, викликають явище гальваноза в порожни-нi рота, е причиною хейлтв, глоситiв, лейкоплакiй, парестезм.
Малий Ю. А. (1988) виявив судинн змiни в яснах опорних зубiв. Колесова Т. В. (1999) виявила про-лежнi пiд ттом металокерамiчних мостоподiбних протезiв в 31 % випадюв (при сiдлоподiбнiй формi промiжно! частини).
Думка бiльшостi авторiв сходиться на тому, що вплив практично вЫх штучних коронок на тканини марпнального пародонту залежить вщ рiвня роз-ташування краю коронки i глибини !! занурення пщ ясна. Якщо коронка не доходить до ясенного краю, то вона не робить негативного впливу на тканини пародонту. У даному випадку можливий естетичний недолк протеза. При пщ'ясенному розташуванн краю коронок виникають рiзнi морфологiчнi змiни в м'яких тканинах крайового пародонту. Характер i ступшь виявленостi патологiчних змiн в цих тканинах залежать вщ глибини просування коронки пщ ясна i щiльностi охоплення коронкою кореня зуба в при-шийковiй дiлянцi [19].
Патолопчний вплив незнiмних протезiв на тканини пародонту може бути обумовлений не ттьки глибоким просуванням коронок пщ ясна, надмiрною товщиною i невiдповiдним контуром !х кра!в, Ыдло-подiбно! формою i щтьним приляганням промiжно,|, частини мостоподiбних протезiв до слизово! обо-лонки ясен, але i функцiональним перевантаженням пародонту опорних зубiв. Перевантаження може бути обумовлене наявнютю супраконтактiв при рiзних видах оклюзi!, нерацiонально! конструкцi!. Пластмасовi та комбiнованi коронки при щтьному приляганнi до слизово! оболонки ясна е причиною
пнпвтв i пародонтитiв. Набухаючи у вологому се-редовищi порожнини рота, пластмаса збтьшуеть-ся в об'емi i здавлюе тканини крайового пародонту, крiм того, пластмаса е джерелом токсичного впливу через речовини,що входять до !! складу.
Дос залишаються недостатньо вивченими функ-цюнальы властивостi органiв i тканин порожнини рота (секреторна функ^я слинних залоз, смакова чутливють рецепторiв язика, больова i тактильна чутливiсть слизово! оболонки ясен, мЫеральна на-сиченiсть мiжальвеолярних перетинок) при рiзному поеднаннi конструкцмних матерiалiв i технологiй зубних протезiв, не вирiшено питання сумiсностi ма-терiалiв з органами порожнини рота i органiзмом в цiлому.
Поодинок роботи присвяченi дослiдженню тактильно! i больово! чутливостi слизово! оболонки при рiзних станах зубощелепно! системи [2].
Стану смаково! чутливостi у оЫб при рiзних кон-струк^ях зубних протезiв присвяченi дослiдження [28] про непереносимють до сплавiв металiв, що за-стосовуються у ортопедично! стоматологi! свiдчить робота [3,6]. На виникнення гальваычних струмiв при використанн штамповано паяних мостоподiб-них протезiв i протезiв з рiзнорiдних металiв вказу-ють багато дослiдникiв [3,15] про вплив матерiалiв зубних протезiв на органи, тканини i оргаызм свщ-чать роботи Добелис М. А [9].
В останн десятилггтя значно зросла популяр-нiсть суцтьнолитих, в тому числi i металокерамiчних протезiв. Найчастiшими ускладненнями при !х за-стосуваннi е: карiозне руйнування твердих тканин зубiв пiд коронкою, розцементування протеза i вiд-коли фарфорового облицювання. Розцементування протеза (3,2 - 20 % вЫх ускладнень) починаеться в дтянц краю штучно! коронки. У цьому ж мющ розви-ваеться i карюзний процес (25 - 70 % ускладнень).
Край коронки вщграе також важливу роль у роз-витку хроычного запалення маргiнальних ясен - пн-гiвiту i пародонтиту [26]. Край штучно! коронки i тканина зуба в дтянц межi препарування е своерiдною «слабкою ланкою» при ортопедичному л^ваны хво-рих незымними протезами.
Розташування краю суцтьнолитих коронок -один зi стрних питань у ортопедично! стоматологi,|, [42]. ДискуЫя йде про форми уступу, допустимо! точност прилягання протеза до зуба i глибинi його розташування [18].
Довготривалий устх конструкцi! з металокера-мiки з урахуванням позитивних властивостей кера-мiчного облицювання може бути ттьки тодi, коли вс клiнiчнi та лабораторнi етапи будуть виконан з великою точнютю i ретельнiстю. Велике значення при цьому слщ надавати iндивiдуальним особливостям порожнини рота патента [20].
Встановлено, що в середньому ширина щтини мiж куксою фантомного зуба i краем лито! коронки дорiвнюе 42 мкм. Числены роботи присвячен дис-кусiйним питанням про розташування уступу по вщ-ношенню до ясенного краю.
На думку Sassen (1981) показанням для пщ'ясеневого препарування 3y6iB i вiдповiдного розташування краю коронки служать наступи фактори:
1) естетичн вимоги;
2) карiозне ураження зубiв вище маргiнального краю;
3) коротка коронкова частина зуба з невеликою ретенцмною можливютю;
4) виготовлення протезiв повторно при ранiше проведеному пщ'ясеневому препаруваннi.
Проведенi автором дослiдження показали, що в 30 % вЫх випадюв край коронки може бути досить глибоко занурений в ясеневу щтину.
Пщ'ясеневе розташування краю коронки неба-жано з точки зору бюлогп пародонта [25]. Такий тип коронок викликае локалiзований гiнгiвiт, пов'язаний з тим, що мiж краем коронки i структурами зуба е вщстань вiд 25-119 мкм, де скупчуються залишки !жi, епiтелiю. Представляе штерес дослiдження авторiв, якi встановили, що при пщ'ясеневому одонтопре-паруванн значно збiльшуеться кiлькiсть ясенного ексудату [24]. При над'ясеневiй межi препарування ексудату значно менше [13].
Вельми дискусмними, крайнiми, суперечливими пiдходами е форма i ступiнь прилягання тта мета-локерамiчного мостоподiбного протеза. У виршены цього питання багато авторiв виходили з положен-ня про абсолютну iндиферентнiсть порцеляни, що i стало пiдставою до застосування сiдлоподiбно! форми [14].
На думку Каламкарова Х. А. (1996) сiдлоподiбна форма тта мостоподiбних металокерамiчних про-тезiв у хворих iз захворюваннями пародонту сприяе максимальному розвантажены опорно-утримуючо-го апарату опорних зубiв. Питання про проведення ретракци ясен з метою розширення ясенно! бороз-ни дискутуеться й донинi. Незважаючи на значи-мiсть ретракцi! е численнi суперечливi думки про !! проведення. Насамперед це пов' яз ано з визначен-ням негативного впливу ретракци ясен на тканини марпнального пародонта [1].
СтупЫь запальних уражень слизово! оболонки залежить вщ топографи дефекту, конструктив-них особливостей мостоподiбного протезу, в тому чиогм вiд розмiрiв промiжно! частини, матерiалу, з якого було виготовлено протез, i вiд стану отрних i зубiв-антагонiстiв.
Ушкодження слизово! оболонки вщбуваеться також iз-за контакту промiжно! частини мостопо-дiбних протезiв iз пластмасовим облицюванням з верхiвкою альвеолярного паростка, внаслщок де-формацi! згину, що розвиваеться пщ впливом жу-вального тиску. Вираженi змiни вщзначають пiд дотичною i сiдлоподiбною промiжною частиною iз пластмаси.
Mорфологiчнi до^дження довели, що змiни в слизовм оболонцi ясен, яка розмiщена пщ промив-ною конструкцiею мають невиражений характер чи зовЫм вiдсутнi. При тюному контактi мостоподiбно-го протезу з дотичною промiжною частиною, змЫи в слизовiй оболонцi виявлялися у виглядi потовщення
еттелто за рахунок збтышення об'ему клiтин ши-поподiбного шару i збтышення ктыкост шарiв. На поверхн слизово'| оболонки виявлено явища пара-кератозу. В еттели визначаетыся пiдвищений bmîct РНК, а в цитоплазмi клiтин шипоподiбного шару -осередки глкогену.
Вибiр конструкци протезу, ктыкост опiрних зубiв не завжди теоретично обфунтований i проводиться емтрично, що призводиты до помилок i, як наслщок, до руйнування зубного ряду.
Значну ролы у розумЫы суп функцюналыного навантаження зубiв у системi мостоподiбних протезiв, визначення плану лкування мае вивчення закоыв бiомеханiки опiрного апарату зуба в нормi i при патологи [4].
В останнi роки для досягнення ^eï мети почали застосовувати математичн розрахунки. Це дало поштовх до розробки теоретичних основ конструю-вання мостоподiбних протезiв. Але, запропонован
на основi теоретичних розрахункiв, способи визначення функцюналыних можливостей пародонту дещо схематичнi потребуюты доопрацювання.
Таким чином, теоретичн дослiдження для вивчення основних бюмехаычних процесiв, що вщ-буваютыся в пародонтi отрних зубiв мостоподiбних протезiв при сприйнятт зубом функцiоналыного навантаження, створення математично'| моделi «паро-донт - зуб - протез» е сучасними i актуалыними.
^iM того, мостоподiбнi протези, виконуючи л^ кувалыну функцю викликаюты функцiоналынi i мор-фолопчы змiни в тканинах пародонту отрних зубiв [24].
Проведений аналiз лггературних даних дозволив констатувати, що i металокерамiчнi конструкцiï зубних протезiв в тiй чи iншiй мiрi впливаюты на тканини протезного ложа. Негативы моменти пов'язан в бтыхмй мiрi з розбiжностями в методичних тдходах при лiкуваннi хворих з дефектами зубних рядiв мета-локерамiчними конструкцiями.
Лiтература
1. Абакаров С. И. Влияние ретракции десны на ткани пародонта : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / СИ. Абакаров. - М., 1984. - 23 с.
2. Аванесов А. М. Исследование активности антисептиков в полости рта после операции имплантации / А. М. Аванесов,
B. С. Булгаков, О. В. Дементьева, С. С. Маплян //Актуальные вопросы стоматологической имплантации: Материалы второй международной научно-практической конференции. - Минск, 1998. - С. 53-55.
3. Ашман А. Сохранение альвеолярного гребня после удаления зубов / А. Ашман // Клиническая стоматология. - 1997. - № 3. - С. 54-58.
4. Величко Л. С. Определение остаточной мощности пародонта с учетом угла наклона зубов / Л. С. Величко, Н. М. По-лонейчик, А. Е. Крушевский // Стоматология. - 1985. - Т. 64, № 4. - С. 20-21.
5. Верлоцкий А. Е. Удаление зубов и заживление экстракционной раны / А. Е. Верлоцкий. - М.: Медгиз, 1950. - 116 с.
6. Воробьев В. А. Атлас напряженного состояния дентальных имплантатных систем / В. А. Воробьев, Т. М. Ратинер,
A. С. Рубинов, В. В. Дудкин. - Ангарск, 1997. - 58 с.
7. Гаврилов Е. И. Протез и протезное ложе / Е. И. Гаврилов. - М.: Медицина, 1979. - 264 с.
8. Галинский Ю. Г. Профилактика стоматологических заболеваний, обусловленных наличием в полости рта ортопедических конструкций / Ю. Г. Галинский, О. Я. Зултан, А. В. Цимбалистов // Стоматология. - 1998. - Спец. вып. -
C. 42-43. - (Материалы 4 съезда стоматологов, М., 15-19 сент. 1998 г.).
9. Добелис М. А. Роль структурных компонентов компактной костной ткани в ее деформативности и несущей способности / М. А. Добелис, Ю. Ж. Саулгозис // Современные проблемы биомеханики : Вып. 2. Механика биологических тканей. - Рига, 1985. - С. 70-102.
10. Дойников, А. И. Замещение дефектов зубных рядов мостовидными протезами / А. И. Дойников // Руководство по ортопедической стоматологии / Под общ. ред. проф. А. И. Евдокимова. - М.: Медицина, 1974. - С. 154-165.
11. Еслямгалиев Г. Т. Клинические результаты заживления лунок после непосредственного зубочелюстного протезирования / Г. Т. Есламгалиев, С. А. Исмагулов // Актуальные вопросы стоматологии : сб. тр. - Алма- Ата, 1989. - С. 180183.
12. Зеленская И. М. Экспериментально-клиническое обоснование методов профилактики атрофии альвеолярного отростка при дефектах зубных рядов : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / И. М. Зеленская. - Краснодар, 1998. - 21 с.
13. Изменения глубины, десневого желобка в процессе изготовления коронок / К. Дайксель, X. Шнайдер, А. Айгенвиллиг,
B. Улих // Стоматология. - 1988. - № 2. - С. 82-83.
14. Каламкаров Х. А. Ортопедическое лечение с применением металлокерамических протезов / Х. А. Каламкаров. -М., 1996. - 175 с.
15. Караскуа А. А. Рентгенологическое моделирование установки имплантата / А. А. Караскуа, Т. Э. Анакидзе // Институт стоматологии. - 2000. - № 2. - С. 42.
16. Карпенко Н. И. Устранение вторичных деформаций окклюзионных поверхностей зубных рядов перед протезированием : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Н. И. Карпенко. -Калинин, 1968. - 21 с.
17. Колос Г. А. Изменение зубных рядов после частичной потери зубов (профилактика и лечение) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Г. А. Колос. - М., 1986. - 15 с.
18. Лебеденко А. И. Влияние формы уступа на напряженно- деформированное состояние цельно-керамических коронок / А. И. Лебеденко, И. В. Золотницкий, М. В. Быкова // Проблемы нейростоматологии и стоматологии. - 1998. -№ 2. - С. 17-19.
19. Лисенко Ю. Г. ОцЫка якост та деяких конструктивних особливостей незшмних мостоподiбних металевих npoTe3iB : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматолопя» / Ю. Г. Лисенко. - КиТв, 1991. - 18 с.
20. Малый А. Ю. Влияние металлокерамических протезов на кровообращение в краевом пародонте : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / А. Ю. Малый. - М., 1989. - 19 с.
21. Параскевич В. Л. Дентальная имплантология. Основы теории и практики: научно-практическое пособие / В. Л. Пара-скевич. - Минск : Юнипресс, 2002. - 368 с.
22. Погодин B. C. Получение оттисков с нижней челюсти при наличии складок слизистой оболочки в области протезного ложа / B. C. Погодин // Стоматология. - 1975. - № 2. - С. 49-51.
23. Попов С. С. Влияние величины дефектов зубных рядов и протезирования на функцию слюнных желез и состав слюны / С. С. Попов, В. К. Леонтьев // Стоматология. - 1983. - № 1. - С. 52-54.
24. Постолаки И. И. Качество керамических протезов в зависимости от вида уступа препарированных зубов / И. И. По-столаки, Г. Г. Бырса // Стоматология. - 1984. - № 5. - С. 63-65.
25. Рыжкова С. А. Зуб - десна - протез / С. А. Рыжкова // Стоматология. - Спец. вып. - 1998. - С. 95-96.
26. Семенюк В. М. Анализ осложнений, клинических и технологических ошибок при лечении дефектов зубов и зубных рядов несъемными протезами / В. М. Семенюк // Актуальные проблемы стоматологии. - М., 2000. -С. 230-233.
27. Тагиев, А. И. Восстановление зубного ряда как профилактика поражения пародонта : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / А. И. Тагиев. - М., 1982. - 19 с.
28. Хапилина Т. Э. Ортопедическое лечение больных частичной вторичной адентией съемными зубными протезами замковой фиксацией / дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Т. Э. Хапилина. - 2000. - 186 с.
29. Хватова В. А. Диагностика и лечение нарушений функциональной окклюзии / В. А. Хватова. - Н. Новгород : Изд-во НГМА, 1996. - 276 с.
30. Шашкин В. В. Оптимизация репаративной регенерации альвеолярного отростка после операции удаления зуба : дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / В. В. Шашкин. - Пермь, 1989. - 204 с.
31. Щербаков А. С. Аномалии прикуса у взрослых / А. С. Щербаков. - М.: Медицина, 1987. -191 с.
32. Amler M. H. Pathogenesis of Disturbed Extraction Wounds / M. H. Amler // J. Oral. Surg. - 1973. - Vol. 31, № 9. - P. 666-674.
33. Andean J. N. Immediate and replacement dentures / J. N. Andersen, R. Storer. - Oxford : Blackwell Scientific Publications, 1981. - 351 p.
34. Ashman R. B. Elastic properties of calculous bone: measurement by an ultrasonic technique / R. B. Asman, J. D. Corioh, C. H. Turner // J. Biomech. - 1987. - Vol. 20. - P. 979-987.
35. Beamont A. J. Limited esthetic try - in for some immediate dentures / A. J. Beamont // J. Prosthet. Dent. - 1987. - Vol. 58, № 5. - P. 655-626.
36. Edelhoff D. Эстетическое оформление промежуточной части мостовидного протеза / D. Edelhoff, Н. Spiekermann, М. Yildirin // Квинтэссенция. -2001. - № 1. - С. 15-28.
37. Levis A. J. A clinical and radio-graphic evaluation of removable partial dentures retained by attachment to alveolar bars / A. J. Levis, G. Erlcson, S. Eliasson // J. Prosthet. Dent. - 1982. - Vol. 47, № 2. - P. 126-132.
38. Miller E. Removable partial prosthodontics / E. Miller, J. Grasso. - London : Baltimore, 1981. - 420 р.
39. Robin J. Etiologie des arveolites - Etlear traitement / J. Robin // Rev. Odontostomat. - 1975. - Vol. 33, № 4. - P. 227-235.
40. Seibert J. S. Reconstruction of deformed, partially endentulous ridges, using full thichness onlay grafts. Part 2: Prosthetic periodontal interrelationships / J. S. Seibert // Compend. Contin. Educ. Dent. - 1983. - Vol. 4. - P. 549-562.
41. Shim R. B. Operative emergencies in dental practice / R. B. Shim // Dent. Clm. N. Anier. - 1965. - Vol. 11. - P. 635-649.
42. Tebrock O. C. Tissue retraction for esthetic ceramometal crowns / O. C. Tebrock // J. Prosthet. Dent. - 1986. - Vol. 55, № 1. - P. 21-23.
УДК 616. 314-007-77:615. 46
вплив ЧАСТКОВОТ ВТРАТИ ЗУБiB ТА НЕЗШМНИХ ЗУБНИХ nPOTE3iB НА ОРГАНИ i ТКАНИНИ ПО-РОЖНИНИ РОТА
Неспрядько В. П., Кирилюк В. В.
Резюме. Огляд лтературних джерел за 1975-2014 роки, вивчення замщення дефекпв зубних рядiв незымними конструк^ями. Показано причини та наслщки ускладнень при протезуванн незымними конструк^ями,наведено основы фактори ктмычно! картини частково! втрати зубiв,дослiджено травматичне видалення зубiв та розглянуто класифкацю атрофи альвеолярного гребня по Seibert J. S. Теоретичн до-слщження для вивчення основних бюмехаычних процеЫв, що вщбуваються в пародонт отрних зубiв мос-топодiбних протезiв при сприйнятт зубом функцюнального навантаження, створення математично! моделi «пародонт - зуб - протез» е сучасними i актуальними. Проведений аналiз лтературних даних дозволив кон-статувати, що i металокерамiчнi конструкци зубних протезiв в тм чи Ышм мiрi впливають на тканини протезного ложа. Негативы моменти пов'язан в бтышмй мiрi з розбiжностями в методичних тдходах при л^ваны хворих з дефектами зубних рядiв металокерамiчними конструк^ями.
До^дження та удосконалення рiзноманiтних конструкцм незымних протезiв при замщенн часткових дефек^в зубних рядiв е актуальним та потребуе подальшого вивчення та вдосконалення. Розробка та впро-вадження ново! моделi незымного мостоподiбного протезу з використанням сучасних технолопй останых роюв.
Ключовi слова: незымы конструкци, мостоподiбний протез, промiжна частина.
УДК 616. 314-007-77:615. 46
ВЛИЯНИЕ ЧАСТИЧНОЙ ПОТЕРИ ЗУБОВ И НЕСЪЕМНЫХ ЗУБНЫХ ПРОТЕЗОВ НА ОРГАНЫ И ТКАНИ ПОЛОСТИ РТА
Неспрядько В. П., Кирилюк В. В.
Резюме. Обосновать целесообразность исследования влияния частичной потери зубов и несъемных зубных протезов на органы и ткани полости рта. Обзор литературных источников с 1975-2014 годы, изучение замещения дефектов зубных рядов несъемными конструкциями. Показаны причины и последствия осложнений при протезировании несъемными конструкциями, приведены основные факторы клинической картины частичной потери зубов, исследованы травматическое удаление зубов и рассмотрена классификация атрофии альвеолярного гребня по Seibert J. S. Теоретические исследования для изучения основных биомеханических процессов, происходящих в пародонте опорных зубов мостовидных протезов при восприятии зубом функциональной нагрузки, создание математической модели «пародонт - зуб - протез» являются современными и актуальными. Проведенный анализ литературных данных позволил констатировать, что и металлокерамические конструкции зубных протезов в той или иной степени влияют на ткани протезного ложа. Отрицательные моменты связаны в большей степени с разногласиями в методических подходах лечения больных с дефектами зубных рядов металлокерамическими конструкциями.
Исследования и усовершенствования различных конструкций несъемных протезов при замещении частичных дефектов зубных рядов является актуальным и требует дальнейшего изучения и совершенствования. Разработка и внедрение новой модели несъемного мостовидного протеза с использованием современных технологий последних лет.
Ключевые слова: несъемные конструкции, мостовидный протез, промежуточная часть.
UDC 616. 314-007-77:615. 46
Effect of Partial Loss and Teeth Dental Prosthesis on Organs and Oral Tissues
Nespryadko V. P., Kyryliuk V. V.
Abstract. To prove feasibility study of the effect of partial loss of teeth and dental prosthesis organs and tissues of the mouth. Literature review for the 1975-2014 years, the study of replacement of defects dentition nonremovable structures. Show the causes and consequences of complications of non-removable prosthesis designs are the main factors of the clinical picture of partial loss of teeth, studied traumatic tooth extraction and classification considered alveolar ridge atrophy in Seibert J. S. Replacement dentition defects are the basis of dental disease prevention system, gastrointestinal tract, and the act of chewing positive impact on autonomic reactions.
Many authors stated that prosthetic appliances with proper planning and optimal use do not cause pathological changes in periodontal and occlusal relationship to the normalization of relations. In the works of both domestic and foreign scholars found that direct and early replacement dentition defects more efficiently and faster restores metabolism, normalizes tissue trophic alveolar ridge. Are still poorly understood functional properties of organs and tissues of the oral cavity (secretory function of salivary glands, tongue taste receptor sensitivity, pain and tactile sensitivity of the mucous membrane of the gums, mineral saturation between alveolar partitions) with various combinations of structural materials and technologies dentures, be decided Compatibility of the oral cavity and the body as a whole. Very controversial, extreme, contradictory approaches is the shape and extent of sintered body fit prosthetic appliances. In addressing this issue, many authors started from the position of absolute indifference porcelain, which was the basis for the use of saddle shape.
Morphological studies have shown that changes in the mucosa of the gums, which is located in flushing design with unexpressed nature or nonexistent. In close contact with prosthetic appliances tangent intermediate part, changes in the mucosa manifested as thickening of the epithelium by increasing the volume of cells in like a thorn layer and increase the number of layers. On the mucosal surface phenomena revealed parakeratosis. In the epithelium is determined by the high content of RNA in the cytoplasm and like a thorn layer - cell glycogen. Theoretical studies to examine the basic biomechanical processes occurring in periodontal dental prosthetic appliances carts in the perception of functional tooth load, creating a mathematical model «periodontium - tooth - prosthetic» is a modern and relevant. The analysis of published data allow to state that the design and metal-ceramic dentures in one way or another affect tissue prosthetic bed. Negative points are more associated with differences in methodological approaches in the treatment of patients with dentition defects cermet structures.
Conclusions. The study and improvement of fixed prostheses of different designs of the replacement of partial defect of dentition is urgent and requires further study and improvement.
Development and implementation of a new model of non-removable prosthetic appliances using modern technologies in recent years.
Keywords: non-removable design, prosthetic appliances, intermediate part.
Рецензент - проф. Дворник В. М.
Стаття надшшла 15. 12. 2014 р.
