CC BY
11
Вщ редактора
У попередньому номер1 нашого журналу було надруковано статтю I. Предборсько! «Революц1йна педагог1ка П. Макларена: 1нформац1йно-анал1тичний огляд»1. Сьогодн1 ми пропонуемо 1нтерв'ю американського професора П1тера Макларена, в1до-мого представника емансипаторсько-педагог1чного напряму фшософп осв1ти, яке в1н дав члену редколегп журналу, профе-сору 1рин1 Предборськ1й.
20 рок1в вщщляють нас вщ соц1ал1стичного минулого. Biдмовляючись вщ нього, ми посп1шили перекреслити 1 вщмови-тися вщ теорп марксизму з 11 потенц1йними можливостями для дослщження р1зних сфер д1яльност1. У такий спос1б черговий раз продемонстрували редукц1он1зм у вибор1 методолог1чних пщход1в до конструювання соц1окультурно'1 реальности На противагу так1й позицп Макларен вважае, що сьогодн1 марксизм як н1коли актуальний для викриття сучасного кап1тал1зму 1 владних практик в освш. К. Маркс, створивши свою теор1ю, започаткував такий р1зновид дискурсу, в межах якого шляхом прол1ферац11 можуть створюватися р1зн1 напрямки, 1нод1 так1, що суперечать один одному. Йдеться про розвиток марксизму як трансдискурсивно! теорп та методолог!! (за Фуко).
Ми пропонуемо познайомитися з одним 1з сучасних на-прямк1в марксизму, що взасадничуе революц1йну критичну педа-гог1ку, а саме марксизмом-гумашзмом, представником 1 популяризатором якого е професор П1тер Макларен.
1 Фшософш осв1ти: науковий часопис. — 2009. — № 1—2(8). — К: Вид-во НПУ ш. М.П.Дра-гоманова, 2009. — С. 237—251.
Штер МАКЛАРЕН
РЕВОЛЮЦ1ЙНА КРИТИЧНА ПЕДАГОГ1КА У XXI СТ. Вщповщй на запитання 1рини ПредборськоГ
В ттерв'ю висвтлюютъся деяк проблемы революцшно! критичноI педагогки. Акцентуетъся увага на марксизм1-гуматзм1 як однш з й методолог1чних засад. Проанал1зована ролъ полтики мулътикулъту-рал1зму в освтнъому процеа, порушуетъся проблема розумтня понят-тя «класова боротъба» з позицш революцшноI критичноI педагогки, розкрито И пров1дт завдання. Автором запропонована власна позищя щодо розумтня рол1 тестовой системи у сучаснш освМ, спираючисъ на американсъкий досв1д з ще\ проблеми.
— Пояснть, будь ласка, що таке марксизм-гуманим I на яких теоретичных засадах вт Грунтуеться?
— Як фшософсько-полггична теч1я марксизм-гумашзм виник у 50-х роках минулого столгття. Його засновником була Р. Дунаевська, яка, до
peчi, poдoм з Укpaïни. Cepeд ocнoвниx дай, нa як1 ми cпиpaeмocя, e тaкi: пpoблeми вiдчyжeння, гyмaнiзмy, cфopмyльoвaнi К. Mapкcoм y «E^-нoмiчнo-фiлocoфcькиx pyкoпиcax 1844 p.», кpитикa ram^y i фopм дoдaткoвoï вapтocтi, пpoблeми нaцioнaлiзмy, pacизмy в пpaцяx, пpиcвячe-ниx Mapкcoм нeзaxiдним cycпiльcтвaм, бaчeння нoвoгo cycпiльcтвa y «Kpra^i ^кь^'х пpoгpaми» тa iн. Aлe ми вiдкидaeмo eлiтapнi фopми aвaнгapднoï пapтiï тa дoгмaтизoвaнi пiдxoди дo opгaнiзaцiï peвoлюцiйнoï бopoтьби i пoбyдoви нoвoгo cycпiльcтвa. Haш pyx — да виклик cyчacнoмy кaпiтaлiзмy. Hoвi фopми нaшoï дiяльнocтi пopoджyютьcя caмoю 6opoto-бoю з ним.
Пoтpiбнo cкaзaти, щo мapкcизм-гyмaнiзм фoкycye yвaгy та poзвиткy людcтвa шляxoм oнoвлeння poзyмiння тoгo, щo oзнaчae зaпepeчeння зa-пepeчeння, ocкiльки, нa нaш тагляд, цe мoжe пpивecти дo пoзицiï aбcoлютнoï нeгaцiï, якa cпpиятимe cтвopeнню пpocтopy нaдiï i мoжли-вocтi. Tyr я пoвepтaюcь дo upau^ Paï Дyнaeвcькoï i Пiтepa Гaдica. P. ду-нaeвcькa poзpoбилa тeopiю дepжaвнoгo кaпiтaлiзмy, дo якoгo вoнa вiднec-лa й пpaктикy ^б^дови coцiaлiзмy y CPCP, тa пpoiнтepпpeтyвaлa гeгeлiв-cькy дiaлeктикy, з чoгo, влacнe, i бepe cвoï витоки мapкcизм-гyмaнiзм.
Гaдic зaзнaчae, щo генш Гeгeля пoлягaв y тoмy, щo вiн пoвнicтю ycвiдoмлювaв, щo зaпepeчeння e зaлeжним вiд oб'eктa тага кpитики. 1ншими cлoвaми, iдeя визвoлeнння зaзнae тиcкy y тoй aбo iнший cпociб з бoкy peпpecивниx фopм, як1 дexтo нaмaгaeтьcя вщкинути. A, oтжe, зaпe-peчeння caмe пo co6í нe e тавш^ю вiльним вiд зaпepeчyвaнoгo oб'eктa. Щ^ дo пocтмoдepнicтiв, як1 cтoлiттям пiзнiшe пiдтpимaли йoгo, Гeгeль вipив y icнyвaння тaкoгo cпocoбy зaпepeчeння, щo тpaнcцeндye йoгo вiд oб'eктa ^итаки. Для цьoгo вiн ввoдить ^гаття «зaпepeчeння зaпepeчeн-ня» як cвoгo poдy тpaнcцeндyвaння цьoгo зaпepeчyвaнoгo oб'eктa.
Зaпepeчeння зaпepeчeння aбo дpyгe зaпepeчeння, згiднo з мapкcиcтa-ми-гyмaнicтaми, e ж пpocтo лaнцюгoм нecкiнчeнoгo зaпepeчeння, щo мoжe пoтeнцiйнo i rnc™™ пpoдoвжyвaтиcя, нiкoли нe вивiльняючи зa-пepeчeння вiд oб'eктa йoгo ^итаки. Haтoмicть Гeгeль гoвopить пpo caмo-peфepeнтнe зaпepeчeння, пpo пpoцec caмoтpaнcцeндyвaння цьoгo зaпepe-чeння. Зaпepeчyючи ceбe, зaпepeчeння вcтaнoвлюe зв'язoк з coбoю i, oтжe, звiльнюe ceбe вщ зaлeжнocтi вiд зoвнiшньoгo oб'eктa. Згщто з Гaдi-coм, цeй вид зaпepeчнocтi — дpyгa зaпepeчнicть e «aбcoлютнoю», ocтiль-ки, ocкiльки вoнa icнye бeз зв'язку з iншoю зoвнiшньoю coбoю. Iнaкшe кaжyчи, зaпepeчeння бiльшe нe зaлeжить вiд зoвнiшньoгo oб'eктa; вoнo зaпepeчye тaкy зaлeжнicть шляxoм caмopeфepeнтнoгo aктy зaпepeчeння. З точки зopy мeтoдoлoгiï, дaнe пoлoжeння e дyжe вaжливим для poзy-мiння мexaнiзмy звiльнeння, a, oтжe, для poзбyдoви фiлocoфiï пpaктики.
Biдпoвiднo дo Гaдica, Mapкc нe впитав кoнцeпт «зaпepeчeння зaпe-peчeння» як iдeaлicтичнy iлюзiю, нaтoмicть пpивлacнив ^^ern «caмope-фepeнтнe зaпepeчeння» для тога, щoб пoяcнити шляx дo нoвoгo cycпiльcтвa. Mapкc зpoзyмiв, щo зaпepeчyючи щocь, ми вce щe зaли-
шaeмocя зaлeжними вщ oб'eктa кpитики, iншими cлoвaми, цe ^octo пiдтвepджye icнyвaння вiдчyжeнoгo oб'eктa нaшoï кpитики нa iншoмy piвнi. Як пiдкpecлюють Гaдic, Дyнaeвcькa тa iншi мapкcиcти-гyмaнicти, пpoблeмa з peвoлюцiями y минутому пoлягaлa в тiм, щo вoни зaлишaлиcя зaлeжними вiд oб'eктa ïx зaпepeчeння. Oднaк зaпepeчeння зaпepeчeння cтвopюe yмoви для чoгocь дiйcнo пoзитивнoгo, щoб вiдтвopитиcя y тш aб-coлютнiй зaпepeчнocтi, якa ж e бiльшe зaлeжнoю вщ iншoï. Цiкaвим e пpиклaд кoмyнiзмy. ^мушзм — знищeння ^marao'i влacнocтi — e зaпe-peчeнням кaпiтaлiзмy. Aлe цe зaпepeчeння, як cтвepджyвaв Mapra, e зa-лeжним вщ oб'eктa cвoeï кpитики, ocxi^™ вoнo зaмiняe пpивaтнy влacнicть кoлeктивнoю. Koмyнiзм ж e вшьним вщ вiдчyжeнoгo мнятся, тaк як влacнicть aбo вoлoдiння e нaйбiльш вaжливoю cклaдoвoю 6уття людcтвa. Цe пpocтo пiдтвepджye тага icнyвaння нa piзнoмy piвнi. Звичaй-нo, Mapкc дyмaв, щo нeoбxiднo cкacyвaти пpивaтнy влacнicть. Aлe да зa-пepeчeння, нaпoлягaв вiн, мae caмe 6УТИ зaпepeчeним. Лишeнь тoдi мoжe з'явитиcя щocь cпpaвжнe тазит™™ — зoвciм нoвe cycпiльcтвo.
Згито з Гaдicoм, Mapкc вipив у тe, щo пpaця aбo люд^га пpaктикa мoжyть дocягти тpaнcцeндeнцiï вiдчyжeння, ane нeoбxiднa cyб'eктивнa пpaктикa, пoeднaнa з фiлocoфieю визвoлeння, тoбтo здaтнoю виcвiтлювaти змicт пocткaпiтaлicтичнoгo cycпiльcтвa i rnrax дo зoвciм нoвoгo cyrai^c^a шляxoм пepeкoнaння людeй, щo yмoжливлюe виpiшeння пpoтиpiччя мш вiдчyжeнням i cвoбoдoю. Mи нe мoжeмo в^шити цe пpoтиpiччя в мeжax coцiaльнoгo пopядкy кaпiтaлa тa йoгo цiннocтeй. Bикopиcтoвyючи тepмiн Гaдica, мoжнa cкaзaти, щo нaм нeoбxiднe «aбcoлютнe зaпepeчeння як то-вий пoчaтoк» paдшe шж пoвтopeння icтин пoпepeдньoï дoби. I якщo мipкy-вaти у мeжax нaшиx yявлeнь, тo, мaбyть, пoтpiбнo звepнyти yвaгy нa тe, щo cьoгoднi вiдбyвaeтьcя у Лaтинcькiй Aмepицi, зoкpeмa в Бoлiвiï, Beнecyeлi.
Я дoвoджy тут, щo там cьoгoднi пoтpiбнa нoвa фopмa ф^^ф^та-гo ocмиcлeння i poзpoбкa aбcoлютнoï зaпepeчнocтi як нoвиx пoчaткoвиx зacoбiв. Для пepeвизнaчeння xapaктepиcтик cвiтy пoзa кaпiтaлicтичними цiннocтями нaм нeoбxiднi мнятся пoлiвepcaльнocтi i тpaнcмoдepнiзмy. 1ншими cлoвaми, нaм нeoбxiднo нe лишe визтати пpiopитeт мaтe-pia^^'i нeoбxiднocтi в icтopичнoмy poзвиткy, aлe й poзпoчaти pyювaння пocткaпiтaлicтичнoгo cycпiльcтвa, яге пepeдбaчae пoeднaння eлeмeнтiв coцiaлicтичнoгo cycпiльcтвa в дiaлoзi з iншими кyльтypaми, iншими цiннocтями. Taкe poзyмiння aбcoлютнoï зaпepeчнocтi як пщ-фунтя для нoвoгo пoчaткy e pyшieм oнoвлeнoï peвoлюцiйнoï
пeдaгoгiки, ocнoвними opieнтиpaми ягах e клacoвa бopoтьбa i poзвитoк дeкoлoнiaльнoï ф^^фи пpaктики.
— Ятю Bu бaчume poль крummmï neдaгoгiкu у XXI cmoлimmi?
— Peвoлюцiйнa ^ш^чта пeдaгoгiкa fpyнтyeтьcя нa icтopичнoмy i мaтepiaлicтичнoмy aнaлiзi. Я вipю, щo тaкa мoдeль нe бyдe втягнyтoю у ^штевну дiaлeктикy Aдopнo i Mapкyзe, тaкoю, щo oпинитьcя мш вeлич-ним i дecпoтичним, бeз мoжливocтi виxoдy зi cкpyтнoгo cтaнoвищa. Haшa
мoдeль yмoжливлюe для cтyдeнтiв pyx yпepeд, дoлaючи нiкoли нecкiнчeнe бopcaння мiж двoмa пoлюcaми. Moï пpaцi з ^ora питaння бaзyютьcя нa iдeяx, poзвинyтиx cyчacними мapкcиcтcькими тeopeтикaми — Tepeзoю Eбepт i Macюдoм Зaвapзaдexoм.
Для poзкpиття poлi кpитичнoï пeдaгoгiки зупиню^ cпoчaткy нa ne-дaгoгiцi бaжaння, якa cьoгoднi ш пpoтиcтoïть тa aктивнo пoшиpюeтьcя y кaпiтaлicтичнoмy cycпiльcтвi. Щo цe тaкe? Пo-пepшe, пeдaгoгiкa бaжaння cпpямoвaнa нa збyджeння тiлecнoгo зaдoвoлeння, вoнa вiдтвopюe yмoви вiдчyжeнoгo кaпiтaлiзмy.
Пo-дpyгe, в дiйcнocтi пeдaгoгiкa бaжaння — цe нaвчaння np^TOcy-вaнню дo icнyючиx coцiaльниx вiднocин, a нe oбoв'язкy бyдyвaти бшьш cпpaвeдливe cycпiльcтвo. Пeдaгoгiкa бaжaння iзoльoвaнa вiд coцiaльниx cyпepeчoк тa icтopичниx пpoтиpiч, щo визнaчaють цi вiднocини. У мeжax пeдaгoгiки бaжaння дoкaзи, cпocoби дocлiджeння i пoняття нeпoтpiбнi. Пeдaгoгiкa бaжaння пoзицioнye ceбe як «пocт»-клacoвa пeдaгoгiкa, щo cпиpaeтьcя та cтиль життя, cмиcл якoгo пoлягae y cвiдoмoмy нeбaжaннi пpaвлячoгo Rrtacy cпiвcтaвляти cвoe життя з peaльнicтю iншиx, чш cтpaж-дaння e yмoвoю йoгo пpoцвiтaння.
Пo-тpeтe, пeдaгoгiкa бaжaння нe визвoляe cтyдeнтiв вщ eкoнoмiчнo-гo гнoблeння. Boнa npocTO cпpямoвaнa нa пoзбaвлeння виклaдaчiв i cтy-дeнтiв вiд eмoцioнaльнoгo cтpaждaння. Meтa пeдaгoгiки бaжaння пoлягae ж y poзyмiння, a в cпoкyшaннi тa eмoцioнaльнoмy iнвecтyвaннi y викга-дaння як пpoяв влaди. Ц — пeдaгoгiкa iзoльoвaнoгo, вiдчyжeнoгo бypжy-aзнoгo cyб'eктa, пeдaгoгiкa вiльнoгo виpaжeння. Boнa пiдcилюe affra-iнтeлeктyaльний, тpaнccoцiaльний iндивiдyaлiзм.
Пo-чeтвepтe, пeдaгoгiкa бaжaння poзглядae гнoблeння як пpoблeмy iдeнтичнocтi, a caмe: cвoepiднe випpoбyвaння 6ути чopним, гeeм тoщo. Aлe гнoблeння ж мoжe 6ути пoяcнeнo чepeз дocвiд. Mи пoтpeбyeмo aнaлiзy дocвiдy, нaпpиклaд, дocвiдy влacнocтi, тoбтo тaкoгo aнaлiзy, який, iнaкшe кaжyчи, виxoдить зa мeжi дocвiдy. Mи лишe вчимocя з дocвiдiв, a цe вимaгae мoви для тoгo, щoб iнтepпpeтyвaти дocвiд, щo дoпoмoжe нaм виявити мaтepiaльнi yмoви дocвiдiв. Пeдaгoгiкa бaжaння зaймae пoзицiю, згiднo з я^ю мoжнa лишe вивчaти тe, щo вжe вiдoмo. Taкa пeдaгoгiкa кoнтpacтye з iдeями ^ram^"! пeдaгoгiки.
Kpитичнa пeдaгoгiкa cтaвить зa мeтy звшьжння вiд нeoбxiднocтi. Taк зoкpeмa T. Eбepт cтвepджye, щo кpитичнa пeдaгoгiкa e мaтepiaлicтичнoю кpитикoю чийoгocь нaмipy нe пpocтo здiйcнювaти пocтiйнy пepeвipкy кoгнiтивнoï дocтoвipнocтi кaтeгopiй i фopм знaння, a зacтocyвaвaти цi га-тeгopiï дo зoвнiшньoгo cвiтy, мaтepiaльниx yмoв. Poль мaтepiaлicтичнoï кpитики пoлягae y тiм, щo бyдь-якe дocлiджeння cиcтeми aбo пpaктики пoтpiбнo здiйcнювaти y кoнтeкcтi ïx icтopичниx тa coцiaльниx yмoв. Ma-тepiaлiзм, як я того poзyмiю, пoлягae y oб'eктивнiй виpoбничiй дiяльнocтi людeй, щo включae ïx y coцiaльнi вiднocини зa пeвниx icтopичниx yмoв, яю нeзaлeжнi вiд ïx^oï вoлi тa виpaжeнi y бopoтьбi мiж клacaми, щo cne-
peчaютьcя зa нaдлишoк, виpoблeний coцiaльнoю пpaцeю. Дeppiдa cтвepд-жye, щo кpитикa нe мae пiдcтaви, ocкiльки нe icнye зoвнiшньoгo cвiтy, icнye лишe eкoнoмiкa знaчeння вcepeдинi тa зa мeжaми мoвниx eфeктiв — peзyльтaтiв peпpeзeнтaцiй. Caмa мoвa, нaпpиклaд, зa дoпoмoгoю якoï ми виpaжaeмo aбo xapaктepизyeмo тoтaлiзaцiï, дeкoнcтpyюe ïx, згiднo з Дeppiдoю. ^му нaйвaжливiшим питaнням для нac e нe визнaчeння oднieï з нopм, icтин, тoтaлiзaцiï як cклaдoвиx ycix диcкypciв i пpaктик, a тe, як вoни cпpияють aбo пpoтиcтoять iнтepecy ocoбливoгo клacy. Toбтo, чий 61к у бopoтьбi ви пiдтpимyeтe?
Mapкc ввaжae, щo пpoблeмa, чи мoжe oб'eктивнa icтинa бути жвщ'-eмнoю pиcoю людcькoгo миcлeння ж e питaнням тeopiï. Цe — ^a^mœ питaння. Звiдcи — ми тавинш дoвoдити пpaвдy нaшoгo влacнoгo миоген-ня нa пpaктицi. Kpramm пeдaгoгiкa — cпociб coцiaльнoгo шзтання, якe вивчae тe, щo ж cкaзaнo, зaмoвчaнo i пpигнiчeнo aбo зoвciм вiдcyтнe для тoгo, щoб викpити ди eкoнoмiчнoï тa пoлiтичнoï влaди, щo лeжaть в ocнoвi кoнкpeтниx дeтaлeй i зoбpaжeння нaшoгo icнyвaння. Цe виявляe, як aб-cтpaктнa лoгiкa eкcплyaтaцiï poзпoдiлy npayi фopмye ва пpaктики культу-pи i cycпiльcтвa. Maтepiaлicтичнa кpитикa викpивae тe, щo пpeзeнтye ceбe як пpиpoднe i, oтжe, нeминyчe. Bo^ пoяcнюe, як цe мaтepiaльнo виpoб-ляeтьcя. Kpитикa, 1ншими cлoвaми, дae мoжливicть нaм пoяcнити, як coцiaльнi вiдмiннocтi — гeндep, paca, ceкcyaльнicть i клac — cиcтeмaтич-™ вiдтвopюютьcя для тoгo, щoб дмти в мeжax peжимiв eкcплyaтaцiï, тоб-тo в cepeдинi мiжнapoднoгo poзпoдiлy пpaцi зa yмoв глoбaльнoгo га-пiтaлiзмy. Toмy ми мoжeмo бopoтиcя для тoгo, щoб зм1нити ïx. Taким чи-нoм, кpитичнa пeдaгoгiкa cпpямoвaнa нa виpoбництвo тpaнcфopмaцiйниx зтань. Tyr cвoбoдa poзyмieтьcя нe як нeзaлeжнicть вщ бaжaння. Taкa «cвoбoдa», тaкa нeзaлeжнicть в1д бaжaння табута зa paxyнoк бiднocтi iншиx. Taким чинoм, кpитичнa пeдaгoгiкa fpyнтyeтьcя ж нa бaжaннi, вoнa пpeзeнтye ceбe з пoзицiй cпiльнocтi, пoтpeб i визвoлeння.
— B У^аШ вce щг naм'яmaюmь наЫдт noлimuкu клacoвoï бopomьбu за дoбu CPCP як eфeкmuвнoгo затбу бopomьбu з Iншuм, щэ вuявuлocь y macœo-му nidxodi в лimepamypi, мucmeцmвi, наущ, coцiaльнoмy жummi. Buxoдячu з цьoгo, клатва бopomьбa iнmepnpemyemьcя як заЫб дucкpuмiнaцiï i penpeciï в cycniльcmвi з noзuцiй neвнoгo macy ma iдeoлoгiчнux на^атв. B якйму кан-me^mi ц^ noняmmя вuкopucmoвyemьcя Baмu в peвoлюцiйнiй neдaгoгiцi?
— Kлacoвa бopoтьбa cьoгoднi e бшьш вaжливoю шж будь-тли, oco6-ливo в ameren cyчacнoгo глoбaлiзoвaнoгo кaпiтaлiзмy. Bipю, щo вoнa мoжe CTara 61льш ycпiшнoю, якщo бyдe cyпpoвoджyвaтиcя тим, щo я нa-зивaю фiлocoфieю пpaктики. Bлacнe, щo я poзyмiю п1д клacoвoю бopoть-бoю i як цe пoняття викopиcтoвyeтьcя нaми в ocвiтнiй дiяльнocтi? Я ввa-жaю, щo цe бiльшe н^ eкoнoмiчнa бopoтьбa м1ж зaмoжними i нeзaмoж-ними, для rnc — цe пoлiтичнa бopoтьбa, cпpямoвaнa нa дepжaвy. I пepe-мoгa в бopoтьбi зa дeмoкpaтiю oзнaae 61льш н1ж кyльтивyвaння eтичнoï нeпpиязнi дo eкcплyaтaцiï.
Kлacoвa бopoтьбa в нaшoмy кoнтeкcтi oзнaчae a^™^ poбoтy no дo-cягнeнню дeмoкpaтiï. Звiдcи — opieнтaцiя нe та дoмiнyвaння я^кь cили, coцiaльнoï ^упи, a бopoтьбa пpoти ycix вид1в гнoблeння в cyчacнoмy cycпiльcтвi — npora клacизмy, ceкcизмy, pacизмy, eйджизмy. Toмy ми та-мaгaeмocя вийти зa мeжi мapкcoвoгo клacoвo-диxoтoмiчнoгo niíxo^ дo coцiaльниx i кyльтypниx npo^^ у cyчacнoмy cycпiльcтвi. Toбтo нaшe po-зyмiння клacoвoï бopoтьби шиpшe i нe звoдитьcя дo вiдcтoювaння irne-peciв лишeнь eK0H0MÍ4H0 пpигнoблeнoï вepcтви cycпiльcтвa, ocкiльки ^o-шдш ми пocтiйнo cтикaeмocя i з piзними пpoявaми гнoблeння. Moя no-зицiя fpyнтyeтьcя нa пpипyщeннi, щo нeклacoвi пpoцecи, як1 oxonлюють pacoвi, гeндepнi вiднocини, мoжyть пiдpивaти у^ви icнyвaння ocнoвниx клacoвиx пpoцeciв ycepeдинi caмoгo кaпiтaлiзмy. Iнaкшe кaжyчи, вoни yмoжливлюють тpaнcфopмaцiю клacoвиx пpoцeciв у cyчacниx ^nira-лicтичниx cycпiльcтвax. %му ввaжaю, щo нe пoтpiбнo ва iншi coцiaльнi i кyльтypнi npo^ra вiдкидaти, a caмy бopoтьбy пoв'язyвaти тiльки з жв-ним клacoм. Oтжe, я нe cтaвлю к^^вий aнaлiз вищe зa гeндepний aбo pacoвий, нaвпaки ввaжaю, щo вш вбиpae в ceбe вci щ aнaлiзи.
I щe oдин мoмeнт, нa якoмy xoтiв би cфoкycyвaти yвaгy читaчiв. Дep-жaвa ж e нeйтpaльнoю cтopoнoю у cycпiльcтвi, в якoмy icнyють клacoвi aнтaгoнiзми. Tyx дepжaвa poзглядaeтьcя як мгсда, дe мexaнiзми пepeмoги yзгoджyютьcя, дe лeгiтимiзaцiя вибopeнa кoнкypyючими гpynaми з piзни-ми coцiaльними, eкoнoмiчними i таллинними iнтepecaми. I лишe ri нaпiвaвтoнoмнi зoни взaeмoдiï мoжнa вибopoти для тoгo, щoб aльтepнa-тиви xannany мoжнa бyлo викopиcтaти i npocybara впepeд. У цьoмy вбa-чaeмo poль пeдaгoгa у дeкoлoнiзaцiï ay^TOpiï.
Biднocнo yкpaïнcькoгo дocвiдy coцiaлiзмy зayвaжy, щo я нe ввaжaю cтaлiнiзм втiлeнням мapкcиcтcькoгo пpoeктy, cтвopeнням peaльнo гсную-чoгo coцiaлiзмy. Пopяд з тим нaшe випpaвдaння yнiвepcaльнocтi coцiaль-нoï cпpaвeдливocтi (i coцiaлiзмy) для вж нiяким чинoм ж зaпepeчye бa-гaтoвapiaнтнocтi знaнь. Фaктичнo вoнo пiдтвepджye лeгiтимнicть знaння, диcквaлiфiкoвaнe звepxнicтю eвpoпoцeнтpичнoï eпicтeмoлoгiï. Aлe в той жe чac я ж штовий вiдмoвитиcя вiд пiзнaння cвiтy чepeз дocвiди i цiлec-пpямoвaнi гyмaннi д11 у cвiтi. A да oзнaчae, щo я ж штовий вiдмoвитиcя вiд бopoтьби зa coцiaлiзм.
— Як завдання upumuHHoï neдaгoгiкu cniввiднocяmьcя з noлimuкoю мyльmuкyльmypaлiзмy?
— Дeякi з пocткoлoнiaльниx вчeниx (мaю нa yвaзi тиx, xto пpaцюe для тoгo, щoб nocramra poзyмiння iдeнтиcтaми2 вiдмiннocтi, зacнoвaнe виключж нa питaнняx кyльтypнoï i pacoвoï гeгeмoнiï) cxильнi нeдooцiню-вaти aбo в цiлoмy iгнopyвaти cyкynнicть кaпiтaлicтичниx coцiaльниx в1д-
2 Identitarian — дай тepмiн викopиcтoвyeтьcя cтocoвнo pyxy eвpoпeйcькиx нoвиx пpaвиx, як1 в^тушю^ ßa збepeжeння i poзвитoк eтнiчнoï тa кyльтypнoï ^цeнтичнocтi як cвoгo цeн-тpaльнoгo ^цeoлoгiчнoгo пpинципy.
вiднocин. Я peкoнcтpyювaв мнятся вiдмiннocтi шляxoм нaближeння йoгo дo мapкcoвoгo мaтepiaлicтичнoгo тa icтopичнoгo фopмyлювaння. «Bi^rn-нicть» пoтpiбнo poзyмiти як пpoдyкт coцiaльниx пpoтиpiч i у вiднoшeннi дo пoлiтичнoï тa eкoнoмiчнoï opгaнiзaцiï. Haм нeoбxiднo визнaти, щo «Iншi» i/aбo вiдмiннicть нe виникae caмa пo co6í, вoнa e aктивнo craope-нoю, coцiaльним пpoдyктoм. Toмy нaм нeoбxiднo дocлiджyвaти шсти-тyцioнaльнi тa cтpyктypнi acпeкти в^мт™^, cмиcли, як1 пoв'язyютьcя з кaтeгopieю вiдмiннicть, i зpoзyмiти, яким чимм вiдмiннocтi cтвopюютьcя тa icнyють у ramperai icтopичниx фopмaцiяx. Звичaйнo, мoжнa crao-pити бiльшe кyльтypнoгo npocropy для paнiшe виключeниx з ^ora мapгiнaльниx гpyп, щoб ïx гoлocи були пoчyтi, пpeдcтaвлeнi. У той жe чac ми пoвиннi пepeкoнaтиcя, щo цe нe пpocтo пepeпиcyвaння нeoлiбepaль-нoï плюpaлicтичнoï пoзицiï, yxopmeMï iдeoлoгiï вiльнo-pинкoвoгo кaпiтa-л1зму. Kopoтшe кaжyчи, пoлiтикa в гaлyзi кулк^и пepeтвopюeтьcя у дa-нoмy випaдкy нa кштaлт pинкy, дe cвoбoдa дopiвнюe cвoбoдi вcix TOp-
швщв, щoб пoкaзaти ïx «вiдмiннicть» кyльтypниx цiннocтeй. Бiльшicть пocткoлoнiaльниx тeopeтикiв ж poзyмiють, щo cили piзнoмaнiтнocтi i вiдмiннocтi мoжyть пpoцвiтaти зa у^в пepeвaжaючиx фopм кaпiтaлicтич-ниx coцiaльниx вpeгyлювaнь.
Heoплюpaлiзм пoлiтик вiдмiннocтi (у тому чиот i тиx, щo бaзyютьcя нa «paci») нe мoжe aдeквaтнo cфopмyлювaти дiйcний виклик виpoбничiй cиcтeмi кaпiтaлiзмy, здaтнiй вбиpaти в ceбe вeличeзнy кiлькicть плюpaлiзмy дей i кyльтypниx пpaктик, i нecпpoмoжнiй ycвiдoмити, яким чинoм piзнi пpoяви гнoблeння тicнo пoв'язaнi з ocнoвнoю динaмiкoю кaпiтaлicтичнoï eкcплyaтaцiï. Tyт дoпoмoжe мapкcиcтcькo-гyмaнicтcький aнaлiз.
Для чoгo я вce цe гoвopю. Cпpaвa у т1м, щo бopoтьбa зa piзнoмaнiт-нicть шляxoм aнтидиcкpимiнaцiï, в тому чиот впpoвaджeння пoлiтики пoзитивнoï диcкpимiнaцii, у дiйcнocтi пpoдeмoнcтpyвaлa, як aмepикaнcь-кe cycпiльcтвo aдaптyeтьcя дo cвoгo виpoбництвa нepiвнocтi i змyшye тал^ику вiдмiннocтi пpaцювaти у якocтi под^имки нeoлiбepaльнoгo кaпiтaлiзмy.
Упpoдoвж дecятиpiч я cтвopювaв aнтиpacиcтcькi, aнтиceкcиcтcькi i aнтигoмoфoбнi нaвчaльнi плaни тa пeдaгoгiчнi пpaктики, poбив виклик ocвiтнiм пoлiтикaм i пpaктикaм caмe з циx mpcra^™. Aлe я тaкoж пiдкpecлювaв cтpaтeгiчнy вaжливicть клacoвoï бopoтьби. Бyлo б œrapa-вeдливo звинyвaчyвaти мeнe у т1м, щo у тaкий otocí6 я нaмaгaюcя TOCTa-вити Rrtac вищe зa pacy i re^íep, нa щo нaтякaють дeякi з мoïx кpитикiв. Haвпaки, я нaмaгaюcь cтвopити тaкy cитyaцiю, в якш aнтиpacиcтcькa, a^ типaтpiapxaтнa бopoтьбa cтaлa бaгaтoвeктopним зycиллям i пoeднaлacя з клacoвoю бopoтьбoю. Чoмy? Toмy, щo eкcплyaтaцiя, a нe диcкpимiнaцiя пepвиннo cтвopюe нepiвнicть у cycпiльcтвi. Caмe нeoлiбepaлiзм, a нe pa-етзм aбo ceкcизм (aбo гoмoфoбiя, aбo eйджизм) cтвopюe вiдмiннocтi. Pa-етзм i ceкcизм e лишeнь piзнoвидaми мeтoдiв диcкpимiнaцiï. У^ диcкyciï ^втю гeндepниx питaнь, pacизмy тa тшт вид1в гнoблeння зaлишa-
ютьcя пopoжнiми бeз кoнцeнтpaцiï yвaги нa кaпiтaлicтичнiй eкnлyaтaцiï. Пoвтopюю щe paз, щo нe диcкpимiнaцiя cпpичинюe мaйжe бeзпpeцeдeнт-ний piвeнь зpocтaння нepiвнocтi, з яким cтикaютьcя aмepикaнцi cьoгoднi; да пoв'язaнo з кaпiтaлiзмoм.
Biдпoвiдь та питaння, чoмy aмepикaнcькi лiбepaли oбypюютьcя з пpивoдy pacизмy, ceкcизмy, в той чac як вoни мaють oбypювaтиcя вiднoc-нo кaпiтaлiзмy, цш^м oчeвиднa: вoни лютують з np™o,íy pacизмy i ce^ cизмy, щoб нe пiддaвaти кpитицi кaпiтaлiзм. a6o тoмy, щo вoни щиpo ввaжaють, щo нepiвнicть — цe дoбpe дo тиx nip, пoки вoнa нe cтaлa фyнкцieю диcкpимiнaцiï (у цьoмy випaдкy, вoни виcтynaють як пpaвi нeoлiбepaли). Чи тoмy, щo вoни дyмaють, щo бopoтьбy npora pacoвoï тa cтaтeвoï нepiвнocтi пpинaймнi cлiд ввaжaти кpoкoм у та^ямку дocягнeн-ня фaктичнoï piвнocтi (у цьoмy випaдкy, вoни л1в1 нeoлiбepaли).
Чoмy я зaймaю тaкy жopcткy пoзицiю no вiднoшeнню дo бiльшocтi пocткoлoнiaльниx тeopeтикiв? Якщo нe oб'eднaти aнтиpacизм i am^ce^ cизм з клacoвoю бopoтьбoю, зycиллями, cпpямoвaними та пoдoлaння диcкpимiнaцiï, цe мoжe cnprara фopмyвaнню нepiвнocтi. Toмy кpитичнa пeдaгoгiкa пoвиннa вiдмeжyвaтиcя в1д лiвoлiбepaльнoï талиики, в як1й ïï aнтипaтiя дo нeoлiбepaльнoгo кaпiтaлiзмy лишeнь пocилюe ттек кaпiтaлy нa бiдниx тa бeзпoмiчниx. Цe, зa cвoeю cyттю, i e гoлoвним зaвдaнням pe-вoлюцiйнoï кpитичнoï пeдaгoгiки в кoнтeкcтi пpoгoлoшeнoï пoлiтики мyльтикyльтypaлiзмy.
— У rnuux зacoбax мacoвoï iнфopмaцiï i нayкoвux вuдaнняx вeдemьcя дucкyciя cepeд ocвimян, нayкoвцiв i noлimuкiв з npuвoдy вnpoвaджeння mecmoвoï cucmeмu y нaвчaльнuй npo^c. Ця npaкmuкa в y^arni miлькu poз-noчaлacя. Icнyюmь piern moчкu зopy щoдo mecmiв ma ïx poлi y вuзнaчeннi якocmi зтнь. Ят Baua moчкa зopy ни mecmoey cucmeмy, вuxoдячu з дocвiдy cucmeмu oœimu США?
— Bœoxi бaли зa тecти нeoбoв'язкoвo вiдoбpaжaють ви^ку яккть виклaдaння i нaвчaння, a iнoдi ви^ю бaли мoжyть пoкaзyвaти низьку якicть виклaдaння i нaвчaння. Я нe npora тecтiв caмиx no co6í, ane я зa тecти, як1 дoпoмoжyть мeнi кpaщe нaвчaти i дoпoмoжyть cтyдeнтaм вчити-cя дyмaти бшьш кpитичнo, 61льш дiaлeктичнo. Я npora виcoкиx тaк звa-ниx пpизoвиx тecтiв як eдинoгo кpитepiя, щo визнaчить мaйбyтнe учня/ cтyдeнтa. Hopмo-opieнтoвaнi тecти чинять бiльшe шкoди, шж дoбpa, ocкiльки вoни зa cвoeю cyттю cлyгyють poзпoдiлy людeй у coцiaльнoмy cвiтi кaпiтaлy, пocтaчaючи apмiю poбiтникiв тa мeнeджepiв нa pинoк пpaцi.
Cтaндapтизoвaнi тecти — нeнaдiйнi iндикaтopи якocтi. Я пiдтpимyю вчитeлiв, як1 бoйкoтyють тecти, тoмy щo вoни, пo-пepшe, нe cтвopeнi вчигелями, як1 пpaцюють з учнями щoдня в cвoïx шкoлax; пo-дpyгe, змгст тecтiв зaзвичaй вiдчyжeний i нмким чинoм нe пoв'язaний з ypoкaми вчи-тeлiв. Бiльшicть тecтiв пoтpiбнo пocилaти зa мeжi мicця пpoживaння, щoб нaбpaти бaли, a peзyльтaти чacтo пpиxoдять зaнaдтo пiзнo, щoб дoпoмoгти yчитeлям cплaнyвaти ypoк. Щ тecти cтвopeнi зoвнiшнiми кoнcyльтaнтaми
i вартують шкiльнoмy району мшьйони долар1в без будь-яко! корней для учшв. Американський дocлiдник А. Кон зробив важливi зауваження з приводу системи тестування, з якими я пoвнicтю погоджуюся:
1. Hашi дiти дуже часто тестуються, що е безпрецендентним явищем пoрiвнянo з iншими крашами.
2. Бшьшють неузгодженостей м1ж тестовими балами пщ час пoрiв-няння шыл або райошв пояснюються ненавчальними факторами.
3. Hoрмo-oрiентoванi тести нiкoли не спрямоваш на визначення якocтi навчання або викладання. Головна мета таких тес™ — класифшу-вати yчнiв, а не оцшити !хню як1сть знань.
4. Бали стандартизованих теста часто демонструють поверхневе мис-лення.
5. Фактично вci фахiвцi засуджують практику проведення стандартизованих теcтiв серед дггей молодших 8—9 рок1в.
6. Практично вс пoважнi експерти й оргашзацп засуджують практику прийняття ршень, зокрема зак1нчення навчального закладу або заохочен-ня на пiдcтавi результата лише одного тестування (призове тестування).
1снуе серйозна проблема стандартизованих теста щодо !х упередже-нocтi з позицш класу, раси та гендера. Щ вci проблеми потребують обго-ворення. Чи дiйcнo тести пщтверджують проблему, яка icнyе з подготовкою гарних пщдатливих рoбiтникiв для неoлiберальнoгo капiталy? Як цi тести корелюються з потребами кoрпoрацiй? Який внесок транснацю-нальних кoрпoрацiй задний у тестах? Як тести використовуються як форма coцiальнoгo контролю? Учш вчаться стати гарними виконавцями теста, але чи значить це, що вони вивчають значиме знання? Бшьшкть теcтiв з множинними варiантами i не вимiрюють здатнicть учня його створювати, осыльки потребують технократичних вщповщей. Отже, я вважаю, що в сучаснш американськ1й cиcтемi ocвiти стандартизован тести в основному е формою асимшяцй yчнiв до вимог неoлiберальнoгo капiталy, вони е сортувальними механiзмами на ocнoвi мiжнарoднoгo розподшу працi. Практично стандартизоване тестування збшьшуе розрив у досягненнях м^ бщними та багатими шкiльними округами.
— Дякую Вам за змгстовну беаду. Бажаемо Вам устхгв у справ1 роз-витку 1дей револющйноХ критичног педагогки!
— А я вдячний Вам за надану можливють презентувати сво! думки украшським освгтанам.
Червенъ, 2010 ргк. Лос-Анджелес, Калгфоршя, США.
Питер Макларен. Революционная критическая педагогика XXI столетия (ответы на вопросы Ирины Предборской).
В интервью освещаются некоторые проблемы революционной критической педагогики. Акцентируется внимание на марксизме-гуманизме как одной из ее методологических основ. Проанализирована роль политики мультикультурализма в образовательном процессе, затрагивается проблема трактовки понятия «классовая борьба» с позиций революционной критической педагогики, раскрыты ее основные задачи. Автором представлена собственная позиция в отношении роли тестовой системы в современном образовании, исходя из американского опыта.
Peter McLaren. Revolutionary Critical Pedagogy of 21th Century (Interview by Iryna Predborska).
The interview deals with the problems of revolutionary critical pedagogy. It is focused on its methodological bases. Marxism humanism is presented as one of them. The place of multiculturalism within the educational process is analyzed. The interview concerns the problem of understanding of the concept «class struggle» from the point of revolutionary critical pedagogy's view. Its mains tasks in the contemporary society are examined. The author proposes his views about the role of testing system in the contemporary education, based on American experience.
