CC BY
11
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСНО'' ЕКОНОМ1КИ
«КП1»,с.121-1 30. http://ev.fmm.kpi.ua/article/ viewFile/80104/75663
11. Collier, Paul M. Accounting for managers: interpreting accounting information for decision-making / Paul M. Collier. - John Wiley & Sons, 2003. - 496 p.
12. Юндрацька Л. M. ФЫансовий та управлЫський обглк у банках: пщручник. -К.: КНЕУ, 2008. - 811 с. 4.
13. Краснова I. Внутршнм контроль у банку: за-вдання та оргаызацт / I. Краснова // Вюник НБУ. -2007. - № 9. - С.40-42.
14. О.Крешенко, Л.Водяник Формування системи управлЫського облку у банювських установах // [Елек-
тронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.libnany. tane.edu.ua/images/nauk_vydannya/wPUAho.pdf
15. Облк i аудит у банках [Текст] : навчальний по-абник / О. Г. Коренева, Н. Г. Слав'янська, Н. Г. £в-ченко, О. В. Карпенко; За ред. О. Г. Коренево'1', Н. Г. Слав'янськоТ. - Суми : Уыверситетська книга, 2007. - 493 с.
16. Голов С. Ф. Управленческий бухгалтерский учет / С. Ф. Голов. - К. : Скарби, 1998. - 379 с.
17. Кравченко М. Мехаызм трансфертного цЫоут-ворення в банку. Вюник Нацюнального банку УкраТни, травень 2015,с.42-49.
A.B. CIPKO,
д.е.н., професор, В'1нницький навчально-науковий ¡нститут економ'1ки,Тернопыльський нацональний економчний ун'1верситет
Деструкщя економ1чних ¡нтереЫв у кваз1ринковому суспшьств!
Досл'щжуеться природа ¡ндив'1дуального економ¡чного ¡нтересу та його ¡нституцйн регулятори. Розкрито деструктивний характер прояву економЫних ¡нтересв за умов ол'гархзацн економ¡чноl системи в УкраЫ.
Ключовi слова: ¡нтерес, обмежен'сть ресурсв, власнсть, монопол¡зм, квазринок, ол¡гарx¡зац¡я.
A.B СИРКО,
д.э.н., профессор, Винницкий учебно-научный институт экономики, Тернопольский национальный экономический университет
Деструкция экономических интересов в квазирыночном обществе
Исследуется природа индивидуального экономического интереса и его институциональные регуляторы. Раскрыто деструктивный характер проявления экономических интересов в условиях олигархизации экономической системы в Украине.
Ключевые слова: интерес, ограниченность ресурсов, собственность, монополизм, квазирынок, олигархизация.
A.SIRKO,
Full Doctor of Economics, Professor, Vinnitsa training and research institute of economics,
Ternopil National Economic University
Destruction of economic interests in a quasi-market society
The nature of individual economic interest and its institutional regulators are investigating. The destructive nature of the manifestation of economic interests in the conditions of the oligarchization of the economic system in Ukraine are disclosed.
Keywords: interest, limited resources, ownership, privatization, monopoly, quasi-market, oligarchization.
Постановка проблеми. Найглибшою сутнюною рисою людськоТ поведЫки е ïï усвщомлений, цте-спрямований характер. ДомЫуючим мотивац^ним чинником прийняття Ыдивщом рiзного роду р0ень виступають економiчнi Ытереси. Про це говорили i
говорять багато вщомих учених, та чи не найбтьш влучно i метафорично висловився французький фтософ XVIII ст. Клод Гельве^й: «Якщо фiзичний всесвп" пщвладний законам руху, то i моральний всесвп" насттьки ж пщвладний законам Ытере^в.
36 Формування ринкових вщносин в УкраУж №11 (198)/2017
© A.B. CIPKO, 2017
MAKP0EK0H0MI4HI ACÏEKTÈ CУЧACHÜÏ EK0H0MIKÈ
Iнтepec e мoгyтнiй чaклyн, який змiню8 в oчax ycix cтвopiнь фopмy вс^ пpeдмeтiв» [1].
Eкoнoмiчнo poзвинeний св^ дiйснo дeмoн-стpy8 yсьoмy людству вpaжaючi peзyльтaти чa-клун^^' дм eкoнoмiчниx iнтepeсiв, yзaгaльнюю-чим виpaзoм якиx y нaш чaс е стpiмкий пepexiд дo пoстiндyстpiaльниx тexнoлoгiй тa нaявнi ви-сoкi стaндapти життя в ^afcax pинкoвoï дeмo-^arn Aлe чoмy ж тoдi yкpaïнцям зa чвepть вiкy зaдeклapoвaнoгo пepexoдy дo coцiaльнo-opieн-тoвaнoï pинкoвoï систeми гoспoдapювaння нiяк нe вдaeться зaпyстити нa пoвнy силу мexaнiзми eкoнoмiчнoï кoнкypeнцiï тa спpямyвaти eкoнo-мiчнi iнтepeси ycix сyб'8ктiв y eдинe pyслo твo-peння нaцioнaльнoгo дoбpoбyтy i пpoгpecy? Чoмy пoлe дiяльнocтi нaшoï дepжaви бyквaльнo уЫя-нe «пpoвaлaми», зa якими видыеться пpoфeciй-нa нeкoмпeтeнтнicть мoжнoвлaдцiв тa щe й ïxня зaiнтepecoвaнicть paдшe y влacнoмy збaгaчeннi зa зaгaльний paxyнoк? Чoмy, зpeштoю, збiднiлe cycпiльcтвo тaк дoвгo тepпить тaкий cтaн peчeй, aбo чoмy вoнo дoзвoляe знaxaбнiлiй влaдi тaк бeзcopoмнo дiяти? Зaгaлoм iнкoли cклaдaeть-ся тaкe вpaжeння, нiби ми живeмo в кopoлiвcтвi кpивиx дзepкaл, зa дивними нopмaми i пpaвилa-ми, з якимись cпeцифiчними iнтepecaми.
Анал'13 останшх досл'!джень i публ'жацш. Пpoблeмa eкoнoмiчниx iнтepeciв зaвжди пpи-вepтaлa yвaгy cycпiльcтвoзнaвцiв. 0coбливoгo знaчeння нaдaвaв Тй щe дaвньoгpeцький мис-литeль Apиcтoтeль, цeнтpaльнoю вoнa cтaлa для клacичнoï пoлiтичнoï eкoнoмiï i тaкoю ж вoнa зa-лишa8тьcя для cyчacнoï нeoклacики тa CTapo-гo i нoвoгo iнcтитyцioнaлiзмy. Ця пpoблeмa ^o-гoднi дocлiджy8тьcя пepeвaжнo в мiкpoeкoнoмiцi пiд кутом зopy пiдпpиeмницькoï пoвeдiнки нa мo-нoпoлiзoвaниx pинкax, у мiжнapoднiй eкoнoмi-цi пpи з'яcyвaннi питaнь зaxиcтy нaцioнaльниx eкoнoмiчниx im^pe^, у cиcтeмi кopпopaтивнo-гo yпpaвлiння як пpoблeмa взa8мocтocyнкiв a^ цioнepiв з-пoмiж coбoю тa iз нaймaним мeнeдж-мeнтoм, у cфepi пyблiчнoгo yпpaвлiння. Cyть дaнoï пpoблeми у пpaцяx видaтниx тeopeтикiв пoлягae у пoшyкy cпocoбy (мexaнiзмy) poзв'язaння cyпep-eчнocтi мiж iндивiдyaльними влacницькими era-нoмiчними iнтepecaми тa пoтpeбaми icнyвaння i poзвиткy cycпiльcтвa в ц^му.
Щoдo пpoблeми гapмoнiзaцiï eкoнoмiчниx Ы-тepeciв у пepexiднoмy, пocттoтaлiтapнoмy сус-пiльcтвi, як-oт в Укpaïнi, то вoнa е нe тiльки нaд-
звичaйнo cклaднoю i дpaмaтичнo нaпpyжeнoю, aлe й мaлoдocлiджeнoю. Cepeд aвтopiв нeбaгa-тьox пpaць, чiльнe мicцe у якиx вiдвeдeнo eкoнo-мiчним iнтepecaм нa цьoмy тepeнi, вapтo видiлити зoкpeмa П. Бyбeнкa i В. Гyceвa В. [2], Л. Гeвeлiнгa [3], В. Гeйця [4], P. Kaпeлюшникoвa [5], Ю. Юн-дзepcькoгo [6], K. Coнiнa [7].
Мета стаrri - з'яcyвaти пpиpoдy iндивiдyaль-нoгo eкoнoмiчнoгo iнтepecy тa cпeцифiкy систо-ми ^epe^ ocнoвниx cyб'8ктiв у pинкoвo-тpaн-зитивый eкoнoмiцi Укpaïни.
Виклад основного материалу. Koжeн iндивiд cинтeзy8 у ^6í пpиpoднi тa coцiaльнi влacтивoc-тк як бioлoгiчнa icтoтa вiн е opгaнiчнoю чacтинoю живoï пpиpoди i пiдкopяeтьcя ïï зaкoнaм, i вoднo-чac вiн yocoблю8 у cвoeмy миcлeннi й дiяx пeвний м^ум, пoвoдить ceбe вiдпoвiднo дo ycтaнoвлeниx у ньoмy пpaвил i нopм. Узaгaльнeним виpaзoм циx xapaктepиcтик Ыдив^ е пoтpeби тa iнтepecи.
З пoглядy пaнiвнoï лiбepaльнoï дoктpини, пo-няття пoтpeби вiднocнe, ocкiльки вoнo виpaжa8 cyтo ocoбиcтe вiдчyття нeoбxiднocтi у чoмycь i змicт йoгo знaчнoю мipoю суб'ективний. Cepeд людcькиx пoтpeб, яким влacтивo бeзмeжнo poз-шиpювaтиcь, видiляютьcя нacaмпepeд пepвин-ы, бaзoвi пoтpeби (ïœa, oдяг, житлo, бeзпeкa) тa втopиннi (cпiлкyвaння, пpинaлeжнicть, caмopoз-витoк). Цiлкoм бeззaпepeчнoю е зaкoнoмipнicть: щo вищий piвeнь цивiлiзoвaнocтi cycпiльcтвa (кpaïни), тo бiльш знaчyщими для iндивiдa cтaють нeмaтepiaльнi пoтpeби. Цe виднo нe лишe iз тo-гo, як xapчyютьcя, oдягaютьcя чи якe взуття нo-сять люди, aлe й як вoни цiнyють ocoбиcтi пpa-вa i cвoбoди, як peaгyють нa злoвживaння влaди, ceбтo нacкiльки гpoмaдянcьки зpiлими вoни е. Taкa тpaнcфopмaцiя iepapxiï пoтpeб i шкaли цiн-нocтeй зacвiдчy8 тe, щo пoняття пoтpeби пocтy-пoвo тaки нaбyвa8 й oб'eктивнoгo змicтy, пoтpeби coцiaлiзyютьcя. У пoтpeбax cyчacнoï людини вce вiдчyтнiшe пpoявля8тьcя пpиcyтнicть cycпiльнo-гo чиннига у двoякoмy знaчeннi: з oднoгo бoкy, як цiлecпpямoвaний вплив cycпiльcтвa, йoгo iн-cтитyтiв (дepжaви, цepкви тoщo) нa iндивiдyaль-нi пoтpeби тa cпociб ïx peaлiзaцiï, a з ^rnoTo, - як ycвiдoмлeння iндивiдoм знaчyщocтi cycпiльниx пoтpeб, cпpийняття ïx як cвo'íx, нacyщниx.
Ha фун^ пoтpeб виpocтaють iнтepecи людeй. I тут вiдpaзy пpивepтa8 yвaгy тoй фaкт, щo люди кepyютьcя нacaмпepeд eкoнoмiчними iнтepeca-ми, aбo щo 'íxнi iнтepecи oбyмoвлeнi eкoнoмiчними
MAKPÜEKÜHÜMMHI ACflEKTÈ CУЧACH0Ï EK0H0MIKÈ
фaктopaми. Eкoнoмiчнi iнтepecи poзyмiютьcя як фyндaмeнтaльний, внyтpiшнiй мoтив i стимул дiй, cпpямoвaниx нa зaдoвoлeння iндивiдyaльниx мa-тepiaльниx пoтpeб. Вoни пpoявляютьcя у пocтaв-лeниx цiляx i пoвeдiнцi (пpaктичниx дiяx) людини.
Зpoбимo кopoткий eкcкypc в icтopiю нayкoвoï думки щoдo пoяcнeнь цьoгo фeнoмeнy. Iдeя Ы-тepecy як дoмiнyючoгo мoтивy людcькoï пoвeдiн-ки в eкoнoмiчнiй нayцi (i в нayцi взaгaлi) пoявилa-ся лишe в кiнцi XVI ст. Äo цьoгo з чaciв Плaтoнa ввaжaлocя, щo людинa у cвoïй пoвeдiнцi cxиль-нa кepyвaтиcя двoмa cyпepeчливими мiж coбoю чиннигами: з oднoгo бoкy, poзyмoм, a з дpyгoгo, -пpиcтpacтями. I тaкa диxoтoмiя у пoвeдiнцi людини cпpиймaлacя як пpиpoднe явищe. Apиcтoтeль, нaпpиклaд, cтвepджyвaв, щo дie yнiвepcaльний пpиpoдний зaкoн пaнyвaння i пiдкopeння. Paзoм з тим, бeзмeжнe нaгpoмaджeння гpoшeй лиxвa-pями i тopгoвцями, якe тoдi пoшиpювaлocя, вЫ зacyджyвaв як нaйгaнeбнiшy cпpaвy, нeгiднy для людcькoï пpиpoди, нaзвaвши ïï aнтипoдoм eкoнo-мiки - xpeмaтиcтикoю [В].
0днaк двox пoнять - poзyмy i пpиcтpacтi - для пoяcнeнь cклaднoï cиcтeми люд^^У мoтивa-ци бyлo явнo зaмaлo. A^e, oцiнюючи дГ( людини цими взaeмoвиключними oцiнкaми, дocлiд-ники у ^oCx нopмaтивниx cyджeнняx cтaвaли aбo iдeaлicтaми, пpoпoнyючи вiдipвaнi вщ peaль-нoï дiйcнocтi сусптьы пpoeкти, aбo пecимicтaми, нe знaxoдячи aльтepнaтиви дecтpyктивним пpи-cтpacтям. Пoняття iнтepecy, ввeдeнe згoдoм у цю мoтивaцiйнy диxoтoмiю, знaчнoю мipoю знiмaлo пpoблeмy. Зaйнявши пpoмiжнy пoзицiю, iнтepec aкyмyлювaв coбoю пoзитивнi якocтi вщ кpaйнix чинниюв, a caмe: eгoïcтичнi пpaгнeння, звeличe-н i cтpимaнi poзyмoм, тa poзyм, якoмy caмoлюб-cтвo дoдae нaпpямoк i силу. Taким чинoм ^ep-ec в cиcтeмi мoтивaцiй cтaв oзнaчaти poзyмнe, звaжeнe caмoлюбcтвo, пpaгнeння дo caмoзбe-peжeння i caмoзвeличeння. Tим caмим cтaвaлo зpoзyмiлим, щo тaкий кopиcливий мoтив пpитa-мaнний усГм (чи мaйжe уЫм) людям, нeзaлeжнo вщ coцiaльнoгo cтaнoвищa: cпoживaчaм, виpoб-никaм, дepжaвним i гpoмaдcьким дiячaм.
У™, пoняття «iнтepec» нe швидкo пpижилo-ся. Пepвicнo, з пoдaчi тoгo ж тaки Apиcтoтeля тa pядy xpиcтиянcькиx чeнцiв, зoкpeмa Aвгycтинa Блaжeннoгo, вoнo вживaлocя як oзнaчeння фг xa нaживи, щo cyпepeчить бoжoмy зaкoнy. 0днaк життя poзпopядилocя iнaкшe, i тe, щo дoвгий чac
ввaжaлocя aмopaльним i гpixoвним, виявилocя цiлкoм пpиcтoйним i нeoбxiдним для eкoнoмiч-нoгo пopядкy. Poзвитoк кoмepцiï тa бaнкiвcькoï cпpaви у cepeднi вки peaбiлiтyвaв пoзитивнe знaчeння цьoгo тepмiнy (пoxoвaвши зaoднo тep-мЫ «лиxвapcтвo») й aктyaлiзyвaв пoтpeбy у йoгo фopмaльнo-пpaвoвoмy oфopмлeннi. Maти era-нoмiчний (мaйнoвий) iнтepec oзнaчaлo oтpимy-вaти зaкoннy вигoдy (вiдcoтoк) для кpeдитopa чи пpoдaвця. Пpoтe i нaдaлi думки нayкoвцiв щoдo poлi дaнoгo тepмiнa poзxoдилиcя: для oдниx вЫ cтaвaв ocнoвoпoлoжним для poзyмiння pyшiйниx сил eкoнoмiчнoгo poзвиткy i cycпiльнoгo пopядкy, для iншиx - cлyгyвaв пpeдмeтoм кpитики як мo-тив, кoтpий пpизвoдить дo дeгpaдaцiï людcькoгo дyxy i pyйнyвaння ocнoв cycпiльcтвa.
^ю пpo iндивiдyaльний eкoнoмiчний iнтepec як гoлoвнy дeтepмiнaнтy дГй людини нaйбiльш пoвнo в eкoнoмiчнiй нayцi poзвинyв ocнoвoпoлoжник aн-глiйcькoï клacичнoï пoлiтичнoï eкoнoмiï A. Cмiт. He вщ блaгoдiйнocтi м'яcникa, бpoвapникa чи пeкapя oчiкy6мo ми oтpимaти свГй o6^, пиcaв вЫ у ^oín знaмeннитiй пpaцi [9], a вщ пepecлiдyвaння ними cвo'íx влacниx iнтepeciв. Mи звepтa8мocя нe дo ïx гyмaнocтi, читa8мo дaлi, a дo ïx eгoïзмy, i гoвopи-мo (м зoвciм нe пpo нaшi нужди, a пpo 'íxнi вигoди. Ця ^я ляглa в ocнoвy йoгo вчeння пpo eкoнoмiчнy людину. 0днaчe Cмiт нe oбмeживcя cxвaлeнням кopиcливoï пoвeдiнки пiдпpи8мцiв. ВГн кpитикy8 то^, xтo виcтaвляe ceбe як cycпiльнoгo блaгoдiй-никa. «Дбaючи пpo свГй влacний iнтepec, - читa8-мo в A. Cмiтa, - тaкa людинa чacтo eфeктивнiшe пpocyвae ^epe^ cycпiльcтвa, нГж вoнa б нa-cпpaвдi мaлa íx нa мeтi. Я нiкoли нe бaчив бaгaтo дoбpa вГд тиx, xтo вдae, щo тopгy8 зapaди суспГль-нoгo блaгa» [9]. Пoдвiйний пoзитивний eфeкт Гн-дивiдyaльнoгo eкoнoмiчнoгo iнтepecy, як ми знae-мo, вГн oбгpyнтoвye пpинципoм «нeвидимoï pyки», тoбтo д^ю сил pинкoвoï кoнкypeнцiï.
Зaзнaчимo, щo A. Cмiт дo влacнe eкoнoмiч-ниx poзвiдoк пpoфeciйнo зaймaвcя фiлocoфieю мopaлi i cлaвy йoмy у цГй цapинi пpинecлa пpaця «Teopiя мopaльниx пoчyттiв». Toмy глибoкe дo-cлiджeння ним poлi iндивiдyaльнoгo eкoнoмiчнo-гo iнтepecy cпpaвилo знaчний вплив нa суспГльну мopaль щoдo cтaвлeння дo пiдпpи8мництвa в ycix йoгo piзнoвидax. Зaвдяки йoмy, мoжливo, пщ-пpи8мцi, виxoвaнi нa гyмaнicтичниx пpинципax, мoгли тeпep зacпoкo''ти cвoю мвють тим, щo нa-cлiдкoм íx eгoïcтичниx дГй е служГння cycпiльнoмy
MAKPOEKOHOMI4HI ACÏEKTÈ CУЧACHOÏ EKOHOMIKÈ
блaгy [1O]. Aвжeж| пiднeceння нayкoвцями ^ep-ecy як pyшiя eкoнoмiчнoгo життя cyттeвo змщню-вaлo лeгiтимнicть i пpecтиж пiдпpиeмницькoï' дг яльнocтi| кoмepцiйнoï тa пpoмиcлoвoï eкcпaнciï| якa y т icтopичнi чacи нaбиpaлa oбepтiв.
Пepeкoнливicть eкoнoмiчнoï кoнцeпцiï ^ep-eciв («eкoнoмiчнoï людини») зaбeзпeчyвaлa (й y пepcпeктивi пapaдигмaльнy poль y poзyмiннi мoтивaцiï люд^^С дiяльнocтi y бyдь-якiй cфe-pi - eкoнoмiчнiй| пoлiтичнiй| кyльтypнiй| peлiгiйнiй| ocoбиcтiй тoщo. Caмe нa ïï ocнoвi визpiвaлo poзy-мЫня| щo лишe cycпiльний пopядoK| який фунту-8тьcя нa eкoнoмiчниx ^epecax (нa кopиcливoмy poзpaxyнкy)| мoжe зaбeзпeчyвaти кpaïнaм ст^-кicть тa eвoлюцiйний poзвитoк. Cyчacникaм вдо-мO| ягаю шaнoю кopиcтyвaлacя кoнцeпцiя ^ep-eciB cepeд бaтькiв-зacнoвникiв дepжaви Hoвoгo cBiïy (Aмepики). Oдин iз ниX| A. ^м^тон як пи-шуть пpo ньoгO| cтвepджyвaв: «Haйбiльш нaдiйнe| нa щo мoжe пoклaдaтиcя 6удь-який ypяД| - цe iнтepecи людини. Öe - пpинцип люд^^С пpиpo-ди| нa якoмy| aби бути cпpaвeдливими| мaють бa-зyвaтиcя вci пoлiтичнi мipкyвaння» [11| p. 45].
Пpoтe пapaдигмy eкoнoмiчниx iнтepeciB| пpийня-ту клacичнoю шкoлoЮ| визнaли нe bcí тeopeтики. Kpитики кaпiтaлiзмy зaявили| щo пaнyвaння im"ep-eciB| тoбтo нким i нiчим нe cтpимyвaнe пpaгнeння iндивiдiв дo мaтepiaльнoгo бaгaтcтвa| pyйнye тpa-дицiйнi цiннocтi i cтвopюe cepйoзнi зaгpoзи для тa-гаго cycпiльcтвa. Haйбiльш зaпeклими кpитикaми виступили K. Mapкc i Ф. EнгeльC| якi cпиpaючиcь нa лoгiчнi aбcтpaкцiï| вивeли зaкoн дoдaткoвoï BapTOc-Ú згiднo з яким ycix кaпiтaлicтiв oб'8Днy8 cпiльний iнтepec - бeзмeжнe збaгaчeння зa paxyнoк пpa-ц нaймaниx poбiтникiв. Caмe тoмy| зaявили вoни у Maнiфecтi кoмyнicтичнoï пapтiï| ycя пpoлeтapcькa тeopiя звoдитьcя дo eдинoï' вимoги - знищeння пpивaтнoï влacнocтi [12]. Пpи цьoмy Map^ i йoгo пocлiдoвники пocтiйнo зaкликaли poбiтничий клac ycвiдoмити cboï д^ы iнтepecи тa вiдкинyти <«иб-ну ^дом^ть»! вiд яш тoй ыбито пoтepпa8| дoпo-ки пoвнicтю нe пpиcвятить ceбe клacoвiй 6opo^-6í пpoти eкcплyaтaтopiв. Як бaчимO| мapкcиcтcькa дoктpинa poбилa cтaвкy виключнo нa iдeoлoгiю тa пpocвiтy| aби пpивити цiлoмy клacy людeй гiдний| з пoглядy циx тeopeтикiB| тип пoвeдiнки.
Cyчacнi дocлiдники в бiльшocтi cboM нe пiдвo-дять вci люд^к piшeння й дГ[ пiд кaтeгopiю Ы-тepeca| aлe визнaють дoмiнyючy poль Ыдивщу-aльнoгo eкoнoмiчнoгo ^epecy. Oкpiм влacнoгo
iнтepecy| oкpeмo видтяють й iншi мoтивaтopИ| як-oт: aльтpyï'зM| eтичнi цiннocтi| дoпитливicть тa ík Зa тaкoгo пiдxoдy вчeнi кoнcтaтyють: eдинo вi-pнoю i пepeдбaчyвaнoю xapaктepиcтикoю люд-cькoï пoвeдiнки е ïï нeпepeбaчyвaнicть [1З-15].
Як пoкaзye нaш aнaлiЗ| дoвгий чac вщ^итим зaлишaлocя питaння щoдo пpиpoди eкoнoмiчнo-гo iнтepecy. Ïeprni дocлiдники ^epecy ввaжaли eгoï'зм пpиpoднoю pиcoю людини. ^a^^ пoлi-тичнoï' eкoнoмiï' пoвязyвaли йoгo з cycпiльним пo-д^м пpaцi тa oбмiнoм. K. Map^ вивoдив eкoнo-мiчнi iнтepecи iз cycпiльнo-виpoбничиx вiднocиH| aбo вiднocин влacнocтi. Haм пpeдcтaвля8тьcя| щo ключ для poзyмiння пpиpoди iнтepecy дa8 мapжи-нaлicтcький пpинцип oбмeжeнocтi pecypciв.
Ocoбиcтий eкoнoмiчний iнтepeC| пiд яким poзy-мi8тьcя мeтoдичнe пpaгнeння дo oтpимaння ви-гoди (кopиcтi)| зyмoвлeний oбмeжeнicтю мaтepi-aльниx життeвиx блaг. A^ei якби у кoжнoгo iз нac бyлo вcьoгo вдocтaлЬ| yce нeoбxiднe бyлo нaм дo-cтyпнe i бeз жoдниx oбмeжeнЬ| тo нe бyлo б взa-гaлi пoняття iнтepeciв i життя б втpaтилo ceнc. Ha щacтЯ| тaкe нeмoжливo. Maтepiaльнi житт8вi блa-гa пoвcякчac oбмeжeнi| a тoмy ми мycимo дoтpи-мyвaтиcя здopoвoгo глузду (peзoнy) i бути paцio-нaльними. Öe oб'eктивнa peaльнicть. ЗayвaжимO| щo цЫнють для нac мaють нe лишe мaтepiaльнi pe-cypcИ| a й чac. Áa бiльшe: чac - нaйдopoжчий pe-cypci a вiдтaк ми пoвиннi вeльми цiнyвaти чac i в жoднoмy paзi нe мapнyвaти йoгO| a викopиcтoвy-вaти з мaкcимaльнoю кopиcтЮ| aбO| eкoнoмiчнoю мoвoю кaжyчИ| з мiнiмaльними aльтepнaтивними витpaтaми. Oтжe| кopиcливicть людини зaклaдa-8тьcя нe пpиpoдoЮ| a фopмyeтьcя yмoвaми жит-тя| у пepшy чepгy| пocтiйнoю i н^ли нeздoлaннoю oбмeжeнicтю yмoв icнyвaння.
З ^rno^ бoкy| ocoбиcтий eкoнoмiчний ^epec фopмy8тьcя пiд впливoм iнcтитyцiйнoгo cepeдo-вищa| у якoмy ми пepeбyвaeмo. Пiд ocтaннiм po-зyмi8тьcя cy^^c^ ycix cycпiльниx (фopмaль-ниx i нeфopмaльниx) oбмeжeнь (peгyлятopiв) людcькoï' пoвeдiнки у виглядi piзнoгo poдy нopм i пpaвиЛ| a тaкoж мexaнiзмiB| щo зoбoв'язyють ïx нeyxильнo дoтpимyвaтиcя. ЗвичaйнO| iнтepe-cи дифepeнцiюютьcя вщ людини дo людини| вi-дoбpaжaючи piвeнь ocoбиcтicнoгo poзвиткy| зaлeжнicть вщ звичaï'B| тpaдицiй тoщo. Aлe нaй-бiльш знaчyщим для людини е iнcтитyт влacнoc-тi. Питaння влacнocтi тaкoж зaлишa8тьcя для нa-угав^в дoвoлi cклaдним i диcкyciйним.
MAKP0EK0H0MMHI ACПEKTИ CУЧACH0Ï EK0H0MIKИ
Paцioнaльнe зepнo для oбгpyнтyвaння пpиpo-ди ¡нституту влacнocтi, як i iнтepecy, нa нaшe пe-peкoнaння, тaкoж дae пpинцип oбмeжeнocтi блaг. Пocтiйнe вщчуття pecypcнoï oбмeжeнocтi зму-шуе нac нe лишe бути peaлicтaми, paц¡oнaльни-ми eкoнoмiчними cyб'8ктaми, a й cпoнyкae дo нa-буття i нaгpoмaджeння влacнocтi, aбo бaгaтcтвa. Влacн¡cть слугуе гapaнтi8ю ocoбиcтoгo (ciмeйнo-ro) дoбpoбyтy i бeзпeки в шиpoкoмy смислГ cлoвa (у випaдкy бeзpoб¡ття, xвopoб тa iншиx пpoблeм-ниx житт8виx cитyaцiй). Влacницький iнтepec нac мoбiлiзy6, нaдиxa8, стимулюе, тoбтo CTae мo-гyтньoю eкoнoмiчнoю cилoю. Гoвopячи пpo га-pиcливi мoтиви людини, A. Cм¡т пиcaв: «Вoнa швидшe дocягнe cвoeï мeти, кoли звaжить нa íx (кoнтpaгeнтiв - A.C.) eroí^ i зумГе пoкaзaти См, щo у íx влacниx ^epe^x зpoбити для нeï тe ca-мe, чoгo вoнa xoчe вщ ниx» [9, с. 77]. Зacнoвник coцiaльнo-пcиxoлoгiчнoï тeчiï iнcтитyцioнaлiзмy T. Вeблeн зayвaжив iншe: вoлoдiння бaгaтcтвoм дae влacникy сусптьну пoшaнy i пoвaгy, aлe i пo-poджy6 вoднoчac зaздpicть дo ньoгo [16].
Aлe нeoбxiднoю yмoвoю нaбyття coцiaльнoгo i eкoнoм¡чнo знaчимoгo cтaтycy пpивaтнoгo влac-никa е cпeцифiкaцiя усГее пoвнoти пpaв влacнoc-т тa гapaнтoвaний cилoю влaди зaxиcт циx пpaв. Зa cyчacниx yмoв бути влacникoм у цивiлiзoвaнoмy свт oзнaчa8 - ти мoжeш poбити зГ moï^ oб'8ктoм влacнocтi лишe тe, щo нe зaбopoнeнo зaкoнoм, щo нe oбмeжeнo iнтepecaми вcьoгo cycпiльcтвa. !нши-ми cлoвaми, cycпiльcтвo чepeз дepжaвy peтeльнo вiдpeгyльoвye пpaвa влacнocтi тaким чинoм, aби збaлaнcyвaти пpивaтнi тa сусптьы (зaгaльнaцi-oнaльнi) iнтepecи. I щo цивiлiзoвaнiшим cтa8 сус-п¡льcтвo, тo бтьшими cтaють зaгaльнocycпiльнi пoтpeби, як пpимipoм, eкoлoгiчнi, caнiтapнo-eпiдe-м¡oлoг¡чн¡, бeзпeки пpaцi тa ¡н. З цГею oбcтaвинoю мaють paxyвaтиcя yd eкoнoм¡чн¡ aгeнти, як пiдпpи-емщ тaк i cпoживaчi (дoмoгocпoдapcтвa).
Як пoкaзye poзвинeний свГт, у пpoцec¡ eвoлю-цiйнoгo poзвиткy pинкoвoï opгaн¡зaц¡ï eкoнoмiки тa пoлiтичнoгo життя cфopмyвaлacя eфeктив-нa cиcтeмa гapмoнiзaцiï eкoнoм¡чниx iнтepeciв, ocнoвними cклaдoвими якoï, ввaжaeмo, е:
- caмopeгyлiвний мexaнiзм pинкoвoï кoнкypeн-цГС (мexaнiзм цИ;
- ¡нcтpyмeнтap¡й дepжaвнoгo peгyлювaння eкoнoмiки;
- пoл¡тичнa дeмoкpaтiя (вибopчa cиcтeмa, бa-лaнc гiлoк влaди тoщo);
- гpoмaдянcькe cycпiльcтвo (aктивнicть i coл¡-дapнicть гpoмaдян у зaxиcтi пpaв i cвoбoд, кoнтp-oль влaди).
Зa збiгoм цiлoгo pядy ¡cтopичниx oбcтaвин, нaшa кpaïнa, нa пpeвeликий жaль, пepeбyвa8 в cтaнi poз-бyдoви пoвнoцiннoï pинкoвoï eкoнoмiки тa eфeк-тивнoï зa cyчacними вз^цями пoлiтичнoï cиcтeми. I xoчa пoзaдy вжe пoнaд чвepть cтoлiття зaдeклa-poвaниx pинкoвиx i пoлiтичниx peфopм, пpoтe, зa oцiнкaми ycix eкcпepт¡в, вiтчизняниx i cвiтoвиx, yнa-слдок пoлoвинчacтиx i нeпocлiдoвниx, a pяд¡ ви-пaдкiв i нepoзпoчaтиx, peфopм cклaлacя нeeфeк-тивнa пoлiтикo-eкoнoмiчнa cиcтeмa, якa пpиpiкa8 cycпiльcтвo нa в¡дcтaвaння у poзвиткy тa нaкoпи-чeння гocтpиx coцiaльнo-eкoнoмiчниx пpoблeм. 0тpимaвши у 2005 po^, пГсля peвoлюцiйнoгo Maйдaнy, вГд мiжнapoднoï cпiльнoти cтaтyc кpaïни з pинкoвoю eкoнoмiкoю як пoл¡тичний стимул для aктивнoгo poзгopтaння peфopм, нaшe cycпiльcтвo дoci нe cпpoмoглocя нa cиcтeмнi peфopми.
Pинкoвa cиcтeмa е eфeктивнoю зa yмoв: пo-пep-0e, piвнoгo для ycix гpaвц¡в дocтyпy дo oбмeжeниx pecypciв, щo тГльки й мoжe пpивecти у дю pинкoвy кoнкypeнцiю, cпpoмoжнy в¡дc¡вaти нeeфeктивниx гocпoдapникiв i cтимyлювaти ¡ннoвaц¡ï, стимулю-вaти нaбyття якicнoï пpoфec¡йнoï ocвiти, eкoнoмiю pecypciв тoщo; пo-дpyгe, нaдiйнoгo зaxиcтy дepжa-вoю пpивaтнoï влacнocтi i шaнoбливoгo cycпiльнo-ro cтaвлeння дo нeï, вepxoвeнcтвa пpaвa.
Eкoнoмiчнa cиcтeмa, щo cклaлacя нa cьoгoднi, мa8 oзнaки квaзipинкoвoï eкoнoм¡ки.
Бpaкy8 пpинципoвoï piвнocтi у дocтyп¡ дo eкoнo-мiчниx pecypciв (мaтep¡aльниx, фiнaнcoвиx, op-гaнiзaцiйниx). Ha зaвaд¡ poзвиткy вiльнoгo пГд-пpи8мництвa стоСть мoнoпoлiзм з бoкy вeликoгo б¡знecy тa влaди, ocoбливo peгioнaльнoï. Вeликий бiзнec, як пpaвилo, cклaвcя в xoд¡ пpивaтизaцiï, a тoчнiшe, xитpиx oбopyдoк пo вiдчyжeнню нaйви-г¡дн¡шиx aктивiв у дepжaви (зaнижeння вapтocт¡ мaйнa, нeвикoнaння iнвecтицiйниx зoбoв'язaнь, нaвмиcнe бaнкpyтyвaння дepжaвниx пiдпpи-емств тoщo). Як тaкий, щo виник нeлeг¡тимним i нepинкoвим cпocoбoм (бeз знaчниx витpaт, бeз нaбyття cпpaвжньoгo yпpaвл¡нcькoгo дocвiдy), цeй бiзнec пpoдoвжy8 вишyкyвaти мoжливoc-тГ живитися зa дepжaвний кoшт. Звicнo, щo у цГй кoмпaнiï пepeплeлиcя кopиcливi iнтepecи влaд-нoï вepxiвки (йдeтьcя пpaктичнo пpo усю cиcтeмy opгaнiв влaди: пo вepтикaлi i гopизoнтaлi), бiзнecy тa кpимiнaлiтeтy. ПГсля шиpoкoмacштaбнoï пpи-
MAKPOEKOHOMMHI ACПEKTИ CУЧACHOÏ EKOHOMIKИ
вaтизaцiï| яга вiдбyлacя нa кopиcть кepiвникiв ra-лишнix дepжaвниx пiдпpимcтв тa 'ïx нaйближчoгo oтoчeннЯ| пiднялacя xвиля пpимycoвoгo пepeдi-лу пpaв влacнocтi нa кopиcть зaзнaчeнoгo вишe тpiyмвipaтy. A дaлi тaкий пepeбiг пoдiй цтгам зa-кoнoмipнo cпpичинив мacoвy дeпepcoнiфiкaцiю влacникiв вeликoгo бiзнecy тa нacтyпний ïx кpoк - мacoвий пoxiд у вeликy пoлiтикy. Ha пpoтивa-гу цивiлiзoвaнiй пpaктицi| кoли дeпepcoнiфiкa-цiя кopпopaтивнoï' влacнocтi зaзвичaй пoв'язaнa з пoявoю iнcтитyцiйниx iнвecтopiв (бaнкiB| CTpa-xoвиx кoмпaнiй| iнвecтицiйниx фoндiв тoщo)| в y^a^^^x кopпopaцiяx дeпepcoнiфiкaцiя влac-никiв cтaлa мeтoю i нacлiдкoм цiлecпpямoвaнoгo пepeдiлy чacтoк гаттолу нa кopиcть ayтcaйдepiв. Teпep влacники вeликoгo бiзнecy у нac зaxoвaнi тa щe й нepiдкo зa цiлoю низкoю кoмпaнiй з ^o-зeмнoю юpиcдикцi8ю. Зaxoплeння пoлiтики ^a-ди) нoвoявлeними дiлкaми вeликoгo бiзнecy пe-pecлiдy8 двi цiлi: yбepeгти пpидбaнi нeлeгiтимним cпocoбoм aктиви i poдиннe мaйнo тa oтpимa-ти пoлeгшeний| пoзapинкoвий дocтyп дo eкoнo-мiчниx pecypciB. Cвoeю пoвeдiнкoю бiзнec-eлiтa дeмoнcтpy8 тoй фaкT| щo вeликa пoлiтикa пepe-твopeнa у нaйпpибyткoвiший вид бiзнecy| a тoмy бiзнec зa вeликим paxyнкoм вiдтopгae ^oBa^f.
Пpивiлeйoвaний дocтyп дo eкoнoмiчниx pecypciB i пpивлacнeння квaзipeнти у вeличeзниx poз-мipax вiдкpивa8тьcя чepeз тaкi мoжливocтi:
- кopпopaтивнe мaнiпyлювaння зaкoнoтвopчicтю (кoмплeктyвaння пpoвлaдниx чи oпoзицiйниx фpaк-цiй i дeпyтaтcькoï' бiльшocтi| нeoбxiднoï' для yxвaлeння piшeнь; пpoштoвxyвaння вигiдниx для ceбe зaкoнo-дaвчиx aктiB| нaвмиcнe зaтpимyвaння вiд poзглядy aбo блoкyвaння yxвaлeння тиx a^iBi щo нecyть зa-гpoзy вyзькoкopпopaтивним iнтepecaм);
- пpocyвaння cboïx кpeaтyp дo cклaдy кoaлiцiй-нoгo ypядy тa iншиx opгaнiв викoнaвчoï' i cyдoвoï влaдИ| нa кepiвнi пocaди нa дepжaвниx (мунщи-пaльниx) пiдпpиeмcтвax;
- шaxpaйcькi cxeми пpивaтизaцiï тa штyчнe бaнкpyтyвaння дepжaвниx пiдпpи8мcтв;
- тeндepи нa зaкyпiвлю зa yчacтю пiдcтaвниx yчacникiв i зa зaвищeними цiнaми;
- oтpимaння бaнкiвcькoгo peфiнaнcyвaння тa йoгo викopиcтaння нa ^rni цiлi| звoлiкaння з пo-вepнeнням aбo взaгaлi нeпoвepнeння;
- вiдшкoдyвaння ПДB зa фiктивними eкcпopт-ними oпepaцiямИ| кopиcтyвaння тapифними пpe-фepeнцiями пpи iмпopтниx oпepaцiяx i т. ík
Унacлiдoк ycix циx пpoцeciв вiтчизнянi кopпo-pa^í нeзвaжaючи нa ïx пpaвoвий cтaтyc - пpи-вaтниx чи пyблiчниx тoвapиcтB| пepeтвopeнi нa зaкpитi вiд бipжoвoгo pинкy aкцiй yтвopeння. Ca-мe тому в Укpaï'нi opгaнiзoвaний pинoк кopпo-paтивниx цiнниx пaпepiв Bce щe пepeбyвae у зa-poдкoвoмy CTO^I щo yнeмoжливлю8 шиpoкий iнвecтицiйний пpoцeC| пpитiк iнoзeмнoгo гатто-лу у мopaльнo зacтapiлe вiтчизнянe виpoбництвo. OTOœi зaмicть oчiкyвaниx лoкoмoтивiв eкoнoмiч-нoгo зpocтaннЯ| пoтyжниx iнвecтицiйниx «^aco-cíb»I мaeмo фaктичнo квaзiкopпopaцiï'.
Чepeз нeдoлyгi aгpapнi peфopмИ| зoкpeмa вщ-cy^ic^ пpoeвpoпeйcькoï' cтpaтeгiï пiдтpимки poзвиткy фepмepcтвa| в aгpapнiй cфepi пaнy-ють aгpoкopпopaцiï' y^a^^ra^ взipця - aTpo-xoлдинги. Iï iнтepec пpикyтий здeбiльшoгo дo era-пopтy й oтpимaння нaдпpибyткiB| тoдi як ceлo i cycпiльcтвo в цiлoмy пoтepпaють вщ виcнaжeн-ня poдючиx гpyнтiB| «poзбитиx» дopiГ| зaнeдбaнoï ciльcькoï iнфpacтpyктypи.
Eкoнoмiчнa peaльнicть в Укpaï'нi xapaктepизy-eтьcя тaкoж пpинизливo низькими для людcькoï гiднocтi piвнями oплaти пpaцi то coцiaльнoгo зa-бeзпeчeння. Öe тогаж пpямi нacлiдки oлiгapxiзaцiï'. Hизькa Bap™^ пpaцi в мoнoпoлiзoвaнiй eкoнo-мМ зaбeзпeчy8 нaдпpибyтки влacникaм бiзнe-cyi aлe вiд цьoгo cepйoзнo пoтepпae cycпiльcтвo: зpocтa8 «вiдтiк мiзкiв»| зaгocтpюютьcя фiнaнcoвi пpoблeми дepжaвИ| пiдpiзaeтьcя cпoживчий пo-пит тoщo. Maйжe 4O% дoмoгocпoдapcтв чepeз нeплaтocпpoмoжнicть влaдoю пocaжeнi нa có6-cидiï'| якi| у cвoю чepгy| нe зaoxoчyють дo oщaд-ливocтi у cпoживaннi pecypciâi зaтe вiдкpивaють шиpoкi мoжливocтi для тiньoвoгo пepeдiлy кoштiв плaтникiв пoдaткiв. Taкий дecтpyктивний xapaк-тep eкoнoмiчниx iнтepeciв е нacлiдкoм квaзipин-^boC cиcтeми| щo виниклa в Укpaïнi.
Bиcнoвки
Eкoнoмiчнi iнтepecи - фyндaмeнтaльнa кaтeгo-piя pинкoвoï' eкoнoмiкИ| яга xapaктepизy8 гoлo-вний мoтив i cтимyл пoвeдiнки людини. Iндивiдy-aльний eкoнoмiчний iнтepec пpoявля8Tьcя у цiляx i дiяx людини| у пocтiйнoмy пoшyкy paцioнaльниx piшeнЬ| вигoдИ| кopиcтi. Цeй eгoïcтичний iнтepec пopoджye oбмeжeнicть житт8виx блaг. Oбмeжe-нicть блaг тaкoж cпoнyкae дo нaбyття i нaгpoмa-джeння влacнocтi (бaгaтcтвa). Bлacнicть cлyгy8 гapaнтieю ocoбиcтoгo (ciмeйнoгo) дoбpoбyтy i
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН01 ЕКОНОМ1КИ
безпеки. Еволюфйний розвиток ринковоТ еконо-мки призводить до формування мехаызмю гар-моызацм системи економнних ¡нтереЫв.
В УкраТ'ы, як насл¡док безсистемних реформ, склалася кваз¡ринкова економ¡чна система, яка мае деструктивний характер. 1нтереси великого б^несу сконцентрован¡ на участ¡ у велиюй полг тиц¡ як умов¡ отримання великих рентних дохода в¡д полегшеного доступу до обмежених ресурса. Штучно занижена ц¡на прац¡ дестимулюе на-йманих прац¡вник¡в. Неефективн¡ способи суб-сидування споживач¡в плодять марнотратство ¡ т¡ньовий перед¡л кошт¡в платниюв податк¡в. По-долання деструкцм економнних ¡нтерес¡в у ква-з¡ринков¡й систему на наше переконання, пе-ребувае у прям¡й залежност¡ в¡д деол^арх^ацм економнноТ ¡ пол™чноТ систем, вщ вщмежуван-ня влади в¡д б^несу, що е завданням громадян-ського сусптьства.
Список використаних джерел
1. Гельвеций К.А. Счастье. - М.: Мысль, 1968.
2. Бубенко П., Гусев В. Чому гальмуються ¡нновацм-н процеси в УкраТн¡? // Економ¡ка УкраТни. - 2009. -№6. - С. 30-38.
3. Гевелинг Л. Клептократия. Социально-политическое измерение коррупции в негативной экономике.
- М. Изд-во «Гуманитарий» Академии гуман. исследований. - 2001. - 592 с.
4. Геець В.М. 0собливост взаемозв'язку економм-них ¡ полггичних передумов реконструктивного розви-тку економ¡ки УкраТни // Економка УкраТни. - 2016.
- №12. - С. 3-21.
5. Капелюшников Р. Собственность без легитимности? : препринт WP3/2008/03. - М. : ГУ ВШЭ, 2008. - 40 с.
6. Юндзерський Ю.В. 1нституцмна пастка ол^архю-му ¡ проблеми ТТ подолання // Економ¡ка УкраТни. -2016. - №12. - С. 22-46.
7. Сонин К. Институциональная теория бесконечного передела // Вопросы экономики. - 2005. - №7. - С. 1-15.
8. Аристотель. Сочинения в 4-х томах. - М. : Мысль, 1976.
9. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М.: Эксмо, 2007. - 960 с.
10. Pocock, J.G.A. 1982. The political economy of Burke's analysis of the French Revolution // Historical Journal. - 1982. - 25 June. - Р. 331-349.
11. Ball Т. The ontological presuppositions and political consequences of a social science / In Changing Social Science, ed. D.R. Sabia, Jr. and J.T. Wallulis, Albany: State University of New York Press, 1983.
12. Маркс К., Енгельс Ф. Маыфест комунютично'Т партм / Пер. з ым. - К. : Вперед, 2010. - 56 с.
13. Boulding K.E. The Economy of Love and Fear: A Preface to Grants Economics. - Belmont, California: Wadsworth, 1973.
14. Hirschman A.0. Shifting Involvements: Private Interest and Pu bl ic Action. - Princeton: Princeton University Press, 1982.
15. Collard D. Altruism and Economy: A Study in Non-selfish Economics. - Oxford: Robertson, 1978.
16. Веблен Т. Теория праздного класса: экономическое исследование институций. - М. : Прогресс, 1984. - 368 с.
УДК 351.82:332.012.32
Л.О. ШАНАеВА-ЦИМБАЛ, кандидат наук з державного управл1ння НУБ1П
До питания теоретично! оц\нки державного \ недержавного регулювання ринково! економши
Сьогодн'1 в украГнсьюй економ1чн1й науц\ практично б 'льш'ютю вчених под)ляються висновки про те, що ринковий механзм не дозволяв вир'1шувати ряд важливих загальнодержавних соц'1альних проблем, в тому числ'1 охорони здоров'я, освти, культурного розвитку, проблем национальноI оборони та охорони навколишнього середовища. Держава повинна бути гарантом неухильного п'щ-вищення життевого р'1вня населення, а велик корпораци повинн'1 зб'тьшувати свй регулюючий вплив на ринков'1 процеси. В актив'зацп господарсько'1 д)яльност'1 в сучасних умовах зростае роль самоорган'зацп виробник\в i споживач'в, Iх сплок як самостйних суб'ект'в регулювання ринку.
Ключов! слова: державне регулювання, ринкова економiка, методи, життввий рiвень, мехаыз-ми, корпорацИ', регулюючий вплив.
42 Формування ринкових вщносин в УкраТж №11 (198)/2017
© Л.О. ШАНАБВА-ЦИМБАЛ, 2017
