CC BY
23
УДК 616.314-089.28/29-631:616-77:546.831-31]-36 О.М. Яковин, З.Р. Ожоган
КЛ1Н1ЧН1 АСПЕКТИ РЕЗУЛЬТАТА ПРОТЕЗУВАННЯ ХВОРИХ НЕЗН1МНИМИ ПРОТЕЗАМИ 13 ZRO2 ПОКРИТТЯМ
1вано-Франювський нацiональний медичний унiверситет
Унасл1док патогенного впливу металевих зу-бних протез1в I пломб у деяких пац1ент1в розвива-еться патолог1чний симптомокомплекс, який нер1-дко називаеться терм1ном «непереносимють металевих включень у порожниш рота» [1].
Цей патолог1чний стан часпше виникае при значн1й кшькосп р1знор1дних металевих включень у порожниш рота, як1 виготовлен1 в р1зн1 терм1ни, але част1ше (83,8%) - пюля повторного протезу-вання. Переважна бтьшють випадк1в неперено-симост1 проявилась у жшок (85% загально''' кть-кост1 хворих) в1ком 50-70 рок1в, п1сля повторного протезування [2]. Визначення загального стану оргашзму хворих дозволило з'ясувати, що провщ-ною супутньою патолог1ею в 94,6% хворих були хвороби ШКТ I орган1в гепатопанкреатобт1арно''' системи. На другому м1сц1 за частотою були сер-цево-судинн1 хвороби (28%), а хвороби ендокрин-но''' системи були виявлен1 в 13,3%. Бтьшють 1з них д1агностувались у вщ1 40-59 рок1в [3].
Урахування часу появи перших кл1н1чних ознак допомагае визначити патогенетичний шлях роз-витку непереносимост сплав1в метал1в зубних протез1в, зокрема розвиток кл1н1чних прояв1в у ранн1 терм1ни св1дчить про непереносимють, що розвиваеться шляхом гальванозу, тобто прямого впливу гальвашчного струму на тканини ротово'' порожнини I на оргашзм хворого [4].
Патолопчний симптомокомплекс, характерний для непереносимост1 електрох1м1чно''' природи, виражаеться такими ознаками: металевий при-смак, смак сол1, пркоти, кислоти (особливо п1сля вживання кисло'' Тж1), парестез1я СОПР, а також и г1перкератоз у вигляд1 червоного плескатого лишаю I лейкоплакп, школи ерозИ та виразки слизо-во' оболонки в м1сцях контакту з протезами. У деяких хворих вщбуваються змши невролог1чного характеру: драт1вливють, головний б1ль, канцеро-фобп, загальна слабк1сть [1; 5].
При гальван1чн1й форм1 непереносимост1 ви-значаеться висока чутливють тканин порожнини рота до постшного струму (3-5 мкА) I велик! нега-тивн1 значення електропотенц1ал1в металевих протез1в, а також значно б1льш1 величини струму [5; 6].
Одними з головних чиннимв, як1 п1двищують шанси розвитку непереносимост металевих включень у ротов1й порожниш, е збтьшення кть-кост1 складник1в стоматолог1чних сплав1в для ви-готовлення зубних протез1в I р1ст алерпзаци насе-лення. Унасл1док корозп металев1 зубн1 протези втрачають сво'' основш властивост1 - знижуються
'хш мщнють, пластичн1сть та 1нш1 якост1. У порожниш рота утворюються оксиди метал1в, як1 не-сприятливо д1ють на слизову оболонку й оргашзм у цтому [7].
При контакт! сплаву металу протеза й електро-л1ту (слина) метал завжди намагаеться вщдати позитивно заряджен1 1они в розчин, збер1гаючи при цьому належш йому електрони. Унасл1док цього на метал1 виникае негативний заряд, що веде до формування р1зниц1 потенц1ал1в, величина яко' залежить вщ природи сплаву металу I якюно-го складу електрол1ту (слини), температури в порожниш рота, при якш вщбуваеться х1м1чна реак-ц1я. При цьому кожний метал у сплав1 набувае свого визначеного потенц1алу. Якщо в порожнин1 рота е два метали з р1зними потенц1алами, то утворюеться гальван1чний елемент. Ц1 м1кростру-ми можна вим1ряти гальванометром. Характерною особливютю процес1в у порожниш рота е те, що катодш й анодш реакцИ' на метал1чних елементах ортопедичних конструкц1й можуть вщбуватися р1-вном1рно на ц1лому протез! чи на його частин1 [8].
Маючи маленьку молекулярну вагу, бтьшють компонент1в метал1чних сплав1в, виступаючи в ро-л1 гаптен1в I утворючи повноцшш антигени, здатн1 запустити сенсибт1зац1ю орган1зму типу контакт-них дерматит1в, стоматит1в, хейл1т1в, глосит1в. Через шк1ру I СОПР алерген проникае в оргашзм протягом тривалого часу. При спричиненш гапте-ном алерпчнш реакцИ в1дбуваеться транспорту-вання алергену в кров1, а пот1м виникае р1вном1рне розт1кання вогнища ураження по цтому оргашзму. Для людей 1з непереносимютю метал1в можуть бути провокацшними I продукти, до складу яких входять юни кобальту, хрому I шкелю (М. Хебер-ле, 2003). Анал1з РАМ у пац1ент1в, яким виготов-ляли ц1льнокерам1чн1 зубн1 протези, виявив, що м1кробюценоз порожнини рота в них нормал1зува-вся, РН ротово''' порожнини не зм1нився [9].
Клш1чно непереносим1сть сплав1в метал1в про-являеться у вигляд1 м1сцевих суб'ективних ознак (пекучють, присмак металу чи кислоти, сухють у рот1, сверб1ж) I об'ективних патолог1чних симпто-м1в (г1перем1я, набряк, петех1альн1 крововиливи, ерози, афти, пухирц1 слизово'' оболонки порожнини рота). Кр1м того така патолопя може супрово-джуватися порушеннями нервово'' системи (драт1-влив1сть, безсоння, емоцшна лаб1льн1сть, канце-рофоб1я, загострення хрошчних хвороб ШКТ), як1 не усуваються звичайною терашею [8].
Мета дослщження - п1двищення ефективност1 ортопедичного л1кування хворих 1з дефектами зу-
бних ряд1в за допомогою естетичних незн1мних мостопод1бних протез1в шляхом удосконалення етап1в 'х виготовлення та обфунтування запропо-нованих методик л1кування.
Об'ектом досл1дження стали хвор1 з ортопеди-чними конструкц1ями, виготовленими на основ! стоматолог1чних сплав1в неблагородних метал1в.
До складу груп входять 100 хворих в1ком 20-55 рок1в, у яких наявн1 ортопедичн1 конструкцй', виго-товлен1 на основ! стоматолопчних сплав1в неблагородних метал1в.
1 група - 55 пац1ент1в, яким виготовлен незш-мн1 металокерам1чн1 мостопод1бн1 зубн1 протези з неблагородних сплав1в метал1в загальноприйня-тим способом.
2 група - 35 пац1ент1в, яким виготовлен1 мета-локерам1чн1 мостопод1бн1 зубн1 протези 1з нанесе-ним захисним покриттям ZrO2 . Методика нане-сення покриття й експериментальн досл1дження наведен! в друкованш прац1 [10].
3 група - 10 пац1ент1в 1з незшмними мосто-под1бними зубними протезами на основ! оксиду циркон1ю з керам1чним облицюванням.
З метою оц1нки якост проведеного ортопедич-ного л1кування незшмними конструкц1ями зубних протез1в (за Ryge G., 1980) оц1нювали так1 показ-ники: в1дпов1дн1сть ортопедично''' конструкцй' есте-тичним вимогам; крайова адаптац1я; змша кольо-ру ясен навколо краю коронки; запалення ясенно-го краю; рецеая ясенного краю; сколи керам1чного покриття ортопедично''' конструкцй; розцемену-вання ортопедично''' конструкцй'; руйнац1я опорно-
Результати шшчних Memodie до^дження стану
го зуба; руйнац1я поодинокоТ коронки; руйнац1я мостопод1бного протеза. З метою визначення стану гтени ротовоТ порожнини i наявност зм1н у крайовому пародонт використали визначення проби Штлера-Писарева, iндексу гiгieни, РМА та шдексу кровоточивостi ясен.
1ндекс Silness - Loe характеризуе вираженiсть запального процесу ясен. Дослщжували ясна 16,11,24,34,41,46 зубiв i оцiнювали за 4- бальною системою. Проба Шiллера-Писарева дозволяе ви-значити розповсюдженiсть запалення i пщ'ясенш зубнi вiдкладення. Ïï застосування е об'ективним тестом для диференцшовано' дiагностики тяжкос-тi гiнгiвiту й шдексно' оцiнки стану пародонта.
1ндекс РМА визначали на вах зубах у дтянц ясенних сосочкiв, маргiнальних ясен i альвеоляр-них ясен, а суму отриманих балiв дiлили на кть-кiсть обстежених зубiв.
1ндекс кровоточивостi ясенних сосочкiв РВ1 визначали за допомогою ^удзикуватого зонда, яким проводили зондування ясенних сосочмв з орально'' та вестибулярно'' поверхонь зубiв протилеж-них половин щелепи, виставляли бали i виводили середне значення.
Результати й обговорення
Уам патентам кл^чних груп визначали показ-ники iндексiв РМА, Silness - Loe, проби Штлера-Писарева до лкування i через 3, 6 та 12 мюя^в шсля лкування. Результати дослiдження в дина-мiчнiй послiдовностi представленi в таблицк
Таблиця 1
одонта у хворих Í3 незшмними Mocmonodi6HUMU конструкциями
Групи хворих Метод дослщженння До лкування Через 3 м1сяц1 Через 6 мюяц1в Через 12 мюя-ц1в
1 24,2±2,1 3,2±0,4* 7,2±1,1* 8,5±1,4*
2 РМА 22,1 ±1,6 2,1±0,3* 2,3±0,4* 2,6±0,5*
3 20,7±1,3 1,9±0,2* 2,0±0,2* 2,2±0,3*
1 Проба ШНллера -Писарева (бали) 2,08+0,1 0,47+0,1* 0,58+0,07* 0,81+0,2*
2 2,12+0,2 0,43+0,1* 0,51+0,1* 0,49+0,1*
3 2,1+0,2 0,38+0,1* 0,52+0,1* 0,45+0,1*
1 1,88+0,2 0,55+0,1* 0,94+0,1* 1,5+0,1
2 1ндекс Silness- Loe (бали) 1,95+0,2 0,42+0,1* 0,62+0,1* 0,65+0,1*
3 1,75+0,1 0,38+0,1* 0,52+0,1* 0,54+0,1*
* - р < 0,05 пoрiвнянo з показниками до лiкування.
Вивчення й аналiз динамки шдексу РМА вка-зують, що перед лкуванням цей показник у хворих 1, 2 i 3 груп складав вщповщно (24,2±2,1) бала, (22,1±1,6) бала та (20,7±1,3) бала. Уже через 3 мь сяцi пiсля проведеного запропонованого лкування нами встановлено, що вш достовiрно знижувався до (3,2±0,4) бала в 1 групi, до (2,1±0,3) бала в 2 груш та до (1,9±0,2) бала в 3 груш хворих. Через 6 мюя^в пiсля протезування ми встановили, що вш зростав у 1 груш до (7,2±1,1) бала, в 2 груш - до (2,3±0,4) бала, а в 3 груш - до (2,0±0,2) бала. Через 12 мюя^в пiсля лкування iндекс РМА в 1 груш був найвищим i становив (8,5±1,4) бала, в 2 груш був достовiрно кращим - (2,6±0,5) бала, а в 3 груш залишався найкращим i становив (2,2±0,3) бала.
1ндекс Silness- Loe до лкування становив
(1,88+0,2) бала у хворих 1 групи, яким для лку-вання використовували металокерамiчнi незнiмнi мостоподiбнi протези; (1,95+0,2) бала у 2 груш хворих, яким лкування проводили iз застосуван-ням протезiв iз покриттям 2Ю2, i 1,75+0,1 бала у 3 груш хворих iз протезами на основi 2Ю2.Через 3 мюяц пiсля лiкування цей показник зменшився до (0,55+0,1) бала в 1 груш хворих, до (0,42+0,1) бала в 2 груш хворих i до 0,38+0,1 бала в 3 груш, що свщчить про покращення стану маргшального пародонта. Через 6 мюя^в показники в 1 груш хворих зросли до (0,94+0,1) бала, в 2 груш хворих становили (0,62+0,1) бала вщповщно, а в 3 груш були найкращими (0,52+0,1) бала. Через 12 мюя-^в показники у хворих 1 групи зросли до (1,5+0,1) бала, що свщчить про попршення стану тканин
марпнального пародонта. У 2 rpyni хворих цi пока-зники були достовiрно кращими i становили (0,65+0,1) бала, а в 3 груп мали найкраще зна-чення - (0,54+0,1) бала вщповщно.
Проба Шiллера - Писарева до лкування ста-новила (2,08+0,1) бала в 1 груп хворих i (2,12+0,2) бала в 2 груш хворих, яким лкування проводили запропонованими конструк^ями. У 3 групi хворих цей показник складав (2,1+0,2) бала. Через 3 м^ сяцi пюля ортопедичного лкування цей показник зменшився до (0,47+0,1) бала в 1 груш хворих, яким було проведено лкування загальноприйня-тими незнiмними протезами, до (0,43+0,1) бала в 2 груп хворих, i був найкращим (0,38+0,1) бала в групi хворих iз незнiмними протезами на основi ZrO2. Через 6 мiсяцiв показники у вах групах хворих незначно зростали, але залишалися найкра-щими в 2 i 3 групах. Через 12 мюя^в показники у хворих 1 групи були найпршими i становили (0,81+0,2) бала; в 2 груп хворих показник був кращим i складав (0,49+0,1) бала, а в 3 груп -(0,45+0,1) бала вiдповiдно.
Отже, ми встановили, що в па^етчв 2 i 3 груп спостер^аються достовiрно кращi показники стану пародонта i ппени, що вказуе на позитивний вплив конструкцш незнiмних протезiв iз включенням оксиду циркону на стан марпнального пародонта опорних зубiв.
Висновки
Отже, проаналiзувавши результати проведе-них дослiджень, можна стверджувати про те, що в па^етчв 1 групи пюля лкування вiдбулося по-кращення кл^чно'Г картини, та стан пародонта в хронолопчнш динамiцi залишався задовiльним. У пацiентiв 2 групи, яким були запропоноваш орто-педичш конструкций виготовленi з КХС i НХС iз бю-iнертним покриттям ZrO2, показники стану тканин пародонта були близьк до показникiв у па^етчв 3 групи iз безметалевими конструк^ями. У пацiентiв 2 i 3 груп виготовлеш конструкци' задовольняли па^етчв у планi естетичних та функцюнальних вимог. Колiр, гладкiсть, цтюнють конструкцiй залишалися незмiнними. У хронолопчнш динамiцi на вiдмiну вщ пацiентiв 1 групи в па^етчв 2, 3 груп покращувалися середш показники iндексiв РМА, Silness - Loe, проби Штлера-Писарева.
Резюме
Запропоноваш кл^чш аспекти протезування хворих iз дефектами зубних рядiв рiзними видами орто-педичних конструкцiй. Було обстежено 100 хворих вком 20-55 рош. Перша група - пацiенти з незшмними комбiнованими металокерамiчними конструкцiями. Друга група - па^енти, яким виготовлеш комбшоваш металокерамiчнi мостоподiбнi зубнi протези з нанесеним захисним покриттям ZrO2. Третя група - па^ен-ти з незшмними мостоподiбними зубними протезами на основi оксиду цирконiю. Патентам рiзних груп визначали показники шдешв РМА, Silness - Loe, проби Штлера - Писарева. Результати обстеження враховували до лкування, через 3,6 i 12 мюя^в пiсля лкування. Установлено, що в пацiентiв 2 i 3 груп спостер^аються достовiрно кращi показники стану пародонта i ппени, що вказуе на позитивний вплив конструкцш незшмних протезiв iз включенням оксиду циркону на стан марпнального пародонта опорних зубiв.
Ключовi слова: мостоподiбнi протези, ZrO2, клiнiчнi iндекси стану пародонта.
Резюме
Предложены клинические аспекты протезирования больных с дефектами зубных рядов различными видами ортопедических конструкций. Обследовано 100 больных в возрасте 20-55 лет. Первая группа -
10.
Лп-ература
Воложин А.И. Клиника, диагностика, лечение и профилактика непереносимости металических включений в полости рта / А.И. Воложин, С.Т. Пир-ков // МРЖ. - 1990. - Разд. 12, №10. - С. 1-4. Особливост надання ортопедичноТ допомоги патентам з рiзнорiдними металевими включеннями порожнини рота / [В. П. Неспрядько, В.М. Воли-нець, П.П. Топка, В.С. Симоненко] // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2000. - №1. - С. 32-35. Горох О.Г. КлУчш форми непереносимост до металевих включень в порожниш рота / О. Г. Горох // Галицький лкарський вюник. - 2005. - Т. 12, №1. -С. 20-23.
Леоненко П. В. Диагностика реакций непереносимости на сплавы металлов зубных протезов / П.
B.Леоненко // Современная стоматология. - 2003.
- №1. - С. 110-116.
Онищенко В.С. Клинические формы непереносимости сплавов металлов зубных протезов / В.С. Онищенко // Стоматологическое обозрение.-1995.
- №2-3. - С. 2.
Гурин П.О. Шляхи оптимiзацiТ зубного протезування незшмними металевими конструк^ями: ав-тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя»/ Гурин П.О.-К., 2004.-22 с.
Тимофеев А.А. Особенности диагностики, клинического течения и лечения пациентов с металлическими включениями в полости рта / А.А. Тимофеев // Современная стоматология. - 2006. - №1. -
C. 106-110.
Кравец Т.П. Непереносимость металлических зубных протезов / Кравец Т.П., Кравец М.Ю. // Стоматолог. - 2008. - №4. - С. 30-35. Ершов С.А. КлУко-експериментальне об^рунту-вання удосконаленоТ технологи виготовлення незшмних ортопедичних конструкцм з без металевоТ керамки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Ершов С. А. - К., 2011. - 20 с. Яковин О.М. / Вивчення поверхн стоматолопчних сплавiв металiв iз ZrO2 покриттям для виготовлення естетичних незшмних протезiв / Яковин О.М., Ожоган З.Р. // Современная стоматология. - 2011.-№2. - С. 134- 136.
Стаття надшшла 6.02.2017 р.
пациенты с несъемными комбинированными металлокерамическими конструкциями. Вторая группа - пациенты, которым изготовлены комбинированные металлокерамические мостовидные зубные протезы с нанесенным защитным покрытием ZrO2. Третья группа - пациенты с несъемными мостовидными зубными протезами на основе оксида циркония. Пациентам различных групп проводились определения показателей индексов РМА, Silness- Loe, проба Шиллера-Писарева. Результаты обследования регистрировали до лечения, через 3,6 и 12 месяцев после лечения. Установлено, что у пациентов 2 и 3 групп наблюдаются достоверно лучшие показатели состояния пародонта и гигиены, что указывает на положительное влияние конструкций несъемных протезов с включением оксида циркона на состояние маргинального паро-донта опорных зубов.
Ключевые слова: мостовидные протезы, ZrO2, клинические индексы состояния пародонта. UDC 616.314-089.28/29-631:616-77:546.831-31]-36
CLINICAL ASPECTS OF PATIENTS WITH NON-REMOVABLE PROSTHESIS RESULTS OF ZRO2 COATED PROSTHESES
O.M. Yakovyn, Z.R. Ozhohan
Ivano-Frankivsk National Medical University
Summary
The clinical aspects of prosthetic patients with dentition defects of different types of orthopedic designs are reproduced in the article. The aim of our research is to improve the treatment of patients with orthopedic defects dentition using aesthetic fixed prosthetic appliances by improving their manufacturing stages and grounding of the proposed treatment methods. The objects of our study are patients who have orthopedic constructions made of dental alloys of non-precious (basic) metals. Groups include 100 patients of age 20-55 years, where existing orthopedic constructions are made of dental alloys of non-precious (basic) metals, as well as control group of patients for who orthopedic constructions based on zirconium dioxide is made.
The first group includes patients with non-removable combined ceramic structures.
The second group includes patients who have combined metal-made prosthetic dentures with a protective coating ZrO2.
The third group - patients with non-removable prosthetic dentures made of zirconium dioxide. Patients of various groups held determination of the PMA index, Index Silness- Loe, Shyllyera -Pysaryeva test. The results of examination were noted before treatment, after 3, 6 and 12 months after beginning of treatment.
Analysis PMA index before treatment for patients with the figure 1, 2 and 3 groups was respectively 24,2 ±
2.1 points, 22,1 ± 1,6 points and 20,7 ± 1,3 points. After 3 months rate decreased to 3,2 ± 0,4 points in group 1 to 2,1 ± 0,3 points in group 2, and to 1,9 ± 0,2 points in 3rd group. After 6 months index increased in group 1 to
7.2 ± 1,1 points, in group 2 to 2,3 ± 0,4 points, and in 3rd group - to 2,0 ± 0,2 points. After 12 months PMA index in group 1 was 8,5 ± 1,4 points, 2nd group - 2,6 ± 0,5 points, and 3rd group 2,2 ± 0,3 points.
Index Silness- Loe before treatment was (1.88 + 0.2) points in group 1 (1.95 + 0.2) points in group 2, and 1.75 + 0.1 points in group 3. After 3 months of treatment, this data decreased to (0.55 + 0.1) points in group 1 to (0.42 + 0.1) points in group 2, and 0.38 + 0.1 points in 3 group. After 6 months figures were in group 1st (0.94 + 0.1) points, group 2nd patients were (0.62 + 0.1) points, while the figure was 3rd group (0.52 + 0.1) points. After 12 months data in group 1st patients increased to (1.5 + 0.1) points, in group 2nd figures were (0.65 + 0.1) points, while 3rd droup had the best value (0.54 + 0 1) points respectively.
Shyllyera - Pisarev test before treatment was (2.08 + 0.1) points in group 1st patients, and (2.12 + 0.2) points in 2nd group. In group 3rd of patients this data was (2.1 + 0 2) points. After 3 months rate decreased to (0.47 + 0.1) points in group 1st patients to (0.43 + 0.1) points in 2nd patients, and was the best (0.38 + 0.1) points in patients with fixed prostheses on the basis of ZrO2. After 6 months of performance in all groups of patients increased slightly, but remained best in groups 2 and 3. After 12 months data in group 1st of patients were worse and were (0.81 + 0.2) points; in group 2nd of patients, the rate was the best and was (0.49 + 0.1) points, and in 3rd group (0.45 + 0.1) points, respectively.
Thus, analyzing the results of the research can be argued that in patients of group 1st after treatment was improved clinically, and periodontal status in chronological dynamics remained satisfactory. In patients of group 2nd for who orthopedic structures made of CCA and NCA with bioinert coating of ZrO2 were offered, in their indicators of periodontal tissues were close to data observed in patients within 3rd group with metal structures. Patients of 2nd and 3rd groups satisfied patients in terms of aesthetic and functional requirements. Shade, smoothness, integrity structures were remained unchanged. For 10 percent of patients studied in groups 2, 3 changes in marginal periodontal condition were observed, characterized by flushing and bleeding. In chronological dynamics unlike patients of group 1st patients in 2nd and 3rd group took place to improve the average indexes PMA, Sil-ness- Loe, Schiller-Pisarev test.
Keywords: prosthetic appliances, ZrO2, clinical indices of periodontal status.
