CC BY
25
9. Liu, N.C., and L. Liu. 2012. «University Kankings in China». Higher Edukation in Europe 30 (2, July):217-28. 10.SJTU (Shanghai Jiao Tong University) 2011. Academic Ranking of World Universities 2011. Retrieved September 30, 2011 from [Електроний ресурс] - Режим доступу.http://www.arviu.org/rank 2011/ER 2011. Htm.
11.SJTU (Shangbai Jiao Tong University). 2012. Academic Ranking of World Universities 2012. Retrieved September 28, from - [Елекроний ресурс] - Режим доступу: http://www.arwu.org/rank 2012/EN 2012. htm.
References
1. «A World-Class Country without World-Class Universities» (2010). Academe 90. : http: //www.aaup.org/AAUP/pubsres/academe/2010/JF/Feat/altb.htm
2. «A World-Class Country without World-Class Higher Education: India's 21 st Century Dilemma» (2011). International Higher Education (40, Summer): 18-20 Retrieved April 10, 2011, from. : http // www.bc.edu /bc_org / soe / cihe / newsletter / ihe_pdf / ihe40.pdf
3. Easiness Week (2012). «The Dangerous Wealth of the Lvy League». Business Week (November 29). Retrieved December 3, 2012, http: //www.busines_week.com/magazine/content/12_50/b4062038784589.htm.
4. Deem, R., Mor, K.H. and Lucas, L. (2008). «Transforming Higher Education in Whose Image? Exploring the Concept of the» Word-Class «University in Europe and Asia» .Higher Education Policy 21 (1):83-87.
5. Khoon, K.A., Shukor, R., Hassan, O., Salef, Z., Hamzah, A., and Ismail, R. (2012) «Hallmark of a Word -Class University» College Student Journal (December, 2012).
6. «The Challenge of Building World - Class Universities» in the World Class University and Ranking: Aiming Beyonol Status, ed. J. Sadlak and N.C. Liu. Bucharest: UNESCO - CEPES (2012).
7. Cookson (2007) «Universities Drive Biotech Advancement». Financial Times Europe, May 7, 3.
8. Perry, N., and Sherlock, D. (2008). Quality Improvement in Adult Vocational Education and Training: Transforming Srills for the Zlobal Economy. London: Kogan Page.
9. Liu, N.C., and Liu, L. (2012). «University Kankings in China». Higher Edukation in Europe 30 (2, July):217-28.
10.SJTU (Shanghai Jiao Tong University) (2011). Academic Ranking of World Universities 2011. Retrieved September 30, 2011: http://www.arviu.org/rank 2011/ER 2011. Htm.
11.SJTU (Shangbai Jiao Tong University) (2012). Academic Ranking of World Universities 2012. Retrieved September 28: http://www.arwu.org/rank 2012/EN 2012. htm.
ДАНI ПРО АВТОРА
Боголiб Тетяна MaK^MiBHa, доктор eK0H0Mi4HMx наук, професор
вул. Можайська, 4 кв. 3, м. Переяслав-Хмельницький, обл. Ки'вська, 08400
e-mail: bogolib60@mail.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Боголиб Татьяна Максимовна, доктор экономических наук, профессор ул. Можайская, 4 кв. 3, г. Переяслав-Хмельницкий, обл. Киевская, 08400 e-mail: bogolib60@mail.ru
DATA ABOUT THE AUTHOR
Tetiana Maksymivna Bogolib, Doctor of Science, Economics, Professor Mozhayska Street, 4, apt. 3, Pereyaslav-Khmelnytskyi, Kyiv Region, 08400 e-mail: bogolib60@mail.ru
УДК 811.161.2'276.6:33(091) 1СТОР1Я ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ЛЕКСИКИ НА ПОЗНАЧЕННЯ Д1Й ТА ПРОЦЕС1В
Навальна М.1., Спис О.А.
У статт/ проаналзовано етапи формування економчно'У лексики укра'УнськоУ мови в!д праслов'янського пероду i часу КиУвськоУ Рус до тепер, досл'!джено, що активними були процеси торгiвлi, обмну, платеж'т; наголошено, як лексеми на позначення економ'чних понять функцонують на сучасному етап.
Досл'1дження с першою спробою комплексного лексико-семантичного аналзу сторичних аспект'в деслв на позначення економ'чних д'!й та процесв. Визначено параметри та мсце цих д'есл'т у лексичнiй систем/ укра'УнськоУ мови, )хн/ зв'язки з д'есловами нших лексико-семантичних груп, видлено тематичн групи, проаналзовано процеси у словотвор/ д'есл'вних одиниць, змни в семантичнй структур давн х лексем.
Методи дошдження зумовлен необхiднютю повного / всебiчного аналiзу мовного матералу. Для досягнення поставлено)'мети було використано метод лнгвЬтичного спостереження та описовий методи.
26
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 28/1
© Навальна M.I., Спис О.А., 2016
Об'ектом дослiдження е лексико-семантичний клас die^ie украУнськоУ мови, що позначають поняття економ'чно'У сфери.
Д'еслова, що позначають дй, процеси та стани, як стосуються економ'чно'У сфери, становлять велику за обсягом i неоднор'дну за походженням та значеннями групу лексем. В ютори вивчення семантики деслова Ух не виокремлювали в самостшну лексико-семантичну групу. Д'еслова економ'чно'У сфери об'еднують загальновживан лексеми та одиниц галузево'У термiносистеми - економ'чно'У.
За своУм походженням ця група дieслie мае асиметричний вигляд. Зовам небагато дieслie успадковано ¡з праслов'янськоУмови. Вони означали ди, пов'язан з купвлею-продажем та деякими суспльними дями.
Висновки й узагальнення виконаного дослдження сприяють глибшому п1'знанню структурно-семантичних властивостей деслова, збагачують новими 1'деями теоретичну лексикологю, формують науков'1 засади для системного вивчення iнших груп мовних одиниць, що враховуе Ухн1 формальнi та змютов!' ознаки. Теоретичнi узагальнення матимуть застосування в подальших наукових працях ¡з проблем семантики та словотвору.
Ключов'1 слова: економчна лексика, iсторiя формування, процеси торгieлi, обмну та платежв, лексичн запозичення.
ИСТОРИЯ ФОРМИРОВАНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ЛЕКСИКИ, ОБОЗНАЧАЮЩЕЙ ДЕЙСТВИЯ И ПРОЦЕССЫ
Навальная М.И., Спис О.А.
В статье проанализированы этапы формирования экономической лексики украинского языка от праславянского периода и времени Киевской Руси до совпеменного периода, исследовано, что активными были процессы торговли, обмена, платежей; отмечено лексемы на обозначение экономических понятий, которые функционируют на современном этапе.
Исследование является первой попыткой комплексного лексико-семантического анализа исторических аспектов глаголов для обозначения экономических действий и процессов. Определены параметры и место этих глаголов в лексической системе украинского языка, их связи с глаголами других лексико-семантических групп, выделены тематические группы, проанализированы процессы в словообразовании глагольных единиц, изменения в семантической структуре древних лексем.
Методы исследования обусловлены необходимостью полного и всестороннего анализа языкового материала. Для достижения поставленной цели был использован метод лингвистического наблюдения и описательный методы.
Объектом исследования является лексико-семантический класс глаголов украинского языка, обозначающие понятия экономической сферы.
Глаголы, обозначающие действия, процессы и состояния, которые касаются экономической сферы, составляют большую по объему и неоднородную по происхождению и значениями группу лексем. В истории изучения семантики глагола их не выделяли в самостоятельную лексико-семантическую группу. Глагола экономической сферы объединяют общеупотребительные лексемы и единицы отраслевой терминосистемы - экономическое.
По своему происхождению эта группа глаголов имеет асимметричный вид. Совсем немного глаголов унаследовано с праславянского языка. Они означали действия, связанные с куплей-продажей и некоторыми общественными действиями.
Выводы и обобщения выполненного исследования способствуют более глубокому познанию структурно-семантических свойств глагола, обогащают новыми идеями теоретическую лексикологию, формируют научные основы для системного изучения других групп языковых единиц, учитывающий их формальные и содержательные признаки. Теоретические обобщения могут применяться в дальнейших научных работах по проблемам семантики и словообразования.
Ключевые слова: экономическая лексика, история формирования, процессы торговли, обмена и платежей, лексические заимствования.
HISTORY OF FORMATION OF ECONOMIC VOCABULARY DENOTING ACTIONS AND PROCESSES
Navalna M.I., Spys O.A.
The article analyzed the stages of the formation of the economic vocabulary of the Ukrainian language since the Proto-Slavic period and the time of Kyivan Rus until now; it is studied that the processes of trade, exchange, payments have been active; it is stressed which lexical items, that denote economic notions, function today.
The study is the first attempt of the complex lexical-semantic analysis of historical aspects of verbs that denote economic actions and processes. It is defined the parameters and place of these verbs in the lexical system of the Ukrainian language, their connection with verbs of other lexical-semantic groups; it is defined thematic groups and analyzed processes in word-building of verbal units, the changes in the semantic structure of the old lexical items.
Methods of the study are caused by the need of the complete and comprehensive analysis of the linguistic material. To achieve this goal it was used the method of linguistic observation and the descriptive method.
Objective of the study is a lexical-semantic group of verbs of the Ukrainian language that denote economic notions.
The verbs denoting actions, processes and states, related to economics, make a large, but diverse in origin and meanings, group of lexical items. In the history of the semantics study of the verb, this group was not separated into individual lexical-semantic group. The verbs of economics combine commonly used lexical items and units of sector term system - economic.
By its origin, this group of verbs has an asymmetrical form. Few verbs came from the Proto-Slavic language. They denoted actions related to the purchase and sale and some social actions.
Summary and conclusions of the study contribute to a deeper understanding of structural-semantic characteristics of the verb, enrich the theoretical lexicology with new ideas, they form scientific foundations for the systematic study of other groups of linguistic units that takes into account their formal and meaningful features. Theoretical generalizations will be used in further scientific works, which study problems of semantics and word-building.
Keywords: economic vocabulary, history of formation, processes of trade exchange and payments, lexical borrowings.
Постановка проблеми. На початку XXI ст. пщ впливом екстралшгвютичних факторiв особливого розвитку набули дieслова економiчно''' сфери. Економiчна лексика в цтому активно функцюнуе серед носив мови, то постае питання про шляхи та фактори виникнення цих ^в i Тхжх значень, моделi утворення, визначення титв трансформацш тощо. Динамiчнi процеси у словотворi цих дiеслiв, у Тхньому семантичному наповненн та функцюнуванш вщбивае досить повно iсторiя формування дiеслiвних економiчних лексем.
Актуальшсть роботи зумовлена насамперед тим, що дослщження системних вщношень у лексиц розглядають як один iз аспек^в глобально!' проблеми сучасноТ лшгвютичноТ науки - проблеми закономiрностей системно!' будови мови в цтому. У зв'язку з цим важлива роль належить вивченню дiеслiвних лексико-семантичних груп, взаемоди Тхжх складниш, встановленню вiдношень мiж окремими дiеслiвними лексико-семантичними групами в системi мови, осктьки саме iз семантикою дiеслова як провщноТ частини мови пов'язане дослщження шших лексико-граматичних категорiй. Саме тому актуальним е комплексне дослщження семантичноТ i структурно'' органiзацiТ дiеслiв на позначення економiчних понять. З огляду на те, що в украТнському мовознавс^ цi дiеслова досi спе^ально не вивчали, установлення Тхжх параметрiв семантичноТ структури е не ттьки актуальним, але й новим у сучасному мовознавствк
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. !стор1я формування д1есл1в на позначення економ1чних понять бере початок iз праслов'янського пер1оду. У наступних перюдах коло цих дiеслiв постiйно розширювалося. Основнi етапи процесу формування дiеслiв украТнськоТ мови на позначення со^альних та економiчних понять викладений у колективнш працi «Iсторiя украТнськоТ мови. Лексика i фразеолопя» [1]. Iсторiя економiчних лексем в украТнському мовознавствi вивчали рiзноаспектно Т. I. Панько [б], О. А. Покровська [6].
Завдання та мета дослщження. У статп ставимо за мету проаналiзувати етапи формування економiчноТ лексики украТнськоТ мови вщ праслов'янського перюду i часу КиТвськоТ Руа до тепер. Нашим завданням е дослщити активнiсть процесiв торгiвлi, обмшу, платежiв; визначити, якi лексеми на позначення економiчних понять функцiонують на сучасному етапк
Виклад основного матерiалу. У праслов'янськ1й лексиц1 та в лексиц1 перiоду КиТвськоТ Русi дослщники не вид1ляють тематичноТ групи iз цим значенням. Але серед сл1в, що позначали процеси людськоТ д1яльност1, видiлено д1еслова, як1 пов'язан1 з життям i стосунками людей у сусшльствк У згаданiй працi зазначено: «Зрщка в давньоруських лексемах сема «робити, здiйснювати» передаеться дiесловом правити < прасл. praviti...» [1, с. 100]. В оригiнальних пам'ятках цього перюду засвщчеж в близьких значеннях iменник трудъ < trudъ i «похiдне вiд нього дiеслово трудити сю (тружати сю) truditi (*trudjati §e), його деривати означали «працювати, трудитися», «знесилюватися (стомлюватися) вщ працi, дi'» [1, с. 100], а дiеслово роботати виражало значення «бути в неволе служити».
Процес пращ особливо пiдневiльний, на користь феодала передавало дiеслово страдати... Такий розвиток семантики праслав'янського stradati, первюне значення якого "страдати, страждати" характерний ттьки для перюду КиТськоТ Руа [71, с. 100].
Працюючи в сусптьств^ люди витрачали сили, вщновлювали Тх тощо. Дiеслова томити(сю), изнемагати(сю), пристати вказували на «витрачання сил» [1, с. 100], а почивати, почити вщображали процес набирання сили, енергп [1, с. 101].
У XIV-XV ст. в «1стори украТнськоТ мови. Лексика i фразеологiя» також не видтяють тематичноТ групи ^в на позначення понять економiчноТ сфери, але видтяють лексеми, що передають поняття, пов'язаы з торгiвлею та назвами грошових одиниць [1, с. 234-238].
Основу засобiв вираження понять, пов'язаних з торпвлею, становили в XIV-XV ст. утворення, що сформувалися ще в добу КиТвськоТ Руа. Центральним словом на позначення торгiвлi як процесу виступае в цей перюд дiеслово торгувати в рiзному графiчному оформленнi, що вiдбивае як традицшне його написання, так i риси живого народного мовлення на раншх етапах становлення украТнськоТ' мови [1, с. 234].
Продуктивними у словотв1рному план1 були пох1дн1 в1д сп1льнослов'янськоТ основи мън, що називали дм на позначення р1зних обм1нних операц1й. Серед них д1еслова мънити, замънити, заменити, променити, пром'УнУт'!, дати измъноу, дати отмену та 1н. [1, с. 234].
У д1лов1й писемност1 Х1У-ХУ ст. з'являються односл1вн1 I описов1 утворення, що вказують на порушення обов'язк1в, узятих сторонами п1д час куп1вл1-продажу: купити, рушити, рушати мену, выстоупити ис мены [1, с. 236].
Д|еслова I ст1йк1 словосполучення на зразок завъску поставити (заплатити), заставити, заложити, заставу визволити означають гаранти в1д можливого порушення попередн1х торгових угод м1ж сторонами, рIзнi закладнi операци, гаранти цих операц1й [1, с. 236].
Спостер1гаемо I подальший розвиток системи засоб1в вираження в1дносин, пов'язаних iз грошовими (борговими) зобов'язаннями, кредитуванням та його умовами, орендуванням, грошовими розрахунками тощо. З-помiж численних лексем можна вид1лити д1еслова: позычити, позычати, личити (рахувати), раховати, дати личбу (дати ф1нансовий зв1т), наложити (витратити), мъ- нити (становити, дор1внювати), отмънити (в1дшкодувати, компенсувати) та 1н. [1, с. 237].
Цтком очевидно, що процес подальшого становлення дiеслiвноТ лексики на позначення понять, пов'язаних iз торг1влею, зд1йснювався переважно на основi тих елемент1в, як1 було успадковано вщ мови перiоду КиТвськоТ Русi. Поряд 1з семантично спец1ал1зованими лексичними одиницями, що функц1онували вже в згаданий пер1од (торъговатУ, купити, продати, платити та 1н.) засв1дчуються пох1дн1 в1д них лексеми на означення понять, пов'язаних iз торг1влею [1, с. 238].
У процес1 торгово-економ1чних в1дносин у староукраТнськ1й лексиц1 з'явилися в Х1У-ХУ ст. нов1 запозичення з романських I германських мов через посередництво старопольськоТ I старочеськоТ, напр.: Армарковати, высумовати та 1н. [1, с. 238].
Тематична група «Адм1н1стративна I суспIльно-полIтична лексика» в актов1й мовI Х1У-ХУ ст. поста значне м1сце. СтрокатI (певною мIрою) щодо складу I походження, часто 1зольован1 у функцIонуваннI (територ!ально маркованI) усI ТТ пIдгрупи збер1гають однорIднIсть у визначальних лексико-семантичних розрядах, зумовлену стал1стю писемноТ традицп КиТвськоТ Рус та спIльними тенденцIями внутр1шнього розвитку мови староукраТнськоТ, хоча з другоТ половини Х1У ст. i протягом ХУ ст. украТнськI земл! входили до складу рIзних державних об'еднань [1, с. 248].
За матер!алами пам'яток до власне сусп1льно-пол1тичноТ лексики вIдносять двI функцIональних групи сл!в: назви представникIв рIзних соц1альних верств феодального суспIльства та назви урядових ос1б, Тх титулIв та понять, пов'язаних iз державним управл1нням I самоврядуванням [1, с. 248].
Д!еслова на позначення соцIальних понять вживалися у склад! словосполучень, напр.: воли седети -«бути зв1льненим вщ повинностей I податк1в».
Вщ Iменника пан утворилися IншI деривати, що мають спIвзвучнI паралелI у слов'янських мовах, як-от: пановати - «бути володарем краТни, мати владу» [1, с. 250].
На позначення дорадчих орган1в та ТхньоТ дiяльностi вживалися рIзнI лексеми, серед них були неолопзми середини Х1У- другоТ половини ХУ ст., зокрема, радити - «бути членом дорадчого органу ради» [1, с. 254].
У дипломатичн1й сферi вживалися дieслова: поддавати сА, поддати сА - «визнавати (визнати) васальну залежн1сть (вIд кого), п1дкорятися» [1, с. 254], порозоумъти - «вивщати, розвIдати», высылати -«вщряджати». СпIльнокореневI слова служивати, служити означали виконання васальних повинностей, переважно несення в1йськовоТ служби.
З поневоленням 1нших народiв пов'язане використання синонiмiв покорити - «пIдкорити», поневолити.
Засв1дчен1 дIeслова договорити, доконати, доконъчати се, оутвердити се, що виражають поняття «укласти догов1р, домовитися» [1, с. 255].
Соцiально-економiчну лексику Х1У-ХУ ст. подтяють на дв1 функцIональнi пщгрупи: 1) лексику, пов'язану з р1зними формами набуття майна та р1зними видами власностI; 2) лексику, що називае податки та поняття, що стосуються вIдбування повинностей [1, с. 255].
Помине подовження ряд1в сптьнокореневих сл1в на означення спецIальних д1й, що е свIдченням розвитку словника мови. У деяких дiесловах теж спостер^аемо цю тенденцIю, що пов'язана: з наданням земель, володшь (давати, надавати, отдати - «передати (кому), подарувати», придавати, придати -«надавати (надати), жалувати та з подтом маетку, земельних уг1дь (дълити, дълити сА, подълити, поделити сА, розделУт), оуделити)» [1, с. 256].
Найчаспше грошова данина позначалася словами з коренем платъ: платити - «сплачувати (данину, грошов1 зобов'язання)», «платити (за виконану роботу)», поплатити, заплатити - «вщдати грош1 за куплене майно, землю, р1ч» [1, с. 259].
Бтьшють назв повинностей виступае у о^д! усталених словосполучень, до складу яких входять дiеслова: повинность отдавати - «виконувати селянськ1 феодальн1 повинност1», толоку ходити, водити подводу, службу служити тощо [1, с. 259-260].
Недиференц1йоване поняття «сплачувати данину натурою або гр1шми», кр1м дiеслова платити, передавали за допомогою дiеслова давати [1, с. 260]. До цього д1еслова додавали ще й таю, як дати, отдати, оддавати, придати.
Була ще група сл1в, пов'язаних з облково-розрахунковими операц1ями. Ц1 та терм1нован1 д1еслова суспiльно-полiтичноï сфери вживалися дуже обмежено, зокрема в жанрах актово''' мови урядових установ i вщповщною со^альною сферою.
У XVI-XVIII ст. функцюнуе торговельна лексика, яка була засвщчена в попередш перiоди, а також з'явилася зовам нова.
У сферi торгово-економiчних вiдносин центральним словом на позначення торгiвлi як процесу продовжуе виступати дiеслово торговати i тюно пов'язанi з ним семантично лексеми продавати i куповати, засвщчеж в рiзному графiчному оформленнi в попередш перюди. Похiднi вiд них утворення продовжують становити основу лексики, пов'язано' з торгово-економiчними вiдносинами. Так, у системi загальних назв понять, пов'язаних iз торгiвлею, поряд з традицшним торговати зафiксоване приторговати - «мати додатковий прибуток вiд торгiвлi» [1, с. 462]. До цього ряду можна додати дiеслова сторговати, спродати, випродати [1, с. 100], купчити - «займатися торпвлею» [1, с. 462].
Серед новозасвщчених дiеслiв варто вщзначити такi, як шинковати - «продавати хмтьш напоТ, торгувати взагалЬ, вышинковати - «шинкуючи, випродати», ярмаркувати [1, с. 462].
З'являються новi назви на позначення прямого товарообмшу: фримачити - «мiняти, вимiнювати, обмшювати», фримарчитися «обмiнюватися».
У вираженнях вартост товарiв, ринковоТ кон'юктури вживають дiеслово дорожчати [1, с. 463], у вираженнях торгово-кредитних вщносин - задолжатися - «заборгувати», заплатити, напозичити - «набрати в борг», визичити - «позичити», шацовати, ошацевати - «оцшювати» [1, с. 463-464]. До дiеслова раховати, що засвiдчене з XIV ст., додали деяк похiднi утворення, напр., дораховатися [1, с. 466].
У цтому протягом XVI-XVII ст. в украшсьш писемност спостерiгався процес стаб^заци' засобiв вираження понять, пов'язаних з торговельно-економiчними вiдносинами, вироблення фiнансово-економiчноï термшологи' на основi автохтонних лексико-словотворчих ресурав i засвоення Ышомовно''' термЫологп' [1, с. 465].
Бурхливi сусптьш поди XVI-XVIII ст. збагатили со^альний словник. Дослiдники виокремлюють тематичнi групи «Сусптьно-пол^ична лексика» [1, с. 477] та «Соцiально-економiчна лексика» [1, с. 485].
Документи цього перюду засвщчують таю назви дш, як бунтовати, бунтоватися, покозач^ли, покозачились [1, с. 479].
У зв'язку з виборами гетьмана та урядниш використовували дiеслова обирати, выбрати, поставить, скинуть [1, с. 482].
Дiеслово постановити вживаеться iз значенням «прийняти ршення, ухвалити», опублъковати - iз значенням «обнародувати важливi укази». Останне означало також публiчний осуд когось [1, с. 482].
Вщ iменника адмМстра^я iз загальним значенням «завiдування чужим добром» виникае дiеслово адмМстровати «завiдувати, господарювати» [1, с. 378].
1з друго'' половии XVII ст. набувае поширення наймана праця, тому починають вживатися спiльнокореневi дiеслова наймати, найматися [1, с. 488].
Соцiально-економiчна лексика XVIII ст. складаеться на основi успадкованого фонду XVII ст. та асимтьованих шшомовних дiеслiв, що тiсно пов'язувалися з облково-розрахунковими операцiями й деякими шшими поняттями у сферi кутвл^продажу. Як доказ цього, поширення професшних дiеслiв вибраковать, забраковати, зраховать, зревъдовати, ошацовати, поклейнить, розквътатись та в^фменних дiеслiв клеймовать, ярмаркувати [1, с. 490].
Активного розвитку набули дiеслова, ускладнеш суфiксами -ова-/-ува- або постфксом -ся: переважовать, поскуповати, пропитувать, уплачувать, видаватися, договоритись, постаратись, призначатись, примъритись, продаватися, прокрастися, росплатитись, сплатитись.
У XIX ст. соцiально-економiчна термшолопя розвиваеться далi i вщбуваеться и становлення як системи, штесивне формування яко'' припадае на другу половину цього столггтя.
На початку XIX ст. сучасна сусптьно-пол^ична лексика, що висв^люе поди' пролетарського перiоду визвольно' боротьби, широко функцюнуе в художньо-белетристичному, публщистичному, почасти в офiцiйно-дiловому стилях укра'нсько'' лiтературноï мови [1, с. 536]. Вщповщш лексеми зафiксованi в лексикографiчних працях, зокрема в «Словарику» В. Доманицького [3]. Укладач пропонуе чимало дiеслiв, значення яких пов'язане з новими для поличного життя Роси явищами i подiями, передусiм у галузi державного управлiння, форм сусптьного ладу i т.д. Серед них легал1зувати, агтувати, бастувати, бойкотувати тощо.
Укра'нська л^ературна мова нового часу успадкувала слова-термши суспiльного значення: апелювати, арештувати, апробувати - «пщтвердити» або ж сполуки, до складу яких входить дiеслово: брати опит - «допитувати» [1, с. 538].
Вщбуваеться поступове становлення офщшно-дтово''' лексики. У лексикографiчних працях зафксоваш дiеслова засв'дчувати, протоколювати, в'зувати, секретарювати [1, с. 539].
У лексищ що пов'язана зi специфкою дiяльностi письменникiв i виражае особливост творчого процесу, наявнi такi дiеслова, як друкувати, розмножувати, коментувати, викомпонувати, в'ршувати, ¡м1тувати, римувати, скомпонувати, стил'зувати, видавати, зредагувати та ш. [1, с. 540-541].
Спостер^аемо формування фтософсько''' термЫологи, яка значною мiрою успадкована з попереднього перюду: аргументувати, висновувати, розсл1джувати, змютиф1кувати, спростовувати та ш. [1, с. 542].
Друга половина XIX ст. характеризуемся проявою абстрактних понять з р1зних галузей сусптьного життя: тяжти, бандажувати, оперувати та iH. [1, с. 543-544].
У XX ст. Жовтневий переворот докоршно змшив суспiльно-полiтичне, соцiально-економiчне життя украшського народу. Лексика украшськоТ мови збагатилася новими словами на означення со^альних та економiчних понять, багато ^в було запозичено з росiйськоï мови. Дослщники подають деякi дiеслова-термши суспiльно-економiчноï сфери, обгрунтовують ïхнiй перехщ вiд термiнiв до загальновживаних лексем [1, с. 557-712]. Але немае фунтовного аналiзу i розвитку дiеслiв соцiально-економiчноï сфери в XX ст.
Упродовж ХХ ст. украшська сусптьно-пол^ична i суспiльно-економiчна лексика оновлювалася i невпинно збагачувалася, формувався сптьний лексичний фонд на позначення сусптьних понять. Змши у складi соцiально-економiчноï лексики були зумовлен соцiальними факторами, як були визначенi суспiльним ладом та пол^ичними процесами.
У 90-х роках XX ст. Украша здобула незалежнють, змiнила свою полiтичну й економiчну орiентацiю. Лексика украшськоТ мови юторично збагатилася новими дiесловами соцiально-економiчноï семантики. Вони постшно з'являються в друкованих засобах масовоТ iнформацiï, але лексикографiчнi працi не завжди встигають вщображати такi лексичнi новоутворення. Процес активного поповнення дiеслiвноï лексики, розпочатий у 90-х рр. XX ст., тривае i далк
Висновки. Отже, дiеслова, що позначають дiï, процеси та стани, як стосуються економiчноï сфери, становлять велику за обсягом i неоднорщну за походженням та значеннями групу лексем. В ^орп вивчення семантики дiеслова Тх не виокремлювали в самостiйну лексико-семантичну групу. Деслова економiчноï сфери об'еднують загальновживан лексеми та одиниц галузевоТ термiносистеми - економiчну. Переважна кiлькiсть аналiзованих лексем на позначення економiчних дiй та процеав функцiонуе i в сучаснм украïнськiй лiтературнiй мовi.
За своТм походженням ця група дiеслiв мае асиметричний вигляд. Зовам небагато дiеслiв успадковано iз праслов'янськоТ мови. Вони означали дм, пов'язанi з кутвлею-продажем та деякими суспiльними дiями.
Список використаних джерел
1. lсторiя украУнськоУ мови. Лексика i фразеологiя /В.О. Винник, В.Й. Горобець, В.Л. Карпова та /н.; Ред. кол. : В.М. Русанiвськuй (в/дп. ред) та iH. - К. : Наук. думка, 1983. - 743с.
2. Рос/йсько-украУнський словник соц/ально-пол/тичноУтерм/нологи. - К., 1976. - 434с.
3. Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозум/лих сл/в. Склав В.Доманицький. - К., 1906. - 124с.
4. Словник /ншомовних сл/в /За ред. О. С. Мельничука. - К. : Головна редакц/я УРЕ, 1974. - 775с.
5. Панько Т. И. Развитие украинской экономической терминологии XIX-XX веков: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. : 10.02.02 «Украинский язык» / Т.И. Панько. - Львов, 1965. - 16 с.
6. Покровська О. А. УкраУнська терм/нолог/я ринкових в/дносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ф'лол. наук : спец. 10.02.01 «УкраУнська мова» / О. А. Покровська. - Харк/в, 1996. - 24 с.
7. Структура сучасного терм/на. УшверсалИ в галуз/ терм/нологи // Науково-техн/чний прогрес / мова. - К. : Наук. думка, 1978. - С. 37-56.
References
1. Istoriia ukrainskoi movy. Leksyka i frazeolohiia / V.O. Vynnyk, V.Y. Horobets, V.L. Karpova ta in.; Red. kol. : V.M. Rusanivskyi (vidp. red) ta in. - K. : Nauk. dumka, 1983. - 743 s.
2. Rosiisko-ukrainskyi slovnyk sotsialno-politychnoi terminolohii. - K., 1976. - 434 s.
3. Slovaryk. Poiasnennia chuzhykh ta ne duzhe zrozumilykh sliv. Sklav V. Domanytskyi. - K., 1906. - 124 s.
4. Slovnyk inshomovnykh sliv/Za red. O.S. Melnychuka. - K. : Holovna redaktsiia URE, 1974. - 775 s.
5. Panko T.I. Razvitie ukrainskoi ekonomicheskoi terminologii XIX-XX vekov: avtoref. diss. na soiskanie uchen. stepeni kand. filol. nauk : spets. : 10.02.02 «Ukrainskii iazyk» / T.I. Panko. - Lvov, 1965. - 16 s.
6. Pokrovska O.A. Ukrainska terminolohiia rynkovykh vidnosyn : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 «Ukrainska mova» / O.A. Pokrovska. - Kharkiv, 1996. - 24 s.
7. Struktura suchasnoho termina. Universalii v haluzi terminolohii // Naukovo-tekhnichnyi prohres i mova. -K. : Nauk. dumka, 1978. - S. 37-56.
ДАН! ПРО АВТОР1В
Навальна Марина 1вашвна, доктор фтолопчних наук, професор кафедри документознавства ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет iменi Григорiя Сковороди» вул. Набережна, б.4, кв.3, м. Переяслав-Хмельницький, Кш'вска обл., УкраТна 08404 e-mail: navalna@rambler.ru
Спис Ольга Анатолпвна, кандидат фтософських наук, доцент кафедри сусптьних i гумаытарних наук Державного економко-технолопчного ушверситету транспорту вул. Чубинського, 41, с. Гора, Борисптьський р-н, Кш'вська обл., УкраТна 08324 e-mail: olgaspys@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Навальная Марина Ивановна, доктор филологических наук, профессор кафедры документоведения.
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет шимени Григория Сковороды» ул. Набережная, д.4, кв.3, г. Переяслав-Хмельницкий, Киевская обл., Украина 08404 e-mail: navalna@rambler.ru
Спис Ольга Анатольевна, кандидат философских наук, доцент кафедры общественных и гуманитарных
наук
Государственного экономико-технологического университета транспорта ул. Чубинского, 41, с. Гора, Бориспольский р-н, Киевская обл., Украина 08324 e-mail: olgaspvs@gmail.com
DATA ON AUTHORS
Navalna Maryna Ivanivna, Doctor of Philological Sciences, Professor of Document Science Department Pereyaslav-Khmenytsky Hryhoriy Skovoroda Pedagogical University Ukraine, Kyiv region, Pereyaslav-Khmelnytsky, Naberezhna Street 4, app. 3, 08404 e-mail: navalna@rambler.ru
Spys Olga Anatoliivna, Candidate of Philosophical Sciences, Associate Professor of Social and Humanities Sciences
State Economy and Technology University of Transport
Ukraine, Kyiv region, Boryspilsky district, v. Gora, Chubynsky Street 41, 08324
e-mail: olgaspys@gmail.com
