CC BY
75Литература
1. Булатова М.М., Платонов В.Н.Спортсмен в различных климатогеографических и погодных условиях.. - К.: Олимпийская литература, 199б - С. 56-6G.
2. Бреслав И.С., Ванштейн Й, Фальк Б. Функциональный вентиляторный резерв и максимальная аэробная работоспособность// Пути оптимизации функции дыхания при нагрузках, в патологи и экстримальных состояниях. Тверь, 1993. С.7-13.
3. Губман Л.Б. Возрастные аспекты моторно-висцеральных взаимоотношений при мышечной деятельности. Канинс-кий гос.ун-т., 1982-134с.
4. Еремин А.Л. Особенности развития эмоционального стресса у лиц с различным уровнем функционального состояния ЦНС и разной физической работоспособности //Тез. Докл. IX Всесоюзн. Конфер. - М., 199G. - С. 37-38.
5. Завацкий В.И., Особливості системної організації сенсорних та сомато-сенсорних функцій в різних умовах життєдіяльності людини. Дис.док-ра наук. - Луцьк, 1997. -С.101-111.
6. Колчинская А.З. Гипоксическая гипоксия, гипоксия нагрузки: повреждающий и конструктивный эффект/ZHypoxia Med. J. 1993. №3. - С.8.
7. Кривощеков С.Г., Диверт ГМ., Диверт В.Э. Влияние кратковременной прерывистой нормобарической гипоксии на регуляцию внешнего дыхания у человека // Физиология человека.2002.- Т.28. №б. - с.45.
8. Кривощеков С.Г., Диверт Г.М., Диверт В.Э. Расширение функціонального диапазона реакцій дыхания и газообмена при повторних гипоксических воздействиях // Физиология человека.2005.- Т.31. №3. - с.1GG-1G7.
9. Кривощеков С.Г., Виверт ГМ., Виверт В.Э.Индивидуаль-ные особенности внешнего дыхания при прерывистой нормобарической гипоксии// Физиология человека. 200б, Т.32. №3. - с.62-69.
1G. Платонов В.Н., Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Киев. Олимпийская литература. 2GG4. с.314
11. Ровний А.С. Формування системи сенсорного контролю точнісних рухів спортсменів. Дис. докт.наук, Харків 2GGG., с 289-359.
12. Ровний А.С. Архітектоніка механізмів управління цілеспрямованою діяльністю людини // Слобожанський науко -во-спортивний вісник. Харків, 2006. №9. с 105-108.
13. Судаков К.В., Функциональные системы организма. - М.:
- Медицина, 1987. - с.192-200.1987
14. Ткачук В.Г, Хаджинов В.А. Адаптація двигательной сенсорной системы борцов различной квалификации // Уп -равление процессом адаптации организма спортсменов высокой квалификации// Сб. научн. трудов. - К., 1992. -С. 111-121.
15. Kirklandu B.D., Shepard R. J. Therapeutic implications of exercise // Int. I. Sport Psychol., 1990. - V21. - №3. - Р. 165184.
16. Kaufman D. A. Swenson E. W. Pulmonary function in marathon runners //Med. Sci. Sports, 1974. V6., №2., 3114117.
17. Dijk van S.H.M. A theory on the control of arbitrary movements// J. Biological cybernetics. 1979. - №32. - P. 187199.
18. Neilsen B. Diet, vitamins and fluids: in take before and after prolonged exercises// Endurance in Sport. - Oxford: Blackwell Scientific Publication, 1992. - P. 297-311.
Поступила в редакцию 04.03.2007г.
МОЖЛИВОСТІ ВДОСКОНАЛЕННЯ АЕРОБНОЇ ТА АНАЕРОБНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ОРГАНІЗМУ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ТРЕНУВАНЬ З БІГУ)
Сєрорез Т.Б.
Луганський національний педагогічний університет
Анотація. Стаття присвячена вивченню впливу бігових тренувань аеробного й анаеробного спрямування на аеробну та анаеробну (лактатну) продуктивність організму Доведено переваги тренувань зі стимуляцією анаеробних процесів енергозабезпечення.
Ключові слова: аеробна продуктивність, анаеробна продуктивність, бігові тренування.
Аннотация. Серорез Т.Б. Возможности совершенствования аэробной и анаэробной продуктивности организма методами физического воспитания (на примере тренировок по бегу). Статья посвящена изучению влияния беговых тренировок аэробной и анаэробной направленности на аэробную и анаэробную продуктивность организма. Доказано преимущества тренировок со стимуляцией анаэробных процессов энергообеспечения. Ключевые слова: аэробная продуктивность, анаэробная продуктивность, беговые тренировки.
Annotation. Serorez T.B. The perfecting possibilities of aerobic and anaerobic productivity of organism of student by methods of physical education (on the example of running training). The article is intended to clear out influencing of the running trainings of aerobic and anaerobic direction on aerobic and anaerobic (lactate) productivity of organism. Advantages of training are proved with stimulation of anaerobic processes of providing of energy.
Key words: aerobic productivity, anaerobic productivity, running training.
Вступ.
Інтенсифікація й комп’ютеризація навчання вимагають підвищення фізичної й психічної активності молоді (концентрація уваги, емоційна стабільність, необхідність швидко приймати важливі рішення, швидкість і спритність у діях тощо). Для оптимального прояву перерахованих якостей студентська молодь повинна володіти достатніми резервами здоров’ я, яке визначається рівнем аеробної та в певній мірі анаеробної продуктивності організму.
З огляду на це нами вивчалися можливості застосування бігових навантажень з цілеспрямованою стимуляцією аеробних і анаеробних (лактатних) процесів енергетичного метаболізму для вдосконалення фізичного здоров’я молоді І зрілого віку.
Фізичне здоров’ я людини зумовлене потенційним функціональним резервом організму, який потребує кількісної оцінки [1]. Для цього пропонується використовувати показник максимального споживання кисню [2]. Однак існують відомості про залежність фізичного здоров’я і від анаеробної продуктивності організму [4; 8].
Вдосконалювати аеробні й анаеробні здібності можна за допомогою засобів фізичного виховання, спрямованих на стимуляцію аеробних і анаеробних метаболічних процесів енергозабезпе-
чення [3;5;7]. Засобами фізичного виховання, які використовуються для корекції фізичного здоров’я, виступають переважно вправи циклічного характеру, до яких належить біг. Ефективність тренувань з бігу щодо впливу на анаеробну і анаеробну продуктивність організму залежить від періодичності занять, режиму енергозабезпечення бігової роботи і енерговитрат за одне заняття. Існують дані, що вдосконалення аеробної продуктивності можливе лише при періодичності занять, не менше трьох разів на тиждень і за умови, коли енерговитрати за одне за-
няття становлять не менше 43,8% від максимально-допустимої величини [6].
Робота виконана згідно зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2007 рік. Шифр наукової теми 3.2.4.
Формулювання цілей роботи.
Однак слід зазначити, що питання регламентації фізичних навантажень з метою підвищення рівня фізичного здоров’я студентської молоді насьо-годні залишаються спірними і недостатньо вивченими. Тому завдання даного дослідження полягало
Припинення
тренувань
Рис. 1. Зміни середніх величин відносного показника РЖЄ при тренуваннях за програмою І, у % відносно
вихідного рівня
| | - вірогідність відмінності відносно вихідного рівня відсутня;
Щ - вірогідність відмінності відносно вихідного рівня існує.
Таблиця 1
Показники фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму у досліджуваних, які тренувалися за програмою І (п=21)
Показники Середня величина, Х ± т
до початку тренувань через 6 тижнів від початку тренувань через 12 тижнів від початку тренувань через 18 тижнів від початку тренувань через 24 тижні від початку тренувань
PWC170, кгм-хв-1 1098,4±51,2 1182,6±71,6 1206,9±80,8 1326,4±68,4 * 1308,3±84,4
PWC 170, кгм-хв" '•кг -1 15,3±0,71 17,0±1,03 17,2±1,07 18,9±0,98 * 18,4±1,09
^°2 тах, мл-хв-1 3107,3±82,6 3248,4±99,6 3402,7±108,4 * 3 492,3±96,2 ** 3459,2±112,6 **
У02 тах, мл-хв-1-кг -1 44,1 ±1,22 46,3±1,42 47,6±1,52 49,4±1,37 ** 48,8±1,47 **
МКЗМР, кгм-хв-1 2278,2±76,4 2256,4±82,8 2173,6±63,9 2235,2±79,6 2224,4±96,8
МКЗМР, кгм-хв-1 кг -1 30,8±1,03 31,8±1,17 30,2±0,9 31,2±1,09 32,1 ±1,39
Маса тіла, кг 71,6±1,7 69,5±1,6 70,9±1,8 71,2±1,9 70,4±1,7
Примітки (вірогідність відмінності відносно вихідного рівня): * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р <
0,001
тренувань
Тижні
Припинення
тренувань
Рис. 2. Зміни середніх величин відносного показника ¥0 тх при тренуваннях за програмою І, у % відносно вихідного рівня
В - вірогідність відмінності відносно вихідного рівня відсутня;
- вірогідність відмінності відносно вихідного рівня існує.
Таблиця 2
Показники фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму у досліджуваних, які тренувалися за програмою ІІ (п=18)
Показники Середня величина, Х ± т
до початку тренувань через 6 тижнів від початку тренувань через 12 тижнів від початку тренувань через 18 тижнів від початку тренувань через 24 тижні від початку тренувань
PWC170, кгмхв-1 1112,4+61,7 1284,2±78,6 1478,8±57,8 *** 1506,2±69,2 *** 1512,8±74,1 ***
PWC 170, кгмхв-1-кг -1 14,8±0,82 16,8±1,03 19,8±0,77 *** 21,0±0,96 *** 20,8±1,02 ***
Уо2 max, мл-хв-1 3131,0±94,4 3349,1±112,8 3753,9±89,6 *** 3800,5±99,4 *** 3811,8±119,3 ***
Уо2 max, мл-хв-1-кг -1 42,1 ±1,32 46,0±1,58 50,7±1,2 *** 52,6±1,37 *** 53,2±1,65 ***
МКЗМР, кгмхв-1 2318,3 ±107,4 2523,6±98,7 2762,4±102,3 *** 2871,1±108,9 *** 2908,6±111,6 ***
МКЗМР, кгмхв-1кг -1 30,9±1,43 33,4±1,38 38,2±1,39 *** 39,8±1,46 *** 40,2±1,53 ***
Маса тіла, кг 72,8±1,3 72,6±2,1 71,7±1,8 71,2±1,9 70,6±2,1
Примітки (вірогідність відмінності' відносно вихідного рівня): * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001
у вивченні впливу бігових тренувань аеробного й анаеробного спрямування на фізичну працездатність, аеробну й анаеробну (лактатну) продуктивність організму студентів вузу віком 22-24 роки.
Загальна кількість досліджуваних становила 39 осіб чоловічої статі, яких було розподілено на дві групи в залежності від програми тренувань. Перша група, яка налічувала 21 особу, тренувалася за програмою І, а друга у кількості 18 осіб - за програмою ІІ.
Незалежно від програми заняття проводилися тричі на тиждень. При цьому застосовувався безперервний метод тренувань. Згідно програми І бігові навантаження виконувалися в аеробному режимі енергозабезпечення з незмінною за весь період бігу інтенсивністю, яка відповідала 60% УО тах. Енерго-витрати за одне заняття за програмою І становили близько 44% від максимально допустимої величини. Заняття за програмою ІІ виконувалися в режимі “переключення” інтенсивності роботи з відносно по-
Припинення
тренувань
Рис. 3. Зміни середніх величин відносного показника РЖЄ при тренуваннях за програмою ІІ, у % відносно вихідного рівня | | - вірогідність відмінності відносно вихідного рівня відсутня;
Щ - вірогідність відмінності відносно вихідного рівня існує.
тренувань
Рис. 4. Зміни середніх величин відносного показника ¥0 тх при тренуваннях за програмою ІІ, у % відносно вихідного рівня | | - вірогідність відмінності відносно вихідного рівня відсутня;
Щ - вірогідність відмінності відносно вихідного рівня існує.
мірної (60% УО тах) на максимально можливу під час прискорень по 100 м (ЧСС досягала при цьому 180-190 уд хв-1). Усього виконувалося 5 прискорень. Між прискореннями біг відносно помірної інтенсивності (60% УО тах) тривав 2,5 - 3 хв.
Результати дослідження.
Бігові тренування за програмою І викликали у досліджуваних достовірне зростання аеробної продуктивності організму, яке було зареєстровано через 18 тижнів від початку занять (таблиця 1). Хоча абсолютний показник Уо2 тах підвищився вже
через 12 тижнів на 9,5% (Р<0,05). Достовірне збільшення абсолютного і відносного показників PWC , ,„і Ух виявлено через 18 тижнів від почат-
170 2 тах ґ
ку тренувань (див. табл. 1). Так, абсолютна величина PWC 170 зросла за цей період тренувань у середньому на 20,7% (Р<0,05), а відносна - на 23,5% (Р<0,05). Ступінь зростання абсолютного і відносного показників Уо. виявився дещо меншим: Уо.
2 тах 2
б - на 12,2% (Р<0,01), а Уо2 - на 12,0%
тах абс. 7 4 7/7 2 тах відн. 7
(Р<0,05). Слід зазначити, що протягом наступних 6 тижнів тренувань не спостерігалася динаміка зрос-
тренувань
Рис. 5. Зміни середніх величин відносного показника МКЗМР при тренуваннях за програмою ІІ, у % відносно вихідного рівня | | - вірогідність відмінності відносно вихідного рівня відсутня;
Щ - вірогідність відмінності відносно вихідного рівня існує.
тання вище згаданих показників (рис. 1, рис. 2).
Через 6 тижнів по завершенню тренувань кумулятивний ефект щодо фізичної працездатності і аеробної продуктивності зникає. Суттєвих змін анаеробної (лактатної) продуктивності тренування за програмою І не викликали протягом усього тренувального циклу (див. табл. 1).
Тренування в режимі переключення з аеробного на змішане енергозабезпечення (програма ІІ) виявилися ефективнішими за тренування в чисто аеробному режимі (програма І). Перевага таких тренувань проявилася тим, що вони стимулювали підвищення не лише фізичної працездатності та аеробної продуктивності, але й анаеробної (лактатної) продуктивності організму (табл. 2). Вірогідне зростання абсолютних і відносних показників PWC170, Уо2 тах і МКЗМР було зареєстровано вже через 12 тижнів від початку занять. Причому ступінь зростання абсолютних і відносних показників PWC1,„ і Ух був
170 2 тах ^
значно більшим, ніж при тренуваннях за програмою І (рис. 3, рис. 4).
Через 12 тижнів від початку тренувань абсолютний показник PWC170 підвищився на 32,9% (Р<0,001), а відносний - на 33,8% (Р<0,001) (див. рис. 3.).
Абсолютний і відносний показник Уо2 тах за такий же період тренувань зросли, відповідно, на 19,9 % (Р < 0,001) і на 20,4 % (Р < 0,001) (див. рис. 4), а максимальна кількість зовнішньої механічної роботи за 1 хв, яка характеризує анаеробні (лактатні) можливості організму, - на 19,2 % (Р < 0,01) і на 23,6 % (Р < 0,001) (рис. 5). Найвищого рівня всі вище згадані показники досягли через 18 тижнів від початку занять, залишаючись на такому ж рівні до завершення усього тренувального циклу (див. рис 3, 4, 5). Заслуговує на увагу той факт, що на відміну
від програми І по завершенню тренувань за програмою ІІ кумулятивний ефект стосовно фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму зберігався протягом 6 тижнів
- абсолютна величина PWC170 перевищувала вихідний рівень на 21,4 % (Р < 0,05), а відносна - на 22,2 % (Р < 0,05); абсолютна величина Ух - на 14,1 %
2 тах
(Р < 0,05), а відносна - на 14,8 % (Р < 0,05); абсолютна величина МКЗМР - на 16,3% (Р < 0,05), а відносна - на 15,7 % (Р < 0,05).
Однак, протягом наступних 6 тижнів усі ці показники знижувалися до рівня, який вірогідно не перевищував вихідний.
Висновки.
1) Результати проведених досліджень підтвердили наукові відомості про те, що при триразових на тиждень тренуваннях для покращення аеробних можливостей організму величина внутрішнього обуєму бігових навантажень, незалежно від режиму енергозабезпечення бігової роботи, повинна перевищувати порогову, яка становить близько 44 % від максимально допустимої величини енер-говитрат.
2) Бігові тренування, які стимулюють не лише аеробні, але й анаеробні (лактатні) процеси енергозабезпечення, ефективніше впливають на приріст фізичної працездатності й аеробної продуктивності організму, що проявляється більш швидким темпом і ступенем зростання абсолютних і відносних показників PWC170 і максимального споживання кисню, ніж тренування, які спрямовані на активізацію лише аеробних метаболічних процесів. Окрім того, при вказаних тренуваннях кумулятивний аеробний ефект після припинення занять зберігається триваліший час.
3) Незалежно від режиму енергозабезпечен-
ня бігових навантажень максимальний приріст фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності досягається між 12 і 16 тижнями від початку тренувань, суттєво не змінюючись при продовженні таких занять.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем вдосконалення аеробної та анаеробної продуктивності організму студентів засобами фізичного виховання.
Література.
1. Амосов М.М. Гоздуми про здоров’я. - К.: Здоров’я, 1990.168 с.
2. Апанасенко Г.Л. Избранные статьи о здоровье. - Киев, 2005. - 48с.
3. Булатова М.М. Теоретико-методические основы реализации функциональных резервов спортсменов в тренировочной и соревновательной деятельности: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 /Киевский государственный ин-т физ. культуры. - К., 1996. - 38 с.
4. Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека. - К.: Здоровье, 1986. - 252 с.
5. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. - К.: Олимпийская литература, 1997.
- 584 с.
6. Фурман Ю.М., Галаченко В .В. Методика визначення оптимальних енерговитрат у залежності від функціонального стану організму.// Педагогіка, психологія та медико-біологічні основи фізичного виховання і спорту: За ред. проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №5. - С. 108-111.
7. Furman Y.M. Correction of aerobic productivity of the body by varying the training rate in running // Wychowanie fizyczne i sport, 1999. - V.XLIII. - №1. - P.306-307.
8. Kostka T., Bonnefoy M., Arsac L.M. et al. Habitual physical activity and peak anaerobic power and in elderly women // Eur. J. Appl. Physical. - 1997. - Vol. 76. - P.181-187.
Надійшла до редакції 14.03.2007р.
ИНФОРМАЦИОННО-ЭНТРОПИЙНЫЙ КРИТЕРИЙ В ОЦЕНКЕ ПСИХОСОМАТИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ ШКОЛЬНИКОВ, ОБУЧАЮЩИХСЯ ПО ИННОВАЦИОННОЙ ТЕХНОЛОГИИ Собянина ГН.
Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, г. Симферополь
Аннотация. Информационно-энтропийный критерий позволил объяснить структуру изучаемого процесса, выявить его существенные связи и оценить количественные характеристики изучаемого объекта. В исследованиях показано, что обучение школьников при динамических режимах позиционирования способствовало снижению уровня энтропии в системе. Использование информационно-энтропийного критерия дает возможность эффективно оценивать инновационные образовательные технологии.
Ключевые слова: школьники, инновационная технология, информационно-энтропийный критерий, психосоматическое здоровье.
Анотація. Собяніна Г.Н. Інформаційно-ентропійний критерій в оцінюванні психосоматичного здоров’я школярів, які навчаються за інноваційними технологіями. Інформаційно-ентропійний критерій дозволив пояснити структуру навчального процесу, виявити його істотні зв’язки і оцінити кількісні характеристики об’єкту, який вивчається. У дослідженнях показано, що навчання
школярів в динамічному режимі позиціонування сприяло зниженню рівня ентропії в системі. Використання інформаційно-ентропійного критерію дає можливість ефективно оцінювати інноваційні освітні технології. Ключові слова: школярі, інноваційна технологія, інфор-маційно-ентропійний критерій, психосоматичне здоров’я.
Annotation. Sobyanina G.N. Informational-entropy criterion in estimation of psychosomatic health of schoolboys student on innovative technology. Informational-entropy criterion allowed to explain the structure of studied process, to find out its essential connections and to study total characteristics of studied subjects. Researchers showed that scholar education under positioning dynamic conditions has promoted the reduction of entropy level in the system. The use of informational-entropy criterion gives opportunity for effective evaluation of innovative educational technologies.
Key words: schoolboys, innovative technology,
informational-entropy criterion, psychosomatic health.
Введение.
Для решения задач количественной оценки здоровья все чаще используются различные интегральные системы оценки. Большой интерес вызывает возможность использования принципов теории информации для здоровья человека [11,13]. Понятие количества информации тесно связано с понятием энтропии, являющейся мерой неопределенности [8,12]. Информационно-энтропийный подход оценки уровня позволяет дать количественную интегральную оценку гармоничности человеческого организма [5].
Известно, что в биологических системах протекают самые разные энергетические процессы: дыхание, мышечное сокращение, транспорт веществ, газообмен и т.д. Для биологической системы характерен очень интенсивный обмен с внешней средой, что обеспечивает возможность протекания в ней процессов самоорганизации и возникновение специфических динамически структур. Так, например, мышечное сокращение совершается с коэффициентом полезного действия 30 %, гликолиз - 36 % и т. д. [8].
При этом, не вся затрачиваемая при данном процессе свободная энергия переходит в полезную работу, часть ее рассеивается в виде тепла, на что и указывает энтропия. Таким образом, энтропия отражает ту часть энергии системы, которая рассеялась, деградировала в тепловой форме и не может быть использована для совершения работы. Уровень энтропии, при этом, показывает, насколько далеко система удалена от энергодинамического равновесия [8]. Уменьшение энтропии, в свою очередь, косвенно способствует уменьшению времени реакции системы на внешнее раздражение и тем самым способствует обеспечению выживания системы именно в данный момент [9].
Вместе с тем следует отметить, что не достаточно разработанными являются вопросы управления здоровьем школьников [2,3,7]. Гормональная перестройка подросткового возраста, лабильность вегетативных процессов способствует ограничению функциональных возможностей и ухудшению фи-
