CC BY
63В соответствии с результатами эксперимента, представленными в таблице 2, у школьников спортсменов наблюдались достоверно более благоприятные изменения данные показателей, в сравнении с мальчиками контрольной группы.
Так, к окончанию возрастного периода 1016 лет у них отмечалось статистически значимое снижение степени напряжения механизмов регуляции сердечным ритмом и выраженная тенденция к переходу на более экономичный, автономный, тип регуляции. В пользу этого свидетельствовало снижение величин ИНссс на 29,05±3,79 %) и ИВР на 9,44±2,88 %. Напротив, у школьников контрольной группы, не занимавшихся спортом, регистрировался рост функционального напряжения регуляторных механизмов аппарата кровообращения (увеличение ИНссс на 84,551,01 %) и выраженная централизация управления сердечным ритмом (увеличение ИВР на 28,41±1,05 %).
Указанные адаптивные преобразования в системе регуляции сердечной деятельности обследованных школьников нашли свое отражение в выраженном улучшении работы сердца (увеличение ПЭРС на 75,081,07 %, в контрольной группе, напротив, снижение величины данного показателя) и существенном повышении адаптивных возможностей системы кровообращения их организма. Если у мальчиков контрольной группы к окончанию возрастного диапазона 10-16 лет повышение величины АПссс составило 26,10±1,09 а.е., то у школьников-спортсме-нов оно было выше почти в 10 раз (на 199,27±1,05 %). Вполне естественно, что и различия в изменении уровня функционального состояния сердечно-сосудистой системы мальчиков экспериментальной и контрольной групп были также существенными и статистически значимыми. Среди школьников, не занимавшихся спортом, к 16 годам повышение УФСссс составило всего лишь 0,44±1,10 %, тогда как у школьников-спортсменов 9,87±1,34 %.
Выводы.
В целом, материалы проведенного исследования позволили констатировать, что при адаптации развивающегося организма к систематическим физическим нагрузкам основные изменения в сердечно-сосудистой системе наблюдаются в отношении показателей, характеризующих состояние регуляторного звена аппарата кровообращения. Данный факт необходимо учитывать при организации тренировочных занятий с детьми школьного возраста. Отметим также, что использование в эксперименте новых методических подходов к оценке общего функционального состояния системы кровообращения (компьютерная программа «ШВСМ-интеграл», методика расчета величины адаптационного потенциала) позволили получить достаточно объективную информацию, подтверждающих высокую валидность данных методов и возможность их широкого практического применения.
Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем
влияния продолжительных занятий спортом на величины интегральных показателей сердечно-сосудистой системы организма детей школьного возраста.
Литература
1. Ванюшин Ю.С., Ситдиков Ф.Г. Адаптация сердечной деятельности подростков к нагрузке повышенной мощности // Физиология человека. - 2001. - Т 27. - №5. -С. 91-98.
2. Казин Э.М., Лушпа Л.Г., Федоров А.И. Использование модели физиологического мониторинга для комплексной оценки адаптивных возможностей учащихся в процессе образовательной деятельности // Физиология человека. - 2002. - Т. 28. - №4. - С. 59-б2.
3. Маліков М.В. Спосіб визначення адаптивних можливо-
стей серцево-судинної системи організму / Патент на винахід 58754 Україна, МПК 7 Аб1В5/02 / Запорізький державний університет. - №200210799; Опубл.
15.08.2003, Бюл. №8. - 10 с.
4. Шаповалова В.А., Маликов Н.В., Сватьев А.В. Компьютерная программа комплексной оценки функционального состояния и функциональной подготовленности организма - «ШВСМ». - Запорожье, 2003. - 75 с.
5. Шапошникова В.И. Адаптация и сопротивляемость организма // Физическая культура в школе. - 2000. - №б. -С. 54-55.
Поступила в редакцию 22.05.2007г.
ВІДНОШЕННЯ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ З РІЗНИМИ ТИПАМИ ВНД ДО ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Куц В.А.
Гуманітарний Університет “ЗІДМУ”
Анотація: В статті охарактеризовано відношення підлітків з різними типами ВНД до занять фізичною культурою і спортом. Негативним фактором, який впливає на інтенсивність мотивації до реалізації мети самовдосконалення засобами фізичного виховання, є незадоволення бажань підлітків займатися улюбленими видами спорту як у системі урочних, так і по-заурочних форм занять. Це стосується спортивних ігор, плавання, аеробіки, шейпінгу, фітнесу, бодібіл-дінгу. Замість цього їм пропонують легку атлетику, спортивну гімнастику, інтерес до яких знижений. Ключові слова: мотивація, відношення, вища нервова діяльність.
Аннотация. Куц В.А. Отношение учеников основной школы с разными типами ВНД к физическому воспитанию. В статье охарактеризовано отношение подростков с разными типами ВНД к занятиям физической культурой и спортом. Отрицательным фактором, который влияет на интенсивность мотивации к реализации цели самосовершенствования средствами физического воспитания, является неудовлетворение желаний подростков заниматься любимыми видами спорта как в системе урочных, так и внеурочных форм занятий. Это касается спортивных игр, плавания, аэробики, шейпинга, фитнеса, бодибилдинга. Вместо этого им предлагают легкую атлетику, спортивную гимнастику, интерес к которым снижен. Ключевые слова: мотивация, отношение, высшая нервная деятельность.
Annotation. Kuts V.A. Relation of students of basic school with different types of HNA to engaged in a physical culture. In the article the relationship of teenagers is described with the different types of HNA to engaged in a physical culture and sport. The negative factor of motivation of self-improvement by means of physical training is dissatisfaction of desires of teenagers to be engaged in favourite kinds of sports in system of
fixed and after-hour forms of employment. It concerns sports, navigation, aerobics, shaping, fitness, bodybuilging. Instead of it to them offer track and field athletics, sports gymnastics.
Keywords: motivation, relation, higher nervous activity.
Вступ.
За останні роки обсяг навчального навантаження учнів загальноосвітніх шкіл зріс настільки, що викликані цим малорухомість, обмеження м’язових зусиль стають причиною захворювань різних систем організму. Справа у тому, що природна потреба дитини в руховій активності в значній мірі залежить від мотивації до занять фізичною культурою і спортом; інтересу до видів рухової активності; ставлення до фізичної культури як звички дотримуватися факторів здорового способу життя. Серед відомих педагогів України та ближнього зарубіжжя, які досліджували ці проблеми слід назвати: Т.Ю.Круцевич, Л.Л.Головіну, О.П.Мит-чика, А.ГСухарєва, В.С. Добринського. Авторам в значній мірі вдалося розкрити загальні питання відношення учнів до фізичної культури, але практика пока -зує, що для реалізації цих засад потрібно готувати такі програми, де б учням з різними типами внд було запропоновано дещо різні зміст, форми та методики.
Кожному вчителю-практику знайоме відчуття великої різниці між сприйняттям навчального заняття учнів з різними типами ВНД.
Робота виконана за планом НДР Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління”.
Формулювання цілей роботи.
Метою даної роботи є висвітлення основних аспектів залежності ставлення учнів до фізичної культури від типу їхньої ВНД.
Досягнення означеної мети було реалізовано через виконання наступних завдань дослідження:
1. Дослідити в науковій літературі сучасний стан проблеми ставлення школярів до фізичної культури.
2. Вивчити особливості мотивів занять фізичною культурою і спортом дітей з різними типами ВНД
3. Розкрити фактори, які впливають на формування інтересу до занять фізичною культурою і спортом школярів з різними типами ВНД
4. Узагальнити наукові погляди щодо ролі типу ВНД у формуванні відношення до фізичної культури та спорту.
Результати дослідження.
На першому етапі зусилля були спрямовані на вивчення загально-наукових уявлень про ставлення школярів до фізичної культури. Більшість науковців, які займалися цією проблемою вважають, що об’єктивно висновки про відношення школяра до системи фізичного виховання можна робити опосередковано [6]. Якісні ознаки такого відношення ґрун -туються на самозадоволенні, самосвідомості, емоціях, пізнанні, інтересі, задоволенні, потребі, власній значимості й ін. Це складні елементи, що так чи інакше входять в ієрархічну систематику, яка створює загальне поняття мотивації.
Свідоме і добровільне підвищення фізичної підготовленості індивідуума пов’язане з мотивацією, на яку впливає безліч факторів як позитивних, так і негативних [5]. У літературі відсутні дані про структуру цих факторів й особливості їх впливу на формування потребно-мотиваційної сфери школярів у сучасних умовах. Вивчення цієї проблеми допоможе створити умови і виробити стимули, які сприятимуть формуванню мотивів діяльності підлітків, спрямованих на фізичне самовдосконалення засобами фізичного виховання. Також за допомогою анкети під назвою «Шкала оцінок життєвих проявів характеру дітей, їхньої поведінки в різних ситуаціях відносно основних властивостей нервової системи», запозиченної у Круцевич, ми виявили типи темпераметру у дітей, які брали участь у нашому дослідженні. Це анкетування в майбутньому дало змогу виявити бажання школярів з різними типами ВНД займатися ФК і спортом. Вивчення особливостей мотивів занять фізичною культурою і спортом дітей з різними типами ВНД тривало на наступному етапі дослідження за допомогою розробленої нами анкети. Серед факторів, які впливали на формування інтересу до занять фізичною культурою і спортом школярів з різними типами ВНД нами було експліковано наступні: поради вчителя, поради батьків, поради друзів, телепередачі, знання про користь занять, читання преси, інше. Дані дослідження представленні на таблиці: “ Фактори, які впливають на інтерес до занять ФК і С школярів з різними типами ВНД”. На останньому етапі дослідження нами було узагальнено наукові погляди щодо ролі типу ВНД у формуванні відношення до фізичної культури та спорту.
Структура формування мотивації може бути представлена з використанням схеми Т.Ю. Круцевич [ 1 ], де показано первинність потреб і безліч умов, у результаті яких може проявитися активність людини. Крім зазначених факторів, які впливають на формування мотивації необхідно враховувати індивідуальний і віковий розвиток школярів, тому що кожне зі спонукань може знаходитися в різному стані, у різному ступені зрілості. Мотиви бувають усвідомленими і неусвідомленими [7], і кожний з них може бути реально діючим чи створювати тільки потенційну готовність до дії. У зв’язку з великою кількістю факторів у дослідженні віддали перевагу головним, які є відносно стабільними [4], зокрема вік, місце проживання, типологічні прояви властивостей ВНД і стать випробуваних, які виділено у вигляді констант.
Однотипні розходження виявляються між хлопцями і дівчатами у відповідях на питання про прагнення до спортивних успіхів. Перспективу результатів відзначають лише 7% дівчат, у порівнянні з 15% хлопців. Проявляється також тенденція зниження прагнення до спортивних досягнень у міру збільшення віку респондентів.
Тривожним фактором є зниження авторитету шкільних учителів фізичної культури. Якщо наприкінці 90-х років учителі були першими тренерами своїх учнів на секційних заняттях і потім передавали
їх у спортивні школи для поглиблення спеціалізації, то близько 50% школярів відзначали, що основним фактором у виборі спорту для них є порада вчителя фізкультури. У даний час тільки 23% хлопців і 12% дівчат з міських шкіл звертають увагу на рекомендації вчителя, крім того постановка фізичного виховання у школі не стимулює їх до занять видами спорту у вільний час.
В 11-13 років особливо у хлопців яскраво виражений мотив досягнення високого спортивного результату (33%), тобто постановка реальної конкретної мети, вираженої результатами фізичної підготовленості. У 14-17 років мотив досягнення переходить до іншої мети - вдосконалення форми власного тіла і вимірюється іншими параметрами - антропометричними, оцінюється гармонійністю і зовнішньою привабливістю, і у хлопців виражена динаміка з 15 (36,3%) до 17 років (73,2%), у дівчат формування інтересу до власної фігури починається раніше, з 13 років (52,1%) і в 17 практично збігається з показниками хлопців -72,9%. У хлопців цей мотив йде паралельно зі зміцненням здоров’я, у дівчат же він меншою мірою асоціюється зі здоров’ям, заради тонкої талії вони готові ризикнути здоров’ям [3].
Проведені дослідження не вичерпують проблему вивчення мотивації школярів до фізичного самовдосконалення, а ставлять ряд запитань, які торкаються формування пріоритетів культури фізичного здоров’я і мотивації його покращення, збереження, починаючи з дитячого віку і закінчуючи старшими віковими групами населення.
Висновки.
1. Організація і методика фізичного виховання у школі - фактори, які впливають на інтерес до занять фізичною культурою і спортом учнів. Відношення підлітків до уроків фізкультури визначається не систематичністю їх відвідування та вираженням незадоволення від їх проведення.
У цілому біля 50% школярів не відчувають стійкого інтересу до уроків фізкультури. Причинами цього є неадекватність фізичних навантажень фізичним можливостям школярів (завищений або занижений рівень). Свідоме і добровільне підвищення фізичної підготовленості індивідуума пов ’ язане з мотивацією, на яку впливає безліч факторів як позитивних, так і негативних. У літературі відсутні дані про структуру цих факторів й особливості їх впливу на формування потребно-мотиваційної сфери школярів у сучасних умовах. Вивчення цієї проблеми допоможе створити умови і виробити стимули, які сприятимуть формуванню мотивів діяльності підлітків, спрямованих на фізичне самовдосконалення засобами фізичного виховання.
2. Дослідженням виявлено структуру мотивів до занять фізичною культурою та спортом хлопців та дівчат 10-15 років, яка має вікову динаміку з різним факторним вкладом, особливості прояву залежно від констант (стать, тип ВНД, місце проживання), однак визначається постійно загальною ієрархією побудови, що притаманна сучасним підліткам:
пріоритетними мотивами є зміцнення здоров’я (51%), удосконалення форми тіла (42%), досягнення високого спортивного результату (24%), спілкування з друзями і активний відпочинок (18-19%).
У різні вікові періоди вплив зовнішніх факторів на формування мотивації підлітків та юнаків до занять фізичними вправами з метою самовдосконалення неоднаковий і залежить від статевих та психофізіологічних особливостей формування організму і їх сприйняття навколишнього середовища [2]. Відповідно до загального рейтингу факторів їх ієрархію визначено у наступному порядку: у хлопців на І місці - поради батьків (26%), на ІІ - знання про користь вправ (23,9%), на ІІІ - поради учителя фізкультури (28,8%), на IV - відвідування змагань (19,3%), на V -поради друзів (17,5%), на V! - телепередачі (13,5%), на VII - читання преси (4%); у дівчат на І місці -знання про користь вправ (28,2%), на ІІ - телепередачі (19,5%), на ІІІ - поради батьків (19,9%), на ^ -поради друзів (17,0), на V - поради вчителя (12,6%), на V! - відвідування змагань (8,5), на VП - читання преси (7,4%).
3. Аналіз прояву мотивів занять фізичною культурою і спортом у підлітків при константній ознаці, якою був “тип ВНД”, показав, що, незалежно від контрольної перемінної “ стать”, виявляються загальні тенденції. У “сильних” типів більшою мірою виражений мотив “досягнення високого спортивного результату”, тобто спортивний мотив занять, ніж у “слабкого” типу. У “сильних” типів більш широкий спектр мотивів занять фізичними вправами, вони вказують, як правило, на два мотиви, а “слабкі” - на один.
4. Результати дослідження дозволяють зробити узагальнення, характерні для представників різних типів ВНД, незалежно від статі випробуваних. Однак систематизація у типологічні групи призвела до зменшення кількості досліджуваних у кожній групі нижче статистично значимих величин, у зв’язку з чим можна говорити не про виявлення певних закономірностей, а про інтерпретацію отриманих даних, що обґрунтовує необхідність диференційованого підходу при виборі стимулів для формування мотивації.
Негативним фактором, який впливає на інтенсивність мотивації до реалізації мети самовдосконалення засобами фізичного виховання, є незадоволення бажань підлітків займатися улюбленими видами спорту як у системі урочних, так і позаурочних форм занять. Це стосується спортивних ігор, плавання, аеробіки, шейпінгу, фітнесу, бодібілдінгу. Замість цього їм пропонують легку атлетику, спортивну гімнастику, інтерес до яких знижений.
Проведені дослідження не вичерпують проблему вивчення мотивації школярів до фізичного самовдосконалення, а ставлять ряд запитань, які торкаються формування пріоритетів культури фізичного здоров’я і мотивації його покращення, збереження, починаючи з дитячого віку і закінчуючи старшими віковими групами населення.
Література
1. Круцевич Т.Ю. Методические рекомендации по определению индивидуально-типологических особенностей
реактивности нервной системы детей и подростков при организации занятий по физическому воспитанию и спортивной тренировке. - К.: Госкомспорт УССР, 1990.
- 3б с.
2. Петровський В.В., Круцевич Т.Ю. Особисті потреби і мотивація як один із факторів, що визначає направленість занять фізичними вправами // Світоч. - 1997. - №4. - С. 45-51.
3. Стадников В.И., Старожилова Н.П. и др. Исследования спортивных интересов школьников и факторы их формирования. В кн.: Вопросы дифференцированного физического воспитания детей и подростков. - К.: КГИФК,
- С. 123-12б.
4. Ведмеденко Б. Ф. Виховання в учнів звички займатися фізкультурою та спортом // Педагогіка і психологія. -1995. - №1. - С. 34-38.
5. Андреева Е.В. Мотивационные факторы учебной деятельности школьников // Фізичне вих., спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: Зб. Наук. пр. - Луцьк, 1999. - С. 42-45.
6. Балбенко С.Ю. Виховання в учнів інтересу до занять фізичною культурою // Фізичне виховання дітей і молоді. - Вип. 9. - К.: Здоров’я, 1982. - С. 7б-81.
7. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения. - М.: Педагогика, 1990. - 1б4 с.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
ЕХОКАРДІОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИІ МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ СЕРЦЯ ПРИ ЦИКЛІЧНИХ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ
Лаврикова О.В.
Херсонський державний університет
Анотація. Проведенні дослідженні підлітків та молоді під впливом фізичних навантажень свідчать про те, що виявлені функціональні зміни серцево-судинної системи підвищують рівень адаптації організму. Адекватність чи неадекватність функціонального стану міокарду визначається величиною та тривалістю фізичних навантажень.
Ключові слова: ехокардіографія, гемодинаміка, адаптація, морфометричні показники серця, циклічні фізичні навантаження.
Аннотация. Лаврикова О.В. Эхокардиографическое исследование центральной гемодинамики и морфометрических показателей сердца при циклических физических нагрузках. Проведённые исследования подростков и молодежи под воздействием физических нагрузок свидетельствуют о том, что выявленные функциональные изменения сердечно-сосудистой системы повышают уровень адаптации организма. Адекватность или неадекватность функционального состояния миокарда определяется ве -личиной и длительностью физических нагрузок. Ключевые слова: эхокардиография, гемодинамика, адаптация, морфометрические показатели сердца, циклические физические нагрузки.
Annotation. Lavrikova O. Age changes of morphofunctional structures of the heart during the adaptation to the physical lading. Age adaptation to the physical lading of sportsmen of academical rowing during age interval 15-22 years old is characterized with increasing of the volumes of the left heart ventriculus and miocard mass, these periods last and coincide at female and male sex. Received data can be used for the complex valuation of the functional state of the cardial-vascular system of the sportsmen going in for cyclical kinds of sport.
Key words: physical lading, sports heart, hypertrophy, echocardiography, hyperfunction of sportsmen’s hearts of the cyclical kinds of sport displays in hypertrophy development, its existence is the condition of the adaptation to the physical lading.
Вступ.
Фізичне навантаження - це природний фактор, який впливає на організм людини. Фізична активність, знаходиться в фізіологічних межах, обумовлена чітким формуванням спортивного серця за рахунок гіпертрофії міокарду [1,3].
Представники спортивної фізіології Л. А.Бут-ченко та А.Г. Дембо більш детально вивчили явище “спортивного серця”. На сучасному етапі ці дослідження не втрачають своєї актуальності в зв’язку з тим, що спорт значно помолодшав і проблема спортивного серця сьогоденна.
У спортсменів спостерігається розвиток гіпертрофії міокарду з електрокардіографічними та ехокар-діографічними проявами, що дозволяє визначити спортивне серце як окреме фізіологічне поняття.
Гіперфункція серця у спортсменів циклічних видів спорту проявляється в розвитку гіпертрофії, більшість авторів вважають її наявність обов’язковою умовою адаптації до фізичних навантажень. Деякі автори дотримуються протилежної думки, оскільки забезпечення гіперфункції серця може відбуватися за рахунок зміни гемодинаміки та ділятації [1]. Виникають суперечки в співвідношенні гіпертрофії та діля-тації, про стан систолічної та діастолічної функції спортивного серця, про межі фізіологічної адаптації та перехід її до патологічного стану [5].
Дослідження змін діяльності серцево-судинної системи при фізичних навантаженнях різної сили, особливо при субмаксимальних навантаженнях, тобто на межі можливостей, обумовлено їх значенням для спорту. Цей фактор завжди супроводжував людину, а м’язова активність є важливим ланцюгом пристосування людства до навколишнього середовища. нічної та спортивної медицини. Одержані дані необхідні для функціональної діагностики, для вирішення питання про доцільність занять циклічними видами спорту. Особливо це стосується людей, які недостатньо адаптуються до виконання специфічних фізичних навантажень.
Робота виконана за планом НДР Херсонського державного університету.
Формулювання цілей роботи.
Метою нашого дослідження було вивчення динаміки апарату кровообігу при субмаксимальних навантаженнях у спортсменів академічного веслування. Відповідно ставили наступні задачі: 1) проведення порівняльного аналізу особливостей кардіо- і гемодинаміки при циклічних фізичних навантаженнях у спортсменів академічного веслування за віком, статтю та спортивним стажем; 2) вивчення функціональних зрушень в діяльності серцево-судинної системи при фізичних навантаженнях в залежності від ступеня вираженості морфологічної перебудови “спортивного серця”.
