CC BY
9
ФУHДAMEHTAЛЬHI ПPOБЛEMИ
ФIЛOCOФIÏ OCBITИ
Зореслав САМЧУК
KOHЦEПTУAЛЬHI ПPIOPИTETИ HAУKOBO-OCBITHЬOÏ CФEPИ ЯК EЛEMEHT CИCTEMИ CУCПIЛЬHOÏ MOДEPHIЗAЦIÏ
Eфeкmuвнa мoдepнiзaцiя cyчacнoгo yкpaïнcъкoгo cycniлъcmвa, npuвeдeння йoгo y вiдnoвiднicmъ дo вuмoг фyнкцioнyвaння poзвuнeнux xpam e нeмoжлuвoю зa вiд-cymmcmi meopemuчнoгo ocмucлeння i вmiлeння нa npa^u^ фyнкцioнaлънo ne-pe^rnmux кoнцenmyaлънux npiopumemiв науково-oceimHboï сферы, Kompi на сучас-ну nopy нaбyвaюmъ oзнaк вupiшaлънoгo eлeмeнma cucmeмu мoдepнiзa-цшнш nepemвopeнъ.
Пepcпeктиви мoдepнiзaцiï вж cфep cyrai^^ra 6уття У^яши взя-г&т й eфeктивнicть зycиль y цьoмy нaпpямкy зoкpeмa зaлeжaть вiд cвiтo-гляднo-фyнкцioнaльнoï в^яз^^ нayкoвo-ocвiтньoгo ceгмeнтy coцiyмy. Cepeд cycпiльcтвoзнaвцiв тpивaють iнтeнcивнi диcкyciï щoдo ^н^пад! cyчacнoï ocвiти. Дoвoлi пoшиpeнoю e думкя, щo функцп ocвiти ж та-виннi звoдитиcя дo cyro фopмaльнoгo мeтoдичнoгo нявчяння, a мяють poзвивaти пpинaймнi двя види здiбнocтeй — iнтeлeктyaльнi тя eтичнi1.
Пщ нявчянням, cпpямoвaним ня poзвитoк iнтeлeктyaльниx здiбнo-cтeй, ми poзyмieмo нявчяння, якe poзвивae cпpoмoжнicть учня oтpимyвa-ти oб'eкmuвнe знйння пpo дiйcнicть. Йдeтьcя пpo тe, щoб cyô'eCT нявчяль-нoгo пpoцecy oвoлoдiв cпocoбaми пoшyкy icтини, a нe був пacивним oto-живaчeм iнфopмaцiï (м&го зняти, щo Зeмля oбepmaemъcя дoвкoлa Coнця i влacнoï oci, тpeбa щe й зняти, чому вона обертаеться). Ц нявчяння cny-гуе cвiтoглядним opieнтиpoм, я6и yчeнь ocягнyв дiйcнicть в icтиннoмy, a ж вipтyaльнoмy, фaльшoвaнoмy виглядi. Born тaкoж пiдвoдить дo poзy-мшня тeopeтичниx i пpaктичниx пpoблeм буття i миcлeння в eднocтi.
1 Активте oбгoвopeння циx пpoблeм бyлo зaпoчaткoвaнe пщ чac XX Bcecвiтньoгo фшэ-coфcькoгo кoнгpecy (CШA, Бocтoн, cepпeнь 1998 p.).
1нтелектуальна складова навчання мае пiдcилювaтиcя етичною компонентою. Етична оcвiченicть спрямована насамперед на те, щоб допо-могти учню збагнути цiннicть норм людсько'1 cпiльноти i як нacлiдок — шшдювати бажання учня чинити в ду« категоричного iмперaтиву I. Канта: ставится до будь-кого шшого як до мети, а не лише як до засобу; чинити так, як xотiлоcя б, щоб чинили по вщношенню до тебе. 1стотна ремарка: штелектуальне навчання мае розпочинaтиcя якомога рашше, од-нак лише тодi, коли його iнcтрументaрiй уже допомагае щдивщу орiенту-вaтиcя в чaci й проcторi етично! cвободи (оцiнок, мiркувaнь, вердиктiв).
Розглядаючи cиcтему оcвiти iз cоцiaльно-фiлоcофcько'l точки зору — тобто як cуcпiльно-icторичне явище, як за«б збереження, передaчi й на-копичення зразюв мaтерiaльноl та духовно! культури людcтвa нaродiв i нaцiй, як за«б формування людини — ми уcвiдомлюемо, що нaведенi функцп отстеми оcвiти в Укра'1ш реaлiзуютьcя недоегатньо ефективно, тому реформа ще'1 ^стеми, приведення 11 у вiдповiднicть до cвiтовиx cтaндaртiв е завданням актуальним i вкрай необхщним.
Biдношення людини до cвiту, як правило, мгстить оцiнку вcього, з чим людина мае отраву в процеci cвого життя. Цiннicнi регулятори ор-гашчно пов'язaнi зi cвiтоглядом iндивiдa. Вони е cмиcловими компонентами cвiтогляду, в них вiдобрaжaетьcя динaмiкa ^шальних змiн, вловлю-ютьcя i закртлюют^я знaчущi для cуб'ектa тенденцп. Властиво, свто-гляд i е системою ценностей — на в1дмту в1д свторозуммня як системы знанъ. Динамша розвитку змкту цiннicниx регуляторiв зумовлюе зм1ни в '1хнш cубординaцil, мотивацшнш вaлентноcтi та у функц1ях '1хньо'1 cо-щально'1 регуляцп: прим1ром, аднно^ можуть як поcилювaти, так ! по-cлaблювaти cоцiaльнi зв'язки шдивща. кр1м цього, cукупнicть цiнноcтей може внутршньо оргaнiзовувaти змicт cвiдомоcтi cуб'ектa, надаючи йому необхщно'1 cпрямовaноcтi.
Ключем до критерiaльного розмежування цiннicного та cмиcлового iнcтрументaрiю cлугуе розум1ння того, що цинкна cимптомaтикa вщ-дзеркалюе внутрiшне cередовище (cтaн), тод1 як cмиcловий формат реа-гуе на зовшшш подразники. Як зазначав Дж. Рото, «ключ до о^бто-тгсного cмиcлу закладений у cтруктурi ешстемолопчних i цiннicниx iерaрxiй кожного iндивiдa» [5, 151]. Цiнноcтi не cтворюютьcя в проце« cвiдомо'l рефлекС!. Свщомють може 1х лише в тш чи 1нш1й м1р1 вщобра-зити. При цьому оотовна труднicть полягае в тому, що cвiдомicть знахо-дить 1х у реальному процеа cвого функцiонувaння.
У cучacниx пщходах до феномену цiнноcтей превалюють дв1 тенденцп. Перша умовно йменуетьcя «предметною». Г1 прихильники вважа-ють цшностями певнi фрагменти cвiту, яю cприяють задоволенню людот-ких потреб i реатзацп iнтереciв. У такому ре'1стичному ду« виcловивcя, зокрема, О.Г. Дробницький, вiдрекомендувaвши цiнноcтi в якога людот-кого, cоцiaльного й культурного значення явищ д^ност!. 3 незначними нюажами, однак у под16ному cенci визначав цiнноcтi i А.Г. Здравоми-
cлoв: «Цшшсть — да cycпiльнe вiднoшeння, зaвдяки я^му пoтpeби й iнтepecи людини aбo coцiaльнoï гpyпи пepeнocятьcя нa cвiт peчeй, пpeд-мeтiв, дyxoвниx явищ, нaдaючи 1м дeякиx coцiaльниx влacтивocтeй, бeз-пocepeдньo нe пoв'язaниx з yтилiтapним пpизнaчeнням peчeй, пpeдмeтiв i явищ». Щoпpaвдa, в мeжax дaнoгo пiдxoдy oднoпopядкoвими фeнoмeнa-ми витлyмaчyютьcя пoтpeби тa iнтepecи, xoчa да нe зoвciм (нe зaвжди) ^pe^rao.
Дpyгий пiдxiд пoлягae y визнaчeннi цiннocтeй кpiзь пpизмy пoняття знaчeннeвиx вiднocин мгж iндивiдoм нa cвiтoм. Biн виник внacлiдoк ycвiдoмлeння cyпepeчнocтeй пepшoгo пiдxoдy. Як peзyльтaт — cлoвaцький yчeний B. Бpoжик кoнцeптyaлiзyвaв пoтpeбy poзмeжyвaння ^mmc^'i пpeдмeтнocтi» тa влacнe цiннocтeй, ввaжaючи, щo ocтaннi мoжнa витлу-мaчyвaти в я^от «кoнкpeтнoгo cyб'eктивнoгo cпocoбy вияву цiннicнoï пpeдмeтнocтi». Taкий пiдxiд пepeвoдить щн^ой нa piвeнь cyro c^'e^™-нж явищ. Бiльшe тoгo, знaчeннeвi вiднocини нeyxильнo нaбyвaють oзнaк cитyaцiйниx, ocxi^™ знaчeння piзнoï пpeдмeтнoï peaльнocтi в yмoвax piзниx кoнтeкcтiв e piзними. З oглядy нa цю oбcтaвинy, зaзнaчeний п1да1д вce ж нeдocтaтньo пoвнo poзкpивae cмиcл фeнoмeнy цiннocтeй.
XX cтoлiття виcyнyлo пpoблeмy цiннocтeй нa пepeднiй плaн. Фeнo-мeнoлoги, гepмeнeвтики, aнaлiтики, пocтмoдepнicти cпepeчaлиcя мш co-бoю пepш зa вce щoдo цiннocтeй. Цiннicть — да к^^чний im,epnpe-тaцiйний кoнcтpyкт. Bo^ пpaктичнo зaвжди e пpeдмeтoм iнтepпpeтaцiï, cyтнicть ягах пoлягae в тому, що саме людинa ввaжae цшним, якi цiннocтi oцiнюютьcя нeю з тазицш взipця, iдeaлy. Taк caмo iнтepпpeтaцiя e œpe-плaвкoю craprn цiннocтeй в нoвi cвiтoгляднo-aкcioлoгiчнi opieffrap^ aзи-мути, eтaлoни, нacтaнoви.
Aнaлiз цiннicниx пpoтиpiч з'яcoвye: бyдь-якe piшeння щoдo peaлiзa-ци тieï чи iншoï cycm^^'i цiннocтi, мoжe викли^™ нeгaтивнi нacлiдки. Oчeвиднo, взaгaлi ж icнye нecyпepeчливиx piшeнь, як1 мгстять лишe «плюет». Toмy нe ошд шyкaти piшeння, якe «зaпpoгpaмoвye виключто пoзитивнi raart^™». Boднoчac бyлo б тамил^ю вiдмoвлятиcя вщ y щго-му пpoгpecивниx зм1н нa пiдcтaвi тoгo, щo дeякi 'ixtó пpoцeдypнi чи функ-цioнaльнi acпeкти мoжyть пpизвecти дo oкpeмиx нeгaтивниx нюaнciв.
Tyx вapтo пoгoдитиcь 1з I. Бepлiним, який cтвepджyвaв, щo ми та-винн1 зacтocoвyвaти «бyxгaлтepiю», згадто з якoю в кoжнoмy кoнкpeтнoмy випaдкy нeмoжливo пpидiлити oднaкoвy, збaлaнcoвaнo-вивipeнy yвaгy вам цiннocтям i ^инцитам. Haйкpaщe дoтpимyвaтиcя xoч i xn^ora, aлe бaлaнcy, який cтoятимe та зaвaдi виникнeнню нaдзвичaйниx cитyaцiй i да^ий^там aльтepнaтив. Bлacнe, вiдпoвiдaльнi шдивщи i cycпiльнi cили вибyдoвyють зaзнaчeнi бaлaнcи нa пpaктицi caмe тaк.
Цiннocтi icтoтнo визнaчaють i вoднoчac визнaчaютьcя iдeoлoгieю, cycпiльними iнcтитyтaми, вipyвaннями тa пoтpeбaми. Taкa пoдвiйнa ^pe-лятивнa зaлeжнicть cпiвicнyвaння e нaдзвичaйнo вaжливoю пщ чac з^у-вaння фyнкцioнaльнoï пiдпopядкoвaнocтi цiннocтeй тa пpикopдoнниx з
ними фopм cycпiльнoï cвiдoмocтi й coцiaльниx iнcтитyтiв. E. Фeppi мяв paцiю, тли cтвepджyвaв: «У peзyльтaтi пoeднaння cпpaвжнix ocoбиcтo-cтeй нiкoли нe бyвae cyми, piвнoï чиcлy ïï oдиниць». Aнaлoгiчний ^ин-цип фyнкцioнyвaння мae мicцe i y випядку з деями: eфeкт ïxньoï взaeмoдiï зявжди виявляeтьcя icтoтнo вiдмiнним вiд apифмeтичнoï cyми пoтeнцiaлiв.
Bзaeмoпoтeнцiювaння iдeйниx ^^pme™ тя цiннocтeй — цe ж лишe й нe cтiльки няукя, crí^™ миcтeцтвo. Чимaлo iдeй, яю пooдинцi e coцiaльнo eфeктивними, пoeднyючиcь y ту чи iншy iepapxiчнy cиcтeмy, втpaчaють cвoю eфeктивнicть i виявляютьcя нeдieздaтними. I нaвпaки — деям нiбитo нeзнaчним, пpoтe вм^ пoeднaним i вмoнтoвaним y co-цiaльнy cфepy, цш^м дo œara icтoтнo пiдвищити як iндивiдyaльнy, тяк i зaгaльнocycпiльнy мoтивaцiю, зaбeзпeчити стихий пpиpicт вcix т^з-ник1в cyrai^^ra буття. Тяким чинoм, мeтoди i п|)инципи cинтeзувaння iдeйнo-тeopeтичниx пpiopитeтiв нaбувaють o3baK лeдвe нe виpiшaльнoгo фaктopу cуcпiльнoгo poзвитку.
Iтaлiйcький пиcьмeнник Apicтид Гaбeллi cтвepджyвaв: «^яж^ зняй-ти тяпянт y в^, aлe щe вaжчe зняйти piшyчicть i ^^xm^ic^. Kpiм тoгo, нe вiдчyвaючи вiдпoвiдaльнocтi, кoжeн нaмaгaeтьcя yxилитиcя вiд poзв'язaння пpoблeм; тoй, xтo мae пoвнoвaжeння i нe кopиcтyeтьcя ними, crtypye пepeшкoдoю для тoгo, xтo ^arae зacтocyвaти ïx; нapeштi, будучи пoeднaними, людcькi ch.ih нacпpaвдi нe нapoщуютьcя, a знищуютьcя. Oc-тяння тeзa нacтiльки oчeвиднa, щo чacтo цш^м пocepeднiй peзyльтaт ви-являeтьcя плoдoм зiбpaння тaкиx людeй, з як^ кйжвн нaoдuнцi змг 6u poзв'язamu my ж npйблвму знйчнй ^йщв» [15, 21].
Зaзнaчeний cвiтoгляднo-aкcioлoгiчний як^нт пepeгyкyeтьcя iз влуч-ним зayвaжeнням Пacкaля Бopдьe: «^жня людиня cxильнa дo marti^-вяння, яте тякя здaтнicть дocягae cвoгo aбcoлютнoгo мaкcимyмy лишe y людeй, щo зiбpaлиcя paзoм. Дoкaзoм цьoгo мoжyть cлyгyвaти тeaтpaльнi зяли i пyблiчнi зiбpaння, дe нaймeншoгo aплoдyвaння чи cвиcтy зязвичяй виявляeтьcя цш^м дocить, щoб cпoнyкaти дo тaкиx жe дiй peштy зяли» [15, 32]. Як алушто зayвaжив Oнope дe Бяльзяк, e люди-дуби, a e лю-ди-кyщi. Ocтaннi, ня жяль, вoчeвидь тpaпляютьcя знaчнo чacтiшe, щo po-бить пepcпeктиви пoкpaщeння ime^^^y людcькoï пopoди пpимapними.
Як зayвaжив O. Зiнoв'eв, cnpaвeдлuвi й глибот цiннicнo-cвiтoгляднi iieï мaйжe зявжди iндuвiдуaльнi; weï ж xибнi й пoвepxoвi виявляютьcя ви-няткoвo мacoвими, пpoдyктoм дiяльнocтi мac. У цiлoмy ж, як алушто pe-зюмувяв З. Фpeйд, «^aca зacвiдчye peгpeciю дyxoвнoï дiяльнocтi» [18, 168], a^e вapтo вeликiй кiлькocтi людeй oпинитиcя paзoм, як вci мopaльнi дo-cягнeння iндивiдiв, щo cклaдaють нaтoвп, oдpaзy випapoвyютьcя, a ня-тoмicть з'являютьcя нaйбiльш пpимiтивнi, гpyбi пcиxiчнi пpeфepeнцiï. Cxoжим був виcнoвoк i C. Mocкoвiчi: «Teндeнцiя дo знeocoблeння poзy-му, пapaлiчy iнiцiaтиви, yяpмлeння кoлeктивнoю дyшeю iндивiдyaльнoï дyшi — вce цe нacлiдки пepeтвopeння в нятовп» [10, 40].
Hecфopмoвaнicть цiннicнoгo ctpnxra iндивiдa пpизвoдить дo mct-лeнoгo зacвoeння ним тиx iдeй i ^^pme™, як1 пepeвaжaють y coцiaль-нoмy cepeдoвищi. Як зayвaжив T. Pí6o, «в кoжнiй ди тдивда з1 cлaбкoю вoлeю чacтинa тага вчинк1в, щo визнaчaeтьcя iндивiдyaльним xapa^e-poм, e мiнiмaльнoю, тoдi як чacтинa, дeтepмiнoвaнa зoвнiшнiми oбcтaви-тами, виявляeтьcя мaкcимaльнoю» [15, 1OO].
Poзвивaючи цю думку, C. Ciгeлe дoдaв: «У нaтoвпi, як i в oкpeмoмy шдивщ, бyдь-якa д1я зyмoвлeнa двoмa титами фaктopiв: aнmponoлoгiчнuмu тa coцiaлънuмu. ^товп пoтeнцiйнo мoжe бути чим зaвгoднo; лишe гpa ви-пaдкy ni»!'^^''™ дo те'1 чи mmoï кoнфiгypaцiï йoгo пoтeнцiaлy. Bипaдoк — тобто якecь cлoвo чи кpик — го вiднoшeнню дo нaтoвпy e знaчнo вaж-ливiшим, н1ж го вiднoшeнню дo oкpeмoï людини. Пepeciчний 1ндив1д — нe дyжe гopючa мaтepiя: пiднeciть дo ньoгo вoгoнь — в1н xoч i зaгopитьcя, aлe гopiтимe товть^, a мoжe й yзaгaлi згacнe. Haтoвп жe, нaвпaки, зaв-жди cxoжий та купу cyxoгo пopoxy: якщo ви нaблизитe дo ньoгo Гшт, то вибyx нe змycить ceбe дoвгo чeкaти. Знaчeння випaдкy для татовпу e icтoтним з oглядy та нeпepeдбaчyвaнicть нacлщкiв» [15, 52].
Пoтpeбa гл^ин™'! тpaнcфopмaцiï, peфopмyвaння, пpивeдeння y вiдпoвiднicть з вимoгaми чacy ocвiти пepecтaлa бути пpeдмeтoм диcкypcy, табувши peльeфниx oзнaк caмooчeвиднocтi. Зpoзyмiлo тaкoж, щo peфop-мyвaння ocвiтньoï гaлyзi бyдe пpoблeмaтичним, якщo нe виявити й ж poзв'язaти пpoблeмнi вузли тeopiï i пpaктики ocвiтньoгo ^o^cy: «Ara-л1зуючи пpoцecи yпpaвлiння нaцioнaльнoю cиcтeмoю ocвiти в пepioд тpaнcфopмaцiï, cлiд зaзнaчити, щo oднieю з ^ичин ïï кpизи cтaлa piзкa нeвiдпoвiднicть нoвиx фopм змicтoвi тa cфopмoвaнiй пpoтягoм дecятилiть мoдeлi мaкpoyпpaвлiння» [З, б].
Ocвiтa — EHpa'hHM пoкaзник cycпiльнoгo poзвиткy, йoгo тeндeнцiй i пepcпeктив. Ha жaль, токи щo ми e cвiдкaми oчeвиднoï втpaти cy^i^^-гo iнтepecy дo пpoблeм ocвiти, якa нe ввшшга дo пepeлiкy cycпiльниx пpiopитeтiв1, пepecтaлa бути пpeдмeтoм зaгaльнoнaцioнaльниx диcкyciй, гpoмaдcькoï зaцiкaвлeнocтi тoщo. Oднaк зa вcieï oб'eктивнocтi нaвeдeнoï дiaгнocтики, вoнa пoтpeбye дeякиx пoяcнeнь i дoдaткoвиx тлyмaчeнь, aби гpoмaдcькa дyмкa (тa й caмi ocвiтяни) нe cплyтaли пpичиннo-нacлiдкoвий зв'язoк. Piч y т1м, щo нин1шн1 пpiopитeти cycпiльнoгo фyнкцioнyвaння фopмyвaлиcя знaчнoю мipoю cтиxiйнo, cитyaтивнo, бeз ypaxyвaння œp-cпeктивниx, cтpaтeгiчниx пoтpeб yкpaïнcькoгo coцiyмy.
1 Зpeштoю, юзли взяти дo yвaги, щo ßa клacичнoю тpaдицieю coцiaльнoï фiпocoфïï, co^amMoï пcиxoлoгïï тa пoлiтoлoгïï пpiopитeт — те ycтaлeний нaпpямoк poзвиткy (ФУНКЦЮНУ-вaння. cтaнoвлeння тoщo), кoтpий пepeкoнливo oбГpyнтoвaний i вмoтивoвaний з точки 4opy глибинних пoтpeб iндивiдa. coцiaльнoï гpyпи чи cycпiльcтвa в тетому, тo мaeмo визнaти, щo cyHacrn тaк звaнi «cycпiльнi пpiopитeти» m кayзaльнo, н1 apгyмeнтaцiйнo Me вiдпoвiдaють пe-peдбaчeнoмy дeфiнiцieю пoкликaнню. !ншими cлoвaми, нaзивaти icнyючi фeнoмeни «cycпiльними пpiopитeтaми» з тoчки зopy нayкoвoï вïдпoвïднocтi нeкopeктнo й нeдoцiльнo.
Biдтaк, токи щo мoжнa гoвopити paдшe ^o cycm^^ peфлeкcи, шж пpo cyrai^m пpiopитeти. Цe oзнaчae, щo у^яжь^му coцiyмy щe нaлe-жить в^тачит^я з пpiopитeтaми poзвиткy (якщo, звичяйто, тяк1 upiop^ тeти тлумячити ж eвфeмiнicтичнo, a нayкoвo кopeктнo). A токи — зя вiдcyтнocтi тaкoï визнaчeнocтi — ми e cвiдкaми нe лишe нeбeзпeчнoгo знижeння cycпiльнoï цiннocтi ocвiти, a й зaгaлoм cиcтeмнoï кpизи вcьoгo coцiyмy, нeгaтивниx мeгaтeндeнцiй, щo тieю чи iншoю мipoю oxoпили пpaктичнo вci cфepи cycпiльнoгo буття Укpaïни.
Kpiм oб'eктивнo-нeyxильниx пpичин, щo пpизвeли дo в^яй жга-тивниx тeндeнцiй, icнyють i тяю, щo в пpинципi пiддaютьcя ^p^ysa^ ню, oднaк чoмycь вiддaютьcя ня вiдкyп rnep^ï cycпiльнoгo тя гaлyзeвoгo фyнкцioнyвaння. Йдeтьcя, зoкpeмa, ^o нeзaдoвiльнe, нeпpийнятнe з точки зopy eфeктивнocтi й eлeмeнтapнoгo пpaгмaтизмy oпepyвaння як cycпiльним, тяк i шдивщуяльним iнтeлeктyaльним пoтeнцiaлoм. Укpaïнa зaкpiпилacя ня чiльниx пoзицiяx cвiтoвиx iнтeлeктyaльниx iнвecтopiв.
Teндeнцiя зpocтaння кiлькicниx м^зни^в нayкoвцiв, щo вшжд-жяють ня зapoбiтчaнcтвo зя кopдoн aбo ^яцюють в Укpaïнi ня iнoзeмниx зaмoвникiв, нябуля oзнaк гeoмeтpичнoï upoipeciL У бiльшocтi випядюв дepжaвa нi opгaнiзaцiйнo, нi фicкaльнo нe кoнтpoлюe iнтeлeктyaльнi та-cлyги для зoвнiшньoгo cвiтy. Зpoзyмiлo, пpo пoшyк oптимaльниx як для дepжaви, тяк i для ^mpe^ora нayкoвця вapiaнтiв зacтocyвaння шдивщу-aльнoгo пoтeнцiaлy ня зoвнiшньoмy prnrny пpaцi нe йдeтьcя взaгaлi.
Як apгyмeнтoвaнo cтвepджye B. Kpeмeнь, «гoлoвнoю oзнaкoю i oœo-вoю нoвoгo cвiтoвoгo пopядкy тpeтьoгo тиcячoлiття e пepeтвopeння няу-кoвoгo зняння ня ocнoвний cтpaтeгiчний i кoмepцiйний пpoдyкт, yмoви oтpимaння i викopиcтaння ягаш визнячяють лiдepcтвo i вiднocини м^ кpaïнaми в нoвiй cвiтoвiй cпiльнoтi. Пoдiл кpaïн ня виpoбникiв i cпoжи-вaчiв зняння cтae ocнoвним гeoпoлiтичним чинникoм cвiтoпopядкy. ^o-тиcтoять тут нe iдeaльнe тя мaтepiaльнe, зняння тя пpeдмeт, як пepeдбa-чaeтьcя в кoнцeпцiï мaтepiaлiзaцiï зняння, a зняння y фopмi кoмepцiйнoгo пpoдyктy — тoвapy для пpoдaжy — зняння y фopмi кoгнiтивнoгo (кpeaтив-нoгo) пpoдyктy» [5, 193—194].
B eкcпepтнoмy cepeдoвищi пaнye ra^e^yc з пpивoдy тoгo, щo в Укpaïнi згacae як кoгнimuвнa функцм няуки й ocвiти — виpoбництвo то-вoгo зняння, тяк i coцiaлънa — зaбeзпeчeння нayкoвo-тexнiчнoгo i co^a^-нoгo пpoгpecy, poзвитoк eкoнoмiки, мeдицини, ocвiти, тpaнcпopтy i зв'язку тoщo. Як нacлiдoк — pe.^e^Jho вимaльoвуeтьcя нeбeзпeчнa тeн-дeнцiя дeiнтeлeктуaлiзaцiï укpaïнcькoгo cуcпiльcтвa пo вciй вepтикaлi: вщ eлiти дo люмпeнiв.
Ф^к^^н^ян™ ocвiти (тим бiльшe — няуки) нe пepeдбaчae жгай-ниx дивiдeндiв. Ha жяль, cyчacнi пoлiтики, yпpaвлiнцi й бiзнecмeни У^яши миcлять тяк: якщo няукя нe дae ^иб^ку cьoгoднi, тo вoнa нe пoтpiбнa взaгaлi. У цьoмy кoнтeкcтi надп ня мeцeнaтcтвo нaбyвaють oзнaк oмaнливиx iлюзiй: ня cyчacнy пopy бeз дepжaвнoгo пpoтeкцioнiзмy нayцi
нe вижити. Ocxi^™ ж pинкoвий пoтeнцiaл caмoï туки в Укpaïнi вeльми низький з oглядy нa вiдcyтнicть внyтpiшньoï тpaнcфopмaцiï i peфopм в yпpaвлiннi жю, тo вoнa пepeживae зaгaльнy ^изу — в кoгнiтивнiй, фyнкцioнaльнiй, coцiaльнiй, iнфopмaцiйнiй, виxoвнiй тa iншиx cфepax.
У цьoмy кoнтeкcтi дoвoлi пepcпeктивним i цiлкoм cлyшним e зacтo-cyвaння iнтepпpeтaцiйнoгo i cтepeoтипнoгo пoтeнцiaлy дeякиx пoнятiйниx кoнcтpyктiв пoлiтичнoï eкoнoмiï. Hacaмпepeд йдeтьcя пpo тepмiн «cyrai^-ний кaпiтaл». Пepшим нa ш^ину дiaпaзoнy iнcтpyмeнтaльниx мoжливo-cтeй зaзнaчeнoгo пoняття звepнyв yвaгy K. Mapra, який вiдpeкoмeндyвaв гeнiaльнoю cпpoбy Ф. Keœ пpoaнaлiзyвaти пpoцec вiдтвopeння cyrai^-нoгo кaпiтaлy, здiйcнeнy в книз1 «Eкoнoмiчнa тaблиця».
У цш npa^j знaйшли вiддзepкaлeння тaкi acпeкти eкoнoмiчнoгo вчeння, як кaпiтaл, гpoшi, пpoдyктивнa тa нeпpoдyктивнa пpaця, чиcтий пpoдyкт тoщo. «Eкoнoмiчнa тaблиця» з'яcyвaлa, яким читом piчний cycпiльний пpoдyкт y npo^ci oбiгy poзпoдiляeтьcя м1ж клacaми i фopмy-ютьcя пepeдyмoви тага вiдтвopeння. У тeopeтичнoмy aнaлiзi npo^cy вiдтвopeння aвтop виxoдив з xi^^x мeтoдoлoгiчниx зacнoвкiв:
а) aбcтpaгyвaвcя вщ пpoцecy нaгpoмaджeння кaпiтaлy, тoбтo aнaлiзy-вaв йoгo звичaйнe вiдтвopeння;
б) виxoдив з нeзмiнниx ц1н,
в) ж вpaxoвyвaв зoвнiшню тopгiвлю;
г) aбcтpaгyвaвcя в1д oбiгy кaпiтaлy, який вiдбyвaвcя в мeжax oднoгo Rrtacy.
Пepш н1ж cтaти aкaдeмiчнoю дeфiнiцieю, бyдь-якe нayкoвe пoняття дoлae тepниcтий шляx в1д oбpaзнoгo yявлeння чepeз виoкpeмлeння ютот-ниx oзнaк дo yтвepджeння йoгo нeoбxiднocтi як eлeмeнтa i aтpибyтa шзга-вaльнoгo iнcтpyмeнтapiю. Пoнятiйний кoнcтpyкт «cycпiльний кaпiтaл» пщ-кpecлюe нeмaтepiaльнy пpиpoдy кaпiтaлy. piвeнь зaлeжить в1д взaeм-то! дoпoмoги i дoвipи cyб'eктiв i cтpyктyp, як1 зaвдяки цьoмy oтpимyють бiльшe вигoди як з eкoнoмiчнoï, тaк i з зaгaльнocycшльнoï тoчoк зopy.
Tepмiн «cycпiльний кaпiтaл» пoтpaпив дo cиcтeмaтичнoгo oбiгy coцiaльниx диcциплiн в 7O-x poкax минyлoгo cтoлiття зaвдяки П. Бypдьe. Cвoïм пoшиpeнням в1н зoбoв'язaний нacaмпepeд Дж. Koyme^. Bлacнe, з цими двoмa пpiзвищaми пoв'язyють ocнoвнi пiдxoди дo тага poзyмiння i визнaчeння. П. Бypдьe poзмeжyвaв cycпiльний тa ф1зичний ^ocrip, чим зaклaв пiдвaлини дифepeнцiaцïi кaпiтaлy нa сустльний (нeмaтepiaльний, пoзaeкoнoмiчний) тa м^ат^ер^альний (eкoнoмiчний, виpoбничий, бaнкiв-откий, фiнaнcoвий тoщo), вкaзaвши, щo cycшльний кaпiтaл e cyкyпнicтю pecypciв, як1 пepeдбaчaють нaявнicть cиcтeми iнcтитyцioлiзoвaниx ведто-cин взaeмнoгo визнaння.
Дж. Koyлмeн пpивepнyв yвaгy дo дeщo rnmnx acпeктiв. Biн iнтepпpe-тyвaв cycпiльний кaпiтaл типoм пoвeдiнки, кoтpий дoзвoляe члeнaм coцiyмy взaeмнo дoвipяти oдин oднoмy i cпiвпpaцювaти нa гашьте блaгo. Aкцeнт бyлo зpoблeнo пepeдoвciм нa poлi cycпiльнoгo кaпiтaлy y crao-
peннi люд^^го кaпiтaлy — зoкpeмa, в дocягнeннi iндивiдoм пeвнoгo coцiaльнoгo piвня. Дж. Koyлмeн пpийшoв дo виcнoвкy: cycпiльний кя-пiтaл — цe pecypcrn coцiaльниx вiднocин тя ïxнix фyнкцioнaльниx мepeж, як1 пoлeгшyють дл щдивщв зявдяки фopмyвaнню взaeмнoï дoвipи, визня-чeнню oбoв'язкiв i oчiкyвaнь, фopмyлювaнню i зaпpoвaджeнню co^a^-ниx нopм, a тaкoж гeнepyвaнню acoцiaцiй. ^йб^ьш виpaзним peпpeзeн-тaнтoм шкoли Дж. Koyme^ ввaжaeтьcя P. Пaтнeм, я^му нaлeжить тaкe визнaчeння: cycniлънuй штыт вiднocumъcя дo oзнaк cycn^mï opгaнiзaцiï нa кшmaлm дoвipu, нopм i зв'язшв, як niдвuщyюmъ cmynim фyнкцioнaлънoï eфeкmuвнocmi cycniлъcmвa, noлeгшyючu кoopдuнoвaнi ди.
Xoчa ^гаття cyrai^^ra ^п^ялу вiдoмe щe з 20-x poкiв минутого cтoлiття, oднaк кoнцeптyaлiзaцiя зaзнaчeнoгo ня^ямку дocлiджeнь вщбу-лacя ня пiдcтaвi iнтeнcивниx диcкyciй y зaxiднoмy cycшльcтвoзнaвcтвi лишe пicля oпyблiкyвaння пpaцi пpoфecopa Гapвapдcькoгo yнiвepcитeтy P. Пaтнeмa тя йoгo кoлeг P. Лeoнapдi тя P. Haнeттi «Tвopeння дeмoкpaтiï. Tpa^^ï гpoмaдянcькoï aктивнocтi в c^a^rn Ьяли» (1993)1. P. Пaтнeм зязнячив: якщo фiзичний кaпiтaл вiднocитьcя дo фiзичниx ocoбливocтeй, людcький — дo влacтивocтeй ocoбиcтocтi, тo cycпiльний — дo зв'язку мш oкpeмими ocoбaми, coцiaльними мepeжaми, нopмaми взaeмнocтi й дoвipи, як1 випливяють з ниx. У цьoмy ceнci cycпiльний кaпiтaл тюто пoв'язaний з тим, щo дeякi aвтopи вiдpeкoмeндoвyють «пpинципoм ^o-мaдянcькoï чecнocтi».
Як i iншi piзнoвиди кaпiтaлy, cycпiльний кaпiтaл aпpiopi пpoдyктив-ний: вiн poбить мoжливим дocягнeння тaкиx цiлeй, якиx нe вдaлocя б дo-cягти зя того вiдcyтнocтi. Пpимipoм, гpyпa, члeни я^'х cпiвпpaцюють ня пpинципax дoвipи, дocягae знaчнo бiльшoгo, нiж cyмipнa ^yna, oзнaкoю якoï e нecтaчa дoвipи i взaeмopoзyмiння. Щe oдин ^rn^ai: якщo ceляни cпiльнo викopиcтoвyють знapяддя пpaцi, тo cycпiльний кaпiтaл дoзвoляe ïм витpaчaти мeншe фiзичнoгo кaпiтaлy ня викoнaння пpaцi, шж зя вiдcyтнocтi ^o^pa^f. Taким чинoм, y poзyмiннi P. Пaтнeмa cycпiльний кaпiтaл oкpecлюe дeякy cyкyпнicть нopм, мepeжy взaeмнoï дoвipи i лoяль-нocтi, a тaкoж гopизoнтaльнi мepeжi взaeмoзaлeжнocтi.
Пoдiбнoï тoчки зopy дoтpимyeтьcя i Ф. Фукуямя, який вiдpeкoмeндo-вye cycпiльний кaпiтaл здaтнicтю cпiльнoти дo poбoти в гpyпax i opra-нiзaцiяx, кoтpa зacнoвaнa ня ш^нт cиcтeмi цiннocтeй. Biн вивoдить cycпiльний кaпiтaл iз кyльтypи cпiвpoбiтництвa, yпoдiбнюючи йoгo ж-oфiцiйнiй нopмi, ня пiдcтaвi якoï фopмyeтьcя cпiвpoбiтництвo мш шди-вiдaми як yмoвa prnœy i лiбepaльнoï дeмoкpaтiï. Eкoнoмiчнa eмпipiя дocтe-мeннo дoвoдить: фopмaльний oбмiн iнтeлeктyaльними тexнoлoгiями в мe-жax дiяльнocтi eкoнoмiчниx cyб'eктiв пpизвoдить дo знaчниx втpaт, щo icтoтнo пiдвищye piвeнь дoвipи дo нeфopмaльниx в^тошн, кoтpi знижують piвeнь витpaт, нятомють пiдвищyючи piвeнь пpибyткiв i кaпiтaлiзaцiï.
1 Див.: Пaтнeм P., HaMem P. Tвopeння дeмoкpaтiï, тpaдицiï гpoмaдянcькoï aктивнocтi в cyчacнiй Iтaлiï. — K.: Ocнoви, 2001. — 300 c.
Koнcepвaтивнa дyмкa звoдить пepшoвитoки i cyбcтaнцiйнi ^ганци cyrai^^re кaпiтaлy виключнo дo peлiгïi чи icтopичниx тpaдицiй. Ф. Фу-кyямa з цим нe пoгoджyeтьcя, cтвepджyючи, щo icнye чимaлo джepeл cyrai^^re кaпiтaлy — пoчинaючи з ocвiти i зaкiнчyючи вм1нням poзкpи-вaти ocoбиcтicний пoтeнцiaл. Bтiм, нaвeдeнi poзбiжнocтi мoжyть бути нe лишe нeicтoтними, a й взaгaлi уявними, ocrî^™ icтopичнi тpaдицïi тa peлiгiя зтачтою мipoю дeтepмiнyють, визнaчaють cвiтoгляднo-aкcioлo-пчш пpiopитeти в^! бaгaтoмaнiтнocтi чинник1в гeнepyвaння cycпiльнoгo кaпiтaлy, нa якиx нaпoлягae Ф. Фyкyямa.
Як cтвepджyвaв Apиcтoтeль, люди — цe cycпiльнi твapини, щo живуть paзoм з шшими, пoдiляючи cпiльнi пpaвилa, цiннocтi й пpинципи. Xoчa динaмiкa c^a^oi глoбaлiзoвaнoï дiйcнocтi вiдчyтнo пocлaблюe тaкi зв'язки, oднaк люди вiдpoджyють ïx y вce нoвиx фopмax. Пpи цьoмy змicт i cмиcлoвa знaчyщicть eвoлюцioнye в нeзнaчнiй мipi. Зa вeликим paxyнкoм, змicт зaлишaeтьcя кoнcтaнтoю — вш лишe шyкae для ceбe нaйбiльш œpe-кoнливe i aвтeнтичнe кoнкpeтнo-icтopичним вимoгaм фopмoвтiлeння.
Диcкyтивним кoнцeптyaльним acпeктoм зaлишaeтьcя нe лишe тлу-мaчeння cyтнicнoгo дiaпaзoнy cyrai^^ra кaпiтaлy, a й дoцiльнicть зa-cтocyвaння двox пoнять — «^уга^ний кaпiтaл» тa «от^^ьний кaпiтaл».
У ц1гому poзмeжyвaння «coцiaльнoгo» тa «cycпiльнoгo» щe ocтaтoчнo нe cтaлo н1 лoгiчним пpинципoм, н1 мeтoдoлoгiчним пpaвилoм ^у^вта дocлiджeнь. Bтiм, дeякi oзнaки нopмaтивicтики вжe ycтaлeнi. Зoкpeмa icтoтнoю xapaктepнoю oзнaкoю «cyrai^^ra» ввaжaeтьcя йoгo opierna-ц1я нa пocтaнoвкy i poзв'язaння пepcпeктивниx пpoблeм люд^^! гашь-to™ (тoбтo cyтнicть cyrai^^ra — в ^oe^i'i нa мaйбyтнe); визнaчaль-тою ж pиcoю «coцiaльнoгo» e opieнтaцiя нa зaбeзпeчeння пoтoчнoгo coцiaльнoгo кoмфopтy, дocягнeння, збepeжeння i вiдтвopeння дeякoгo бaжaнoгo oбcягy coцiaльниx блaг (вщгак, cyтнicть coцiaльнoгo пoлягae в ^oe^i'i нa cьoгoдeння).
Opieнтyючиcь нa мaйбyтнe, «cycпiльнe» нaмaгaeтьcя зм1нити фopмaт coцiaльнoгo пpocтopy чepeз пocтaнoвкy, aктyaлiзaцiю i виpiшeння зaгaль-нoзнaчyщиx зaвдaнь poзвиткy, нaтoмicть «coцiaльнe» пpaгнe вдocкoнaли-ти таявний coцiaльний пpocтip чepeз пoдoлaння диcкoмфopтy (включнo з виpiшeнням coцiaльниx пpoтиpiч) [14, 7O]. Haвeдeний cyтнicний вoдoдiл м1ж cycпiльним тa coцiaльним кaпiтaлoм e дoвoлi пepeкoнливим, oднaк в1н пpaктичнo cтae нa зaвaдi пpeдмeтнoмy oпepyвaнню бaгaтьмa acm^a-ми cyrai^^ra кaпiтaлy як peaльнoгo, нeфaнтoмнoгo aтpибyтy cy^i^^'i дiйcнocтi, зoкpeмa oдиницями йoгo вимipy, вiдтвopeння, нaгpoмaджeння тa aH^y^^'i, piвнeм кaпiтaлiзaцiï, ocoбливocтями iнвecтyвaння в тaкий кaпiтaл i тага мoдepнiзaцïi.
Пpoiлюcтpyeмo cyтнicть пpoблeми та тaкoмy пpиклaдi: вeличинa iнвe-стицш y кaпiтaл зaлeжить нacaмпepeд вщ йoгo пpибyткoвocтi. У Gвpoпeй-а^му Coюзi нин1 oбoв'язкoвoю e вимoгa дo кpaïн-члeнiв iнвecтyвaти y ram^ нe мeншe 3O% в1д нaцioнaльнoгo BBП. A як бути 1з cycпiльним
кaпiтaлoм? B якж oдиницяx вимipювaти piвeнь iнвecтицiй тя ïxню eфeк-тивнicть?
Якщ aбcтpaгyвaтиcя вiд тaкиx пpoблeмниx acпeктiв, тo ня зaгaльнo-тeopeтичнoмy, кoнцeптyaльнoмy piвнi пaнye лoгiчнa i пpичиннo-нacлiд-кoвa cтpyнкicть. Пpимipoм, ocкiльки тexнoлoгiчнa вiдcтaлicть нecyмicнa з випycкoм кoнкypeнтocпpoмoжнoï пpoдyкцiï, тo пiдпpиeмcтвo нe в змoзi мaкcимiзyвaти cвoï дoxoди i ^иб^ки. У дaнoмy paзi aнaлoгiя iз cycпiль-ним кaпiтaлoм вмявшая цiлкoм кopeктнoю. Щo cтocyeтьcя acm^y ^и-вaбливocтi iнвecтицiй y cycпiльний кaпiтaл, тo вoни xoч i пpинocять вe-лик1 пpибyrки, oднaк лишe згoдoм. Miж iншим, да знaчнoю мipoю тая^ нюe вiдcyтнicть iнвecтицiйнoгo aжioтaжy в цш ^prnrn, a тaкoж нeoбxiд-нicть вивipeниx пpoтeкцioнicтcькиx кpoкiв дepжaви в питянш як нapoщy-вяння piвня кaпiтaлiзaцiï cycпiльнoгo кaпiтaлy, тяк i тага пoлiacпeктнoï кoнвepтaцiï.
Tyr дopeчним виявитьcя cмиcлoвe yвиpaзнeння тepмiнy «кoнвepтaцiя cyrai^^x кaпiтaлiв». Цeй пoнятiйний кoнcтpyкт oзнaчae кoмплeкc aкцiй тя iнтepaкцiй aктopiв з нaкoпичeння тя кoнвepтaцiï кaпiтaлiв як peзyльтaт aкcioлoгiчнo-тeлeoлoгiчнoгo вибopy. Гeнepyвaння cycпiльнoгo кaпiтaлy, щo здiйcнюeтьcя чepeз йoгo кoнвepтaцiю в iншi фopми кaпiтaлy, e двo-cтopoннiм: з oднoгo бoкy, зявдяки cycпiльнoмy кaпiтaлy вiдкpивaeтьcя дocтyп дo eкoнoмiчниx, кyльтypниx тя iншиx pecypciв чepeз rama^ra з кoмпeтeнтними i впливoвими ^яводми coцiaльниx взaeмин, з iншoгo — нябуття coцiaльнoгo кaпiтaлy вимaгae вщ iндивiдa ocoбиcтoгo ime^^aM-ня eкoнoмiчниx, кyльтypниx тя iншиx pecypciв1.
Щ^ oдним вузьким мicцeм кoнцeптyaлicтики e otocí6 cтpyктypизaцiï, eлeмeнтнoгo cклaдy cy^^Hora кaпiтaлy. У цiлoмy нe викликae зaпepe-чeнь, щo людcький кaпiтaл e cyкyпнicтю знянь, вмiнь i здiбнocтeй людeй, cфopмoвaниx cиcтeмaми ocвiти, кyльтypи i тpaдицiй. Koнceнcycoм тятж пoзнaчeнe твepджeння, щo cycпiльний кaпiтaл — цe cимбioз iндивiдyaль-нж (людcькиx) кaпiтaлiв. Aлe яким e дай cимбioз — звичaйнoю чи взaeмoпoтeнцiюючoю cyмoю?
У дoпoвiдi Bcecвiтньoгo бянку вiд 2003 poкy зaзнaчeнo, щo фундя-мeнт cycпiльнoгo кaпiтaлy вибyдoвyють cвiтoгляднi пpiopитeти i нopми, a тaкoж мopaльнo-eтичнi й ecтeтичнi цiннocтi, нeoбxiднi для фopмyвaння
1 Див.: Бoвa A. Coцiaльний кaпiтaл в Укpaïнi: дocвiд eмпipичнoгo ZZ Eкoнoмiчний чaco-пиc XXI. — 2003. — № 5. — C. 48—56; Гугнш E., Чeпaк B. Фeнoмeн co^amHoro кaпiтaлy ZZ Coцioлoгiя: тeopiя, мeтoди, мapкeтинг. — 2001. — № 1. — C. 49—56; Kipeeвa O. TeopÍH «co^araHoro кamтaлy». Teндeнцiя poзвиткy ZZ Eфeктивнicть дepжaвнoгo yпpaвлiння. Збipн. няук. пpaць ЛИДУ HAДУ пpи пpeзидeнтoвi Укpaïни Z Зя peд. A.O.Чeмepиca. — Львiв: ЛИДУ HAДУ, 2005. — Brnrn 8. — 402 c.; Koyлмaн Дж. Kaпитaл coциaльный и чeлoвeчecкий ZZ Oбщecтвeнныe туки и coвpeмeннocть. — 2001. — № 3. — C. 122—139; Лeceчкo M., Чeмe-pиc A. Coцiaльний кaпiтaл: пpoблeми poзвиткy й ouiHRH ZZ Cycпiпьнi peфopми тя cтaнoвлeн-ня гpoмaдянcькoгo cycпiпьcтвa в У^ят: Maтepiaли нayкoвo-пpaктичнoï кoнфepeнцiï Z Зя peд. B.I.Лyгoвoгo, B.M.Kнязeвa. — K.: Bид-вo УAДУ, 2001. — 424 c.
eфeктивнoгo гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa i кyльтypи. Koнцeптyaльнa pec-пeктaбeльнicть тaкиx дoпoвiдeй нe пiдлягae cyмнiвaм, ocкiльки дo тапи-caння i кoнcyльтyвaння щoдo piзниx acпeктiв тaкиx мeмopaндyмiв ^и-чeтнi фaxiвцi нaйбiльшoï cвiтoвoï вeличини. Toмy мoжнa cпpийняти як пpoдyкт кoнceнcycy тeзy ^o тe, щo cyтнicнo й oнтoлoгiчнo cycm^n^ кaпiтaл виявляeтьcя кopeлятивнo yзгoджeним i нaвiть cпopiднeним з пpинципaми фyнкцioнyвaння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa i кyльтypи як мexaнiзмy кyльтивyвaння дieвиx, пepcпeктивниx i кpeaтивниx iдeйнo-cвiтoглядниx ^^pOTerá. Пo cyri, кyльтypa i гpoмaдянcькe cycпiльcтвo oб'eктивнo й зaкoнoмipнo re^p^^ cycпiльний кaпiтaл, пpичoмy, з-пoмiж шшж cyб'eктiв cycпiльнoгo буття вoни poблять цe гайбшьш ж-peкoнливo, пpиpoднo i гapмoнiйнo.
Cycпiльний пpiopитeт HRc^ora пoвнiшoгo poзкpиття пpиpoдниx здiбнo-cтeй iндивiдa цiлкoвитo cпiвпaдae з мeтoю ocвiти, cфopмyльoвaнoю в mnpo-гому poзyмiннi. Ця aвтeнтичнicть, aдeквaтнicть oднe oднoмy — зaвдaнь cyrai^^re poзвиткy i ocвiтньoгo пpoцecy — e пoкaзoвим i дoвoлi œpe-кoнливим apгyмeнтoм нa кopиcть yзгoджeниx, cинxpoнiзoвaниx зycиль cycпiльcтвa тa ocвiти зaдля дocягнeння cпiльнoï мeти.
Haгaльнoгo знaчeння нaбyвae oфopмлeння тa iнcтитyцiaлiзaцiя cœ-цифiчнoгo виду peфлeкciï нa ocвiтньo-пeдaгoгiчнy дiяльнicть, нa cиcтeмy ocвiти в щгому. Taкий фiлocoфcький пiдxiд дo фyндaмeнтaльниx ocнoв i пapaдигм ocвiти, ïi зв'язк1в 1з пpaктикoю ймeнyeтьcя фiлocoфieю oceimu. Ця диcциплiнa з'яcoвye знaчeння ocвiти, eфeктивнicть ocвiтньoгo ^o^cy як мexaнiзмy poзкpиття i coцiaлiзaцiï iндивiдyaльниx здiбнocтeй. Пpeдмe-тoм ф^^фи ocвiти в шиpoкoмy poзyмiннi e ф^^ф^та ocмиcлeння пpoцecy нaбyття зтань, ум1нь i нaвичoк, a тaкoж тиx iндивiдyaльниx тa cycпiльниx пoтpeб, кoтpi ocвiтa пoкликaнa зaдoвoльняти.
Зpeштoю, пeдaгoгiкa мae пpaвo фopмyвaти ocвiтнi зaвдaння й ca-мocтiйнo, oднaк y глoбaльнoмy й дoвгoтpивaлoмy фopмaтi вoни мoжyть виявитиcя нeдocтaтнiми, нeпepeкoнливими чи нaвiть xибними й шкщли-вими, ocкiльки цeй диcциплiнapний фopмaт нe вoлoдie нaлeжним ara-лiтикo-cинтeтичним pecypcoм cвiтoгляднoгo мacштaбyвaння. Зaзнaчeнy o6-cтaвинy cлiд вpaxoвyвaти, кoли rnCTae ocвiтнe зaвдaння вiдпoвiднoгo cвiтo-гляднoгo, кoнцeптyaльнoгo, пapaдигмaльнoгo чи кoмпapaтивнoгo piвня.
Ф^^фм ocвiти визнaчae мicцe ocвiти в cтpyктypi життeдiяльнocтi cycп^ьcтвa й cтaнoвлeння людини, дocлiджye cиcтeмнy цiлicнicть ocвiти як з1 змicтoвнoгo, тaк i з пpoцecyaльнoгo бoкy, фiкcye виклики чacy нa aд-pecy ocвiти i знaxoдить нa нж aдeквaтнi вiдпoвiдi. У пoлe зopy фiлocoфiï ocвiти пoтpaпляють ц1л1, iдeaли тa цiннocтi ocвiти в кoнтeкcтi cycпiльниx тeндeнцiй, кpитepiï зaгaльнoï o^rnn peзyльтaтивнocтi ocвiти п1д кyтoм зopy вимoг i пoтpeб cycпiльнoгo poзвиткy.
Cпeцифiчним фyнкцioнaльним нaвaнтaжeнням cyчacнoï ф^^фи ocвiти в ïi пpиклaднoмy yкpaïнcькoмy вapiaнтi e кoмплeкcнe, cиcтeмнe з'яcyвaння пepeдyмoв, зaкoнoмipнocтeй i ocoбливocтeй пepeбiгy тa нacлiд-
к1в ^изи в ocвiтнiй гaлyзi. Якщo ф^^фм ocвiти визнaчae cyrнicть cиcтe-ми ocвiти як coцiaльнoгo iнcтитyтy, тага cyтнicний змicт i взaeмoдiю з шшими coцiaльними iнcтитyцiями cycпiльcтвa, a тaкoж мicцe в cиcтeмi ви-xoвaння, тo пeдaгoгiкa кoнкpeтизye фopми тoгo, щo caмe cлiд виклaдaти i poзpoбляe cиcтeмy як виклaдaти, щoб peaлiзyвaти мeтy й зaвдaння ocвiти.
Xapaктepнoю ocoбливicтю кpизи ocвiтньoï cфepи У^яши ня дяний чac зaлишaeтьcя oбмeжeнicть, жopcткий лiмiт зacoбiв ïï пoдoлaння тя пpивeдeння y вiдпoвiднicть дo вимoг cyчacнocтi. Bi^ra^ чacтo йдeтьcя лишe пpo зaвдaння гaльмyвaння дeгpaдaцiï ocвiти, пpo нeдoпyщeння He-звopoтнocтi нeгaтивниx пpoцeciв y ïï cepeдoвищi. Taкa «aвapiйнa», <®o-жeжнo-кpизoвa» ф^^фм ocвiти з oб'eктивниx пpичин He Hoxe c^yp^a-ти eфeктивним зacoбoм cвiтoгляднoï кoнцeптyaлicтики i вoднoчac iHCTpy-мeнтoм для raciHra кpизoвиx пoжeж. Дocвiд пiдкaзye, щo cидiння ня двox cn^^x — як ^явиго — зaкiнчyeтьcя кoнфyзoм.
Ha пpиcкiпливy увягу зacлyгoвyють кoнцeптyaльнi aкcioлoгiчнi, weo-лoгiчнi, пoлiтичнi тя eтичнi пiдxoди дo cиcтeми ocвiти. Для пpиклaдy, фyндaмeнтaлicтcькi icлaмcький тя xpиcтиянcький пiдxoди дo ocвiтньoï д^льто^ цiлкoм мoжyrь мяти cвoeю мeтoю виxoвaння дiтeй, як1 вopoгy-вятимуть мiж coбoю Ha peлiгiйнoмy rpyrni. Дoти, дoки в cycпiльcтвi icHy-вaтимe пpoтиcтoяння coцiaльниx гpyп з пoляpизoвaними iнтepecaми, rac-тeмa ocвiти пiддaвaтимeтьcя тиcкy пoлiтикiв тя iдeoлoгiв з мeтoю зaдoвo-лeння ïxHix iнтepeciв. Дoвoдитьcя кoнcтaтyвaти, щo icнyючi нopми й ^a-виля, тpaдицiï тя cтepeoтипи пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi тя ciмeйнoгo виxoвaння дoвoлi кoнcepвaтивнi й He зявжди aдeквaтнo cпpиймaють нoвe, якe мae пoтpeбy в poзyмiннi й peгyлювaннi як з 6o^ дepжaви, тяк i íhc™-тупв гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa.
Poзбaлaнcoвaнicть гaceл i cимвoлiчнoï cиcтeми дepжaви з peaльним cтaнoм cпpaв y cycпiльcтвi c^H^ae дo збypeння пpoтecтнoгo миcлeння, eмoцiйнoï пpoтидiï. Ocь чoмy пoшyки eфeктивниx зacoбiв ocвiти й виxo-вяння He мoжyrь здiйcнювaтиcя бeз fpyнтoвнoгo aнaлiзy eкoнoмiчнoï, пoлiтичнoï тя кyльтypнoï cmya^ï в cycпiльcтвi, бeз ïxньoгo зв'язку iз rac-тeмoю ocвiти й виxoвaння. Cтpyктypнo-фyнкцioнaльний пiдxiд дoзвoляe poзглянyrи будь-яку кoнкpeтнy cиcтeмy ocвiти як oкpeмy coцiaльнy cтpyктypy, cфepy cy^^Hora життя, тicнo пoв'язaнy з eкoнoмiкoю, пoлiтикoю i кyльтypoю; виявити мгсж людини (виxoвaтeля — ждятеи тя учня) в цiй cиcтeмi.
Лишe тяким шляxoм ми мoжeмo вийти ня poзв'язaння пpoблeми:
1) ф^^фи i мeтoдoлoгiï пeдaгoгiчнoгo зняння i дiяльнocтi, включнo з ïxнiми coцiaльнo-eтичними, гyмaнicтичними кoмпoнeнтaми;
2) кoмплeкcнoгo, мiждиcциплiнapнoгo вивчeння cиcтeми ocвiти, дe «зoвнiшнi» пo вiднoшeнню дo Heï coцiaльнi гауки i «внyrpiшня» — ждя-гoгiкa — вoзз'eднyютьcя пщ oмoфopoм cпiльнoгo oб'eктa пiзнaння.
Щр cтocyeтьcя cпpoб iдeнтифiкyвaти пpeдмeт ocвiти зi знaннямu, вмiннямu й нaвuчкaмu cyб'eкmiв ocвimнъoгo npo^cy, то тяку iнтepпpeтaцiю
cлiд визнaти нeдocтaтньo кoнкpeтнoю. Cyтнicть пpoблeми знaxoдитьcя глибшe: якi знaння, вм1ння й тавички, яким чинoм, якими зacoбaми i в iм,я чoгo нaбyвaютьcя? Як зayвaжили M. Kociнoв i П. Xapчeнкo, «в тeopiï пiзнaння гснують тpи вeликиx зaпитaння — <^o?», «як?» i «чoмy?» Щo вiдбyвaeтьcя? Як вiдбyвaeтьcя? Чoмy вiдбyвaeтьcя тaк, a нe iнaкшe? Якщo пpoaнaлiзyвaти нaявнi ф1зичн1 тeopiï з цж пoзицiй, тo з'яcyeтьcя цiкaвa ocoбливicть. B ocнoвнoмy зaкoни ф1ЗИКИ дaють вiдпoвiдь лишe нa пepшe зaпитaння — «щo вiдбyвaeтьcя?» Дyжe мaлo тeopiй poзкpивaють мexaнiзм явищ, тобто вiдпoвiдaють нa зaпитaння «як вiдбyвaeтьcя?» I пpaктичнo вiдcyтнi тeopiï, кoтpi пoяcнюють «чoмy щocь вiдбyвaeтьcя тaк, a нe rna-Rme?» [2, б].
Xoчa нaвeдeнa дyмкa cтocyвaлacя фiзичниx тeopiй, ïi нopмaтивнi й пpoблeмнi вузли цiлкoм пpитaмaннi й гyмaнiтapним, cвiтoгляднo-кoнцeп-тyaльним дoктpинaм. Ця нecтaчa цiлicнoгo, aвтeнтичнoгo cвiтocпpийняття, та жaль, e вceзaгaльним для cyчacнoï ocвiти в цiлoмy i тeopiï пiзнaння зoк-peмa. Ocтaннiм мicтичнo-eзoтepичним cпpoбaм ocягнyти життя в тага aв-тeнтичнiй eднocтi й нeпoдiльнocтi, як вiдoмo, пoклaв кpaй щe вoгoнь шкв1зицп. Oчeвиднo, вoгoнь — дocить пepeкoнливий apгyмeнт, 6o вш мaй-жe нa пiвтиcячoлiття вщбив oxoтy нe тe, щoб знaйти, a xoчa б cepйoзнo та-шyкaти фiлocoфcький кaмiнь — oтy мaтpицю, yнiвepcaльний бyттeвий iнтeгpaл, кoтpий дoзвoляe вiдпoвicти нa ва «шр?», «як?» i «чoмy?»
Йдeтьcя ж пpo дoцiльнicть ввeдeння aлxiмïi зaмicть xiмïi чи mcnre-нoгo вивчeння ф^^ф^^ cпaдщини M. Eкxapтa зaмicть «нopмaтивнoï» ф^^фа^'х тpaдицiï (xoчa iнтeлeктyaльнa нacичeнicть i eвpиcтичнicть твopчocтi лeгeндapнoгo фiлocoфa-мicтикa тa cинтeтичнoï диcциплiни aлxiмiï пoдeкyди знaчнo вищa poзжoвaниx cyчacнoю ocвiтoю aнaлoгiв). Йдeтьcя пpo нeoбxiднicть зaвбaчливoгo знижeння piвня кaтeгopизмy мe-тoдiв i зacoбiв нayкoвo-ocвiтньoгo ^o^cy — ocoбливo тaм, дe cпpaвa cтocyeтьcя глибини й дocтoвipнocтi cвiтoвiдтвopeння й пepeкoнливocтi iнтepпpeтaцiï бyттeвo-ceнcoжиттeвoï фeнoмeнoлoгiï.
Tpe6a пpитишити cвoю нayкoвy гopдиню, тим бiльшe, щo в будь-якoмy paзi вoнa fpyнтyeтьcя та нeдocкoнaлиx мeтoдax i зacoбax шзтання. Для кoгo нaвiть цeй apгyмeнт e нeдocтaтнiм, згaдaйтe cвiдчeння тай-мyдpiшиx: я знаю miлъкu me, щo нiчoгo не знаю. Híxto ж cкaжe, щo тaкi ca-мoвикpиття пoзнaчилиcя нeгaтивнo нa нayкoвoмy peнoмe ïxнix aвтopiв — тавтаки, пoдiбнi кoнcтaтaцiï виявлялиcя cвoepiдним фepмeнтoм для o^ тимiзaцïi ди пiзнaвaльниx мexaнiзмiв. Цe, пocлyгoвyючиcь виcлoвoм Ф. Hiцшe, cвoepiдний фiлocoфcький мeтoд вiчнoгo пoвepнeння, кoли кoжнe нacтyпнe пoвepнeння e 61льш пoтyжним, пpeтeнзiйним, пoжaдли-вим i нacичeним як y мeнтaльнoмy, тaк i y вoльoвoмy ceнci.
У cepeдoвищi aнaлiтикiв лeдвe нe тpюïcтичниx oзнaк нaбyлa тeзa пpo тe, щo oднieю з ocнoвниx пpичин нeдieвocтi пoпepeднix ^н^п^й ocвiтньoï i зaгaльнocycп^ьнoï мoдepнiзaцiï e токи щo нeздoлaннa пpipвa мш ïxнiми cтpaтeгeмaми тa тaктичними ocoбливocтями i pecypcним пo-
тенщалом тут-ьтепер дшсност1. Вщтак напрошуеться потреба генеруван-ня промГжно! концептуально! ланки — своерщних теорш середнього piem (англ. middle-range theory), як1 матимуть промiжний — мiж фундамен-тальними теорiями та емпiричним узагальненням первинно! фактогра-ф11 — статус.
Принагiдно зауважимо, що в штерпретацп Р. Мертона, який увiв термiн «теор1я середнього р1вня» до наукового об1гу в пращ «Сощальна теор1я та сощальна структура» (1949), йшлося про пром1жне становище м1ж «основними концептуальними схемами та «частковими робочими ггпотезами». Зазначена теор1я складаеться з узагальнень, як1 достеменно п1длягають перев1рц1. Своер1дним спГльним знаменником для ще! теорГ! е концептуальний апарат, наб1р базових понять i теоретико-методолопч-ний шструментарш парадигми. ТеорГ! середнього р1вня покликан1 реду-кувати концептуалгстику стратегем розвитку до ргвня практичного функцгонування освгтнього середовища, «розжувати» 11 для пересгчного освгтянина, переконати його в доцшьносп зусиль у певному напрямку, мотивувати гнтенсивнгсть практичних крокгв за обраними пргоритетами i преференцгями.
Науково-освгтня ойкумена мае, нарешт1, зробити ргшучг й вщпо-вiдальнi кроки в напрямку формування meopi'i ееликого об'еднання форм, мехашзм!в, методiв i засобiв науково-освiтнього процесу. Це — надзви-чайно складне завдання, оск1льки чимало науково-освiтнiх механiзмiв i засобiв е або несушсними, або такими, що дгють за принципом вщторг-нення. I все-таки пошуки в цьому напрямку — найперспективнiшi та найприбутковiшi з точки зору приросту наукових знань i найширшого розкриття потенцiалу здiбностей iндивiда, соцiальноl групи, сусп]льства, людства в цшому.
Як слушно зауважив П.Д. Успенський, «не варто iнтерпретувати зви-чайний стан св1домостг, в якому ми здатш до тривiального лопчного мис-лення, як едино можливий i найб]льш зрозум]лий. Навпаки, було виявле-но, що в гнших станах свгдомостг можна засвоювати i розумгти те, чого в звичайному сташ св1домост1 ми зрозум1ти не в змоз1. Ця обставина, в свою чергу, спонукае до висновку, що звичайний стан св1домост1 е лише одним гз спосо61в свггорозумшня» [16, 29]. З П.Д. Успенським також важко не погодитися, коли вш твердить: «Сп1лкуючись Гз собою вщверто, людина, очевидно, визнае, що вс1 ll науков1 та ф1лософськг системи й теорГ! значною м1рою лише ускладнювали проблему, н1чого не пояснюю-чи» [16, 82]. Це перегукуеться з точкою зору Л. В1тгенштейна: «Проблеми розв'язуються не шляхом добуеання ноео'( мформаци, а методом впорядку-вання того, що ми вже знаемо» [7, 233].
Науково-освгтне середовище справд1 потребуе об'еднавчо-синтетич-но! методологГ! i технологГ! св1тосприйняття та св1тов1дтворення. За вщсутностГ руху в цьому напрямку ми приречеш на неспроможн1сть зве-сти р1зновеликг дроби наукових феномешв до сп^ьного знаменника
кoнцeптyaльнoï пoeднyвaнocтi, взaeмoзaлeжнocтi тa взaeмoдoпoвнювa-нocтi. Цe oзнaчaтимe, виcлoвлюючиcь тepмiнoлoгieю Л. Biтгeнштeйнa, «ж-cпpoмoжнicть (чи нeгoтoвнicть) дo впopядкyвaння нayкoвoï кapтини cвiтy».
A тe, щo бeз тaкoгo вeликoгo oб'eднaння фopм, мeтoдiв i зacoбiв шзтання нayкa нe впoвнi вiдпoвiдae cвoïм дeфiнiтивним oзнaкaм, тoбтo e OToprne нeдo-, квaзiнayкoю, — цe oчeвиднo. Aджe пiзнaння e нe лишe зa-cвoeнням бaнaльнocтeй нa кштaлт 2+2=4; пiзнaння, як з пpитиcкoм тага-дyвaв X. Opтeгa-i-Гacceт, «да ocягнeння icтин, в якиx там poзкpивaeтьcя тpaнcцeндeнтний (тpaнccyб'eктивний) Унiвepcyм peaльнocтi» [12, Зб4]. Ocь дe пoчинaeтьcя cпpaвжнe пiзнaння; вce, щo буго дoти, cлiд визнaти лишe пщштовчим кypcoм, яceльнoю гpyпoю пiзнaвaльнoгo пpoцecy.
Teopiя вeликoгo oб'eднaння пoкликaнa витайте cпiльнy (ocнoвнy) л1н1ю думки й зтання, якa «знaxoдитьcя глибoкo пщ шapaми peлiгiй i фiлocoфcькиx cиcтeм, щo пoдaють лишe викpивлeнe, x^œ тлyмaчeння iдeй, пpитaмaнниx ocвiтнiй лшп» [1б, 15—1б]. Дocягти зaзнaчeнoï мeти мoжнa лишe зaвдяки eфeктивнiй мeтoдoлoгiï, кoтpa, як cлyшнo зayвaжив Г.П. Щeдpoвицький, «e нe пpocтo вчeнням пpo мeтoди i зacoби нaшoгo миcлeння i дiяльнocтi, a фopмoю opгaнiзaцiï i в цьoмy ce^i — paмкoю вcieï миcлeдiяльнocтi i життeдiяльнocтi» [19, 118].
Пpи цьoмy «poзвинeнa мeтoдoлoгiя включaтимe зpaзки вж фopм, cпocoбiв i cтилiв миcлeння — мeтoдичнi, кoнcтpyктивнo-тexнiчнi, тау-opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькi, icтopичнi i т.д.; вoнa вiльнo викopиcтo-вyвaтимe знaння вж тип1в i вид1в, aлe бaзyвaтимeтьcя нa cпeцiaльнoмy кoмплeкci мeтoдoлoгiчниx диодиплт — тeopïi миcлeдiяльнocтi, тeopïi миcлeння, тeopiï дiяльнocтi, ceмioтицi, тeopiï зтання, тeopiï кoмyнiкaцiï i взaeмopoзyмiння» [19, 152—15З].
Bcтaнoвлюючи зaлeжнicть м1ж eфeктивнicтю ocвiтньoгo пpoцecy тa мipoю poзкpиття iндивiдyaльниx здiбнocтeй, мaeмo визнaти дeякy œpe-oцiнкy oб'eктивicтcькo-paцioнaльнoгo acпeктy для пoтpeб cyчacнoï ocвiти. Aджe, як алушто зayвaжив Б.П.Гpигopьян, «пiзнaння — да жвта фopмa cyб'eкmuвнoгo пepeживaння й ocягнeння cвiтy, цe cвoepiднa цiннicнo-мo-ралъна нacтaнoвa, пepeкoнaнicть a6o вipa, цe cвimoвiдчymmя й cвiтopo-зум1ння, щo oбyмoвлюe нaшy тeopeтичнy й пpaктичнy дiяльнicть» [1, ЗЗ].
Щ^ Coкpaт peкoмeндyвaв нe лeгкoвaжити apгyмeнтaцieю, щo мae cвoïм oпepтям ceнcoжиттeвi iмпepaтиви. Aджe нaвiть якщo 1ндив1д i мae якecь нeтpaдицiйнe чи внyтpiшньo-cyпepeчливe yявлeння пpo ce^ життя, вce, щo в1н po6mb п1д дieю цьoгo apгyмeнтy, мae для ньoгo лeдвe нe ca-кpaльнe знaчeння. Ocкiльки ж ми визтали aвтopитeт зaлeжнocтi eфeкmuв-mcmi oœimu вщ Mipu poзкpummя iндuвiдyaлънux здiбнocmeй, то мaeмo пoгo-дитиcя з1 знaчyщicтю тиx мexaнiзмiв poзкpиття iндивiдyaльниx здiбнo-cтeй, кoтpi e тайбшьш eфeктивними i пpoдyктивними. У дaнoмy paзi йдeтьcя пpo мexaнiзми ippaцioнaльнoгo faтyнкy. I цe c^w вpaxoвyвaти.
Cyчacнa кpизa paцioнaльнocтi — да ^^a клacичнoгo yявлeння ^o paцioнaльнicть, oтoтoжнeнa з дeякoю нopмoю i вiдпoвiднicтю пpичин
нacлiдкaм. Пo-пepшe, клacичний paцioнaлiзм тяк i He знaйшoв a^e^a^ нoгo, пepeкoнливoгo пoяcнeння aктiв твopчocтi. Пo-дpyгe, y npo^ci ho-виx вiдкpиттiв знaчeння paцioнaльнoгo iнcтpyмeнтapiю cтae вce мeнш ютотним, a iнтyïтивнoгo тя зaгaлoм пoзapaцioнaльнoгo — вce бiльш вяш-мим, виpiшaльним. Пo-тpeтe, глибиннi cфepи люд^^га Я He вiдчyвaють жopcткoï дeтepмiнoвaнocтi тя фyнкцioнaльнoï пiдлeглocтi poзyмy.
Цiннocтi He пiдлягaють втьтому вибopy i пpopaxyнкy. Boни зaлeжaть вiд ippaцioнaльниx вipyвaнь. З цieï тoчки зopy цiннicнa paцioнaльнicть He зaклaдae в oцiнювaння людcькиx дай KpOTepüffi eфeктивнocтi. BoHa He-cпpoмoжнa cлyгyвaти фyндaмeнтoм для eтики вiдпoвiдaльнocтi, 6o reHepye Ha piвнi людcькoï пoвeдiнки cфepy «дopaцioнaльнoгo», a He pa^oH^^-нoгo. Пpoцec payioHarisayiï M. Beбep пoв'язyвaв з кyльтивyвaнням люди-тою вмiння здiйcнювaти eфeктивний вибip мeти i зacoбiв дiяльнocтi. Якщo тpaдицiйний тип дш тpимae в пoлi зopy лишe зacoби, тo aфeктив-ний yжe oпepye зacoбaми тя целями, цiннicнo-paцioнaльний — зacoбaми, целями тя цiннocтями, цiлepaцioнaльний — зacoбaми, целями, цiннocтями тя нacлiдкaми.
H. Лумяну нaлeжить пapaдoкcaльнo-пpoвoкaтивнe твepджeння rnpo тe, щo тeopeтичнe дocлiджeння paцioнaльнocтi людcькoï кoмyнiкaцiï взя-гяи He мoжe вiдбyвaтиcя в мeжax тeopiï paцioнaльнoï дл, ocк1льки жзя-лeжнo в1д pa^oM^^^ï мoтивaцiï д1й ïxra фyнкцioнaльнicть ня piвнi co^a^^ï cиcтeми мoжe виявитиcя ippaцioнaльнoю; i тав^ки — ippaцioнaльнo мoтивoвaнi дл (зя oбcтaвин нeзнaння чи няв1ть aмopaльнoï пoвeдiнки) мoжyrь викoнyвaти в цш cиcтeмi цiлкoм paцioнaльнi функцл. Ha rnepe^HaHra H. Лумяня, paцioнaльнicть He алщ poзyмiти як цiлecпpя-мoвaнe poзгopтaння, «мaтepiaлiзaцiю» дeякoгo зaдaнoгo cмиcлy — вoнa e нacaмпepeд peдyкцieю cклaднocтi.
Щo cтocyeтьcя oкpeмиx дай чи пocтaнoвки мeти, тo caмi пo co6í вoни He мoжyть бути paцioнaльними чи ippaцioнaльними, ocxi^™ для тaкиx виcнoвкiв бpaкye cиcтeмниx peфepeнцiй. Mexaнiзм пepeдaвaння peзyль-тят1в peдyкoвaнoï cклaднocтi нaпpaцьoвyeтьcя в мeжax пiдcиcтeм co^a^-hoï cиcтeми витавши дo пpитaмaннoгo ïм «кoдy». Зoкpeмa peзyльтaтoм дiяльнocтi cиcтeми Hayxm e peдyкцiя, виpaжeнa в пoняттi гстини. Ocнoвнi пiдcиcтeми cycпiльcтвa — кoмyнiкaтивнa, пoлiтичнa, eкoнoмiчнa тя ciмeйнa — зд^нюють oбмiн кoмyнiкaтивнoю iнфopмaцieю зacoбoм кoдiв «icтинa», «владя», «гpoшi», «любoв». Пoзитивним кpитepieм pa^oMa^-нocтi cиcтeми e eфeктивнicть ïï aдaптaцiï дo нaвкoлишньoгo cepeдoвищa. Paцioнaльним eлeмeнтoм тaкoï пepcпeктиви e тe, щo c^yiye няйбшьш eфeктивнoмy викoнaнню функц1й i cтaбiлiзaцiï cиcтeми.
Koнцeпцiя H. Лумяня нaлeжить дo тиx, кoтpi нaмaгaютьcя «зняти» paцioнaльнicть кoмyнiкaтивнoï дл. З ^eï тoчки зopy paцioнaльнicть люд-cькoï кoмyнiкaцiï cлiд «вив1льнити» вщ тягapя yнiвepcaльниx eтичниx нopмaтивiв, кoтpi гpiшaть вядями aбcтpaкцioнiзмy. Ocк1льки caмa пo co6í д1я e ippeлeвaнтнoю пoняттю paцioнaльнocтi, тo й eraxa, cпiввiднeceнa з
дieю тa вчиним, нa пepeкoнaння H. Лyмaнa, ж мae з paцioнaльнicтю нiчoгo cпiльнoгo. Biдтaк пepcпeктивa eтики i тeopïi paцioнaльнoï ди 1з cиcтeмнo-paцioнaльнoï точки зopy e нayкoвo «збиткoвoю», вoнa нe crao-pюe aльтepнaтивy cиcтeмнo-фyнкцioнaльнoмy aнaлiзy. Ha в1дм1ну в1д тa-кoгo бeзaльтepнaтивнoгo пiдxoдy K.-O. Aпeль визнae пpaвo нa icнyвaння ocoбливoï «cиcтeмнoï paцioнaльнocтi», a тaкoж peдyкцiï cклaднoгo cмиcлy як ïi ^mepro.
Bтiм чимaлo фiлocoфiв нaпoлягaють та нeкopeктнocтi oтoтoжнeння ф^^фа^ paцioнaльнocтi з paцioнaльнicтю нayкoвoю — зoкpeмa з ïi кpитepiями лoгiчнocтi, cиcтeмнocтi, диcкyтивнocтi тoщo. Tим бiльшe, щo нayкoвe знaння нe фopмyeтьcя i ж poзвивaeтьcя в мeжax вузь^-paцioнaльниx кpитepiïв, вoнo нe нexтye кpeaтивними iнтeнцiями пoзa-paцioнaльниx дyxoвниx peaлiй. Oc^^™ фyндaмeнтaльнa тeopeтичнa oc-нoвa пeдaгoгiчниx тeopiй тaк i ж бyлa cфopмyльoвaнa, тo в пeдaгoгiцi пpoдoвжye дoмiнyвaти eмпipичний cпociб paцioнaлiзaцiï нaявниx пpaктик ocвiтньoï дiяльнocтi, a нayкoвa paцioнaльнicть пpoдoвжye зaлишaтиcь ш-лoвнoю apгyмeнтaцiйнoю oпopoю ocвiти в ц^му. Koнcepвaцiï тaкoгo cтaнy peчeй cпpияe щe й зaгaлoм жгативний дocвiд ввeдeння в ocвiтнiй пpoцec дeякиx ippaцioнaльниx диcциплiн (зoкpeмa peлiгiï тa acтpoлoгiï).
Пo-cпpaвжньoмy paцioнaльний rnrax poзвиткy людcтвa — цe ж лишe чiткo oбpaxoвaний i збaлaнcoвaний, a щe й oбoв'язкoвo мopaльний шляx. Tyx знaння нe зaпepeчye coвicтi, a aльтpyïзм, милocepдя, oбoв'язoк тa 1нш1 «нepaцioнaльнi» фaктopи ж витicняютьcя, a eфeктивнo викopи-cтoвyютьcя. Фopмaльнoю icтинoю мoжe oвoлoдiти тж£н, aлe виcoкoю icтинoю, як м^лягев Coкpaт, oвoлoдie лишe тoй, xto зyмie зacтocyвaти cвiй poзyм та блaгo вcьoгo людcтвa.
Cyчacнa ф^^ф^та дyмкa вce 61льш cxиляeтьcя дo бaгaтoмaнiтнocтi фopм paцioнaльнocтi, ix i^op^^'i зyмoвлeнocтi, кoтpa в знaчнiй мipi ви-знaчaeтьcя ocoбиcтicтю миcлитeля тa coцioкyльтypним кoнтeкcтoм eпoxи. Acпeкт «^знж paцioнaльнocтeй» виявляeтьcя нe лишe peaльним, a й вкpaй aктyaльним. Boднoчac зacлyгoвye нa yвaгy кoнцeпцiя eднocтi pa^om^-нocтi, кoтpa poзyмieтьcя як дiaлeктичнe cyгoлoccя бaгaтoмaнiтниx виявш poзyмy. Hayкoвa, фiлocoфcькa, peлiгiйнa paцioнaльнicть — ж ж aльтepнa-тиви, a oкpeмi acпeкти eдинoгo людcькoгo poзyмy. Cyть cпpaви пoлягae в a^ernm, пpiopитeтax i пpeфepeнцiяx — ту^вм, eтичниx, xyдoжнix тoщo, кoтpi змшюють, aлe нe зaпepeчyють i ж cпpocтoвyють oдин oднoгo п1д тж^м кoнкpeтнo-icтopичниx oбcтaвин i лoгiки poзвиткy людcтвa.
Baжкo нe пoгoдитиcя з O. Kaмiнcькoю: «Koли ми викopиcтoвyeмo iдeю пpo нeoбxiднicть «пoвepнeння cyб'eктa в ocвiтy», тo мaeмo та yвaзi цыкну людuнy як cyб'eкma-нociя paцioнaлънoгo ma ippaцioнaлънoгo. Цшнгстю тут e ж стельки poзyм людини, здaтний нaкoпичyвaти тeopeтичнi й ^a^ тичн1 знaння тa нaвички, cm^™ ïï здaтнicть дo iннoвaцiйнoï диль^ст! й цiлecпpямoвaнoгo зaпpoвaджeння в пpaктикy нoвиx зpaзкiв пpoдyкцiï i
пocлyг, щo cвoïм кopiнням cягae глибин ippaцioнaльнocтi тa eмoцiйнocтi cyб'eктa ^topot^'i дл» [З, 9].
У дaнoмy paзi вapтo дoдaти, щo впpoвaджeння та пpaктицi тeopiï вe-ликoгo oб'eднaння виявитьcя нeмoжливим зa вiдcyтнocтi згaдaнoï в нaвe-дeнiй цитaтi цiлicнoï людини як cyб'eктa буття i нayкoвo-ocвiтньoï npo^-cyaльнocтi. Iншими cлoвaми, м1ж peaлiзaцieю тeopiï вeликoгo oб'eднaння тa цiлicнoю людинoю icнye чига кopeлятивнa взaeмoзaлeжнicть orno-лoгiчнoгo, фyнкцioнaльнo-iнcтpyмeнтaльнoгo, aкcioлoгiчнoгo, тeлeoлoгiч-нoгo i зaгaлoм cвiтoгляднo-кoнцeптyaльнoгo ^тунку.
Пpинципoвим acпeктoм для ф^^фи ocвiти e тoй фaкт, щo нядлиш-кoвa paцioнaлiзaцiя cronb нa зaвaдi poзгopтaнню мexaнiзмiв твopчocтi, a тaкoж iннoвaцiйнoмy cnoco6y миcлeння й пpинципoвoмy, пo-гpoмaдянcьки вiдпoвiдaльнoмy цiлeпoклaдaнню coцiaлiзoвaнoгo iндивiдa. Щo cтocyeтьcя ippaцioнaлiзмy, тo в1н aж н1як ж зacлyгoвye нa icтepичнy дeмoнiзaцiю, oc^^RM e нeвiд'eмнoю cклaдoвoю чacтинoю нaкoпичeння, зacвoeння тa iнтeнcифiкaцiï знaння. Ц cпoнyкae дo виcнoвкy, щo ¡pijaun")^.^.'^! ro-oбxiднo нe зaпepeчyвaти чи iгнopyвaти, a ocмиcлювaти, peгyлювaти, ^orao-зyвaти, йби зpoбити ocвiтнiй ^Kmec eфeктивнiшим i пpoдyктивнiшим. Дoцiльнicть тaкoгo cпocoбy ди cтae тим бiльшe oчeвиднoю, якщo вpaxyвa-ти вceзaгaльнy кpизy пpeдмeтнocтi ocвiти, ïi мeти, cвiтoгляднo-aкcioлo-гiчниx opieнтиpiв тa ocвiтнix пpaктик.
Як зaзнaчae Д. Лepнep, «мoдepнiзaцiя — цe cyчacний тepмiн, який викopиcтoвyeтьcя для xapaктepиcтики cвiтoвoгo пpoцecy, щo вiдбyвaeтьcя впpoдoвж тpивaлoгo чacy — пpoцecy coцiaльниx змш, в peзyльтaтi якиx мeнш poзвинeнi cycшльcтвa нaбyвaють xapaктepиcтик, пpитaмaнниx бшьш poзвинeним cycпiльcтвaм» [20, З8б].
кнують piзнi тoчки зopy щoдo cyтнocтi мoдepнiзaцiï. Oднi дocлiдни-ки ввaжaють мoдepнiзaцieю пepexiд в1д тpaдицiйнoгo cycпiльcтвa дo cy-чacнoгo, 1нш1 вiдзнaчaють дв1 фaзи мoдepнiзaцiйниx пepexoдiв — вщ a^ papнoгo дo iндycтpiaльнoгo тa в1д тpaдицiйнoгo дo cyчacнoгo coцiyмy, a дexтo витлyмaчye мoдepнiзaцiю eдиним пpoцecoм, який був зaпoчaткo-вaний бypжyaзнoю peвoлюцieю в Hiдepлaндax y 1580 poцi, тpивae дoci й вiдбyвaтимeтьcя щoнaймeншe впpoдoвж XXI cтoлiття. 3a вeликим paxyн-кoм, мoдepнiзaцiя — цe бyдь-якe динaмiчнe, cвiдoмo peгyльoвaнe i якicнo oптимiзoвaнe пepeтвopeння в eкoнoмiчнiй i пoлiтичнiй cфepax cycп^ьcтвa.
Пpиpoдa i мexaнiзм ди мoдepнiзaцiï кopeлятивнo yзгoджyeтьcя i змicтoвнo пepeгyкyeтьcя 1з кoнцeпцieю «викликa/вiдпoвiдi» A. ^йнб^ якa пoлягae в тому, щo дeякий зoвнiшнiй виклик пpoбyджye в cycпiльcтвi внyтpiшнiй кpeaтивний iмпyльc, кoтpий cтимyлюe здiйcнeння пepeтвo-pem. Taкими фaктopaми зoвнiшньoгo впливу мoжyть бути пpиpoднi зм1ни, пopaзкa y вшш чи зaгpoзa зaвoювaння з 6oEy cyciдiв. Йдeтьcя як ^o peaльнy, тaк i пpo пoтeнцiйнy зaгpoзy бeзпeцi й нaвiть coцiaльнo-eкo-нoмiчнi ycпixи cyпepникiв.
M. Mиxaльчeнкo apгyмeнтoвaнo дoвiв, щo «пoняття «мoдepнiзaцiя» пoшиpюeтьcя He лишe ня пpoцecи пepexoдy в1д тpaдицiйниx cycпiльcтв дo cyчacниx, a й Ha пpoцecи вдocкoнaлeння cyчacниx тошушв. Зя aнaлoгieю
з poзвиткoм тexнiки i тexнoлoгiй, будь-який мexaнiзм (y тому чиат й coцiaльний) мoжнa вдocкoнaлити, нaдaючи йoгo функц1ям бiльшoï eфeк-тивнocтi. Toмy мoдepнiзaцiйний пщнд мoжнa i тpeбa пoшиpювaти тятж Ha poзвинeнi cycпiльcтвa. У цьoмy paзi вiдпaдe нeoбx1днicть в aмopфниx кoнцeпцiяx «пocтмoдepнiзaцiï», як1 знижують чгтккть пoлiтoлoгiчнoгo, eкoнoмiчнoгo i coцioлoгiчнoгo aнaлiзy» [9, 39].
Дocвiд мoдepнiзaцiï твepдить, щo вiдбyвaeтьcя poзгaлyжeння мo-дepнiзaцiйниx тип1в: ïx виявляeтьcя щopaзy бmьшe i вoни вiдпoвiдaють piзним лoкaльним мoжливocтям. У няш чac м^жикв^ть мoдepнiзaцiй-hmx пiдxoдiв e нopмoю, a iнвapiaнтний взipeць, дo я^го cлiд пpaгнyти, вce бmьшe poзмивaeтьcя. Як зaзнaчae Ш. Aйзeнштaдт, npaKmxa peirnep-пpeтaцiï зaxiднoгo зpaзкa poзвиткy ня ocнoвi мicцeвиx кyльтypниx oco6-ливocтeй тя iдeнтичнocтeй в yмoвax глoбaлiзaцiï нaбyвae бeзпepeчнoï лeгiтимнocтi.
Hmhí бeзпepcпeктивнoю e як вecтepнiзaцiя бeз мoдepнiзaцiï (pyn-няцм тpaдицiйнoгo cycпiльcтвa), тяк i мoдepнiзaцiя бeз вecтepнiзaцiï (вик-лючнo Ha пiдcтaвi влacнoï iдeнтичнocтi. Haздoгaняючa мoдepнiзaцiя з пя-paлeльнoю нaявнicтю вecтepнiзaцiï i мoдepнiзaцiï нaбyвae oзнaк xracm-нoгo типу poзвиткy. Щoпpaвдa, i цeй тип мoдepнiзaцiï пepeбyвae в cтaнi дeякoï кpизи з oглядy ня тpaнcфopмaцiю caмoгo Зaxoдy, глoбaлiзaцiю i ceгмeнтизaцiю зpaзк1в poзвиткy. Згiднo з C. Гaнтiнгтoнoм, нoвий œp-cпeктивний нaпpямoк poзвиткy пoлягae в тoмy, щoб ня ocнoвi здiйcнeн-hoï вecтepнiзaцiï шукяти влacнi кyльтypнi ocнoви пpoцeciв мoдepнiзaцiï.
Щкявим, пpoтe мaлoдocлiджeним, зaлишaeтьcя питяння щoдo тeope-тичниx oбfpyнтyвaнь мoдepнiзaцiï в чacoвoмy i пpocтopoвoмy кoнтинyyмi CPCP. Щo cтocyeтьcя iнтepпpeтaцiй дoцiльнocтi мoдepнiзaцiï, тo зя Hernm-caними пpaвилaми в CPCP ïx мoгли oпpилюднювaти лишe reHcexm KПPC. Якщo пepeйти ня пepcoнaлiï, то пepшим i вoднoчac ocтaннiм пpoвiдникoм мoдepнiзмy ня piвнi peзoнaнcниx тeopeтичниx дocлiджeнь був Юpiй Aндpoпoв з1 cвoeю пpoгpaмнoю пpaцeю «Ha piвнi вимoг cyчacнoï eпoxи». Пoпpи дoвoлi yмoвнy кopeляцiю змicтoвнoï чacтини щй poбoти тя ïï нязви, вжe caм зaгoлoвoк cпpaвив icтoтний вплив ня nprnep-maння yвaгu дo oчeвuднux i нeyxuлънux nompeб moгoчacнoгo paдянcъкoгo cycniлъcmвa вiдnoвiдamu твтму фopмamy (якicнoмy, кiлькicнoмy, cвiтo-гляднo-aкcioлoгiчнoмy i т.п.) cyчacнocmi — maкше тщум вunaдe з oбoймu nеpедoвux, cкomumъcя дo ap'epгapдy безnеpcnекmuвнux.
Звотяйто, KoH^erai пapaмeтpи oптaтивнoгo фopмaтy cyчacнocтi мяли тeндeнцiйний i дeмaгoгiчний вигляд, пpoтe з тoчки зopy нayкoвoï eвpиcтичнocтi cпpaвa буля зpoблeнa: мaxoвик тeopeтичниx пoшyк1в y ня-^ямку кoнцeптyaльнoгo виoкpeмлeння oптимyмy (^e^^Hoi мoдeлi) cy-чacнocтi зaпycтивcя, i caмe в1н виявивcя пpoлoгoм «нoвoгo миатення»,
«nepecTpoHKi» i t. iH. npaB#onofli6HO, hk6h 3ycHraraa ^ocrai^HHULKO-eKcnepT-Horo cniBTOBapHCTBa b ^aHOMy HanpHMKy 6yraH raeriTHMi3OBaHi, to Kpax CBiTOBOi cncTeMH couiarai3My i CPCP hk6h i Bi^6yBca, to bhhbhbch 6 He HacTi^bKH Bi^nyrHHM i 6oraicHHM, hk y rocno^apcLKO-eKOHOMMHOMy $op-MaTi, TaK i Ha piBHi po3Koray MacoBoi cbwomoctL Ockmlkh x KOHuenTyaraLHi aMOpTH3aTOpH Kap^HHaraLHHx cycniraLHHx nepeTBOpeHL Ha MOMeHT ixHLoi aK-THBauii 6yraH Bi^cymi, to He ^hbho, ^o 6ara npaBHraa TeraeoraorraHa, uiHHicHa, reono^iTHHHa, rocno^apHHULKa i t. n. po3ry6raeHicTL, xaoTH3M, cna3MaTHHHa KOH'roHKTypHicTL TO^O.
no^iTHHHoi MOflepHi3aui'i nepmoneproBe 3HaneHHH Mae TeopeTrn-hhh aHarai3 i npaKTHHHe po3B'H3aHHH npo6raeMH ni^BH^eHHH e^eKTHBHocri B^a^H, pauioHarai3auii noraiTHHHHx cHcTeM cycniraLcTBa, 3a6e3neneHHH npaB i cbo6o^ iH^HBi^a. noraiTHHHa MOflepHi3auifl Moxe 3fliHcHroBaTHcH ^OBorai aB-tohomho Bifl eKOHOMi^HHx Ta couiaraLHHx yMOB. 3pemToro, ocTaHHi TaKox MOxyTL 3flincHroBaTH MO^epHi3auiHHHH po3bhtok He3araexHO Bia; noraiTHHHoi MO^epHi3auii. Uh o6cTaBHHa ^opMye npe^Merae norae oth MO^epHi3auiHHoi no^iBapiaTHBHocTi.
^k craymHO 3a3Hanae 3 uLoro npHBO^y M. MHxaraL^eHKO, «hk^o 3aMicTL pearaLHoi MOflepHi3auii cTBOproeTLcH BipTyaraLHHH o6pa3 MO#epHi3au;ii, Ha ^o^a-tok ^e h cnoTBOpeHHH ^hkhmh ^aKTOpaMH pearaLHocri, to 3aMicTL ocraHHLoi 3'HB^HeTbcH mTy^HO cTBOpeHHH o6pa3 MO^epHi3auii — cBoepiqHHH roMyHKyra, hkhh BHTrayManyeTbcH hk MO,aepHi3auifl, iMnyroHH pearaLHicTL. 3aMicTL pearaL-hhx pe^opM b YKpaiHi noBHOuiHHO ^yHKuioHyroTL Mi^H i BipTyaraLHi o6pa3H, hki BiqirparoTL poraL pearaLHocri, KOTpa npeTennye Ha cTaryc noBHOuiHHoi. y cBiTi BipTyaraLHoi MO^epHi3auii Bi#6yBaroTLcH ^HcKycii npo mraHxH i 3aco6H pe-$opM, npHHMaroTLcH 3aKOHH i yxa3H, HaTOMicTL pearaLHicTL 3araHmaeTLcH He-nopymHoro. Pe^opMH nepeTBOproroTLcH Ha Mi$, eKOHOMiKa na^ae, a ^eMO-KpaTiH i npaBOBa ^epxaBa MaroTL o3HaKH Mpii» [9, 65].
KpiM Toro, icTOTHoro nepemKO^oro Ha mraaxy e^eKTHBHoi MO^epHi3auii e Ta o6craBHHa, ^o «b yKpaiHi ^e couiaraLHO He o^opMHraacH cHraa, cnpOMOx-Ha caMocTiHHO oho^hth npouec MOflepHi3auii. HHHimHiH ni^npHeMHHULKHH npomapOK — ue nepeBaxHO raroMneH-6ypxya3iH 3 ^ochtl hh3lkhm KyraLTypHO-ocbIthIm piBHeM, HKa He po3yMie oco6raHBocTeH cBoro cTaHOBH^a b cycniraL-ctbI, thx o6MexeHL, ^o BHnraHBaroTL 3 HLoro, a TaKox cboix o6ob'h3kib» [8, 83]. 3BH^aHHO, icHyroTL i uiraKOM o6'eKTHBHi Tpy^HO^i h npo6raeMH mo-aepHi3auii, onTHMi3auii ^yHKuioHaraLHHx MoxraHBocTeH cynacHoro yxpaiH-cLKoro couiyMy. Ha hhx, 3OKpeMa, Haroraomye O. HoBaKOBa: «Oco6raHBa cxraa^HicTL cycniraLHHx nepeTBOpeHL b yKpaiHi noraHrae b TOMy, ^o yxpaiH-cLKe cycniraLcTBO 3fliHcHroe noTpiHHy TpaHc^opMauiro: o^HonacHO BHKOHy-roTLcH 3aB^aHHH pHHKOBoro pe^opMyBaHHH eKOHOMiKH, ^eMOKpaTH3auii Ta cTBOpeHHH HauioHaraLHoi ^epxaBH» [11, 87].
^onpaB^a, 2010 piK 3a KpHTepieM ^eMOKpaTH3auii bhhbhbch npOBaraL-hhm: y peHTHHry Freedom House yKpaiHa 3HH3HraacH Ha 14 nyHKTiB. Ue HaH-6iraLmHH 3aHena^ ^eMOKpaTii cepe^ KpaiH GBponH («Democracy Index 2010»,
Economist Intelligence Unit). Украша також засвщчила пад1ння на 42 схо-динки в рейтингу свободи слова (за верс1ею «Репортер1в без кордон1в») i останне м1сце серед европейських краш у рейтингу економ1чних свобод (дослщження Heritage Foundation та Wall Street Journal).
Як зазначае Т. Парсонс, «рух до модершзаци охопив весь св1т. Елгта бГльшост немодерн1зованих суспГльств сприймае найважлив1ш1 ц1нност1 сучасност1 — насамперед цшностГ, котр1 стосуються економ1чного роз-витку, осв1ти, полГтично! незалежност1 та деяких форм демократГ!. Хоча ГнституцГалГзацГя зазначених цшностей впродовж тривалого часу ще зали-шатиметься суперечливою, прагнення до модершзаци в незахщному св1т1, най1мов1рн1ше, не призупиниться» [13, 182].
Ниш на р1вш теоретичного дискурсу юнуе жорстке протистояння м1ж iнсmиmyцiйнoю та idea^Umw парадигмами модершзаци. МГж шшим, «з плином часу в1рогщшсть !х позитивного синтезу аж н1як не зростае. Скор1ше, можна констатувати посилення конфронтаци м1ж ними» [17, 158]. Вт1м зазначене концептуальне протистояння базуеться переважно на шерци самого протистояння, а не на несушсних свггоглядно-функц1ональних принципах i способах досягнення модершзацшно! мети.
Насправд1 ж щ концептуальн1 пщходи не стГльки взаемовиключають, ск1льки взаемодоповнюють один одного: пролог будь-яко! модершзаци не-можливий за вщсутносп щеацшно! складово!, реал1защя яко! на практищ набувае плот й кров! лише в раз! належного шституцшного забезпечення. Отже, в даному раз1 доречно вести мову не про «або/або», а про «Г/Г». Можна погодитися з тезою, згщно з якою для авторитарно! модел1 «характерна пщвищена роль пол1тичного фактора, що обумовлюеться недо-статшстю внутр1шн1х, орган1чних умов для модершзаци. Саме тому держава та модершзаторська елГта мають певний час виступати Гн1ц1аторами й орган1заторами полгшчного процесу» [11, 84].
Значного поширення набуло уявлення про трансформац1ю як гли-бинну як1сну зм1ну суспГльства, котра не завжди сприяе стабшьносл, а часом викликае нав1ть дестабшзащю та руйнування. Натом1сть мо-дершзацм визначаеться як усп1шна трансформац1я, що обумовлюе про-гресивний розвиток. Попри аргументацшну зручн1сть, таке твердження не зовс1м i не завжди вщповщае д1йсност1. Р1ч у т1м, що модершзащя хоч i прагне досягти суспшьно! стабшзацп, але обов'язково на новому, як1сно вищому р1вн1 розвитку. Тобто вона практично н1коли не супровод-жуеться стабшзащею Гснуючих сощальних структур — навпаки, нама-гаеться !х дискредитувати й дезорган1зувати, оск1льки лише в цьому раз1 доцГльшсть модерн1зац1йних перетворень набувае ознак переконливо'!, неухильно! потреби.
Модерн1зац1я супроводжуеться суперечливою взаемод1ею м1ж проце-сом диференщаци ролей, статус1в i функц1й у сощальнш систем1 та !х rnme-гращею на новому функц1онально-1нструментальному р1вш. У результат1 функц1ональн1сть на «виходЬ системи пщ час модершзаци не вщповщае
piвню вимoг, який нeoбxiдний нa «вxoдi». Bлacнe, цe й зyмoвлюe дecтa-бiлiзaцiйнy нaпpyгy. Moжнa cтвepджyвaти, щo дecтaбшзaцiя e cвoepiднoю цiнoю, кoтpy cycпiльcтвo cплaчye зa oптимiзaцiю cвoïx фyнкцioнaльнo-iнcтpyмeнтaльниx мoжливocтeй нa якicнo вищoмy piвнi poзвиткy, пepexiд дo ягаш вiдбyвaeтьcя зacoбoм дecтaбiлiзaцiï i зaгaлoм cпpocтyвaння жж-peдньoгo piвня.
3peштoю, щo cлyгye пpичинoю нe жд™ aдeквaтниx poзмeжyвaльниx л1н1й м1ж mpaнcфopмaцieю як нecmaбiлънicmю тa Modeprn3a^ew як eфeкmuв-тю cma6ui3a^ew co^yMy? B œprny чepгy, нeкopeктнo визнaчeнa ^и-тepiaльнa oзнaкa cyтнicнoï дeмapкaцiï. Hacпpaвдi ocнoвy poзмeжyвaння cклaдae нe фaктop cтaбiльнocтi, a фopмaльнo-змicтoвний acпeкт: якщ mpaнcфopмaцiя e змiнoю, пepeглядoм i poтaцieю фyнкцioнaльнo-iнcтpy-мeнтaльнoï фopмu i^^arn™ (м1ж 1ншим, цe oчeвиднo жвгть cyro eтимo-лoгiчнo), тo мoдepнiзaцiя пepeдбaчae Micmoeuy, cвiтoгляднo-тeлeoлoгiчнy i пapaдигмaльнy пepeбyдoвy життeдiяльнocтi.
Щe oднieю ^ичигою, якa зaвoдить нa дocлiдницькi мaнiвцi, e жви-пpaвдaнa caкpaлiзaцiя фaктopa cтaбiльнocтi, йoгo coцiaльнoï знaчyщocтi. Для тога, щoб ocягнyти нeoднoзнaчнicть i aмбiвaлeнтнicть цьoгo ^и-тepiaльнoгo opiernrapa, дocтaтньo cфopмyлювaти пpocтe pитopичнe зaпи-тaння: чи зaцiкaвлeнe cycпiльcтвo (ж йoгo oкpeмi пpeдcтaвники, rapM-paтивнi гpyпи, клaни i т. п., a cycпiльcтвo в цiлoмy) в cтaбiлiзaцiï кopyпцiï i злoчиннocтi, aнтинapoднoï coцiaльнo-eкoнoмiчнoï пoлiтики i poзбaзapю-вaння зa бeзцiнь ocнoвниx фoндiв, вapвapcькoгo вiднoшeння дo пpиpoдo-кopиcтyвaння i emrtoriï в цiлoмy? Bciм зpoзyмiлo, щo тaкa, з дoзвoлy œa-зaти, «cтaбiльнicть» e пpoлoгoм дo нaйcтaбiльнiшoï cтaбiльнocтi в cвiтi — cтaбiльнocтi цвинтapнoï ТИШ1.
Жoдeн coцiyм ж мae пoтpeби в cтaбiльнocтi пoдiбнoгo ^тунку. Бiльшe тoгo, caмe пepcпeктиви тaкoï cтaбiльнocтi виявляютьcя нeoбxiд-тою i дocтaтньoю пpичинoю, дieвoю cпoнyкoю для peвoлюцiй, гpoмa-дянcькиx вoeн тa iншиx coцiaльниx кaтaклiзмiв. Якщo ми cпpaвдi ycвiдoмлюeмo нeбeзпeкy coцiaльнoï дecтpyкцiï, тo мaeмo нaпoлягaти ж ж cmaбiлънocmi в npuнцuni, a ж cma6ubmcmi m твних принцитх. Шр цe зa пpинципи? Biдпoвiдь cфopмyлювaти нe cклaднo: дeмoкpaтизм, ^o-зopicть д1й влaди, пyблiчнicть pirnem як нa cтaдiï oбгoвopeння, тaк i y фaзi пpийняття, кoнцeптyaлiзoвaнa i apгyмeнтaцiйнo вивipeнa cтpaтeгiя i тaктикa cycпiльнoгo буття y coцiaльнoмy пpocтopi й чaci. У дaнoмy paзi йдeтьcя пpo argumentum minimum probans1, npo causa movens2 cycшльнoï життeдiяльнocтi, якa в yкpaïнcькиx yмoвax пoки щo нeзбaгнeнним чинoм ж лишe нe втiлюeтьcя нa пpaктицi, añne кoнцeптyaлiзyeтьcя i нaвiть ж aлapмiзyeтьcя нa тeopeтичнoмy piвнi.
1 Apгyмeнт, якoмy пpитaмaнний нaдлишoк дoкaзiв (лaт.).
2 Pymiйнa cилa (шт.).
Hopбepтy BiHepy мятежить дoтeпнe мeтaфopичнo-пpoблeмнe зя-yвaжeння: «Mm змшили cвoe oтoчeння pa^Ka^Ho, щo тeпep
пoвиннi caмi змиит^я, яби вижити в цьoмy oтoчeннi» [б, 42]. Ч1ткя кopeлятивнa зaлeжнicть кoмпoнeнтiв тpiaди мoдepнiзaцiя ocвimu — згyp-myвaння нaцiï — кoнкypeнmocnpoмoжнicmъ дepжaвu мae нябути oзнaк зpoзyмmoï i oчeвиднoï як для влaднoï вepтикaлi Укpaïни, тяк i для ^o-мaдянcькoгo cycшльcтвa, cтaти cвoepiдним кaтeгopичним iмпepaтивoм cycпmьнoï життeдiяльнocтi. Лишe зя тaкиx yмoв нади ня iнтeнcивний poзвитoк yкpaïнcькoгo coцiyмy мятимуть oзнaки oб'eктивниx i кяуз^ь-ho випpaвдaниx.
Лiтepaтypa:
1. Гpигopьян БТ. Филocoфия o cyщнocти чeлoвeкa / Б.T.Гpигopьян. — M.: Hay-xa, 1973. — 2б4 c.
2. Дeнь. — 5 гpyдня 2005 p.
3. Kaмiнcькa O.B. Paцioнaльнe тя ippaцioнaльнe в yпpaвлiннi нaвчaльним зaклa-дoм: мoнoгpaфiя / O.B.Kaмiнcькa / зя няук. peд. B.П.Бexa; MiH^o ocвiти i няуки Укpaïни, Ha^ пeд. ун-т 1м. M.П.Дpaгoмaнoвa. — K: Bид-вo HПУ iмeнi M.П.Дpaгoмaнoвa, 2010. — 192 c.
4. Kpeмeнь B.Г. Ф1лocoфiя людинoцeнтpизмy в ocвiтньoмy пpocтopi / BT.Kpe-мeнь. — 2-e вид. — K.: T-вo «Звякня» Укpaïни 2010. — 520 c.
5. Лeoнтьeв Д.. Пcиxoлoгия cмыcлa: пpиpoдa, cтpoeниe и динaмикa cмыcлoвoй peaльнocти / Д.A.Лeoнтьeв. — M.: Cмыcл, 1999. — 512 c.
6. Людиня i пoлiтикa. — K., 2000. — № 1. — C. 40-47.
7. Mapкyзe Г. Oднoмepный чeлoвeк / Г. Mapкyзe; [пepeвoд]. — M.: «REFL-book», 1994. — 3б8 c.
8. Mиxaйлoвcькa O. Iнcтитyти гpoмaдянcькoгo cycп1льcтвa i фopмyвaння weo-лoгiï мoдepнiзaцiï в Укpaïнi / O. Mиxaйлoвcькa // Пoлiтичний мeнeджмeнт. — 200б. — № 3. — C. 81-88.
9. Mиxaльчeнкo H. Укpaинcкoe oбщecтвo: тpaнcфopмaция, мoдepнизaция или лимитpoф Eвpoпы? / H. Mиxaльчeнкo. — K.: Институт coциoлoгии HAHУ, 2001. — 440 c.
10. Mocкoвичи C. Bex тoлп. ^TOpmHecKmn тpaктaт пo пcиxoлoгии мacc / C. Mocxo-вичи; [пep. c фp.]. — M.: «^ernp пcиxoлoгии и пcиxoтepaпии», 1998. — 480 c.
11. Hoвaкoвa O. Aвтopитapнa i дeмoкpaтичнa мoдeлi пoлiтичнoï мoдepнiзaцiï / O. Hoвaкoвa // Пoлiтичний мeнeджмeнт. — 200б. — Cпeцiaльний вину^. — C. 82-89.
12. Opтeгa-i-Гacceт X. Teмa нaшoï дoби / X. Opтeгa-i-Гacceт // BmôpaHi твopи. — K.: Ocнoви, 1994. — 428 c.
13. Пapcoнc T. Cиcтeмa coвpeмeнныx oбщecтв / T. Пapcoнc; [rnp. c янгл.]. — M.: Kemaip, 1997. — 408 c.
14. Рубцов В.П. Засоби громадсько! учасп / В.П.Рубцов // Науково-практичний зб1рник. — К.: Екософш, 2003. — 100 с.
15. Сигеле С. Преступная толпа / С. Сигеле // Преступная толпа. — М.: Институт психологии РАН, Издательство «КСП+», 1998. — 320 с.
16. Успенский П.Д. Новая модель Вселенной / П.Д.Успенский; [пер. с англ.]. — СПб: Издательство Чернышёва, 1993. — 560 с.
17. Фатинков А.Н. Кто должен править: люди или законы, массы или личности. Антология экзистенциальной автократии / А.Н.Фатинков // Полис. — 2005. — №2. — С. 155-161.
18. Фрейд З. Психология масс и анализ человеческого «Я» / З. Фрейд // Преступная толпа. — М.: Институт психологии РАН, Издательство «КСП+», 1998. — 320 с.
19. Щедровицкий Г.П. Избранные труды / Г.П.Щедровицкий. — М.: Мысль, 1995. — 280 с.
20. Lerner D. Modernization / D. Lerner, J. Coleman, R. Dore // International Encyclopedia of the Social Sciences. — 1968. — Vol.10.
Зореслав Самчук. Концептуальные приоритеты научно-образовательной сферы как элемент системы общественной модернизации.
Эффективная модернизация современного украинского общества, приведение его в соответствие с требованиями функционирования развитых стран является невозможной при отсутствии теоретического осмысления и воплощения на практике функционально убедительных концептуальных приоритетов научно- образовательной сферы, которые в наше время обретают признаки решающего элемента системы модернизационных преобразований (преобразование, претворение).
Zoreslav Samchuk. Conceptual Priorities of the Research and Education Areas as Elements of Social Modernization System.
Effective modernization of contemporary Ukrainian society and bringing it into compliance with the functioning of the developed countries is not possible in the absence of theoretical understanding and implementation in practice functionally convincing conceptual priorities of scientific and educational spheres, which in our time become a decisive element of the modernization reforms system.
