CC BY
51РЕАБІЛІТАЦІЯ ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ АЕРОБНОГО ТА АНАЕРОБНОГО СПРЯМУВАННЯ Фурман Ю.М., Драчук С .П.
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Анотація. Стаття присвячена проблемі покращення фізичного здоров’я юнаків-студентів фізичними вправами різного спрямування. Найбільш ефективними виявилися бігові навантаження в аеробно-анаеробному режимі енергозабезпечення.
Ключові слова: фізичне здоров’я, реабілітація, фізичні вправи, режим енергозабезпечення.
Аннотация. Фурман Ю.Н., Драчук С.П. Реабилитация физического здоровья студентов высшего учебного заведения физическими упражнениями аэробной и анаэробной направленности. Статья посвящена проблеме улучшения физического здоровья юношей-студентов физическими упражнениями различной направленности. Наиболее эффективными оказались беговые нагрузки в аэробно-анаэробном режиме энергообеспечения. Ключевые слова: физическое здоровье, реабилитация, физические упражнения, режим энергообеспечения. Annotation. Furman Y.M., Drachuk S.P. Rehabilitation of physical health of students of higher educational establishment by physical exercises of aerobic and anaerobic direction. The article is devoted to the problem of improvement of physical health youth-students by physical exercises of different direction. The running loadings appeared most effective in the aerobic-anaerobic mode of providing energy.
Keywords: physical health, rehabilitation, physical exercises mode of providing energy.
Вступ.
Аналіз науково-методичної літератури [3,10] дає підставу стверджувати, що процес фізичного виховання у вищих навчальних закладах (ВНЗ) повинен бути спрямований на зміцнення здоров’я студентів, підвищення їх фізичної та розумової працездатності, розвиток рухових якостей та розширення функціональних можливостей організму.
Особливо актуальною насьогодні залишається проблема покращення фізичного здоров’ я студентської молоді. Оскільки з року в рік спостерігається суттєве збільшення кількості студентів-пер-шокурсників, фізичне здоров’я яких за відносною величиною максимального споживання кисню знаходиться нижче «безпечного» рівня (Апанасенко Г.Л., 1985; Фурман Ю.М., 2003). Крім того, інтенсифікація учбової діяльності протягом усього періоду навчання, яка поєднується зі значним інтелектуальним напруженням, на фоні дефіциту рухової активності, вимагає мобілізації адаптивних можливостей організму, які зумовлені рівнем фізичного здоров’я.
Відомо також, що рівень фізичного здоров’я юнаків студентського віку значно поступається дівчатам даного періоду онтогенезу [2,11]. Тому для осіб чоловічої статі проблема реабілітації фізичного здоров’ я набуває першочергового значення.
Одним із найбільш ефективних засобів ви-
рішення даної проблеми у студентському середовищі є фізичні вправи.
На думку багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідників [1,5,7,8], фізичне здоров’я молоді залежить від функціонального стану кардіореспіра-торної системи, системи крові, обміну речовин та ін. Функція саме цих систем інтегрується у відносному показнику максимального споживання кисню (VO2 max), за яким визначають рівень аеробної продуктивності (РАП) організму. Тому оцінювати фізичне здоров’я пропонується саме за рівнем аеробної продуктивності.
Однак суттєву роль у формуванні фізичного здоров’я відіграють не лише аеробні, але й анаеробні можливості організму. Спостереження за впливом на організм фізичних вправ в анаеробному режимі енергозабезпечення довело їх позитивну дію на ендокардіальний кровообіг, а також на зниження кількості в крові ліпопротеїнів низької щільності, що розглядається науковцями як профілактика атеросклерозу [6,9,14].
Отже, застосування фізичних вправ, як засобів покращення здоров’я студентів, необхідно спрямувати на вдосконалення як аеробної, так і анаеробної продуктивності організму.
Відзначимо, що у ВНЗ для покращення адаптивних можливостей організму студентів до специфічних психофізіологічних та санітарно-гігієнічних умов навчального процесу використовується стандартна програма з фізичного виховання. Однак вона не вирішує проблеми покращення фізичного здоров’я молоді [4,12], тому що, на наш погляд, не спрямована на вдосконалення аеробної продуктивності, яка зумовлює адаптивні можливості організму.
Робота виконана у відповідності до зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 р.р. за науковою темою 3.2.4 “Корекція аеробної та анаеробної продуктивності організму учнівської та студентської молоді шляхом застосування різних режимів фізичних впливів”.
Формулювання цілей роботи.
Метою нашого дослідження було виявити можливості реабілітації фізичного здоров’я юнаків-студентів фізичними вправами різного спрямування.
Методи дослідження. В процесі дослідження використовувались наступні методи: велоергомет-рія, електрокардіографія.
Інформація, що отримана в процесі експерименту, оброблена методом математико-статистич-ного аналізу з використанням статистичних засобів у складі пакету STATISTIKA - 5.0 фірми Stat Soft.
Організація досліджень. Для вирішення поставлених завдань було обстежено 185 осіб чоловічої статі віком від 17 до 19 років, що вступили на перший курс ВНЗ, не займалися спортом, віднесені за станом здоров’я до основної медичної групи і маса тіла яких не перевищувала норму за Quetlet-індек-сом.
Вплив фізичних тренувань на аеробну продуктивність оцінювали за показниками PWC170 та VO2 max , визначення яких проводили за методикою В.Л.Карпмана зі співавт. (1974, 1988).
За показником VO. визначали рівень
2 max відн. А
фізичного здоров’я студентів, використовуючи при цьому критерії Я.П.Пярната (1983).
Вплив тренувань на анаеробну (лактатну) продуктивність оцінювали за показниками максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1хв (МКЗР) (A.Shogy, G. Cherebetin, 1974).
Внутрішній обсяг навантажень визначався в ккал за даними L.Brouha про енергетичні витрати при різній ЧСС (Н.М. Амосов, Я. А. Бендет, 1984) і виражався у відсотках відносно максимально допустимої величини щоденних енерговитрат (Е )
(Y.M. Furman, 1999).
Результати дослідження та їх обговорення.
Констатуючий експеримент засвідчив, що в юнаків у період з 17 до 19 років аеробна та анаеробна продуктивність організму не тільки суттєво не змінюється, але за оцінкою відносного показника VO2 max спостерігається й недостатній рівень фізичного здоров’ я молоді. Так, рівень аеробної продуктивності оцінювався у них як “посередній” і знаходився близько “безпечного” рівня здоров’я, який за ГЛ. Апанасенком (1999) характеризується для осіб чоловічої статі відносною величиною VO2 42,0 мл ■ хв-1 ■ кг-1.
max
Крім того, “відмінного” РАП, який за даними О. А. Пирогової зі співавт. (1988) гарантує відсутність хвороб, не виявлено у жодного із досліджуваних, а особи з “добрим” РАП становлять усього близько 15% незалежно від віку (табл. 1).
З метою вдосконалення аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності застосовувались фізичні вправи за різними програмами занять, а саме: за “Базовою навчальною програмою для вищих навчальних закладів освіти України з фізичного виховання”, у межах реалізації якої при періодичності занять три рази на тиждень використовувався біг в аеробному режимі енергозабезпечення; силові навантаження на тренажерах, які за характером енер-гопродукції відносяться до вправ анаеробного режиму енергозабезпечення; бігові навантаження в аеробно-анаеробному режимі енергозабезпечення.
Незалежно від застосованих програм структура занять була такою: розминка, основна частина, заключна частина. Відмінність програм визначала-
ся змістом кожного заняття та періодичністю тренувань. Остання становила 2 та 3 рази на тиждень для кожної із програм.
Обстеження досліджуваних проводилось поетапно: до початку тренувань, через 8, 16 та 28 тижнів від початку.
Результати досліджень засвідчують, що протягом 28 тижнів занять за “Базовою навчальною програмою для вищих навчальних закладів освіти України з фізичного виховання” не забезпечується ефективна корекція рівня фізичного здоров’я студентів чоловічої статі. Вірогідних змін показників аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності не зареєстровано.
Незважаючи на існуючі відомості про можливість удосконалення аеробної продуктивності тренуваннями періодичністю два рази на тиждень, за результатами наших досліджень такі тренування, незалежно від режиму енергозабезпечення роботи (силові навантаження на тренажерах та бігові навантаження в змішаному режимі енергозабезпечення), не вплинули на показники аеробної продуктивності.
Відомо, що ефективність впливу фізичних тренувань на функціональний стан організму залежить не лише від періодичності занять, а також від збалансованості співвідношення інтенсивності і тривалості навантаження, тобто від величини внутрішнього обсягу фізичних навантажень.
Порогова величина внутрішнього обсягу навантаження, яка забезпечує приріст аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності, при застосуванні оздоровчих фізичних тренувань з бігу в змішаному режимі енергозабезпечення становить близько 43,8% Е тах при періодичності занять не менше трьох разів на тиждень (Фурман Ю.М., 1999).
За нашими даними, зростання аеробних та анаеробних можливостей організму залежить не тільки від застосування фізичних навантажень вище порогової величини та періодичності занять не менше трьох разів на тиждень, а також від характеру виконуваної роботи. Тобто вправи ациклічного характеру, а саме заняття на силових тренажерах з величиною внутрішнього обсягу навантажень 55,4% Е при періодичності занять три рази на тиждень не підвищують показників аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності. На нашу думку, цей факт можна пояснити тим, що вправи силового спрямування не впливають на кардіореспіраторну систему організму, яка виступає головною лімітуючою ланкою аеробної продуктивності (А.Г. Дембо, 1974; В.С.
Таблиця 1
Рівень аеробної продуктивності молоді чоловічої статі в залежності від віку, у відсотках від загальної
кількості обстежених
В ік n РАП,%
(роки) низький нижче посереднього посередній добрий відмінний
17 84 1,8 39,8 43,1 15,3 -
18 60 2,1 42,2 40,8 14,9 -
19 41 2,9 40,6 41,4 15,1 -
Мищенко, 1990).
Ефективним засобом покращення аеробної продуктивності організму молоді виявились вправи бігового (циклічного) характеру. Зокрема, внесені нами корективи в програму з фізичного виховання, які стосувалися періодичності занять (збільшувалася до трьох разів на тиждень); енерговитрат кожного заняття з легкої атлетики (за програмою тривали перші 8 та заключні 12 тижнів занять), які збільшувались приблизно до 76,5% Е завдяки підвищенню інтенсивності виконання запропонованих програмою вправ, широко використовуючи при цьому методи інтервального тренування; та характеру виконуваної роботи (до змісту основної частини заняття включались бігові вправи аеробного спря-
мування зовнішнім обсягом навантаження не менше 2000м), сприяли за 12 тижнів занять приросту показника УО 2 . на 14,0% (р<0,01) (табл. 2).
2 тах відн. 7 7 ' 4 '
Однак при цьому заняття в такому режимі не вплинули на динаміку показників МКЗР, що характеризують анаеробні (лактатні) можливості організму (див. табл. 2).
Вірогідне зростання показників як аеробної, так і анаеробної (лактатної) продуктивності нами було виявлено тільки під впливом бігових тренувань в аеробно-анаеробному режимі енергозабезпечення періодичністю три рази на тиждень з величиною внутрішнього обсягу кожного навантаження 44,6% Е . Причому покращення середньої величини показників УО 2тах спостерігалося вже через 8
Таблиця 2 Показники фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму досліджуваних, які тренувались 3 рази на тиждень за відкоректованою програмою з фізичного виховання (n=23)
Показники Середня величина, М і m
до початку через 8 тижнів від через 16 тижнів від через 28 тижнів від
тренувань початку початку тренувань початку тренувань
тренувань
PWC170, кгм-хв-1 1090,26 і 48,99 1179,66 і 55,90 1168,24 і 55,68 1217,82 і 33,19
*
PWC170, кгм-хв-1-кг-1 15,62 і0,85 17,26 і 1,01 16,09 і 0,82 17,78 і 0,70
*
^2 max , мл хв-1 3093,45 і 92,27 3336,82 і 108,69 3126,01 і78,42 3476,03 і 109,56
**
V^ max, кгм хв-1 44,37 і 1,04 48,71 і 2,04 45,99 і 1,11 50,58 і 1,96
**
МКЗР, кгмхв-1 2085,90 і 42,94 2124,62 і 41,28 2217,68 і 58,92 2250,19 і 61,32
МКЗР, кгмхв-1кг-1 29,81 і 0,64 29,89 і 0,58 30,93 і 0,84 31,11 і0,62
Примітка. Вірогідність відмінності показника відносно вихідних даних: * р<0,05; ** р<0,01.
Таблиця 3 Вплив бігових тренувань у змішаному режимі енергозабезпечення періодичністю 3 рази на тиждень на показники фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності (n=19)
Показники Середня величина, Мі m
до початку через 8 тижнів від через 16 тижнів від через 28 тижнів від
тренувань початку тренувань початку тренувань початку тренувань
PWC170, кгмхв-1 1089,39 і43,31 1245,54 і 52,05 * 1428,23 і 99,53 ** 1373,35 і 93,92 **
PWC170, кгмхв-1кг-1 15,40 і0,75 17,75 і 0,92 * 20,46 і 1,41 ** 20,32 і 1,47 **
^2 max , мл хв-1 3091,96 і 88,28 3357,41 і 100,93 * 3667,99 і 96,08 *** 3574,69 і 102,78 ***
V^ max, кгм хв-1 43,74 і 1,80 47,84 і 0,97 * 52,55 і 1,47 * 52,88 і 2,17 **
МКЗР, кгмхв-1 2179,48 і 81,81 2181,15 і71,90 2450,68 і 103,85 * 2580,20 і 95,69 **
МКЗР, кгмхв-1кг-1 30,83 і1,21 31,05 і1,30 35,11 і 1,59 * 38,16 і 1,61 **
Примітка. Вірогідність відмінності показника відносно вихідних даних: * р<0,05; ** р<0,01; *** р<0,001.
тижнів від початку тренувань (табл. 3).
Під впливом таких тренувань РАП, за яким характеризують фізичне здоров’я, також покращився. Через 16 тижнів занять з початкового “посереднього” рівня він зріс у середньому до “доброго”. До того ж покращився й рівень анаеробної (лактатної) продуктивності, але його зростання було повільнішим.
Висновки.
Таким чином, у процесі наукового дослідження було встановлено, що фізичне здоров’я юнаків-студентів за відносною величиною максимального споживання кисню оцінюється як “посереднє”, знаходячись близько “безпечного рівня здоров’я”, і тому вимагає реабілітації. Ефективними засобами при цьому виступають фізичні вправи.
Однак фізичні навантаження за програмою з фізичного виховання для студентів вищих навчальних закладів, а також силові навантаження на тренажерах не вирішують даної проблеми.
Підвищення аеробної продуктивності, як найважливішого фактора, що визначає фізичне здоров’я, спостерігалося при застосуванні бігових навантажень в аеробному режимі енергозабезпечення періодичністю три рази на тиждень.
Проте найбільш дієвими засобами виявились циклічні вправи, що стимулюють як аеробні, так і анаеробні (лактатні) можливості організму, а саме, бігові вправи у змішаному режимі енергозабезпечення періодичністю три рази на тиждень.
Подальші дослідження будуть спрямовані на створення нових тренувальних програм з метою підвищення фізичного здоров’я студентів.
Література.
1. Апанасенко Г.Л. О возможности количественной оценки здоровья человека // Гигиена и санитария. - 1985. - №6. -С.55-58.
2. Бекас О.О. Вікові та статеві особливості рівня фізичного стану молоді і його залежність від способу життя: Авто-реф. дис. ... канд. біол. наук: 03.00.13. - К., 2001. - 19с.
3. Григорьев В.И. Кризис физической культуры студентов и пути его преодоления // Теория и практика физической культуры. - 2004. - №2. - С.54-61.
4. Еднак В.Д. К проблеме о программно-нормативном обеспечении учебного процесса по физическому воспитанию студентов в вузах // Медико-біологічні проблеми рухової діяльності людини. Республіканська збірка наукових праць/ Під заг. ред. В.М.Козакова. - Донецьк: ДонМУ ім. М. Горького, 1995. - С.37-38.
5. Купер К. Аэробика для хорошего самочувствия: Пер. с анг.
- М.: Ф-ра и спорт, 1989.- 222с.
6. Меерсон Ф.З. Общий механизм адаптации и профилактики. - М.: Медицина, 1993. - 360с.
7. Мильнер Е.Г. Пути повышения эффективности оздоровительной тренировки //Теория и практика физической культуры. - 2000. - №9. - С.43-45.
8. Мищенко В.С. Функциональные возможности спортсменов. - К.: Здоровье, 1990. - 200с.
9. Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека. - К.: Здоровье, 1986. - 252с.
10. Приймаков А.А., Доценко Е.Н. Проблемы вузовского физического воспитания как фактора укрепления здоровья и повышения двигательных возможностей студентов// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ. - 2006. - №5.
- С.83-88.
11. Радзіховський В.Й. Порівняльна характеристика рівня фізичного стану студентів педагогічного інституту від 17 до 20 років// Фізіологічний журнал. - 1998. - Т.44. - №3. -С.277.
12. Франків Е.М. Фізичне виховання: стан і проблеми// Ко -рекція підготовки спеціалістів фізичної культури та спорту в Україні. Матеріали першої республіканської конференції.
- Луцьк: Надстир’я, 1994. - С.212-214.
13. Цибіз Г.Г. Вплив фізичних наватажень на морфофункціо-нальний стан організму - К.: КПП Друкар. - Сталь, 2002.
- 334с.
14. Kostka T., Bonnefoy M., Arsac L.M. et al. Habitual physical activity and peak anaerobic power and in elderly women// Eur. J. Appl. Physical. - 1997. - Vol. 76. - p. 181-187.
Надійшла до редакції 27.03.2007р.
МОТИВАЦІЯ СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ-СИРІТ
Хлєбцевич К.В.
Харківська державна академія фізичної культури
Анотація. В статті розглянуто питання щодо виявлення мотивів до занять спортом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Мотиваційно-ціннісні відношення дитини до фізичної культури і спорту - це сукупність процесів, які збуджують до активної діяльності в цій сфері на основі внутрішніх потреб і зовнішніх умов що набуває особисту значимість. Більшість дітей-сиріт займається спортом заради задоволення, розвитку своїх здібностей, бажання стати фізично підготовленим та мати можливість позмагатися.
Ключові слова: діти-сироти, мотивація спортивної діяльності.
Аннотация. Хлебцевич Е.В. Мотивация спортивной деятельности детей-сирот. В статье рассмотрен вопрос, касающийся влияния мотивов к занятиям спортом де-тей-сирот и детей, лишенных родительской опеки. Мотивационно-ценностные отношения ребенка к физической культуре и спорту - это совокупность процессов, возбуждающих к активной деятельности в этой сфере на основе внутренних потребностей и внешних условий, что приобретает личную значимость. Большинство детей-сирот занимается спортом ради удовольствия, развития своих способностей, желания стать физически подготовленным и иметь возможность посоревноваться.
Ключевые слова: дети-сироты, мотивация спортивной деятельности.
Annotation. Khlebcevich K.V. Motivation of sporting activity of children-orphans. In the article is considered the question of influencing reasons to going in for sport of children-orphans and children deprived of parents guardianship. The motivational-valued relations of child to the physical culture and sport are the aggregate of processes instilling to active activity in this sphere on the basis of inner necessities and outside conditions that acquires the personal meaningfulness. Most children-orphans go in for sports for the sake of pleasure, development of the capabilities, desire to become physically trained and have an opportunity to compete.
Keywords: children-orphans, motivation of sporting activity.
Вступ.
Заняття спортом в повсякденному житті доцільно розглядати з точки зору фізичної підготовки, маючи на увазі, що чим більше фізично розвинена людина, тим краще здоров’я і більше можли-
