CC BY
37
Пол/'толог/'я
УДК 32: 001.891.3 (075.8)
О. В. Воронянсъкий, кандидат юторичних наук, доцент
«НАЦЮНАЛЬШ 1НТЕРЕСИ» ЯК КАТЕГОР1Я П0Л1ТИЧН01
НАУКИ
Поняття «нащоналъш ттереси»розглянуто як полтичну категорЮ, сутшстю яког е агрегування р1зноспрямованих сощалъних вимог у суспыъств1. Нацюналът т-тереси в1дображаютъ конкурентну боротъбу в сустлъств1 з приводу доступу до ресурЫв i суспыъних благ та владного контролю такого доступу з боку нацюналъног держави.
Ключов1 слова: нацюналъш ттереси, нащя, нацюналъна держава.
Актуальтсть проблемы. Категор1я «нацюнальш штереси» досить широко використовуеться у вггчизняному пол1тичному та медшному простор!, а також у наукових дослщженнях. Проте вона не мае обгрунтованого единого наукового визначення, залишаючись предметом вшьного тлумачення з боку представниюв окремих наук, полггиюв та журналюпв. Така ситуащя суперечить принципам наукового анал!зу, оскшьки багатозначшсть змюту поняття не дае можливост повноцшно використати його для дослщження реально! дшсность
Анал1з остантх дослгджень та публгкацт з дано! проблематики свщ-чить про те, що сам термш «нацюнальш штереси» був запозичений украш-ськими науковцями !з захщно! англомовно! полггично! лггератури, в якш вш мае значення державного штересу (англ. national interest). В шших европей-ських мовах це поняття виражаеться в термшах, висхщних до сформульова-ного ще Н. Маюавелл! поняття державного штересу (ггал. ragion di Stato, франц. raison d'Etat, шм. Staatsräson). У захщнш наущ ототожнення понять «нацюнальш штереси» та «державш штереси» випливае з традицшного для не! розумшня категорп «нащя» як поеднання мононацюнального громадян-ського сустльства i створено! ним держави (так звана нащя-держава). Звщси поняття «нацюнальш штереси» постае як узагальнююча категор!я, що зшмае суперечност! м!ж розумшням !нтерес!в держави i громадянського сустльства.
Тому бшьшють сучасних зах!дних науковщв (К. Боулд!нг, Л. Козер, Р. Дарендорф, Г. З!ммель, Р. Парк та ш.) розглядають проблему нацюнальних !нтерес!в фактично лише у парадигмах конфлжтологп м!жнародних в!дносин, виходячи з того, що штереси окремих нацш-держав формуються в конкурентному середовищд м!жнародно! боротьби за духовн! цшност та доступ до св!тових ресурс!в. Показово, що в осмисленн! нацюнальних штерес!в у су-часн!й захвднш полггологп теоретичний пр!оритет мае напрям полггичного реал!зму, який детерм!нуе !х насамперед зовн!шньопол!тичними умовами
© Воронянський О. В., 2011 131
Всник Нацюнально!' юридичноУ академн УкраУни ¡мен1 Ярослава Мудрого № 10, 2011
(виходячи саме з того, що у сфер1 м1жнародних вщносин штереси вс1х груп окремого сустльства начебто зб1гаються).
У росшськш полиолопчнш наущ категор1я «нацюнальш штереси» ви-користовуеться ввдносно мало. Пов'язано це насамперед 1з надзвичайною «вибухонебезпечнютю» проблем м1жнацюнальних вщносин у багатонацю-нальнш Росшськш Федерацй, суб'ектами яко! е низка нацюнальних держав-них утворень 1з власним баченням нацюнальних штерес1в та тдход1в до !х вир1шення. Саме через намагання значно! частини дослвдниюв уникнути полиичних проблем при визначенш понять «нащя» та «нацюнальш штереси» у росшськш полиологп вщсутш едиш тдходи до розумшня останньо! кате-горп. На думку деяких росшських науковщв, нацюнальний штерес в умовах глобал1зацп стае або арха!змом науково! думки, або «одним з численних псевдопонять, за яким жодно! реальност не приховуеться» [1, с. 66]. Пред-ставниками цього тдходу е Б. Капустш, Д. Фурман та ш.
Бшьшють росшських дослвдниюв, посилаючись на невизначенють 1 роз-митють поняття «нацюнальш штереси», взагал1 надае перевагу синтетичному поняттю «нацюнально-державш штереси», пов'язуючи останш не скшь-ки з штересами нацш, стшьки з загальнодержавними штересами. Таким шдходом характеризуються пращ Л. Абалкша, В. Межуева, В. Т1шкова та ш. Так, Л. Абалкш вважае, що категор1я «нацюнально-державш штереси», не виключаючи ш р1зноманитя штерес1в, ш !х внутр1шньо! суперечливост1, а часом 1 антагошстичност1, надае можливють !х наукового анал1зу з огляду на дослвдження об'ективно! заданост нацюнально-державних штерес1в геопол1тичним становищем та цивш1зацшними особливостями сучасно! Росп [2]. Вар1антом такого шдходу е точка зору Т. Алексеево!. Вона розум1е нацюнальш штереси як потреби виживання держави, зумовлеш реальним оцшюванням протидп середовища, а також власних можливостей 1 потенць алу. Р1зницю м1ж нацюнальними 1 державними штересами Т. Алексеева вбачае в тому, що останш являють собою лише «домагання, не шдкршлеш належними ресурсами» [3, с. 80].
В Укра'иш вивченню р1зномаштних аспект1в нацюнальних штерес1в при-свячено науков1 пращ та експертш дослщження В. Богдановича, О. Власюка,
A. Гальчинського, Р. 31ммермана, Г. Пастернак-Таранущенко, I. Романова,
B. Саламатова, Г. Ситника, О. Чомахашвш1 та ш. Проте розумшня самого зм1сту дано! категорп у р1зних автор1в далеко неоднакове. Так, Г. Ситник визначае нац1ональний 1нтерес як усв1домлену сусп1льством, виражену ел1тою 1 затверджену законодавством життево необхщну потребу вс1х члешв сустль-ства, яка реал1зуеться через систему державного управлшня кра!ни [4]. О. Бабкша та В. Горбатенко наголошують на необхвдност розр1зняти ште-реси окремих нац1й, що населяють Укра!ну, та нац1ональн1 1нтереси як 1нте-гральний вираз штерес1в ус1х члешв сустльства [5]. В. Лшкан пропонуе розр1зняти 1нтереси особи, 1нтереси сусп1льства та 1нтереси держави як окрем1, хоча 1 взаемопов'язаш групи штерес1в [6].
Пoлimoлoгiя
Однак здeбiльшoгo в yкpaïнcькiй науюэвш лiтepaтypi та eкcпepтниx дo-cлiджeнняx кaтeгopiя «нацюнальш iiïrepeOT» викopиcтoвyетьcя y poзyмiннi пoтpeб дepжaви, щo визнaчaютьcя зoвнiшньoeкoнoмiчнoю i гeoпoлiтичнoю cитyaцiею, кyльтypнo-icтopичними тpaдицiями, нeoбxiднicтю зaбeзпeчeння бeзпeки, зaxиcтoм нaceлeння вiд зoвнiшньoï зaгpoзи, eкoлoгiчниx кaтacтpoф тoщo. Tипoвим пpиклaдoм таюэго пiдxoдy е визнaчeння Г. Явopcькoï, яка дeтepмiнyе нaцioнaльнi iнтepecи «тозищею дepжaви щoдo cиcтeми мiжнa-poдниx вад^^н» [7]. Зacтocyвaння ж дaнoï кaтeгopiï для aнaлiзy iнтepeciв гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa (ocнoвoю якoгo i е нащя в eтнiциcтcькoмy poзy-мшш), як пpaвилo, у^аш^ю дocлiдники вважають нeкopeктним. Шд-cтaвoю для ^oro cлyгyе пocилaння на тe, rn;o нaцioнaльнi iнтepecи aпeлюють дo oбpaзy единoï наци aбo дepжaви, а внyтpiшня пoлiтикa в дeмoкpaтичнiй дepжaвi пpинципoвo пoвиннa 6УТИ плюpaлicтичнoю.
Ta^ тлyмaчeння мeтoдoлoгiчниx зacaд дocлiджeння кaтeгopiï «нацю-нaльнi irn^epera» cyпepeчить ocнoвним зacaдaм тeopiï пoлiтичниx cиcтeм, зoкpeмa пpo aгpeгyвaння piзнocпpямoвaниx cycпiльниx вимoг, плюpaлicтич-ний xapaктep cyб'ектнocтi пoлiтичнoï влади та мexaнiзмiв ïï peaлiзaцiï. Фак-тичнo цeй пiдxiд бaзyетьcя на oтoтoжнeннi пoнять «нащя» та «дepжaвa», «пoлiтичнa влада» та «дepжaвнa влада». Kpiм тoгo, eтaтиcтcький за cвoею cyтнicтю пiдxiд дo гонятся «нaцiя» як дo пoлiтикo-дepжaвнoï кaтeгopiï cynepe-чить дoмiнaнтним y вггчизнянш нayцi poзyмiнням нaцiï як eтнoкyльтypнoï cпiльнoти, яка cтaнoвить бiльшicть гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa У^аши. Paзoм iз тим визнання eкcпepтними гpyпaми нaявнocтi внyтpiшнix piзнocпpямoвaниx iнтepeciв ycepeдинi cпiльнoти, rn;o визнaчaетьcя ними як у^аш^ка нащя, е важливим cигнaлoм для y^a^^^x нayкoвцiв, кoтpi пpaгнyть oпepyвaти кaтeгopiею «нaцiя» як внyтpiшньo нecyпepeчливим, ^тод^льним пoняттям.
Memoю cтaттi е визнaчeння пoлiтичнoï cyтнocтi та cyб'ектнocтi кaтeгopiï «нaцioнaльнi iнтepecи».
Bu^ad основного Mamepiany. Cyчacнa мiжнapoднa пoлiтичнa cиcтeмa cклaлacя як cyкyпнicть нaцioнaльниx дepжaвнo-тepитopiaльниx yтвopeнь. Ha icтopичнiй cцeнi гoлoвними дiйoвими ocoбaми зaлишaютьcя i нaдoвгo rn;e зaлишaтьcя нацГ! як cпiльнoти людeй, пoв'язaнi мoвoю, кyльтypoю i мeнтaль-нicтю, щo викopиcтoвyють взaемнi eкoнoмiчнi зв'язки, cпiльнy тepитopiю i нaцioнaльнy дepжaвy як зacoби виживання i poзвиткy. Caмe згypтoвaнicть за нацюнальтою oзнaкoю пpизвoдить дo фopмyвaння y rai^^c^ нaцioнaль-ниx iнтepeciв i цiннocтeй, peaлiзaцiя якиx cпpямoвaнa на caмoвизнaчeння i caмocтвepджeння в cyчacнoмy cвiтi.
Однак нaцioнaльний тип opгaнiзaцiï coцiyмy (так caмo, як i eтнiчний) нiкoли нe 6ув единим i бшьш тoгo - caмoдocтaтнiм. Пopяд iз ним i навггь y йoгo мeжax icнyе дocтaтня кiлькicть iншиx типiв coцiaльнoï opгaнiзaцiï, в якиx poль iнтeгpaтивнoгo чинника вщ^ають нe нaцioнaльнi, а eкoнoмiчнi, кyльтypнi, гeндepнi та iншi xapaктepиcтики. Ta й caмa нaцiя як ^щальний
BiœuK Haцioнaльнoï юpuдuчнoï aкaдeмïi Укpäiнu iмeнi Яpocлaвa Мудpoгo № 10, 2011
opгaнiзм те e мoнoлiтнoю - ^ дocить cклaднa cиcтeмa з пepмaнeнтнoю ди-нaмiкoю eвoлюцiï внyтpiшньoï CTpyOTyp^ в якiй iнтepecи oкpeмиx CTpa^ клaciв тa пpoшapкiв cтвopюють TO^ype^^ i нaвiть кoнфлiктнe cepeдoвищe.
^му нaцioнaльний iнтepec, як i 6удь-який пoлiтичний iнтepec, y дoвгo-cтpoкoвoмy плaнi нe e caмocтiйним. Вш визнaчaeтьcя icнyючими в cycпiльcтвi eкoнoмiчними тa coцiaльними iнтepecaми, якi те e нeзмiнними. Ocтaннi y cвoю чepгy вiдoбpaжaють пoтpeби i вiднocини, щo фopмyютьcя в пpoцeci cпoжи-вaння i poзпoдiлy мaтepiaльниx pecyp^ тa кyльтypниx цiннocтeй. Пoлiтичний iiïrepec дepжaви як cyб'eктa влaди - здiйcнeння влaдниx дiй y ^o^ci peaлi-зaцiï cвoгo пaнyвaння - мae зa кiнцeвy мeтy кoнтpoль дocтyпy дo pecypciв тa цiннocтeй. У caмoмy cycпiльcтвi цe oб'eктивнo пepeдбaчae бopoтьбy мiж piзними coцiaльними гpyпaми тa клacaми. Бopoтьбa пoлiтичниx iнтepeciв, якi вiдoбpaжaють eкoнoмiчнi iiïrepec piзниx гpyп cycпiльcтвa (в oкpeмиx ви-пaдкax aнтaгoнicтичнi) e ocнoвoю вcьoгo пoлiтичнoгo пpoцecy.
Питaння ж rn^o кyльтypнo-мoвниx iнтepeciв coцiaльниx ^шьтет iз точки зopy влaдниx вiднocин e дpyгopядним. Дoвeдeнo, rn;o нaвiть cпiльнoти, cтвopeнi нe та ocнoвi кpoвнo-cпopiднeнoï eднocтi, в пepeбiгy зaгaльнoï дь яльнocтi фopмyють стшьну кyльтypy i coцiaльнi iнcтитyти, з чacoм нaбyвaю-чи pиc eraocy з влacнoю eтнiчнoю, a в ^pOTe^rai й нaцioнaльнoю caмocвi-дoмicтю. Caмe тaким шляxoм cфopмoвaнo i бшьшють cyчacниx нaцiй [8]. З дpyгoгo бoкy, у кpoвнo-cпopiднeниx cпiльнoт, якi пpoживaють у piзниx yмoвax, фopмyютьcя влacнi cyбкyльтypи i тавоть дiaлeктичнi мoвнi cиcтeми, якi з чacoм мoжyть пepepocти в oкpeмi кyльтypy тa мoвy.
Paзoм з тим те cлiд зaбyвaти, rn;o тepмiн «тацютальш imepecrn» пpaвo-мipнo викopиcтoвyвaти лише в тoмy paзi, кoли цi iнтepecи cфopмyльoвaнo caмe нaцieю як пoлiтичнoю cпiльнoтoю гpoмaдян нaцioнaльнoï дepжaви. Якщo нocieм дepжaвнoгo cyвepeнiтeтy e нe нaцiя, a мoнapx чи oлiгapxiчнe yгpyпoвaння, то викopиcтaння цьoгo тepмiнa з нayкoвoï тoчки зopy нe мoжнa визтати пpaвoмipним, нaвiть зa yмoви, rn;o caмa пpaвлячa вepxiвкa кopиcтy-eтьcя ним у пoлiтичнiй cфepi життя. Boднoчac нe мoжнa змiшyвaти тоняття нaцioнaльнoгo iнтepecy з iнтepecaми титульте'! eтнiчнoï нaцiï, ocкiльки вoнa пpeдcтaвляe нe вcю пoлiтичнy нaцiю дepжaви.
Для визнaчeння пoлiтичнoï cyтнocтi нaцioнaльниx iнтepeciв Укpaïни виxiдним e poзyмiння cyчacнoï yкpaïнcькoï нaцiï як вiдкpитoï пoлieтнiчнoï cпiльнoти, якa ycвiдoмлюe ceбe yкpaïнcьким нapoдoм, a ïï члeни - пoлiтичнo cyб'eктними гpoмaдянaми cyвepeннoï дepжaви. Ha нaшy думку, caмe тaкий пiдxiд, cпpияючи пoдoлaнню eтнoнaцioнaльнoï oбмeжeнocтi oкpeмиx нaцiй тa erao^, cтвopюe yмoви для кoнcoлiдaцiï yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa нaвкo-лo iдeï нaцioнaльнoï дepжaви, якa здaтнa зaбeзпeчити пpaвa cвoïx гpoмaдян нeзaлeжнo вiд ïx eтнiчнoгo пoxoджeння. Звiдcи кaтeгopiя «нaцioнaльнi iнтe-pecи» визнaчaeтьcя як aгpeгoвaний виpaз iнтepeciв пoлiтичнo cyб'eктниx члeнiв cycпiльcтвa нaцioнaльнoгo типу, щo peaлiзyютьcя чepeз пoлiтичнy
Пoлimoлoгiя
cиcтeмy вiдпoвiднoï нaцioнaльнoí дepжaви як кoмпpoмic у пoеднaннi зaпитiв cycпiльcтвa в цiлoмy та iндивiдiв i coцiaльниx cпiльнoт (у тoмy чиот erao-нaцioнaльниx), якi йoгo отладають.
Haцioнaльнa дepжaвa як цeнтpaльний eлeмeнт пoлiтичнoï cиcтeми тeo-peтичнo гокликана якнaйтoчнiшe виpaжaти нaцioнaльнi iнтepecи, в^шува-ти coцiaльнi cyпepeчнocтi та зaбeзпeчyвaти пpaвa cвoïx гpoмaдян. Aлe, o^i^^ нaцioнaльнi iнтepecи peaлiзyютьcя дepжaвoю нacaмпepeд чepeз дepжaвнi iнтepecи, тo ocтaннi мoжyть пpиxoвyвaти за coбoю irn^epe^ дep-жaвнoгo aпapaтy i навиъ пepcoнaльнoгo cклaдy opгaнiв дepжaвнoí влади. Ц iнтepecи мoжyть вiдpiзнятиcя, а то й cyпepeчити peaльним нацюнальним iнтepecaм, пoдaючиcь у тoй жe чac мacoвiй cвiдoмocтi як нацюнальш. Уник-нути циx cyпepeчнocтeй мoжнa тiльки шляxoм cтвopeння eфeктивнoï OTCTe-ми звopoтнoгo впливу cycпiльcтвa (а го лишe йoгo eлiт) на мexaнiзм дepжaв-roï влади, який дoзвoляе cвoечacнo кopигyвaти yxвaлeнi голггичш piшeння вiдпoвiднo дo динaмiки нaцioнaльниx iнтepeciв у вcix cфepax cyrai^^re життя.
Висновки. Moжнa зазначити, rn;o як в у^аш^ий, так i в зapyбiжнiй го-лiтичнiй наущ дoмiнyють пiдxoди, кoтpi фaктичнo oтoтoжнюють пoняття «нaцioнaльнi iнтepecи» з двoмa пpинципoвo вiдмiнними кaтeгopiями:
— дepжaвними iнтepecaми, якi фopмyлюютьcя нacaмпepeд пpeдcтaвни-ками пpaвлячoгo yгpyпoвaння i го завжди збiгaютьcя з iнтepecaми ocнoвнoï мacи гpoмaдян;
— iнтepecaми нацш як eтнoкyльтypниx cпiльнoт.
Bвaжaемo, rn;o нaйбiльш пepcпeктивним у нayкoвo-aнaлiтичнoмy плат пiдxoдoм дo визнaчeння пoлiтичнoí' cyi^c^ кaтeгopiï «нaцioнaльнi iнтepecи» е ïï poзyмiння як aгpeгoвaнoгo iнтepecy пoлiтичнo cyб'ектниx члeнiв cyra^-cтвa, яте будуе cвoю пoлiтичнy cиcтeмy нaвкoлo дepжaвнocтi нaцioнaльнoгo типу.
ЛITEPATУPA
1. ^пу^ин Б. Г. Maлoпpoдyктивнaя кaтeгopия [кpyглый cтoл «Koнцeпция нaциoнaльныx интepecoв: oбщиe пapaмeтpы и poccийcкaя cпeцификa] / Б. Г. Ka-пуегин // Mиpoвaя экoнoмикa и мeждyнapoдныe экoнoмичecкиe oтнoшeния. - 1996. -№ 7. - C. 65-69.
2. Aбaлкин A. О нaциoнaльнo-гocyдapcтвeнныx интepecax Poccии / A. О. Aбaлкин // Boпp. экoнoмики. - 1994. - № 4. - C. 4-12.
3. Aлeкceeвa T. A. Инcтpyмeнтaльнoe пoнятиe (кpyглый cтoл «Koнцeпция нaциoнaльныx интepecoв: oбщиe пapaмeтpы и poccийcкaя cпeцификa) / T. A. Aлeк-ceeвa // Mиpoвaя экoнoмикa и мeждyнapoдныe экoнoмичecкиe oтнoшeния. - 1996. -№ 8. - C. 74-86.
4. ^таик Г. П. ^н^к^адьи та opгaнiзaцiйнi зacaди зaбeзпeчeння нaцioнaльнoï бeз-шки Укpa'íни : навч. пociб. // Г. П. ^таик. - K. : Bид-вo Б^ДУ, 2005. - 180 c.
BicHUK Нацюнально!' юридичноУ академн Украни ¡мен1 Ярослава Мудрого № 10, 2011
5. Полгголопя : шдручник / ред. О. В. Бабкша, В. П. Горбатенко. - К. : ВЦ Академ1я, 2003. - 528 с.
6. Лшкан В. А. Национальна безпека Украши : навч. пос1б. // А. В. Лшкан —К. : Кондор, 2008 - 552 с.
7. Круглий стш «Нацюнальш штереси Украши - ютор1я, реалп, перспективи», проведений 18 листопада 2008 р. Фондом «Демократичш шщативи» / Електронний ресурс. - Режим доступу : {http://dif. org. ua/ua/publications/comentar/jij}.
8. Бромлей Ю. В. Очерки теории этноса / Ю. В. Бромлей. - М., 1983. - С. 412.
«НАЦИОНАЛЬНЫЕ ИНТЕРЕСЫ» КАК КАТЕГОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКОЙ НАУКИ
Воронянский А. В.
Понятие «национальные интересы» рассмотрено как политическая категория, сущностью которой является агрегирование разнонаправленных социальных требований в обществе. Национальные интересы отражают конкурентную борьбу в обществе по поводу доступа к ресурсам и властного контроля над этим доступом со стороны национального государства.
Ключевые слова: национальные интересы, нация, национальное государство.
«NATIONAL INTERESTS» AS CATEGORY OF POLITICAL SCIENCE
Woronyansky O. V.
The concept of «national interest» is seen as a political category, the essence of which is the aggregation of differently oriented social demands in society. Reflect the national interests compete in society over access to resources and imperious control over the access fromnational state.
Keywords: national interests, nation, nation state.
УДК 316. 648
О. К. Садовтков, кандидат фшософських наук, доцент РЕМ1ФОЛОГ13АЦ1Я В СУСП1ЛЬСТВ1 СПОЖИВАННЯ
Споживання стае в нашому суспшьств1 важливим чинником, який справляс вплив нарiзнi сощальш сфери, поступово дiе i на свiдомiсть, перенаправляючи ii у бж 1рра-цiоналiзацil. Споживання дiе не ттьки як частка економiчних стосуншв, а стае сенсом для людського wнування, набуваючи ознаки мiфу. I вже як мiф споживання
136
© Садовшков О. К., 2011
