CC BY
32± W2 =
МОДИФІКАЦІЯ МЕТОДУ POWER-ЕРГОМЕТРІЇ у ВИЗНАЧЕННІ ФІЗИЧНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІВ УМОВАХ МАСОВИХ ОБСТЕЖЕНЬ (ПОВІДОМЛЕННЯ ЧЕТВЕРТЕ)
Хорошуха М.Ф.
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Анотація. Приводиться удосконаленийваріант раніше запропонованого автором методу power-ергометрії у визначенні фізичної працездатності різної категорії людей в умовах масових обстежень. Наведено результати порівняльного аналізу дослідження фізичної працездатності в цих умовах. Показано, що для визначення висоти підйому обстежуваного при виконанні підтягувань на перекладині доцільно проводити виміри між двома антропометричними точками верхньої кінцівки.
Ключові слова: фізична працездатність, учні, студенти, дорослі.
Аннотация. Хорошуха М.Ф. Модификация методу power-эргометрии в определении физической работоспособности в условиях массовых обследований. Приводится усовершенствованный ранее предложенный автором метод power-эргометрии в определении физической работоспособности разной категории людей в условиях массовых обследований. Представлены результаты сравнительного анализа исследований физической работоспособности в этих условиях. Показано, что для определения высоты подъема обследуемого при выполнении подтягиваний на перекладине целесообразно проводить измерения между двумя антропометрическими точками верхней конечности Ключевые слова: физическая работоспособность, ученики, студенты, взрослые.
Annotation. Khoroshukha M.F. The modification of the method of the power-ergometry in defining the physical capability on the conditions of mass researches. The improved by the author earlier suggested method of the power-ergometry in the function of determining the physical working capacity of the people of different categories on the condition of mass researches. There are presented the results of the comparative analysis of the researches of physical working capacity under these conditions. The results show that it is advisable to perform meausing between the two anthropometric points of the upper extremities while defining the height of the lifting movements during cross-beam pulling up.
Key words: physical working capacity, pupils, students, grown ups.
Вступ
Кількісне визначення фізичної працездатності як однієї із складових соматичного здоров’я визнано доцільним Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнародною Федерацією спортивної медицини
(МФ СМ). Його застосовують для оцінки функціональних резервів організму, у відборі, плануванні та прогнозуванні тренувальних навантажень спортсменів, для диференціальної діагностики окремих серцево-судинних захворювань у масовому спорті та спорті вищих досягнень (олімпійському та професійному), а також в практиці фізичної реабілітації для побудовиіндивідуального рухового режиму хворих [1;4;6;3;2;7].
Запропонований раніше нами безапаратний метод power-ергометрії (силової ергометрії) у визначенні фізичної працездатності людей різного віку та професійної зайнятості (учні, студенти дорослі, спортсмени, фізкультурникита ін.) в умовах масових обстежень, а також в домашніх умовах [10] має певні обмеження. Останнє пов’язано з тим, що визначення висоти підйому обстежуваного при виконанні ним підтягувань на перекладені (турніку), як однієї із складових механічної роботи, здійснювалося візикальним методом за допомогою приладу конструкції В.М. Абалакова (рис.1), який застосовується в практиці спорту для реєстрації висоти стрибка вгору.
1 - черевний пояс; 2 - тонкий шнур; 3 - сантиметрова стрічка; 4 - пластина; 5 - щілина; 6 - болт; 7 - рухомий
стискач
Рис. 1. Прилад конструкціїВ.М. Абалакова
Зазначимо, що прилад (пластина з пружинистим стискачем) кріпиться до підлоги за допомогою болтів. Через щілину пластини пропускають звичайну сантиметрову стрічку, на верхньому кінці якої є мотузкова петля із ковзким замком, за допомогою якої можна виставляти стрічку на нульову поділку залежно від зросту людини Результати пробних підтягувань визначають на пружинистому стискачу В разі проведення обстежень в природних умовах (на піщаному ґрунті) виникають певні незручності Аналогічні незручності виникають також при визначенні фізичної працездатності спортсменів з вадами опорно-рухового апарату, які пересуваються за допомогою інвалідного візка [9]. Тому пошуки іншого варіанту чи методології реєстрації висоти підйому в різних умовах тестування визначив напрямок наших досліджень.
Робота виконана згідно плану НДР Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
Формування цілей роботи
Мета дослідження - впровадити в практику масових обстежень та самоконтролю спортсменів більш простого, доступного що не потребує ніяких матеріальних затрат та технічного обладнання (ергометра [1] чи приладу конструкції В.М. Абалакова), модифікованого методу у визначенні фізичної працездатності різної категорії людей.
Методи дослідження та їх організація:
• метрологічні дослідження (апаратний, візикальний та антропометричний способи) у визначенні висоти підйому обстежуваного;
• методи математичної статистики [5].
Дослідження проводилися на базах Інституту фізичного виховання та спорту НПУ імені М.П. Драгоманова та Броварського вищого училища фізичної культури (Київська обл.). В обстежувані прийняло участь 57 осіб чоловічої статі різного віку та різних за зростом (від 150 до 190 см): 20 студентів віком від 19 до 24 років, 30 юних спортсменів підліткового віку та 7 дорослих (старше 30 років) людей
Кожний обстежуваний виконував два-три підтягувань на перекладині за трьома способами визначення висоти підйому (апаратним, візикальним та антропометричним). В першому варіанті висоту підйому визначали за показниками електронного лічильника ергометра, в другому - за показниками сантиметрової стрічки приладу В.М. Абалакова і, відповідно, в третьому - за виміром довжини відрізка між двома антропометричними точками верхньої кінцівки: фаланговою точкою і початком (верхнім краєм) підпахвинної впадини.
Для статичної обробки матеріалу розраховували середньоарифметичні значення та їхню помилку (Х ± т). Вірогідність різниці (Р) оцінювали за 1 - критерієм Стьюдента Різницю вважали статистично вірогідною на 5 % рівні значимості (при Р<0,05).
Результати дослідження та їхнє обговорення
В результаті проведених досліджень було встановлено, що між апаратним, візикальним і антропометричним способами визначення висоти підйому як однієї із складових механічної роботи і, відповідно, фізичної працездатності не існує статистично вірогідних відмінностей (Р>0,05) (табл. 1).
Таблиця 1
Середньостатистичні значення показників висоти підйому (Б) та фізичної працездатності (Р~№С170) юних спортсменів при виконанні ними ергометричної роботи апаратним і антропометричним способами, Х± т
№ П.П 1-е навантаження 2-е навантаження PWC170, кГ м/хв-кг; апаратний спосіб (5) PWC170, кГ м/хв-кг; антропометричний спосіб (6)
8, м; Апаратний спосіб (1) 8, м; Антропометричний спосіб (2) 8, м; Апаратний спосіб (3) 8, м; Антропометричний спосіб (4)
1 8,46 8,58 17,26 17,42 8,52 8,69
2 9,66 9,74 20,07 20,45 9,97 10,12
3 10,47 10,45 20,22 20,53 11,34 11,75
4 9,17 9,40 18,24 19,07 9,32 9,38
5 9,11 9,19 19,37 19,43 9,72 9,86
6 9,86 10,12 20,12 20,18 11,40 12,57
7 7,46 7,57 15,41 15,70 7,64 8,28
8 8,23 8,17 17,34 16,95 8,50 8,63
9 9,45 9,47 16,66 16,83 9,23 9,34
10 9,10 9,02 19,35 19,21 9,67 9,28
11 10,39 10,21 20,24 20,76 11,76 12,05
12 9,92 10,18 20,11 20,45 11,29 11,97
13 8,24 8,40 17,62 17,28 8,72 8,44
14 9,28 9,30 17,54 17,84 9,78 10,27
15 8,20 8,47 17,65 18,06 8,47 8,63
16 10,17 9,88 20,19 20,75 11,34 12,05
17 9,33 9,63 18,87 19,45 9,30 9,46
18 7,85 8,04 15,84 16,00 7,52 7,69
19 9,18 9,43 18,19 19,03 9,17 9,84
20 9,55 9,71 19,48 19,86 9,82 11,90
21 9,63 9,83 19,40 19,78 9,96 10,33
22 8,05 8,45 16,32 16,74 8,48 8,64
23 8,41 8,37 17,09 17,37 8,53 8,67
24 9,23 9,57 18,25 19,07 9,17 9,34
25 8,26 8,34 17,27 17,63 8 00 8, 10,07
26 8,17 8,40 16,81 17,32 8,22 8,63
27 7,64 7,83 15,43 15,88 7,48 7,69
28 9,13 9,54 18,05 18,92 9,43 9,63
29 9,84 10,07 19,97 20,30 11,12 11,47
30 9,52 9,68 18,25 18,18 9,24 9,20
Х 9,03 9,17 18,19 18,55 9,43 9,80
± т 0,15 0,15 0,27 0,29 0,22 0,26
г;Р1- 2 г;Р3- 4 г;Р5- 6 0,66; > 0,05 0,91; > 0,05 1,09; > 0,05
Цей висновок підтверджують дані контрольного дослідження фізичної працездатності одного і того ж обстежуваного за двома способами (антропометричним, як експериментальним способом та апаратним, як контрольним), які проводилися одночасно
Обстежуваний - юний боксер Л. 15 років, вага 85 кГ, «стандартна» висота підтягування (дані виміру відстані між двома антропометричними точками) - 0,62 м.
У першій серії навантажень виконав 15 вправ при ЧСС 132 уд/хв. Час роботи становив 5 хв.
Величини механічної роботи кГ м) та її потужності (^, кГ м/хв) становили:
W1 = Р х 8 х К= 85 х (15 х 0,62) х 1,50 = 1185,8 кГм;
^ ^ / г = 1185, 8 / 5 =237,2 кГм/хв.
У другій серії через втому спортсмен виконав 22 безпомилкових і 2 підтягування до положення за якого він дотикався перекладини кінчиком носа (оцінюється як три чверті підтягування); ЧСС становила 156 уд/хв.; час роботи - 4 хв.
Аналогічно, величини механічної роботи та її потужності становили:
W2 = Р х 8 х К= 85 х [ (22 х 0,62) + (2 х 0,62 х %)] х 1,50 = 1857,7 кГм;
^2 = ^2 / г = 1857,7 / 4 =464,4 кГм/хв.
За формулою В.Л. Карпмана [4] знаходимо:
PWCl70 = ^1+ (^2 - ^) х 170 - Ъ =
f 2 - Ъ
237,2+(464,4-237,2)х(170-132)/(156-132)= 596,9 кГм/хв., або 7,0 кГм/ хв-кг.
За даними контрольного чи апаратного способу визначення фізичної працездатності знаходимо, що загальна висота підйому (показання електронного лічильника ергометра) у першій серії навантажень (8і) становила 9,2 м, у другій (82) - 14,5 м.
Аналогічно, величини механічної роботи та її потужності становили:
- у першій серії:
W1 = Р х 81 х К= 85 х 9,2 х 1,50 = 1173 кГм;
^ ^ / г = 1173 / 5 =234,6 кГм/хв.
- у другій:
W2 = P x S2 x K= S3 x 14,3 x 1,30 = 1S4S,S кГм; W2 = W2 / t = 1S4S,S / 4 =462,2 кГм/хв.
Відповідно, величина фізичної працездатності за тестом становила:
PWC170 = W1+ (W2 - W1) x 170 - f =
f 2 - f1
234,6+(462,2-234,6)x(170-132)/(136-132)= 394,2 кГм/хв., або 7,0 кГм/ хв-кг.
Як свідчать дані контрольного дослідження, величини фізичної працездатності спортсмена, що визначалася різними ергометричними способами (апаратним і антропометричним) мало відрізняються одна від другої.
Тому запропонована нами модифікована методика безапаратного визначення висоти підйому при виконанні підтягувань на перекладені може бути альтернативою раніше нами описаним методом power-ергометрії у визначенні фізичної працездатності юних спортсменів [S] та осіб різного віку в умовах масових обстежень [10].
Висновок
Таким чином, констатуючий експеримент засвідчив, що між трьома ергометричними способами (апаратним, візикальним і антропометричним) визначення фізичної працездатності за тестом PWC170 при виконанні роботи на перекладені не існує статистично достовірних відмінностей (Р>0,0З).
Для визначення висоти підйому обстежуваного при виконанні підтягувань на перекладені доцільно проводити вимір між двома антропометричними точками верхньої (правої чи лівої) кінцівки (рис. 2): фаланговою точкою (phalangion) - верхня точка тильного краю основи проксимальної фаланги ІІІ пальця -проекція п’ястко-фалангового суглобу (articulatio metacarpophalangea) і початком (верхнім краєм) підпахвинної впадини (fossa axillaris).
Рис. 2. Відстань (Ь) між двома антропометричними точками (пояснення в тексті)
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку визначення фізичної працездатності, як
складової соматичного здоров’я, людей різного віку в практиці масової фізичної культури
Література
1. Амосов Н.М. Раздумья о здоровье.- М.: Физкультураи спорт, 1987.- 192 с.
2. Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека - СПб: МГП "Петрополис", 1992. - 123 с.
3. Аулик И.В. Определение физической работоспособности в клинике и спорте. М.: Медицина, 1990.-192 с.
4. Карпман В.Л., Белоцерковский З.Б., Гудков И.А. Тестирование в спортивной медицине. - М.: Физкультураи спорт, 1988. - 208 с.
5. Начинская С.В. Основы спортивной статистики - К.: Вища шк., 1987.- 190 с.
6. Пирогова Е.А. Совершенствование физического состояния человека- К.: Здоров’я, 1989.- 168 с.
7. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и её практические приложения - К.: Олимпийская литература, 2004. - 808 с.
8. Хорошуха М.Ф. Метод power-ергометрії у визначенні фізичної працездатності юних спортсменів (повідомлення перше) // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф.. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №11. -С. 113-117.
9. Хорошуха М.Ф. Метод power-ергометрії у визначенні фізичної працездатності осіб з вадами опорно-рухового апарату (повідомлення друге) // Там же. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №1. - С. 154-157.
10. Хорошуха М.Ф. Метод power-ергометрії у визначенні фізичної працездатності в умовах масових обстежень (повідомлення третє) // Там же. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №3. - С. 140-143.
Надійшла до редакції 08.01.2008 р.
