CC BY
37
УДК 616.314-089.843 Д.М. Король, Г.П. Рузш*
АНАЛ1З УСКЛАДНЕНЬ Л1КУВАННЯ ПАЩСНТ1В 13 ЕНДООСАЛЬНИМИ ТА СУБПЕРЮСТАЛЬНИМИ 1МПЛАНТАТАМИ
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматологiчна академiя", *Харк1вський нащональний медичний унiверситет
Часткова або повна втрата зубiв донинi залишаеться одшею з гострих проблем сучасно! стоматологи. Потреба у вщновленш втрачених зубiв [2] складае 75,1% обстежених, при цьому частковi дефекти мали мюце в 90,68% випадкiв, повна аденпя - в 9,32%.
На сьогодш вiдомi двi методики стоматолопчно! iмплантацil, що витримали випробування часом i довели свою спроможнiсть забезпечити довготривалий результат реабштацп. Це так зваш ендоосальна (внутрiшньокiсткова) та субперiостальна (шдоюсна) iмплантащl.
Навiть за наявностi велико! кшькосл публiкацiй, присвячених проблемам ендоосально!' iмплантацil, залишаються питання щодо розмежування показань i протипоказань до ендоосально! та субперюстально! iмплантацil. Саме невщповщт мiсцевi умови та ризик виникнення пiсляоперацiйних ускладнень змушують звертати увагу втизняних та закордонних учених на шдоюсний варiант стоматолопчно! iмплантацil [1, 3, 4].
Залежно вiд методу надання стоматолопчно! допомоги пацiенти розподшеш на двi дослiднi групи: 1 група - 84 особи з установленими внутршньоюстковими iмплантатами; 2 група - 41 особа з установленими
шдоюсними iмплантатами. Загальна к1льк1сть пацieнтiв дослщних груп становила 125 осiб.
Пащентам цих двох груп у рiзнi термiни було проведено ендоосальну чи субперюстальну iмплантацiю з подальшим протезуванням. Загальний термiн контролю за результатами лжування складае 7 рок1в. Ускладнення, як1 трапилися в перiод вщ дня iмплантацii до дати оголошення отриманих результатiв були умовно розподшеш на до- та пiсляпротетичнi.
Ми враховували ускладнення, що зрештою не змшили попереднього плану лiкування, наслщки яких було лiквiдовано, i це забезпечило подальше користування результатами реабштацп. При цьому не розглядали ускладнення запального характеру як можливi наслщки зниження реактивностi та iнших впливiв, що не знаходяться в цен^ уваги нашого дослiдження. Розподiл ускладнень було узагальнено в пiдсумковiй таблиц 1.
Загальна кiлькiсть до- та шсляпротетичних ускладнень, що повязаш з проведенням внутрiшньокiстковоi та пiдокiсноi iмплантацiй, становила 78 (100%) випадкiв. Розподш ускладнень мiж першою та другою дослщними групами становив 46 (58,97%) проти 32 (41,03%) випадюв вщповщно.
Серед випадкiв ускладнень пiд час операцп переважають тi, що вщбулися при встановленнi внутрiшньокiсткових iмплантатiв. 1х кiлькiсть становила 23 (29,49%) проти 5 (6,41%) випадюв у третш дослiднiй групi. 15 випадк1в (19,23%) допротетичних ускладнень у другш дослщнш групi становили випадки вiдлому юсткового фрагмента, що змушувало змiнювати мюце iмплантацii та застосовувати прийоми кiстковоi пластики. Вiдсутнiсть препарування кiстки пояснюе повну вiдсутнiсть аналогiчних ускладнень у третш дослщнш групi.
Попри, здавалось би, бiльший обсяг хiрургiчного втручання спiввiдношення кiлькостi гострих кровотеч розподшилося не на користь
ендоосально1 методики: 4 (5,13%) випадки в першш дослщнш групi проти 1 (1,28%) випаду в другш.
Таблиця 1
Зведена таблиця ускладнень при ендоосальнш та субперiостальнiй iмплантацiях
Ускладнення Ендоосальна iмплантацiя Субперюстальна iмплантацiя
абс. % абс. %
1. Допротетичнi ускладнення
Кровотеча, що потребувала 3 3,85 1 1,28
додатково1 невiдкладноi допомоги
Поломка шструментарш пiд час 1 1,28 -
операцii
Вщлам кiсткового фрагмента 15 19,23 -
Екскурсiя iмплантата чи недостатньо 4 5,13 4 5,13
щшьна первинна фiксацiя тд час
операцii
Всього по п.1 23 29,49 5 6,41
2. Пiсляпротетичнi ускладнення
Механiчна поломка протеза - -
Скол облицювання протеза 2 2,56 -
Оголення металевих елементiв 18 23,08 20 25,64
iмплантата
Розцементування протеза на 3 3,85 5 6,41
iмплантатi чи iнших опорах
Злам опори iмплантата - -
Злам природноi опори (зуба) - 2 2,56
Всього по п.2 23 29,49 27 36,62
Однакова кшьюсть випадюв екскурсii iмплантатiв чи недостатньо щшьна первинна фiксацiя шд час операцii (в обох дослщних групах по 4 випадки (5,13%) мають рiзну природу. В першш дослiднiй групi, на нашу думку, мало мюце неадекватне розширення iмплантацiйного ложа в умовах негативноi арх^ектошки к1стки. У другiй дослiднiй груш таке ускладнення пояснюеться можливими обхами на всiх етапах субперiостальноi iмплантацii (вiд зняття прямого хiрургiчного вщтиску до посадки iмплантата на юсткове ложе). У випадку екскурсп внутршньоюсткового iмплантата ми обирали варiант замши внутршньоюсткового елемента бiльшого дiаметра. Мшроекскуршя субперiостального iмплантата, що пов'язана з неповною вiдповiднiстю до к1сткового рельефу, частково виправляеться обережним вигинанням окремих елеменпв.
Загальна к1льк1сть пiсляпротетичних ускладнень становила 50 випадкiв, серед яких 23 (29,49%) трапилися в першш, а 27 (36,62%) - у другш дослщних групах.
Посилену увагу привертае велика кшьюсть випадюв оголення металево!' поверхнi опор: 18 (23,08%) - у першш та 20 (25,64%) - у другш дослщних групах. Але лггературш даш щодо подiбного ускладнення свiдчать про досить рiзне трактування можливих наслiдкiв [5, 6]. У той час як оголення внутршньоюстково!' частини iмплантата - це серйозний фактор, що демонструе порушення стану бiомеханiчноi рiвноваги та потребуе негайноi корекцii, оголення окремих металевих фрагментiв пiдокiсних стрiчок i балок не викликае тривоги, хоча i не е бажаним.
Причиною подiбного «прорiзання металевих стрiчок» ми вважаемо розмщення достатньо масивних елеменпв (бшя 1 мм завтовшки) в дшянках атрофованих ясен iз невираженим фенотипом. Подiбне ускладнення безумовно потребуе постшного контролю, але досить
тривалий термш не впливатиме на яюсть та ефективнiсть користування iмпластрукцieю.
Майже однакова кшьюсть розцементувань протезiв у обох дослiдних групах - 3 (3,85%) та 5 (6,41%) вщповщно свщчить швидше про недол^ цементування, нiж про власне недолжи iмплантацiйноi методики.
Два випадки (2,56%) мехашчного руйнування природних опор (девпашзованих зубiв) у пацieнтiв другоi дослiдноi групи, що були повязаш спшьною ортопедичною конструкцieю i3 субперiостальним iмплантатом, на нашу думку, можна пояснити комплексом причин, серед головних i3 яких можна назвати недостатньо щшьну первинну фiксацiю субперiостального iмплантата, що спровокувала мiкролюфт конструкцii, недооцiнку бюмехашчних параметрiв та недостатню механiчну мщшсть вiдпрепарованих зубiв.
Висновок. Пiдсумовуючи та аналiзуючи отриманi данi, ми можемо з упевнешстю стверджувати, що погляди на субперюстальну iмплантацiю як на «ризиковану» процедуру не е правомiрними. Порiвняння випадкiв ускладнень у першш та другiй дослiдних групах демонструе ix розподiл, зважаючи на особливост етапiв самоi процедури ендоосальноi чи субперiостальноi iмплантацii.
Бiльшiсть ускладнень, зареестрованих у групi пацiентiв iз шдоюсними iмплантатами, не е критичними чи такими, що знижують як1сть та ефектившсть реабiлiтацii.
Лiтература
1. Использование несъемных протезов на имплантатах для протезной реабилитации пациентов с ослабленным пародонтом: 3-летнее перспективное клиническое исследование / S -W. Yi, I. Ericsson, C. - K. Kim [et al.] // Новое в стоматологии. - 2002. - № 2 (102). - С.91 - 96.
2. Лабунец В.А. Основы научного планирования и организации ортопедической помощи на современном этапе развития / В. А. Лабунец. -Одесса, 2006. - С. 86.
3. Макарьевский И.Г. Первый опыт клинического применения субкортикальных имплантатов О.Н.Сурова / И.Г. Макарьевский // Клиническая имплантология и стоматология. - 2002. - №1-2. - С.28-29.
4. Макарьевский И.Г. Стабилизация мостовидных протезов при импластрукции двухсторонних концевых дефектов зубного ряда (клинические наблюдения) / И.Г. Макарьевский // Клиническая имплантология и стоматология. - 2002.- № 1 - 2 (19 - 20).- С. 36 - 38.
5. Матвеева А.И. Применение периотест-метода для клинической оценки эффективности дентальной имплантации / А.И. Матвеева, Р.Ш. Гветадзе, В.Э. Логинов // Стоматология .- 1999.- №3. - С.28-29.
6. Мелуццо Д. Поломка имплантатов / Д. Мелуццо // Новое в стоматологии. - 1997. - №6 (56). - С.101-102.
Стаття надшшла 7.04.2009 р.
Резюме
Авторами проведен анализ до- и послепротетических осложнений, которые наблюдались у пациентов опытных групп. Всего обследовано 125 пациентов, которые пользовались зубными протезами с фиксацией на эндооссальные или субпериостальные имплантаты.
Установлено, что взгляды на субпериостальную имплантацию как на «рискованную» процедуру не являются правомерными. Сравнение случаев осложнений в опытных группах демонстрирует их распределение, исходя из особенностей этапов самой процедуры эндооссальной или субпериостальной имплантации.
Большинство осложнений, зарегистрированных в группе пациентов с поднадкостничными имплантатами, не являются критическими или такими, которые снижают качество и эффективность реабилитации.
Ключевые слова: субпериостальные имплантаты, эндооссальные имплантаты, осложнения.
Summary
The analysis of pre- and post prosthetic complications at the patients of experimental group has been conducted by the authors. 125 patients using dentures fixed on intraosteal or subperiosteal implants have been examined. It is revealed that subperiosteal implantation procedure is not riskier than intraosteal one. The comparison of the complication cases demonstrates that their distribution is closely connected with the peculiarities of the stages of the procedure of both intraosteal and subperiosteal implantation. The most of complications fixed at the patients with subperiosteal implants are not breaking. Likewise they do not lower the quality and efficiency of patients' rehabilitation.
Key words: subperiosteal implants, intraosteal implants, complications.
