CC BY
34ти соціальної адаптації дітей-сиріт.
Література.
1. Дуркин П.К. Научно-методические основы формирования у школьников интереса к физической культуре: Атореф. дис... д-ра пед. наук. - Архангельск, 1995. - 43 с.
2. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - СПб.: Питер, 2000. -512 с.
3. Коколова Е.И. Формирование мотивации к занятиям физкультурно-оздоровительной деятельностью на урока физической культурой: Автореф. дис... канд. пед. наук. - М.: ШФРАО, 1997. - 20 с.
4. Нечипоренко Л.А. Психолого-педагогічні умови формування мотивів психомоторної діяльності в учнів 5-7 класів в процесі занять фізичною культурою // Педагогіка, психологія та методико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. - №23. - С. 52-56.
5. Прихожан А.М., Толстых Н.Н. Дети без семьи. - М., “Педагогика”. - 1990. - 236 с.
6. Тумілович Г. Соціологічні аспекти особи, яка займається фізичною культурою та спортом // Сучасні проблеми спорту та фізичного виховання в придніпровському регіоні: Зб. наук.-пр. конференції - Дніпропетровськ, 2005. -С. 4-10.
Надійшла до редакції 26.02.2007р.
МЕТОД POWER-ЕРГОМЕТРІЇ у ВИЗНАЧЕННІ ФІЗИЧНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ В УМОВАХ МАСОВИХ ОБСТЕЖЕНЬ (ПОВІДОМЛЕННЯ ТРЕТЄ)
Хорошуха М.Ф.
Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”, м. Київ
Анотація. Приводиться розроблений автором метод power-ергометрії у визначенні фізичної працездатності людей різного віку та професійної зайнятості (учні, студенти, дорослі, спортсмени, фізкультурники та ін.) в умовах масових обстежень, а також в домашніх умовах. Ключові слова: фізична працездатність, учні, студенти, дорослі, спортсмени, фізкультурники.
Аннотация. Хорошуха М.Ф. Метод power-ергометрии в определении физической работоспособности в условиях массовых обследований. Приводится разработанный автором метод power-ергометрии в определении физической работоспособности людей разного возраста и профессиональной занятости (ученики, студенты, взрослые, спортсмены, физкультурники и др.) в условиях массовых обследований, а также в домашних условиях. Ключевые слова: физическая работоспособность, ученики, студенты, взрослые, спортсмены, физкультурники.
Annotation. Khoroshukha M.F. The method of power-ergometry to define the physical efficiency in the conditions of mass researches. The developed by the author method of power - ergometry to define the physical efficiency of the people of different ages and professional employment (pupils, students, grown ups, sportsmen, trainers and so on) both in home conditions and in the conditions of mass researches is suggested.
Key words: physical working capacity, pupils, students, grown ups, sportsmen, trainers.
Вступ.
Запропонований нами метод ергометрії у визначенні фізичної працездатності спортсменів і спортсменів-інвалідів [4;5] не має аналогів у державах близького і далекого зарубіжжя.
Разом з цим слід зазначити той факт, що цей
метод має певні обмеження при проведенні масових обстежень та самооцінки здоров’я в домашніх умовах. Це пов’язано з тим, що однією з необхідних умов у визначенні величини виконаної механічної роботи є точна реєстрація висоти підйому обстежуваного за показниками електронного лічильника приладу. Інакше кажучи, для проведення тесту окрім перекладини (горизонтального бруса) потрібно ще мати технічне обладнання - ергометр, технічний опис якого наводиться у авторській статті „Метод power-ергометрії у визначенні фізичної працездатності юних спортсменів” [4]. Тому пошуки оптимального варіанту ергометричного методу дослідження фізичної працездатності людей різного віку та професійної зайнятості в умовах масових обстежень, а також в домашніх умовах визначили актуальність і необхідність роботи в цьому напрямі.
Робота виконана у відповідності до плану науково-дослідної роботи Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна”.
Формування цілей роботи
Мета дослідження - впровадити в практику масових обстежень та самоконтролю за станом здоров’я і рівнем фізичної підготовки більш простий і доступний, що не потребує матеріальних затрат на придбання технічного обладнання (ергометра), метод в оцінці фізичної працездатності індивідів.
Методи дослідження та їхня організація:
■ аналіз наукової та науково-методичної літератури з проблем дослідження та оцінки фізичної працездатності в практиці спорту і спортивної медицини:
■ функціональні дослідження (методи power-ергометрії: апаратний і візикальний) у визначенні фізичної працездатності за субмаксимальним тестом
■ методи математичної статистики [3].
Дослідження проводилися на базі Броварського вищого училища фізичної культури (Київська обл.). Обстежено 30 осіб різного віку і професійної зайнятості: 10 юних спортсменів віком від 13 до 16 років; 10 студентів, відповідно, від 19 до 22 років та 10 дорослих (старше 30 років) людей. Всього проведено 60 досліджень.
Для порівняння результатів загальної висоти підйому при виконанні підтягувань на перекладині, як однієї із складових механічної роботи, за двома способами (апаратним і візикальним), нами проводилися дворазові обстеження. В першому випадку висоту підйому визначали за показниками електронного лічильника ергометра, в другому (повторне тестування проводилося у другій половині дня) - без лічильника, а саме, за визначенням стандартної для кожного індивіда висоти підтягування (середнє арифметичне - 2-3 пробних вправ).
Для статичної обробки матеріалу розраховували середньоарифметичні значення та їхню помилку (Х ± т). Вірогідність різниці (Р) оцінювали за ґ - критерієм Стьюдента. Різницю вважали статистично вірогідною на 5% рівні значимості (при
Р<0,05).
Результати дослідження та їхнє обговорення.
Як засвідчують результати досліджень, не менш інформативним способом визначення висоти підйому за допомогою приладу (останнє доцільно проводити в науково-пошуковій діяльності) є реєстрація її простим способом, опис проведення якого наводимо нижче.
Опис проведення тестування. Брус чи перекладина (турнік) повинні бути розташованими на такій висоті, щоб обстежуваний, піднявшись „на носки” міг би дістати перекладину руками.
Здійснюються 2-3 пробних підтягування для визначення «стандартної» величини підйому. В цьому випадку можна використати прилад конструкції В.М. Абалакова (рис. 1), який застосовується в практиці спорту для реєстрації висоти стрибка вгору. Він являє собою пружинистий стискач, який кріпиться до підлоги або землі. Через щілину стискача пропускають звичайну сантиметрову стрічку, на верхньому кінці якої є мотузкова петля із ковзким замком, за допомогою якої можна виставляти сантиметрову стрічку на нульову поділку залежно від зросту людини. Результати пробних підтягувань визначають на пружинистому стискачу.
1 - черевний пояс; 2 - тонкий шнур; 3 - сантиметрова стрічка; 4 - пластина; 5 - щілина; 6 - болт; 7 -рухомий стискач.
Рис. 1. Прилад конструкціїВ.М. Абалакова
Через 5 хвилин відпочинку (після виконання пробних вправ) розпочинається основне тестування: обстежуваний береться за перекладину (хватом зверху) на ширині плечей, руки випрямлені. За командою „Можна” (в заданому ритмі звукового метроному), згинаючи руки він підтягується до та-
кого положення, щоб його підборіддя було над перекладиною. Потім повністю випрямляє руки, опускаючись на підлогу (землю), - це відпочинок. Кількість повторень вправ у двох серіях навантажень та відпочинок між ними повністю відповідають методиці проведення ро^'ег-ергометрії-І [4].
Результатом тестування є висота підйому (добуток „стандартної” висоти підйому на кількість безпомилкових підтягувань, м).
Якщо обстежуваний підтягнувся до положення, при якому візуально реєструється незначний, але яскраво виражений кут згинання рук у ліктьових суглобах, то йому зараховується одна третина підтягування. Підтягування до положення, за якого голова індивіда досягає рівня перекладини, оцінюється як половина підтягування. Якщо учасник досягає перекладини кінчиком носа, йому зараховується три чверті підтягування. Відповідно у кожному із трьох варіантів проводиться арифметичний перерахунок висоти підйому.
Загальні вказівки та зауваження [1]. Не дозволяється розгойдуватися під час підтягування, робити допоміжні рухи ногами.
Тестування припиняється, якщо індивіду не вдається зафіксувати потрібне положення більш як двічі поспіль.
Проведені експериментальні дослідження засвідчують, що між апаратним і візикальним способами визначення висоти підйому, а також фізичної працездатності є статистично недостовірні відмінності (Р>0,05) (табл. 1).
Наводимо контрольний приклад визначення фізичної працездатності за модифікованим автором методом ро^'ег-ергометрії.
Обстежуваний чоловік 50 років, вага 80 кг, „стандартна” висота підтягування - 0,6 м; фізичними навантаженнями не займається, практично здоровий.
У першій серії навантажень виконав 15 вправ при ЧСС 120 уд ./хв. Час роботи становив 5 хв.
Величину механічної роботи та її потужності знаходимо за формулами:
W = P х £ х K = 80 (15 х 0,6) х 1,50 = 1080
кГм;
W = W/t = 1080/5 = 216 кГм/хв.
У другій серії через втому обстежуваний виконав 28 безпомилкових і 2 підтягування до положення, за якого його голова досягла рівня перекладини (оцінюється як половина підтягування); ЧСС становила 140 уд ./хв; час роботи - 5 хв.
Визначаємо величину механічної роботи за вищенаведеною формулою:
W = Рх £ х К = 80 [(28 х 0,6) + (2 х 0,6/2)] х 1,50 = 2088 кГм.
Аналогічно визначаємо потужність роботи:
W = W/t = 2088/5 = 418 кГм/хв.
За формулою В.Л. Карпмана [2] знаходимо:
Таблиця 1
Середньостатистичні значення показників висоти підйому (Б) та фізичної працездатності (РЖЄ17І) обстежуваних при виконанні ними ергометричноїроботи апаратним і візикальним способами, (Х ± т).
№ п.п. 1 -е навантаження 2-е навантаження PWC170, кГм/хв.-кг; апаратний спосіб (5) PWC170, кГм/хв. кг; візикальний спосіб (6)
Б, м; апаратний спосіб (1) Б, м; візикальний спосіб (2) Б, м; апаратний спосіб (3) Б, м; візикальний спосіб (4)
1. 8,34 8,51 16,17 16,35 8,64 8,90
2. 9,46 9,68 18,13 18,02 9,17 9,22
3. 8,40 8,75 17,27 17,08 8,63 8,60
4. 8,25 8,30 16,32 16,64 8,40 8,52
5. 7,57 7,77 15,84 15,40 7,45 8,32
6. 8,55 8,64 17,35 17,25 8,48 8,30
7. 10,34 10,30 20,32 21,25 10,84 11,06
8. 9,72 10,00 19,40 19,66 9,40 9,55
9. 8,18 8,32 17,13 17,25 8,56 8,73
10. 9,28 9,44 18,20 18,12 9,84 9,27
11. 8,67 8,90 17,42 17,96 8,22 8,42
12. 8,45 8,52 17,73 17,94 8,36 8,63
13. 9,17 9,10 18,21 18,24 9,72 9,93
14. 9,65 9,70 19,47 19,62 9,90 10,00
15. 8,33 8,42 17,52 17,40 8,42 8,33
16. 7,56 7,60 15,63 15,88 7,61 8,92
17. 8,13 8,43 16,93 17,20 8,32 8,52
18. 9,27 9,41 18,13 18,47 9,60 9,88
19. 9,94 10,08 20,04 20,22 11,08 12,12
20. 10,46 10,32 20,18 20,90 11,20 12,08
21. 9,32 9,58 18,75 19,60 9,37 9,52
22. 8,50 8,60 17,12 17,73 8,21 8,34
23. 7,74 7,86 15,80 16,65 7,48 7,59
24. 8,23 8,40 17,15 17,20 8,09 8,42
25. 8,36 8,47 17,03 17,33 8,32 10,38
26. 9,17 9,34 18,36 19,28 9,24 9,33
27. 7,25 7,49 15,47 15,40 7,12 8,30
28. 8,47 8,63 17,73 17,90 8,30 8,58
29. 9,05 9,18 19,45 19,55 9,74 9,60
30. 9,45 9,63 19,64 19,80 9,80 11,92
Х ± т 8,78 0,148 8,91 0,143 17,80 0,255 18,04 0,279 8,92 0,191 9,31 0,217
2 4 6 1 1 1 сц сц сц 0,63; > 0,05 0,64; > 0,05 1,35; > 0,05
Оцінка: фізична працездатність чоловіка як здорової нетренованої людини - хороша.
Висновки.
Проведені експериментальні дослідження засвідчують, що між двома ергометричними способами (апаратним і візикальним) визначення фізичної працездатності є статистично недостовірні
Р\У С 170 = Ж1 + ( \у2 - Ж1 ) х 170 - ^ =
f - f
2 1
=216+(418 - 216) х (170 - 120) / (140 -120 )= = 721 кГм/хв., або 9 кГм/хв-кг.
відмінності, а тому модифікований автором безапа-ратний метод ро'^'ег-ергометрії може використовуватися для визначення фізичної працездатності осіб в умовах проведення масових обстежень, а також в домашніх умовах.
Подібний метод дослідження може бути використаним в практиці спорту і спортивної медицини в якості одного із об’єктивних показників (фізичної працездатності - PWC170) у здійсненні самоконтролю спортсменами.
Перспективою подальших досліджень є впровадження цього методу в практику масової фізичної культури з метою визначення фізичної працездатності, як провідної складової соматичного здоров’я людини.
Література
1. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України / За ред. М.Д. Зубалія. - 2-е вид., перероб. і доп. - К., 1997.-36 с.
2. Карпман В.Л., Белоцерковский З.Б., Гудков И.А. Исследование физической работоспособности у спортсменов. - М.: Фізкультура и спорт, 1974.- 93 с.
3. Начинская С.В. Основы спортивной статистики. - К.: Вища шк., 1987.-190 с.
4. Хорошуха М.Ф. Метод power-ергометрії у визначенні фізичної працездатності юних спортсменів (повідомлення перше) // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - № 11. - С. 113-117.
5. Хорошуха М.Ф. Метод power-ергометрії у визначенні фізичної працездатності осіб з вадами опорно-рухового апарату (повідомлення друге) // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. -Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 1.- С.154-157.
Надійшла до редакції 22.02.2007р.
СПЕЦИФИКА ЗАНЯТИЙ КОРРЕКЦИОННОЙ НАПРАВЛЕННОСТИ ДЛЯ ДЕТЕЙ, ИМЕЮЩИХ ЗАДЕРЖКУ ПСИХИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ
Шамардина Г.Н. Днепропетровский государственный институт физической культуры и спорта
Аннотация. Разработана программа коррекционной направленности физическими упражнениями и обосновано ее влияние на уровень физического развития, физической подготовки и умственные способности детей имеющих задержку психического развития. Средний коэффициент интеллекта в экспериментальном классе составил 58,0 баллов, а в контрольном 57,9 баллов. Ключевые слова: коррекционная направленность занятий, дети инвалиды с различной патологией, специализированные упражнения, морфофункциональные изменения.
Анотація. Шамардіна ГМ. Специфіка занять корекцій-ного напрямку для дітей, які мають затримку психічного розвитку. Розроблено програму колекційної спрямованості фізичними вправами та обґрунтовано її вплив на рівень фізичного розвитку, фізичної підготовки та розумові здібності дітей, які мають затримку психічного розвитку Средний коефіцієнт інтелекту в експериментальному класі склав 58,0 балів, а в контрольному 57,9 балів.
Ключові слова: корекційний напрямок занять, діти інваліди з різною патологією, спеціалізовані вправи, мор-
фофункціональні зміни.
Annotation. Shamardina G.N. Specific character of the corrective orientation classes for children with delayed psychical development. The program of corrective orientation by means of physical exercises is worked out and its influence on the level of physical development, physical preparedness and mental abilities of the children having delayed psychical development is grounded. The factor of intelligence in an experimental class has made 58,G points, and in control 57,9 points.
Key words: corrective orientation classes, disabled children with different pathology, specialized exercises, morphofunctional changes.
Введение.
Большое значение при организации занятий физическими упражнениями и спортивной тренировки имеет обоснованный доступ детей-инвалидов с различной патологией опорно-двигательной системы, органов зрения, слуха, а также снижением интеллекта. Этот процесс должен осуществляться специалистами врачебно-физкультурного диспансера или другими специализированными учреждениями. Решение этого вопроса без учета изменений, происходящих в организме человека вследствие травмы, заболевания, изменения состояния регуляторных систем, адаптационных реакций, морфофункциональных изменений и других специфических особенностей, может стать причиной тяжелых осложнений, срыва компенсации и т. д. Основным принципом привлечения инвалидов к физическим тренировкам является строгое соблюдение показаний, ограничений и противопоказаний к занятиям физической культурой и спортом, проведение комплексных функциональных исследований различных систем организма и оценка резервных возможностей, физической работоспособности, психологической готовности, личностной мотивации и других показателей (С.Ф. Курдыбайло и др., 2GG4, В.П. Желенкова, Е.С. Ульрих, 2GG1).
Физические упражнения, как средство реабилитации, в той или иной форме показаны практически всем инвалидам детского, молодого и среднего возраста. Физкультурно-оздоровительная и спортивная работа должна начинаться после завершения этапа медицинской реабилитации в условиях специализированного стационара. (Р.В. Чудная, 2GGG).
Инвалиды с умственной отсталостью составляют особую группу. По клинико-физиологическим параметрам умственная отсталость подразделяется на легкую, умеренную, тяжелую и глубокую степени выраженности. В связи с тем, что любая деятельность детерминируется не только уровнем интеллекта, но и такими факторами, как степень мотивированности, наличие эмоциональных реакций, возможность волевого контроля поведения, личностные компенсаторные проявления. Выделяют четыре типа дефекта психики: простой (структура которого характеризуется в основном умственным недоразвитием); с эмоционально-волевыми нарушениями (психопатоподобный и торпидный); астенический (с выраженными астеническими про-
