CC BY
56тижнів від початку тренувань (табл. 3).
Під впливом таких тренувань РАП, за яким характеризують фізичне здоров’я, також покращився. Через 16 тижнів занять з початкового “посереднього” рівня він зріс у середньому до “доброго”. До того ж покращився й рівень анаеробної (лактатної) продуктивності, але його зростання було повільнішим.
Висновки.
Таким чином, у процесі наукового дослідження було встановлено, що фізичне здоров’я юнаків-студентів за відносною величиною максимального споживання кисню оцінюється як “посереднє”, знаходячись близько “безпечного рівня здоров’я”, і тому вимагає реабілітації. Ефективними засобами при цьому виступають фізичні вправи.
Однак фізичні навантаження за програмою з фізичного виховання для студентів вищих навчальних закладів, а також силові навантаження на тренажерах не вирішують даної проблеми.
Підвищення аеробної продуктивності, як найважливішого фактора, що визначає фізичне здоров’я, спостерігалося при застосуванні бігових навантажень в аеробному режимі енергозабезпечення періодичністю три рази на тиждень.
Проте найбільш дієвими засобами виявились циклічні вправи, що стимулюють як аеробні, так і анаеробні (лактатні) можливості організму, а саме, бігові вправи у змішаному режимі енергозабезпечення періодичністю три рази на тиждень.
Подальші дослідження будуть спрямовані на створення нових тренувальних програм з метою підвищення фізичного здоров’я студентів.
Література.
1. Апанасенко Г.Л. О возможности количественной оценки здоровья человека // Гигиена и санитария. - 1985. - №6. -С.55-58.
2. Бекас О.О. Вікові та статеві особливості рівня фізичного стану молоді і його залежність від способу життя: Авто-реф. дис. ... канд. біол. наук: 03.00.13. - К., 2001. - 19с.
3. Григорьев В.И. Кризис физической культуры студентов и пути его преодоления // Теория и практика физической культуры. - 2004. - №2. - С.54-61.
4. Еднак В.Д. К проблеме о программно-нормативном обеспечении учебного процесса по физическому воспитанию студентов в вузах // Медико-біологічні проблеми рухової діяльності людини. Республіканська збірка наукових праць/ Під заг. ред. В.М.Козакова. - Донецьк: ДонМУ ім. М. Горького, 1995. - С.37-38.
5. Купер К. Аэробика для хорошего самочувствия: Пер. с анг.
- М.: Ф-ра и спорт, 1989.- 222с.
6. Меерсон Ф.З. Общий механизм адаптации и профилактики. - М.: Медицина, 1993. - 360с.
7. Мильнер Е.Г. Пути повышения эффективности оздоровительной тренировки //Теория и практика физической культуры. - 2000. - №9. - С.43-45.
8. Мищенко В.С. Функциональные возможности спортсменов. - К.: Здоровье, 1990. - 200с.
9. Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека. - К.: Здоровье, 1986. - 252с.
10. Приймаков А.А., Доценко Е.Н. Проблемы вузовского физического воспитания как фактора укрепления здоровья и повышения двигательных возможностей студентов// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ. - 2006. - №5.
- С.83-88.
11. Радзіховський В.Й. Порівняльна характеристика рівня фізичного стану студентів педагогічного інституту від 17 до 20 років// Фізіологічний журнал. - 1998. - Т.44. - №3. -С.277.
12. Франків Е.М. Фізичне виховання: стан і проблеми// Ко -рекція підготовки спеціалістів фізичної культури та спорту в Україні. Матеріали першої республіканської конференції.
- Луцьк: Надстир’я, 1994. - С.2І2-2І4.
13. Цибіз Г.Г. Вплив фізичних наватажень на морфофункціо-нальний стан організму - К.: КПП Друкар. - Сталь, 2002.
- 334с.
14. Kostka T., Bonnefoy M., Arsac L.M. et al. Habitual physical activity and peak anaerobic power and in elderly women// Eur. J. Appl. Physical. - 1997. - Vol. 7б. - p. 181-187.
Надійшла до редакції 27.03.2007р.
МОТИВАЦІЯ СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ-СИРІТ
Хлєбцевич К.В.
Харківська державна академія фізичної культури
Анотація. В статті розглянуто питання щодо виявлення мотивів до занять спортом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Мотиваційно-ціннісні відношення дитини до фізичної культури і спорту - це сукупність процесів, які збуджують до активної діяльності в цій сфері на основі внутрішніх потреб і зовнішніх умов що набуває особисту значимість. Більшість дітей-сиріт займається спортом заради задоволення, розвитку своїх здібностей, бажання стати фізично підготовленим та мати можливість позмагатися.
Ключові слова: діти-сироти, мотивація спортивної діяльності.
Аннотация. Хлебцевич Е.В. Мотивация спортивной деятельности детей-сирот. В статье рассмотрен вопрос, касающийся влияния мотивов к занятиям спортом де-тей-сирот и детей, лишенных родительской опеки. Мотивационно-ценностные отношения ребенка к физической культуре и спорту - это совокупность процессов, возбуждающих к активной деятельности в этой сфере на основе внутренних потребностей и внешних условий, что приобретает личную значимость. Большинство детей-сирот занимается спортом ради удовольствия, развития своих способностей, желания стать физически подготовленным и иметь возможность посоревноваться.
Ключевые слова: дети-сироты, мотивация спортивной деятельности.
Annotation. Khlebcevich K.V. Motivation of sporting activity of children-orphans. In the article is considered the question of influencing reasons to going in for sport of children-orphans and children deprived of parents guardianship. The motivational-valued relations of child to the physical culture and sport are the aggregate of processes instilling to active activity in this sphere on the basis of inner necessities and outside conditions that acquires the personal meaningfulness. Most children-orphans go in for sports for the sake of pleasure, development of the capabilities, desire to become physically trained and have an opportunity to compete.
Keywords: children-orphans, motivation of sporting activity.
Вступ.
Заняття спортом в повсякденному житті доцільно розглядати з точки зору фізичної підготовки, маючи на увазі, що чим більше фізично розвинена людина, тим краще здоров’я і більше можли-
востей відкривається на її шляху. Крім цього, розвиваючись фізично, людина самореалізується, становиться більш самовпевненою і набуває якесь положення у суспільстві, що дуже важливо для дітей-сиріт [6].
В той же час необхідно усвідомлювати, що для того щоб багато добитись, потрібно і багато вкласти, на що часто не вистачає терплячки, сил і підтримки. Як що в сім’ях є підтримка батьків, то діти-сироти цього позбавлені, тобто їх мотивація до занять знижена.
Мотивацію розглядають [1], як внутрішньо, так і зовнішньо - по відношенню до дитини. Активний інтерес до занять фізичною культурою і спортом формується в результаті внутрішньої мотивації, яка виникає тоді, коли зовнішні мотиви і цілі відповідають можливостям того, хто займається, тобто є для нього оптимальними (не дуже важкими або легкими), і коли він розуміє суб’єктивну відповідальність і їх реалізацію (Я-концепція). Успішна реалізація таких мотивів і цілей викликає у нього надихання успіхом, бажання продовжувати заняття за своєю ініціативою, тобто внутрішньою мотивацією і інтересом. Внутрішня мотивація виникає тоді, коли ті, хто займається відчувають задоволення від самого процесу, умов занять, характеру взаємовідношень з педагогом, товаришами по класу під час цих занять.
Очевидно, що мотивація занять спортом повинна носити багаторівневий характер. Безумовно, цілі і завдання повинні бути індивідуальними, тобто особисто орієнтованими.
Слід відзначити, що внутрішня мотивація і інтерес особистості до окремих видів фізкультурно-спортивної діяльності залежить не тільки від теоретичних занять, рухових умінь і навичок, якими можна легко оволодіти в достатньому обсязі, але й від
багатьох біологічних, фізіологічних, антропометричних, психологічних і психомоторних особливостей людини генетично обумовлених. Тому, необхідно враховувати, що діти-сироти дуже часто маючи вади з цих складових здоров’я потребують особливого підходу для вибору і проведення фізкультурно-оздоровчих занять [5].
Робота виконана за планом НДР Харківської державної академії фізичної культурі.
Формулювання цілей роботи.
Ціллю нашого дослідження було виявити ступінь важливості різних причин, що спонукають дитину-сироту займатися спортом.
Для вирішення цієї мети ми використовували наступні психологічні методики: «Мотиви занять спортом» і «Вивчення мотивів занять спортом» [2].
Результати дослідження.
Аналіз досліджень в тому числі і наші дослідження щодо мотивації занять спортом дітей, які виховуються в сім’ях показують [3, 4]:
1) мотивація школярів різного віку не однакова, більш старші (15-16 років) в меншій мірі бажають займатися спортом в позаурочний час;
2) дівчата переважно бажають займатися оздоровчими видами занять (спортивна аеробіка та її різновиди) з метою удосконалення форм тіла і покращення стану здоров’я;
3) хлопці віддають перевагу футболу та різним видам одноборств.
В той же час, за нашими даними, близько 50% дівчат і 60% хлопців не бажають займатися спортивною або фізкультурно-оздоровчою діяльністю. Серед основних причин вони відзначають: недостатньо часу (72,1%), не маю бажання (12,3%), відсутність спортивного екіпірування і інвентарю (5,1%), не маю можливості оплачувати заняття
Таблиця 1
Результати тестування дітей-сиріт різного віку за методикою «Мотиви занять спортом» (в балах)
' ——Вік, роки Мотиви —— 4 6 II С 3 - 2 15-16 (п=5 7)
1. Емоційного задоволення 15,4 12,4
2. Соціального самоствердження 11,0 13,8
3. Фізичного самоствердження 10,6 10,5
4. Соціально-емоційний 10,2 13,2
5. Соціально-моральний 12,3 16,6
6. Досягнення успіху в спорті 11,5 14,7
7. Спортивно-пізнавальний 6,3 7,1
8. Раціонально-вольовий 5,8 6,2
9. Підготовки до професійної діяльності 7,0 9,4
10. Г ромадянсько-патріотичний 10,2 11,7
Таблиця 2
Результати тестування дітей-сиріт різного віку за методикою «Вивчення мотивів занять спортом» (в
балах)
——Вік, роки Мотиви -—— 12-13 (п = 64) 5 = 6 -5
Спілкування 3,0 2,9
Пізнання 2,9 3,1
Матеріальних благ 2,8 3,6
Розвитку характеру і психічних якостей 3,1 3,3
Фізичної досконалості 3,5 3,6
Поліпшення самопочуття і здоров'я 2,6 2,7
Естетичного задоволення і гострих відчуттів 2,9 3,9
Придбання корисних для життя умінь і знань 3,0 3,2
Потреба в схваленні 3,9 3,4
Підвищення престижу, бажання слави 3,2 3,3
Колективістська спрямованість 3,6 3,7
(5,6%), інші причини (4,9%).
Основними недоліками у проведенні занять з фізичної культури учні відмічають: заняття проходять не цікаво, недостатня якість фізкультурно-спортивного обладнання, відсутність ігрового методу проведення занять та ін.
Як ми бачимо, існує цілий ряд проблем фізкультурно-спортивної діяльності дітей, які виховуються в сім’ях, не дивлячись на те, що вони мають щирих порадників - батьків. Тому дуже важливим є пошук питань щодо мотивації та виявлення мотивів занять спортом дітей-сиріт.
Результати тестування дітей-сиріт за методикою «Мотиви занять спортом» (табл. 1) свідчать, що у дітей різного віку є деякі розбіжності в висвітленні цього питання. Так, діти-сироти 12-13 років в більшій мірі виявляють прагнення, що відображає радість руху і фізичних зусиль, які надихають їх і підіймають настрій. Значно менша їх мотивація з приводу бажання займатися спортом для компенсації дефіциту рухової активності при малорухливій діяльності під час занять в школі.
Більш старші діти-сироти (15-16 років) найбільшу мотивацію спортивної діяльності пов’язують з соціально-моральним мотивом, що веде до успіху своєї команди, за ради якої треба тренуватися та мати добрі стосунки з партнерами та тренером. У меншій мірі вони виявляють раціонально-вольовий мотив.
В нашому дослідженні також була використана методика вивчення мотивів занять спортом дітей-сиріт, які виховуються в умовах закладів інтернатного типу (табл. 2).
Так, у дітей 12-13 років у якості головного мотиву занять спортом є потреба в похвалі (3,9 бали),
колективному спілкуванні під час занять (3,6 бали) та фізичному удосконаленні (3,5 бали).
У підлітків 15-16 років акцент мотивації змінюється в бік естетичного задоволення та гостроти відчуттів (3,9 бали), колективної спрямованості (3,7 бали), матеріальних благ (3,6 бали) та можливості фізичного удосконалення (3,6 бали).
Висновки.
Проведені соціологічні дослідження щодо мотивації занять спортом дітей-сиріт дозволяють нам зробити наступні висновки:
1) заняття дітей та підлітків, які виховуються в закладах інтернатного типу в значній мірі повинні базуватися на формуванні мотивації, яка б забезпечувала більш ефективну індивідуальну соціальну адаптацію;
2) мотивація занять спортом повинна носити багаторівневий характер: від подальших перспектив в спортивному удосконаленні до ближніх цілей і завдань, які під силу для реалізації в даний момент;
3) найбільшу мотиваційну заінтересованість виявлено у заняттях футболом, спортивними іграми, легкою атлетикою, боксом, боротьбою та різними видами оздоровчої гімнастики;
4) діти 12-13 років і підлітки 15-16 років мають різну мотивацію, так, молодші головним вважають емоційне задоволення від занять (15,4 балів) та потребу в похвалі (3,9 бали), в той час, як старші більш за все виділяють соціально-моральний мотив (16,6 балів) та естетичне задоволення від занять (3,9 бали).
В перспективі подальших наших досліджень планується виявити інші фактори, що будуть сприя-
ти соціальної адаптації дітей-сиріт.
Література.
1. Дуркин П.К. Научно-методические основы формирования у школьников интереса к физической культуре: Атореф. дис... д-ра пед. наук. - Архангельск, 1995. - 43 с.
2. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - СПб.: Питер, 2000. -512 с.
3. Коколова Е.И. Формирование мотивации к занятиям физкультурно-оздоровительной деятельностью на урока физической культурой: Автореф. дис... канд. пед. наук. - М.: ШФРАО, 1997. - 20 с.
4. Нечипоренко Л.А. Психолого-педагогічні умови формування мотивів психомоторної діяльності в учнів 5-7 класів в процесі занять фізичною культурою // Педагогіка, психологія та методико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. - №23. - С. 52-5б.
5. Прихожан А.М., Толстых Н.Н. Дети без семьи. - М., “Педагогика”. - 1990. - 23б с.
6. Тумілович Г. Соціологічні аспекти особи, яка займається фізичною культурою та спортом // Сучасні проблеми спорту та фізичного виховання в придніпровському регіоні: Зб. наук.-пр. конференції - Дніпропетровськ, 2005. -С. 4-10.
Надійшла до редакції 2б.02.2007р.
МЕТОД POWER-ЕРГОМЕТРІЇ у ВИЗНАЧЕННІ ФІЗИЧНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ В УМОВАХ МАСОВИХ ОБСТЕЖЕНЬ (ПОВІДОМЛЕННЯ ТРЕТЄ)
Хорошуха М.Ф.
Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”, м. Київ
Анотація. Приводиться розроблений автором метод power-ергометрії у визначенні фізичної працездатності людей різного віку та професійної зайнятості (учні, студенти, дорослі, спортсмени, фізкультурники та ін.) в умовах масових обстежень, а також в домашніх умовах. Ключові слова: фізична працездатність, учні, студенти, дорослі, спортсмени, фізкультурники.
Аннотация. Хорошуха М.Ф. Метод power-ергометрии в определении физической работоспособности в условиях массовых обследований. Приводится разработанный автором метод power-ергометрии в определении физической работоспособности людей разного возраста и профессиональной занятости (ученики, студенты, взрослые, спортсмены, физкультурники и др.) в условиях массовых обследований, а также в домашних условиях. Ключевые слова: физическая работоспособность, ученики, студенты, взрослые, спортсмены, физкультурники.
Annotation. Khoroshukha M.F. The method of power-ergometry to define the physical efficiency in the conditions of mass researches. The developed by the author method of power - ergometry to define the physical efficiency of the people of different ages and professional employment (pupils, students, grown ups, sportsmen, trainers and so on) both in home conditions and in the conditions of mass researches is suggested.
Key words: physical working capacity, pupils, students, grown ups, sportsmen, trainers.
Вступ.
Запропонований нами метод ергометрії у визначенні фізичної працездатності спортсменів і спортсменів-інвалідів [4;5] не має аналогів у державах близького і далекого зарубіжжя.
Разом з цим слід зазначити той факт, що цей
метод має певні обмеження при проведенні масових обстежень та самооцінки здоров’я в домашніх умовах. Це пов’язано з тим, що однією з необхідних умов у визначенні величини виконаної механічної роботи є точна реєстрація висоти підйому обстежуваного за показниками електронного лічильника приладу. Інакше кажучи, для проведення тесту окрім перекладини (горизонтального бруса) потрібно ще мати технічне обладнання - ергометр, технічний опис якого наводиться у авторській статті „Метод power-ергометрії' у визначенні фізичної працездатності юних спортсменів” [4]. Тому пошуки оптимального варіанту ергометричного методу дослідження фізичної працездатності людей різного віку та професійної зайнятості в умовах масових обстежень, а також в домашніх умовах визначили актуальність і необхідність роботи в цьому напрямі.
Робота виконана у відповідності до плану науково-дослідної роботи Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна”.
Формування цілей роботи
Мета дослідження - впровадити в практику масових обстежень та самоконтролю за станом здоров’я і рівнем фізичної підготовки більш простий і доступний, що не потребує матеріальних затрат на придбання технічного обладнання (ергометра), метод в оцінці фізичної працездатності індивідів.
Методи дослідження та їхня організація:
■ аналіз наукової та науково-методичної літератури з проблем дослідження та оцінки фізичної працездатності в практиці спорту і спортивної медицини:
■ функціональні дослідження (методи power-ергометрії: апаратний і візикальний) у визначенні фізичної працездатності за субмаксимальним тестом
■ методи математичної статистики [3].
Дослідження проводилися на базі Броварського вищого училища фізичної культури (Київська обл.). Обстежено 30 осіб різного віку і професійної зайнятості: 10 юних спортсменів віком від 13 до 16 років; 10 студентів, відповідно, від 19 до 22 років та 10 дорослих (старше 30 років) людей. Всього проведено 60 досліджень.
Для порівняння результатів загальної висоти підйому при виконанні підтягувань на перекладині, як однієї із складових механічної роботи, за двома способами (апаратним і візикальним), нами проводилися дворазові обстеження. В першому випадку висоту підйому визначали за показниками електронного лічильника ергометра, в другому (повторне тестування проводилося у другій половині дня) - без лічильника, а саме, за визначенням стандартної для кожного індивіда висоти підтягування (середнє арифметичне - 2-3 пробних вправ).
Для статичної обробки матеріалу розраховували середньоарифметичні значення та їхню помилку (Х ± т). Вірогідність різниці (Р) оцінювали за ґ - критерієм Стьюдента. Різницю вважали статистично вірогідною на 5% рівні значимості (при
