CC BY
41
EKOHOMIKA 3HAHb, IHHOBAUIMHA EKOHOMIKA
^¡TepaTypa
1.0eaynoBa fl.l. TexHonorinHiti iMnepaTiB crparerinHoro ynpaBniHHn HauioHanbHoo eK0H0MiK0i0//BicHMK HauioHanbHoi opiai^Hoi aKaaeMi'i YKpaiHi iM. ApocnaBa Myaporo. Cepin: EKoHoMiwa Teopin Ta npaBo. - XapKiB.: npaBo. - 2010. - № 2. -492 c. - C. 13-24.
2.flepxaBHa uinboBa eKoHoMiwa nporpaMa "CrBopeHHn b YKpaiHi iHHoBauitiHoi iHtypacTpyKTypu" Ha 2009-2013 poKii // OQiuiMHMM BicHMK YKpaiHi. - 2008. - № 36. - C. 40-42.
3.Report on European Technology Platforms and Joint Technology Initiatives: Fostering Public-Private R&D Partnerships to Boost Europe's Industrial Competitiveness, 2005.
4.Technology platforms, from Definition to Implementation of a Common Research Agenda, November 2004; Third Status Report: At the Launch of FP7, March 2007.
5.Mopo3oB T.O. CyrHicrb rexHonoriHHoi iHtypacrpyKTypw eKoHoMiKi aepxaB / T.O.Mopo3oB. "EKoHoMinHi iHHoBauii". Bi-nycK 43: 36ipHiK HayKoBix npaub YKpaiHcbKe npmopHoMop'n b HauioHanbHix i MixHapoflHiix KoopaiHaTaxpo3BiTKy: perio-HanbHwti BiMip. -Oaeca: iHcTijyT npo6neM piHKy Ta eKoHoMiKo-eKonoriHHix aocniffxeHb HAH YKpaiHi, 2011. - 359 c.
6..0opMipoBaHie TexHonormecwx nnarfopM c ynacneM HMY B03 [EneKTpoHHiiti pecypc]. - PexiM aocTyny: //http://www.hse.ru/org/hse/texnpl
УДК 811.161.2'373'38
Навальна M.I.,
кандидат фтолопчних наук, доцент, ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡мен Григорт Сковороди"
Д1еСЛОВА ЕКОНОМ1ЧНО1 СФЕРИ: ПРЯМ1 ТА ПЕРЕНОСЫ ВЖИВАННЯ В СУЧАСН1Й
УКРА'ШСЬКШ ПУБЛ1ЦИСТИЦ1
У crarri проанал1зовано найуживанш1 д/еслова на позначення економ1чних процеав у Moei сучасно/ укра'тсько! пре-си, виокремлено ¿хн гемагичн групи, описано лексеми з прямими га переносними значеннями, визначено crилicrич-ну роль д}ешв екoнoмiчнol сфери.
Ключовi слова: д/еслова екoнoмiчнol сфери, пряме значення, переносне значення, мова преси, crилicrичнa роль.
В сгагье проанализированы наиболее упогребляемые глаголы для обозначения экономических процессов в языке современной украинской прессы, выделены их гемагические группы, описано лексемы с прямыми и переносными значениями, определены сгилисгическую роль глаголов экономической сферы.
Ключевые слова: глаголы экономической сферы, прямое значение, переносное значение, язык прессы, сгилисги-ческая роль.
The article analyzes the most commonly used verbs to describe economic processes in Contemporary Ukrainian press, determines their thematic groups described tokens with direct and figurative sense, defined stylistic role verbs economic sphere.
Keywords: verb economic sphere, the direct value, indirect value language media, stylistic role.
Актуальнють теми. Повсякденна увага украТнських засобю масовоТ ¡нформацп до економнних процеав ¡стотно сприяе популяризацп дм з гршми, а деслты лексеми, що Тх означають, стають широковживаними. Активне викори-стання деслв економнноТ сфери на початку ХХ1 ст. в мов¡ газетноТ перюдики зумовлене дюю позамовних чинниюв: пожвавилися торпвельы вщносини як у державу так ¡ на мжнародному рюы, в об^у з'явилася ¡ноземна валюта. Про актуальнють теми "грошГ свщчать сучасн розвщки дослщниюв мови украТнськоТ преси, як виокремлюють слова на позначення незаконних торпвельних операцм, незаконних або сумывних операцм ¡з гршми та лексико семантичну групу ¡з загальним значенням "витрачати грошГ [2, с. 40; 1], наголошують на утворенн великоТ шькосл назв профе-ай, що мають справу з гр¡шми, та рюних установ, зокрема банк¡в [5, с. 65-66].
Основу деслю економ¡чноТ сфери становлять стилютично нейтральн¡ лексеми на позначення процеав торпвл^ ку-п^ продажу: торгувати, купувати, продавати, платити, виплачувати, оплачувати, сплачувати та ¡н. Напр.: "Найбть-шому обласному центров¡ - Дн¡пропетровську - заборонили торгувати м'ясом" ("УкраТна молода", 6.06.2008); "Безви-х¡дь примусила стару вчительку продавати книги" ("Газета по украТнськи", 12.06.2008); "Ктькють автомоб¡л¡в зросла. УкраТнц¡ здебтьшого платили не гот¡вкою, а брали кредити" ("День", 10.08.2007); "Банк "Надра" оплачуватиме голв-кою чеки Держказначейства" ("День", 3.08.2007); "Населення сплачуе непрям¡ податки з¡ своТх власних дохода" ("Газета по украТнськи", 2.08.2007).
Найбтьшу за обсягом групу деслв економ¡чноТ сфери становлять лексеми, як означають витрачання чи втрату кошлв: тратити, витрачати, розтрачати, гайнувати, губити, марнотратити, марнувати та ¡н. Напр.: "Вмськова кафедра - це те, на що варто тратити грошГ ("День", 8.10.2007); "На що витрачае грош¡ украТнський уряд? (заг.). Антонь на Бажан в¡дзв¡тувала про те, на що саме в 2006 рощ витрачатиме бюджеты грошк.." ("УкраТна молода", 17.02.2007); "Хтось може дати гарантю, що нов¡ керюники не будуть розтрачувати державн¡ кошти?" ("С¡льськ¡ в¡ст¡", 10.11.2008); "...процеси виявляються в обл^ацых державних позик, коли держава непродуктивно розтрачуе отриман¡ кошти" ("День", 8.10.2007); "У сел¡ бачили, як Василь гайнуе свое багатство, не тверезючи"... ("УкраТна молода", 21.10.2006); "Чи губить, чи крадуть грош^ - бщкалася мати про поведЫку сина студента" ("С¡льськ¡ в¡ст¡", 11.10.2006); ".до 18 ро-к¡в УТлл вмудрився не т¡льки марнотратити зароблен м¡льйони, але й наробити нових борпв" ("УкраТна молода", 8.11.2007); "Не марнуйте часу, бо марнуватимете й грошГ ("Сшьсью вютГ, 25.05.2006) та ¡н.
Постановка проблеми. Окреслюючи меж¡ ц¡eТ групи д¡eсл¡в економ¡чноТ сфери, ми не обмежувалися одиницями ттьки з основним значенням, осктьки така класиф¡кац¡я була б неповною [3, с. 11]. Цтком погоджуемося з дослщ-
122 Eконом¡чний □¡сник университету | Випуск № 18/2
© Навальна M.I., 2012
ЕК0Н0М1КА ЗНАНЬ, 1НН0ВАЦ1ЙНА ЕК0Н0М1КА
никами, що в трупах деслв не було й не буде ч^ких меж, визначеноТ ктькост одиниць, бо для цюТ частини мови характеры процеси взаемоперетину ¡ взаемопроникнення труп [3, с. 10].
Виклад основного матер1алу. Значення втрати грошей передають ¡ д^слова ¡нших лексико семантичних труп. Так, лексему зм\ни м\сцеположення пропасти "загубитися, втратитися через недбал\сть, недогляд, крад\ж \ т.\н." вжи-вають у п'ятому значенн\ "безповоротно втрачатися" [7, VIII: 247]; д\еслова ф\зичноТ д\Т стягувати/стягти "м\цно з'ед-нувати, зв'язувати, скр\плювати що небудь чимсь" - у шостому значенн\ "примушувати сплачувати що небудь" [7, IX: 810-811]; д\еслово руху, перем\щення переводити/перевести "ведучи або супроводжуючи кого небудь, переправля-ти, допомагати перейти через щось, на другий б\к чогось" - в дев'ятому значенн\ "витрачати марно або без особли-воТ на те потреби, необх\дност\" [7, VI: 143-145]. Напр.: "...люди справд\ бояться, що виплати припинять або ж грош\ на рахунках знов пропадуть ("УкраТна молода", 18.01.2008); "1нспектор у вигляд\ базаркому стягне з п\дприемц\в необх\дн\ грош\" ("С\льськ\ в\ст\", 10.08.2006); "грош\ перевести на дурниц\ великого розуму не треба, а от заробити..." ("УкраТна молода", 8.02.2007).
0крему групу д\есл\в економ\чноТ сфери формують т\, що означають д\Т, процеси з отримання кошт\в. 1хню основу становлять стил\стично нейтральн\ лексеми заробляти/заробити, п\дзаробляти/п\дзаробити, давати/дати, одержува-ти/одержати, прем\ювати та ¡н. Напр.: "В 1тал\Т украТнц\ заробляють чимал\ грош\, але тут, в УкраТн\, втрачають своТ с\м'Т." ("Льв\вська газета", 6.06.2007); "Сьогодн\ кожен прагне хоч десь пщзаробити..." ("День", 4.09.2007); "1з м\сь-коТ казни дали грош\. Д\ти поТдуть на в\дпочинок" ("В\ст\", 24.01.2007); ".нелегко вистояти в банку один раз за талончиком, другий - для перереестраци \ трет\й - щоб одержати грош\" ("УкраТна молода", 7.02.2008); "Старш\ люди пам'ятають, як ¡з нагоди свят Тх прем\ювали за роботу." ("С\льськ\ в\ст\", 10.07.2006).
До стил\стично нейтральних д\есл\в ц\еТ групи в\дносимо також лексеми, значення д\й та процес\в з гр\шми для яких е неосновними. Так\ д\еслова зазвичай виходять за меж\ одн\еТ лексико семантичноТ групи, до якоТ вони належать за основним значенням. Е.В. Кузнецова вважае, що "найб\льш посл\довно семантичн\ групи перетинаються са-ме за рахунок вторинних значень" [3, с. 11] Групу д\есл\в ¡з значенням отримання грошей поповнюють лексеми к\ль-кох ¡нших лексико-семантичних груп: д\еслово конкретноТ ф\зичноТ д\Т вкладати "класти в середину чого небудь" мае трете значення "вносити на збереження або в^авати для використання (грош¡ й т.¡н)" [7, I: 696-697]; лексема руху, перемщення надходити "¡дучи, прибувати кудись або наближатися до кого-, чого небудь, часто трохи пюыше, ыж ¡н-ш^ п¡дходити, приходити" виражае друге значення "приходити на м¡сце призначення, доставлятися куди небудь (про щось вщправлене, послане ¡ т.¡н)" [7, V: 83]; дюслово конкретноТ ф¡зичноТ дм тягнути "ухопившись, тримаючись за що небудь, з силою перемщати в напрямку до себе або за собою" [650, X: 339] передае не зафксоване у словнику значення "заробляти грош^ в^аючи багато сил, наполегливо працюючи, долаючи труднощГ. Пор.: "Вкладати грош¡ вар-то в щось, а не класти на рахунок. Це вже сьогодн знае кожен" ("ВютГ, 30.11.2008); "Виплати надмдуть поштою (заг.). До юнця м¡сяця жител¡ с¡льськоТ м¡сцевост¡ отримуватимуть компенсацп вклада..." ("УкраТна молода", 7.02.2008); "Тягнули т¡ грош¡ з останых сил, - каже 0лена Ляшенко. - Люди готов¡ з¡брати Тм грошей, бо сам¡ вони не зможуть заробити" ("Газета по украТнськи", 15.02.2008).
Чтьне м¡сце у склад¡ д¡eсл¡в економ¡чноТ д¡яльност¡ посщають лексеми-терм¡ни з р¡зних галузевих систем еконо-м¡чноТ терм¡нолог¡Т. Це - авансувати "видавати аванс"; девальвувати "тддавати девальвац¡Т, знец¡нювати"; диверси-ф¡кувати "надавати чому небудь р¡зноб¡чного комб¡нованого, багатогалузевого характеру; розширення номенклатури продукц¡Т, видю тощо"; доларизувати "зд¡йснювати процеси вщповщно до долара"; дотувати "давати додатков¡ асиг-нування з державного бюджету для оргаызацм, установ тощо для покриття перевитрат та ¡нших потреб"; конверту-вати "переводити варт¡сть одыеТ нац¡ональноТ валюти в ¡ншу, що здмснюеться за деякою шкалою"; кредитувати "надавати кому небудь кредит, позику"; спонсорувати "фшансово п¡дтримувати, допомагати кому небудь, чому небудь в обмЫ на рекламу своеТ дтльносп, продукц¡Т, ¡мен¡, назви, торговоТ марки тощо". Хоч дюслова терм¡ни останым часом досить широко вживають у мов¡ украТнськоТ публ¡цистики, але не вс вони заф¡ксован¡ в тлумачних словниках, тут здебтьшого подають т¡льки Тхн¡ сп¡льнокоренев¡ ¡менники (девальвацт, долар, конвертац¡я та ¡н.). Таю деслты лексеми пропонували назвати функцюнально текстовими д¡eсловами [4, с. 140], бо Тхню значущ¡сть ¡ тематичну належ-н¡сть визначае контекст. Напр.: "Бюджетникам дозволили авансувати послуги, що надаються автомобтями швидкоТ допомоги" ("Газета по украТнськи", 9.10.2007); "У парти рег¡он¡в заявляють про нам^ девальвувати гривню" ("Стьсь-к¡ вютГ. 7.04.2006); ".у наш час з^кнулися з необх¡дн¡стю диверсиф¡кувати своТ кредиты портфел¡ з метою пщвищен-ня прибутковост ¡ зменшення ризику..." ("День", 11.05.2006); "Розумю кожен, що ми не можемо доларизувати еко-номку?" ("День", 10.11.2007); "Держава дотуе стьгоспвиробника..." ("Голос УкраТни, 10.11.2007); "Пан Моро почав конвертувати в золото нав^ь ¡снуюч¡ баланси..." ("День", 10.11.2006); "Держтотечый установ¡ дозволили кредитувати кутвлю вторинного житла..." ("День", 10.12.2006); "Нин вже вийшло ¡з моди спонсорувати осв^ы заклади гр¡шми, дають рюну непотр^..." ("Високий Замок", 10.11.2006).
На початку XXI ст. в мов¡ украТнськоТ перюдики актив¡зувалося вживання дюслю, для яких значення, пов'язане з витрачанням кошлв, е переносним. Зазвичай таю дюслюы лексеми передають значення не просто витрачання грошей, а Тхню цтковиту втрату. Прям¡ лексичн значення цих одиниць здебтьшого не виражають д¡Т з гршми, а пере-носн¡ передають опосередковаы д¡Т об'ективноТ д¡йсност¡. Пор¡вняeмо пряме та переносне значення деяких найужи-ванших д¡eсл¡в: з'Тдати/з'Тсти "споживати яку-небудь Тжу, не залишаючи н¡чого" ¡ "повн¡стю втрачати що небудь (гро-ш¡)" [7, III: 581]; згорати/згор™ "знищувати вогнем" ¡ "повн¡стю втратити грошГ [7, III: 521]; спалювати/спалити "пщ-давати д¡Т вогню, знищувати вогнем" ¡ "безповоротно втратити" [7, IX: 486-487]. Напр.: "...виршили частково повер-тати населенню втрачен¡ ними грошов¡ збереження, як¡ в 90 х "з'Тв" 0щадбанк СРСР." ("День", 17.01.2008); ".люди просто нного не могли купити на своТ грош^ й щ грош¡ опинялися на внесках в 0щадбанку. Згодом вони "згорти" ("День", 17.01.2008); "Фтенко попереджав ¡ батьк¡в, що вклади знецшяться. Але вони зняли лише частину грошей. Решта "згор¡ла" ("Газета по украТнськи", 18.01.2008); "На книжщ Тамари СадовнковоТ "згор¡ло" майже 10 тис. крб."
Економ¡чний □¡сник университету | Випуск № 18/2 123
ЕК0Н0М!КА ЗНАНЬ, IНН0ВАЦIЙНА ЕК0Н0МIКА
("Газета по-украТнськи", 18.01.2008); "Коли я [Юр¡й Костенко] став народним депутатом, то казав батьковк буде ¡н-фляц¡я, що "спалить" грошГ ("Газета по украТнськи", 18.01.2008).
Деяк д¡eслова економ¡чноТ сфери в переносних значеннях утворюють багатозначысть типового характеру [4, с. 122], коли Тхы неосновы значення е не абсолютно тотожними, але схожими. Наприклад, сптьним значенням "повы-стю втрачати/втратити" об'eднан¡ д¡eслова з'Тдати/з'Тсти, згоряти/згор^и, спалювати/спалити та ¡н.
УкраТнськ¡ журналюти активн¡ше послуговуються д¡eсловами, як¡ позначають незаконне, грабжницьке, нахабне привласнення грошей. Серед них дюслова конкретноТ фюичноТ д¡Т, як¡ вживають для негативно)' характеристики еко-ном¡чноТ д¡яльност¡ когось чи чогось. Наприклад, дюслово зависати "зачепившись за що небудь, тримаючись на чому небудь, повисати, виати" функцюнуе з¡ значенням "тримати що небудь невикористаним, лишати без застосування" ("Ф¡рма перерахувала грош¡, але вони "зависли."... в ¡нтересах власника..." ("Газета по украТнськи", 17.09.2007); дь еслово хапати "швидко, поривчасто брати, схоплювати, ыдхоплювати кого-, що небудь" широко вщоме з¡ значенням "загарбувати, привласнювати, красти, вщбирати що небудь" ("БЬнесота в 90 х роках "хапала" грош^ а народ зали-шився н¡ з чим..." ("С¡льськ¡ вютГ, 4.12.2006); лексему ос¡дати "опускаючись, покривати собою поверхню чого небудь" уживають з¡ значенням "залишатися, розм¡щуватися, влаштовуватися де-, в кого небудь" ("Надприбутки "РосУкрЕ-нерго" "ос¡дають" у кишенях депутат¡в ¡з Парт¡Т рег¡он¡в" ("Газета по украТнськи", 15.02.2008).
0крему групу формують деяк д¡eслова конкретноТ фюичноТ д¡Т, як¡ в мов¡ украТнськоТ публщистики означають процеси цЫоутворення, зокрема зростання ц¡н не на користь споживача, поза законами ринкових вщносин тощо. Так, дь еслово вистрибувати "стрибати зв¡дки небудь, з чогось назовы; вискакувати" виражае зростання цш як "вих¡д за ме-ж¡ чогось (про грош¡, вщсотки тощо)", напр.: "П¡сля того, як зростання цш "вистрибуе" далеко за меж¡ 10%, у прези-дентському секретарил, може, й починають точыше все розраховувати, але, як показуе досв¡д, переважн¡й бтьшо-ст¡ громадян стае байдуже, що Автора, що два десятки вщсотюв ¡нфляц¡Т" ("Дзеркало тижня", 12.01.2008); д¡eслово накручувати "намотувати що небудь навколо чогось" передае значення "п¡двищувати щось (ц¡ни, вщсотки тощо)", напр.: "Якщо варт¡сть державноТ л¡ценз¡Т врахувати, то приватники "накрутять" ц¡ну на товар, а нам витрачатися..." ("Дзеркало тижня", 12.01.2008). Таю дюслова конкретноТ ф¡зичноТ д¡Т надають газетним публкацтм розмовного характеру та негативнооцшного забарвлення. Нер¡дко журналюти подають Тх у лапках, як засв¡дчують те, що слово вжи-те в переносному значенн¡. В украТнських лексикограф¡чних працях ц¡ значення деслю або зовс¡м не зареестроваы, або квал¡ф¡кован¡ як переносн¡.
На позначення економнних процес¡в уживають також дюслова з переносними значеннями, як вже заф¡ксован¡ в словниках. Здебтьшого це назви негативних процес¡в: зменшення обсягу виплат громадянам, втрата куывельноТ спроможност¡ населення: ур¡зати перен. 3. "Зменшувати, скорочувати обсяг, к¡льк¡сть чого небудь // забирати части-ну вщ ц¡лого для когось, з якоюсь метою" (пор. 1 зн. "Ржучи, в¡докремлювати частину в¡д цтого") [6, с. 1302], напр.: "Чи "урюатимуть" пенс¡Т у зв'язку з фшансовою кризою?" ("КиТвська правда", 4.11.2008); зам'яти 2. перен. "Припиня-ти щось, не давати розвитку чомусь // намагатися пом'якшити, згладити щось" (пор. 1 зн. "Заправляти страву") [619, с. 311], напр.: "Тему покупки "зам'яли", але проблема крайньоТ корумпованост та неефективност¡ закуп¡вл¡ товара за рахунок бюджетних кошт¡в нкуди не зникли" ("День", 17.01.2008).
Зрщка д¡eслова з переносним значенням позначають позитивы тенденцп в економ¡чн¡й галузк зм¡цнювати перен. "робити що небудь надмышим, б¡льш сталим, пост¡йним" [6, с. 374]; "Наприклад, розробили порядок нацюналюаци банюв та обмежили спекулятивы можливост¡ банк¡в. Це дозволило лише за ктька дн¡в "зм¡цнити" гривню з 7,5 до 5,85 за долар" ("бдиний центр", 8.11.2008).
У мов¡ украТнськоТ пер¡одики ф¡ксуeмо також уживання лексем ¡з переносними значеннями, як не подан¡ в словниках. Здебтьшого вони позначають негативы процеси в економщк краджки грошей, незаконы зароб¡тки, зменшення вартост¡ нацюнальних валют тощо. Так, д¡eслово наварювати/наварити вживають з¡ значенням "заробити, переваж-но нечесним шляхом" (пор.: 1. "Варячи, готувати яку небудь ктькють Тж¡" [6, с. 551]), напр.: "Здавалося б, що можна "наварити" з в¡дход¡в маслосирзаводу? Виявляеться можна" ("Дзеркало тижня", 22.03.2008); дюслово ткати подано з¡ значенням "забирати" (пор. 1. "Б^ти, намагаючись уникнути якоТсь небезпеки, врятуватися в¡д пересл¡дування ¡ т.¡н. [6, с. 1249]), напр.: "З банк¡в за м¡сяць "ткае" 27 млрд. грн." ("бдиний центр", 8.11.2008); лексему переткати/пере-текти вживають з¡ значенням "переходити в¡д одного власника до ¡ншого, нер¡дко незаконним шляхом" (пор. 1. "Пе-реливатися з одного мюця в ¡нше" [6, с. 748]), напр.: "Тим часом як церковники, урядовщ, представники осв™ ¡ куль-тури визначають право власносп на нерухом¡сть, вона, як ¡ грош¡, тихенько "переткае" в руки б¡знесмен¡в..." ("Персонал Плюс", 31.21-6.11.2007).
Висновок. Пом^но активюувалося вживання д¡eсл¡в з¡ значенням "виконувати д¡Т, пов'язан¡ з гр¡шми", що зумо-влено впливом р¡зних позамовних чинниюв. К¡льк¡сно найб¡льшу групу становлять дюслова, що означають витрачан-ня чи повну втрату кошлв. Iнш¡ групи презентован¡ меншою к¡льк¡стю дюсл^них лексем.
П¡д д¡eю позамовних чинниюв терм¡ни розширюють своТ значення за рахунок переносних, що позбавляе Тх зам-кненост¡ та ¡зольованост¡ в одый окремо взят¡й терм¡носистем¡. Рухливють меж у значеннях таких термЫолексем св¡д-чить про втрату ними однозначности розширюе Тхню семантику, що сприяе емоц¡йност¡ та експресивност¡ повщо-млення.
Л1тература
1.Гордиенко В.А. О некоторых особенностях компьютерного жаргона (на материале просторечия города Киева) / В.А. Гордиенко // В.И. Даль и современные филологические исследования. Сб. науч. работ. - К., 2002. - С. 121-123.
2.Коваленко Б.О. Стил1стично знижена лексика в мов1 сучасно1 укрансько1 публ'1цистики: дис. ...кандидата ф1лол. наук: 10.02.01 /Коваленко Борис Олексмович. - Кам'янець-Под/льський, 2002. - 182 с.
3. Кузнецова Э.В. О принципах и методах выделения объема семантических классов русских глаголов / Э.В. Кузне-
124 Економнний вюник университету | Випуск № 18/2
ЕКОНОМ1КА ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА ЕКОНОМ1КА
цова // Классы и их взаимодейсгвие. - Свердловск: Изд-во Уральского ун-га, 1979. - С. 5-12.
4.Лексико-семангические группы русских глаголов. - Иркутск: Изд-во Иркутск ун-га, 1989. - 180 с.
5.Сгишов О.А. Укра/нська лексика юнця XX столЬтя (на мaтерiaлi мови засо&в масово/ iнфoрмaцil): [мoнoгрaфiя]. -К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. - 388 с.
Словники
6.Великий тлумачний словник сучасно/ укра/нсько/ мови/[уклад. i голов. ред. В.Т.Бусел.] - К.: ВТФ "Перун", 2002. -1440 с.
7.Словникукра/нсько/ мови: В 11-ти т. - К.: Наук. думка, 1970- 1980. - Т. I-XI.
УДК 811.161.2'373'38
Натрошвш1 С.Г.,
к.е.н., доцент, КиТвський нацюнальний ушверситет технологш та дизайну (м.КиТв)
СТРАТЕГ1ЧН1 ОР18НТИРИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ВИЩО1 ОСВ1ТИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й
Актуальнють теми дослщження. В умовах переходу економ¡ки на ¡нновац¡йну модель розвитку значно зростае роль ¡ значення вищоТ осв¡ти, яка мае забезпечити ринок пращ достатньою ктькютю висококвалфкованих фах¡вц¡в, що здатн¡ дтти творчо, профес¡йно, використовуючи для виршення виробничих завдань технолог¡Т св¡тового р^ня.
В¡дтак, значно актуал¡зуeться проблематика дослдаень з питань стратег¡чного розвитку вищоТ осв™, забезпечен-ня реальноТ ¡нтеграци системи вищоТ осв¡ти у процес рацюнальних економ¡чних перетворень.
Анал1з л1тератури. З обраноТ проблематики видано ктька комплексних наукових праць [1-10]. Проте в нин¡шн¡х умовах, коли формуються новий технолопчний уклад, а роль краТн у св¡товому под^ прац¡ стр¡мко зм¡нюeться, необх¡дн¡ по-дальш¡ досл¡дження з питань стратепчних ор¡eнтир¡в розвитку вищоТ осв¡ти як елемента ¡нноващйноТ економ¡ки.
Мета статт - викласти результати досл¡джень з окремих питань гармоызацп розвитку вищоТ осв^и в умовах ста-новлення ¡нноващйноТ економ¡ки.
Виклад основного матер1алу. В наш¡ часи соц¡ологи говорять про ¡нформащйне (¡нформац¡огенне) сусп¡льство, економюти анал¡зують ¡нновац¡йну економ¡ку, осв¡тяни говорять про знанневе сусптьство (або сусптьство, що нав-чаеться). Знання, по сул, перетворюються на принципово незавершен технолог¡Т формування майбутнього, фактич-но замикаючи на соб¡ як економнну, так ¡ соц¡альну систему послндустр^льного сусп¡льства. Б¡льш того, в розвине-них краТнах воно становиться бтьш важливим як економ¡чний продукт - там спостер^аеться зростання нових форм дыльносл, що базуеться на торг^ продуктами знань (л¡цензування, консалтинг, ¡нжиниринг тощо).
Вища школа зможе генерувати фахющв, що зможуть працювати на майбутне лише за умови кардинального ос-учаснення зм¡сту ¡ технолопй навчання. Це потребуе розробки нових навчальних плаыв, як¡ б ¡нтегрували колись са-мост¡йн¡ дисципл¡ни з начальних плаыв ¡нших спец¡альностей, формуючи навчальн блоки, що повинн¡ забезпечити одночасно ¡ глибоку фундаментальну пщготовку ¡ профес¡йно-практичну п¡дготовку зор¡eнтовану на склады ¡нновацй но-технолог¡чн¡ проекти [1].
Профеайна п¡дготовка та досл¡дження в нових сферах знань потребують ¡нтеграци змюту цтоТ низки дисципл¡н, яю ран¡ше вважалися самост¡йними ¡ не пов'язаними м^ собою. В результат виникають м¡ждисципл¡нарн¡ та мульт-идисциплшары програми навчання. Нов¡ форми генерування та передач¡ знань потребують не лише реконф^ураци ун¡верситетських кафедр ¡ факультет¡в, а й реорган¡зац¡Т дослдаень та п¡дготовки фах¡вц¡в, ор¡eнтованих на виршен-ня складних м¡ждисципл¡нарних проблем ¡ розвитку науково-емних технолог¡й [2].
В ряд¡ краТн все бтьш популярною становиться корпоративна форма навчання, що передбачае сумщення у чаа навчання ¡ роботи на виробництвк З певних спец¡альностей це можна спостер^ати ¡ в УкраТнк У цьому план¡ перспективною вбачаеться ¡дея створення нових тип¡в навчальних закладю у форм¡ ун¡верситетських комплешв, до яких би входили рю-нопроф¡льн¡ вищ¡ навчальн¡ заклади рюних тип¡в та р¡вн¡в. Можливо також долучити до них науково-дослщы ¡нститути та п¡дприeмства ¡ утворити об"еднання типу консорц¡уму, асоц¡ац¡Т тощо. Пропозицп щодо законодавчого закр¡плення такого статусу навчально-наукового об"еднання подавалися до робочоТ групи з розробки проекту Закону УкраТни "Про ви-щу осв^у". У нин¡шньому вар¡ант¡ проекту Закону можливють утворювати консорц¡уми вже прописана.
Слщ подолати насл¡дки повальноТ ун¡верситизац¡Т, що призвело до втрати традицм колишн¡х потужних галузевих профтьних ¡нститут¡в та академ¡й. Мабуть краще мати рюномаыты вищ¡ навчальн¡ заклади, що виконують рюы м¡с¡Т, але якюно.
В умовах переходу вищоТ осв™ в¡д ел¡тноТ до масовоТ (з 2000 року у вищих навчальних закладах по всьому свт до-датково добавилося 51 млн. студенев) ур¡зноман¡тнення тип¡в ун¡верситет¡в та навчальних програм (зокрема, виокре-млення програм профеайного та академ¡чного профтю) е ц¡лком лог¡чним, тому нам потр^но розробляти стандарти та критери якост¡ та ефективност¡ п¡д кожен вид потреб сусптьства сприймаючи, вщповщно, ¡ р¡зн¡ типи вищих навчальних закладв. Важливо зауважити, що запровадження кожного з названих вар¡ант¡в програм мае вщбуватися за умови на-дання ун¡верситету прав самост¡йно вибирати тип програми, вщповщно до потреб економки регюну, попиту аб¡тур¡eн-лв ¡ своТх можливостей забезпечити якюну п¡дготовку фах¡вц¡в (тобто необов"язково брати обидв¡ програми).
Для усунення формалюму переходу на двор¡вневу систему "бакалавр - мапстр", який губить саму ¡дею запровадження б¡льш гнучких осв^ых програм зор¡eнтованих на студента та ринок пращ, зокрема, ще потр^но:
- провести заново класифкацю напрямю п¡дготовки;
- розробити нову методолопчну основу державних стандарт¡в для укрупнених титв п¡дготовки бакалавр¡в, перед-бачивши можлив¡сть упровадження програм, що бтьше зор¡eнтован¡ на академ¡чну пщготовку та практично ор^нто-
© НатрошвЫ С.Г., 2012
Eконом¡чний в¡сник университету | Випуск № 18/2 125
