CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65) № 3 - С.72-79.
УДК 811. 161. 2-367. 625
Наголошування die слова бес/дувати в бойк/вських гов/рках
1ваночко К. М.
Дрогобицький державний педагог'чний унверситет '¡мен 1вана Франка,
м. Дрогобич, Украна
У cmammi проанал1зовано процес становления й особливост1 наголошування di-есл1вного деривата беадувати в бойювських говiркаху nорiвняннi з тшими твденно-захiдними та пiвденно-схiдними говорами, а також сучасною украгнською лтера-турною мовою. АкцентуацШний аналiз проведено на тлi порiвняння наголошування означеного вербатива в Шших слов 'янських мовах. Рекомендовано при укладанш су-часних лексикографiчних джерел обов 'язково враховувати наголосовi традицИ' двох варiантiв украгнськог лтературног мови - пiвденно-схiдного й пiвденно-захiдного.
Ключовi слова: акцентуащя, акцентуацтна норма, бойювсью говiрки, говори украгнськог мови, вербатив.
У сучасних слов'янських лшгвосистемах, у тому числГ й укра!нськш, дie тенден-щя до сформовашст й усталеносп норм. Не стала винятком i наголосова. Процес !х становлення вщбувався впродовж столГть, не завершився вш i дотепер. В укра!нсько-му мовознавствГ усталилася думка, що в !х основi закладеш мовш особливосп шв-денно-схщних говорiв укра!нсько! мови. Основу сучасно! укра!нсько! лГтературно! мови, як i шших слов'янських, становлять дiалектнi варiанти мови, що збершають арха!чш особливостi дописемного (праукра!нського, праслов'янського, навiть пра-iндоeвропейського) перюду. У цьому планi вирiзняються швденно-захщш, особливо карпатськi, говори укра1нсько1 мови, що успадкували особливостi праслов'янсько! антсько! i словенсько! мовних груп.
Головними причинами збереження горянами й шдгорянами свое! давньоо! мови без будь-яких запозичень Я. Головацький у доповщ «Розправа о язицi южнорусюм i его на-рГчГях», виголошенiй ще 1845р. на зборах руських учених у Львовi, визнав рельеф i гео-графiчне середовище краю: «.. .прсью сторони всiгда найдовше задержують старий бит i ознаки стародавньог 6ecidu (видшення наше)» [9, с. 65]. Бойювсью ж говiрки серед швденно-захвдних вирiзняються семантичною, морфологiчною, деривацiйною та акцен-туацiйною iсторичною закорiненiстю. На думку С. Рабш-Карпинсько!, бойювський го-вiр - «один з найарха!чшших й також через свое центральне положення найчистiших укра!нських говорiв. Вш побiч арха!змГв виказуе спiльнi мовш явища з наддшпрянськи-ми говорами, що стали основою украшсько! литературно! мови» [22, с. 78]. Близьюсть його до лгтературно! мови потверджуе i Я. Рудницький: «Бойювський говiр у Карпатах -найближчий до лгтературно! мови з усiх захдноукра!нських говорГв» [23, с. 80]. З-пом1ж бiльшостi укра!нських дiалектологiв, на нашу думку, тшьки Л. Коць-Григорчук вдалося найповнiше окреслити сутнють бойювських говГрок, яю, на вщмГну вгд шших говорГв укра!нсько! мови, характеризуються вщсутшстю говГркового ядра й становлять тшьки смугу «змшаних та перехщних говГрок мГж наддшстрянськими, покутсько-буковинськи-ми, гуцульськими, закарпатськими та надсянськими дГалектними масивами» [19, с. 107].
До того ж, дослщниця резюмуе, що Бойювщина «в говiрковому плат сприймаегься як цiлiснiсть, iснування яко! зумовлене генетичною пам'ягтю про минулу едтсть i велич краю, на чому грунтуеться самоусвiдомлення бойюв. Ц сили сприяють збереженню явищ мови, ушкальних для украшського мовного простору» [19, а 113]. Акцентна система як складова лшгвально1 дшсносп, перебуваючи в парадигматично-синтагматич-них вщношеннях iз фонетичним, лексичним, морфологiчним та синтаксичним рiвнями мови, також сягае праюторичного коршня й засвiдчуе чимало арха!ки. В акцентолопч-ному аспекп дiеслово як лексико-граматичний клас привертае особливу увагу, витворю-ючи складову наголосово! системи украшсько1 мови, що сво!м коршням заглиблюеться в праслов'янську мовну стльноту. Оскшьки становления лексико-граматично! природи дiеслова вщбувалося внаслiдок парадигматично-синтагматичних вiдношеиь у мовi, то його акцентна система як явище штра- та екстралшгвально1 дiйсностi iнтегрована в мов^ 11 елементи також перебувають у тiсиих взаемозв'язках та мають сво! особливостi.
Ще на початку ХХ ст. Л. Булаховський здшснив монографiчний опис акцентуацп слiв рiзних морфологiчних класiв, серед них i дiеслiв, стверджуючи, що «форми на-кореневого наголосу не здобули собi прав у сучаснiй лiтературнiй мовi i поступово зникають» [1, с. 3], вщзначаючи, що такий тип наголосу «поступово зникае i в говiрнiй мовЬ> [1,с. 2]. Спираючись на власнi багаторiчнi студи в галузi укра1нсько! дiалекголо-ги, Я. Закревська доводить, що кореневий наголос у всш парадшм дiеслова в швден-но-захiдних говорах досить стабшьний i не пiддаегься ушфшаци з боку нормативного [10, с. 132]. Г. Кобиринка, аналiзуючи акцентуацiйнi студи Н. Марчук [20; 21], зазначае, що «... наголос на кореш, зокрема у парадштш дiеслiв у говiрках пiвденно-захiдного нарiччя, стiйкий, стабшьний, не ушфшований до лiтературного варiанту - флективного» [18, с. 132]. Дослщжуючи наголосовi особливостi дiеслiв у поетичному мовленнi I. Франка [5, с. 5], В. Винницький потверджуе перевагу кореневого наголошування осо-бових форм, у тому чи^ й дiалекгних, пояснюючи його збереженням давньо1 укра-1нсько1 швденно-захщно1 парокситонези, яка сво1м корiниям сягае праслов'янсько1 спiльноти, присвятивши цьому явищу грунтовш науковi студи [4; 7].
Особливосп наголошування вербальних дериватiв у швденно-захщних дiалектах, зокрема префiксально-суфiксальних дiеслiв - у говорах «захщних (угорських) ру-сишв» [9], суфiксальних - у наддшстрянських говiрках [12], префiфксально-суфiк-сальних - у гуцульських [13; 15], атематичних - у бойювських в порiвняннi з шши-ми швденно-захщними та пiвденно-схiдними говорами й лгтературною мовою [14], ономатопоетичних суфiксальних вербативiв [16; 17], були предметом акцентуацш-них студiй автора стат. Мета розвщки полягае в дослiдженнi процесу становлення наголошування дiеслiвного утворення беЫдувати в бойювських говiрках, з'ясуваннi ролi бойкiвських говiрок щодо формування акцентних норм сучасно1 укра1нсько1 л> тературно1 мови. Завданням роботи стало дослщження етимологи означеного вер-батива, особливостей наголошування його та мотивуючо1 основи в шших швденно-захiдних i пiвденно-схiдних говорах укра1нсько1 мови та говорах росшсько1 мови, староукрашськш мов^ галицькому й пiвденно-схiдному варiантах укра1нсько1 лте-ратурно1 мови, а також сучаснш украшськш лiтературнiй мовi.
У швденно-захщних, як i iнших, говорах укра1нсько1 мови функцiонуе потужний пласт дiеслiвних утворень з релятивною суфшсальною морфемою -ува- (суфiксальна морфема в означених, як i iнших швденно-захщних, говiрках, у порiвняннi з - Ова(ти), -ова(ти), належить до шзшших фонетичних варiантiв), що переважно функцiоиують з рухомою акцентуацiею в межах названого суфшса.
У бшьшосп говорiв укра1нсько1 мови серед означеного структурного типу побутуе незначна кшьюсть вiдсубстантивних ,церивапв, що зберiгають давне кореневе наголошування мотивуючих основ: жалоуватися, д. р. жаловати сЪ [Возн.: 249], ж'алувати, жилувати «жал1ти» [СБГ I: 249], желувати (си): 1. «жалти(ся),
cnieHyeamu». 2. «жaлyвamu, шкодyвamu». 3. «стржитися»: Вiн ж,eлyйeтси, йек мaлa dumrna [СГГ: 69], кошeрyвати «переносити кошaрy з мiсця нa мтце» [СГГ: 91]; opydyeamu: 1. «nрaцювamu (чим)». 2. «мamu дто». 3. «сmaрamuся (y кого). 4. «брamuся до кого». 4. «керyвamu (кимось)» [СБГ II: 25], opydyeamu: 1. «rnpyea-ти, nрaвumu ким-, чuм-небyдь», 2. pi^. «Rynyeammy [СГГ: 140], ypydyeamu: 1. «по-рядкyвamu; зaлaгоджyвamu mpaern». 2. «кynyвamu» [СГГ: 140], opydyeamu: poзм. 1. «вnрaвно дiяmu». 2. «зanрaвляmu, розnоряджamuся». 3. «керyвamu, nрaвumu». 4. «виявляти дiяльнiсmь, дiяmu» [СУМ V: 750].
Сеpед ниx виoкpемлюетьcя дiеcлiвне yтвopення бeсiдyвamu, що pепpезентyе пеpевaжнo raprnTOb^ ^упу гoвopiв. У бoйкiвcькиx гoвopax воно pепpезентoвaне декшькома фонетичними вapiaнтaми з наголосом на пеpшoмy cклaдi кopеневoï мop-феми: бuсiдyвamu, бeсiдyвamu, бысiдyвamu «говорити», «розмовляти» [СБГ I: 52]; bes'idovati, -uju, -uje, -uj «беседовamь» [СКУТГ: 57]. З аналопчним наголошуван-ням воно, як i пoxiдний деpивaт, зacвiдченi i в логальнш пiвнiчнoнaдднicтpянcькiй гoвipцi: бeсiдyвamu «говорити, розмовляти», пoбeсiдyвamu [ДСсР: 26].
У лемгав^кж гoвipкax, як i словенськш мoвi, aнaлiзoвaне дiеcлoвo пpедcтaвленo також, однак з пpитaмaннoю _для ниx пapoкcитoнoвoю (на пеpедocтaнньoмy склад^ aкцентyaцiею: бeсiдyвamu, -ую, -eш: 1. «бaлaкamu, гомомти». 2. «розмовляти яко-юсь мовою»: Онa знae бeсiдyвamu по-тмецьки [КСЛГ: 27].
Лекcикoгpaфiчнi джеpелa, що pепpезентyють iншi пiвденнo-зaxiднi (буковинсью, пiвденнoбyкoвинcькi, гyцyльcькi, вoлинcькi, пoлicькi, зaxiднoпoлicькi та пoдiльcькi) гoвopи yкpaïнcькoï мови, означеного дiеcлiвнoгo деpивaтa не фшсують. Пошуки його в збipникax дiaлектниx текcтiв yкpaïнcькoï мови не мали ycmxy.
«Мaлopycькo-нiмецький cлoвap» G. Желеxiвcькoгo та С. Hедiльcькoгo pееcтpyе обидва його мopфoлoгiчнi вapiaнти, що засвщчеш, як i в зaxiднocлoв'янcькиx та пiвденнocлoв'янcькиx мoвax, з кopеневим i суфшсальним наголошуванням: бeсïдumu, бeсïдyвamu i бeсïдyвamu «говорити, чumamu» [Жел. I: 25]. Означене джеpелo, о^м наведена веpбaтивiв, фiкcyе й cпiльнoкopеневi лексеми з пеpевaгoю акценту на пеpшoмy cклaдi кopеия: бeсïдa, бeсïдuця, бeсïдкa, бeсïдлuвuй. Хоча в у^ахнському мовознавсга усталилася думка, що згаданий словник виступае pепpезентaнтoм « суто галицького вapiaнтa yкpaïнcькoï лiтеpaтypнoï мови», однак бaгaтopiчнi cтyдiï над ним засвщчують зaгaльнoyкpaïнcький його xapaктеp. Пoтвеpдженням сказаному слугуе й фiкcaцiя тут фонетико-акцентуацшного вapiaнтa aнaлiзoвaнoгo дiеcлoвa з pyxo-мою aкцентyaцiею в межax суфшсально1' мopфеми (з покликанням на iлюcтpaтивний мaтеpiaл, що pепpезентyе твopчicть I. Рудченка): бeсeдyвamu [Жел.: 25]. До pечi, cкpyпyльoзнicть фiкcaцiï гpaфiчниx елементiв в iлюcтpaтивнoмy мaтеpiaлi та джеpельнiй 6aai зacвiдчyе високий piвень наукового етикету його yклaдaчiв.
Пoxiдний вiд aнaлiзoвaнoгo веpбaтивa деpивaт поодиноко пpедcтaвлений i в укла-деному I. Фpaнкoм збipникy «Гaлицькo-pycькi нapoднi пpипoвiдки». Iнтoнaцiйний малюнок викopиcтaнoï пapемiï, що також pепpезентyе бoйкiвcькi гoвipки, пoтвеpджyе нaгoлoшенicть пеpшoгo складу кopеневoï мopфеми: Вже-м тшько нaбeсiдyвaлa, що вaм ся в головi крymum (с. Лiмниця, що належить до Бойювщини) «Гoвopилa балаку-ча жшка збиpaючиcь до вiдxoдy» (мoтивaцiя I. Фpaнкa) [ГРНП I: 59].
Уклaдaчi «Слoвapя yкpaïнcькoï мови» за pедaкцiею Б. Гpiнченкa, що вiдбивaе особливосп пiвденнo-cxiднoгo вapiaнтa yкpaïнcькoï лiтеpaтypнoï мови, aнaлiзoвaний веpбaтив подають тiльки з наголошеним дpyгим складом кopеия, xoчa iлюcтpaтивний мaтеpiaл pепpезентyе пiвнiчнi й пiвденнo-зaxiднi теpени Укpaïни, зpoзyмiлo, без ypa-xyвaння нaгoлocoвиx особливостей пiвденнo-зaxiдниx гoвopiв yкpaïнcькoï мови: бeсiдyвamu, -дую, ^ш: 1. «бесiдyвamu»: Турок до них бeсiдye (Гн. I: 63). 2. «говорити, промовляти»: Maшmер бeсiдye 24рaзiв «Отче нaш» (МУЕ III: 55) [^нч. I: 53].
Попри те, що упорядники цього джерела послуговуються джерельною базою, яка вщбивае особливост i пiвнiчних (Чершпвщина), i пiвденно-захiдних теренiв укра!нських земель, одначе при закршленш наголосу за згадуваним дieсловом вiддали перевагу акцентному варiантовi з наголосом на другому складi кореня. Позаяк iлюстративний матерiал, як уже наголошувалося, вiдповiдно до усталено! лексикографiчно! традици, зазвичай подавався й надалi подаеться без позначок наголосу, то кодифшована акцентна норма реестрового слова повинна би сприйматися (а переважно так i стаеться) бiльшiстю мовцiв як аксюма. До речi, така лексикографiчна практика не викликала жодних застережень з боку бшьшост мовцiв, навiть акцентолопв, оскiльки далеко не всi вони фахово компетентш у визначеннi природного мюця наголосу в конкретному випадку. До того ж, лексикографiчнi джелела, що iлюструють пiвденнi говори укра!нсько! мови, фiксують фонетичний варiант означенного вербатива без знака наголосу: бисидовати «разговаривать, проводить время въ обществЪравныхъ людей. Совещаться. См. Радитися» [Б.-Нос.: 56].
Лексикографiчнi джерела староукра!нсько! мови також подають аналiзований дiеслiвний дериват. Незважаючи на те, що значна кшьшсть пам' яток цього юторичного перiоду друкувалася без знакiв наголосу, частина шюстративного матерiалу «Словника украшсько! мови XVI - першо! половини XVII ст.» також потверджуе кореневу акцентуащю згаданого дiеслiвного утворення в рiзних його варiантах: фонетичних (бесЪдовати, беседовати, бЪседовати), лексико-семантичних (з конотативною навантаженiстю) й наголосових: 1. ^ «говорити (кому що, до кого, про що)»: Сице и хс ап.(с)люмь оубо самоличнЪ бесЪдова (1556 - 1561 ПС 16); Не бе(з) причины бгословове слоухачевъ злюбленныи гды ю оусправедливеню грЪховъ, и ю ласкахъ нб(с) ныхъ диспоутоуютъ або бесЪдютъ (поч. XVII ст. Проп. р. 179 зв.). 2. «розмовляти, бесыдовати (з ким)»: Павел святый, христ1аны витаючи и много з ними бесЪдуючи, Петра святого не споминает (Львiв, 1605 - 1606 Перест. 52). 3. «Справлятиучту, жертвувати»: И такъ весполъ сходглис, 7 засЪдали, оу вел1ки(х) црква(х) дховне бесдючи (Острог, 1598 Ист. фл. син. 37 зв.) [СУМ XVI - I пол. XVII ст. 2: 81].
«Етимолопчний словник укра!нсько! мови» також фшсуе аналiзоване дiеслово, його мотивуючу основу й похщш деривати. Означений вербатив представлений в ньому двома фонетичними варiантами (без покликання на джерельну базу), з наго-лошеним другим складом коренево! морфеми: беыдувати, [беседувати]. Натомють мотивуюча iменникова лексема, що репрезентуе слов'янсью мови й швденно-схвдш говори укра!нсько! мови, засвщчена з:
- закршленим чи ймовiрно можливим наголосом на першому складi кореня: беада «розмова; забава, бенкет; товариство», [беседа] «тс.; весыьна забава» (И), беыда (заст.), беада «гост1, товариство» (Б^; ч., слц. Ъв8вйа «дружня розмова; з1брання для розмови», слн. Ъв81вйка «тс.», схв. беседа «промова, пропов1дь»;
- наголосом на другому складi кореня: р., болг. беседа, бр. бяседа «бенкет; [бес/да]», п. Ыв81айа «бенкет», болг. беседка «альтанка», ч. Ъв81йка «альтанка», слн. Ъesedа «слово, розмова, об1цянка»;
- непроставленим знаком наголосу: др. бесЪда «мгсце для сидгння; розмова», вл. Ъ]е-sada «розмова, товариство стврозмовниюв», стсл. бесЪда «слово, розмова»; - псл. ЪeseЪda, утворене з прийменника Ъе1 «зовш» й iменника seЪda «сид/ння»; первюне значення - «сид1ння на двор/», шзшше «з/брання», «розмова» [ЕСУМ I: 176]. До реч^ при наведенш шюстративного матерiалу до слова беада укладачi покликаються на лексикографiчнi джерела, як репрезентують швденно-схщш терени укра!нських земель («Словарь живого народного, письменного и актового языка русских южан» Ф. Пискунова та «Словник укра!нсько! мови» П. Бшецького-Носенка), хоча перше джерело аналiзовану дiеслiвну лексему рееструе без знака наголосу.
Укладачi «Етимолопчного словника слов'янських мов» за редакцiею О. Трубачо-ва означений вербатив подають з двома морфолопчними варiантами, якi засвщчеш
в бшьшост слов'янських мов, зрозумшо, з неоднаковою кшьюстю лексико-семан-тичних BapiaHTiB: besediti: болг. дiал. беседка «обговорювати, авторитетно розмовляти з ким-небудь», сербохорв. бесидити, дiaл. бесидити, бес/едити «говорити, тримати слово», словен. besediti «виступати (з/ словом)», ч. besediti «розмовляти»; besedowati: ст.-слов. ^\>с\>довати «розмовляти, говорити з кимось, до когось», болг. беседвам «беадувати, вести невимушену розмову», беседовати «говорити», словен. besedowati «говорити, повчати; мати слово», ч. besedovati «разом весе-литися, беадувати», словац. besedovat «тс.», в.-луж. bjesadowac «розважатися, беадувати», п. biesadowac «бенкетувати», «зазнавати задоволення», «жирувати (про диких тварин)», рос. беседовать «вести з ким-небудь дыову чи задушевну розмову», дiaл. «брати участь у посиденьках, беадЬ», «сид1ти, бути в гостях», «про-водити час безроботи», «бенкетувати» (Фш. 2: 265), ст.-укр. бес\>дувати «розмовляти» (Тимч. I, 88), укр. беадувати «говорити, проголошувати», «беадувати, розмовляти» (rpim. I: 53), дiaл. besiduwaty «говорити»: me гшпасв, besidujemepo rusku (с. Комлошка, Угорщина) [ЭССЯ 2: 213]. До реч^ морфолопчний вapiaнт з наголосом на першому склащ коренево1 морфеми переважае в захщнослов' янських мовах.
Поpiвняльний aнaлiз акцентуаци пох1дно1 та мотивуючо1 основ, як уже зазнача-лося, потверджуе лшгвютичну ix спiввiднесенiсть зi слов'янськими мовами. Моти-вуюча ж основа aнaлiзовaного дiеслiвного деривата з наголошеним першим складом коренево! морфеми зaсвiдченa в бшьшосп зaxiднослов'янських мов. Таке наголошування, на думку Л. Булаховського, е вторинним фонетичним явищем, яке виник-ло внаслщок його вщтягнення на ближний до початку слова склад [2: 85]. У мовах швденнослов'янсько! пщгрупи, до яко! належить i штокавський дiaлект, що став базовим для сербсько! лiтеpaтуpноï мови, згаданий iменниковий дериват побутуе з акцентованим другим складом кореня.
Незважаючи на викладене вище, лексикогpaфiчнi джерела сучасно].' укpaïнськоï лiтеpaтуpноï мови aнaлiзовaне дiеслово рееструють тiльки з наголошеним другим складом кореня: беадувати.
Уклaдaчi « Словника укpaïнськоï мови», о^м означеного вербашва, зареестрували ряд спшьнокореневих лексем з вapiaнтним наголошуванням (беадник, беадниця, беадницький, беадонька). Однак aнaлiзовaне дiеслово подають лише з наголошеним другим складом кореня (беадувати) [СУМ I: 163]. Бшьшють шюстрацш до них узят з твоpiв В. Стефаника, який, хоча б з рацп свого походження, не м^ залишати-ся байдужим до наголосових традицш пiвденно-зaxiдноï мовноï стихи. Викладеш факти зaсвiдчують, що при закршленш нaголосовоï норми за aнaлiзовaним вербати-вом уклaдaчi сучасних лексикогpaфiчниx джерел свiдомо чи несвiдомо з^норували принцип iстоpизму, знехтувавли й наголосовими особливостями швденно-захщних говоpiв укpaïнськоï мови. Сказане потверджуе « послщовний» вплив пiвденно-сxiдноï нaголосовоï тpaдицiï на формування акцентних норм сучaсноï укpaïнськоï лiтеpaтуpноï мови. Мовна картина свiту, як i фiзiологiчнi, псиxологiчнi та штелектуальш особливостi, закладаеться на генетичному piвнi, а формуеться й вивершуеться на свщомому. Мова, будучи духовною основою сутност людини, етносу, суспiльствa, убезпечуе збереження iстоpичноï пaм'ятi, генеруе стшюсть до aсимiлятивниx i нiвеляцiйниx процешв. Акцентна система як оpгaнiчнa складова зaгaльномовноï, корелюеться з обома piвнями. Необxiдно пам'ятати, що викоpистовувaнi в лексикогpaфiчниx джерелах макроси покликaнi не тшьки унiфiковувaти мовленневi вiдмiнностi, але, при потреб^ й увиразнювати ïx. Свiдоме чи несвiдоме iгноpувaння природних чинникiв не в змозi змшити того, що закладаеться в глибинах людськоï пaм'ятi на пiдсвiдомому piвнi. Мовна стиxiя носiïв пiвденно-сxiдниx i швденно-захщних говоpiв укpaïнськоï мови - щоденне тому свiдчення.
Отже, усе сказане вище дае пщстави рекомендувати укладачам сучасних лексикогpaфiчниx джерел при ïx виданш чи перевиданш обов'язково враховува-
ти наголосовi традици двох варiантiв укра!нсько! лiтературно! мови - твденно-схiдного й пiвденно-захiдного, що впродовж столт паралельно формувалися в загальнослов'янському рiчищi, були, е i, напевно, завжди будуть актуалiзованими в живому мовленш укра!нцiв.
Джерела дослiдження
Б. - Нос. - Бшецький - Носенко П. Словник укра!нсько! мови /П. Бшецький -Носенко / Щцготував до видання В. В. Шмчук; [вiдп. ред. К. К. Цшуйко]. - К.: Наук. думка, 1966. - 424 с.
Грiнч. - Гршченко Б. Словарь укра!нсько! мови: У 4-х томах /[ Упор. з додатком власного матерiалу Б. Гршченко. Надруковано з видання 1907 - 1909 рр. фотомеха-нiчним способом]. - К.: В - во АН УРСР, 1958. - Т. I. - 494 с.
ГРНП - Франко I. Я. Галицько-русью народш приповщки: У 3-х т.^брав, упо-рядкував i пояснив Др. Iван Франко: 2-е вид. - Львiв: Видавничий центр ЛНУ iменi ¡вана Франка, 2006. - Т. 1. - 823 с.
ДСсБ - Горбач О. Ившчно-наддшстрянська говiрка й дiялектологiчний словник с. Ромашв Львiвсько! области. - Мюнхен, 1965. - 103 с.
ЕСУМ - Етимолопчний словник укра!нсько! мови: У VII - и т.: К.: Наук. думка, 1982. - Т. 1. - 631с.
Жел. - Желеховський С., Недшьський С. Малоруско-шмецкий словар: У II - х т. [Фотопередрук з тслясловом Олекси Горбача]. - Мюнхен: МопасЬи, 1982. - ТТ. I - II. - 1117 с.
КСЛГ - Пиртей П. Короткий словник лемювських говiрок. - I. -Франювськ: С> верая МВ, 2004. - 364 с.
И - Пискуновъ Ф. Словарь живого народного, письменнаго и актового языка русскихъ южанъ Росшской и Австро-Венгерской имперш. - Изд. Второе. - К.: типографiя Е. Я. Федорова. - 1882. - 304.
СБГ - Онишкевим М. Словник бойювських говiрок / М. И. Онишкевич. - К.: Наук. думка, 1984. - Ч. I. - 495 с.
СГГ - Гуцульсью говiрки. Короткий словник / Вщповщальний редактор Я. За-кревська. - Львiв, 1997. - 232 с.
СУМ, XVI - I пол. XVII ст. - Словник укра!нсько! мови XVI - першо! половини XVII ст. [гол. ред.. Д. Гринчишин]. - Випуск 2. - Львiв: !нститут укра!нознавства iменi I. Крип'якевича НАН Укра!ни, 1996. СУМ - Слов-
ник укра!нсько! мови: в 11-ти т. / За ред. I. К. Бшодща. -К.: Наук. думка, 1970. - Т. I. - 799 с.
СКУТГ - Словарь карпатоукраинского торуньского говора / Ответственный ред.
A. Ф. Журавлев. - М.: ИС РАН, 2001. - 216 с.
ТСЖВЯ - Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4-х т./
B. И. Даль. - М.: Русский язык, 1978 - 1979. - Т. I. - 699 с.
ЭССЯ - Этимологический словарь славянских языков. Праславянский лексический фонд /В. И. Даль /Редак. О. Н. Трубачев, А. Ф. Журавлев. - М.: Наука, 1974. - Выпуск 3. - 199 с.
Список л^ератури
1. Булаховський Л. А. Укра!нський лтературний наголос (характеристика нор-ми) /Л. А. Булаховський. - Ки!в - Львiв: Рад. школа, 1947. - 54 с.
2. Булаховськш Л. !сторичний коментарш до укра!нсько! лтературно! мови / Л. А. Булаховськш // Вибраш пращ в пяти томах. - Т. V. - К.: Наукова думка, 1977.
3. Вагилевич И. Гуцулы, карпатские горцы // Сын Отечества. - 1842. - Кн. 3. - С. 3 - 31.
4. Винницький В. М. Парокситошчна акцентуащя дieслiв / В. М. Виницький // Мовознавство. - 1980. - № 5. - С. 14 - 23.
5. Винницький В. М. Наголошування дieслiв в поезп 1вана Франка / В. М. Винницький // Укра!нська мова i лггература в школь - 1981. - №8. - С. 44 - 46.
6. Винницький В. Украшська акцентна система: становлення, розвиток / Ва-силь Винницький. - Львiв: Бiбльос, 2002. - 576с.
7. Винницький В. Про укра!нську дieслiвну парокситонезу / В. Винницький // Мовознавство. - 2008. - № 4 - 5. - С. 40 - 54. 8. Возний Т. Семанти-ко-словотворча структура дieслiв у бойювському говорi / Т. М. Возний // Пращ XII республшансько! дiалектологiчно! наради. - К.: Наук. думка, 1971. - С. 243 - 251.
9. Головацький Я. Розправа о язищ южноруским i его нарiччях // Исторический очерк основания галицко-руской Матищ справозданье первого собору учених русских любителей народного просвещения.... / Составлено Я. Головацким. - Ч. 5. -Львiв, 1850.
10.Закревська Я.В. Система особових форм дiеслова в захщних говорах укра!н-сько! мови (Тепершнш час) / Закревська Я.В. // Украшська лшгвютична географiя.
- К. : Наукова думка, 1966. - С. 132 - 139.
11. 1ваночко К. Акцентуащя префшсально-суфшсальних дiеслiв у говорах «захщних (угорських) русишв» (на матерiалi етнографiчних та дiалектологiчних сту-дiй В. Гнатюка) /Костянтин 1ваночко //Мовознавчi студи. Випуск II (За матерiалами Всеукра!нсько! науково! конференцн на пошану 75 -рiччя вщзначення професора Мар'яна Демського). - Дрогобич: Посвгг, 2010. - С. 163 - 172.
12. !ваночко К. Акцентуащя суфшсальних дiеслiв акцентного типу К у над-днiстрянських говiрках /Костянтин !ваночко // Мовознавчi студи. Випуск III (За матерiалами Мiжнародно! науково! конференцн на пошану 100-рiччя вщ дня народ-ження професора Гаврила Шила). - Дрогобич: Швидкодрук, 2010. - С. 107 - 123.
13. !ваночко К. Кореневе наголошування префшсально-суфшсальних дiеслiв з суфiксальною морфемою -а- в гуцульських говiрках (на матерiалi словника Я. За-кревсько! «Гуцульськi говiрки») /Iваночко Костянтин // Проблеми гумаштарних наук: Збiрник наукових праць Дрогобицького державного педагогiчного ушверситету iменi Iвана Франка. - Дрогобич: Редакцшно-видавничий вiддiл ДДПУ iменi !вана Франка, 2011. - Випуск 28. Фшолопя. - С. 88 - 108.
14. !ваночко К. Наголошування дiеслова бути в бойкiвських говiрках /К. М. Iва-ночко //Лшгвютика: Збiрник наукових праць Луганського нащонального унiверси-тету iменi Тараса Шевченка. - Луганськ: ДЗ «ЛНУ iменi Тараса Шевченка», 2012.
- Випуск № 1 (25). - С. 87 - 99.
15. !ваночко К. Кореневе наголошування префшсально-суфшсальних дiеслiв з суфшсальною морфемою -и- в гуцульських говiрках (на матерiалi словника Я. За-кревсько! «Гуцульськi говiрки») / Костянтин Iваночко // Вюник Прикарпатського унiверситету. Фiлологiя. - !вано-Франювськ: Видавництво Прикарпатського нацiо-нального ушверситету iменi Василя Стефаника, 2012. - Випуск XXXII - XXXIII. - С. 135 - 145.
16. !ваночко К. Акцентуащя ономатоетчних ентомолопчних суфшсальних дiес-лiвних утворень у швденно-захщних говорах укра!нсько! мови / Костянтин !ваноч-ко // Вюник Львiвського унiверситету. Фiлологiя. - Львiв: Видавництво Львiвського нацiонального унiверситету iменi Iвана Франка, 2012. - Випуск 57. - С. 26 -274.
17. !ваночко К. Акцентуащя фауноономатопоетичних дiеслiв деривапв у пiвден-но-захщних говорах укра!нсько! мови / К. М. !ваночко // Лiнгвiстика: Збiрник наукових праць Луганського нащонального ушверситету iменi Тараса Шевченка. - Луганськ: ДЗ «ЛНУ iменi Тараса Шевченка», 2012. - Випуск №2 (26). - С. 71- 88.
18. Кобиринка Г. Лтературно^алектна взаeмодiя швденно-захщних roBopiB та питання норми на акцентному piBm /Галина Кобиринка //Мовознавчi студи. - Ви-пуск 3. Дiалект у лiнгвокультурному просторi (За матерiалами Мiжнародноl науково! конференци на пошану 100-рiччя вiд дня народження професора Гаврила Шила). -Дрогобич: Швидкодрук, 2010. - С. 129 - 137.
19. Коць-Григорчук Л. Лшгвiстично-географiчне дослщження украшського д> ялектного простору / Л. Коць-Григорчук . - Нью-Йорк - Львiв: Наукове товариство iM. Шевченка в Америщ, 2002. - 268 с.
20. Марчук Н. Й. Акцентуащя основних форм дieслiв у говорах украшсько! мови / Марчук Н. Й. /XIV Республканська дiалектологiчна нарада. Тези доповiдей. - К.: Наукова думка, 1977. - С. 50 - 52.
21. Марчук Н. Й. Дieслiвнi форми украшсько! лтературно! мови в !х зв'язках з народними говорами / Марчук Н. Й. // Укра!нська лiтературна мова в !! взаемоди з територiальними дiалектами. - К.: Наукова думка, 1977. - С. 14 - 66.
22. Рабш-Карпинська. Дiялект бойюв (фонетика i морфологiя) // Софiя Рабш-Карпинська. Бойкiвськi говiрки: збiрник статей. - Перемишль, 2011. - С. 78
23. Рудницький Я. До бойювсько-наддшстрянсько! межi // Лтопис Бойювщи-ни. - Ч. 6.- Самбiр, 1935.
Иваночко К. Н. Акцентуация глагола бесшувати в бойковском говоре // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 3 - С.72-79
В статье проанализировано процесс становления и особенности ударения глагольного деривата беадувати в бойковском говоре в сравнении с другими юго-западными и юго-восточными говорами, а также современным украинским литературным языком. Акцентуационный анализ проведен на фоне сравнения ударений названого вербатива в других совянских языках. Рекомендуется при составлении современных лексикографических источников объязательно учитывать традиции ударения двух вариантов украинского литературного языка - юго-восточного и юго-западного.
Ключевые слова: акцентуация, акцентуационная норма, бойковский говор, говоры украинского языка, вербатив.
Ivanochko K. Emphasizing the verb besiduvaty in Boyko dialects // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P. 72-79
The paper analyzes the process of establishing and features emphasizing verbal derivatives besiduvaty Boyko dialects compared to other south-western and south-eastern dialects and modern Ukrainian literary language. Accentology analysis conducted against comparing emphasizing appointed verbatyv in other Slavic languages. We usedfifteen lexicographical sources codified Ukrainian and Russian languages from different historical periods. Approved that Boiko dialect - "one of the most archaic and also because of its central position purest Ukrainian dialects. He side-archaisms betrays common linguistic phenomena of the Dnieper say that formed the basis of the Ukrainian language. " In addition, "Boyko voices in the Carpathians - the closest to the literary language of all the Western dialects." Recommended at the conclusion of modern lexicographical sources must take into account the emphasis tradition two options Ukrainian literary language - the southeastern and south-west.
Keywords: accentuation, accentology rule Boiko dialect, speak Ukrainian language verbatyv.
Поступила доредакцИ' 07.09. 2013р.
