CC BY
30
ЕК0Н0М1ЧНА ТЕ0Р1Я
3 цих позицм, слйкий фЫансовий стан страховика - це ¡нтегрований за показниками дтльност стан його фшан-сових ресyрс¡в, при якому в¡н здатний реагувати на змши внyтр¡шн¡х ¡ зовн¡шн¡х фактор^ впливу так, щоб показники дыльност не пог¡ршyвались.
Bид¡ляють фактори фшансовоТ ст¡йкост¡ (як причина) ¡ показники фшансовоТ ст¡йкост¡ (як результат або наслщок д¡яльност¡). Фактори е рушмними силами, умовами, причинами, як¡ визначають той або ¡нший показник. Розрюняють внyтр¡шн¡ фактори (якими може управляти сама компант) ¡ зовн¡шн¡ (як диктуються ззовн¡, ринком ¡ його кон'юнкту-рою). Такий розпод¡л багато в чому умовний, осюльки один ¡ той самий фактор у рюних умовах може виступати як внутршым, так ¡ зовн¡шн¡м.
Можемо видтити фактори, що впливають на фшансову ст¡йк¡сть страховоТ компан¡Т: 1) статутний фонд, його структура ¡ склад; 2) страхов¡ резерви (достатн для майбyтн¡х виплат); 3) система перестрахування; 4) ступшь залучення страховоТ оргаызаци в ¡нвестиц¡йнy дтльнють; 5) як¡сть страхового портфеля (величина, спйкють ¡ структура); 6) склад ¡ структура тарифноТ ставки; 7) мобтьнють (здатн¡сть адекватно реагувати на зовншы та внyтр¡шн¡ дестабть зую^ чинники); 8) оптимальна структура страховоТ оргаызаци; 9) склад ¡ структура витрат, стратепя компан¡Т стосов-но витрат; 10) ¡нфляцы, час, тривалють зв¡тного пер¡одy; 11) стратег¡я страховоТ оргаызацп щодо обсягу нерозподте-ного прибутку; 12) гарантии фонди страховика, участь у централюованих резервних фондах ¡ добров¡льних фондах страхових гаранта; 13) маркетингова пол¡тика ¡ менеджмент страховоТ компани; 14) кон'юнктура ринку [5, с.19].
Висновки. Ринкова трансформацт економ¡ки УкраТни зумовлюе п¡двищення рол¡ страховоТ д¡яльност¡, вдоскона-лення методологи оцшки резyльтат¡в економ¡чноТ д¡яльност¡ страхових компаый. Приск¡плива увага до головних фак-тор¡в, що забезпечують фшансову над¡йн¡сть страховоТ компан¡Т, дозволить забезпечити достатню стмкють страхови-к¡в до негативних ¡ неспод¡ваних зм¡н зовышнього ¡ внyтр¡шнього середовища д¡яльност¡.
Ефективне управлшня страховою компан¡eю потребуе системного тдходу до економ¡чного анал¡зy господарськоТ д¡яльност¡ на баз¡ анал¡тичних ¡ синтетичних показник¡в оц¡нки резyльтат¡в роботи страховика. Комплексна система оцшки результата yправл¡ння д¡яльн¡стю страховоТ компан¡Т поки не розроблена. Нами зроблена спроба системати-заци оц¡нки резyльтат¡в дыльност страховоТ компан¡Т, застосування якоТ дае змогу:
• виявити резерви полтшення ф¡нансового стану;
• об'ективно оцшити рац¡ональне використання вс¡х вид¡в фшансових ресyрс¡в;
• своечасно вжити заходи щодо пщвищення платоспроможност¡ страховоТ компани;
• забезпечити обфунтоване планування фшансового оздоровлення компан¡Т.
Л1тература
1. Науменкова С.В. Iнститущйний розвиток ф1нансового сектору Укра/ни /С.В. Науменкова, С.В. М1щенко // Ф1нан-си Укра/ни. - 2008. - №7. - С.66 - 71
2. Пурй Г.М. 1нституцйне забезпечення розвитку ф1нансового ринку Укра/ни / Г.М. Пур1й // Економ1ка АПК. - 2010. -№2. - С. 95 - 101.
3. Охрименко О.О. Страховий захист: менеджмент, маркетинг, економ1ка бизнесу. [навч. поабн.] / О.О. Охримен-ко - К.: М1жнародна агенця "Bee Zone", 2008. - 220 с.
4. Ш1р1нян Л.В. Ф1нансова надйнють i фнансова слйюсть страховиюв / Л.В. Ш1р1нян // Актуальна проблеми еконо-мки. - 2009. -№ 9 - С.173 - 178.
5. Шiрiнян Л.В. Органiзацiя фiнансiв страхових компанiй Укра/ни в сучасних умовах / Л.В. Шiрiнян // Регюнальна Економка. - 2009. - № 3. - С. 18 - 25.
УДК 339.137.2
Беззубець Л.Л.,
викладач кафедри обл^, аудиту ¡ контролЫгу ДВН3 "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡меы Григорт Сковороди"
ВПЛИВ КОНКУРЕНЦ11 НА СТАНОВЛЕНИЯ ТА РОЗВИТОК С0Ц1АЛЬН0-РИНК0В01
ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
В статт розглянуто як впливае конкурен^я на снування та дездатнють ринково/ економки, i е одним з основних чинниюв прогресу ринкових механiзмiв. ^iм цього, розглян^i основн напрямки конкурентно/ полiтики.
Ключовi слова: конкурен^я, конкурентна полiтика, ринкова економiка, конкурентоспромож^сть, монополiзм, анти-монополстична полiтика.
В статье рассмотрено как влияет конкуренция на существование и дееспособность рыночной экономики, и является одним из основных факторов прогресса рыночных механизмов. Кроме того, рассмотрено основные направления конкурентной политики.
Ключевые слова: конкуренция, конкурентная политика, рыночная экономика, конкурентоспособность, монополизм, антимонопольная политика.
In the article it is considered as a competition influences on existence and capability of market economy, and is one of basic factors of progress of market mechanisms. Except for it, basic directions of competition policy are considered.
Keywords: competition, competition policy, market economy, competitiveness, monopolism, antimonopolistic policy.
Анал1з дослщжень та публкацт. В даний час визначення сутносл конкуренци та конкурентного середовища на-цюнальноТ економки ¡ напрямки ТТ забезпечення наведено у працях А.А. Чернявського, С. ХамшЫа та Ю. Кшдзерсь-
© Беззубець Л.Л., 2012
Економнний □¡сник ушверситету | Випуск № 18/1 107
EKOHOMI4HA TEOPIß
кого, O. Kocтyceвa. Öe cвiдчить пpo зpocтaння знaчyщocтi aнaлiзy кoнкypeнтнoгo cepeдoвищa нaцioнaльнoÏ eкoнoмi-ки в yмoвax cтaнoвлeння coцiaльнo - pинкoвиx вiднocин y нaшiй дepжaвi.
Мета. Розглянути як впливae кoнкypeнцiя нa icнyвaння тa дieздaтнicть pинкoвoÏ eкoнoмiки. Kpiм цього, з'яcyвaти остовы нaпpямки дepжaвнoÏ кoнкypeнтнoÏ пoлiтики для пiдвищeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нaцioнaльнoÏ pинкoвoÏ eкoнoмiки, poзглянyти яку poль гpae дepжaвa в poзвиткy i пiдтpимцi кoнкypeнтниx cтocyнкiв в pинкoвoмy cepeдoвищi.
Виклад основного MaTepiaëy. Для кpaÏн з poзвинyтoю eкoнoмiкoю кoнкypeнтнe cepeдoвищe е обов'язковою умо-вою i вaжливoю pиcoю icнyвaння. Пpи цьому оотовними чинникaми пpoгpecy pинкoвиx мexaнiзмiв нaзивaютьcя po-звиток кoнкypeнцiÏ вcix cфep eкoнoмiчнoÏ дiяльнocтi.
Koнкypeнцiя виконуе вaжливy eкoнoмiчнy тa coцiaльнy фyнкцiю. Icнyвaння тa дieздaтнicть pинкoвoÏ eкoнoмiки зaл-eжить вiд icнyвaння вiдкpитoÏ тa eфeктивнoÏ кoнкypeнцiÏ нa якoмoгa бшьшм кiлькocтi pинкiв. Koнкypeнцiя пoвиннa зa-oxoчyвaтиcя i зaxищaтиcя дepжaвoю. Öe вiдбyвaeтьcя в ocнoвнoмy зaвдяки пpoвeдeнню вiдпoвiднoÏ кoнкypeнтнoÏ era-нoмiчнoÏ пол^ики (нaпpиклaд, cкopoчeнню дoтaцiй, дepeгyляцiÏ, cвoбoди зoвнiшньoeкoнoмiчнoÏ дiяльнocтi тощо) в тому чи^ - чepeз cпeцiaльнy кoнкypeнтнy пoлiтикy, що фyнтyeтьcя нa oбoв'язкoвиx пpaвилax кoнкypeнцiÏ.
Koнкypeнцiя oднoчacнo мae i пoзитивнi i нeгaтивнi cтopoни. Позитивний вплив кoнкypeнцiÏ нa eкoнoмiкy пoлягae в нacтyпнoмy:
• cпpияe poзвиткy нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy, постмно зacтaвляючи тoвapoвиpoбникa зacтocoвyвaти кpaщi тex-нoлoгiÏ, paцioнaльнo викopиcтoвyвaти pecypcи. Зaвдяки кoнкypeнтнiй бopoтьбi вимивaютьcя eкoнoмiчнo нeeфeктивнi виpoбництвa, зacтapiлa тexнiкa, нeякicнi тoвapи;
• чуйно peaгye нa змшу попиту, вeдe до здeшeвлeння витpaт виpoбництвa, гaльмye зpocтaння цiн, a у pядi випaд-кiв вeдe до Ïx знижeння;
• пeвнoю мipoю виpiвнюe нopмy пpибyткy нa кaпiтaл i piвeнь зapoбiтнoÏ плaти у вcix гaлyзяx нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки.
До нeгaтивниx cтopiн мoжнa вiднecти:
• дoдae бiзнecy пeвнy нecтaбiльнicть, cтвopюe умови для бeзpoбiття, шфляцп i бaнкpoтcтвa;
• вeдe до дифepeнцiaцiÏ дoxoдiв i cтвopюe умови для Ïx нecпpaвeдливoгo poзпoдiлy;
• ÏÏ cлiдcтвoм мoжe бути нaдвиpoбництвo тoвapiв i нeдoвaнтaжeння пoтyжнocтeй в пepioди виpoбничиx cпaдiв [7]
Baжливим нaпpямoм кoнкypeнтнoÏ пoлiтики е aнтимoнoпoльнa пoлiтикa.
Якщо двa aбo бiльшe юpидичнo caмocтiйниx пiдпpиeмcтвa нaмaгaютьcя дoмoвитиcя мiж coбoю пpo cпiльнi пapa-мeтpи дiяльнocтi нa одному eкoнoмiчнoмy piвнi, то мoвa йдe пpo cпpoбy пepeшкoджaння вiдкpитiй кoнкypeнцiÏ. Йдeть-cя пpo зaздaлeгiдь cвiдoмo cкoopдинoвaнy пoвeдiнкy нa пeвнoмy кoнкpeтнoмy pинкy.
Дoмiнyвaння нa pинкy зaвжди cтocyeтьcя пeвнoгo виду тoвapiв, тобто вщповщного pинкy i мae пpeдмeтнy, тepитopi-aльнy i чacoвy cклaдoвy. Злoвживaння дoмiнyючим cтaнoвищeм нa pинкy виявляeтьcя в eкcплyaтaцiÏ пoпepeднix i нacтyп-ниx cyмiжниx лaнoк eкoнoмiчнoгo пpoцecy тa cтвopeннi пepeпoн пiдпpиeмcтвaм oднaкoвoгo iз coбoю eкoнoмiчнoгo piвня.
Чим жopcтoкiшa кoнкypeнцiя нa внyтpiшньoмy pинкy, тим кpaщe нaцioнaльнi фipми виявляютьcя пiдгoтoвлeними до бopoтьби зa pинки зa кopдoнoм, i тим у вигщншому пoлoжeннi oпиняютьcя cпoживaчi нa внyтpiшньoмy pинкy i по piв-ню цiн, i зa якютю пpoдyкцiÏ. Aджe кoнкypeнтoздaтнa пpoдyкцiя пoвиннa мaти тaкi cпoживчi влacтивocтi, якими б вoнa вигiднo вiдpiзнялacя вщ cxoœoÏ пpoдyкцiÏ iншиx кoнкypeнтiв.
Пiдтpимкa кoнкypeнтнoгo cepeдoвищa в УкpaÏнi, як i у вcix poзвинeниx кpaÏнax в дaний чac, cтaлa вaжливим зaвдaн-ням дepжaвнoгo peгyлювaння eкoнoмiки. A знaчить, вивчeння кoнкypeнцiÏ, ÏÏ poль в poзвиткy pинкoвиx cтocyнкiв е зapaз вaжливим зaвдaнням eкoнoмiчниx дocлiджeнь в нaшiй кpaÏнi. Koнкypeнтocпpoмoжнicть нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки зaбeзпe-чyeтьcя кoнкypeнтocпpoмoжнicтю пiдпpиeмcтв. Caмe кoнкypeнтocпpoмoжнicть пiдпpиeмcтвa визнaчae його лiдepcтвo нa pинкa збуту. Бiльшicть вчeниx тpaктyють кoнкypeнтocпpoмoжнicть пiдпpиeмcтвa, як кoмплeкcнy xapaктepиcтикy дяльно-ctí пiдпpиeмcтвa, зacнoвaнy нa aнaлiзi piзниx acпeктiв виpoбничo - гocпoдapcькoÏ дяльност^ якa дae змогу виявити ^ль-нi cтopoни пiдпpиeмcтвa в кoнкypeнтнiй бopoтьбi i знaйти cпocoби дocягнeння пepeвaг нaд кoнкypeнтaми
Oдним з вaжливиx нaпpямiв кoнкypeнтнoÏ пoлiтики cтaнoвить кoнтpoль зa oб'eднaнням (злиттям) пiдпpиeмcтв. Heoбxiднo уникнути cтвopeння pинкoвиx crpyiayp як з боку виpoбникiв, тaк i з боку cпoживaчiв, як б диктyвaли cвoÏ умови нa pинкy. Пpи цьому виxoдять з тaк звaнoгo cтpyктypнoгo тдеэду, який дозволяе зpoбити виcнoвки пpo вiдпoвiднy по-вeдiнкy нa pинкy тa peзyльтaти цieÏ пoвeдiнки з огляду нa кoнкpeтнy pинкoвy CTpy^ypy. B цeнтpi кoнтpoлю мae бути aнти-мoнoпoльнe вiдoмcтвo,щo пepeвipяe, чи пpизвoдять тaкe oб'eднaння до домЫуючо)' пoзицiÏ нa pинкy чи ÏÏ пocилeння. [3].
Ocкiльки eкoнoмiчнi pecyp^ зa cвoeю пpиpoдoю е oбмeжeними, тобто Ïx зaвжди нe виcтaчae для зaдoвoлeння ycix мoжливиx пoтpeб, Ïxнiй poзпoдiл зaвжди вiдбyвaeтьcя в yмoвax кoнкypeнцiÏ. Pинкoвi цiни вiдiгpaють cигнaльнy фyнкцiю, iнфopмyючи yчacникiв pинкoвoгo пpoцecy пpo мoжливi вapiaнти пpиклaдaння iндивiдyaльниx зycиль. Зpocтaючi цiни нa пeвнi пpoдyкти cвiдчaть пpo Ïx дeфiцит нa pинкy i cигнaлiзyють виpoбникaм пpo тe, що вapтo збiльшyвaти Ïx випycк.
EкoнoмiчнoÏ кoнкypeнцiÏ нiкoмy уникнути пpaктичнo нe вдaeтьcя. Aджe кoнкypeнцiя е зaвжди i вооди, якщо cпpaви дoxoдять до poзпoдiлy eкoнoмiчниx pecypciв. Öe випливae iз caмoгo визнaчeння поняття eкoнoмiчниx pecypciв, як тa-киx, якиx нiкoли нe виcтaчae для зaдoвoлeння ycix пoтpeб у повному oбcязi.
B yмoвax pинкoвoÏ eкoнoмiки зiбpaти вcю нeoбxiднy й повну iнфopмaцiю пpo кoнкypeнтa нeмoжливo, пpoтe доцть-но peтeльнo aнaлiзyвaти поточний cтaн кoнкypeнтa, його кoнкypeнтнy пoзицiю в галуз^ пoтeнцiaл тa cтpaтeгiю його викopиcтaння, a тaкoж цiлi кoнкypeнтa нa кopoткo - тa дoвгocтpoкoвий пepioд.
Koнкypeнцiя е тим зовышым чинником, який cпoнyкae кожного Ыдивда до мaкcимaльнoгo виявлeння знaнь, нaви-кiв тa вмiнь щодо нaпpямiв тa cпocoбiв зacтocyвaння нaявниx в його poзпopяджeннi фaктopiв виpoбництвa чи зaлyчeн-ня Ïx зi cтopoни. Caмe у цьому виявляeтьcя ÏÏ ocoбливa poль.
Koнкypeнцiя cтимyлюe нayкoвo-тexнiчний пpoгpec i пiдвищeння eфeктивнocтi виpoбництвa. Ocкiльки кoнкypeнцiя cлyжить "зpiвнювaчeм" цЫ, то мoжнa зpoбити виcнoвoк, що пpи pинкoвoмy cyпepництвi пepeмaгaтимe той, xto мae тoвapи виcoкoÏ якocтi i мaкcимaльнo низькою coбiвapтicтю. Для цього нeoбxiднo пocтiйнo oнoвлювaти умови виpoб-
1G8 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 1B/1
EKOHOMI4HA TEOPIЯ
ництвa, витpaчaти вeликi кaпiтaлoвклaдeння нa вдocкoнaлeння тexнiки. B дaний чac зycтpiчaeтьcя бaгaтo винaxiдли-виx пiдпpиeмцiв, якi гoтoвi пiти нa pизик пpи виpoбництвi тoвapiв iз зacтocyвaнням нoвoÏ тexнoлoгiÏ. Oтжe, пpи poзвит-ку кoнкypeнцiÏ з кожним poкoм пiдвищyeтьcя eфeктивнicть виpoбництвa.
Пpи пpoтибopcтвi cyб'eктiв pинкy пocилюeтьcя Ïx coцiaльнo-eкoнoмiчнe poзгaлyжeння. B кoнкypeнцiÏ бepe yчacть бeзлiч дpiбниx влacникiв, як лишe пoчинaють вecти cвoю гocпoдapcькy дiяльнicть.
Moнoпoлiзaцiя pинкy впливae нa eфeктивнicть викoнaння кoнкypeнцieю peгyлюючoÏ функци, що нeгaтивнo впливae нa poзвитoк pинкoвoÏ eкoнoмiки. Цe cпocтepiгaeтьcя пpи aнaлiзi пpoцecy пpийняття piшeнь пiдпpиeмcтвoм-мoнoпoлicтoм.
Бyдь-якe пiдпpиeмcтвo виpiшye тpи взaeмoпoв'язaнi питaння: як poзпopядитиcя нaявними зaпacaми виpoблeнoÏ пpoдyкцiÏ, що i cкiльки виpoбляти тa чи змiнювaти зacoби виpoбництвa (чи здiйcнювaти iнвecтицiÏ). Moнoпoльнe CTa-нoвищe пiдпpиeмcтвa впливae нa пpoцec пpийняття piшeнь щодо вcix нaзвaниx питaнь. I у вcix випaдкax cтpaждaють cycпiльнi iнтepecи, як звoдятьcя до якoмoгa paцioнaльнiшoгo викopиcтaння нaявниx eкoнoмiчниx pecypciв для нaйпoв-нiшoгo зaдoвoлeння пoтpeб нaceлeння. Ta!, нaпpиклaд, у випaдкy виpiшeння питaння peaлiзaцiÏ нaявнoÏ пpoдyкцiÏ мо-нополют знaючи, що вiд його пpoпoзицiÏ зaлeжить цiнoyтвopeння нa pинкy, пoчинae викopиcтoвyвaти цe нa влacнy ко-pиcть. Цe ж cтocyeтьcя i виpiшeння питaння oбcягiв виpoбництвa пpoдyкцiÏ.
Moнoпoлicт пpoпoнye "piвнo cтiльки", cкiльки пoтpiбнo для того, щоб кoжeн пoкyпeць який мoжe i xoчe плaтити мо-нопольну цiнy, був у CTa^ кyпyвaти його тoвapи чи пocлyги. B тaкиx випaдкax зaвжди, cпoживaч нe oтpимae дocтaт-ню кiлькicть блaг, aбo бyдe змyшeний плaтити зa ниx бтьшу cyмy гpoшeй. Цe oзнaчae, що попит нe бyдe зaдoвoлe-ний у тм мipi, як цe могло би бути в yмoвax кoнкypeнцiÏ [б].
Що cтocyeтьcя виpiшeння питaння iнвecтyвaння, то мoнoпoлiя мoжe, з одного боку, пpизвoдити до нeдocтaтньoгo iнвecтyвaння, тaк як вдоутнють кoнкypeнцiÏ нe змушуе ÏÏ paцioнaлiзyвaти виpoбництвo. Toдi iнвecтyeтьcя вiднocнo мa-ло, a кoмбiнaцiя зacoбiв виpoбництвa нe е oптимaльнoю i нe вiдпoвiдae дocягнyтoмy piвню тexнiчниx знaнь. З iншoгo боку,- мoнoпoлiÏ можуть здiйcнювaти нeвипpaвдaнi дoдaткoвi iнвecтицiÏ. ^ пoв'язaнo iз тим, що монополюту вдaeть-cя зaлyчaти вiднocнo бтьшу чacткy кaпiтaлy для iнвecтицiйниx ц^й. Aджe для нього, як мoнoпoлicтa, pизик вiднocнo нeвeликий. B той œe чac мoжe нe виcтaчaти iншиx кaпiтaлoвклaдeнь, якi могли би тти нa зaдoвoлeння бiльш нaгaль-ниx пoтpeб cпoживaчiв.
Пpoдaвцi i покупц в yмoвax пoвнoÏ кoнкypeнцiÏ нe здaтнi i нe гoтoвi зaймaтиcя pинкoвoю cтpaтeгieю. Boднoчac, ca-мe тoдi, коли зникae пoвнa кoнкypeнцiя, мoжe poзпoчaтиcя бopoтьбa монополм. Ця бopoтьбa пpизвoдить до цш, якi нe пoкaзyють cтyпeня oбмeжeнocтi тoвapiв, тобто нeгaтивнo вiдбивaютьcя нa eфeктивнocтi мexaнiзмy цiн. B pядi ви-пaдкiв, бopoтьбa мoнoпoлiй cтaвить зa мeтy "зaкpиття" pинкy. У той œe чac, пpo знaчeння кoнкypeнцiÏ для функцюну-вaння coцiaльнoÏ pинкoвoÏ eкoнoмiки, нe мoжнa cyдити нa ocнoвi cтaнy тa звaнoÏ пoвнoÏ чи дocкoнaлoÏ кoнкypeнцiÏ. A,qœe тaкa cитyaцiя нa pинкy тpaпляeтьcя дyжe piдкo. У бiльшocтi випaдкiв, нa pинкy дiють пiдпpиeмcтвa, що володь ють тими чи шшими пepeвaгaми, пoв'язaними iз cтyпeнeм квaлiфiкaцiÏ пepcoнaлy, piвнeм тexнoлoгiй тa iннoвaцiй, yпpaвлiнcькими тpaдицiями, нaближeнicтю до pинкiв збуту чи пocтaчaння cиpoвини тощо. B cyчacниx yмoвax нepiдкo oкpeмi види пpoдyкцiÏ можуть пocтaвляти лишe дeкiлькa, a то й oднe пiдпpиeмcтвo. Ocoбливo цe cтocyeтьcя ви^ко-тexнoлoгiчниx виpoбництв. Зpoзyмiлo, що в тaкиx випaдкax нiщo нe мoжe змycити цi пiдпpиeмcтвa пiдтpимyвaти який^ cepeднiй piвeнь peнтaбeльнocтi. Bлacнi ^epe^ cпoнyкaють Ïx лишe до того, щоб пiдтpимyвaти цiни нa тaкo-му piвнi, який би нe дозволив iншим виpoбникaм вийти нa цeй pинoк.
Bиxoдячи iз того, що eкoнoмiчнoÏ кoнкypeнцiÏ уникнути нeмoжливo, випливae i виcнoвoк, що кoнкypeнцiя нe е aтpибy-том лишe pинкoвoÏ eкoнoмiки. Boнa icнyвaлa, юнуе i бyдe icнyвaти зa будь яко'|' eкoнoмiчнoÏ cиcтeми. Eкoнoмiчнi ^CTe-ми вiдpiзняютьcя мiж coбoю лишe фopмaми здiйcнeння кoнкypeнцiÏ. Фopми кoнкypeнцiÏ piзнятьcя в Зaxiднiй i Cxi^M Sвpoпi, Пiвнiчнiй i Пiвдeннiй Aмepицi тощо. Дaлeкo нe кoжнa фopмa кoнкypeнцiÏ нocить cпpиятливий xapaктep.
Якщо кoнкypeнцiя вeдeтьcя "зa пpaвилaми", як б мaкcимaльнoю мipoю yнeмoжливлювaли ÏÏ cилoвi фopми, вoнa cпpияe зpocтaнню зaгaльнoгo дoбpoбyтy людeй. Цi пpaвилa в cвoÏй ocнoвi oпиpaютьcя нa нopми мopaлi.
Beдeння кoнкypeнцiÏ пoзa мopaльними пpaвилaми pyйнye пpинцип дoбpoвiльнocтi oбмiнy,щo в cвoю чepгy poбить вiдкpитe cycпiльcтвo, як фopмy людского cпiвicнyвaння, нeжиттeздaтним [б].
Haявнicть eфeктивнoгo кoнкypeнтнoгo пopядкy бeзпocepeднiм чином впливae нa coцiaльнy якicть pинкoвoÏ eкoнo-мiки. Бeз дoдaткoвoÏ cиcтeми пepepoзпoдiлy кoнкypeнцiя cпpияe впpoвaджeнню нoвиx тoвapiв i тexнoлoгiй, змeншeн-ню зaтpaт нa виpoбництвo тa peaлiзaцiю пpoдyкцiÏ, a тaкoж бiльш piвнoмipнoмy poзпoдiлy дoxoдiв i мaйнa мiж piзни-ми пpoшapкaми cycпiльcтвa. Biдпoвiднo, цe змeншye ймoвipнicть виникнeння poзпoдiльчиx конфлклв.
Пpoцec вxoджeння УкpaÏни у cвiтoгocпoдapcькi пpoцecи бaзyeтьcя нa дocягнeннi ви^кого piвня зaгaльнoÏ конку-peнтocпpoмoжнocтi в^чизняно)' eкoнoмiки. Ha тлi пiдвищeння piвня кoнкypeнцiÏ в кpaÏнi, piвeнь кoнкypeнтocпpoмoжнo-cтi УкpaÏни у мiжнapoдниx peйтингax нaжaль зaлишaeтьcя дocить низьким. Bиpiшeння циx пpoблeм в yмoвax cтaнo-влeння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi пepeдбaчae видiлeння фaктopiв пiдвищeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi вiтчизнянoÏ eкoнoмiки, cepeд якиx мaють бути: зpocтaння якocтi мeнeджмeнтy тa opгaнiзaцiÏ пpaцi; poзвитoк pинкoвoÏ ^paCTpy^ тypи; впpoвaджeння нoвиx pecypcoзбepiгaючиx тexнoлoгiй; пiдгoтoвкa тa пepeпiдгoтoвкa квaлiфiкoвaниx кaдpiв; po-звиток iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi тa пpaктичнa peaлiзaцiя нoвoввeдeнь.
Bapтo зaзнaчити, що cвiтoвий дocвiд лiдepiв мiжнapoднoгo бiзнecy видiляe тaкi ocнoвнi чинники пiдвищeння кон-кypeнтocпpoмoжнocтi нaцioнaльнoÏ pинкoвoÏ eкoнoмiки, якi взaeмнo пiдcилюють один одного:
- швидкють cтвopeння (peaлiзaцiÏ) cпoживчиx цiннocтeй, oбopoтнocтi бiзнecy i peaкцiÏ нa змiни попиту;
- якють пpoдyкцiÏ й yпpaвлiння;
- мiнiмiзaцiя витpaт pecypciв нa cтвopeння тoвapiв i пiдтpимкy мiжнapoднoÏ кoнкypeнтocпpoмoжнocтi.
Koнкypeнцiя, як було пoкaзaнo вищe, зa cвoeю пpиpoдoю явищe cyпepeчливe. Ocкiльки кoжeн влacник (пpивaт-
ний, кoлeктивний, гpyпoвий) пpaгнe до монополп, бо вoнa гapaнтye виcoкi пpибyтки, cycпiльcтвo ж у цiлoмy вщ моно-пoлiÏ мae збитки й тому пpaгнe ycyнyти aбo oбмeжити ÏÏ. A цe oзнaчae, що для збepeжeння кoнкypeнцiÏ cycпiльcтвo
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 1B/1 109
ЕК0Н0М1ЧНА ТЕ0Р1Я
повинно сприяти орган¡зац¡Т певноТ системи конкурентних в¡дносин. Соц¡альною ринкова економка стае зовс¡м не за рахунок реалЬаци чисельних соц¡альних програм,а насамперед тому, що в ый реал¡зовyeться конкурентний порядок, як першооснова ефективного фyнкц¡онyвання.
Висновки. Для виникнення конкуренцп потр¡бн¡ певн¡ умови. Серед них найважливЫ так¡: наявн¡сть на ринку великого числа незалежно дючих виробниюв одного ¡ того ж продукту чи послуги, проведення державою ч^коТ антимо-нопол¡стичноТ пол^ики, свобода вибору господарськоТ д¡яльност¡ виробниюв, в¡дпов¡дн¡сть м¡ж попитом ¡ пропозиць ею, наявн¡сть на ринку засоб^ виробництва, який дае можлив¡сть втьного вибору господарськоТ д¡яльност¡.
Л1тература
1. Закон Укра/ни "Про захист економiчноl конкуренцИ" // Вiдомостi Верховно/ Ради Укра/ни. вiд 11 ачня 2001 р. N 2210-III.
2.Базилев Н.И. Економiчна теорiя: пiдручник для вузiв. - 2-е вид., перероб. i доп. / Н.И. Базилев, М.Н. Базилева -М.: Норма, 2006.
3. Юндзерський Ю. Проблеми на^онально/ конкурентоспроможност та п^оритети конкурентно/' полiтики в Укра/ш./ Ю. Кндзерський // Економка Укра/ни. - 2006. - №8. - С. 19-29.
4.Кураков Л.П. Курс економ'нно/ теор'И./Л.П. Кураков, Г.Е. Яковлева - М.: Гелос АРВ, 2005.
5.Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. / Р.А. Фатхутдинов - М.: ИНФРА-М. - 2000. С. 212
6.Xалiнiн С. Проблеми i п^оритети конкурентоспроможност економiки Укра/ни. / С. Xалiнiн // Економст. - 2007. -№2. - С. 22-24.
7.Юданов А.Ю. Конкурен^я: теорiя и практика. /А.Ю. Юданов - М.: Гном-Прес, 2001. С. 136.
УДК 339.137.2
Бшик О.С.,
астрант Бердянського державного педагогнного уыверситету
СТАЛИЙ ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ВПЛИВ НА НЬОГО ЕКОЛОГ1ЧНОГО ФАКТОРУ
В статт розглядаються сталий економiчний розвиток та вплив на нього еколопчного фактору. Аналiзуються iндекси для визначення рiвня сталого економiчного розвитку. Виносяться пропозицн щодо досягнення належного ^вня ресур-со-еколопчно/ та соцiально-економiчноl безпеки життедяльност суспiльства.
Ключов1 слова: ресурсо-еколопчна безпека; економiчний розвиток; еколопчний фактор; екологобезпечний розвиток.
В статье рассматриваются устойчивое экономическое развитие и влияние на него экологического фактора. Анализируются индексы для определения уровня устойчивого экономического развития. Выносятся предложения по достижению должного уровня ресурсо-экологической и социально-экономической безопасности жизнедеятельности общества.
Ключевые слова: ресурсо-экологическая безопасность; экономическое развитие4 экологический фактор; эколо-гобезопасное развитие.
The article considers the sustainable economic development and the influence on him of the ecological factor. Analyzed indices to determine the level of sustainable economic development. Submitted proposals to achieve the proper level of resource - ecological and socio-economic security of the life of society.
Keywords: resurso is ecological safety; economic development; ecological factor; ekologobezpechniy development.
Постановка проблеми. На сучасному етат розвитку цивтЬацп, особливо пюля того, як значною м^ою вщверну-та реальна загроза ядерноТ катастрофи у зв'язку з вщсутнютю вщкритого протистояння двох антагонютичних суспть-них систем, надзвичайно гострою стала проблема ресурсо - еколопчноТ безпеки ¡снування людства. При цьому заз-начена проблема, на нашу думку, не може бути виршена як за допомогою силових метода, так ¡ односторонне дм будь-якоТ краТни, осктьки сьогоды мають мюце тюна ресурсо - еколопчна взаемозалежнють уах держав св^у та то-тальний, всезростаючий транскордонний антропотехногенний вплив на бюсферу 3емл¡ в цтому.
Анал1з останых статей та публкацт. Теоретичну i методолопчну основу дослдаення складають пращ украТнсь-ких та заруб^них вчених. Важливе значения мали пращ Н. ПахомовоТ, К. Pixтepa, А. Садекова, 0. Балацького, Т. Га-лушюноТ та ¡нших вчених, присвячеы вивченню економнного розвиток з урахуванням еколопчного фактору, а також роботи В.0. Паламарчука, Г.В. Черевка, M.I. Яцюва, 1.Г. Яремчука та ¡н., що розкривають економнний мехаызм при-родокористування. 0собливого значення мали дослдаення 0.А. Амоши, Г. 1сфорта ¡ С. ИЫдхейы, що розглядають проблеми взаемодп металурпйних пщприемств ¡ навколишнього середовища, а також дослдаення Г.А. Черниченка, Б.В. Букринського, М.Г. Чумаченька, Б.М. Данилишина, присвячен¡ питанням еколого-економнноТ ст¡йкост¡ сyсп¡ль-ства, економки та рег¡он¡в.
Невир1шена проблема. Ниншый етап розвитку людськоТ цив¡л¡зац¡Т конче вимагае, щоб сyсп¡льне виробництво ¡ споживання, як головн¡ економ¡чн¡ умови ¡снування людини, з одного боку, найкращим чином "вписувались" у довкт-ля та бюсферы процеси. А з другого - щоб при цьому не виникали негативы наслщки, шк¡длив¡ явища й незвороты змши, спроможн¡ призвести до р¡зкого попршення природних життевих умов, еколог¡чноТ чистоти та якосл атмосферного пов^ря, питноТ води ¡ продовольства, а також до пщриву в¡дтворювального, вщновлювального та асим¡ляц¡йно-го потенц¡ал¡в природи. Саме на з'ясування взаемоди економнного розвитку з урахуванням еколог¡чного розвитку ¡ спрямовану цю статтю.
110 Економнний в¡сник yн¡верситетy | Випуск № 18/1
© Бшик О.С., 2012
