CC BY
43- 19 років також знайдені кращі результати в бігу за
12 і 6 хв (відповідно виконували біг хлопці і дівчата) у осіб фенотипічних носіїв А(ІІ) групи крові. Проте відмінності між особами з О(І) і А(ІІ) групами крові були незначними. Розвиток витривалості у осіб з В(ІІІ) і АВ(ІУ) групами крові був в обох дослідженнях гіршим, ніж у осіб з О(І) і А(ІІ) групами крові.
Все це дає можливість поглибити наші уявлення про серологічні маркери розвитку кардіорес-піраторної витривалості людини. Вважати найбільш перспективними для занять у видах спорту з переважним проявом витривалості (як загальної, так і спеціальної) дітей носіїв О(І) і А(ІІ) групи крові. Підтверджуємо раніше зроблений висновок, що діти і підлітки з АВ(ІУ) групою крові не мають значних перспектив у тих видах спорту, які вимагають високого прояву витривалості.
Висновки.
1. Генетичним маркером високої схильності дитини до розвитку кардіореспіраторної витривалості є наявність у нього О(І) і А(ІІ) групи крові.
2. Діти і підлітки, які мають АВ(ІУ) групу крові, мало перспективні для занять у видах спорту з переважним проявом витривалості. Їх обдарованість в академічній греблі, велоспорті, легкоатлетичному бігу може фенотипічно проявлятись за рахунок інших компенсаторних якісних характеристик (морфологічних, психічних і т.п.)
3. Статевої відмінності асоціативного зв’язку між групами крові і здібності до витривалості не спостерігається.
4. Генетичний прогноз, заснований на використані серологічних маркерів, аналогічний як для аеробної, так і для аеробно-анаеробної продуктивності організму.
5. Серологічні маркери можливо використовувати як прогностичний засіб особливостей рухового розвитку ще в ранньому дитинстві.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем визначення розвитку здібності до витривалості людини
Література
1. Лильин Е.Т., Богомазов Е.А., Гофман-Кадошников П.Б. Медицинская генетика для врачей. - М.: Медицина, 1983.
- 144 с.
2. Сергиенко Л., Стрикаленко Е. Генетическое прогнозирование развития двигательных способностей: группы крови у спортсменов высокого класса//Актуальні проблеми юнацького спорту: Мат. ІІ Всеукраїнської науково-практичної конф. (25 - 26 вересня 2003 року). - Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. - С. 24 - 27.
3. Сергиенко Л.П. Основы спортивной генетики. - К.: Вища школа, 2004.- 631 с.
4. Сергиенко Л., Стрикаленко Е. Прогнозирование развития способности к выносливости у детей по генетическим маркерам групп крови //Адаптаційні можливості дітей та молоді: V науково-практична міжнародна конф. (Одеса, 16
- 18 вересня 2004 року): Мат. конф. - Одеса: ПДПУ ім.. К.Д.Ушинського, 2004. - С. 196 - 199.
5. Стрикаленко Є.А. Генетичні маркери в індивідуальному прогнозі розвитку рухових здібностей людини. - Автореф. дис. ... канд. наук з фізичного виховання та спорту: 24.00.02. - Харків, 2006. - 19 с.
Надійшла до редакції 22.07.2007р.
ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРЕКЦІЇ АЕРОБНОЇ ТА АНАЕРОБНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ОРГАНІЗМУ ЧОЛОВІКІВ ПЕРШОГО ЗРІЛОГО ВІКУ БІГОВИМИ ТРЕНУВАННЯМИ РІЗНОГО СПРЯМУВАННЯ Серорез Т.Б.
Луганський національний педагогічний університет
Анотація. В статті представлено результати дослідження впливу бігових тренувань в аеробному і змішаному режимах енергозабезпечення на аеробну та анаеробну продуктивність організму. Встановлено, що ефективність тренувань залежить від режиму енергозабезпечення роботи і енерговитрат. При періодичності бігових тренувань З рази на тиждень для покращення аеробної продуктивності організму суттєву роль відіграє величина енерговитрат, яка повинна перевищувати по-рогову величину (не менше 44% від максимально допустимої).
Ключові слова: аеробна продуктивність, анаеробна продуктивність, бігові тренування.
Аннотация. Серорез Т.Б. Эффективность коррекции аэробной и анаэробной продуктивности организма мужчин первого зрелого возраста беговыми тренировками различной направленности. В статье представлены результаты исследования влияния беговых тренировок в аэробном и смешанном режимах энергообеспечения на аэробную и анаэробную продуктивность организма. Установлено, что эффективность тренировок зависит от режима энергообеспечения работы и энергопотерь. При периодичности беговых тренировок З раза в неделю для улучшения аэробной производительности организма существенную роль сыграет величина энергозатрат, ко -торая должна превышать пороговую величину (не меньше 44% от максимально допустимой).
Ключевые слова: аэробная продуктивность, анаэробная продуктивность, беговые тренировки.
Annotation. Serorez T.B. The efficacy of the correction aerobic and anaerobic productivity of men’s organism at the first mature age by the running trainings different direction. The article deals with the results of research the influence of the running trainings in the aerobic and mixed modes of providing of energy on the aerobic and anaerobic productivity of organism. Determined the efficacy of trainings depends on the work’s of providing of energy and energy expenditure. At periodicity of racing trainings З times a week for enriching aerobic productivity of an organism an essential role will play size of power inputs which should exceed a threshold value (not less than 44 % from as much as possible allowable).
Key words: aerobic productivity, anaerobic productivity, running training.
Вступ.
Оптимальна реалізація потенційних здібностей навчання студентської молоді можлива за умови наявності достатнього резерву здоров’я, яке зумовлене рівнем аеробної та анаеробної продуктивності організму [З; 7]. Для вдосконалення аеробної й анаеробної продуктивності можуть застосовуватися різноманітні фізичні вправи, серед яких на особливу увагу заслуговує біг. Тому завдання дослідження полягало у вивченні впливу бігових тренувань в аеробному і змішаному режимах енергозабезпечення із застосуванням повторного та інтервального методів на аеробну й анаеробну про-
дуктивність організму.
Не підлягає сумніву, що ефективність бігових тренувань, які спрямовані на вдосконалення фізичного здоров’я, зумовлені періодичністю занять, енерговитратами застосованим методом тренувань і режимом енергозабезпечення бігової роботи [2].
Як свідчать дані наукових джерел мінімальна періодичність занять повинна становити 3 рази на тиждень, а енерговитрати не менше 43,8% від максимально допустимої величини [6]. Щодо режиму енергозабезпечення, то за даними деяких дослідників перевагу мають тренування зі стимуляцією анаеробних процесів енергозабезпечення [1; 4; 5]. Конкретні рекомендації щодо методу тренувань відсутні.
Робота виконана за планом НДР Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченко.
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи - дослідити вплив бігових тренувань в аеробному і змішаному режимах енергозабезпечення на аеробну та анаеробну продуктивність організму.
У дослідженні брали участь студенти віком 22-24 роки, загальна кількість яких становила 60 осіб. За програмою І (19 осіб) бігові навантаження виконувалися в аеробному режимі енергозабезпечення із застосуванням повторного методу, за програмою ІІ (14 осіб) - в аеробно-анаеробному режимі
із застосуванням повторного методу, за програмою ІІІ (16 осіб) - в аеробному режимі із застосуванням інтервального методу на довгих відрізках, і за програмою ^ (11 осіб) - в анаеробно-аеробному режимі із застосуванням інтервального методу на коротких відрізках.
Результати досліджень.
Тренування за програмою І викликали віро-
гідне зростання абсолютних і відносних показників PWC170 і Vo2 max через 18 тижнів від початку занять (таблиця 1) . Абсолютна величина PWC170 за такий період зросла на 19,8% (Р < 0,05), а відносна - на 25,3 % (Р < 0,01). Абсолютна і відносна величини Vo2 max за 18 тижнів тренувань підвищилася, відповідно,^ 11,8 % (Р < 0,01) і 9,2 % (Р < 0,01). Протягом наступних 6 тижнів тренувань усі вище згадані показники залишалися без суттєвих змін (табл. 1), про що, зокрема, свідчить незмінність відносних показників PWC170 і Vo2 max. Кумулятивний тренувальний ефект щодо абсолютних і відносних показників PWC170 і Vo2 max зник протягом 6 тижнів по завершенню занять.
Анаеробна (лактатна) продуктивність за весь період тренувань (24 тижні) суттєво не змінилася на всіх етапах дослідження - як абсолютний, так і відносний показники МКЗМР вірогідно не відрізнялися від тих, що були зареєстровані до початку занять (табл. 1).
При тренуваннях за програмою ІІ бігові навантаження після пуятої, шостої і сьомої пробіжок виконувалися в умовах значного закислення крові (досліджувані виконували 7 пробіжок з інтенсивністю 75% Vo2 max і тривалістю близько 3хв кожне із інтервалом відпочинку між ними 5хв), що сприяло суттєвому підвищенню утилізації організмом кисню, рівень споживання якого наближався до величини Vo0 .
2 max
Як показали результати досліджень, тренування за програмою ІІ виявилися ефективнішими за попередні. Це проявилося значним підвищенням, як абсолютних, так і відносних показників фізичної працездатності, максимального споживання кисню і максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв, про що свідчать дані, представлені у таблиці 2.
Таблиця 1 Показники фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму у досліджуваних, які тренувалися за програмою І (п=19)
Показники Середня величина, Х ± m
до початку тренувань через б тижнів від початку тренувань через 12 тижнів від початку тренувань через 18 тижнів від початку тренувань через 24 тижні від початку тренувань
PWC170, кгмхв-1 107б,З±5З,З 10б9,9±9З,1 1142,б±78,8 1289,8±б1,8 * 130б,4±80,б *
PWC 170, кгмхв" 1 -1 ■кг 14,2±0,7 1З,9±1,2 15,4±1,0З 17,8±0,84 ** 17,2±1,05 **
Vo2 max, мл-хв-1 З0б9,7±80,9 З058,8±118,4 3182,4±104,7 3431,2+89,4 ** 3458,8±10б,3 **
Vo2 max, мл■хв-1■кг -1 42,4±1,б1 41,9±1,б1 42,8±1,4 4б,3±1,17 ** 47,2±1,4З **
МКЗМР, кгмхв-1 21б9,8±82,8 218б,4±101 ,б 2207,б±93,8 219б,3± 102,1 221б,2±89,б
КЗМР, кгмхв-1кг -1 З0,1±1,1З З0,4±1,З8 29,8±1,2б З1,2±1,4З З0,8±1,25
Маса тіла, кг 72,2±2,0 71,б±1,б 7З,8±1,8 72,9±2,2 72,б±1,9
Примітка (вірогідність відмінності відносно вихідного рівня): * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001
Звертає на себе увагу те, що за період тренувань у 12 тижнів абсолютний показник PWC170 вірогідно підвищився на 28,9% (Р < 0,001), а відносний - на 29,8 % (Р < 0,001). Суттєво зросли за такий же період абсолютний (на 18,0 %, Р < 0,001) і відносний (на 19,8 %, Р < 0,001) показники V<x . Разом з
2 max
тим, тренування за програмою 11 сприяли вдосконаленню не лише аеробної, але й анаеробної (лактат-ної) продуктивності. Про це свідчить підвищення через 12 тижнів з початку тренувань абсолютного (на 25,05 %, Р < 0,001) і відносного (на 27,5 %, Р < 0,001) показників МКЗМР.
Найвищого рівня абсолютні показники PWC,.,„, V<x і МКЗМР досягли через 18 тижнів з
170 2 max
початку занять. Абсолютний показник PWC170 за цей період занять підвищився порівняно з вихідними даними на 40,9 % (Р < 0,001), а відносний, - на 46,4 % (Р < 0,001). У свою чергу абсолютний показник Vo2 max зріс на 25,3 % (Р < 0,001), а відносний - на 30,9 % (Р < 0,001).
Подальші тренування за програмою 11 (протягом наступних 6 тижнів) суттєво не вплинули на зростання усіх вище згаданих показників - їх середні значення майже відповідали тим, що були зареєстровані через 18 тижнів (див. табл. 2).
Характерною особливістю бігових тренувань за програмою ІІ є також тривале збереження кумулятивного тренувального ефекту по їх припиненню. Так, через 6 тижнів після завершення тренувального циклу, абсолютні і відносні показники PWC170 Vo2 max і МКЗМР вірогідно перевищували дані, що були зареєстровані до початку занять: PWC170 б - на 20,1 % (Р < 0,01), PWC170 . - на 20,8%
170 абс. ’ v > /> 170 відн. ’
(Р < 0,01), Vo2 б- на 14,3 % (Р < 0,01), Vo2 ,
2 max абс. 2 max відн.
- на 15,6 % (Р < 0,01) МКЗМРа6с - на 22,1 % (Р < 0,01), МКЗМР , - на ’ 24,3 % (Р < 0,01).
відн.
Однак, через 12 тижнів після припинення
тренувань середні величини вище згаданих показників вірогідно не відрізнялися від тих, що були зареєстровані до початку занять.
Особливість тренувань за програмою ІІІ полягала в тому, що бігові навантаження під час коротких пробіжок стимулювали в основному аеробні метаболічні процеси енергозабезпечення (досліджувані виконували 13 пробіжок з інтенсивністю б0% Vo2 max, тривалістю 2хв з інтервалом відпочинку між ними 2 хв), майже не впливаючи на гліколітичні процеси енергозабезпечення.
Тренування за програмою ІІІ виявилися ефективними лише стосовно фізичної працездатності і в незначній мірі стосовно аеробної продуктивності.
Як свідчать дані таблиці 3, внаслідок тренувань в такому режимі через 18 тижнів вірогідно зросли - абсолютний (на 11,7 %, Р<0,0З) і відносний (на 10,7 %, Р<0,0З) показники PWC а також на 7,1 % (Р<0,0З) - абсолютний показник'V<x .
2 max
Протягом наступних б тижнів тренувань вищезгадані показники суттєво не підвищилися, а через б тижнів по завершенню тренувань кумулятивний ефект щодо фізичної працездатності й аеробної продуктивності повністю зник.
Бігові навантаження при виконанні програми ІУ протягом перших З - б пробіжок стимулювали анаеробні алактатні процеси енергозабезпечення, а протягом останніх 4 - З пробіжок - анаеробні лактатні процеси (досліджувані виконували 10 пробіжок з максимально можливою інтенсивністю по 10с з таким же інтервалом відпочинку). Така робота згідно наукової інформації могла б сприяти вдосконаленню анаеробної (лактатної) продуктивності організму Однак тренування за програмою FV протягом усього 24 тижневого тренувального циклу не викликали суттєвих змін середніх показників фізич-
Таблиця 2 Показники фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму у досліджуваних, які тренувалися за програмою ІІ (n=14)
Показники Середня величина, Х + m
до початку тренувань через б тижнів від початку тренувань через 12 тижнів від початку тренувань через 18 тижнів від початку тренувань через 24 тижні від початку тренувань
PWC170, кгмхв-1 1200,8+З7,З 1302,7+41,8 1З48,б+.42,2 *** 1 б92,4+31,8 *** 1б84,7+З9,8 **
PWC 170, кгмхв-^кг -1 1б,8+0,З4 18,8±0,З7 21,8+0,62 *** 24,6+0,78 *** 24,2+0,8З ***
Vo2 max, мл^хв-1 3280,4+64,2 3444,2+76,3 3871 ,З±7З,8 *** 4112,2+83,7 *** 4108,4+86,1 ***
Vo2 max, мл■хв-1■кг -1 4З,З±1,12 48,6+1,08 З4,З+1,04 *** З9,б+1,24 *** З8,7+1,2б ***
МКЗМР, кгмхв-1 2386,2+71,4 2З02,9+8б,1 2984,1+101,6 *** 3187,9+98,4 *** 3267,3+88,2 ***
МКЗМР, кгмхв-1кг -1 32,7+0,98 ЗЗ,8±1,2З 41,7+1,42 *** 46,2+1,42 *** 47,1+1,27 ***
Маса тіла, кг 71,4+1,8 68,96+1,6 70,2+1 ,б 68,4+2,0 б9,б+1,9
Примітки (вірогідність відмінності відносно вихідного рівня): * - Р < 0,0З; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001
Таблиця 3 Показники фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму у досліджуваних, які тренувалися за програмою ІІІ (n=16)
Показники Середня величина, Х + m
до початку тренувань через б тижнів від початку тренувань через 12 тижнів від початку тренувань через 18 тижнів від початку тренувань через 24 тижні від початку тренувань
PWC170, кгмхв-1 1182,6+48,3 114б,9+З2,8 122З,6+.44,2 1321,4+42,1 * 1347,8+38,7 *
PWC 170, кгмхв-^кг -1 16,8+0,66 16,2+0,74 17,2+0,61 18,б±0,З7 * 18,9+0,62 *
Vo2 max, мл^хв-1 3248,4+61,2 3189,7+76,1 ЗЗ17,б+З8,8 З478,9±З4,З ** ЗЗ72,2+б4,8 **
Vo2 max, мл■хв-1■кг -1 4б,9+0,8б 48,6+1,03 4б,б+0,8З 48,8±0,7б 49,2+0,89
МКЗМР, кгмхв-1 2298,б±8б,б 2324,4+91,6 2З0б,З+71,8 2289,4+68,8 2312,7+84,4
МКЗМР, кгмхв-1кг -1 33,1+1,24 33,2+1,3 32,4+1,01 32,7+0,94 33,6+1,23
Маса тіла, кг б9,4±2,1 70,4+1,9 70,8+1,8 69,8+1,4 71,2+1,3
Примітки (вірогідність відмінності відносно вихідного рівня): * - Р < 0,0З; ** - Р < 0,01; ***- Р < 0,001 Таблиця 4 Показники фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму у досліджуваних, які тренувалися за програмою W(n=8)
Показники Середня величина, Х + m
до початку тренувань через б тижнів від початку тренувань через 12 тижнів від початку тренувань через 18 тижнів від початку тренувань через 24 тижні від початку тренувань
PWC170, кгмхв-1 1242,3 +73,9 1236,6 +84,б 1301,2 +.91,2 131б,1 +102,1 1 З28,З +99,6
PWC 170, кгмхв-^кг -1 17,0 +1,01 17,2 +1,1З 18,2 +1,2б 18,0З +1,39 18,4 +1,33
Vo2 max, мл^хв-1 ЗЗЗ1,З +91,б 3341,4 +104,8 3448 ±118,б 3474 +122,7 3496,6 +119,4
Vo2 max, мл■хв-1■кг -1 4З,8 +1,22 4б,б +1,42 48,6 ±1,63 48,2 +1,69 49,1 ±1,67
МКЗМР, кгмхв-1 2242,б +114,б 2287,2 +109,8 2371,3 ±112,7 24бЗ,2 +10б,8 2494,3 ±117,4
МКЗМР, кгмхв-1кг -1 30,9 ±1,38 31,8 ±1,ЗЗ 32,9 ±1,ЗЗ 34,4+1,47 34,8 ±1,64
Маса тіла, кг 72,б+2,2 71,8+1,7 70,9+2,1 72,1+1,7 71,3+1,8
Примітка. Вірогідність відмінності відносно вихідного рівня відсутня.
ної працездатності, аеробної та анаеробної (лактат-ної) продуктивності організму (табл. 4).
Висновки.
При періодичності бігових тренувань 3 рази на тиждень для покращення аеробної продуктивності організму суттєву роль відіграє величина енер-говитрат, яка повинна перевищувати порогову величину (не менше 44% від максимально допустимої).
При застосуванні повторного методу тренувань ефективнішими виявилися бігові тренування, які стимулюють анаеробні процеси енергозабезпечення.
Бігові навантаження, які стимулюють анае-
робні процеси енергозабезпечення можуть викликати вірогідне зростання не лише аеробної, але й анаеробної (лактатної), продуктивності організму.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем корекції аеробної та анаеробної продуктивності організму чоловіків першого зрілого віку біговими тренуваннями різного спрямування.
Література
1. Виру А. А., Писуке А.П., Юргенштейн Я.Т. О дозировании нагрузки при интервальном методе тренировки в подготовке бегунов-средневиков // Теория и практика физической культуры. - 1969. - № 12. - С. 11-13.
2. Виру А.А., Юримяэ Т. А., Смирнова Т.А. Аэробные упраж-
нения. - Москва: Физкультура и спорт, 1988. - 144 с.
3. Меерсон Ф.З. Адаптация, деадаптация и недостаточность сердца. - Москва: Медицина, 1978. - 344 с.
4. Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека. - К.: Здоровье, 1986. - 2З2 с.
З. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. - К.: Олимпийская литература, 1997.
- З84 с.
6. Фурман Ю.М. Корекція аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму молоді біговими навантаженнями різного режиму: Дис. д.б.н.: 03.00.13. - Вінниця, 2002.
- 299с.
7. Kostka T., Bonnefoy M., Arsac L.M. et al. Habitual physical activity and peak anaerobic power and in elderly women // Eur. J. Appl. Physical. - 1997. - Vol. 76. - P.181-187.
Надійшла до редакції 12.07.2007р.
ФОРМИРОВАНИЕ МОРАЛЬНОГО ПОВЕДЕНИЯ И ВОСПИТАНИЕ ДУХОВНЫХ КАЧЕСТВ МОЛОДЕЖИ НА ЗАНЯТИЯХ ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРОЙ
Сытник И.
Харьковский национальный педагогический университет им. Г. С. Сковороды
Аннотация. Статья посвящена проблеме формирования морального поведения и воспитания духовных качеств молодежи на занятиях физической культуры. Физическое воспитание является важнейшим элементом в системе воспитания молодежи. Рассматривается роль педагога физической культуры в формировании духовных качеств молодежи. Физическая культура является частью общей культуры общества, одной из сфер социальной деятельности, направленной на укрепление здоровья и развития физических способностей человека. Ключевые слова: воспитание, педагог, формирование, культура, моральное поведение, духовные качества. Анотація. Ситник І. Формування морального поводження і виховання духовних якостей молоді на заняттях з фізичної культури. Стаття присвячена проблемі формування моральної поведінки та виховання духовних якостей молоді на заняттях фізичної культури. Фізичне виховання є найважливішим елементом в системі виховання молоді. Розглядається роль педагога фізичної культури в формування духовних якостей молоді. Фізична культура є частиною загальної культури суспільства, однією зі сфер соціальної діяльності, спрямованою на зміцнення здоров’я та розвиток фізичних здібностей особистості .
Ключові слова: виховання, педагог, формування, культура, моральне виховання, духовні якості.
Annotation. Sytnik I. Formation of moral behaviour and education of spiritual qualities of youth on occupations of physical training. The paper is devoted to the problem of formation of moral behaviour and education of spiritual qualities of youth on occupations of physical training. Physical training is the major device in an educational system of youth. The role of the teacher of physical training in formation of spiritual qualities of youth is considered there. The physical training is a part of common crop of a society, one of orbs of social activity, directional on strengthening of health and development of physical abilities of the person.
Keywords: education, the teacher, formation, crop, moral behaviour, spiritual qualities.
Введение.
В Свете документов, принятых экологической сессией ООН, «та нация, которая сегодня суме-
ет создать более совершенную систему «Учитель», станет лидером ХХ1 века». Систематизирующим фактором данной системы выступает духовная культура, которая обращает к экзистенциалам человеческого бытия, конституирующим педагогом в его человеческом качестве как личности, обладающей духовной свободой, способами саморегуляции и отчуждения от духовного рабства.
Духовная культура преподавателя представляет, с одной стороны, как духовная матрица реального образа педагога совокупность духовных способностей и качеств личности. С другой стороны, выступает как внутренняя культура, обеспечивающая саморазвитие, являясь как бы культурой в общей культуре преподавателя, в том числе и профессиональной.
Понятие духовная культура преподавателя до сих пор не получило общепризнанного определения. Современная Педагогическая энциклопедия и словари по психологии, социологии, философии не содержат понятия духовной культуры личности.
Физическое воспитание является важнейшим элементом в системе воспитания молодежи. В этом аспекте физическое воспитание представляет собой образовательно-воспитательный процесс и характеризуется принципами, присущими педагогическому процессу.
Назревает ситуация, когда общество захочет измерить то качество образовательных услуг, которое гарантируется образовательными учреждениями.
Объективно оценить роль преподавателя возможно только на основе исследования объективных критериев и его сущностных характеристик.
В настоящее время большое внимание уделяется изучению проблемы формирования духовных качеств личности подростка и влияние педагога физической культуры на его мировоззрение. Профессионализация физического образования приводит к тому, что гуманистические начала утрачивают свои ведущие позиции в этой сфере. Поэтому, говоря о человеческом факторе, необходимо учитывать потребности и способности человека, мотивы его поведения, его интересы и творческие возможности, интеллект, эмоции, волю и характер.
Проблема духовности в спорте нашла отражение в государственном документе, который касается здоровья и физического воспитания, - это Целевая комплексная программа «Физическое воспитание - здоровье нации».
Роль педагога физической культуры в формировании духовных качеств молодежи рассматривается как в педагогической практике, так и в научных исследованиях, в частности, в работах Старковской Л.В., Змановского Ю.Ф., Ореховой Т.Ф. и др. Научные основы решения общих проблем формирования морального поведения личности, как направления воспитания в полной мере освещаются в работах Азарова Ю.Л., Беха И. Д., Бойко А. М., Волковой Н. П., Ващенко Г. Г., Керпенчука С.И., Лозовой В.И., Троцко А. В. и других современных уче-
