CC BY
723. Воротникова Е.В. Особенности реакции лимфоидных органов крыс на острое стрессовое воздействие при гиподинамии // Космич. биол. - 1994. - №5. - С. 50-54.
4. Дурнова Г.Н., Капланский А.С. Динамика морфологических изменений в надпочечниках и лимфоидных органах крысы при иммобилизационном стрессе // Арх. анат., гис-тол. и эмбриол. - 1993. - Т. 85, №7. - С. б7.
5. Дурнова Г.Н., Капланский А.С. Изменения структуры лимфоидных органов крыс при длительной гипокинезии // Арх. анат., гистол. и эмбриол. - 1993. - Т. 85, №8. - С. 18-22.
6. Ерофеева Л.М., Сапин М.Р., Григоренко Д .Е. Состояние тимуса мишей в различные сроки после облучения ускоренными ионами углерода // Морфология. - 2000. - №1. -С. 42-45.
7. Ерофеева Л.М., Сапин М.Р., Григоренко Д. Е. и др. Влияние гипокинезии и сочетанного действия гипокинезии и гипергравитации на состояние паховых лимфатических узлов обезьян / В кн. «Организм и окружающая среда: жиз-необезпечение и защита человека в экстремальных условиях. - М., 2000. - Т. 2. - С. 227-228.
8. Журавлева Т.Б., Ягмуров О. Д., Огурцов Р.П. Функциональная морфология селезенки и лимфоидного аппарата кишечника при стрессе // Арх. патологии. - 1995. - №1. - С. 52-5б.
9. Зимин Ю.И., Сухих Г.Т., Наливайко Е.С. Воздействие операционного стреса на состояние клеточного иммунитета / / Вестн. АМН СССР. - 1985. - №8. - С. 30-33.
10. Левандо В.А., Суздальницкий Р.С., Кассиль ГН. и др. Стрессорные иммунодефициты у человека // Усп. физиол. наук. - 1990. - №3. - С. 79-97.
11. Николаева А.А., Николаева Е.И., Майер Э.Н. Выявление гиподинамии и психоэмоционального напряжения при массовом профилактическом осмотре студентов // Сов. медицина. - 1988. - №8. - С. 24-48.
12. Португалов В.В., Капланский А.С., Дурнова Г.Н. Состояние иммунокомпетентных органов при гиподинамии // Вестн. АМН СССР. - 1990. - Т. 25, №10. - С. 29-33.
13. Сапин М.Р. Принципы организации и закономерности строения органов иммунной системы человека // Арх. анат.
- 1987. - Т. 92, №2. - С. 5-1б.
14. Сапин М.Р., Этинген Л.Е. Иммунная система человека. -М.: Медицина, 199б. - 301 с.
15. Серов В.В., Зубжицкий Ю.Н. Принципы и возможности морфологического изучения иммунопатологических процессов // Арх. патол. - 1993. - Т. 33, №9. - С. 3-14.
16. Ткачук М.Г. Изменение структурных компонентов вилоч-ковой железы при различной степени адаптации организма к физическим нагрузкам // Архив анат. - 1984. - №5. -С. 80-84.
17. Харлова Г.В., Ли С.Е. Митотическая активность тимуса при гипокинезии и в период восстановления // Бюлл. экс-пер. биол. - 1989. - №10. - С. 480-481.
18. Чернов И.П. О стресс-реакции при гипокинезии и ее влиянии на общую резистентность организма // Космич. биол. и авиакосмич. медицина. - 1990. - Т. 14, №2, - С. 57-59.
19. Opel L. Immunohistopathology. - Stuttgaet: Geo Thieme Publ., 199б. - 308 p.
Надійшла до редакції 19.01.2007р.
ВПЛИВ ЗАНЯТЬ СПОРТИВНИМИ ІГРАМИ НА КОРЕКЦІЮ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ-СИРІТ
Хлєбцевич К.В.
Харківська державна академія фізичної культури
Анотація. В статті розглянуто питання щодо впливу занять спортивними іграми (футбол, баскетбол) на формування психологічних якостей дітей-сиріт 12-1б років. Спортивні ігри, в яких присутні спільні колективні дії під час тренувань і змагань позитивно впливають на основні показники соціально-психологічної адаптації
дітей-сиріт, та позбавлених батьківського піклування. Ключові слова: діти-сироти, спортивні ігри, соціальна адаптація.
Аннотация. Хлебцевич Е.В. Влияние занятий спортивными играми на коррекцию процесса социальной адаптации детей-сирот. В статье рассмотрен вопрос, касающийся влияния занятий спортивными играми (футбол, баскетбол) на формирование психологических качеств детей-сирот 12-1б лет. Спортивные игры, в которых присутствуют общие коллективные действия во время тренировок и соревнований положительно влияют на основные показатели социально-психологической адаптации детей-сирот, лишенных родительской заботы. Ключевые слова: дети-сироты, спортивные игры, социальная адаптация.
Annotation. Khlebcevich K.V. Influence of sporting games studies on the improvement of process of social adaptation of children-orphans. The question touching of influence of sporting games studies (football, basket-ball) on formation of psychological qualities of children-orphans 12-1б years is considered in the article. Sports at which there are general collective actions during trainings and competitions positively influence the basic parameters of social -psychological adaptation of the children - orphans deprived of parental care.
Keywords: children-orphans, sporting games, social adaptation.
Вступ.
Протягом дня дитина-сирота знаходиться в одному приміщенні (класі) і в одному оточенні (як дорослих, так і дітей), що обмежує його фізичні і психологічні можливості проявляти активність. У зв’язку з цим дитині потрібно «виплеснути» свою накопичену енергію, опинитися в новій атмосфері. Тому, необхідна організація нестандартний рухових навантажень ігрової спрямованості, що потребують від дитини мобілізації її активності (як інтелектуальної, так і фізичної), як правило основаній на змагальних установках. Заняття спортом, рухові ігри, рухові методики є своєрідною розрядкою для дітей, виходом енергії що накопичилася, зняттям втоми, виплеском негативних емоцій. В спортивній грі дитина проявляє свої фізичні можливості, що вона значно рідше проявляє в навчальній та трудовій діяльності. Крім рухових якостей заняття спортом розвивають і такі психологічні якості, як воля, витримка, сприяють становленню самооцінки, стійкої Я-концепції дитини, підвищують впевненість в собі [4].
В той же час окрема спортивна діяльність впливає, з одного боку, на утворення специфічних якостей і структур особистості, з іншого - на досягнення високих спортивних результатів в конкретному виді спорту [2].
В спортивній грі дитина показує свої рухові можливості, що вона рідше проявляє в своїй навчальній і трудовій діяльності. Крім фізичних якостей (сили, спритності, швидкості, та ін.) заняття спортивними іграми розвивають і такі психологічні якості особистості, як воля, витримка, організованість які сприяють становленню самооцінки, стійкої Я-концепції дитини, підвищує впевненість в собі, що дуже необхідно для дітей-сиріт [3].
У грі проявляються і знання, набуті учнем і його вміння виконувати одні технічні елементи в
поєднанні з іншими. Гра також вимагає швидкого, своєчасного виконання усіх вивчених елементів та прийомів, взаємодію з партнерами по команді, належного рівня розвитку фізичних якостей, вміння діяти в нестандартних ситуаціях та їх швидкій зміні.
Ігрова діяльність вважається одним з найефективніших методів і засобів виховання й навчання дітей, особливо молодшого і середнього шкільного віку. В цей період саме гра становить основу життя дитини, є провідним типом її діяльності. Також ігрова діяльність є ефективним засобом навчання і виховання дитини, коли інтелектуальний розвиток істотно поєднується з руховою активністю, оскільки вона є початковою потребою дитячого організму, а також важливим стимулюючим фактом.
Робота виконана за планом НДР Харківської державної академії фізичної культури.
Формулювання цілей роботи.
Ціллю нашого дослідження було виявити вплив занять спортивними іграми на формування психологічних якостей дітей-сиріт.
Для визначення впливу спортивних ігор на формування особистісних якостей нами були проведені дослідження з використанням методики соціально-психологічної пристосованості.
Результати дослідження.
Проведені нами дослідження в дитячій спортивній школі, яка функціонувала при загальноосвітній школі-інтернаті для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки, №4 виявили, що з найбільш популярних видів спортивних ігор є баскетбол та футбол.
Це обумовлено тим, ці спортивні ігри дають різнобічне навантаження на організм, захоплюють емоційно, розвивають не тільки фізичні можливості, але й інтелектуальні і психологічні, що дуже важливо для дітей та підлітків сиріт, позбавлених батьківського піклування, які особливо цього потребують.
Ігрова діяльність складається з великої кількості ігрових показників в нападі і захисті. На відміну від індивідуальних видів спорту з метрично вимірюваним спортивним результатом (легка атлетика, плавання, лижний спорт та ін.), де оцінка змагальної діяльності визначається часом реакції на старті, часом досягнення результату і тривалості утримання максимальної швидкості на окремих ділянках дистанції, частоти кроків, у спортивних іграх головним визначається активність та результативність техніко-тактичних дій окремих гравців, ланок, команди в цілому.
Ігри великою мірою сприяють різнобічному фізичному розвитку організму людини, але разом з цим пред’являють виключно високі вимоги до різних фізіологічних систем «забезпечення» м’язової діяльності. В першу чергу це стосується стану кардіореспіраторної системи, інтерес до вивчення якої в останній час помітно виріс [1].
Дитячий і юнацький вік це період становлення фізичних і психічних якостей на фоні тимча-
сової морфо-фізіологічної недосконалості фізичного розвитку, яка обумовлена суттєвою перебудовою нейроендокринного апарату. В цьому віці формування серцевого м’язу та його іннервація мають незавершений характер, що є причиною виникнення станів функціонального перенапруження, перетре-нованості та інших передпаталогічних станів. В той же час, досліджень, що стосуються вивчення фізичної працездатності і рівня соматичного здоров’я підлітків та юнаків, які займаються футболом та баскетболом є досить обмеженою.
Одна із головних спеціальних функцій спортивних ігор - підготовка майбутнього покоління до праці. В ігровій діяльності формуються якості особистості, які визначають майбутній успіх у трудовій діяльності людини. Це пояснюється тим, що у грі створюються такі умови, які відповідають реальним життєвим ситуаціям, формують здатність дитини до спільної діяльності для досягнення колективної мети. На заняттях й особливо під час змагань удосконалюються здібності до ініціативності, формуються навички взаємодії, свідомої дисципліни, виховується вміння підкоряти інтересам колективу свої власні інтереси, почуття взаємодопомоги, повага до партнерів і до суперника, відповідальності перед товаришами [5].
В ігрових ситуаціях постійно чергуються моменти високої, низької і помірної активності, а в деяких ситуаціях і повного відпочинку. Учасникам надається можливість самостійно регулювати величину навантаження. Це позитивно впливає на функціональний стан організму дитини, на удосконалення функцій серцево-судинної і дихальної систем.
Заняття баскетболом та футболом, мають вплив на формування соціально-психологічної пристосованості до життя.
За час річного тренувального процесу в ДЮСШ у хлопців-сиріт 12-13 років, які займались баскетболом достовірно покращилось сприйняття інших (1=2,16; р<0,05), а також помітні зміни відбулися в тестуваннях внутрішнього локусу контролю, залежності та утікання від рішення проблем, однак вірогідність не була виявлена (р>0,05).
В більшій мірі позитивно вплинули заняття баскетболом на юнаків-сиріт 15-16 років за показниками соціально-психологічної адаптації (табл. 1).
Так, покращились результати сприйняття себе, сприйняття інших, емоційного комфорту та залежності (р<0,05-0,01). Поряд з цим відповідно зменшились показники не сприйняття себе, конфлікту з іншими, зовнішнього локусу контролю, емоційного дискомфорту, утікання від рішення проблем (р<0,05). В показниках внутрішнього локусу контролю і домінуванні вірогідність не була виявлена (р>0,05).
Заняття футболом дітей-сиріт 12-13 років також позитивно вплинули на деякі показники соціально-психологічної пристосованості. Так, достовірно покращилось сприйняття інших (1=2,23; р<0,05), що обумовлено впливом колективних дій в
Таблиця 1 Показники соціально-психологічної пристосованості юнаків-сиріт 15-16років, які займаються баскетболом (п=14), бали
Ш кали До експерименту П ісля експерименту Оцінка імовірності
х 1 ± т 1 х 2 ± т 2 1 р
Сприйняття себе 1 2,4±0,9 1 1 5,6±1,08 2,28 р<0,05
Не сприйняття себе 5,1 ±0,67 2,7±0,7 1 2,40 р < 0 , 0 5
Сприйняття інших 5,6±0,60 8,4±0,67 3,03 р<0,01
Конфлікт з іншими 1 3,5±0,92 1 0,4± 1,08 2,17 р<0,05
Внутрішній локус контролю 2 3,1±0,78 20,92±0,65 2,25 р<0,05
Зовнішній локус контролю 1 2,2±1,03 13,7 ±0,82 1,14 р>0,05
Емоційний комфорт 1 1,4±0,83 1 4,2±0,9 1 2,26 р < 0 , 0 5
Емоційний дискомфорт 1 9,4±0,92 16,7±0,82 2,20 р<0,05
Домінування 9,5±0,77 7,5±1,00 1,59 р>0,05
Залежність 3,4±0,52 5,2±0,60 2,24 р<0,05
Утікання від рішення проблем 1 1,6±1,06 7,9± 1,03 2,51 р<0,05
Таблиця 2 Показники соціально-психологічної пристосованості юнаків-сиріт 15-16років, які займаються футболом (п=15), бали
Ш кали До експерименту П ісля експерименту О цінка імовірності
х 1 ± т 1 х 2 ± т 2 1 р
Сприйняття себе 12,3±0,85 15,3±0,95 2,35 р<0,05
Не сприйняття себе 5,1 ±0,68 2,8±0,80 2,16 р < 0 , 0 5
Сприйняття інших 5,7±0,5 6 8,3±0,66 3,06 р<0,01
Конфлікт з іншими 1 3 ,4±0,97 10,3±0,99 2,21 р<0,05
Внутрішній локус контролю 2 3,2±1,23 20,5±1,18 1,57 р>0,05
Зовнішній локус контролю 12,1±1,18 14,3±1,21 1,26 р>0,05
Емоційний комфорт 1 1,3±0,85 1 3 ,9±0,74 2,25 р < 0 , 0 5
Емоційний дискомфорт 1 9,5±0,96 1 6,5±0,82 2,37 р<0,05
Домінування 9,6±0,94 8,6±0,94 0,75 р>0,05
Залежність 3,4±0,5 1 5,3±0,66 2,30 р<0,05
Утікання від рішення проблем 1 1,6±0,89 7,7±0,88 3,10 р<0,01
футболі і необхідністю взаємного порозуміння. Цей фактор також позитивно впливає на самостійне вирішення проблем (1=2,26;р<0,05), оскільки є підтримка товаришів по команді.
На більш старших юнаків-сиріт заняття фут -болом також позитивно вплинули на формування соціально-психологічних показників (табл. 2).
Достовірно покращились результати сприйняття себе (1=2,35; р<0,05) та інших (1=3,06; р<0,01), емоційного комфорту (1=2,25; р<0,05) та залежності (1=2,30; р<0,05). В той же час зменшились показники не сприйняття себе (1=2,16; р<0,05), конфлікту з іншими (1=2,21; р<0,05), емоційного дискомфорту (1=2,37; р<0,05) та утікання від рішення проблем (1=3,10; р<0,01).
Висновки.
1. Проведені нами дослідження показали, що спортивні ігри, в яких присутні спільні колективні дії під час тренувань і змагань позитивно впливають на основні показники соціально-психологічної адаптації дітей-сиріт, та позбавлених батьківського піклування.
2. Спортивні ігри (футбол, баскетбол) формують у дітей 12-13 років переважно покращення «сприйняття інших» і зменшення «утікання від рішення проблем» (р<0,05); в 15-16 років, крім зазначених якостей, покращуються «емоційний комфорт», «сприйняття себе» та зменшується «конфлікт з іншими» (р<0,05).
В перспективі подальших наших досліджень планується виявити вплив інших видів спорту на соціалізацію дітей-сиріт.
Література.
1. Воронова В., Шутова С. Личностные качества футболистов высокой квалификации как вид модельных психологических характеристик // Наука в олимпийском спорте. -2005. - №2. - С. 34-40.
2. Иванченко Л. П. Психолого-педагогические факторы восприятия подростками физической культуры и спорта // Педагогіка, психологія та методико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С.
- Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2003. - №2. - С. 93-99.
3. Ложкин ГВ. Психологический потенциал квалифицированного спортсмена // VIII Международный конгресс «Олимпийский спорт и спорт для всех» - М.: СпортАка-демПресс, 2003. - С. 272-273.
4. Родионов А.В. Психология физического воспитания и
спорта. - М.: Академический проект, 2004. - С. 242-265.
5. Шаленко В.В., Перевозник В.І. Організація і проведення занять та змагань з футболу в загальноосвітній школі та за місцем проживання. - Харків: ХДАФК, 2003. - 189 с.
Надійшла до редакції 19.01.2007р.
МЕТОД POWER-ЕРГОМЕТРІЇ у ВИЗНАЧЕННІ ФІЗИЧНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ СПОРТСМЕНІВ З ВАДАМИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ (ПОВІДОМЛЕННЯ ДРУГЕ)
Хорошуха Михайло Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”, м. Київ
Анотація. Приводиться розроблений автором метод power-ергометрії у визначенні фізичної працездатності спортсменів з вадами опорно-рухового апарату Його можна використовувати як в практиці лікарського контролю в АФК з метою діагностики рівня силової підготовленості спортсменів з деяких видів спорту, так і в якості одного із технічних засобів у проведенні навчального процесу з дисциплін, що включають проблему інваспорту: “Спорт інвалідів”, “Адаптивне фізичне виховання”, “Параолімпійський спорт”, “Лікарський контроль в АФК” та ін. Метод не має аналогів у державах близького і далекого зарубіжжя.
Ключові слова: фізична працездатність, вади опороло-рухового апарату, спортсмени.
Аннотация. Хорошуха М.Ф. Метод power-эргометрии в определении физической работоспособности спортсменов с пороками опорно-двигательного аппарата. Приводится разработанный автором метод power-эргомет-рии в определении физической работоспособности спортсменов с пороками опорно-двигательного аппарата. Его можно использовать как в практике врачебного контроля в АФК с целью диагностики уровня силовой подготовленности спортсменов в некоторых видах спорта, так и в качестве одного из технических средств в проведении учебного процесса по дисциплинам, которые включают проблемы инваспорта: “Спорт инвалидов”, “Адаптивное физическое воспитание”, “Пара-олимпийский спорт”, “Врачебный контроль в АФК” и др. Метод не имеет аналогов в странах близкого и далекого зарубежья.
Ключевые слова: физическая работоспособность, пороки опорно-двигательного аппарата, спортсмены. Annotation. Khoroshukha M.F. Method of power-ergometry in definition of physical efficiency of sportsmen suffering from violation of the movement bearing apparatus. Developed by the author method of power-ergometry in defining the physical working capacity of sportsmen suffering from violation of the movement bearing apparatus. It can be used in practice of the medical control, over diagnostics of a level of power readiness of sportsmen, as one of means in carrying out of educational process on disciplines of invalid sports: “Sports of invalids”, “Adaptive physical training”, “Parolympic sports”, “the Medical control in AFK”, etc. The Method has no analogues in the countries of close and far foreign countries.
Key words: physical working capacity, defect of the movement bearing apparatus, sportsmen.
Вступ.
Визначення фізичної працездатності, як одного із показників, що характеризує фізичний стан людини займає важливе місце як в спорті повносп-равних, так і неповносправних (з фізичними вадами чи з особливими потребами спортсменів). Особ-
ливого значення діагностиці фізичного стану даної категорії людей приділяється в теперішній час. Це пов’язано з тим, що Україна стала повноправним членом Параолімпійського руху.
У законі України “Про фізичну культуру і спорт” (від 3 лютого 2005 року №2416-ІУ) наголошується, що “фізична культура - складова частина загальної культури суспільства, яка спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості...” і далі “ держава надає необхідну допомогу, пільги та гарантії окремим категоріям громадян, в тому числі інвалідам, для реалізації ними своїх прав у сфері фізичної культури і спорту”. Цю проблему ще більше активізували процеси демократизації і гуманізації нинішнього українського суспільства.
Однак, якщо для повносправних спортсменів існує великий арсенал функціональних проб в оцінці їх працездатності як в лабораторних умовах [1;8;10], так і в умовах спортивних тренувань [2;5], то для осіб з фізичними вадами (порушення функцій спинного мозку і опорно-рухового апарату) існують лише поодинокі ергометричні тести, які дозволяють досліджувати адаптацію організму інвалідів до фізичних навантажень [7; 6].
Нами пропонується для спортсменів-інвалідів нова модифікація, раніше розробленого методу ро^?ег-ергометрії (силової ергометрії) для повносправних індивідів [9], в оцінці їх фізичної працездатності. Сам метод грунтується на кількісному (в кГм) визначенні працездатності за показником PWC170 в умовах застосування фізичних навантажень силового характеру (підтягування у висі на турніку хватом долоні від себе) за допомогою портативного силового ергометра “СЕ-2” особистої конструкції (галузева р.п. МОЗ УРСР, №980 від 12.10.1989 р.).
Робота виконана у відповідності до плану НДР Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”.
Формулювання цілей роботи.
Метою нашого дослідження було узагальнення раніше відомих методів (в тому числі методу power-ергометрії) у визначенні фізичної працездатності спортсменів різної категорії та впровадження в практику лікарського контролю в адаптивній фізичній культурі (АФК) розробленого нами тесту PWC170 з використанням навантажень силового характеру, для оцінки працездатності спортсменів -інвалідів.
Методи дослідження та їх організація:
■ аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури;
■ функціональні дослідження: визначення фізичної працездатності за тестом PWC170 з використанням методу power-ергометрії; визначення максимальної відносної потужності роботи за цим методом дослідження; оцінка сили м’язі— згиначів кисті (кистьова динамометрія);
