CC BY
43Вдосконалення адаптації підлітків до несприятливої
••• і • метеоситуацп шляхом комплексного застосування фізичних
навантажень різного спрямування
Горшова І.В., Фурман Ю.М.
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Анотації:
Стаття присвячена дослідженню впливу занять за комплексними програмами, які включають тренування з легкої атлетики, плавання та баскетболу з використанням позашкільної форми занять в системі фізичного виховання на адаптацію підлітків 15-16 років до несприятливої метеоситуації. Адаптаційні можливості оцінювалися за показниками аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму. Встановлено, що рівень аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму вірогідно зростає через 16 тижнів від початку занять, а адаптаційні можливості до несприятливої метеоситуації через 32 тижні.
Ключові слова:
підлітки, функціональна підготовленість, адаптація, метеоситуа-ція.
Горшова И. В., Фурман Ю.Н. Адаптация подростков к неблагоприятной метеоситуации с помощью комплексного применения физических нагрузок разного направления. Статья посвящена исследованию влияния занятий по комплексным программам, которые включали тренировки по легкой атлетике, плаванью и баскетболу с использованием внешкольной формы занятий в системе физического воспитания на адаптацию подростков 1516 лет к неблагоприятной метеоситуации. Адаптационные возможности оценивались по показателям аэробной и анаэробной (лактатной) продуктивности организма. Установлено, что уровень аэробной и анаэробной продуктивности организма достоверно возрастает через 16 недель от начала занятий, адаптационные возможности к неблагоприятной метеоситуации через 32 недели.
подростки, функциональная подготовленность, адаптация, метеоситуация.
Gorshova I.V., Furman Y.M. The adaptation of adults to the unfavourable meteorological situations with the help of using physical loads with different directions. The article is devoted to the investigation the influence of the complex programmes, which includes track and field, swimming, basketball classes with using of beyond school form of studies in the system of physical education to the adaptation of adults of 15-16 years old to the unfavourable meteorological situation. The adaptive possibilities were estimate by the indicators of aerobic and anaerobic (lactate) productivity of organism. It was set that the level of aerobic and anaerobic productivity of organism increase in 16 weeks from start of studies by these programmes, adaptive possibilities to the unfavourable meteorological situations in 22 weeks.
adults, functional preparation, adaptation, meteorological situation.
Вступ.
Адаптаційні можливості людини характеризуються якістю пристосування до впливу різних метеочинни-ків, які визначають метеоситуацію. Тому об’єктивним критерієм оцінки цих можливостей у підлітків може служити їх здатність проявляти функціональну підготовленість в ускладнених метеоситуативних умовах.
Літературні джерела свідчать про здобутки в лікуванні та профілактиці метеотропних реакцій у ме-теочутливих людей. Зокрема за несприятливої ме-теоситуації для даного контингенту рекомендується застосовувати обмежений режим фізичної активності, дієтотерапію і призначати спеціальні медикаментозні препарати [2,6,8]. На жаль профілактиці негативних метеотропних реакцій шляхом застосування фізичних вправ не надається належного значення [9]. У сучасній науковій літературі обмежені відомості щодо розробки єдиних підходів з фізичного виховання учнівської молоді з метою вдосконалення адаптивних можливостей організму до дії різних чинників зовнішнього середовища.
Спрямованість і зміст фізичного виховання школярів загальноосвітніх навчальних закладів регламентується державною програмою, яка не відповідає сучасним вимогам. Застосування лише урочної форми занять у системі фізичного виховання не забезпечує повноцінного вдосконалення адаптивних можливостей [5,7,10].
Результати наукових досліджень свідчать про суттєве розширення адаптивних можливостей людини при застосуванні регулярних та правильно дозова-
© Горшова І.В., Фурман Ю.М., 2009
них фізичних вправ. Причому ефективність фізичних тренувань значною мірою зумовлена віковим фактором. Головні завдання занять фізичною культурою та спортом полягають у вдосконаленні рухових якостей, фізичного розвитку та фізичної працездатності, забезпеченні готовності до трудової діяльності, а також у профілактиці тих захворювань, які виникають у старшому віці [1,3]. Особливого значення застосування засобів фізичної культури набуває у підлітковому віці. Незважаючи на те, що в цей віковий період функціональні можливості організму інтенсивно зростають, разом з тим його здатність адаптуватися до фізичних навантажень різного спрямування знижується. Пояснюється даний феномен гетерохронністю розвитку різних систем, який відбувається на фоні гормональної перебудови організму [3].
Тому дослідження впливу фізичних навантажень різного спрямування на адаптивні можливості підлітків до несприятливої метеоситуації при застосуванні урочних та позаурочних форм фізичного виховання дозволить розширити сучасні уявлення про можливості вдосконалення фізичного здоров’я засобами фізичної культури.
Дисертаційна робота виконана згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи Міністерства України у справах сім’ї, молоді і спорту у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. за темою 3.2.4 „Корекція аеробної та анаеробної продуктивності організму учнівської та студентської молоді шляхом застосування різних режимів фізичних впливів” (реєстраційний номер - 0107Ш07149).
проблеми фізичного виховання і спорту № 12 / 2009
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження: обґрунтувати й апробувати комплексні програми з фізичного виховання, які включають заняття легкою атлетикою, плаванням та баскетболом.
Для вирішення поставленої мети були визначені наступні завдання:
1. Розробити комплексні програми з фізичного виховання підлітків (для хлопців і дівчат) 15-16 років для використання у позакласній формі занять.
2. Дослідити вплив занять за розробленими програмами на здатність підлітків адаптуватися до несприятливої метеоситуації.
Організація дослідження.
У формуючому експерименті брали участь 25 підлітків віком 15-16 років, з яких було сформовано дві експериментальні групи (І група хлопці в кількості 13 осіб, ІІ група дівчата в кількості 12 осіб). Досліджувані займалися за розробленими комплексними програмами з використанням позакласної форми занять упродовж 32 тижнів. Через 16 тижнів (згідно літературних джерел даний період занять періодичністю не менше трьох разів на тиждень забезпечує вірогідний приріст максимального споживання кисню та анаеробної (лактатної) продуктивності [4]) та через 32 тижні від початку занять у досліджуваних за умов сприятливої та несприятливої погоди визначалися фізична працездатність (за величиною PWC170), максимальне споживання кисню (VО2max), яке характеризує аеробну продуктивність, максимальна кількість зовнішньої роботи за 1хв (МКЗМР), яка відображає анаеробну (лактатну) продуктивність [11].
Для визначення метеоситуації в день проведення метеорологічні дані отримували у гідрометеоцен-трі м. Вінниці. За цими даними згідно класифікації І.І.Григор’єва [6] визначали типи погоди: І тип - сприятлива погода, ІІ тип - умовно сприятлива погода, ІІІ тип - несприятлива погода.
Вірогідність відмінності середніх результатів досліджень визначали на основі t-критерія Стьюдента.
Об 'єкт дослідження: адаптація підлітків до різної метеоситуації.
Предмет дослідження: вплив занять за розробленими програмами на прояв функціональної підготовленості підлітків в умовах різної метеоситуації.
Результати дослідження.
Попередні наші дослідження з вивчення впливу занять легкою атлетикою, плаванням та баскетболом з використанням позакласної форми занять, а також веслуванням, боксом та важкою атлетикою з використанням позашкільної форми занять засвідчили перевагу застосування для підвищення адаптивних можливостей підлітків 11-16 років до несприятливої метеоситуації таких видів фізичної діяльності як легка атлетика, плавання, баскетбол та веслування. З огляду на вищевикладене було створено дві комплексні програми (для хлопців та дівчат 15-16 років), які застосовувалися для фізичного виховання з використанням позаурочної форми занять.
Заняття з легкої атлетики, плавання та баскетболу проводилися у другій половині дня в окремі дні тиж-
ня, тобто на кожному занятті виконувалася робота конкретного спрямування.
Як свідчать результати дослідження середні величини відносних показників фізичної працездатності, максимального споживання кисню та максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1хв як у хлопців, так і у дівчат до початку експерименту за ІІІ типу погоди зазнавали вірогідного зниження, порівняно зі середніми величинами, які були виявлені за І типу погоди.
Так, середня величина відносного показника PWC170 у хлопців 15-16 років за ІІІ типу погоди порівняно з величиною цього показника за І типу погоди вірогідно знижувалась на 9,7% (р < 0,01), а у дівчат на 9,5% (р < 0,05). Середня величина відносного показника VO2max у хлопців знижувалася на 5,6% (р < 0,01), а у дівчат на 4,9% (р < 0,05). Абсолютна величинапоказникамаксимальноїкількостізовнішньої механічної роботи за 1 хв до початку експерименту за ІІІ типу погоди у хлопців зменшувалася на 5,1% (р < 0,01), а у дівчат на 6,0% (р < 0,01) порівняно зі середніми показниками, які були зареєстровані за І типу погоди.
По завершенню 16 тижневого циклу занять за авторськими програмами було виявлено вірогідне зростання в умовах сприятливої метеоситуації відносних показників фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності. Так, відносна величина PWC170 у хлопців зросла у середньому на 13,2% (р< 0,001), а у дівчат на 13,7% (р< 0,001). Середні величини відносного показника VO2-max перевищили через 16 тижнів тренувань вихідний рівень у хлопців на 9,6% (р< 0,001), а у дівчат 7,3% (р< 0,001). Звертає на себе увагу те, що рівень анаеробної (лактатної) продуктивності протягом 16 тижнів від початку тренувань за авторськими програмами підвищився лише у хлопців - абсолютна величина МКМЗР зросла на 8,4% (р< 0,001), а відносна на 8,8% (р< 0,001 ). Заняття в такому режимі енергозабезпечення у дівчат виявилися неефективними щодо анаеробної (лактатної) продуктивності - як абсолютна, так і відносна величини МКМЗР по завершенню 16-тижневого циклу залишилися без істотних змін.
Досліджуючи зміни середніх показників фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності підлітків 15-16 років за різних типів погоди через 16 тижнів від початку занять було встановлено, що під впливом фізичних навантажень як у хлопців, так і у дівчат не було виявлено адаптаційних змін організму до несприятливої погоди. На це вказує наявність достовірних змін середніх значень абсолютних та відносних показників PWC , Vo та
170’ 2 max
МКЗМР за ІІІ типу погоди порівняно з величинами, зареєстрованими за І типу погоди по завершенню 16 тижневого циклу занять.
Дослідження фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності у хлопців та дівчат 15-16 років в умовах сприятливої метеоситуації по завершенню 32-тижневого циклу засвідчило незмінність відносних величин вищезгаданих показників порівняно з величинами, які були зареєстро-
вані через 16 тижнів від початку занять. Разом з тим здатність підлітків виконувати фізичні навантаження аеробного (за показником максимального споживання кисню) та анаеробного (за показником максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв) спрямувань через 32 тижні від початку занять за авторськими програмами в умовах несприятливої метео-ситуації покращилася. Це проявлялося незмінністю вищезгаданих середніх величин показників за ІІІ типу погоди порівняно з величинами, які були зареєстровані за І типу погоди
Висновки.
Розроблені комплексні програмами, які включали в окремі дні мікроциклу заняття з легкої атлетики, плавання та баскетболу і проводилися з використанням позакласної форми занять через, 16 тижнів від початку експерименту сприяли вірогідному зростанню середньої величини показників, які характеризують аеробну продуктивність організму у підлітків 15-16 років незалежно від статі та анаеробну (лактатну) продуктивність лише у хлопців. Разом з тим за цей період не відбулося покращення адаптації організму до несприятливої метеоситуації. Заняття протягом наступних 16 тижнів в такому ж режимі не сприяють подальшому зростанню вищезгаданих показників, однак підвищують адаптивні можливості хлопців та дівчат 15-16 років до несприятливої метеоситуації.
Перспективи подальших досліджень полягають у створені нових комплексних програм з фізичного виховання у системі позаурочної форми занять застосування яких сприятиме підвищенню адаптивних можливостей учнівської молоді до різної метеоситуації.
Література.
1. Апанасенко ГЛ. Физическое развитие детей и подростков / Г.Л. Апанасенко. - К.: Здоров’я, 1985. - 80с.
2. Бокша В.Г Медицинская климатология и климатотерапия / В.Г Бокша, Б.В. Богуцький - К.: Здоров’я, 1980. - 216 с.
3. Богдановська Н.В. Особливості формування адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму в онтогенезі при систематичних заняттях спортом /Н.В. Богдановська, М.В. Маліков // Фізіологічний журнал. - 2006.- Том 52,- №2. -199с.
4. Виру А.А., Юримяэ Т.А., Смирнова Т.А. Аэробные упражнения.
- Москва: Физкультура и спорт, 1988. - 144 с.
5. Высочин Ю.В. Физическое развитие и здоровье детей / Ю.В.Высочин, В.И. Шапошников // Физическая культура в школе - 1999.-№1. - С. 69-72.
6. Григорьев А.И. Медико-экономическое значение профилактики неблагоприятных погодных реакций / А.И. Григорьев // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - 2002.- № 5. - С. 50-53.
7. Добринський В. Фізична активність і здоров’я дітей / В. До-бринський // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. - Луцьк. «МЕБІА» 1999. - С. 336-339.
8. Никберг И.И. Гелиометеотропные реакций человека / И.И. Ник-берг, Е.Л.Ревуцкий, Л. И. Сакали - К.: Здоров’я. 1986 - 144 с.
9. Королев А.А. Соболевский В.И. Взаимосвязь метеотропных реакций и работоспособности спортсменов / А.А. Королев // Теория и практика физической культуры. - 1989. - № 9. - С. 22-23.
10. Круцевич Т. Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания / ТЮ. Круцевич. - Киев. 1999. - 230с.
11. Shögy A. Minutentest auf dem fanradergometen zur bestimmung der anaeroben capazitat Eur / A. Shögy, G.Cherebetin //J. Appl. Physiol.
- 1974. - Vol. 33. - P. 171-176.
Надійшла до редакції 25.10.2009р.
Горшова Ірина Василівна Фурман Юрій Миколайович nesterov-sa@yandex.ru
