Научная статья на тему 'Ні неомарксистський, ні постмарксистський, ні марксовий, ні автономістський марксизм: рефлексія на революційну (марксистську) критичну педагогіку'

Ні неомарксистський, ні постмарксистський, ні марксовий, ні автономістський марксизм: рефлексія на революційну (марксистську) критичну педагогіку Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
83
9
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Область наук

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Пітер Макларен, Наталія Харамійо

Протягом останніх декількох десятиліть марксизм по-різному використовувався в царині освітньої теорії. Залучаючи роботи Терези Еберт, Хосе Карлоса Мар ’ятегі та марксистську гуманістичну традицію, ця стаття конструює захист марксистської теорії як основи оновленої революційної критичної педагогіки.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Not Neo-Marxist, Not Post-Marxist, Not Marxian, Not Autonomist Marxism: Reflections on a Revolutionary (Marxist) Critical Pedagogy.

For the past several decades, Marxism has had a checkered lineage in the field of educational theory. Drawing on the work of Teresa Ebert, Jose Carlos Mariategui, and the Marxist humanist tradition, this article constructs a defense of Marxist theory as the centerpiece for a revitalized revolutionary critical pedagogy.

Текст научной работы на тему «Ні неомарксистський, ні постмарксистський, ні марксовий, ні автономістський марксизм: рефлексія на революційну (марксистську) критичну педагогіку»

Звepнeння пpoфecopa niTepa Maклapeнa дo читaчiв жypнaлy «Фiлocoфiя ocвiти»

Дyжe пpиeмнo, щo наша cтaття, напи-caнa paзoм з пpoфecopкoю H. Xapaмiйo, та iнтepв'ю 3i мнoю нaдpyкoвaнi y вашш кpaïнi. Я бажаю в«м yкpaïнcьким ocвiтя-нам, щoб вoни викopиcтaли cвoï мoжли-вocтi та навички i oб'eднaлиcя з ocвiтянa-ми вcьoгo cвiтy для того, щoб збepeгти нaшy плaнeтy, змшити життя на кpaщe.

Дана ^аця — цe заклик дo otpo6 3po-зyмiти нac caмиx, дo пoглядy на нaшi за-клади ocвiти як на пpocтopи тpaнcфop-мацп, в якиx ми мoжeмo фopмyвaти та змiнювaти ceбe. Бшьша чacтинa ^eï po6o-ти e кpитичнoю вш^в^цю на cитyaцiю, що складаеться сьогодш в цариш ocbíthloí тeopiï. Наш пepвинний iнтepec пoлягaв y poзpoбцi фiлocoфiï пpaктики, яка бaзyeтьcя на icтopикo-мaтepiaлicтичнoмy aнaлiзi. На мшу думку, тiльки за дoпoмoгoю йoгo мoжнa зpoзyмiти cвiт, в я^му ми живeмo. З щею мeтoю ми звepнyлиcя дo мeтoдoлoгiчнoгo пoтeнцiaлy мapкcизмy-гy-мaнiзмy, з тазицш якoгo вiдбyвaeтьcя peкoнcтpyкцiя coцiaльнoï дiйcнocтi та icнyючoï ocвiтньoï пpaктики. Зacтocyвaння мapкcиcтcькo-гyмaнicтич-нoгo пiдxoдy дo ^mm™'! пeдaгoгiки дoзвoляe зpoзyмiти, щo ïï пpинципи e вiдкpитими для пepeocмиcлeння i вpaxyвaння coцioкyльтypниx змiн.

Наша ф^^фм пpaктики визнaчae ceбe як частину бiльш шиpoкoгo пpoeктy визвoлeння людcтвa в1д icнyючиx вад cycпiльcтвa. Для цьoгo нам пoтpiбний товий пeдaгoгiчний пpoцec, який би дoпoмaгaв дoлaти в1дчу-жeння зacoбaми ocвiти, фopмyвaв кpитичнo миcлячy ocoбиcтicть та ак-тивiзyвaв мoжливocтi ocвiти для poзвиткy iндивiдyaльнoï cвoбoди. Peвo-люцшна кpитичнa пeдaгoгiкa cпpямoвaнa на бopoтьбy пpoти ycix видiв гнoблeння y cyчacнoмy cycпiльcтвi, як1 poблять люд^кий пoтeнцiaл oтo-вapeним i вiдчyжeним, тoмy вoнa e aнтиpacиcтcькoю, aнтиceкcитcькoю i aнтигoмoфoбнoю. Ми вбaчaeмo завдання peвoлюцiйнoï кpитичнoï пeдa-гoгiки y cтвopeннi тaкиx пeдaгoгiчниx yмoв, яю б cпpияли poзвиткy кpитичнoï cвiдoмocтi iндивiдa задля пepeycвiдoмлeння, пepeвизнaчeння i тpaнcфopмaцiï cyчacниx coцiaльниx yмoв того icнyвaння. У цьoмy пoлягae cyib нaшoï cтpaтeгiчнoï лiнiï в ocвiтi як ocвiтян i гpoмaдян. Ми дивимocя y мaйбyтнe з нaдieю залучити нaшиx кoлeг в y^aïm дo пoшyкiв вiдпoвiдeй ocвiти на виклики cyчacнocтi.

Штер МАКЛАРЕН, НаталяХАРАМЙО

HI НЕОМАРКСИСТСЬКИЙ, HI ПОСТМАРКСИСТСЬКИЙ, HI МАРКСОВИЙ, HI АВТОНОМ1СТСЬКИЙ МАРКСИЗМ: РЕФЛЕКС1Я НА РЕВОЛЮЦ1ЙНУ (МАРКСИСТСЬКУ) КРИТИЧНУ ПЕДАГОГ1КУ1

Протягом ocmamix декшькох деся-тилть марксизм no-pi3HOMy використо-вувався в царит oceimiiboi meopii. Залу-чаючи роботи Терези Еберт, Хосе Карлоса Map'яmегi та марксистську гуматстичну традицт, ця стаття конструюе захист марксистськоi теори як основи оновленог революцшног критичног педагогжи.

Warten Auf die Barbaren2: прогресивна педагогжа у nepeei чудовиська

Ми глибоко зануреш у масову культуру з 11 нескшченими спектаклями, призначеними для вщволжання уваги вщ ютотних пол1тичних питань i дебат1в. Ця культура спрямована на замовчування ствучасниюв у руйн1вному корпоративному експансiонiзмi та iмперiалiзмi, доповненими расовими антагонiзмами. В iм'я священицьких актiв споживання дер-жавнi засоби масово1 гнформацй", кероваш корпоративною ницiстю, ви-користовують найбшьш немiчнi спроби протистояти остаточному погли-нанню сусп1льно! сфери логiкою катталу i його власним iнтересом. В уявному намаганш знешкодити в1дчуження, продуковане сусп1льною працею капiталу, i зробити нас бшьш критично iнформованими громадинами засоби масово1 гнформацй' активно сприяють, в кращому випадку, формуванню освiченоl фальшиво1 свiдомостi. Те ж саме можна сказати i про катталютичну освiту.

1 Переклад з англшсько'1 Т. Гриценко та I. Предборсько'1.

Стаття надана спeD,iально дая часопису «Фiлософiя освiти». Передрук заборонено. Циту-вання дозволено тiльки з посиланням на часопис.

2 В перекладi з н]мецько'1 — в очшуванш варварiв (прим. — перекл.).

У цш crnya^ï (нacтyпaльнoï зими зaxiднoï цивiлiзaцiï?) багато cyчac-ниx пpoгpecивниx пeдaгoгiв, видана бopoтьбi за coцiaльнy cпpaвeд-ливгсть, зaнaдтo лeгкo вiдмoвляютьcя вщ мapкcиcтcькoï думки. Ti, xтo звepтaютьcя дo мapкcизмy, чacтo зacтocoвyють йoгo як oднe зi cвoïx виб-paниx лaйливиx cлiв cepeд iншиx peчeй, нe бepyчи дo уваги тага влacнi eвpoпoцeнтpичнi пpипyщeння i точки зopy, витoки якиx cягaють дoби Пpocвiтництвa, кoтpi нiбитo вжe давто зблякли пicля так звaнoï cмepтi iндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa та пoявoю нoвoгo eлeктpoннoгo cycпiльcтвa. Icнye бaгaтo шшж зaпepeчeнь.

Пpoтягoм бaгaтьox poкiв ми виcтyпaeмo за нoвy iнтeлeктyaльнicть i пoлiтичнy пpaктикy в гaлyзi ocвiти, щo cтaнoвить пoмipнi cпpoби втpy-чання y пocтiйнy пiдмiнy та мктифшацш мapкcиcтcькoï тeopiï ïï жвбла-ганними oпoнeнтaми [26]. Bикopиcтaння мapкcиcтcькoï тeopiï в iнтepecax paдикaльнoï пeдaгoгiки (вiдoмa yпpoдoвж кiлькox ocтaннix дecятиpiч як кpитичнa пeдaгoгiкa) — така pi^cra y бopoтьбi за peфopми cиcтeми ocвiти y Cпoлyчeниx Штaтax, щo caмa iдeя була cпpийнятa як забавний жapт навггь cepeд тиx, xтo iдeнтифiкye ceбe з paдикaльними лiвими.

Як жepтвa пoлiтики xoлoднoï вiйни мapкcиcтcькa тeopiя, зoкpeмa, poзглядaeтьcя в якocтi нeживoгo тша, якe нiкoли нe мoжe бути вiдpoджe-ним, за винят^м cвiдoмocтi кiлькox впepтиx yчeниx, якг нe пoгoдилиcя з нeминyчicтю каттаизму як modus operandi1 icтopичнoï c^ac^cri. Map-кcиcтcькa тeopiя була пoмилкoвo oтoтoжнeнa з пpимiтивними пoняттями людcькoгo та coцiaльнoгo poзвиткy, щo oбмeжyють знaчeння, за дoпoмo-шю якиx ми мoжeмo пocтaвити пщ питання пpиpoдy нaшoгo катта-лicтичнoгo cycпiльcтвa i здiйcнювaти нoвi ^шальн пpaктики i вiднocини для виxoдy за йoгo мeжi. Гoнopoвливi пoлiтичнi icтopики, oxopoняючи cпaдщини зaxiдниx дeмoкpaтiй (дe ypяди cпeцiaлiзyвaлиcь на шдтpимцi coцiaльнoï piвнoвaги, cпpямoвaнoï на вiдтвopeння пpивiлeйoвaниx iepap-xiä та acимeтpичниx влaдниx вiднocин, зyмoвлeниx кaпiтaлiзмoм), œpe-бувають здeбiльшoгo y пoлoнi iмпyльciв дo peвiзioнiзмy i кaпiтaлicтичнoгo тpiyмфaлiзмy, iгнopyють aбo oчopняють мapкcиcтcькy тeopiю як зaкoннy та пл1дну ^m^xy пoлiтичнoï eкoнoмГi.

Чacткoвo ця cитyaцiя пoв'язaнa з пpoвaлoм пapтiй лГвж y Cпoлyчe-ниx Штaтax, яю нe т1льки нe змoгли звшьнити кaпiтaлicтичнe cycпiльcтвo в1д гaнгpeни pacизмy, ceкcизмy, фашизму i гoмoфoбiï, are й нe пoзбyлиcя шкiдливoгo впливу пpoпaгaнди та пoлiтичнoï нeпpaвди, щo мaлo cтaти «чacтинoю влacнoгo iнтeлeктyaльнoгo aпapaтy лiвиx» [1З]. Однак зpo-зyмiлo, щo цe вiдбyвaeтьcя i тому, щo мapкcиcтcькa тeopiя чacтo змГшу-eтьcя злoвicнo i нeпpoблeмaтичнo y cивiй pитopицi aнтикoмyнiзмy з дик-тaтopcькими peжимaми i дepжaвaми з тoтaлiтapними пoлiтикaми — Pa-дянcький Coюз Cтaлiнa, Kaмбoджa ^л Пoтa й Пiвнiчнa Kopeя Кгм Чeн

1 У пepeклaдi з латини — cmo^ дИ (^им. — пepeкл.)

Ipa, щo e тpьoмa нaйбiльш цитoвaними пpиклaдaми. Mano тoгo, щo тaкe oтoтoжнeння cпpoщye чи cпoтвopюe poбoти Mapraa, aлe в тoй жe чac вoнo нeнaвмиcнo пpocлaвляe ocнoвнi нeдoлiки кaпiтaлiзмy.

3a Жижeкoм [З5], лiвi пpиcтocyвaлиcя дo гeгeмoнií кaпiтaлiзмy i тага пoлiтичнoí cклaдoвoí — лiбepaльнoï дeмoкpaтií нe шляxoм бopoтьби з кaпiтaлiзмoм у цiлoмy, a виcтyпaючи пpoти ньoгo у мeжax влacниx кaпiтaлicтичниx «coцiaл-дeмoкpaтичниx» пpaвил. Лiвi дoбилиcя цьoгo бa-гaтьмa шляxaми, cepeд якиx: cпpийняття кaпiтaлiзмy як нeминyчoгo, aлe пpoтиcтoячи йoгo cтiйким вiднocинaм eкcплyaтaцií в мeжax кaпiтaлy; ви-знaння дapeмнocтi бyдь-якoí бopoтьби, cтвepджyючи, щo вcя peвoлюцiйнa бopoтьбa вeдe дo тoтaлiтapизмy, aлe вce щe cпoдiвaючиcь нa пpopив кaпiтaлicтичнoí 6pom зa дoпoмoгoю «бoжecтвeннoгo втpyчaння»; cпpий-няття тимчacoвoí дapeмнocтi будь-я^ бopoтьби i вoднoчac здiйcнeння cпpoб зaxиcтити тe, щo зaлишилocя вiд дepжaви зaгaльнoгo дoбpoбyтy у виглядi нaпиcaння кyльтypoлoгiчниx cтaтeй i виcyвaння вимoг дo тиx, xтo пpи влaдi, як1, як ми знaeмo, вoни нe змoжyть викoнaти; cтвepджeння, щo кaпiтaлiзм e дpyгopяднoю пpoблeмoю та вiднoшeнню дo ^cxp^e^ тaльнoí ^тини, щo виниклa в peзyльтaтi oнтoлoгiчнoгo пpинципy тex-нoлoгií; вipa у т^утовий пiдpив дepжaвнoí влaди ж шляxoм бeзпoce-peднix нaпaдiв та дepжaвy, a зaвдяки пoбyдoвi нoвoгo cвiтy в пpoцeci тpaнcфopмaцií пoвcякдeнниx пpaктик; змiщeння пocтмoдepнicтcькoгo a^ дашу з aнтикaпiтaлicтичнoí бopoтьби нa piзнi фopми пoлiтикo-iдeoлo-гiчнoí бopoтьби зa гeгeмoнiю; a тaкoж вipa в тe, щo кoжний мoжe œpeœ-cти пoзнaчeнe мapкcизмoм зaпepeчeння та пocтмoдepнicтcький piвeнь, вpaxoвyючи cьoгoднiшнi пoзицiï, щo викликaнo cyчacним пiдйoмoм пiзнaвaльнoï aктивнocтi. Bci цi фopми пpиcтocyвaння, згiднo з Жижeкoм, e вiдoбpaжeнням cxpaxy пpямoгo пpoтиcтoяння дepжaвнiй влaдi.

Якщo ви вipитe, щo ми живeмo у вiк iнфopмaцií тa eкoнoмiки знaнь «нeмaтepiaльнoí ^ayi», в якш пpoдyктивний кaпiтaл i poбiтничий клac cтaють вce бiльш ippeлeвaнтними дo coцiaльнoí тpaнcфopмaцií, i щo нaцioнaльнa дepжaвa e вiднocнo бeзcилoю, тo ви, ймoвipнo, пpиймeтe тазищю «гpoмaдянcькoгo coцieтapизмy» (тepмiн Джoнa Гoлcтa) i пoвipитe в нoвi coцiaльнi pyxи — у «кoгнiтapiaт» зaмicть «пpoлeтapiaтy». Ви мoжeтe, нaпpиклaд, пiдтpимaти Пoлaн'í i пoвipити в «^крив^^ку дepжaвy», якa зaлyчeнa у pинкoвi iнтepвeнцií, aбo мoжeтe пepeключити-cя нa «кocмoпoлiтичнy дepжaвy» Гaбepмaca i poзвитoк глoбaльнoгo гpo-мaдянcькoгo cycпiльcтвa, в якoмy кoжeн зaлишaeтьcя в paмкax кaпiтaлy, нaмaгaючиcь пiдкopити кaпiтaл зa дoпoмoгoю poзyмy, щoб визтати зa-гaльнe блaгo. Baшy yвaгy мoжe пpивepнyти aбo нeoлiбepaльнa, aбo пiдпpиeмницькa дepжaвa Гaйeкa, якщo ви зaдoвoлeнi знищeнням «дep-жaви-нянi», чи дepжaви зaгaльнoгo дoбpoбyтy Peйгaнoм i Teтчep. У вcix циx мoдeляx дepжaви (ми зaпoзичили тepмiни Torn Cмiтa) нaймaнa пpa-ця, як i paнiшe, e нopмaтивним пpинципoм cycпiльcтвa. Ми нe вipимo в мoжливicть yпpaвлiння нaймaнoю пpaцeю нa дeмoкpaтичниx зacaдax у

глoбaльнoмy мacштaбi, ocrî^™ вoнa тГльки здaeтьcя тaкoю, щo вклю-чae eквiвaлeнтний oбмiн.

Mapкcизм чacoм зacyджyeтьcя як вceбiчний cвiтoгляд, щo чacтo ^o-пaгyeтьcя y шaблoнниx i дoгмaтичниx iнтepпpeтaцiяx, шшими cлoвaми, як cпociб нeзнaння i як жвдала пaнaцeя coцiaльниx пpoблeм [ЗЗ]. Зви-чaйнo, твepджeння, щo мapкcизм e фyндaмeнтaлicтcьким, caмo та co6í e фyндaмeнтaлicтcьким. Tвepджeння, щo кoнцeпт клacy нe мae ceœy ^o-гoднi, так як ce^ нe мoжe бути cxoплeний a^eREa^o в yмoвax зpyшeнь, кoливaнь i змгн знaкiв нaшoï пocтмoдepнicтcькoï знaкoвoï eкoнoмiки, caмo пo co6í e тоталГзуючим пiдxoдoм дo кyльтypнoï ^итаки. Kpiм тoгo, вщ мapкcиcтcькoï тeopiï та кpитичнoï пeдaгoгiки вiдмoвлялиcя як вщ бeз-глyздoгo i зacтapiлoгo yтoпiзмy, щo мaлo cтocyeтьcя cyчacнoï iнкapнaцiï кpитичнoï coцiaльнoï тeopiï, кyльтypниx cyпepeчoк aбo oпoзицiйниx ^ак-тик. Bce ж таки ми ввaжaeмo, щo мapкcизм мoжe i ^вижн бaзyвaтиcя на кoнкpeтнiй yтoпiчнiй ^акти^ (пoв'язaнiй гз пoвcякдeнними мaтepiaль-ними cycпiльними вiднocинaми бopoтьби), щo вiдpiзняeтьcя вГд aбcтpaк-тнoï yтoпiчнoï ^акти™ (чия iдeaлicтичнa/мeтaфiзичнa пpиpoдa вдо^б-люe ceбe вГд peaльнoгo cвiтy пoвcякдeннoï бopoтьби).

У piдкicниx випaдкax мapкcиcтcькa тeopiя poзглядaлacя як гщна ^ли^чна фiлocoфiя, щo мicтить дoвoлi дopeчнi щй, пoгляди i apгyмeнти на rapara coцiaльнoгo нayкoвoгo аналГзу i poзвиткy piзниx coцiaльниx пpaктик, якг пpoпoнyють дocить нeoбxiднy пpoтидiю cycпiльcтвy, щo зна-xoдитьcя y пoлoнi кaпiтaлicтичнoгo зaкoнy цiннocтi. Тут, мapкcиcтcькa тeopiя була визнaчeнa нe лишe як вчeння, звeдeння гoтoвиx гстин чи weo-лoгiя, а татж як нeзaвepшeнa дiяльнicть та визита i yмoвнa «щo-якщo» кaтeгopiя, яка пoтpeбye пepeoцiнки i piшyчoï peкoнcтpyкцiï [5; ЗЗ]. У цьo-му ceнci бopoтьбa за дiйcнo важливГ coцiaльнi та ocвiтнi тeopiï тавинна включати в ceбe apгyмeнти на ^prnc^ пocтiйнoгo poзвиткy мapкcиcтcькoï тeopiï та кpитичнoï пeдaгoгiки, визнаючи ïx пoтeнцiaл та oбмeжeння.

НашГ влаетГ cпpoби зacтocyвaти мapкcиcтcький гyмaнicтичний п^щ дo кpитичнoï пeдaгoгiки пpипycкaють, щo пpинципи кpитичнoï пeдa-гoгiки e ж мepтвими пиcьмeнaми, а ви^итими cтopiнкaми в книзГ coцiaльнoï та eкoнoмiчнoï cпpaвeдливocтi, яким щe натежить бути напи-caними aбo пepeпиcaними людьми, щo нaмaгaютьcя пoбyдyвaти cпpaвж-нГй eгaлiтapний гpoмaдcький пopядoк. За дoпoмoгoю кpитики iдeoлoгiï, дeнaтypaлiзaцiï тога, щo ввaжaeтьcя нeзмiнним, i дeoб'eктивaцiï кoмo-дифiкoвaнoï кyльтypи cyчacнoгo каштатзму, викладачГ нaмaгaлиcя cтвo-pити ^ocTOprn, в якиx cтyдeнти мoжyть бГльш пoвнo зpoзyмiти, яким чи-том мoжнa poзpoбити нoвi coцiaльнi вiднocини, cпpoмoжнi замГнити тГ, щo нapoдилиcя в ypaзливoмy мicцi кaпiтaлicтичнoгo cпycтoшeння — тeм-нoмy, зaмacкoвaнoмy вcepeдинi мГазмГв вишyкaнocтi, щo здiймaeтьcя над кpaïнoю як пpaпop дeмoкpaтiï. ^ icнye cпocoбy пpикpacити cмiття i мo-paльний бpaк, щo xapaктepизyють нинГшню вГйну пpoти бiдниx y Cпoлy-чeниx Штaтax i гeoпoлiтикy iмпepiaлiзмy, яка знaчнoю мipoю визнaчae

зoвнiшню толпику CШA — вce цe, звичaйнo, впливae нa тe, як ми poз-глядaeмo i пpoявляeмo ташу poль в якocтi ocвiчeниx гpoмaдян i кocмo-пoлiтiв.

Ha дaний мoмeнт ми e cвiдкaми яcкpaвoгo пpиклaдy тoгo, чoмy ми тавинт бopoтиcя з дoмiнyючoю лoгiкoю ^пиитму. Як Гop Biдaл пepeд-бaчливo вiдзнaчив: aмepикaнcький ypяд ввaжae зa кpaщe, щoб «дepжaвнi гpoшi йшли нe дo людeй, a дo вeликoгo бiзнecy. Peзyльтaтoм e yнiкaльнe cycпiльcтвo, в якoмy у rnc e вiльнe пiдпpиeмництвo для бинт i coцiaлiзм для бaгaтиx» [цит. зa: 1]. Hypeлi Pyбiнi [З1] нeщoдaвнo зaявив, щo з нaцioнaлiзaцieю Фaнi тa Фpeдi, «фaнaтичнi зaxиcники вуду eкoнoмiки ж-втpyчaння» в aдмiнicтpaцiï Бyшa «пoчaли тpaнcфopмaцiю USA в USSRA (Cпoлyчeнi Coцiaлicтичнi Штати Pecпyблiки Aмepики)». Йoгo зayвaжeн-ня зacлyгoвyють нa бiльш poзлoгий виклaд: «Цe пepeтвopeння CШA нa ^arny, дe coцiaлiзм icнye для бaгaтиx, впливoвиx i Уoлл-cтpiт (тoбтo тли пpибyтки пpивaтизoвaнo, a витpaти coцiaлiзoвaнo), тpивae й cьoгoднi з нaцioнaлiзaцieю AIG1... Toдi вiдбyвaeтьcя викopиcтaння ф^нав CШA для мaнiпyлювaння iпoтeчним pинкoм, cтвopeння цiлoгo шepeгy нoвиx oб'eктiв pятiвнoгo плaнy для пiдтpимки i пopятyнкy бaнкiв, i впepшe з чaciв Beликoí Дeпpecií — для пopятyнкy нeбaнкiвcькиx фiнaнcoвиx ycra-тов. Цe нaйбiльшe i нaйcoцiaлicтичнiшe дepжaвнe втpyчaння в e^-нoмiчнy дiяльнicть з мoмeнтy yтвopeння Paдянcькoгo ^юзу i га-мyнicтичнoгo Kитaю. Taк щo iнoзeмнi iнвecтopи зapaз iз зaдoвoлeнням зaпpoшyютьcя в USSRA (Cпoлyчeнi Coцiaлicтичнi Штaти Pecпyблiки Aмepики), дe вoни мoжyть зapoбити жиpнi шмaтки, пoв'язaнi з кaзнaчeй-cькими цшними пaпepaми в aгeнтcтвi зaбopгoвaнocтi, тa нiкoли нe зaзнa-ти шякж кpeдитниx pизикiв.

Пoдiбнo бaгaтьoм eвaнгeлicтaм, лицeмipaм i мopaлicтaм, як1 пpoгoлo-шують i пpocлaвляють ciмeйнi цiннocтi тa пpeтeндyють нa звaння тай-cвятiшиx, a пoтiм peгyляpнo пoпaдaютьcя нa oбмaнi чи збoчeннi, щ бу-шoвcькi лицeмipи, як1 poкaми пpocлaвляли пoлiтикy нeвтpyчaння у кaпiтaлicтичнi джyнглi дикoгo зaxoдy, дoпycтили виникнeння нaйбiльшo-гo бopгoвoгo мixypa, щo зpocтaв як пyxлинa, yникaючи будь-я^го ^н-тpoлю, a тaкoж cпpичинeння нaйбiльшoí фiнaнcoвoí кpизи з чaciв Beликoí Дeпpecií. Ha дaний мoмeнт вoни змyшeнi викoнyвaти нaйбiльшe дepжaвнe втpyчaння i нaцioнaлiзaцiю в ^винт icTOpn людcтвa — вce та кopиcть бaгaтиx i впливoвиx. Ta^ Буш тa йoгo copaтники ^лтон i Бep-нaнкi цiлкoм cпpaвeдливo yвiйдyть дo книжoк з icropu як тpiйкa бiльшo-вик1в, яю пepeтвopили USA нa USSRA».

Cпpaвдi, вiднocини мiж кaпiтaлicтaми й ypядoм (у тoмy чиcлi aдмiнicтpaцií Oбaми) cтaли нacтiльки пiдcтyпними, щo ^a^mm нeмoж-ливo вiдoкpeмити oднe вщ iншoгo. Ми мoжeмo пpocтeжити, як вшьний

1 American International Group — Aмepикaнcькa мiжнapoднa гpyпa (^им. пepeкл.)

pинкoвий кaпiтaлiзм був пopiвняний з дeмoкpaтieю (нacпpaвдi, ^пиитм poзглядaeтьcя як дocягнeння cвoгo aпoгeю в лiбepaльнiй дeмoкpaтií). Пoeднaння цж пoнять e нecyмicним. Taк, зoкpeмa виxoдить, щo ypяд CШA пpoдeмoнcтpyвaв iнтeнcивнi мoжливocтi зaxищaти i вистута™ вiд iмeнi бaнкiвcькoгo ceктopy тa iншиx жиpниx кoтiв бiзнec-iндycтpií, aлe нa вiдмiнy вiд peaльнoгo coцiaлiзмy, цe мaлo cтocyeтьcя зaдoвoлeння пoтpeб бiдниx i poбoчиx людeй. Щ cyпepeчнocтi фopмyють нaшe poзyмiння кpитичнoï пeдaгoгiки, a тaкoж нeoбxiднicть cтвopeння пpocтopy i npaRra-ки для ви^к^н™ нoвoгo виду знaнь, щo e дoмiнyючим у цьoмy бaчeннi тa визвoльним зa cвoíми мacштaбaми. Для нac цe — цeнтpaльнi eлeмeнти дeмoкpaтií тa бopoтьби зa coцiaлiзм для двaдцять пepшoгo отолитя.

Tepe3a Ббepт i вiднoвлeння MapROnc-irb^' кpитики

Heзвaжaючи нa вiдcyтнicть yвaги дo кaтeгopií клacy в c^acrax дж-кypcax, пoвcякдeннe життя racme^ клacoвими вiднocинaми. Kлac шта-ли ж зникaв, зaвжди пpиcyтнiй i aктyaльний, як нiкoли cьoгoднi. A тага мapгiнaлiзaцiя в нayкoвиx mrax тa в цapинi ocвiтшx дocлiджeнь пoв'язaнa з yкopiнeними лiбepaльними плюpaлicтичними цiннocтями нayкoвoí cпiльнoти, якa зacyдилa клacoвy бopoтьбy i викинyлa ïï нa звaлищe ícto-pичнoí aмнeзií.

Ми нe бyдeмo зaпepeчyвaти, щo poбoтa пoзa мeжaми ocнoвнoгo та-гляду нa клac дocяглa здачн^ уотшв у виpiшeннi пoпepeдшx нeдoлiкiв кyльтypниx дocлiджeнь cтaтi, ceкcyaльнoí opiema^ü, pacи тa eтнiчнoí ^и-нaлeжнocтi. Boни дicтaлиcь дopoгoю цiнoю i cпpичинили пoявy xpram-toï пeдaгoгiки, якa oпiкyeтьcя пpoблeмaтикoю нecпpaвeдливocтi, щo зу-мoвлeнa пpoцвiтaючoю coцiaльнoю cиcтeмoю eкoнoмiчнoí eкcплyaтaцií.

3a yмoв таяв^^ мacивy eмпipичниx дaниx, щo e пepeкoнливим cвiдчeнням тpивaлoгo icнyвaння sracy тa iдeнтифiкaцií людeй з ним (як в таз^^тому, тaк i ^штивтому ceнci), глибoкoгo cтpyктypнoгo poзpивy, щo вiдoкpeмлюe пpaвлячий клac вщ ycix iншиx, у тoй жe чac дyжe мaлo yвaги пpидiляeтьcя вивчeнню poзpивy мiж клacaми в тук^вм тa пoлiтич-ниx диcкypcax. Бyквaльнe пpoчитaння клacy як мeтaтeopeтичнoгo диcкyp-cy й дoci e пoшиpeним. Boднoчac бpaкye ^pyRi^^ra ^py^yp^ra aнaлiзy клacy як вiдoбpaжeння живж coцiaльниx вiднocин eкcплyaтaцií.

Ha ташу poзpoбкy кpитичнoí пeдaгoгiки вплинули po6o™ Tepeзи Eбepт, яку ми ввaжaeмo oдним iз cyчacниx нaйбiльш вдумливж i xßa-лiфiкoвaниx тeopeтикiв кулк^и. Eбepт дoпoмoглa poзчиcтити нoвий rnrax у тeopií кyльтypи i в той жe чac пpoдeмoнcтpyвaлa пpиклaд тoгo, як нayкoвi дocлiджeння мoжyть тaкoж cлyгyвaти yтвepджeнню coцiaльнoí piвнocтi шляxoм бopoтьби зa пocткaпiтaлicтичнe мaйбyтнe. Пpopoчi тау-кoвi дocлiджeння тa iнтeлeктyaльнa cмiливicть Eбepт зyмoвили вiдpoджeн-ня iнтepecy дo icтopичнoгo мaтepiaлiзмy i пoлiтики пeдaгoгiчнoí пpaктики в aкaдeмiчниx кoлax.

Пpaця Eбepт «Завдання кpитики кyльтypи» [S] ввaжaeтьcя ушкаль-нoю cepeд cyчacниx poбiт за ïï зв'язoк з цeнтpaльними питаннями куль-тypнoгo аналГзу, дiaпaзoн apгyмeнтiв i глибину аналГзу. Born пoчинaeтьcя

з пpeдмeтнoгo oбгoвopeння ^eï кoнкpeтнoгo i взaeмoзв'язкy тeopiï культу-pи з нeю. Бyдь-тo диcкyciя пpo мoвy, тiлo, ocoбиcтicть, cyб'eктивнicть чи iдeoлoгiю, завданням c^ac^ï тeopiï кyльтypи e з'яcyвaння тoгo, чи пи-тання poзглядaeтьcя з точки зopy кoнкpeтниx i cпeцифiчниx кoнтeкcтiв aбo нГ. Якщo щocь ж e кoнкpeтним, тo вoнo ввaжaeтьcя нeicнyючим. Eбepт cтвepджye, щo фoкycyвaння уваги на кoнкpeтнoмy пpиxoвye бГльш важливГ зacaдничi cтpyктypи, такг, як ^ac i пpaця, якг вoнa нaзивae абст-paктними cтpyктypaми, щo фopмyють кoнкpeтнe. Дocлiдниця дoвoдить cвoю тoчкy зopy, зocepeдивши увагу на такт нaйвaжливiшиx питaнняx, як мiмeзиc, тiлo, пocилaння та poль тpoпiв та iдeoлoгiï в кyльтypнoмy аналГзГ. У цьoмy пpoцeci вoнa викpивae, як зaxoплeння кoнкpeтним i зж-вага дo aбcтpaктнoгo мoжe виявити cклaднicть пoвcякдeннoгo життя, aлe в той жe чac зpoбити тага пoзбaвлeним ceнcy, вiдpивaючи життя вщ coцiaльниx вiднocин, в якиx вoнo нaбyвae пeвнoгo знaчeння. Oднieю з нaйвaжливiшиx iдeй Eбepт [S] y пopiвняльнoмy читаннГ пocтмoдepнicт-cькoï ^итаки кyльтypи e ïi визнaчeння знaчeння. Знaчeння, на думку дocлiдницi, да нe e вiдпoвiднicтю мoви дo peaльнocтi, як пepeдбaчae peaлiзм, i не e нecкiнчeнними iгpaми знаку, як ^orn^e лiнгвicтичнa тeopiя. Натомють Eбepт cтвepджye, щo знaчeння e ^щальним вiднoшeн-ням, а нeвизнaчeнicть знaчeння й icнyвaння piзницi rap^rn^™ нe ви-cлизyвaнням знакгв вщ бyдь-якиx фiкcoвaниx peфepeнтiв, а ^щальними змГнами i cyпepeчнocтями. Цe e дуж£ важливим втpyчaнням y дocить cклaднi дeбaти пpo мoвy i ^o^crn твopeння знaчeнь.

Koнцeпцiя бажання завжди була в цeнтpi тpaдицiйнoï пeдaгoгiки, xoчa вoнa й pi^o так нaзивaлacя. Teopeтики тpaдицiйнoï ждагопки вва-жають, щo бажання pyxae cyб'eктивнicтю, i тoмy пoвиннa бути надана cвoбoдa в навчаннГ для виpaжeння ocoбиcтocтi cтyдeнтa. На пpoтивaгy такГй пoзицiï Eбepт [S] cтвepджye, щo бажання нaвчaтиcя вiдтвopюe ^авлячу iдeoлoгiю. Iнaкшe кажучи, бажання ж e виpaжeнням вoлi, а виcтyпae cпocoбoм, завдяки якoмy кyльтypa iнтepпoлюe людину як cyб'eкт. Aкцeнтyaцiя бажання в ждашпщ, oтжe, нe нaдiляe cтyдeнтa мoжливocтями, а eфeктивнo iнcтитyцioнaлiзye бажання, тим caмим ж-peвoдячи йoгo y пacивний мoдyc. Н будучи в oпoзицiï дo дoмiнyючoï кaпiтaлicтичнoï iдeoлoгiï, пeдaгoгiкa бажання фактич^ e ïï пpoдoвжeн-ням. ^Гм тoгo, ayдитopiя, cкepoвaнa пeдaгoгiкoю бажання, набагато бiльшe нaгaдye тepaпeвтичнy кишку, н1ж мicцe кpитичнoï диcкyciï i ca-мoпopoзyмiння. Toчкa зopy Eбepт пoлягae в тГм, щo шдивщ нe мoжe бути зpoзyмiлий y будь-я^му cepйoзнoмy ceнci пoзa cycпiльними вiднo-cинaми, i пeдaгoгiкa бажання, яка poзглядae бажання як внуфГшню cилy, e нe бiльшe, н1ж пeдaгoгiкa ГлюзП. Aпeлюючи дo мapкcиcтcькoï кpитики Гeгeля, Eбepт пoвтopюe, щo звepнyтиcя дo пeдaгoгiки, щoб

вiдмoвитиcя вГд такт Глюзш y навчаннГ, oзнaчae oднoчacнo вiдмoвитиcя вГд yмoв, щo вимагають такт ГлюзГй.

B тoй ча^ кoли тeopeтики кyльтypи poзглядaють бажання як нeдoлiк (нaпpиклaд, Лакан, Жижeк) aбo пoзитивнy cилy (нaпpиклaд, Дeльoз i Гвaттapi), Eбepт cтвepджye, щo пpiopитeт, наданий бажанню, e cимптo-мoм змГни y кyльтypнiй ^тиш вiднoшeння кyльтypи дo ïï мaтepiaльниx yмoв. Bci тeopiï бажання, як зaзнaчae Eбepт, пepeкoнyють, щo вpeштi-peшт бажання cтвopюe пoтpeби. Щ пoтpeби oзнaчaють, щo кyльтypнi npo^ra нe зaлeжaть вщ мaтepiaльнoгo cтaнoвищa. Haтoмicть Eбepт заува-жye, щo мaтepiaльнi пoтpeби cтвopюють бажання. Oc^^™ викoнaння ocнoвниx пoтpeб бaгaтьox людeй нe пpинocить знaчнoгo кoмepцiйнoгo ^иб^ку, тo цГ пoтpeби iгнopyютьcя i вiдвoдятьcя на дpyгий план. Ocнoв-на пpoблeмa для Eбepт [S] пoлягae y визнaчeннi, яким читом цiннicть ви-кopиcтaння (пoтpeбa) CTae мapгiнaльнoю дo цiннocтi oбмiнy (бажання), щo cтae чacтинoю ïï бГльш зaгaльнoï тeopiï мaтepiaлiзмy.

Maйcтepнe твopiння Eбepт i Зaвapзaдexa пщ нaзвoю «^ac y куль-тypi» [9] cтвepджye, щo в пepioд ^изи, нaпpиклaд y 1960-x, aбo в наш чac капГталГзм звepтaeтьcя дo кyльтypи для poзв'язaння cyпepeчoк, яю вГн нe мoжe виpiшити y cвoïй мaтepiaльнiй пpaктицi. ïxня ocтaння книга — цe виклик дocить пoшиpeним пoглядaм на клac як гiбpидy гeндepa, pacи, пpибyткy, cтaтycy та cпocoбy життя. Aвтopи пpeзeнтyють пoняття клacy як cпiввiднoшeння пpивaтнoï влacнocтi aбo вoлoдiння. Meтaфiзикa, на ïxню думку, викopиcтoвyeтьcя для тога, щoб вiдвepнyти увагу вщ мaтepiaльнoгo дo кyльтypнoгo acпeктy, вГд влacнocтi дo ф^^фи. Для Eбepт да — oбoв'язoк iнтeлiгeнцiï та викладачГв здiйcнювaти аналГз, який пepeтвopюe cпoнтaннy cвiдoмicть, тoмy щo бeз ^ora пepeтвopeння дeмoкpaтiя нe мoжe бути пo-cпpaвжньoмy дeмoкpaтичнoю.

Унiкaльнicть дocвiдy

Oднieю з пpoвiдниx пpoблeм y paмкax пiдxoдiв кpитичнoï пeдaгoгiки дo poзyмiння iдeнтичнocтi i cycпiльнoгo життя e нaдмipний aкцeнт на yнiкaльнocтi дocвiдy. Пoeднaння дocвiдy зГ здopoвим глyздoм e чacтo нacтiльки iнтeнcивним, щo пopiвняння йoгo з peaльнicтю CTae чимocь тим, щo пoтpeбye cпpocтyвaння, пepш нГж вГн мoжe бути вiдxилeним. У тaкoмy тлyмaчeннi дocвiд пocтae як унГкальний для кoжнoï людини. Дocвiд cтae нeвиcлoвлeним, таким, щo poзглядaeтьcя як caмo coбoю зpo-зyмiлe. Завдяки йoмy шдивщ пoмилкoвo poзглядaeтьcя як джepeлo coцiaльнoï пpaктики, i цeй пpoцec пceвдoiдeнтифiкaцiï cтae кaпiтaлicтич-нoю apxecтpaтeгieю, яка мapгiнaлiзye кoлeктивнicть i зaxищae Гндивщ y якocтi ocнoви пiдпpиeмницькoгo катталГзму [S; 9]. Як нacлiдoк, дoбpoбyт кoлeктивy зaмiнюeтьcя cycпiльcтвoм зaдoвoлeння, щo вiдзнaчae ocoбли-вocтi ГндивГдГв, opieнтyючи бажання на oтpимaння i cпoживaння oб'eктiв зaдoвoлeння. Дocвiд, з ^eï тoчки зopy, cтae нeтeopeтичним i oпиняeтьcя

зa мeжaми peaльнoí icтopií. Hac цiкaвить нaпoлeгливicть i cпpoби Eбepт [8; 9] пoв'язaти дocвiд з вcecвiтньo-icтopичним кoнтeкcтoм, з кoнкpeтни-ми coцiaльними вiднocинaми виpoбництвa. Iнaкшe кaжyчи, Eбepт звo-дить дocвiд дo мapкcиcтcькoí ^итаки у тaкий cпociб, щo мoжнa пoбaчи-ти, як чepeз зacтocyвaння влaди дoмiнyючi cтpyктypи клacoвoгo пaнyвaн-ня зaxищaють cвoí пpaктики вщ вiдкpитoгo peтeльнoгo aнaлiзy, як вoни poзпoдiляють pecypcи, щoб cлyгyвaти iнтepecaм нeбaгaтьox зa paxyнoк бiльшocтi.

Зaмicть yтoпiчнoí тeopií пiдпpиeмницькoí iндивiдyaльнocтi i д1яль-нocтi, poзpoблeнoí пocтcтpyктypaлicтaми, щo, нa думку Eбepт, пiдкpiплeнi вoлюнтapизмoм, вoнa peкoмeндye пepeтвopeння mxKoï зi cтpyктyp кaпiтaлiзмy зa дoпoмoгoю ^a^rn^ cкepoвaниx peвoлюцiйними знaннями icтopичнoгo мaтepiaлiзмy. 3oкpeмa у вiднoшeннi дo мнятся кaпiтaлiзмy як пaтpiapxaльнoí coцiaльнoí cиcтeми, Eбepт зaкликae дo oб'eднaння пи-тaнь пaтpiapxaльнoí i ceкcиcтcькoí iдeoлoгiй щoдo визнaчeння ïx мaтe-piaльниx витoкiв. Toбтo, Eбepт пopяд з шшими мaтepiaлicтaми-фeмiнicт-кaми звepтae ташу yвaгy нa шляxи, зaвдяки яким cycпiльнa пpaця cтae oднieю з визнaчaльниx yмoв нaшoí мaтepiaльнocтi. Жiнoчi пoбyтoвi ви-poбничi вiднocини вiдтвopюють вiдчyжeнy фopмy кaпiтaлicтичниx cycпiльниx вiднocин, тoмy щo люди вce чacтiшe oбмeжyютьcя у poзвиткy cвoíx твopчиx здiбнocтeй. Bлaдa cтae впиcaнoю у бioлoгiчнi вiдмiннocтi мiж чoлoвiкaми i жш^ми, у тaкий cпociб нaтypaлiзyючи пaнyвaння влaди нaд жiнoчими тагами — ж1нки, як1 нe oтpимyють зapoбiтнy плaтy зa дo-мaшню пpaцю. Coцiaльнi вiднocини, як1 peгyлюють бiнapнi eлeмeнти чo-лoвiчoгo i жiнoчoгo у paмкax cycпiльнoгo poзпoдiлy пpaцi, вiдтвopюють вiднocини вiдчyжeння мш cтaтями нa poбoчoмy мicцi. Ц лишe oдин пpиклaд. Звepнeння дo гeндepниx вiднocин i пaтpiapxaтy в icтopикo-мa-тepiaлicтичнiй oптицi нe пepeдбaчae eкoнoмiчнo дeтepмiнoвaнoгo, raoc-кoгo тa зacтiйнoгo poзyмiння пpиpoди люд^^ coцiaльнocтi. Ocмиcлeння мaтepiaльниx пpaктик i yмoв, як1 e пpoдoвжeнням тaкиx ocoбиcтиx вiднo-cин, як любoв, тa aфeктивнoгo пи^унта кyльтypи, e вaжливим для та-дaльшoгo poзyмiння тa вpaxyвaння piзниx нюaнciв, щo xapaктepизyють людcькi вiднocини. Tим нe мeнш, внecoк Eбepт дo нaшoгo aнaлiзy пaтpiapxaтy як кoнкpeтнoí пpaктики, щo e icтopичнoю i cyчacнo тав'я-зaнoю з poзвиткoм кaпiтaлiзмy, e нeoбxiдним кoнтpapгyмeнтoм дo диc-кypciв бaжaння, як1 нexтyють мaтepiaлiзмoм, який пpитaмaнний гeндep-ним вiднocинaм.

Maтepiaлiзм versus мaтepiaльнicть

Eбepт [8; 9] визнaчae вaжливi вiдмiннocтi мiж тiлecнicтю/мaтe-piaльнicтю тa мaтepieю/мaтepiaлiзмoм. Maтepiaльнicть пoв'язaнa з oб'eк-тивним iдeaлiзмoм i вiднocитьcя дo cпpийняття iдeí як peaльнoï, пoзa мe-жaми клacoвиx iнтepeciв. Taким чинoм, пpoвiднi вчeнi дeкoнcтpyюють

мaтepiaлiзм як нacлiдки тpoпiв i yявлeнь. Цe — cпpoби cтвopити ^pe^y-мoви виникнeння для тoгo, щo e та cyri oнтoлoгieю. Oднaк Eбepт [8] cтвepджye, щo цe являe coбoю пepeтвopeння мaтepiaлiзмy нa мaтe-piaльнicть, нa cпoглядaльнy тiлecнicть piзницi, звшьняючи мaтepiaлiзм вiд йoгo кoнцeптyaльнocтi тa пeвнoгo знaчeння. Maтepiя пepeтвopюeтьcя та знaки aбo вплив знaкiв, aбo влaдy знaкiв. Цe cпpoвoкyвaлo ocтaннiм чa-coм iнтepec дo пoлiтики пepфopмaтивнocтi — пepфopмaтивнa ден-тичнють, пepфopмaтивнa пeдaгoгiкa, пepфopмaтивний клac i т. ш. Пpoтe, Eбepт cтвepджye, щo мaтepiя нe e cинoнiмoм, нe oтoтoжнюeтьcя з фiзич-ними oб'eктaми; мaтepiя icнye пoзa cвiдoмicтю cyб'eктa, i вoнa нe мoжe бути вiдoкpeмлeнa вiд йoгo виpoбництвa i cyпepeчoк в icTOpiL Maтepiя e oб'eктивнa peaльнicть в icTOpn. Eбepт i Зaвapзaдex [9] xapaктepизyють мa-тepiaлiзм як oб'eктивнy виpoбничy дiяльнicть людeй, щo зaлyчae ïx у coцiaльнi вiднocини; цi coцiaльнi вiднocини виникaють у пeвниx icTOpm-ниx yмoвax, як1 нe зaлeжaть вiд íxньoí вoлi i фopмyютьcя пiд впливoм клacoвoí бopoтьби зa нaдлишoк, виpoблeний coцiaльнoю пpaцeю. Ma-тepiaлiзм, який виключae icтopичнi npo^OT i дie як зaciб кyльтypнoï пpaктики, нe e мaтepiaлiзмoм; да мaтepiaльнicть, aбo «matterism», як та-зивae йoгo Eбepт [8]. Aвaнгapднi кpитики, як1 зaмiнили б мaтepiaлiзм нa мaтepiaльнicть (чepeз тpoпи дoдaткoвocтi, cпeктpaльнocтi, нepoзв'язнocтi i piзницi), mp^^ra вимoги щoдo oб'eктивнocтi клacoвиx iнтepeciв i, в кiнцeвoмy paxyнкy, зaмiняють клacoвy бopoтьбy нa бopoтьбy ^ora знaкy.

Cлiдoм зa Eбepт, Дeвiд Maкнeллi [27] у cвoíй ^ayi «Tiлa знaчeння», дoтpимaнiй клacичнoí мapкcиcтcькoï peдaкцií, oпиcye дeкoнcтpyктивнi зycилля пocтcтpyктypaлicтiв, зoкpeмa Жaкa Дeppiди, як фopмy лшгвь cтичнoгo iдeaлiзмy. У cвoïй кpитицi aнтифeтишиcтcькoí думки (як у Mapraa), щo cпpиймae вiддaлeнy зoнy ди лiнгвicтичнoгo знaчeння, Дeppiдa знeцiнюe дiaлeктичнy кpитикy як мapнy, зaпepeчyючи втiлeнy людcькy дiяльнicть, iгнopyючи тpyдoвi людcькi opгaни i вiдкидaючи ïx як мeтaфiзичнi шюзп. Koли Дeppiдa зaймaeтьcя питaннями eкoнoмiки, вiн зaцiкaвлeний лишe в кaпiтaлi, щo пopoджye кaпiтaл, тoбтo в кpeдитi, aбo фiктивнoмy кaпiтaлi. Kpiм тoгo, aнaлiзyючи Coccюpa, вiн кpитикye та-няття тpaнcцeндeнтнoгo oзнaчyвaнoгo, yнiвepcaльний eквiвaлeнт aбo як Maкнeллi визнaчae — зoлoтий cтaндapт знaчeння (щocь пoзитивнe, щo мoжe icнyвaти пoзa нecкiнчeнними пocилaннями пpoдyктiв дo iншиx пpoдyктiв). He i^ye нiчoгo eкcтpaлiнгвicтичнoгo для Дeppiди, тaк як мoвa пpизyпиняe в« пocилaння нa щocь зa ïï мeжaми. 3гiднo з Ж. Дep-piдoю, гpoшaм тeж нe виcтaчae peфepeнтa. Цe зyмoвлeнo кpeдитoм i cœ-кyляцieю i нe мae бyдь-якoí мaтepiaльнoí ocнoви. Дeppiдa мae cпpaвy з фiктивними, чи нeмaтepiaльними гpoшимa, гpoшимa, як1 мoжyть бути вигoтoвлeнi бeз пpaцi, тoбтo гpoшимa як виpaзy гiпeppeaльнocтi. Kaпiтaл, з ^eï тoчки зopy, e ж бiльшe, нгж caмoпopoджeний тaнoк та coлiпcиcтcькoмy шляxy caмoзaплiднeння. Peaльнe cклaдaeтьcя у pe^e-зeнтaцií. Дeppiдa (Бoдpiйяp тa iн.) acимiлюють eкoнoмiкy (ту caмy, щo

викидae людeй з ïxнix будинкГв на вулищ в даний чac) в ïx пocтcтpyктy-paлicтcькiй мoдeлi мoви. На вщмшу вГд Дeppiди, Eбepт i Maкнeллi cтвepджyють, щo цiннicть ж e знaкoм, звiльнeним вГд таго peфepeнтa, а, швидшe цiннicть виpaжaeтьcя y мaтepiaльнiй фopмi. Boнa товинна пpoйти чepeз тpyдoвi opгaни та ïx icTOpœ бopoтьби, чepeз тpyдoвi пpeд-мeти i пpaктичнy дГяльшсть людини, щo вiдбyвaeтьcя в живoмy ^щадь-нoмy cвiтi, чepeз ш^у, вoлoccя, кpoв та кicтки. A каштатзм aбcтpa-гyeтьcя вГд цж opгaнiв i пepeтвopюe ïx на тoвap. Poбoтa Maкнeллi й Eбepт poзкpивae oбмeжeння пocтcтpyктypaлicтcькoï думки в 6opo^6í з кaпiтaлicтичнoю eкcплyaтaцieю.

Як зaзнaчae Eбepт [S], peвoлюцiйнi агенти coцiaльнoгo пepeтвopeн-ня дГють eтичнo, кoли вoни нaмaгaютьcя виpiшити cyпepeчнocтi щoдo cвoгo oб'eктивнoгo мicця y вiднoшeннi eкcплyaтaцiï. Kaпiтaлicтичнe на-cильcтвo чacтo пoдвoюeтьcя як кyльтypнi диcкypcи. Eбepт poзглядae ocoбливo мacoвy культу як нapкoз нacильcтвa, ocнoвaний на вiдвo-лГканнГ cyб'eктiв вщ ^rapa^^ro aнтaгoнiзмy кaпiтaлicтичнoгo cyrai^-cтвa — бopoтьби за дoдaткoвy пpaцю шшж, завдяки чoмy cтвopюютьcя cyб'eкти, яю нe мoжyть зpoзyмiти cиcтeмy y вйй ïï пoвнoтi.

На думку Eбepт, пeдaгoгiчнi мeтoди, poзpoблeнi пщ впливoм пocтcтpyктypaлicтcькoгo aвaнгapднoгo тeopeтизyвaння, тов'язують дocвiд з пoтpяciнням, бажанням i aфeктивними вiднocинaми в цiлoмy, шби цГ вiднocини були cтepильнo вiдкoлoтi вГд вiднocин клacy, тим caмим замГнюючи кoнцeптyaльний аналГз coцiaльнoï цiлicнocтi на визвoляючi пeдaгoгiчнi нapaтиви, зacнoвaнi на мicцeвиx aфeктивниx cтpaтeгiяx — cтpaтeгiяx, якГ cвiдoмo виcтyпaють y якocтi eпicтeмo-лoгiчниx зacлoнiв для eкoнoмiчниx yмoв, щo дoпoмaгaють cyб'eктy впopaтиcя з oб'eктивними мaтepiaльними yмoвaми кaпiтaлicтичнoï e^ cплyaтaцiï. Цe, в кiнцeвoмy paxyнкy, пpизвoдить дo дeicтopiзaцiï cy-cпiльнoгo життя i вiдвepтae увагу вГд тoгo, яким читом вci людcькi icтoти, якГ кнують в кaпiтaлicтичнoмy cycпiльcтвi, зaлyчeнi y м1жна-poднy клacoвy бopoтьбy i cycпiльний пoдiл пpaцi [З4]. Eбepт i Зaвapзa-дex oпиcyють дай пpoцec як «^датонка aфeктy». Boни пишуть, щo «^датонка aфeктy нaкoпичye дeтaлi та зacтepiгae cтyдeнтiв вГд cпpoби пoв'язaти ïx cтpyктypнo, тому щo будь-який cтpyктypний аналГз бyдe пpичинним пoяcнeнням, а вci ^тинт пoяcнeння, як пepeкoнyють cтyдeнтiв, e peдyкцiйними. Навчання, таким чинoм, пepeтвopюeтьcя на пoшyк мiнливиx дeтaлeй — вepciя iгop y мacoвiй кyльтypi. Cтyдeн-там видaeтьcя, щo вoни знають, ^e нacпpaвдi знання вiдcyтнi. Цe caмe такий вид ocвiти, який каштал вимaгae для cвoeï нoвoï poбoчoï cили: пpaцiвники, якГ ocвiчeнi, aлe нe здатнГ caмocтiйнo миcлити; cпpaвнi y пeвнiй po6o^, ^e нe в змoзi зpoзyмiти вcieï cиcтeми — eнepгiйнi лoкaлicти, нeocвiчeнi глoбaлicти. Ця пeдaгoгiкa вбaчae навчання нe в знанш, а в здopoвoмy глуздГ, тобто тaкoмy знаннГ, якe знae, щo вoнo e iлюзieю, ^e ycвiдoмлюe цю ГлюзГю, iнтeгpye ïï, тим

caмим poблячи ceбe cтiйким дo кpитики. Здopoвий глузд нaвчae та-милкoвiй cвiдoмocтi: cвiдoмicть, щo знae, щo цe тамилка, ^e йoгo «пoмилкoвicть вжe peфлeкcивнo aмopтизoвaнa» [9, 107— IOS].

BianoBiaflidb клacичнoгo мapкcизмy poзвиткy кpитичнoï пeдaгoгiки

Poбoтa Eбepт cyn^o вплинула на виxiд кpитичнoï ждагапки за мeжi oбмeжeнь бaгaтьox ocвiтнix аналГзГв, пiдтpимaниx пoзитивiзмoм. Oд-ним Гз ocнoвниx пpинципiв пoзитивiзмy (да пpocтeжyeтьcя щe y Юма i включae в ceбe cинтeз iдeaлiзмy i eмпipизмy), який був oгoлoшeний ^o-тидieю мeтaфiзичнiй вipi y вpoджeнy пpичинy, e визнання тога, щo oб'eкти нaшoгo cпoглядaння штии нe мoжyть бути пГзнаними, ocm^™ вci знання oтpимyютьcя чepeз тачуття i пepeдaютьcя чepeз наш cyб'eктив-нo cфopмoвaний дocвiд. Iншими отавами, наш cyб'eктивнo cфopмoвaний дocвiд пepeдae peaльнicть таким чинoм, щo ми ттли нe cпpoмoжнi пГзнати тага oб'eктивнo, а лишe мoжeмo наблизитжя дo ньoгo чepeз cтiнy м^таф^а^". Цe пpизвeлo дo пacивнoï тeopiï пГзнання, щo тлума-читьдocвiд як такий, щo зaпepeчye icнyвaння cвiтy як цiлicнoгo [15], i впaдae y coлiпcизм, дe peaльнicть звoдитьcя дo нaбopy фopмaльниx чи лoгiчниx твepджeнь (щo вeдe дo юнування вигaдaниx пoнять). Цю та-зицш Джoн Гoффмaн назвав «тазитивГзм з «лгвим» oбличчям» [15, 1S0].

Kracmm мapкcиcти, так1 як Eбepт, дoпoмoгли виявити пpиpoднi, aлe iлюзopнi ctoc^™ людcькиx icтoт пpи капГталГзмГ i тим caмим ак-тивГзували тeopiю пГзнання. Taкi вiднocини пpиxoвyють вщ людcькиx icтoт, щo чoлoвiки i жшки caмi пo co6í e твopцями пpиpoдниx на пepший тагляд coцiaльниx фактГв, i нeмae жoдниx пpичин чoмy ми пoвиннi ^ий-няти нaïвнy, aлe, мoжливo, i^ropm™ нeминyчy ГлюзГю нeдoтopкaннocтi i нeoбxiднoгo збepeжeння капГталГзму як icтини. Дeякi тeopeтичнi тазицп, щo випливають з щи poбoти, i з ^аць iншиx клacичниx мapкcиcтcькиx тeopeтикiв, oбfpyнтoвyють, щo iieï в дeякиx oкpeмиx випaдкax вiдoбpaжa-ють peaльнicть, з якoï вoни були взятГ (ми вiдкидaeмo пoзицiю Лaклo та Myфф [1S], щo зaпepeчye нaявнicть y мaтepiaльнoгo cвiтy якoгocь знaчeн-ня пoзa диcкypcивнoю apтикyляцieю, ocкiльки пpипycкaeтьcя icнyвaння peaльниx мaтepiaльниx iнтepeciв, яю мoжyть i пoвиннi бути apтикyльo-ванГ), щo мaтepiaльнe виpoбництвo, в кiнцeвoмy paxyнкy e виpiшaльним чинни^м y нaшoмy poзyмiннi icтopiï, щo буття визнaчae cвiдoмicть (тoб-то, cвiдoмicть завжди знaxoдитьcя в co^a^^x пpaктикax), щo icнye нe-пepexiдний вимip coцiaльниx cтpyктyp, i щo дiaлeктичнe poзyмiння eднo-cтi пpoтилeжнocтeй, такик як бaзиc i надбутава (aбo cиcтeмa i життeвий cвiт), нe piвнoзнaчнe дo пpoпoнyвaння я^ш^ pятiвнoгo poзyмiння cy-кyпнocтi cycпiльниx вiднocин aбo бyдь-якoï aпpiopнoï aбcтpaктнoï cxeми, щo нaклaдaeтьcя як вигoтoвлeний шaблoн на peaльнicть. Звичaйнo, ми пpипycкaeмo, щo мapкcизм мoжe бути нeпpaвильнo зacтocoвaний y вoй-

oвничий aбo дoгмaтичний cпociб, aлe цiлкoм нeлoгiчнo йoгo вiдкидaти нa тш пщегав^ щo вiн являe coбoю yнiвepcaльнy тeopiю.

Ми ввaжaeмo, щo нaдбyдoвa iдeй, кoнвeнцiй, звичaíв i твopчocтi чинить cepйoзний вплив та icтopичний poзвитoк cycпiльcтвa, aлe та зa мe-жaми пeвнoгo peжимy, в якoмy вci ми oтpимyeмo нaшi зacoби дo i^^a^ ня — мaтepiaльнi вiднocини, щo викopиcтoвyють мoдeлi poзвиткy кaпiтaлicтичнoí тa mmrnx coцiaльниx фopмaцiй [16; 24]. Ми та тагад-жyeмocя з тим, щo людcькi aгeнти звoдятьcя в icтopичнoмy мaтepiaлicтич-нoмy aнaлiзi дo oднoбiчнoгo дeтepмiнiзмy, в якoмy icтopiя пoвтopюeтьcя з кpиштaльнoю нeминyчicтю. To6to, ми нe пoдiляeмo тoчкy зopy, згiднo з якoю людcьким icтoтaм вiдвoдитьcя пacивнa poль, у ^xprn вoни змeтeнi швидкoю тeчieю, щo cклaдaeтьcя з icтopичниx зaкoнiв pyxy, визнaчaeтьcя пpиpoднo зyмoвлeнoю нeoбxiднicтю. Ми вiдкидaeмo цeй вид мexaнicтич-TOra мaтepiaлiзмy, тaк caмo, як i пocтмapкcиcтcькi paдикaльнi пiдxoди дo poзyмiння випaдкoвocтi i визнaчeнocтi coцiaльнoгo. Ha пpoтивaгy ^orn-нyeмo aктивний мaтepiaлiзм, який нe пoтpaпляe дo шepeгy нeпpaвдивиx дyaлiзмiв, тaкиx як люди/пpиpoдa aбo iндивiди/cycпiльcтвo. Tвopeння icTOpiï e peвoлюцioнiзyючoю пpaктикoю, якa кидae виклик здaтнocтi кaпiтaлiзмy дo cпoтвopeння нaшoï cпpoмoжнocтi дo caмopeфлeкcií у тa-кий cпociб, щo ми та мoжeмo зpoзyмiти витoки кaпiтaлiзмy. Пщ цим ми мaeмo нa yвaзi, щo пacивнe cпoглядaння нe e дocтaтнiм, щoб змiнити тi у^ви, в якиx люди пepeбyвaють нeзaлeжнo вiд ïx вoлi. Haвпaки, люди тавинш пpaцювaти, щoб oлюднити щ yмoви тa oбcтaвини, як1 фopмyють ïx. 1ншими cлoвaми, нaм пoтpiбнi нe aбcтpaктнi пpинципи бopoтьби зa coцiaльнy cпpaвeдливicть, a тaкi, щo cкepoвyють aнтиpacиcтcькi й arcra-ceкcиcтcькi пpoгpaми aбo eкoчyтливi пpoцeдypи для життя в гapмoнií з плaнeтoю. Люди пoвиннi тaкoж пoдoлaти ri мaтepiaльнi oбcтaвини, щo, здaвaлocя б, знaxoдятьcя пoзa íxнiм кoнтpoлeм.

Ми пoвнicтю вiдкидaeмo iдeю, пoпyляpнy cepeд пocтcтpyктypaлicтiв, пpo eкoнoмiчний peдyкцioнiзм Mapraa, пpo тe, щo вiн вiддae пepeвaгy eкoнoмiцi як нaйбiльш вaжливoмy eлeмeнтy cycпiльcтвa. Mapкcиcтcькa кpитикa кaпiтaлy oзнaчae, щo eкoнoмiкa e нaйвaжливiшим eлeмeнтoм у cycпiльcтвi, дe дoмiнye кaпiтaл. Mapкc пpoти кaпiтaлiзмy caмe тoмy, щo вiн виoкpeмлюe eкoнoмiчний eлeмeнт cepeд вcix iншиx ^riep Гaдic, oco-биcтe cпiлкyвaння). Xoчa ми poзyмieмo кaпiтaлiзм як ^TOpm^ визнaчe-ний cпociб виpoбництвa ^товта мicцe пpoтиpiч i cтpyктypнoí нecтiй-кocтi), a нe як вiчнy cиcтeмy нeминyчиx зaкoнiв pyxy cycпiльнoгo poзвит-ку, в той жe чac ми та poзглядaeмo зaкoни cycпiльнoгo poзвиткy тшьки як кoнcтpyкти думки. Boни e зaкoнaми тeндeнцiй кaпiтaлiзмy. Kaпiтaлiзм, вpeштi-peшт, нe живe зa пpинципaм aбcoлютнoï aнapxií pинкy; icнyють пiдcтaви тa лoгiкa для йoгo бeзyмcтвa тa нeвcитимoí жaги дo пpибyткy, тага вiдвepтo pyйнiвниx i дecтpyктивниx ^a^rn^ Ми нe пoдiляeмo pyйнiвнy точку зopy, згiднo з якoю кaпiтaлiзм вибyxнe чepeз дeякi ícto-pmm зaкoни aбo eвoлюцiйнy нeминyчicть paдикaлiзaцiï poбoчoгo клacy.

Heмae нiякиx i^op^^x гapaнтiй знищeння кaпiтaлy i пepeмoги poбiтни-чoгo клacy. Hapeштi, к^^чний мapкcизм дoпoмiг нaм пoглянyти та кга-coвy бopoтьбy нe тшьки як нa eкoнoмiчнy бopoтьбy мш зaмoжними i та-зaмoжними, aлe i як нa пoлiтичнy бopoтьбy, cпpямoвaнy нa дepжaвy (i тут гeгeмoнicтcький клac cтвopюeтьcя чepeз cиcтeмy coюзiв клacoвиx фpaкцiй, як1 кpaщe мoжyть oб'eднaти пoтyжний блoк), i пepeмoгa в битвi зa дeмoкpaтiю знaчить нaбaгaтo бiльшe, нiж кyльтивyвaння eтичнoí вiдpa-зи дo eкcплyaтaцií; цe зaкликae aктивнo пpaцювaти, щoб пoдoлaти ïi [15]. Дepжaвa та e нeйтpaльнoю cтopoнoю; цe — та aвтoнoмний peгioн, щo у чyдoтвopний cпociб здiймaeтьcя нaд бpyдним cвiтoм клacoвиx arna-гoнiзмiв. Tyr дepжaвa poзглядaeтьcя як мicцe, дe мexaнiзми дocягнeння згoди мaють нaйвaжливiшe знaчeння, дe лeгiтимiзaцiя вибopeнa ганку-pyючими гpyпaми з piзними coцiaльними, eкoнoмiчними i пoлiтичними iнтepecaми. Oднaк мoжливo бopoтиcя зa нaпiвaвтoнoмнi зoни взaeмoдií, дe aльтepнaтиви дo кaпiтaлy мoжyrь бути викopиcтaнi i пpoштoвxнyтi вта-peд, i в цьoмy вбaчaeтьcя poль пeдaгoгa в дeкoлoнiзoвaнiй ay^TOpn [10].

Пocилaючиcь нa чилiйcькoгo нeйpoфiзioлoгa Умбepтo Marypaнa, Уoл-тep Miньoлo [див.: 11] oкpecлюe вщмшшсть мiж oб'eкrивнicтю бeз дyжoк тa oб'eктивнicтю в дyжкax. Пoпepeднiй тepмiн вiднocитьcя дo зaкpитoí пoлiтичнoí cиcтeми, кepoвaнoí oднieю гeгeмoннoю eпicтeмoю, в якш icнye нyльoвa тoчкa, дe cпocтepiгaч нe мoжe cпocтepiгaтиcя i дe людcькe житта e втopинним пo вiднoшeнню дo виpoбництвa бaгaтcтвa. А ocтaннiй тepмiн вiднocитьcя дo пoяcнювaльниx шляxiв i пoлiтичниx cиcтeм, як1 e вiдкpити-ми i мiжeпicтeмoлoгiчними, cпpияючи дiaлoгiчнoмy мiжкyльrypoгeнeзy, дe твopчicть i блaгoпoлyччя мaють пepшopяднe знaчeння. Baжливo вщзтачи-ти, щo нaш мaтepiaлiзм, a звiдcи i нaшa вipa у cвiт зa мeжaми нaшиx дyмoк i дocвiдy, нiякoю мipoю нe зaпepeчye oб'eктивнicть в дyжкax, тoмy щo ми вiдкидaeмo rpaнcцeндeнтнy oнтoлoгiю, якa нeпpидaтнa для iншиx orno-лoгiй i виключae ïx, aбo для cпocтepeжeння нaшиx влacниx aкriв cпocтepe-жeння. Haш зaxиcт yнiвepcaльнocтi coцiaльнoí cпpaвeдливocтi для вcix aж н1як та зaпepeчye бaгaтoвapiaнтниx знaнь. Фaктичнo да пiдтвepджye лeгi-тимнicть знaнь, диcквaлiфiкoвaниx звepxнicтю eвpoцeнrpиcтcькoí emcre-мoлoгií. Oднaк в тoй жe чac, ми та вiдмoвляeмocя вщ пiзнaння cвiтy чepeз дocвiд i дц, як пoв'язyють з iншим дocвiдoм i д1ями, щo мaють бути зpo-зyмiлi в кoнтeкcтi coцiaльнoí цiлicнocтi.

Kpитичнa пeдaгoгiкa тa мyльтикyльтypнicть MapKca: шлях впepeд з Xoce Kapлocoм Map,ятeгi

3acтocyвaння мapкcиcтcькoí думки в кpитичнiй пeдaгoгiцi вимaгae вщ нac вивчeння як дoпycтимocтi, тaк i oбмeжeння тeкcтiв Mapкca, a тa-кoж ïx cyмicнocтi з cyчacним icтopичним мoмeнтoм. Cпpaвa нe в тм, щoб зaлyчити cyчacнicть як пiдтвepджeння aбo cпpocryвaння твopiв Mapraa, a в тiм, щoб викopиcтaти Mapкca з тoчки зopy rap^ri для нaшoí poбoти в

критичнш педагогшд. Ми прагнемо розвивати нове розумшня й уявлення про важливкть думки Маркса, а також продемонструвати прихильшсть до основно! проблеми, якою Маркс був защкавлений: виробництво вар-тост! в кашталгстичному сустльста та його вплив на стан людсько! спшьноти. Тут нас надихнув сво!м внеском у марксистську теорда полгто-лог i соцюлог Кевш Андерсон [2], який зафшсував зрушення Маркса вщ розумшня однолшшного концепту сощального прогресу, наведених у таких творах, як «Комушстичний машфест» (1848) i журналгстських текстах, написаних для «New York Tribüne» про 1ндда (1853), до ново! форми антиколошалгстського мислення, викладено! в останн!х працях для «Tribüne» (1856—1858) i в «Grundrisse» (1857—1858). Андерсон показуе, як Маркс дшшов полшншно! теорп гсторп, визнаючи, наприклад, що аз!атськ! суспшьства розвивались шшим шляхом, тж захщноевропейсью модел! виробництва. Маркс защкавився д!алектикою раси i класу пщ час американсько! громадянсько! вшни (1861—1865), пщтримуючи антирабо-власницьку Ывшч. 3 приводу рабства, найжорстоюшо! з уйх систем екс-плуатацп, Маркс [23] писав, що у «Сполучених Штатах Америки кожний рух незалежних робггаиюв був парал!зований поки рабство панувало над частиною республши. Робоча сила не може емансипуватися у бшй шюр!, в той час, як у чорнш вона затаврована» [див: 23, 301]. Маркс пщтриму-вав китайський отр британцям пщ час друго! отумно! вшни та повстан-ня сипа!в в 1ндп, а також польське повстання 1863 року. Вш позитивно розглядав можлив1сть аграрно! революцп в Росп. Маркс концентрував увагу на 1рландп пщ час свое! роботи у Першому 1нтернацюнал1. У дея-ких випадках його концептуал1защя класу, етн1чност1 й нац1онал1зму для британщв та 1рландц1в пов'язувалася з расовими вщносинами у Сполучених Штатах, пор1внюючи ситуац1ю 1рландц1в з афро-американцями. Маркс пров1в паралел1 м1ж ставленням англ1йських роб1тник1в до 1рландц1в i бщними бшими американського Швдня, як1 занадто часто об'еднувалися з бшими плантаторами проти сво!х чорних колег. Згщно з Андерсоном [3], Маркс на цьому еташ створив широку дiалектичну кон-цепцiю класу, раси та етшчност^ Андерсон також вщзначае, що деякi з1 змш, як1 Маркс представив у французькому виданш «Кашталу» 1872-1875 року, стосувалися дiалектики капiталiстичного розвитку захщного фео-далiзму, що був покладений в основу 8-го роздшу його пращ «Первюне накопичення капталу». Маркс зрозум1в, що перехщ, викладений у роздш про первiсне накопичення, застосований тшьки до Захщно! ввропи. У цьому сен«, Захщна ввропа н1 якою м1рою не визначала майбутне Росп.

Oчiкувана найближчим часом книга Андерсона «Маркс у замтках: про нащоналим, еттчтстъ та незахгдт сустлъства» [3] ясно дае зро-зумгги, що марксова критика капиитзму була набагато ширшою, нж це визнають бшьшють його дослщниюв. кр1м зосередження на вщносинах праця—капiтал у Захiднiй вврош та п1вн1чн1й Америцi Маркс також придкив значну увагу аналiзу незахщних суспшьств, а також проблемам

раси, етн1чност1 й нац1онал1зму. Андерсон звертае увагу на низку цитат з нотатюв Маркса, зроблених ним у 1879-1882 роки, у яких розглядаються деяю незахщш та неевропейсью суспiльства, у тому чист сучасна 1нд1я, 1ндонез1я (Ява), Рос1я, Алжир i Латинська Америка. Базуючись на зроб-ленiй Лоуренсом Крейдером у 1972 роцi транскрипцп книги «Етнолопчш нотатки», що мгстить кiлька сотень сторiнок датованих 1880— 1882 роками нотатюв Маркса про антрополопчш роботи Лью!са ^^i Моргана, Генрi Самнера Мейна, Джона Бадда Фiра та Джона Лаббока, текст Андерсона розглядае деяю нотатки Маркса, що нiколи рашше не були опублiкованi будь-якою мовою i пщсумовуе, що теор1я революцп Маркса почала з плином часу концентруватися на взаемозалежностi етнiчностi, раси, наци i класу. Цей його внесок пщвищуе роль, яку марксистський аналiз класу вiдiграе у сучасних дискусiях навколо критично! теорп раси, теорш iнтеркультуралiзму та мультикультурно! освгги.

Погляд у минуле i перевщкриття багатогранностi мислителiв, зокре-ма Маркса, актуатзуе необхiднiсть розкриття внеск1в педагопв, фшо-софiв i теоретик1в, таких як Хосе Карлос Мар'ятегi Ла Чiра. Знаходячись пщ впливом творiв Маркса, Мар'ятегi [19; 21—22] зробив значний внесок у наше розумшня взаемозв'язку раси i класу в контекст марксистського аналiзу капiталiзму. Мар'ятеп розробив дiалектичну теорiю соцiальних змш, яка не була нi однолшшною, нi зосередженою т1льки на класових в1дносинах. Biн зрозумiв, що особливосп раси, етнiчностi та нацй зумов-ленi соцiальноl природою.

Засуджуючи Перу як колонш iмперiалiзму i стверджуючи, що вiйна за незалежнiсть у кра'!ш жодним чином не зруйнувала феодальних вiдно-син на сел^ Мар'ятегi застосував iсторико-матерiалiстичний аналiз до класово! структури у Перу [4]. На основi здiйсненого аналiзу вш п1дкрес-лював важливiсть ролi коршних народiв, аналiзував роль пролетарiату, що зароджувався, а також важливiсть м1жнародного робiтничого класу як руху. Хоча вш i в1дзначав важливiсть перетворення жорсткого, напiвфео-дального аграрного суспшьства того часу, в якому мюький criollo проле-тарiат насолоджувався деякими обмеженими економiчними та соцiальни-ми прившеями щодо корiнних народiв сшьсько! мiсцевостi, необх1дно п1дкреслити, що Мар'ятеп хота, щоб коршш народи Анд продовжували жити в контекстi шших iснуючих народностей Латинсько! Америки, а не проходили через етап розвитку незалежно! коршно! нацП. 1ншими словами, вш вбачав у пролетарiатi, що зароджувався, природного союзника мюцевих селян. Це було не функцюнатстське читання перуанського сусп^ьства, а глибоко дiалектичне. В1дкидаючи як latifundista1, так i сучасний iндустрiальний капiталiзм (останнш просто в1дштовхнув би

1 У перекладi з iспанськоl — землевласник (прим. — перекл.).

кор1нне населения вщ колективно мислячих трувдвниюв у 6ík шдивщу-альних пiдприeмцiв), вш стверджував, що соцiалiстичний розвиток мае Грунтуватися на колективному розвитку (ayllu в Кечуа i calpulli в Науатль). Biн дiйшов аналопчних висновкiв, як1 Маркс зробив щодо селянства як одше! з основних сил революцшно! класово! боротьби. Лу! Проект [29] з цього приводу зазначае, що «Мар'ятеп не вiрив у те, що latifundista або iндyстрiальний капiталiзм спроможний забезпечити краще життя для ШВДансько! бiльшостi Перу. Замгсть того, щоб терпляче чекати виникнен-ня перуанського промислового пролетарiатy, вiн закликав соцiалiстичний рух до роботи з людським матерiалом, що був у його розпорядженнi. Перу, як Китай i В'етнам, мав безправне i економiчно експлуатоване селянство. Бшьш того, селянство Перу мало традицп комунально! влас-носп, як1 могли забезпечити основу для нового сощалгстичного суспшьства. Хоча було б доцшьшше розглядати профспшки i заводи сучасно! Нiмеччини та Англп як базу пщтримки. Але сощалюти в Перу вимyшенi були орiентyватися на село. Маркс дiйшов схожих висновюв у 1870-х роках шсля вивчення росiйського суспшьства. Biн вважав, що селянство може очолити револющю само по собг Здобувши перемогу, воно б орiентyвало захщно-европейський пролетариiат на те, щоб зробити усшшш революцп в розвинених кра!нах. Захщ тодi буде постачати каштал i технiчнy допомогу новонародженiй росшськш соцiалiстичнiй державi. Думка про шший шлях, згщно з яким Росп довелося б терпiти деся-тилггтя капiталiстичного зростання для того, щоб завершити необхщну попередню умову для соцiалiзмy, е спотворенням марксово! теорп. Крiм того, впровадження капiталiстичних вщносин власностi у с1льськ1й мiсце-восп т^ьки пiдiрвало б можливостi для революцй, оскльки воно перетворило б колективно налаштованих селян на iндивiдyалiстичних с1льсь-ких пiдприемцiв. Ольська громада потребувала захисту в1д капиитзму, якщо соцiалiзм мав би перемогти».

Для Мар'ятегi «iндiанське питання» було центральним у проблемi нацiоналiзмy, так як вш вважав, що коршш народи е джерелом соцiаль-но! революцй в Перу. Biн пщкреслював важливу роль жiнок у сyспiльствi корiнних народiв [4; 29]. Мар'ятеп був зацiкавлений в органiчномy засто-сyваннi марксистсько! теорй до боротьби за нацюнальне визволення в Перу, де боротьба коршного населення мала першорядне значення, але така боротьба також вимагала трансформацй держави пщ керiвництвом робiтничого класу. Варто вщзначити, що для Мар'ятегi реформа системи освгги повинна Грунтуватися на сощалютичному баченнi майбутнього. Звичайно, е багато дискусш навколо вкладу «El Amauta»1 — чи був вiн по-пyлiстом, чи був вiн бшьше стурбований селянським повстанням, н1ж бо-ротьбою пролетарiатy? Це для нас не е важливими питаннями. У даному

1 У переклад з кпансько! — мудрець. До реч^ Мар'ятегi заснував з аналогiчною назвою журнал (прим. — перекл.)

BHna^Ky Hac 6ínbme uixaBHTB eBonrouia norna^iB Map'aTeri hk MapKCHCTCB-Koro MHcnHTena i ñoro ponB y nepyaHCbxíñ npo^cnínui Ta KOMyHicTHHHOMy pyci Toro Miporo, axoro BoHa npHBena ñoro ^o po3yMÍHHH icTopHHHoro $op-MyBaHHa nroflCBKoi cbí^omoctí, i axe ue Mae 3HaneHHH oth ne^arorÍB hk y CnonyneHHx fflraTax, TaK i b ÍHmHx KpaiHax. O^Hax ue 3obcím He o3Hanae, mo mh Hañ6^HXHHM nacoM 6y^eMo cnocTepiraTH Map'nme¿Í3M TyT, y Cnony-neHHx fflraTax, ane mh noBHHHi hk kphthhho mhc^hhí ocbíthhh bhhthch Ha ñoro BaxnHBoMy BHecKy y BH3BonBHy 6opoTb6y.

Map'aTeri 6yB pa^HKantHo HanamToBaHHM ni6epantHHM xypHanicroM, HKHñ nepeTBopHB ce6e Ha no3apeniriñHoro i HeopTo^oxcantHoro MapKCHCT-CBKoro peBonrouiñHoro ^ínoco^a i aKTHBicTa [6; 7; 29], rpoMa^cbxoro ÍHTe-nexTyana, HKHñ 3a3HaB 3Ha^Horo BnnHBy i3 6oKy HeMapKCHCTCBKHx MHcnH-TenÍB Picop^xÍMerno1, 3oKpeMa BeHe^erro Kpone, aHapxo-CHH#HKanicra Copeca i nepyaHCBKoro paíHxana roHcaneca npa^a (xona bíh 3po3yMiB i bí^xh-nHB ix í^eanÍ3M, He BÍ^KH^aro^H ix CHMnaTÍi i noanBHocTi no BÍ^HomeHHro ^o peBonrouiñHoro po6onoro xnacy). Mapi'HTeri 6yB o^hhm 3 BenHKHx aHTHÍM-nepianicTHHHHx MapKCHCTÍB, mo 6oponHCH 3a niKBÍ^auiro latifundo (HanÍB^eo-^anBHHx MaeTKÍB, hkí ^oMÍHyBanH b cínbCBKíñ MicueBocTÍ).

Map'aTeri He poMaHTH3yBaB i He a6conroTH3yBaB 3HaneHHH KopiHHoro HaceneHHH, ane noB'H3aB CBoro fliflnBHÍCTB 3 KoHKpeTHoro coní^apHicTro 3 hhmh Ta icTopHHHoro i reononÍTHHHoro cneuH^ixoro íxhboí 6opotb6h [7; 28, 29]. CaMe ToMy cynacHHñ «BonÍBapiaHCBKHñ anBHHC oth Hapo^ÍB Hamoi AMe-pHKH» (Alianza Bolivariana para los Pueblos de Nuestra America a6o ALBA) — MÍxHapo^Ha opraHÍ3auÍH cnÍBpo6ÍTHHUTBa, B3aca#HmeHa i^eHMH couianBHoi, nonÍTHHHoi Ta eKoHoMÍHHoi ÍHTerpauii míx KpaiHaMH .HaTHHCbKoi AMepHKH Ta KapH6cbKoro 6aceñHy, — e ^yxe BaxnHBHM, oco6nHBo b hkoctí npouecy perioHanBHoro po3BHTKy, anBTepHaTHBHoro ^o HeB^anoi yro^H «3oHa BÍnBHoi TopriBni KpaiH AMepHK» (FTAA hh ALCA icnaHCbxoro MoBoro), 3anponoHo-BaHoi CfflA [12]. B ii ocHoBy noxna^eHo ^epxaBoueHTpoBaHe cnÍBpo6ÍTHHu-tbo, opieHToBaHe Ha 3aoxoneHHH ypH^ÍB 3a#oBonBHHTH noTpe6H po6onoro xnacy mnaxoM xona6opaTHBHHx i cnínbHHx ^epxaBHHx ph3hkíb Ta cnpHMoBa-He Ha CTHMynroBaHHH cínbCBKorocnoflapcbKoro i npoMHcnoBoro bhpo6hhu-TBa. 3BH^añHo HaM Taxox Heo6xi#Ho 6ínBme cnínBHHx opraHÍ3auiñ po6íthh-kíb Ta opraHÍ3auiñ kopíhhhx Hapo^ÍB, npauroro^Hx pa3oM hk npHpo^HÍ coro3-hhkh, mo i nepe^6anaB Map'aTeri. HaM noTpi6HÍ hk npHHUHnH, Tax i UÍhhoctí Map'aTeri, ñoro HayxoBHñ i ^yxoBHHñ xapaxTep, npo mo nepyaHCB-KHñ $ínoco$ KixaHo [30] Tax npo3opnHBo Hara^ye HaM y cboíx npauax. 3pemToro, npoHHxnHBÍCTB Map'aTeri Moxe BHBecTH Hac 3 nepe6yBaHHH y mh-HynoMy hk BHxí^HoMy MoMeHTÍ Hamoi 6opotb6h y nepeflicTopii CBÍTy, xanÍTa-nÍ3MÍ Ta npHBecTH ^o icTopHHHoro TenepímHBoro. KpHTHHHa ne^arorixa Moxe TÍnbKH BHrpaTH bí^ ^ymok Map'aTeri Ta weñ ^ínoco^a AHÍ6ana KixaHo [31], HKHñ nHme Tax aoxíothbo i, ^o BaxnHBo, npo KonoHianBHÍCTB Bna^H.

1 Pyx 3a nonÍTHHHe o6'eflHaHHH iTani'i y 19 ct. (npHM. — nepexn.)

Нам, звичайта, нeoбxiднo вщзначати нашу eтнiчнy нeoднopiднicть та пoлiфoнiчнy тeмпopaльнicть, щo repéra нaшoю cyб'eктивнicтю. Aлe давайте нe забувати пpo oдин Гз гoлoвниx ypoкiв Map'ятeгi та Eбepт: то-талГзуюча влада капГталу cтвopюe icтoтнi oбмeжeння, в якиx yтвopюeтьcя cyб'eктивнicть [див.: 26]. У cyчacниx кaпiтaлicтичниx cycпiльcтвax ця фop-ма кoнтpoльoвaнoï згoди cтaлa мoжливoю завдяки виpoбництвy ^щадь-нoï ам^з^^ c^ope^ï та нaв'язaнoï кopпopaтивними ЗMI та cycпiльнoю пcиxoлoгieю, щo зaвoдять двигуни мacoвoï пpoпaгaнди, зaмacкoвaнoï пГд вГльним pинкoм iдeй. Дeмoкpaтiя cтaлa cинoнiмoм cтвopeння пpибyткy, щo вимaгae знижeння впливу пpoфcпiлoк i пoшиpeння ^a^rn™ виxoлo-щування coцiaльнoï дeмoкpaтiï ж шляxoм вiйcькoвoï диктaтypи, а завдяки нecкiнчeннoмy пoтoкy пpoкльoнiв i вГ^аз пpoти лiбepaлiв, пoблaжли-вж дo тepopиcтiв, aбo лiбepaлiв, яю пiдтpимyють «вeликий ypяд» чи ви-coкi пoдaтки; вce цe cпpямoвaнo на тe, щoб poзлютити навГть найбГльш нeпpибopкaниx i жoвчниx па^ю™ [25].

Пiдxoди кpитичнoï пeдaгoгiки cпpямoвaнi на пiдтpимкy ^o^ecrn-ниx шадатив, зoкpeмa тaкиx, як змeншeння кiлькocтi учнГв y клaci; yдo-cкoнaлeння шкiльниx бyдiвeль з мeтoю змeншeння впливу на нав^-лишнe cepeдoвищe; пpипинeння poзпoдiлy учнГв на ^упи за aкaдeмiчни-ми здiбнocтями y шкoлax; cтвopeння шк1л шляxoм викopиcтaння лoкaль-ниx людcькиx pecypciв нacкiльки цe мoжливo; cпiвпpaця м1ж штлами та мicцeвими opгaнaми влади, а ж кoнкypeнцiя в мeжax prnrny; icтoтнe збiльшeння oбcягy фiнaнcyвaння ocвiти; пiдвищeння пoвнoвaжeнь м^да-виx opгaнiв влади щoдo пepepoзпoдiлy pecypciв та учаот y poзpoбцi aнтиpacиcтcькoï, aнтиceкcиcтcькoï i aнтигoмoфoбнoï пoлiтики i пpaкти-ки; cтвopeння eгaлiтapнoï пoлiтики, cпpямoвaнoï на cтвopeння бГльш piвниx ocвiтнix мoжливocтeй нeзaлeжнo в1д coцiaльнoгo ^acy, cтaтi, pacи, ceкcyaльнoï opieнтaцiï aбo iнвaлiднocтi; cтвopeння нaвчaльниx пpoгpaм, cпpямoвaниx на coцiaльнe cпiвpoбiтництвo та eкoлoгiчнy cпpaвeдливicть [14]. Boднoчac кpитичнa ждатог^ тaкoж пpизнaчeнa зpoбити щocь знач-нo бiльшe — зpyйнyвaти eкcплyaтaцiю шляxoм cтвopeння зв'язк1в м1ж cyб'eктивним пoчyттям вiдчyжeння, щo виникають в учшв, i poзyмiнням ïx oб'eктивнoгo мicця cepeд coцiaльниx poзбiжнocтeй кaпiтaлicтичнoгo cycпiльcтвa. Iншими cлoвaми, пpoeкт кpитичнoï пeдaгoгiки e кoнкpeтнoю icтopичнoю бopoтьбoю, а нe бopoтьбoю за aбcтpaктнy yтoпiю. Biн вклю-чae надання учням мoжливocтi для знaйoмcтвa з дeякими ocнoвними кiлькicними i яккними мeтoдaми coцioлoгiв, як1 дocлiджyють coцioлoгiю мicтa, i aктивicтiв з мeтoю здiйcнeння ними аналГзу i пpoeктiв y cвoïx гpo-мaдax i шкoлax.

Kpiм тoгo, щo дyжe вaжливo, кpитичнa пeдaгoгiкa e твopeнням icтopичнoï iдeнтичнocтi чepeз poзyмiння витоив cиcтeми, яка cпpичинюe вiдчyжeння, щo фopмyeтьcя в учнГв. Дoпoмaгaючи учням пpoaнaлiзyвaти, як cимптoми ïx вiдчyжeння пoв'язaнi з oб'eктивними yмoвaми клacoвoгo cycпiльcтвa, викладачГ y такий otocí6 poзкpивaють вiднocини м1ж cтyдeн-

TaMH Ta icropmHoro cynacmcTro. 3aranBHoro MeToro e pyHHauia c^opMOBa-hhx couianBHHx BiflHocHH excnnyarauii Mix xnacaMH, iHflHBiflaMH Ta rpyna-mh, a Taxox bhkhhk flepxaBHHM cHcTeMaM 3HaneHHa, ^o flo3Bonae nepeBH-3Ha^HTH, nepeocMHc^HTH icHyBaHHa ^rojHHH no3a penpecHBHHMH o6MexeH-hhmh flepxaBH [33]. Ha noMy Tyr 3po6neHo cTaBKy — TaK ue Ha po3BHTKy icTopHHHoro xapaKTepy Hamoro cycninBHoro 6yrra, a He twbkh Ha floTpH-MaHHi flocniflHHuBxoi MeToflonorii.

Mh po3rnaflaeMo differentia specifics1 KpHTHHHoi neflarorixH y paMKax 6inBm mHpoxoi onTHKH, Hix HaB^aHHa b ayflHTopii a6o MacoBa ocBiTa, ^o Bifl6yBaeTBca b rpoMafli. BoHa Bxnronae b ce6e ayflHTopii i rpoMafly b axocTi ochobhhx MicuB ocbIth, ane TaKox oxonnroe h Micua 3 couianBHHMH napa-MeTpaMH — uexH, $a6pHKH, o^icH, xynBTypHi ueHTpH, 6i6nioTexH, uH^poBi Mepexi i t. n. — flna ^opMyBaHHa c^epH, ^o npoTHcToiTB flepxaBHiH. Mh BH3HanaeMo ue ax po3po6Ky cHcTeMarmHoi flianexTHKH neflarorixH, axa op-raHi3oBaHa HaBxono ^inoco^ii npaKTHKH. D,a npaKTHKa no^HHaeTBca 3 HeMHHynoi kphthkh TpaflHuiHHHx neflarorix, ^o6 no6a^HTH, HacxinBKH afle-KBaTHHMH e ixHi npHny^eHHa Ta BHMorH THny npaKTHKH, Heo6xiflHoi flna po-3yMiHHa, aHani3y i, b KiHueBoMy niflcyMxy, noflonaHHa excnaHciorncTcBKHx flHHaMix KaniTani3My. Tofli aK KpHTH^Ha neflarorixa e npo^HTaHHaM npaKTHKH, fle mh MoxeMo HHTarH cnoBo b KoHTeKcri cBiTy i npaxTH^Hoi flianBHocTi, fle mh MoxeMo BnHcaTH ce6e aK cy6'exTHBHi cHnH b TeKcT icTopii. Ane ue He o3Hanae, ^o TBopeHHa icTopii e twbkh e^exroM flHcxypcy, ^opMoro Me-ToHiMii, nep^opMaTHBHHM BHMipoM mobh, pHTopmHoro onepauiero, Tpono-norraHoro cHcTeMoro. Hi, peanBHicTB e 3Ha^Ho 6inBmoro 3a TeKcToBy caMo-Bi^MiHHicTB. npaKTHKa b ToMy 3HaneHHi, b aKoMy mh BHKopHcToByeMo ueH TepMiH, cnpaMoBaHa Ha po3yMiHHa cBiTy flianexTH^Ho, aK BnnHBy xnacoBHx cynepenox. ^k cTBepflxye Tepe3a E6epT [8], MefliyMoM 3HaneHHa e MoBa, ane po3yMiHHa 3HaneHHa He e o6ob33kobo niHrBicTHHHHM, boho e couianBHHM i 6e3nocepe^HBo noB'a3aHHM 3 couianBHHMH BiflHocHHaMH npaui. TaK, KpH-THHHa neflarorixa Moxe y uBoMy cBiTni 6yrH onHcaHoro aK ^inoco^ia npaKTHKH noBcax^eHHoi couianBHoi flianBHocri, ^o HaMaraeTBca BHaBHTH 3a-cTHrni, a6cTpaxTHi cTpyxrypH, axi npe3eHTyroTB couianBHe xHTTa MarepianB-ho. y uBoMy ceHci, xpHTH^Ha neflarorixa — ue bhkhhk nomHpeHoMy yaBneH-Hro (npo Bi^cyrHicTB 3HaneHHa «3a MexaMH» TexcTy), ^o HopMani3ye ochobhI xynBTypHi 3acaflH xaniTani3My Ta HopMaTHBHi cHnH flepxaBH. ^epxaBa, iHmH-mh cnoBaMH, roBopHTB HaM, ^o HeMae anBTepHaTHBH xaniTanicTHHHHM cycninBHHM Bi^HocHHaM. TaxHM hhhom, xpHTH^Ha neflarorixa e HHTaHHaM i fliero ^oflo couianBHoi ToTanBHocTi mnaxoM nepeTBopeHHa a6cTpaxTHHx pe-neH Ha MaTepianBHy cHny, npHBefleHHa a6cTpaxTHoi flyMKH flo npaKTHKH, flo peBonrouiHHoi npaKTHKH, flo 3a6e3neneHHa couianBHoro cBiTonopaflxy, axHH He 3acHoBaHHH Ha uiHHicHiH $opMi npaui. Tyr mh po3rna#aeMo xpHTH^Hy

1 y nepexnafli 3 naTHHH — BiflMiTHa o3Haxa; xapaxTepHa oco6nHBicTB (npHM. — nepexn.)

ne^arorixy hk couianLHHH npouec, cycninLHHH npo^yKT i rpoMa^CLKHH pyx, mo 3acHoBaHi Ha ^inoco^ii npaKTHKH i fleMoKparmHHx ^opMax opraHi3auii.

3 o^Horo 6oKy, KpHTHHHa ne^arorixa Mae cnpaBy 3i craHoBneHHHM nro^HHH, mo TaBTonoriHHo e BH3HananLHoro pHcoro ni6epanLHoi ocBiTH, ane, 3 iHmoro 6oKy, BoHa Mae cnpaBy 3i cnpHMoBaHicTro i ^HpeKTHBHicTro TaKoro craHoB-neHHa. BoHa cnpHMoBaHa npora Toro, mo AHi6an KixaHo [31] Ha3HBae «ko-noHianLHicTro Bna^H». TyT KpHTH^Ha ne^arorixa cnyrye ToMy, mo6 3po6HTH 3HanoMe He3HanoMHM i He3HanoMe 3HanoMHM (nepernaHyrH 3b'h3ok Mix co-6oro i couianLHHM y TaKHH cnoci6, mo6 MH 3MornH no6a^HTH o6H^Bi tohkh 3B'a3Ky hk BHroToBneHy couianLHy xoHcTpyxuiro 3 6araTLMa BHMipaMH, a iHKonH hk cnocTepiran npHraraeHHH ojhh o^Horo). KpiM Toro, KpHTH^Ha ne-^aroriKa HaMaraeTLca bhhbhth ne^arorram BHMipH noniTHHHoro Ta noniTHHHi BHMipH ne^arorwHoro i KoHBepTyBaTH ui ^ianLHocTi y 6inLm cTiHKHH i uinec-npHMoBaHHH npoeKT 6y^iBHHUTBa anLTepHaTHBHHx i ono3HuiHHHx $opM cTiHKoro HaBKonHmHLoro cepe^oBHma, cepe^oBHma HaB^aHHH i peBonrouin-Horo noniTHHHoro cepe^oBHma.

PeBonrouiHHa KpHTH^Ha ne^aroriKa He cTaBHTL co6i 3a MeTy BHpo6neHHH oco6nHBHx MeTo^iB kphthkh, ii Kpe^o — ue npaxrHxa kphthkh. O^Hax ue 3oBciM He o3Hanae 3anepeneHHH BaxnHBocri MeTo^iB kphthkh i po3MexyBaHHH Mix pi3HHMH cHcTeMaMH iHTeniri6enLHocri, ane KonH peBonrouiHHi KpHTH^Hi ne^arorH nocnnaroTLca Ha KaTeropiro kphthkh, ue o3Hanae 3flrncHroBarH KpH-THKy oth ocMHcneHHH npouecy pe^neKcii y KoHKpeTHiH icropHHHrn xoH'roH-KTypi, 3anynaroHHcL ^o o6ob'h3kobhx i caMocnpHMoBaHHx ^m. AHani3yro^H Ta ouiHroro^H 3aranLHHH KoHTeKcT ne^arorraHoi 3ycTprai (axr ni3HaHHa) 3a3Ha^H-mo, mo BiH caM no co6i cTae b uLoMy BHna^xy ocHoBHoro ^HpexTHBoro. ToMy KpHTHHHa ne^aroriKa e npouecoM icropH3auii caMope^nexcii. I^ei, ycTaHoBH i couianLHi cHcTeMH npH nepexo^i Bi^ o^Hiei icToprnHoi cTa^ii BHpo6HHuTBa ^o iHmoi aHani3yroTLca 3 tohkh 3opy BcTaHoBneHHH o6MexeHL i noTeHuiany cno-co6iB MHcneHHH, axi 6ynyrL ^onoMara™ HaM y 6inLm mHpoKoMy npoeKTi 3BinLHeHHH nro^craa Bi^ KaniTanicTH^Hoi eKcnnyarauii. Y uin pH3HKoBaHrn cnpaBi BHecxH E6epT i Map'HTeri ^o MapKcHcrcLKoi kphthkh, He xaxy^H Bxe npo BnacHi po6oTH Mapxca, MoxyrL twlkh cnpHHTH 6opoTL6i i 3po6HTH KpH-THHHy ne^arorixy npHxna^oM HaniHHoi i xHTTeBo Heo6xi#Hoi peBonrouiHHoi npaKTHKH Hamoro nacy.

^¡TepaTypa:

1. Adams, R. (2008, September 17). Socialism for the rich. Guardian. Retrieved November 5, 2009, from http://www.guardian.co.uk/commentisfree/2008/sep/17/ wallstreet.useconomy

2. Anderson, K. (2002). Marx's late writings on non-Western and precapitalist societies and gender. Rethinking Marxism, 14(4), 84—96.

3. Anderson, K. (in press). Marx at the margins: On nationalism, ethnicity, and non-Western societies. Chicago: University of Chicago Press.

4. Angotti, T. (1986). The contributions of Jose Carlos Mariategui to revolutionary theory. Latin American Perspectives of Left Politics, 13, 33—57.

5. Bensaid, D. (2002). Marx for our times: Adventures and misadventures of a critique (G. Elliot, Trans.). London: Verso Press.

6. Chavarria, J. (1979) Jose Carlos Mariategui and the rise of modern Peru, 1890— 1930. Albuquerque: University of New Mexico Press.

7. Dunbar-Ortiz, R. (2009). Indigenous resistance in the Americas and the legacy of Mariategui Monthly Review, 61(4), 50—54. Retrieved November 5, 2009, from http://monthlyreview .org/090921dunbar-ortiz.php

8. Ebert, T. (2009). The task of cultural critique. Urbana: University of Illinois Press.

9. Ebert, T., & Zavarzadeh, M. (2008). Class in culture. Boulder, CO: Paradigm Press.

10. Freire, P. (1994). Pedagogy of hope: Reliving pedagogy of the oppressed. New York: Continuum.

11. Grzinic, M. (2008). De-linking epistemology from capital and pluriversality—A conversation with Walter Mignolo, Part 1 (Reartikulacija No. 4—Summer). Retrieved November 5, 2009, from http://www.reartikulacija.org/RE4/ENG/ decoloniality4_ ENGmign.html

12. Hart-Landsberg, M. (2009). Learning from ALBA and the Bank of the South. Challenges and possibilities. Retrieved November 5, 2009, from http://monthly-review.org/090901hart-landsberg.php

13. Herman, E. S. (1997). Pol Pot and Kissinger. On war criminality and impunity. Retrieved January 4, 2006, from www.zmag.org/ zmag/articles/hermansept97.htm

14. Hill, D., & Boxley, S. (2007). Critical teacher education for economic, environmental and social justice: An ecosocialist manifesto. Journal for Critical Education Policy Studies, 5(2). Retrieved November 5, 2009, from http://www.jceps.com/ index.php?pageID=article&articleID=96

15. Hoffman, J.(1975) Marxism and the Theory of Praxis: A Critique of Some New Versions of Old Fallacies. London: Lawrence and Wishart.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

16. Jaramillo, N., & McLaren, P. (2008). Rethinking critical pedagogy: Socialismo Nepantla, and the specter of Che. In N. K. Denzin, Y. S. Lincoln, & L. T. Smith (Eds.), Handbook of critical and indigenous methodologies (pp. 191-210). Thousand Oaks, CA: Sage.

17. Krader, L. (Ed.) (1972). The ethnological notebooks of Karl Marx. Assen, Netherlands: Van Gorcum.

18. Laclau, E., & Mouffe, C. (1985). Hegemony and socialist strategy. London: Verso.

19. Mariategui, J. C. (1971). Seven interpretative essays on Peruvian reality (Marjori Urquidi, Trans.). Austin: University of Texas Press.

20. Mariategui, J. C. (1980). Populismo literario y estabilizaciyn capi-talista. El artista y la Hpoca, 32—36. Lima, Peru: Amauta.

21. Mariategui, J. C. (1981). Defensa del marxismo [In Defence of Marxism]. Lima, Peru: Amauta.

22. Mariategui, J. C. (1996). The heroic and creative meaning of socialism: Selected essays of Jose Carlos Mariategui (M. Pearlman, Trans. and Ed.). Atlantic Highlands, NJ: Humanities Press International.

23. Marx, K. (1967). Capital (vol.1) Chapter 10, «The Working Day, Section 7». New York: International Publishers.

24. McLaren, P. (2007). The future of the past: Reflections on the present state of empire and pedagogy. In P. McLaren & J. Kincheloe (Ed.), Critical pedagogy: Where are we now? (pp. 289—314) New York: Peter Lang.

25. McLaren, P. (2008).This fist called my heart: Public pedagogy in the belly of the beast. Antipode, 40, 472—481.

26. McLaren, P., & Jaramillo, N. (2007). Pedagogy and praxis in the age of empire: Towards a new humanism. Rotterdam, Netherlands: Sense.

27. McNally, David. (2001). Bodies of Meaning: Studies on Language, Labor, and Liberation. Albany, New York: State University of New York Press.

28. O'Lincoln, T. (1990). Jose Carlos Mariategui and Peruvian socialism. Retrieved on November 10, 2009, from http://www.marxists.org/archive/mariateg/biography/ biography.htm.

29. Proyect, L. (2001). Mariategui. Retrieved November 5, 2009, from http://www.columbia.edu/~lnp3/mydocs/indian/mariategui.htm

30. Quijano, A. (1995). Modernity, identity, and utopia in Latin America (M. Aronna, Trans.). In J. Beverley, J. Oviedo, & M. Aronna (Ed.), The postmodernism debate in Latin America (pp. 201—216). Durham, NC: Duke UP. (Original work published 1988)

31. Quijano, A. (2000). Coloniality of power, Eurocentrism, and Latin America. Nepantla: Views From South, 1, 533—580.

32. Roubini, N. (2008, September 18). Public losses for private gain. Guardian. Retrieved November 5, 2009, from http://www.guardian.co.uk/commentisfree/ 2008/sep/18/marketturmoil.creditcrunch

33. Suoranta, J., & McLaren, P. (2009). «One no, and many yeses»: Towards a socialist pedagogy. In D. Hill (Ed.), Contesting neoliberal education: Public resistance and collective advance (pp. 243-264). New York: Routledge.

34. Zavarzadeh, M. (2003). The pedagogy of totality. Journal of Advanced Composition, 23(1), pp. 1—52.

35. Zizek, S. (2008). In Defense of Lost Causes. London and New York: Verso.

Питер Макларен, Наталия Харамийо. Ни неомарксистский, ни постмарксистский, ни марксовый, ни автономистский марксизм: рефлексия на революционную (марксистскую) критическую педагогику.

За последние несколько десятилетий марксизм по-разному использовался в области образовательной теории. Используя работы Терезы Эберт, Хосе Карлоса Марьятеги и марксистскую гуманистическую традицию, эта статья конструирует защиту марксистской теории как основы обновленной революционной критической педагогики.

Peter McLaren, Nathalia Е. Jaramillo. Not Neo-Marxist, Not Post-Marxist, Not Marxian1, Not Autonomist Marxism: Reflections on a Revolutionary (Marxist) Critical Pedagogy.

For the past several decades, Marxism has had a checkered lineage in the field of educational theory. Drawing on the work of Teresa Ebert, Jose Carlos Mariategui, and the Marxist humanist tradition, this article constructs a defense of Marxist theory as the centerpiece for a revitalized revolutionary critical pedagogy.

1 Marxian — ми переклали як «марксовий», враховуючи пояснения автор1в.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.