CC BY
22
ОРТОДОНТ1Я
УДК 616.314-76-77+616.311.2-002.2]-08 А.Д. Бабенко
ЗМ1НИ Г1Г16НИЧНИХ I ПАРОДОНТАЛЬНИХ 1НДЕКС1В У НАЙБЛИЖЧ1 ТЕРМ1НИ П1СЛЯ ТЕРАП11 ХРОН1ЧНОГО Г1ПЕРТРОФ1ЧНОГО Г1НГ1В1ТУ В ОРТОДОНТИЧНИХ ПАЦ16НТ1В НА ТЛ1 Л1КУВАННЯ БРЕКЕТ-ТЕХН1КОЮ
ДВНЗ „Двано-Франювський нацюнальний медичний унiверситет"
Науково-до^дна робота державного закладу „Луганський державний медичний унверситет": особливот, iмуннi
механзми патогенезу та оптимiзацiя лiкування хронЧного гiпертрофiчного гтгвту у пiдлiткiв та оаб молодого шу" (державний реестрацйний номер №0105и006463, термiни виконання 2008-2013 рр.).
Науков1 дослщження, присвячен вивченню впливу сучасних незшмних дугових ортодонтичних апарат1в на стан тканин пародонта, свщчать про актуальнють ц1е' проблеми [4, 7, 8]. У публ1кац1ях автори акцентують на тому, що використання не-зшмно' ортодонтично' апаратури значною м1рою пог1ршуе г1г1ену ротово' порожнини (РП), що при-зводить до розвитку запального процесу в яснах та шших тканинах пародонта, особливо в пац1ент1в з1 зниженим 1мун1тетом. Ц1 пац1енти складають одну з найбтьш в1рог1дних груп ризику, в яко' стан пародонта I його реакц1я на ортодонтичне л1кування по-требують особливо' уваги, осктьки морфофункц1-ональн1 порушення, спричинен зубощелепними аномал1ями, сам1 по соб1 е потужними патогенети-чними факторами, як1 забезпечують 1н1ц1ац1ю I роз-виток хвороб тканин пародонта [4].
Поширенють хвороб пародонта у вигляд1 катарального або г1пертроф1чного пнпв1ту п1д час л1кування брекет-техн1кою (БТ) становить 55-62% [3]. Саме тому бтьшють досл1дник1в наголошують на необ-х1дност1 прид1лення належно' уваги ппеычному догляду за ротовою порожниною (РП) при л1куванн1 незн1мними ортодонтичними апаратами [6, 9, 10].
За сво'м походженням, мехашзмом розвитку та кл1н1чним переб1гом хвороби пародонта здебть-шого пов'язан1 з виникненням та прогресуванням запалення в пародонт1, що згодом призводить до деструктивних процеав, як1 розвиваються в усьо-му комплекс! тканин опорного апарату зуба, I стае причиною втрати зуб1в та порушення функцп зу-бощелепно' системи загалом [11, 12].
Метою нашого досл1дження було визначення ефективносл л1кування хрон1чного г1пертроф1чно-го пнпв1ту (ХГГ) шляхом шдексно' оц1нки стану п-г1ени РП I тканин пародонта через 3 мюяц1 вщ початку терапИ в ортодонтичних пац1ент1в на тл1 за-стосування БТ.
Матерiали i методи.
Обстежено I проведено л1кування 126 пац1ент1в в1ком в1д 16 до 35 рок1в, у яких на тл1 проведеного ортодонтичного л1кування незн1мною апаратурою розвинувся ХХГ. Досл1джуван1 пац1енти були роз-под1лен1 на дв1 групи по 63 особи - основну I групу зютавлення. Обидв1 групи були рандом1зован1 за в1ком, статтю та ступенем тяжкост ХГГ. Форму I ступшь тяжкост1 ХГГ оцшювали за класиф1кац1ею М.Ф. Данилевського [2].
1з метою об'ективно' оц1нки пародонтолопчного статусу було проведено визначення стану ппени РП за допомогою спрощеного Ыдексу ОН1-8 за Сгееп-УегтШюп [1] та 1ндексу Федорова-Володшо' [2], па-родонтальних 1ндекс1в, як1, кр1м визначення стану тканин пародонта, дозволили оц1нити ефективн1сть л1кування, а саме: шдексу РМА в модифкаци Рагта (1960) [5] та 1ндексу кровоточивост 8Б!НЛ. МыЫетапп (1971) [1], а також визначення глибини зондування хибних ясенних кишень.
Хвор1 обох дослщжуваних груп п1длягали одна-ков1й первиннш м1сцев1й пародонтолог1чн1й тера-пп, яка усувала локальн пародонтопатогенн1 фак-тори - зубний нал1т I зубний камшь. П1д час ман1-пуляцп ясенн1 кишен1 промивали 0,12% розчином хлоргексидину б1глюконату. П1сля очищення руч-ним 1нструментом поверхн1 зуб1в здшснювали те-рап1ю ультразвуком направлено' дм (УНД), що дозволяло завдяки застосуванню в апарат1 «Уе^ог» пол1рувально' сум1ш1 з г1дроксиапатитом ретельно видалити бюпл1вку, досягти максимально гладко'' та очищено'' поверхн зуба I видалити грануляцп з внутр1шньо' ст1нки хибно' кишен1.
Ус1х пац1ент1в 1нструктували щодо шди-в1дуально' г1г1ени РП, призначали основы та до-датков1 засоби ппени (зубш щ1тки, пасти, йоржики, флоси, 1ригатори) та полоскання РП 0,12% розчином хлоргексидину б1глюконату в домашшх умо-
вах дв1ч1 за день упродовж 60 секунд. Пщ час кожного в1зиту проводили контроль ппени РП1, пщ-вищували мотивацш шляхом демонстраци нальо-ту, зафарбованого барвниками.
Хворим основноТ групи проводили комплексну терашю - додатково призначали комбшацш цик-лоферону, ербюолу та ам1зону за такою схемою: 12,5% розчин циклоферону по 2,0 мл внутрн шньом'язово 1 раз за добу 5 дшв поспть, а пот1м - ще 5 ш'екцш через день; ерб1сол по 2 мл 1-2 рази за добу внутр1шньом'язово протягом 15-20 д1б поспть; ам1зон по 1 таблетц1 2 рази за добу протягом 15-20 д1б поспть.
Дал1 для оц1нки I пор1вняння ефективност1 ме-тод1в л1кування в дослщжуваних групах у рол1 ви-х1дних значень використовували результати клш1-чних досл1джень, одержаних на первинному (до початку пародонтолопчного л1кування) обстеженш хворих на ХГГ. Повторне обстеження вщбувалося
Показники стану г г ени порожнини рота та запал(
через 3 мюяц1 вщ початку л1кування, пщ час якого вс1м хворим проводили повторне зняття зубних вщкладень I терашю УНД.
Результати дослiдження i 1х обговорення.
Через 3 мюяц1 п1сля початку л1кування вс1 хвор1 суб'ективно пом1чали пол1пшення самопочуття, вщсутнють неприемного запаху з РП, болючост та кровоточивост1 ясен при чищенш зуб1в, покра-щення зовн1шнього вигляду ясен, нормал1зац1ю конф1гурацп ясенних сосочш. Зникло в1дчуття дискомфорту в яснах. Об'ективне обстеження хворих основноТ групи показало, що пор1вняно з гру-пою з1ставлення в них швидше нормал1зувався кол1р ясен, зменшилися розм1ри, набряк, болю-чють, кровоточив1сть, що п1дтверджувалося зм1-нами показниш 1ндекс1в пор1вняно з вихщними даними (табл. 1).
Таблиця 1
тканин пародонтав хворих на ХГГ до початку лкування (М±т)
1ндекси Норма ХГГ 1 ступеня (п=76) ХГГ II ступеня (п=50) р
ОН!^ 0 2,23±0,12** 2,99±0,05** <0,05
1ндекс Федорова-ВолодюноТ 1,1-1,5 2,13±0,06** 2,64±0,13 ** <0,05
Йодне число Свракова 0 4,73±0,14** 7,86±0,12** <0,01
РМА% 0 40,81±1,12** 64,31±1,32** <0,01
SB! 0 2,59±0,02** 4,87±0,12** <0,05
Глибина зондування, мм 1-2 4,11±0,01* 6,43±0,15** <0,01
Примiтки: р -вiрогiднiсть вiдмiнностей м'ж показниками хворих у групах /'з I та II ступенем тяжкой ХГГ. * - р<0,01 - показник вiрогiдностi розбжностей вiдносно норми. ** -р<0,001 - показник вiрогiдностi розбiжностей вiдносно норми.
Як видно з табл. 2, через 3 мюяц1 шсля л1ку- та стану тканин пародонта, при цьому суттевш вання у хворих обох груп спостер1галася ч1тко ви- змши значень цих показниш були виявлеш у хво-ражена позитивна динамка показниш ппени РП рих основноТ групи.
Таблиця 2
Показники ндексноТ оцнки гiгieни ротовоТ порожнини та стану тканин пародонтачерез 3 мiсяцi пiсля лiкування
1ндекси Норма Дослщжуванш групи р
основна (п=63) зютавлення(п=63)
ОН!^ 0 0,49±0,01*** 1,22±0,21* <0,05
1ндекс Федорова-Володк1ноТ 1,1-1,5 1,23±0,05** 1,65±0,06* <0,05
Йодне число Свракова 0 1,91±0,09*** 3,42±0,13* <0,05
РМА% 0 9,11±0,47*** 13,62±0,35*** <0,05
SB! 0 1,71±0,07* 2,48±0,02* <0,05
Глибина зондування, мм 1-2 2,07±0,12* 2,86±0,04** <0,01
Примiтки: * -р<0,05 - вiрогiднiсть розб'жностей в'дносно вихдного значення.
** - р<0,01- вiрогiднiсть розбжностей вдносно вихдного значення.
*** - р<0,001 - вiрогiднiсть розбжностей вiдносно вихдного значення.
р -вiрогiднiсть вiдмiнностей мiж показниками хворих основноТ групи та групи зютавлення.
Так, у груп1 хворих на ХГГ, де застосовували комплексну терашю, через 3 мюяц1 вщ початку л1-кування шдекс ОН!-Б виявився в 5,2 разу або на 63,4% нижчим вщ вихщного значення (р<0,001). 1ндекс Федорова-ВолодкшоТ при середньому значены 1,23±0,05 бала знизився в 1,9 разу в абсолютному вирахуванш або на 54,8% (р<0,01). Значення цих шдешв указували на добрий ппешчний стан РП на цьому еташ л1кування.
У хворих групи зютавлення, як1 отримували
лише мюцеву терашю, показники ппени РП через 3 мюяц1 шсля л1кування значно покращилися вщ-носно Тхшх вихщних значень. Так, шдекс ппени ОН1-Б дор1внював 1,22±0,21 бала, що було нижчим його вихщного р1вня у 2,0 рази (на 51,4%), але все ж на 59,8% вищим пор1вняно з таким у хворих основноТ групи.
У груп1 зютавлення через 3 мюяц1 шсля мюце-воТ терапи ппешчний шдекс Федорова-ВолодкшоТ знизився пор1вняно з вихщним значенням у 1,4
разу (р<0,05), що перевищувало вщповщний по-казник у основнш rpyni в 1,3 разу (р<0,05). За сво-'ми абсолютними значеннями обидва ririeнiчнi ш-декси характеризували гтену РП у груш зютав-лення як задовiльну.
Оцшюючи ступiнь запалення тканин пародонта у хворих основно' групи, ми встановили, що до лн кування значення йодного числа Свракова стано-вило в середньому 6,13±0,11 бала i вказувало на наявнiсть iнтенсивноrо запалення в яснах. Пщ впливом комплексного лкування через 3 мiсяцi значення цього шдексу вipоriдно знизилося на 68,8%, або в 3,2 разу (р<0,001), i свiдчило про усунення запалення ясен.
У груш зiставлення значення йодного числа Свракова в динамiцi лiкування ХГГ зменшилося в 1,8 разу (на 45,3%) вщносно вихiдноrо (р<0,05) та було в 1,8 разу (44,2%) вищим вщ такого ж показ-ника у хворих основно' групи (р<0,05). Абсолютне значення цього числа (3,42±0,13) указувало на наявнiсть помipно вираженого процесу запалення в пародонт пацieнтiв групи зiставлення.
Унаслiдок лкування хворих основно'' групи значення шдексу РМА знизилося поpiвняно з ви-хiдним (вiд 51,81±1,22% до 9,11±0,47) у 5,7 разу, або на 82,0% (р<0,001), i вказувало на вщсутнють запалення.
Аналiзуючи цей пародонтальний шдекс у хворих групи зютавлення, ми встановили його сутте-ве зниження в 3,8 разу ( 74,1%, р<0,001) вщносно вихщного результату. Однак значення шдексу РМА було на 67,0% або в 1,5 разу вищим, шж у основнш груш (р<0,05), а його абсолютний показ-ник вiдповiдав легкому ступеню запалення ясен.
1ндекс кpовоточивостi SBI в основнш груш по-piвняно з вихiдним значенням знизився в 2,0 рази (на 50,9%) - з 3,48±0,14 до 1,71 ±0,07 бала (р<0,05). Така динамiка свiдчила про значне зме-ншення запалення в тканинах пародонта в цш груш хворих.
У па^енпв групи зютавлення через 3 мюяц ш-сля проведено'' лише мюцево' теpапi' значення шдексу кровоточивост SBI поpiвняно з вихщним зменшилося в 1,5 разу (32,2%, р<0,05), але все ж було вищим за вщповщний показник основно' групи в 1,5 разу (31,1%, р<0,05). Абсолютне значення цього шдексу - 2,48±0,02 - свщчило про наявнють легкого ступеня запалення в пародонтк
Показник глибини зондування у хворих основно' групи змшився на 59,7% (р<0,05): до лкування вiн становив у середньому 5,14±0,02 мм, а шсля -2,07±0,12 мм, що свщчило про зменшення набря-ку та ппертрофи ясен i практичне усунення хибних ясенних кишень.
У па^енпв групи зiставлення через 3 мюяц ш-сля лiкування середне значення глибини зондування становило 2,86±0,04 мм, що в 1,8 разу (на 45,5%) було нижчим, шж до початку лкування (р<0,05) i на 40,2% або в 1,7 разу вищим вщ цього ж показника в основнш груш (р<0,01).
Висновки.
1. Аналiз показникiв шдексно' оцшки ririени РП i стану тканин пародонта через 3 мюяц шсля лку-вання встановив наявнють позитивно' динамки в уах хворих на ХГГ, хоча в основнш груш, де кpiм мюцевого лкування застосовували загальну те-pапiю з використанням препаралв iмунокоpеrува-льно' дм, результати були суттево виpазнiшi.
2. Використання запропонованих пpепаpатiв у комплекснш терапи ХГГ е доцiльним, осктьки значно полшшуе результати лiкування нав^ь у найближчi теpмiни.
3. Осктьки через 3 мюяц вiд початку лкування не було виявлено ноpмалiзацi' дослiджуваних по-казникiв, необхiдно продовжувати загальну тера-пiю ХГГ у ортодонтичних па^етчв на тлi використання БТ.
Лп-ература
1. Вольф Герберт Ф. Пародонтология /[Герберт Ф. Вольф, Эдит М. Ратейцхак и др.]. - М: МЕДпресс-информ, 2008. - 547 с.
2. Данилевский Н.Ф. Заболевания пародонта / Н.Ф.Данилевский, А.В. Борисенко. - К.: Здоров'я, 2000. - 261 с.
3. Дрогомирецька М.С. Стан ортодонтично' допомоги в УкраТш та перспективи ТТ розвитку / М.С. Дрогомирецька // Св1т ортодонти. - 2007. - № 1. - С. 2-8.
4. Киргизова Е.С. Клиническая оценка эффективности применения противовоспалительных препаратов при лечении несъёмной аппаратурой / Е.С. Киргизова, Л.С. Персин // Ортодонтия. - 2008. - № 2 (42). - С. 37-39.
5. Мащенко И.С. Болезни пародонта / И.С. Мащенко. - Днепропетровск: Коло, 2003. - С. 114-137.
6. Оцшка кгмшчно''' ефективност1 застосування зубних паст компани COLGATE у пац1ент1в, як1 проходять ортодонтичне лкування брекет-системами / [О.В. Кл1тинська, С.Я. Костенко,Т.О. П1ндус та ш.] // Современная стоматология. - 2011. - № 4. - С. 126130.
7. Тимофеев А.А. Применение холисала для лечения гингивитов, возникших при использовании брекет-систем / А.А. Тимофеев, А. Г. Круть // Современная стоматология. - 2010. - № 1. - С. 136138.
8. Тимофеев А.А. Неспецифическая резистентность организма пациентов с брекет-системами в динамике ортодонтического лечения / А.А.Тимофеев, А.Г.Круть // Современная стоматология. - 2011. -№ 2. - С. 141-145.
9. Arici S. Comparison of different toothbrushing protocols in poor-toothbrushing orthodontic patients / S. Arici, A. Alkan, N. Arici // Eur. J. Orthod. - 2007. -Vol. 29 (5). - P. 488-492.
10. Ay Z.Y. Appropriate oral hygiene motivation method for patients with fixed appliances / Z.Y. Ay, M.O. Sayin, Y. Ozat // Angle Orthod. - 2007. - Vol. 77(6). -P. 1085-1089.
11. Hagg U. The effect of fixed orthodontic appliances on the oral carriage of Candida species and Enterobac-teriaceae / U. Hagg, P. Kaveewatcharanont, Y.H. Samaranayake // Eur. J. Orthod. - 2004. - Vol. 26 (6). - P. 623-629.
12. Patti A. Clinical success in early orthodontic treatment / A. Patti, G. Perrier. - Paris, 2005. - 124 p.
Стаття надшшла 20.05.2015 р.
Резюме
Вступ: науков1 дослщження, присвячеш вивченню впливу сучасних незшмних дугових ортодонтичних апарат1в на стан тканин пародонта, свщчать про актуальнють ц1еТ проблеми. Поширен1сть хвороб паро-донта у вигляд1 катарального або ппертроф1чного г1нг1в1ту п1д час л1кування брекет-техн1кою становить 55-62%. Мета дослщженя: визначити ефективн1сть терап1Т хрошчного г1пертроф1чного г1нг1в1ту шляхом ш-дексноТ оц1нки стану г1г1ени ротовоТ порожнини I тканин пародонта через 3 мюяц вщ початку л1кування в ортодонтичних пац1ент1в на тл1 застосування БТ. Матер1али I методи: обстежено та проведено л1кування 126 пац1ент1в в1ком в1д 16 до 35 рок1в, у яких на тл1 проведеноТ ортодонтичноТ терап1Т незн1мною апарату-рою розвинувся хрон1чний г1пертроф1чний пнпвп". Досл1джуван1 пац1енти були розпод1лен1 на дв1 групи по 63 особи - основну I групу зютавлення. Хворим обох груп була проведена однакова первинна мюцева пародонтолопчна терап1я. Патентам основноТ групи додатково призначали загальне л1кування комб1нац1ею препарат1в циклоферону, ербюолу й ам1зону. Результати дослщження I висновки: анал1з показник1в шдексноТ оц1нки г1г1ени ротовоТ порожнини I стану тканин пародонта через 3 мюяц шсля початку л1кування встановив наявн1сть позитивноТ динам1ки в ус1х хворих, хоча в основнш груп1, де застосову-вали комплексну терашю, результати були суттево виразшшк Використання 1мунокоректор1в у загально-му л1куванн1 хрон1чного г1пертроф1чного г1нг1в1ту доцтьне, оск1льки значно покращуе результати нав1ть у найближч1 терм1ни п1сля запропонованоТ терап1Т.
Ключовi слова: брекет-техн1ка, ортодонтичний патент, хрон1чний г1пертроф1чний г1нг1в1т, ппешчний шдекс, пародонтальний шдекс.
Резюме
Введение: научные исследования, посвященные изучению влияния современных несъемных дуговых ортодонтических аппаратов на состояние тканей пародонта, свидетельствуют об актуальности этой проблемы. Распространенность заболеваний пародонта в виде катарального или гипертрофического гингивита при лечении брекет-техникой составляет 55-62%. Цель исследования: определить эффективность терапии хронического гипертрофического гингивита путем индексной оценки состояния гигиены полости рта и тканей пародонта через 3 месяца после начала лечения у ортодонтических пациентов на фоне использования брекет-техники. Материалы и методы: обследовано и проведено лечение 126 пациентов в возрасте от 16 до 35 лет, у которых на фоне проведенной ортодонтической терапии несъемной аппаратурой развился хронический гипертрофический гингивит. Исследуемые пациенты были разделены на две группы по 63 человека - основную и группу сопоставления. Больным обеих групп было проведено одинаковое первичное местное пародонтологическое лечение. Пациентам основной группы дополнительно назначали общую терапию комбинацией препаратов циклоферона, эрбисола и амизона. Результаты исследования и выводы: анализ индексной оценки гигиены полости рта и состояния тканей пародонта через 3 месяца после начала лечения установил наличие положительной динамики у всех больных, хотя в основной группе, где использовалась комплексная терапия, результаты были существенно более выраженными. Использование иммунокорректоров в общем лечении хронического гипертрофического гингивита целесообразно, поскольку значительно улучшает результаты даже в ближайшие сроки после предложенной терапии.
Ключевые слова: брекет-техника, ортодонтический пациент, хронический гипертрофический гингивит, гигиенический индекс, пародонтальный индекс.
UDC 616.314 - 76 - 77 + 616.311.2 - 002.2] - 08
CHANGES OF THE HYGIENE AND PERIODONTAL INDEXES SOON AFTER THE MANAGEMENT OF CHRONIC HYPERTROPHYC GINGIVITIS IN THE ORTHODONTIC PATIENTS TREATED BY BRACKET TECHNIQUE
Babenko A.D.
Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
Summary
Introduction. Scientific researches that investigated the influence of modern fixed arch orthodontic appliances on the periodontal tissues have proved the importance of this problem. The prevalence of periodontal disorders in form of a catharal or hypertrophic gingivitis is around 55-62% by administration of the bracket technique.
The aim of investigation: to determine the efficiency of the therapy in treatment of chronic hypertrophic gingivitis by assessment of oral hygiene and periodontal tissues after three month of administration of the treatment in orthodontic patients handled by bracket system.
Materials and methods: we have examined and prescribed treatment to 126 patients from 16 to 35 years old that were affected by chronic hypertrophic gingivitis as a result of the fixed orthodontic therapy. The patients
were divided into two groups- the main group and comparing group, 63 individuals were in each. The primary topical periodontal therapy was identically administer to the patients of both groups. On the other hand, the patients from the main group were prescribed with Cycloferone, Erbisole and Amizone.
Results. The patients noticed improvement on general well being and absence of halitosis after 3 month since the treatment as well as better gingival appearance and shape of the interdental papilla, decrease of gingival bleeding and sensitivity by tooth brushing. The gingival discomfort also disappeared. The examination demonstrated that the gingiva had recovered better in those from the main group comparing with the control group and manifested decrease of the gingival swelling, pain, bleeding and that was proved by changes of hygiene and periodontal indexes in comparison with the initial data. The positive dynamics was also observed in changes of hygiene and periodontal indexes and the patients from the main group exhibited more significant modifications. For example, OHI-S index and Fedorova-Volodkina indexes were 5,2 times lower comparing to the initial statistic (p<0,001) and 1,90 times (p<0,01) accordingly that indicates the good oral hygiene at this stage of the treatment. The assessment of the periodontal inflammation in the patients from the main group has indicated that after three month of the administered measures the Iodine number by Svrakov and PMA-index have decreased by 3,20 times (p<0,001) and 5,70 times (p<0,001) accordingly, the bleeding index has declined by 2,00 times (p<0,05). This facts proved the significant lessen of periodontal inflammation among these patients. The depth of periodontal pockets in the patients of main group has modified by 59,70% (p<0,05) that also suggested the decrease of swelling and gingival enlargement and elimination of the false pockets.
The analysis of oral hygiene and periodontal indexes within three month since the beginning of the treatment established the positive outcome in all patients despite the fact that in the main group the results proved to be better due to the complex therapy prescribed. The administration of immune-correctors in complex treatment of chronic hypertrophic gingivitis is efficient as it improves the results even in the early days after their introduction. Because of the fact that the investigated exponents were still abnormal, it is essential to appoint the general treatment of chronic hypertrophic gingivitis in orthodontic patients handled with bracket technique.
Key words; bracket-technique, orthodontic patient, chronic hypertrophic gingivitis, hygienic index, parodontal index.
