CC BY
57Педагогічні умови вдосконалення особистісних здібностей учнів різного шкільного віку на уроках фізичного виховання
Нечипоренко Л.А.
Черкаський національний університет імені Б.Хмельницького
Анотації:
Розглядається проблема створення відповідних педагогічних умов вдосконалення особистісних здібностей школярів середнього та старшого шкільного віку на уроках фізичної культури. Запропонована методика вдосконалення особистісних здібностей в процесі фізичного виховання. Розроблені критерії виявлення рівнів розвитку особистісних здібностей школярів. Описані педагогічні умови, які сприяють вдосконаленню особистісних здібностей школярів різного віку на уроках фізичної культури. Перевірено ефективність використаних педагогічних умов та методик, які спрямовані на вдосконалення особистісних здібностей.
Ключові слова:
педагогічні умови, мотивація, особистісні здібності, самовдосконалення, інтерес, фізичне виховання, методика, школярі.
Нечипоренко Л.А. Педагогические условия усовершенствования личностных способностей учеников разного школьного возраста на уроках физического воспитания. Рассмотрена проблема создания соответствующих педагогических условий для усовершенствования личностных способностей учеников среднего та старшего школьного возраста на уроках физической культуры. Предложена методика усовершенствования личностных способностей в процессе физического воспитания. Разработаны критерии определения уровней развития личностных способностей. Описаны педагогические условия, которые влияют на усовершенствование личностных способностей школьников на уроках физической культуры. Проверена эффективность педагогических условий и предложенной методики усовершенствования личностных способностей.
педагогические условия, мотивация, личностные способности, самоусовершенствование, интерес, физическое воспитание, методики, школьники.
Nechyporencko L.A. Pedagogical conditions of improvement of personal abilities of pupils of different school age at physical training lessons. It is
considered the problem of creation of corresponding pedagogical conditions for improvement of personal abilities of pupils of average and senior school age at physical training lessons. The technique of improvement of personal abilities at physical training lessons is offered. Criteria of definition of levels of development personal abilities are developed. Pedagogical conditions which influence improvement of personal abilities of schoolboys at physical training lessons are described. Efficiency of pedagogical conditions and the offered technique of improvement of personal abilities is checked up.
pedagogical conditions, motivation, personal abilities, self-improvement, interest, physical training, techniques, schoolboys.
Вступ.
Одним з важливих завдань, які стоять перед сучасною педагогічною наукою є створення таких педагогічних умов розвитку особистості, які в повній мірі сприяли б зростанню особистісних здібностей школярів у різному віці та різних напрямах навчальної діяльності. Саме в шкільному віці, за спостереженнями А. Артюшенка, І. Беха, учень набуває певного досвіду та знань, відбувається становлення інтелектуальних, психічних та фізичних здібностей [1,2].
Зростання особистісних здібностей є важливою складовою, яка стимулює школяра до подальшого навчання, самовдосконалення. За таких умов школяр має чітко усвідомлювати, що високий рівень розвитку особистісних здібностей є важливою передумовою розширення його можливостей у подальшій життєдіяльності. Зростання особистісних здібностей не може відбуватися само собою, воно відбувається в процесі активної діяльності. Активна діяльність особистості відбувається в процесі перетворення власних задатків у здібності. Таким чином, на основі зростання рівня розвитку здібностей відбувається в цілому формування особисті [2].
Отже, актуальною проблемою яка сьогодні стоїть перед сучасною школою, є гармонійне поєднання та реалізація школярем в процесі навчання інтелектуальних, психічних і фізичних здібностей. Виходячи з вище зазначеного, дане завдання можливо вирішити значною мірою, в процесі фізичного виховання в школі. Успішне формування особистісних здібностей можливе лише при створенні відповідних педагогічних умов, котрі забезпечували б одночасно вдосконалення інтелектуальних, психічних і фізичних здібностей, а також мотивували школяра до свідомого самовдосконалення. Свідоме самовдосконалення учня можливе лише у тому випадку, коли він розуміє,
© Нечипоренко Л.А., 2011
що чим вище особистісні здібності, тим легше адаптуватися в майбутній життєдіяльності.
На жаль, на сьогоднішній день фізичне виховання в школі не стало тим предметом, який успішно може вирішити завдання одночасної реалізації особистісних здібностей (інтелектуальних, психічних та рухових). Фізичне виховання в сучасній школі в основному вирішує завдання розвитку рухових здібностей, «натаскування» на максимальний результат з фізичної підготовки, не створюючи відповідних педагогічних умов для одночасного вирішення завдання вдосконалення на рівні з руховими здібностями психічних та інтелектуальних. Незважаючи на численні психолого-педагогічні дослідження з удосконалення особистісних здібностей, зокрема, дослідження А. Артюшенка, І. Беха, Л. Золотих, В. Клименка, Б. Ломова, В. Озерова, більшість праць носить вибірний характер: в них окремо вивчалася проблема мотивації, формування інтелектуальних, психічних та рухових здібностей. Разом з тим, необхідно відмітити, що не висвітленими залишаються педагогічні умови систематичного вдосконалення особистісних здібностей (інтелектуальних, психічних, рухових) в процесі фізичного виховання. Мало розроблено методик, спрямованих на розвиток одночасно інтелектуальних, психічних та рухових здібностей школярів у процесі фізичного виховання, та їх використання в практичній діяльності [1, 2, 3, 4, 5, 6].
Актуальність обраної теми підкреслює доцільність проблеми дослідження в цьому напрямку.
Робота виконана у відповідності до плану НДР кафедри спортивних дисциплін Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького.
Мета, завдання роботи, матеріали і методи.
Мета і завдання дослідження: педагогічні умови ефективного розвитку особистісних здібностей учнів середнього та старшого шкільного віку в процесі фізичного виховання.
Завдання дослідження:
1.Виявити наявність інтересу та емоційного задоволення від удосконалення особистісних здібностей в процесі фізичного виховання.
2. Обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність педагогічних умов та методик удосконалення особистісних здібностей учнів середнього та старшого шкільного віку в процесі фізичного виховання.
Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури за темою; соціологічне дослідження школярів, педагогічний експеримент і спостереження.
Результати дослідження.
Педагогічний експеримент проводився з двома групами школярів (підлітками і старшокласниками) протягом двох навчальних років, які спочатку навчалися у 5-му та 9-му класах і відповідно 6-му та 10-му класах.
На основі аналізу спортивної та психолого-педагогічної літератури сутність поняття особистісні здібності, удосконалені засобами фізичної культури, нами визначено як здатність особи відображати об’єктивну інформацію про свою рухову діяльність, уміння контролювати свої рухи та ефективно керувати ними, враховуючи конкретну ситуацію. Вдосконалення особистісних здібностей школярів є активний педагогічний процес, спрямований на виявлення індивідуальних задатків створення відповідних педагогічних умов, на їх цілеспрямований розвиток та перехід в уміння й навички з подальшим ефективним використанням їх в життєдіяльності, як в сучасній, так і в майбутній.
Як засвідчують результати аналізу психолого-педагогічної літератури і нашого дослідження, вдосконалення особистісних здібностей школярів у процесі фізичного виховання неможливе без відповідної їх мотивації самовдосконалення в цілому та фізичного зокрема. Напрями формування мотивів до занять фізичною культурою проходять визначеною мотиваційно-емоційною орієнтацію особистості на активно-позитивне ставлення до фізичного виховання, наявність потреби в ньому, а також наявність творчої ініціативності, знань та переконань, що забезпечують активність особистості у процесі виконання фізичних вправ.
На підставі аналізу результатів нашого дослідження ми дійшли висновку, що на формування мотивації до зростання рівня особистісних здібностей учнів середнього та старшого шкільного віку впливають: а) характер протікання навчального процесу; б) успіхи в зростанні особистісних здібностей за допомогою фізичної культури й оцінка даних успіхів однокласниками і вчителем, мотиваційно-емоційне ставлення до даного процесу; в) рівень усвідомлення необхідності особис-тісного удосконалення та використання набутих знань, умінь і навичок у подальшій життєдіяльності; г) свідомо активна участь школяра в навчально-тренувальній діяльності як на уроках, так і самостійно.
Отримані дані, а також матеріали бесід і педагогічних спостережень та анкетувань свідчать про те, що зацікавленість учнів фізичною культурою значною мірою залежить від рівня їхньої фізичної підготовленості та ступеня володіння руховими навичками, а також розуміння навіщо вони потрібні. Це, в свою чергу, залежить від рівня індивідуальних здібностей учнів,
особливостей викладання предмету «Фізична культура», починаючи з початкової школи, та особливо від професійної діяльності вчителя. Тобто, успішність навчальної діяльності й ступінь задоволення учнів результатами цієї діяльності стають пріоритетними у формуванні мотиваційно-емоційної складової до вдосконалення особистісних здібностей в цілому та фізичного самовдосконалення зокрема.
Аналіз результатів проведеного анкетування засвідчив, що формування інтересу школярів до вдосконалення особистісних здібностей залежить від багатьох факторів. Основними з них є наступні: наявність перспективи використання учнями набутих знань і вмінь; діяльність вчителя, його уміння організувати навчальний процес; диференційований підхід до школяра як із навантаженням, так і з оцінюванням виконаного завдання.
За результатами констатувального експерименту школярі контрольних і експериментальних груп були розділені умовно на три групи: з високим, середнім і низьким рівнем розвитку мотивації, особистісних здібностей, а відповідно і бажанням до самовдосконалення. Високий рівень характеризується: відповідальним ставленням до навчально-виховного процесу, інтересом і мотивацією, позитивними емоціями від навчально-фізкультурної діяльності; творчим підходом до виконання поставлених завдань; пошуком ефективних шляхів самовдосконалення; знання засобів для успішного виконання поставлених завдань; високим рівнем показників фізичної підготовленості (10-12 балів).
Середній рівень характеризується: позитивно-пасивним ставленням до фізичного виховання, стійким інтересом і мотивами тільки до тих завдань, які не вимагають значних зусиль як фізичних, так і інтелектуальних (в основі сили емоцій лежить оцінка вчителя); розумінням впливу занять фізичною культурою і спортом на здоров’я, але не бажанням удосконалюватися самостійно; слабким бажанням проявляти творчу ініціативу й аналізувати ситуації, що виникають при виконанні завдання; середнім рівнем показників фізичної підготовленості (7-9 балів).
Низький рівень характеризується: відсутністю інтересу і мотивів до навчально-фізкультурної діяльності; низьким рівнем розвитку здібностей, який викликає негативні емоції при виконанні фізичних вправ; відсутністю систематизованих знань; відсутністю творчої ініціативи й активного пошуку при виконанні поставлених завдань; низьким рівнем показників фізичної підготовленості (6 балів і менше).
З метою виявлення наявності інтересу школярів до зростання особистісних досягнень у процесі навчально-фізкультурної діяльності було проведене педагогічне спостереження й анкетування (табл. 1).
Здобуті дані дають змогу стверджувати, що учні 5-6 класів мають суттєву перевагу (56,5% проти 38,5) над учнями старших класів у наявності інтересу до зростання рівня особистісних здібностей, а відповідно й до самовдосконалення. Отже, можна констатувати, що зниження інтересу в учнів до вдосконалення осо-бистісних здібностей відбувається в період переходу із середнього шкільного віку до старшого. А сам вік 13-14 років є вершиною дитинства, коли закінчується в значній мірі, формування інтелектуальних, психіч-
них та рухових здібностей. Тому є необхідність саме в цей період створити такі педагогічні умови на уроках фізичного виховання, котрі б не знижували мотивацію учня до вдосконалення особистісних здібностей, не залежно від рівня його підготовленості.
Отримані дані свідчать, що з віком у школярів знижується зацікавленість до уроків фізичного виховання, а відповідно і мотивація до вдосконалення. За результатами педагогічного спостереження та опитування це в першу чергу пов’язано з характером навчально-виховного процесу. Весь навчально-виховний процес зорієнтований на середньостатистичного учня, а відповідно, не враховує індивідуальні особливості учня. Учням, які мають високий рівень підготовленості такі уроки «нічого не дають». Школярі з низьким рівнем не в змозі виконати поставлене завдання, а це приводить до зниження інтересу та мотивації, як до самовдосконалення так і до уроків фізичної культури.
Протягом двох років в експериментальних класах уроки з фізичної культури проводилися на основі розробленої нами методики, основаної на використанні психомоторних вправ та ігор (відчуття зусиль, часу та простору, рухової пам’яті), методичних рекомендацій і створені відповідних педагогічних умов. Основу методики склали вправи, спрямовані на рівноцінний розвиток і вдосконалення трьох компонентів (інтелектуальних, психомоторних і фізичних), які є основою вдосконалення особистісних здібностей з дотриманням змісту навчального матеріалу й організації навчальної діяльності. У контрольній групі заняття проводились за загальноприйнятою методикою.
Розробляючи методику занять з експериментальною групою, ми враховували те, що вчитель має не стільки передавати навчальну інформацію й завантажувати школярів фізичними вправами, скільки враховувати індивідуальність школярів, формувати в них стійкі мотиви, інтерес і творчий підхід до навчання, бажання свідомо опановувати складні вправи, вдосконалювати рухові здібності як в урочному процесі, так, що більш важливіше, самостійно.
За результатами нашого дослідження, при вдосконаленні особистісних здібностей в середньому та старшому шкільному віці важливим є створення наступних педагогічних умов: творчого підходу до навчального-тренувального процесу як вчителя, так і учнів; диференційованого підходу до кожного учня, особливо в старших класах, з урахуванням мотивації й індивідуального рівня розвитку особистісних здібностей відповідно до теми уроку; виконання завдання має сприяти вдосконалюванню інтелектуальних, психічних і рухових здібностей; формування в учнів упевненості у власних силах і свідомого прагнення до самовдосконалення; формування об’єктивної самооцінки; самоаналізу і самоконтролю під час виконання фізичних вправ; впевненості у використанні набутих знань, умінь та навичок у подальшій життєдіяльності; оцінки зростання особистісних здібностей конкретного школяра, а не оцінювання його здібностей по середньостатистичному учню. Саме остання педагогічна умова є найбільш дієвою як в середньому так і старшому шкільному віці. Сам процес вдосконалення особистісних здібностей в експериментальній групі відбувався за наступною схемою: особистісні здібнос-
ті на даному етапі ^ мотивація їх вдосконалення ^ осмислення та виконання вправ спрямованих на зростання рівня особистісних здібностей ^ підвищення успішності з предмету фізична культура і відповідно особистого «Я» ^ новий рівень особистісних здібностей ^ нова мотивація до вдосконалення.
В процесі педагогічного експерименту учні експериментальної групи отримували завдання у відповідності до їх підготовленості, чим вищий рівень, тим складніше завдання. Даний підхід стимулював рівень мотивації до вдосконалення особистісних здібностей. Також в процесі експерименту відбувалася ротація школярів між підгрупами в залежності від зміни рівня їх підготовки, мотивації та складності завдання.
Для зростання рівня мотивації до уроків фізичного виховання учням старших класів було запропоновано розробити власну програму вдосконалення особистіс-них здібностей із подальшою її реалізацією спочатку на уроках фізичного виховання, а потім і в процесі занять.
Дані, отримані нами на початку педагогічного експерименту, засвідчили, що учні середнього та старшого шкільного віку мають різний ступень задоволення від навчальної діяльності на уроках фізичного виховання. (табл. 2). Зокрема 85% учнів 6-7 класів задоволені навчально-виховним процесом на уроках фізичної культури (із них більше четверті (26,7%) дуже задоволені). У той же час близько 63% старшокласників дали позитивну відповідь, із них близько 16% дуже задоволені. Разом з тим, кількість негативних відповідей у підлітків - близько 15%, а в старшокласників - понад 26%, із них зовсім не задоволені - 1,2% учнів середнього шкільного віку, а старшокласників більше 6%.
Отримані дані свідчать, що в учнів середнього шкільного віку контрольної групи за два роки педагогічного експерименту відношення до навчально-виховного процесу з фізичного виховання мало змінилося. У старшокласників спостерігається тенденція до збільшення кількості школярів (на 1,8%), які негативно відносяться до фізичного виховання, а відповідно і до вдосконалення особистих здібностей.
В учнів експериментальної групи в(підлітків і старшокласників), за період експерименту спостерігається тенденція до збільшення відсотку (1,5%) учнів із позитивним ставленням до навчального процесу з фізичного виховання. Звертає на себе увагу той факт, що в експериментальній групі за два роки педагогічного експерименту серед підлітків майже не залишилося учнів, які були зовсім незадоволені фізичним вихованням у школі, а серед старшокласників їх кількість зменшилась на 2%. Можна вважати, що це є показником ефективності запропонованої нами програми вдосконалення особистісних здібностей.
Таким чином, проведений аналіз дослідження засвідчив суттєві зміни у відношенню до самовдосконалення учнів контрольної та експериментальної груп. При цьому в експериментальній групі спостерігається тенденція збільшення відсотку учнів з позитивним відношенням до вдосконалення особистісних здібностей, а в контрольній, навпаки, збільшується відсоток школярів, особливо серед старшокласників, з негативним відношенням до даного процесу.
Отже, результати дослідження підтвердили ефективність запропонованої авторської методики та ви-
Таблиця 1
Наявність інтересу в школярів до зростання особистісних здібностей (%)
Показники наявності інтересу Учні 6-7 класів Учні 9-10 класів
Наявність інтересу 56,5 38,5
Відсутність інтересу 43,5 61,5
Таблиця 2
Ступінь задоволення результатами навчальної діяльності з фізичної культури підлітків (у % від загальної
кількості опитаних)
Характер відповідей гр 6-7 клас 9-10 клас
до після до після
Дуже задоволені К 26,7 25,8 15,8 15,5
Е 26,8 27,0 16,1 16,7
Задоволені К 44,5 46,0 23,3 21,3
Е 45.0 48,5 22,7 24,5
Скоріше задоволені, ніж ні К 13,8 13,0 24,5 24,0
Е 13,2 12,7 24,0 23,3
Кількість позитивних відповідей К 85,0 84,8 63,6 60,8
Е 85,0 88,2 62,8 64,3
Скоріше незадоволені, ніж задоволені К 8,2 8,0 13,2 11,6
Е 8,5 6,5 13,0 9,8
Незадоволені К 5,6 6,0 7,2 10,3
Е 5,8 4,2 7,7 11,4
Зовсім не задоволені К 1,2 1,8 6,0 7,3
Е 1,2 0,8 6,5 4,5
Кількість негативних відповідей К 15,0 15,8 26,4 28,2
Е 15,0 11,8 27,2 25,7
користаних педагогічних умов спрямованих на вдосконалення особистісних здібностей учнів середнього та старшого шкільного віку з урахуванням сучасних вимог до фізичного виховання в школі.
Висновки.
1. Аналіз психолого-педагогічної та фізкультурно-методичної літератури засвідчив, що проблема вдосконалення особистісних здібностей школярів різного віку є актуальною. Пошук відповідних педагогічних умов, мотивів та методик є важливою складовою вдосконалення особистісних здібностей учнів в процесі фізичного виховання.
2. Ефективність розробленої методики вдосконалення особистісних здібностей підтверджується позитивною динамікою збільшення школярів середнього і старшого шкільного віку, котрі задоволені фізичним вихованням в процесі дворічного формуючого експерименту.
3.Провідними педагогічними умовами вдосконалення особистісних здібностей школярів в процесі фізичного виховання є: творчий підхід до навчального процесу як вчителя так і учнів; диференційований підхід до кожного учня, особливо в старших класах, з урахуванням мотивації й індивідуального рівня розвитку особистісних здібностей; виконання завдання має сприяти вдосконалюванню інтелектуальних, психіч-
них і рухових здібностей; оцінка зростання особистіс-них здібностей конкретного школяра, а не оцінювання його здібностей по середньостатистичному учню.
Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у розробці нових методик спрямованих на вдосконалення особистісних здібностей школярів різного віку, та пошуку педагогічних умов які б забезпечили ефективність даного процесу.
Література:
1. Артюшенко А. Возрастные особенности естественного и вызва-ного прироста физических способностей в учащихся 7 - 17 лет / А. Артюшенко //«Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров’я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації»: Матеріали четвертого міжнародного наукового конгресу. - К., 2000. - С. 333.
2. Бех І.Д. Виховання особистості / І. Бех.: В 2т. - К.: Либідь, 2003. - Т.1. - 276 с.
3. Золотых Л.К. Особенности формирования учебнопознавательного мотива как одного из новообразований учебной деятельности: автореф. дис. на прис. науч степени канд. психол. наук: 19.00.07 - теория писихологии / Л. Золотых. Моск. Гос. пед. ин-т. - М., 1979. - 23 с.
4. Клименко В.В. Механізми психомоторики людини / В. Клименко. - К.: Здоровье, 1997. - 190с.
5. Ломов Б.Ф. (ред.). Сенсорные и сенсомоторные процессы / Б.Ф. Ломов. - М.: Педагогика, 1972. - 347с.
6. Озеров В. Диагностика психомоторных способностей у школьников, студентов и спортсменов / В.Озеров. - Ставрополь, 1995. - 58с.
Надійшла до редакції 08.02.2011 р.
Нечипоренко Леонид Анатолиевич [email protected]
