CC BY
27Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского Филологические науки. Том 1 (67). № 2. 2015 г. С. 67-71.
УДК 070
ГУЦУЛЬСЬК1Й ГОВ1Р У ПОВ1СТ1 ГНАТА ХОТКЕВИЧА «ДОВБУШ»
Сотникова В. I.
Тавршська академш Федерального державного автономного освтнього закладу вищоТ oceimu «Кримський федеральний ушверситет M В. I. Вернадського», Смферополь E-mail: vita.sotnikova94@mail.ru
У статп розглядаються д1алектт особливоста noBicri Г. Хоткевича "Довбуш". Встановлено, що мова персонажiв стилiзована тд гуцульську говiрку, про що свщчить ряд фонетичних, морфологiчних i лексичних дiалектизмiв. Значну кiлькiсть лексичних дiалектизмiв зафжсовано в авторськiй мовi, зокрема в описах природи, побуту гуцулгв, ведення господарства.
Kro40Bi слова: гуцульськш дiалект, дiалектизм, голосний, приголосний, морфолопчна форма, дiалектна риса.
ВСТУП
Гуцульський дiалект мае довгу iсторiю використання в украшськш художнiй лiтературi, започатковану Ю. Федьковичем. Пiсля творчостi письменника цей говiр увiйшов у мовно-лтературну практику багатьох укра1нських майстрiв слова, як уродженщв Гуцульщини, для яких вiн рiдний, увiбраний у мовну свщомють i3 дитинства, так ще бiльше тих, хто народився далеко вщ Гуцульщини, але яких навши зачарував неповторний колорит гуцульського краю. Серед них вщомий мистецтвознавець i артист к. XIX - 1-1 пол. XX ст. Гнат Хоткевич, який народився i жив у Харковь Через революцiйнi поди 1905-1907 рр. був змушений емiгрувати до Галичини, яка справила на нього незабутне враження. Захопившись Карпатами, а надто горянами, Хоткевич пише повють i п'есу "Довбуш", цикли оповщань "Прсью акварелГ' й "Гуцульсью образки". Згодом вш зазначить: "Про Гуцульщину скажу тiльки коротко, що як роззявив я рота вщ здивування, то так iз роззявленим ротом i ходив шiсть лгг" [3, с. 321].
Гуцульський говiр, як один iз найколоритнiших у швденно-захщному нарiччi, здавна привертав увагу дослщниюв, передусiм у планi з'ясування його походження, структурно-системних ознак, взаемодп з сусщшми дiалектами i мовами, лексикографiчного й лiнгвогеографiчного опрацювання. Гуцульськi говiрки дослiджували Б. Кобилянський, Я. Яшв, С. Грабець, Ф. Жилко, А. Залеський, С. Бевзенко, I. Робчук, М. Павлюк, С. Бернштейн, О. Горбач, Й. Дзендзелiвський, Я. Закревська, Л. Калнинь, М. Б^усяк, Н. Хобзей тощо.
Актуальшсть дослiдження зумовлена необхщшстю глибшого з'ясування проблеми становлення й функцiонування цього дiалекту в украшськш мовi, а також недостатшм вивченням особливостей функцiонування та використання гуцульського говору в мовi художшх творiв.
Мета роботи - проаналiзувати функцiонування дiалектизмiв у повiстi Гната Хоткевича "Довбуш" з урахуванням здобутюв дiалектологil, з'ясувати 1х рiзновиди
та роль у вщтворенш мюцевого колориту i створенш вiдповiдного стилiстичного ефекту.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
У результат дослiдження проаналiзовано вживання гуцульських дiалектизмiв на фонетичному, морфолопчному i лексико-семантичному рiвнях.
На фонетичному рiвнi зафiксовано такi говiрковi риси:
1) голосш переднього ряду [е], И на мющ давнього [а] шсля м'яких приголосних: Не прийшовшечес... [4, с. 231]; Таже я коне не маю [4, с. 112];
2) голосний И у префшс ви-: Сидгли по зимовниках та ймали чес усяке вштудеровувати [4, с. 356]; Хто впадавручм млинки робити? [4, с. 45];
3) голосний [о] в ненаголошених позищях у багатьох словах переходить в [у]: Куждий на свогм об1йстю газда, а я ту на полоним [4, с. 71]; Ой, не прубуй, молодице [4, с. 13];
4) передньоязиковi [т'], [д'] перед ^ е вимовляються як [к'], [г']: Ой давай, пане втамане, ткати! [4, с. 215]; Л1пше йНт на Заболотив [4, с. 208];
5) вщсутшсть вставного [л] шсля губних приголосних у дieслiвних формах: Добре справ'ев, бо багач1в уах знав [4, с. 54];
6) звук [ц] в кшщ ств перед голосними а, у, и i у суфшсах -ець, -иц(я), -цьк- ствердiв: Юха був хлопец! [4, с. 97]; Се треба знати, де в однт куш б'е дев'гть головиц [4, с. 49];
7) повна назатзащя звукосполуки [дн] та часткова групи приголосних [бн]: Доста, доста. Се ти мет ту на два нни нарубав [4, с. 23]; То, видиш, маю я срiмний волос у голов1 [4, с. 65];
9) звукосполука [ръ] мiж приголосними перетворилась у [ер], [ир]: Ломит ноги, криж1. Хирбет - гет цыком усього ломи [4, с. 211].
Морфолопчш дiалектнi риси найбшьше стосуються iменноl й дieслiвноl словозмши, а також особливостей функщонування службових частин мови:
1) iменники першо! вщмши в орудному вщмшку однини i узгоджуваш з ними прикметники й займенники мають заюнчення -ов: Шд тов скалов е велика р1внина, / грош1 не пропадут [4, с. 17];
2) закшчення -ове, засвщчено тшьки у кличнш формк Пийте, людонькове!
[4, с. 41];
3) iменники в давальному вщмшку множини мають закшчення -ем, а в мюцевому вщмшку -ех, -ох: Но, б1жи ж ти, - кае, - назад та й потихеньки опов1джуам людем, аби всг люде з1бралиси на зорех докупи [4, с. 76];
4) прикметники вищого ступеня порiвняння творяться шляхом додавання частки май до форми прикметника вищого ступеня: Бгльша була би честь, якби дякували ею май пореднiшi газди, але вони помовчують [4, с. 52];
5) фшсуемо давш форми займенниюв, характерних для гуцульських говiрок, зокрема ми, ш в давальному вщмшку однини: Я жадного попа си не бою!.. Що вгн т зробит? [4, с. 231];
6) займенник його вживасться у формi го, му в родовому й давальному вщмшках однини: Я му свое добро дарую [4, с. 58];
68
7) займенник вона в давальному вщмшку однини функцюнуе у формi Т та не, ню в знахiдному вiдмiнку однини: А шо ! до того? [4, с. 24]; Гайдуки брали до двору дедю твого, ж1нку брали. Кричев пан на не [4, с. 97]; Я, - кае, - гудував твою дочкута й кошт на ню клав... [4, с. 96];
Серед дieслiвних дiалектних рис зафшсовано таю:
1) частка си (а) не лексикaлiзувaлaся з дieсловом, школи вживаеться в препозици до нього: Та тот дуб ек си помс, то пестунок гет цалком розмс на кавальч1ки, ае! [4, с. 63];Може, я Ыпомилив, то перепрошею [4, с. 67];
2) юнцевий [т] у заюнченнях дiеслiв 3-1 особи однини i множини тепершнього та майбутнього часу твердий: Що його брат сидит у верху, знаеш? [4, с. 84]; А йк си на нг зробит велика поклич та й зачнут гх там добре ловити - вни тоги йдут нарабунок у Волош1ну, волош1нами, ади, ходют [4, с. 68];
3) дiесловa 1-1 дiевiдмiни з шфштивною основою на -а мають стягнену форму -аш, а в 3-ш особi однини —ат: Ци вгн, гадаш, на онтм м\сц\ сидит? [4, с. 59]; Ч1му пхаш свог пальцг межи двер1?[4, с. 75];
4) фонетично видозмшеш форми допомiжного дiесловa му, меш, ме, мемо, мете, мут не зливаються з шфштивом, вживаються окремо перед ним: Д'хат1 му вертати не мож, в1д газд1вства в1н уже в1дбивси. Ме шукати й кого ен чого втамана, та ше го вб'ют [4, с. 43];
Серед при^вниюв, вживаних у повюп, видшяемо виразш гуцульсью мовш одинищ, таю як гляба, цалком, водно, навiдлiг, домов, видцив, тепереньки, делть: Раз прийшли вни, тоти турки й татари, на наш край 7 гет цалком повоювали усу нашу землю [4, с. 76]; А ведм1дь приав 7 лапою навiдлiг махнув злегенька [4, с. 56]; Без грошей нам домов вертати не мож [4, с. 41].
Дiaлектнa лексика у повют Г. Хоткевича вщбивае вщповщний колорит, номшуе специфiчнi реали, предмети побуту, характерш для гуцульського регюну, та загалом слугуе мовним засобом статзаци твору. Склад лексики визначено темою художнього твору, його сюжетом та мовними уподобаннями автора. Видшено таю тематичш групи:
1) дiaлектизми, яю пов'язаш iз опришювством, зокрема ровта "ватага, гурт людей" [1, с. 187], пушкар "полщай" [1, с. 165], бартка "тотрець з довгою ручкою" [1, с. 35], порошниця "порох1вниця" [1, с. 167], збуй "розбтник" [1, с. 41], смоляки "спещальш полщейсьт тдроздыи, в завдання яких входило пересл1дування опришкгв" [1, с. 193], пушка "рушниця" [1, с. 164], зимовник "мгсце, в якому опришки переховувалися взимку" [1, с. 43], крис ""рушниця" [1, с. 73] та ш.;
2) побутова лексика, серед яко! виокремлюемо таю тдгрупи:
- назви одягу: лудшня "одяг, переважно новий, святковий" [1, с. 76], вберя "одяг" [1, с. 24], гуля "верхтй одяг без рукав1в" [1, с. 37], гачi "штани з домотканого полотна або сукна" [1, с. 35], кептар "хутряна безрукавка" [1, с. 71], крисаня "чолов1чий капелюх з прикрасами" [1, с. 73], сердак "верхтй короткий одяг з домотканого сукна, оздоблений вовняними нитками" [1, с. 162], черес "широкийремгнний пояс з кишеньками 7 пряжками" [1, с. 203];
- назви житлових i господарських споруд, хатнього й господарського приладдя: гранда "гуцульська садиба" [1, с. 31], обора "частина садиби,
69
примщення для худоби" [1, с. 153], шпiхлiр "примщення для зерна" [1, с. 217], пугар "склянка, келишок" [1, с. 160], верета "домоткане вовняне або лляне рядно" [1, с. 26], бесаги "дв1 торби, з'еднан одним полотнищем, що гх носять перекинутыми через плече" [1, с. 21], курмей "шнурок" [1, с. 73], дзьобня "невеличка торба з вовняног тканини чи шюри, яку носили через плече" [1, с. 40];
3) лексика на позначення реалш полонинського життя, серед яко! видшяемо таю групи:
- назви полонинських споруд, !х частин, загорож: оструб "дерев 'яна стгна " [1, с. 155], стая "дерев'яна буд1вля на полоним, в ямй живуть пастухи вл1тку й переробляють молочт продукти" [1, с. 165], застайка, заватра "прибудова до стаг, де ночують пастухи" [1, с. 42], струнка "намет для догння овець" [1, с. 166], подра "полиця тд дахом, на яшй сушать 7 збер1гають овечий сир" [1, с. 157], болгарка "кошара на полоним для худоби"[1, с. 24], стаднарка "стайня для коней на полоним" [1, с. 163];
- назви продукпв переробки овечого молока на полониш, зокрема будз "овечий сир з1 св1жого молока у форм1 кул1" [1, с. 26], вурда "сир г1ршог якост1 з вторинног переробки молока" [1, с. 25], жентиця, дзер "сироватка" [1, с. 34, с. 47], керлиба "в1дходи в1д переробки молока на сир, з яких виготовляють вурду" [1, с. 72], бринза "спещально приготовлений для збериання посолений сир" [1, с. 26];
- назви посуду для збершання продукпв переробки овечого молока, яю водночас використовувались i як мiра цих продукпв: бербениця, бриндзенка "дерев'яна посудина видовженог форми з двома днами для збериання бринзи, молока; одиниця вим1ру сиру, бриндзи" [1, с. 26], терх "вантаж на коня з двох бербениць, зв'язаних шнурком, полотном; м1ра ваги бриндзи, молока, що дор1внюе двом бербеницям - по 16 кг кожна" [1, с. 175], мiртук "м1ра об'ему чи ваги, що дор1внюе двом л1трам чи ктограмам [1, с. 87];
4) назви оаб: челядина "ж/нка"[1, с. 199], челядь "жтки" [1, с. 199], любас "коханець" [1, с. 77], молодек "молода людина" [1, с. 82], легшь, флекев "парубок,[1, с. 74] та ш;
5) назви ошб за родом полонинсько! дiяльностi - бовгар, гайдай "пастух, який доглядае стадо великогрогатог худоби на полоним" [1, с. 28], спузир "пастух на полонит, який доглядае за вогнем у колиб1, щоб не згасав" [1, с. 161], стадар "пастух коней" [1, с. 164], дшник "дояр" [1, с. 32], ватаг "старший в1вчар" [1, с. 21];
6) лексеми на позначення природних i штучних географiчних об'екпв:
кечера "стр1мка гора, поросла л1сом, кр1м вершини; гора взагалГ [1, с. 73], бер "кладка черезр1чку" [1, с. 16], звiр, (iзвiр) "м\жг\р'я, ущелина, вузька долина м1ж горами" [1, с. 37], грунь"вершина гори" [1, с. 27], дебра "стр1мке, заросле кущами узб1ччя понад г1рсью потоки, звори" [1, с. 29], сигла "густий, непрох1дний л1с" [1, с. 153], джемора "темна гущавина; заросле чагарниками м1сце "[1, с. 30];
7) лексеми на позначення процесу приготування 1ж1, переробки молока, розведення й тдтримка вогню на полониш: ватра"вогнище, вогонь" [1, с. 23], вертлюг "стовп, що обертаеться навколо своег оа, до якого кр1питься берфела" [1, с. 25], берфела, кужба "дерев'яний пристр1й, на якому в1шають котел над
70
вогнищем на полонит" [1, с. 59], ватарник "частина стаг, дерозкладають ватру" [1, с. 23-24], клебука "гак, крюк" [1, с. 58], ботелев "д1рявий кружок зручкою, який використовують у процеа приготування сиру"[1, с. 18].
ВИСНОВКИ
Отже, мова повют1 Г. Хоткевича "Довбуш" майстерно drai30BaHa шляхом використання у нш фонетичних, морфолопчних i лексичних дiалектних рис, яю в сукупносп виразно вщбивають гуцульську говiрку. Саме завдяки цьому письменнику вдалося художньо вщтворити неповторний гуцульський колорит.
Список лiтератури
1. Гуцульсью говiрки: Короткий словник / НАН Укра1ни. 1нститут украшознавства iменi I. Крип'якевича ; [уклад. Г. Гузар, Я. Закревська та 1н.]. - Л^в, 1997. - 230 с.
2. Оссовецкий И. А. Диалектная лексика в произведениях советской художественной литературы 50-60-х годов / И. А. Оссовецкий // Вопросы языка современной русской литературы. - М.: Наука, 1971. - С. 301-385.
3. Погребенник Ф. Гнат Хоткевич i його юторична проза / Г. Хоткевич // Г. Хоткевич. Авiрон. Довбуш. Оповвдання. - К.: Дншро, 1990. - С. 539-553.
4. Хоткевич Г. Довбуш / Г. Хоткевич- Л.: Каменяр, 1965. - 424 с.
ГУЦУЛЬСКИЙ ГОВОР В ПОВЕСТИ ГНАТА ХОТКЕВИЧА "ДОВБУШ"
Сотникова В. И.
В статье рассматриваются диалектные особенности в повести Г. Хоткевича "Довбуш". Установлено, что речь персонажей стилизована под гуцульский говор, о чем свидетельствует ряд фонетических, морфологических и лексических диалектизмов. Большое количество лексических диалектизмов зафиксировано в авторской речи, в частности в описаниях природы, быта гуцулов, ведения хозяйства.
Ключевые слова: гуцульский диалект, диалектизм, гласный, согласный, морфологическая форма, диалектная черта.
THE HUTSUL'S DIALECT A LIN HNAT HOTKEVYCH'S NOVEL "DOVBUSH"
Sotnikova V. I.
The hutsul's dialectal features in the language of the H. Hotkevych's novel "Dovbush" is regarded in the article. It is stated, that the speech of the novel's characters is stylized to the hutsul's dialect, which is confirmed of a great number of phonetical, morphological and lexical dialectisms. A lot of lexical dialectisms are also used in the author's language, in the descriptions of the nature,hutsul's mode of life, mountain pasture-ground's farming in particular.
Key words: hutsul's dialect, dialectism, vowel, consonant, morphological form, dialectal feature.
71
