CC BY
58казати послідовність роботи, передбачаючи можливі заперечення, приготувати відповіді на них. Відповіді слід готувати наперед, знаючи слабі місця пропонованої програми і особливості реакції підлеглих. Слід переконатися в тому, що підлеглий зрозумів завдання, ідею. Це можна визначити із заданих питань. Як тільки є підстава вважати, що підлеглий готовий до дії, слід негайно попросити його приступити до справи.
Ефективне творче зростання професійної майстерності в управлінні ВНЗ можливе лише в тому випадку, якщо разом з вивченням досягнень в області управління фізичною культурою і спортом і передового досвіду керівник розширюватиме і поглиблюватиме свої загальнотеоретичні знання. Методи управління можуть бути освоєні тільки в тому випадку, якщо аналізує управлінську діяльність у своєї організації колективно або самостійно. Такий підхід активізує діяльність керівника, сприяє закріпленню і поглибленню знань, розвитку творчого мислення [10].
Висновки:
1. Проблеми розвитку ВНЗ фізичної культури - це, перш за все проблеми якості управління.
2. Аналіз літератури по темі дослідження, дозволяє виділити два основні аспекти наукової і практичної проблеми управління в сфері фізичної культури і спорті. По-перше, прямолінійне запозичення зарубіжного досвіду, без урахування особливостей ситуації в Україні, не є результативним. По-друге, вкрай важливо повернутись до чітко і системно спланованих досліджень за напрямками організації якісного управління, які б надавали практичним працівникам центру і регіонів відповідні знання на кожному наступному етапі розвитку фізичної культури і спорту.
3. Ефективність управління значною мірою залежить від теоретичних знань, педагогічної і соціально-психологічної орієнтації керівників фізкультурно-спортивної організації, від правильного вибору характеру відносин в системі «керівник - підлеглі».
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем раціональної структури змісту праці і особи керівника вищого навчального закладу спортивного профілю.
Література
1. Березняк Є.С. Реалізація принципу демократизації в управлінській діяльності директора школи. - К., 1996. -
280 с.
2. Бондарь В.И. Управленческая деятельность директора школы: дидактический аспект. - М., 1987. - 300 с.
3. Варига К.Я., Петров Ю.Н., Бемеловский В.Д. Педагогический менеджмент. - М., 1991. - 300 с.
4. Вескин В.Р. Основы менеджмента. - М., 1996. - 320 с.
5. Вища освіта в Україні: Навч.посіб. / В.Г.Кремень, С.М.Ніколаєнко, М.Ф.Степко та інш. - К.: Знання, 2005. -327 с.
6. Волков И.Р.Личность руководителя и стиль управления. -М., 1992. - 320 с.
7. Каневец Т.М. Пути повышения эффективности труда руководителей физкультурных организаций // Совершенствование подготовки и повышение квалификации кадров:
Матер. конфер. - Таллин: 1982. - С.93-94.
8. Кирьянова Е.Н. Менеджмент в государственных структурах: принятие решений в ситуациях риска и неопределенности // Управление персоналом. - l999. - №4. - С.34.
9. Кричевський Р. Л. Если вы - руководитель. - М.: Дело, 199б. - 320 с.
10. Купец Г., О’Доннелл С. Управление. Системный и ситуационный анализ управленческих функций. - М.: Прогресс, 1981. - - 320 с.
11. Мальков В.С. Профессиональные качества современного руководителя. - М.: Знание, 1987. - б8 с.
12. Мойсенюк Н.Є. Педагогіка. Навч. посібник, 2001. - б08 с.
13. Отаров А.М. Руководитель. - М.: Политиздат, 1984. - 254с.
14. Планнетт Л., Дейл Г. Выработка и принятие управленческих решений. - М.: Экономика, 1984. - 220 с.
15. Управление развитием школы /Под ред. Потальника М.М., Лазарева В.С. - М., 1995. - 1б4 с.
Надійшла до редакції 09.04.2007р.
ВПЛИВ ЗАНЯТЬ БОКСОМ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОЇ ОПІКИ
Хлєбцевич К.В., Єфіменко П. Б. Харківська державна академія фізичної культури
Анотація. В статті розглянуто питання щодо впливу занять боксом на корекцію процесу соціалізації дітей-сиріт 12-1б років. Вплив спорту на розвиток особистості дітей-сиріт багато в чому пов’язаний з організацією всього процесу навчання, виховання і тренування, та особливо з визначенням і реалізацією перспективних і етапних цілей, з оцінкою діяльності спортсмена на кожному відрізку його шляху.
Ключові слова: діти-сироти, бокс, соціальна адаптація. Аннотация. Хлебцевич Е.В., Ефименко П.Б. Влияние занятий боксом на формирование личности детей-си-рот и детей, лишенных родительской опеки. В статье рассмотрен вопрос, касающийся влияния занятий боксом на коррекцию процесса социализации детей-сирот 12-1б лет. Влияние спорта на развитие личности детей-сирот во многом связанно с организацией всего процесса обучения, воспитания, тренировки, с определением и реализацией перспективных и этапных целей, с оценкой деятельности спортсмена на каждом отрезку его пути.
Ключевые слова: дети-сироты, бокс, социальная адаптация.
Annotation. Khlebcevich K.V., Efimenko P.B. Influence of boxing on forming the personality of children-orphans. The question of the influence of boxing on correction of process of socialization of children-orphans of 12-1б years is considered in the article. Influence of sports on development of the person of children - orphans in many respects is connected with the organization of all process of training, education, training, with definition and realization perspective and этапных the purposes, with an estimation of activity of the sportsman on everyone to a piece of his way.
Keywords: children-orphans, boxing, social adaptation.
Вступ.
Над проблемою соціалізації дітей-сиріт працюють спеціалісти різних напрямків. В процесі розвитку і становлення особистості підлітка-сироти наряду з інтенсивною морфофункціональною перебудовою організму відбуваються зміни в психоемоційній сфері, що частіше всього відображається в неадекватності поведінкових реакцій на події, що
відбуваються, виникненні конфліктів з дорослими та однолітками [2, 5].
Починаючи займатися в спортивній секції чи відділенні дитячої спортивної школи, юний спортсмен потрапляє в нову соціальну сферу: тренери, судді, спортивний колектив, які є новими агентами соціалізації, конкретні люди, відповідальні за виховання і освіту, навчання культурним нормам і взірцям поведінки, забезпечуючи ефективне засвоєння нової соціальної ролі, в якій опиняється юний спортсмен. Тому для дітей-сиріт особливо важлива первинна соціалізація, яка закладає основні психофізичні і моральні якості особистості, в яких особливу роль відіграє тренер і спортивний колектив, оскільки відсутня головна підтримка дітей-сиріт - підтримка батьків.
Бокс є одним з найбільш дієвих видів спорту, який готує дітей до майбутнього життя, трудової діяльності тощо, оскільки він вимагає від кожного спортсмена максимального прояву фізичних і психологічних якостей [3, 6].
Вимагаючи повної координації і володіння тілом, бокс створює всебічно розвинутого атлета. Боксерське тренування - одне з кращих за різноманітністю і охвату усієї м’язової системи займаючо-гося. Боксерське тренування можна рекомендувати для любого спортсмена. Одночасно з загальним фізичним розвитком бокс виховує ряд психічних якостей: холоднокровність, завзятість, рішучість і сміливість [7].
Тренувальна і змагальна діяльність в боксі супроводжується наступними положеннями, які відбиваються на формуванні особистості спортсменів:
1. Наявності у практиці боксерського поєдинку загрози нокаутуючого удару, який є одним із основних факторів, що визначає кінцевий результат бою.
2. Умовами, при яких під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів, які відрізнялися від природних (зменшення ваги, протидія після пропущеного сильного удару в голову чи тулуб, психологічний тиск з боку суперника, реакція уболівальників, регламент бою та ін.), фізична діяльність може протікати в неадаптованому стані.
3. Боксер практично постійно діє в умовах ліміту часу і, як правило, дія не приводить до закінчення припинення окремої змагальної ситуації, а тільки міняє її і викликає нову.
4. Організм боксера потрапляє в складні взаємовідношення між специфічними (притаманними даному виду спорту) факторами впливу, що потребує їх послідовного урахування.
5. Перемоги в поєдинках рівних за силами суперників, як і поразки, часто супроводжуються фізичною і психологічною втомою, серйозними травмами, які негативно впливають на наступний виступ в турнірі [1].
Робота виконана за планом НДР Харківсь-
кої державної академії фізичної культури.
Мета роботи - виявити вплив занять боксом на формування психологічних якостей дітей-сиріт.
Для визначення впливу занять боксом на формування особистісних якостей нами були проведені дослідження з використанням методики соціально-психологічної пристосованості [4].
Об ’єкт дослідження - соціальна адаптація дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Предмет досліджень - вплив занять боксом на оптимізацію соціальної адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки.
Результати дослідження.
Анкетний опит дітей-сиріт, які займаються боксом, виявив, що існують як загальні, так і відмінні особливості мотивів занять.
Під впливом цілеспрямованого тренувального процесу в боксі частково підвищується ступінь розвитку деяких якостей (стриманість, психологічна витривалість), а також змінюється склад факторів. Крім цього з підвищенням спортивних результатів виникають нові фактори (до цього вони були незначні - впевненість у собі).
В наших дослідженнях, проведених в ДЮСШ, кількість занять на тиждень у 12-13-річних дітей дорівнювалась 8 годинам по б0 хвилин кожне і в яких перш за все передбачалась загальна фізична підготовка.
В той же час у юнаків 15-1б років кількість занять на тиждень збільшилась до 14 годин, а тривалість одного заняття до 90 хвилин. Спрямованість занять передбачала вирішення завдань спеціальної технічної і фізичної підготовки.
Під впливом цілеспрямованого тренувального процесу в боксі частково підвищується ступінь розвитку деяких якостей (стриманість, психологічна витривалість), а також змінюється склад факторів. Крім цього з підвищенням спортивних результатів виникають нові фактори (до цього вони були незначні - впевненість у собі).
Проведені нами дослідження по виявленню впливу занять боксом на формування психологічних якостей та в подальшому на корекцію соціальної адаптації дітей та підлітків сиріт представлені в таблицях 1, 2.
Так, під впливом річних занять боксом дітей-сиріт 12-13 років покращились (табл. 1) показники «сприйняття себе» (t=2,14; p<0,05) та «утікання від рішення проблем» (t=2,13; p<0,05). Тобто у дітей з’являється впевненість в своїх діях і прийнятті рішень.
На підлітків 15-1б років (табл. 2) заняття боксом ще в більшій мірі вплинули на формування психологічних якостей, таких як «сприйняття себе» (t=2,31; p<0,05), «внутрішній» (t=2,31; p<0,05) і «зовнішній локус контролю» (t=2,18; p<0,05), «емоційний комфорт» (t=2,40; p<0,05) і «дискомфорт» (t=2,33; p<0,05) та «утікання від рішення проблем»
Таблиця 1 Показники соціально-психологічної пристосованості хлопців-сиріт 12-13 років, які займаються боксом (в балах) (п=15)
Ш кали До експерименту П ісля експерименту Оцінка імовірності
Х і ± т1 Х 2 ± т 2 ї Р
Сприйняття себе 12,4±0,6 14,3±0,6 2,14 р<0,05
Не сприйняття себе 5,4±1,0 4,2±0,8 0,95 р>0,0 5
Сприйняття інших 5,2±0,9 6,4±0,9 0,94 р>0,0 5
Конфлікт з іншими 13,1±1,6 12,3±0,9 0,44 р>0,0 5
Внутрішній локус контролю 1 1,5±1,5 13,7±1,5 1,03 р>0,0 5
Зовнішній локус контролю 2 2,8±1,3 19,6±1,3 1,74 р>0,0 5
Емоційний комфорт 10,7±1,2 1 1,5±1,0 0,47 р>0,0 5
Емоційний дискомфорт 19,3±1,0 17,9±0,9 1,1 1 р>0,0 5
Домінування 7,9±1,4 9,2±1,1 0,72 р>0,0 5
Залежність 3 ,5±0,6 2,9±0,7 0,66 р>0,0 5
Утікання від рішення проблем 1 1,3±1,1 8,3±0,9 2,13 р<0,05
Таблиця 2 Показники соціально-психологічної пристосованості юнаків-сиріт 15-16років, які займаються боксом (в балах) (п=12)
Ш кали До експерименту П ісля експерименту Оцінка імовірності
Х 1 ± т1 Х 2 ± т 2 ї Р
Сприйняття себе 12,3±0,78 1 5,2±0,95 2,3 1 р<0,0 5
Не сприйняття себе 5,1±0,67 3 ,2±0,76 1,88 р>0,05
Сприйняття інших 5,6±0,89 7,8±0,98 1,70 р>0,05
Конфлікт з іншими 13,5±1,09 10,4±1,07 2,02 р<0,0 5
Внутрішній локус контролю 12,1±1,22 15,7±0,96 2,3 1 р<0,0 5
Зовнішній локус контролю 23,2±1,45 19,3±1,05 2,18 р<0,0 5
Емоційний комфорт 1 1,3±0,69 1 3 ,5±0,64 2,40 р<0,0 5
Емоційний дискомфорт 19,5±0,91 16,5±0,91 2,33 р<0,0 5
Домінування 9,6±0,89 8,9±0,67 0,60 р>0,05
Залежність 3 ,4±0,5 3 4,9±0,84 1,52 р>0,05
Утікання від рішення проблем 1 1,8±1,04 7,9± 1,20 2,42 р<0,0 5
(1=2,42; р<0,05).
Таким чином, спортивні тренування дітей-сиріт з використанням боксу в цілому позитивно впливають на формування психологічної стійкість та вміння тримати удар від усяких негараздів. В той же час в деяких випадках у боксерів формується агресивність та жорстокість, що у поєднанні з якостями незадоволення життям дітей-сиріт є дуже негативним явищем.
Поряд з цим наші дослідження свідчать, що формування і прояв цих фізичних якостей також впливає на становлення і корекцію психологічних якостей, необхідних для позитивної соціальної адаптації, що в більшій мірі стосується підлітків-сиріт 15-16 років.
Висновки.
1. Проведені нами дослідження показали, що заняття боксом в цілому позитивно впливають на основні показники соціально-психологічної адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
2. Заняття боксом впливають на формування у дітей 12-13 років якості «сприйняття себе» та
послаблення бажання «утікання від рішення проблем» (р<0,05); в 15-16 років поряд з зазначеними в попередньому віці якостями знижується рівень «конфлікту з іншими», «зовнішнього локусу контролю», «емоційного дискомфорту» та підвищується «емоційного комфорту» і «внутрішнього локусу контролю» (р<0,05).
3. Вплив спорту на розвиток особистості дітей-сиріт багато в чому пов’язаний з організацією всього процесу навчання, виховання і тренування, та особливо з визначенням і реалізацією перспективних і етапних цілей, з оцінкою діяльності спортсмена на кожному відрізку його шляху, що в повній мірі буде сприяти успішності його соціалізації.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування особистісних якостей дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки.
Література
1. Задорожный Л.Я., Волков Е.П. Методика использования технических средств контроля за уровнем общей и специальной работоспособности боксеров различной квалификации // Слобожанський науково-спортивний вісник. -
Харків, 2002. - №5. - С. 92-95.
2. Иванченко Л.П. Психолого-педагогические факторы восприятия подростками физической культуры и спорта // Педагогіка, психологія та методико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. Наук. Пр. за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2003. - №2. - С. 93-99.
3. Ложкин ГВ. Психологический потенциал квалифицированного спортсмена // VIII Международный конгресс «Олимпийский спорт и спорт для всех» - М.: СпортАка-демПресс, 2003. - С. 272-273.
4. Прихожан А.М., Толстых Н.Н. Дети без семьи. - М., “Педагогика”. - 1990. 236 с.
5. Психическое развитие воспитанников детского домка / Под ред. И.В. Дубровиной, А.Г. Рузекой. - М.: Педагогика, 1990. - 264 с.
6. Родионов А.В. Психология физического воспитания и спорта. - М.: Академический проект, 2004. - С. 242-265.
7. Савченко В. Г. Основы психологии современного бокса: Учебное пособие. - Днепропетровск, 1996. - 141 с.
Надійшла до редакції 09.04.2007р.
БИОМЕХАНИЧЕСКИЙ КОНТРОЛЬ ПРОСТРАНСТВЕННОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ТЕЛА ШКОЛЬНИКОВ В ПРОЦЕССЕ ФИЗИЧЕСКОГО ВОСПИТАНИЯ
Хмельницкая И.В., Носова Н.Л. Национальный университет физического воспитания и спорта Украины
Аннотация. В статье описывается методика оценки пространственной организации тела школьников. Использование получаемых характеристик позволяет контролировать процесс физического воспитания. Технология биомеханического контроля пространственной организации тела школьников позволяет осуществлять доно-зологическую диагностику пространственной организации тела школьников, выделять учащихся групп риска. Она способствует внедрению в практику учебных заведений технологий корригирующих и сберегающих здоровье школьников в процессе физического воспитания.
Ключевые слова: биомеханический контроль, пространственная организация тела.
Анотація. Хмельницька І.В., Носова Н.Л. Біомеханічний контроль просторової організації тіла школярів у процесі фізичного виховання. В статті описується методика оцінки просторової організації тіла школярів. Використання отриманих характеристик дозволяє контролювати процес фізичного виховання. Технологія біомеханічного контролю просторової організації тіла школярів дозволяє здійснювати донозологичну діагностику просторової організації тіла школярів, виділяти групи ризику. Вона сприяє впровадженню в практику навчальних закладів технологій, що коригують і зберігають здоров’я школярів у процесі фізичного виховання.
Ключові слова: біомеханічний контроль, просторова організація тіла.
Annotation. Irene Khmelnitska, Natalia Nosova. The biomechanical control of spatial organization of schoolchildren’s body. This paper considers the method of evaluation of schoolchildren’s body spatial organization. The usage of received indexes allows to control the process of physical education. The technology of the biomechanical control of the spatial organization of a body of schoolboys allows to carry out prenosological diagnostics of the spatial organization of a body of schoolboys, to allocate learning groups of risk. It promotes introduction in practice of educational institutions of technologies correlation and remain health of schoolboys during physical training. Keywords: biomechanical control, spatial organization of schoolchildren’s body.
Введение.
Двигательная функция человека относится к числу наиболее важных. Опорно-двигательный аппарат как исполнительная система, непосредственно ее реализующая, обеспечивает оптимальные условия взаимодействия его организма с внешней средой. Поэтому, очевидно, что любое более или менее значительное отклонение в параметрах функционирования опорно-двигательного аппарата, как правило, приводит к снижению двигательной активности, нарушению нормальных условий взаимодействия организма с окружающей средой и, как следствие этого, к нарушениям в состоянии здоровья человека [3].
При естественном развитии и совершенствовании двигательной функции школьников в сложных современных условиях их биологического и социального взаимодействия с окружающей средой возникает необходимость постоянного контроля состояния их организма. Необходимость в таком контроле ощущается с еще большей остротой, в тех условиях, когда организм школьника подвергается каким-либо искусственным направленным воздействиям с целью реализации тех или иных социальных, биологических, физических или других программ [10].
Одним из ключевых элементов управления является система биомеханических измерений, обеспечивающая обратную связь о выраженности и характере влияния комплекса воздействий на организм в процессе занятий физическими упражнениями. Специально организованная система таких измерений с использованием современных контактных и бесконтактных методов, двигательных тестов и др., в процессе физического воспитания обозначается как биомеханический мониторинг.
Как отмечают многие авторы [3,6,10] пространственная организация тела является одним из важнейших показателей физического развития, соответственно и здоровья школьников.
Термин пространственная организация тела человека характеризует расположение его многочисленных биозвеньев, биопар и биокинематических цепей в пространстве в различные моменты времени. При этом тело человека рассматривается не как точка или система точек, а как целостный макроскопический объект.
При исследовании закономерностей развития моторики (физического развития) детей школьного возраста, большинство авторов [2,9,11] основное внимание уделяют психофизиологическому или морфологическому аспектам, пространственная организация тела школьников, как правило, остается без внимания специалистов. В тоже время данные ряда авторов [6,14,16] свидетельствуют, что нарушения пространственной организации тела относятся к предпатологическим состояниям, могут стать одной из серьезных причин перегрузки различных отделов опорно-двигательного аппарата у школьников, что в дальнейшем приводит к возник-
