CC BY
38
KpiM того, пстидин у 3-й rpyni та аргшш у 4-й збшьшились на 3,2 % (Р<0,01) та 2,9 % (Р<0,01). Необхщно вщзначити, в1ропдне зростання в ycix дослщних трупах таких незамшних амшокислот, як треонш, що на 4,1 %; 4,4 %; 5,6, метюншу на 3,8 %; 3,8 %; 4,8 %, ¿золейцину на 3,6 %; 3,6 %; 5,3 %, лейцину на 2,8 %; 3,2 %; 4,2 % (Р<0,01), пор1вняно з аналогами контрольно! групи. Найвища засвоюванють феншаланшу, вщм1чаеться у 4-й дослщнш rpyni на 4,5% (Р<0,001) бшьше, шж у перепшок першо! групи.
Висновки: 1. Отже, додаткове згодовування кормово! добавки справляе позитивний вплив на перетравнють амшокислот корму, що своею чергою шдвищуе продуктивнють, а в кшцевому результат! полшшуе поживнють м'яса шддослщно! птищ.
2. Використання у ращонах перепел1в ферментно-пробютично! добавки сприяло в1ропдному збшьшенню доступшсть замшних амшокислот серину, глщину, аланшу, цистину та тирозину.
Перспективы подальших дослщжень. Полягають у подальшому вивчеш впливу ферментно-пробютичного препарату на розвиток внутршшх оргашв птищ.
Лггература
1. Ф1зюлого-бюх1м1чш методи досл1джень у бюлогп, твариннищта та ветеринарнш медицин! / Довщник. Видання трете. - Льв1в, 2004. - С. 105 - 150.
2. Овчинников Ю.А. Новые методы анализа аминокислот, пептидов и белков. / под редакцией акад. Ю.А. Овчинников, - М.:, Мир. 1974 - 235 с.
3. Свеженцов. А.И., Урдзик. P.M., Егоров И.А.. Корма и кормление сельскохозяйственной птищ. - Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2006. - 384 с.
4. Плохинский H.A. Руководство по биометрии для зоотехников. / Плохинский H.A. - М.: Колос, 1969. - 352 с.
Стаття надшшла до редакци 17.04.2015
УДК 619:576:639.211
Варило G. О.,1 acnipaHT, Гриневич Н. €., к.вет.н., доцент© Лъегесъкий нацгональний унгверситет ветеринарног медицини та бготехнологгй гменг С. 3. Бжицького Бглоцеркгвський нацгональний аграрний утверситет. м. БшаЦерква
МОРФОМЕТРИЧН1 ТА BIOXIMI4HIПОКАЗНИКИ ЛИЧИНОК
ЛОСОСЕВИХ РИБ
У cmammi наведено дам щодо морфометричних та 6ioxiMi4uux показниюв передличинок райдужног форел1 (Oncorhynchus mykiss) та американсъког палИ (Salvelinus fontinalis). Встаноелено, що маса американсъког палИ в добоеому eity е меншою nopieHHHO з масою райдужног форел1 на 16 %, проте загалъна доежина риб практично однакоеа. BidcomoK маси жоеткоеого м1шка, вм\ст у тканинах тыа загалънихлтд1в, фосфолШд1в та триацилглщерол1вуамерикансъког палИ буе дещо еищим, шж ерайдужног форел1.
Ключовг слова: Salvelinus fontinalis, Oncorhynchus mykiss, передличинки, жовтковий мгшок, морфометричт показники, загальнг лгпгди, класи лгпгдгв.
1 Науковий KepiBHHK - к.б.н., доцент Божик В. Й. © Барило £. О., Гриневич Н. £., 2015
12
УДК 619:576:639.211
Барыло Е., Гриневыч Н.Е.
Львовский националъныйуниеерситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, Украина Белоцерковский национальный аграрный университет
МОРФОМЕТРИЧЕСКИЕ И БИОХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ ЛИЧИНОК
ЛОСОСЕВЫХ РЫБ
В статье приведены данные по морфометрических и биохимических показателях свободных эмбрионов радужной Форели (Oncorhvnchus mvkiss) и американской палии (Salvelinus fontinalis). Установлено, что масса американской палии в суточном возрасте меньше по сравнению с массой радужной Форели на 16 %, однако обшая длина рыб практически одинакова. Проиент массы желточного мешка, содержание в тканях обших липидов ФосФолипидов и триаиилглицеролов в американской палии были несколько выше, чем в радужной форели..
Ключевые слова: Salvelinus fontinalis. Oncorhvnchus mvkiss, предличинки, желточный мешок, морфометрические показатели, общие липиды, классы липидов.
UDC 619:576:639.211
Barylo E., Grynevych N.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj Belotserkovskii national agrarian university
MORPHOMETRIC AND BIOCHEMICAL PARAMETERS LARVAE SALMONID FISH
An article presents data on the difference of the morphometric pre-larval and biochemical parameters of rainbow trout (Oncorhynchus mykiss) and brook trout (Salvelinus fontinalis). It was established that the mass of the one day brook trout is lower compared with to the mass of rainbow trout for 16 %, but the total length of fish is practically identical. Percentage weight of yolk sac, the content of total lipids and the levels of phospholipids and triacylglycerols in brook trout tissues were higher than in rainbow trout.
Key words: Salvelinus fontinalis, Oncorhynchus mykiss, pre-larval, yolk sac, morphometric parameters, total lipids, lipid classes.
Серед лососевих риб одними з найпоширешших в свт об'екпв вирощування в аквакультур1 е pi3Hi види форел1 [11]. Райдужна форель (Oncorhynchus mykiss) е одним з найбшьш розповсюджених вид1в завдяки сво!й витривалосп до абютичних фактор1в, зокрема до температурного режиму води - вщ 0 до 27 °C [13].
Пашя американська (Salvelinus fontinalis) - голець, належить до родини лососевих (Salmonidae), роду Salvelinus (гольщ). Рщ Oncorhynchus, до якого належить форель, т1сно пов'язаний з родом Salvelinus. Даш види риб, яю належать до р1зних род1в, мають дуже багато сшльних ознак у бюлопчних характеристиках [6].
Американська пал1я у деяких крашах, наприклад в Сполучених Штатах, е одним з комерцшно важливих об'екпв холодноводно! аквакультури. На територп Свропи пал1я усшшно культивуеться як р1зновид додатково! риби у форелевих господарствах [8].
За даними Галасуна П. Т., темп росту гольця до двол1тнього в1ку на 25 % перевищуе picT райдужно! форел1 [1]. Також хорошими якостями гольця е ст1йк1сть до захворювань, невибаглив1сть до показник1в рН в1д 3,5 до 9,8 [7], висока холодост1йк1сть, що дае змогу вирощування в джерельних водах [5].
13
У пор1внянш з райдужною фореллю голець характеризуеться значно вищим вмютом бшюв, лшщв та вмютом сухо! речовини у м'язевих тканинах. Встановлено, що американська пал1я бшьш ефективно використовуе поживш речовини корму, шж райдужна форель [1]. Бюлопчш характеристики гольця дещо вивчалися, однак умови для комерцшного вирощування, використання корм1в \ потреби в поживних речовинах дос1 достеменно не встановлеш [10].
Метою роботи було дослщження морфометричних та деяких бюх!м!чних показниюв райдужно! форел! та американсько! пали в постембрюнальному перюд! в умовах господарства «Рибний потш».
Матер1али 1 методи. Матер1алом для дослщження слугували вшьш ембрюни (передличинки) райдужно! форел! та американсько! пали вирощеш в господарств! «Рибний Потш», розташованому в Карпатському бюсферному заповеднику Рах1вського району Закарпатсько! област1.
Передличинки ф1ксували 4 %-вим розчином формал1ну, обсушували. Морфометричш пром1ри визначали за допомогою електронного штангенциркуля з ц1ною под1лки 0,02 мм, масу т1ла визначали на електронних анал1тичних вагах. Препарувальними голками в1докремлювали жовтковий м1шок, зважували його та окремо зважували т1ло без жовткового м1шка. Проби бралися з моменту масово! появи вшьних ембр1он1в. Показники досл1джувалися за методиками, запропонованими Н. О. Ланге, Е. Н. Дмитр1евою [3]. У тканинах, взятих для 61ох1м1чних досл1джень, визначали вмют загальних л!п1д1в методом Фолча [9]. На окрем1 класи лшщи розд1ляли методом тонкошарово! хроматограф!! [2]. Одержан! цифров! дан! п!ддавали статистичнш обробц! за загальноприйнятими методами вар!ацшно! статистики. В!рог!дн!сть розб!жностей м!ж показниками оц!нювали за допомогою 1- критер!я Ст'юдента.
Результати досл1джень. У таблиц! 1 наведено морфометричш показники однодобових вшьних ембрюшв райдужно! форел! та гольця. Майже вс! морфометричн! показники тша передличинки гольця е меншими пор!вняно з показниками райдужно! форел! через те, що !х жива маса була меншою. Проте, довжина риби (Ь), довжина т!ла (1), довжина хвоста (cd) практично не вщр!знялися з показниками райдужно! форел!. Зазначимо, що так! показники, як найбшьша висота т!ла (Н), висота голови (Нсерь) та д!аметр ока (о), перевищували показники райдужно! форел!.
Таблиця 1
Морфометричш показники однодобових передличинок _лососевих мм, M±m, п=20_
Показники Райдужна форель Американська пал!я
Ь довжина риби 14,956±0,173 14,876±0,157
1 довжина тша 14,028±0,124 13,712±0,104
ad довжина тулуба 9,87±0,089 9,54±0,092
cd довжина хвоста 4,15±0,062 4,17±0,022
Н найб!льша висота 1,50±0,041 1,86±0,047
И найменша висота тша 1,09±0,0262 0,92±0,034
1„ довжина жовткового м!шка 6,56±0,062 5,59±0,107
Ну висота жовткового м!шка 4,13±0,080 3,63±0,080
1серИ довжина голови 3,04±0,027 2,49±0,039
НсерИ висота голови 1,82±0,039 2,00±0,025
г довжина рила 0,87±0,009 0,34±0,011
о д!аметр ока 0,92±0,016 1,31±0,019
о-ор позаочний в!дц!л 1,26±0,014 0,84±0,014
Як видно з даних таблиц! 2, середня маса передличинок гольця е нижчою на 16 % пор!вняно з масою райдужно! форел!. Така ж тенденщя в!дм!чалася щодо маси жовткового мшка ! маси т!ла без жовткового мшка, вони були нижч! вщповщно на 16 % та 21,7 %. Причиною цього може бути довший терм!н !нкубац!! !кри.
14
Вщсоток маси жовткового мшка у гольця був вищим на 2 %, вщповщно до цього 1 маса тша - меншою на 2 %. Пояснюеться це тим, що при короткому термшу шкубацп йде штенсившше використання поживних речовин в ¿кр1 1 менше !х вщкладання в жовтковому мшку
Таблиця 2
Показники маси вшьних eM6pioHÍB райдужноТ форел1 та палп _американсько!, г., M±m, n=20 _
Показники Райдужна форель Пал1я американська
Жива маса личинки 0,073±0,0014 0,061±0,0012
Maca жовткового м1шка % до маси передличинки 0,050±0,0011 68,5 % 0,043±0,0008 70,5 %
Маса тша без жовткового мшка % до маси передличинки 0,023±0,0004 31,5 % 0,018±0,0004 29,5 %
Нами було дослщжено загальш лшщи та !х класи (табл. 3), оскшьки риби е пойкшотермними оргашзмами \ використовують в енергетичних процесах значно бшьше лшщ!в, ашж вуглевод1в.
Лшщи належать до найбшьш шформативних показниюв бюх1м1чних характеристик риб, оскшьки даш компонента вщ!грають важливу роль як джерела метабол1чно! енергп для росту, включаючи вщтворення; р1вень \ стввщношення окремих лшщ!в е показниками життездатносп потомства [12].
Таблиця 3
Вмкт загальних лшщ1в та Тх клас1в у жовтку 1 тьш райдужно'1 форел1 та
пал1'1 американсько'1, M±m, n=5, %
Показники Райдужна форель Пал1я американська
Жовток Тшо без жовтковог о мшка Жовток Тшо без жовткового мшка
Загальш лшщи 6,10±0,261 2,06±0,051 5,38±0,153* 3,36±0,051***
Фосфолшщи 36,36±0,086 46,52±0,081 30,97±0,140*** 62,02±0,139***
Moho- i диацилглщероли 9,34±0,117 15,43±0,077 11,81±0,203*** 10,92±0,263***
Вшьний холестерол 4,19±0,084 6,29±0,086 3,99±0,226 0,8±0,044***
НЕЖК 4,85±0,108 6,36±0,029 4,35±0,137 1,46±0,034***
Триацилглщероли 37,53±0,154 18,32±0,091 44,10±0,403*** 21,45±0,124***
Еф1ри холестеролу 7,73±0,112 7,08±0,035 4,78±0,069*** 3,34±0,079***
Примита: * - р<0,05, ** - р<0,01,*** - р<0,001
При дослщженш загальних лшщв було встановлено, що bmíct загальних лшщ!в у жовтку райдужно! форел1 був вищим у 1,1 раза (р<0,05) пор1вняно з bmíctom тих же лшдав у жовтку американсько! пали. Проте в тш гольця встановлено в1ропдне зростання загальних лшщв бшьше у 1,6 раза (р<0,001) пор1вняно з тшом райдужно! форель
М1ж класами лшщв у жовтку та тш гольця i райдужно! форел1 встановлено суттев! р!знищ. Анал1зуючи стввщношення клашв лшщв у жовтку американсько! пали вщм!чалося в!рог!дне зростання moho- i диацилгл!церол!в у 1,2 раза (р<0,001) та триацилгл!церол!в з аналопчним зростанням пор!вняно з райдужною фореллю. Водночас знижуеться р!вень фосфол!п!д!в та еф!р!в холестеролу пор!вняно з райдужною фореллю вщповщно в 1,2 раза та 1,6 раза (р<0,001).
При дослщження т!ла американсько! пали без жовткового мшка встановлено нижчий р!вень moho- i диацилгл!церол!в, еф!р!в холестеролу, вшьного холестеролу та НЕЖК, вщповщно в 1,4; 2,1; 7,8 та 4,3 раза (р<0,001).
15
Водночас, встановлено в1ропдне збшьшення вмюту фосфолшадв у 1,3 раза (р<0,001) пор1вняно з тшом райдужно! форелг Така ж тенденщя вщм1чалась з триацшглщеролами, bmîct яких е у 1,2 рази (р<0,001). Фосфолшщи е основними структурними елементами для синтезу бюмембран, також вони виконують багато життево важливих функцш, основними з яких е структурноутворююча, транспортна, регуляторна та енергетична [12].
Триацилглщероли е важливим джерелом eHepriï, до переходу вшьних ембрюшв на зовшшне живлення забезпечуючи !хню життед!яльнють. В окремих випадках триацилглщероли слугують вихщними продуктами при бюсинтез! багатьох важливих метаболтв [4]. Виходячи з цих даних, можна м1ркувати, що тшо гольця в своему склад! мае бшьше структурного та енергетичного запасу пор1вняно з тшом райдужно! форел1, що в свою чергу сприяе подальшому штенсившшому росту американсько! пали. Hami результати свщчать про високу функцюнальну значимють лшдав та юнування генетичних мехашзм!в, що регулюють !хнш кшьюсний та яюсний bmîct для вшьних ембрюшв райдужно! форел1 та американсько! naniï.
Висновки. У результат! проведених досл1джень встановлено, що маса гольця у добовому в1ц1 е меншою пор1вняно з масою райдужно! форелг У Tini американсько! пали вщм1чалося в1рог1дне зростання загальних лшщв в 1,6 раза, фосфол1п1д1в в 1,3 раза та триацилглщерол1в в 1,2 рази (р<0,001) пор1вняно з т1лом райдужно! форел1. Водночас, у twî гольця встановлено в1рог1дне зниження моно - i диацилгл1церол1в, еф1р1в холестеролу, в1льного холестеролу та НЕЖК, в1дпов!дно в 1,4; 2,1; 7,8; та 4,3 раза (р<0,001). У жовтковому м1шку американсько! пали вщм!чалося в!рог!дне зростання моно- i диацилглщерол!в та триацилгл!церол!в у 1,2 рази (р<0,001). Водночас встановлено в!ропдне зниження фосфол!п!д!в та еф!р!в холестеролу вщповщно в 1,2 та 1,6 раза (р<0,001).
Л1тература
1. Освоение новых объектов семейства лососевых во внутренних водоемах Украины / П. Т. Галасун, Н. А. Борбат, М. А. Булатович, Г. А. Худолей // Рыбное хозяйство. - 1988. - № 42. - С. 10-15.
2. Лабораторш методи дослщжень у 6ionoriï, тваринництв! та ветеринарнш медицин!: Дов!дник / В. В. Вл!зло, Р. С. Федорук, I. Б. Ратич та ш.; за ред.
B. В. Вл!зла. - Льв!в: СПОЛОМ, 2012. - 764 с.
3. Ланге Н. О. Методика эколого-морфологических исследований развития молоди рыб / Н. О. Ланге, E. Н. Дмитриева // Исследования размножения и развития рыб. - 1981. - С. 67-88.
4. Лапин В. И. Особенности состава, физиологическое и экологическое значение липидов рыб / В. И. Лапин, М. И. Шатуновский // Успехи соврем. Биологии. - 1981. - Т.2, №3. - С. 380-394.
5. Стеффенс В. Индустриальные методы выращивание рыбы; [Пер. с нем. А. Канидьев] - М.: Агропромиздат, 1985. - 384 с.
6. Crespi B. J. Molecular systematics of Salmonidae: combined nuclear data yields a robust phylogeny / B. J. Crespi,. M. J. Fulton //Molecular phylogenetics and evolution. - 2004. - 31(2), P. 658 - 679.
7. Daye P. G. Lethal levels of pH for brook trout, Salvelinus fontinalis / P. G. Daye, E. T. Garside // Can. J. Zool. - 1975. - № 53. - C. 639-641.
8. Evaluation of brook trout production in a coldwater recycle aquaculture system / G.Fischer, J. Held, C. Hartleb, J. Malison // Aquacultural engineering. - 2009. - № 41. -
C.109-113.
16
9. Folch J. A simple method fof the isolation and purification of total lipids from animal tissues / J. Folch, Lees M., G. H. Stoane-Stanley // J. Biol. Chem. -1957 - 226, №1. - P. 497-509.
10.The Salmonids. (Eds.), Finfish Aquaculture Diversification / TM. Jobling, A. M. Arnesen, T. J. Benfey та iH.l // CAB International, UK. - 2010. - C. 234-289.
11.Rasmussen R. S. Effect of growth rate on quality traits and feed utilisation of rainbow trout (Oncorhynchus mykiss) and brook trout (Salvelinus fontinalis). / R. S. Rasmussen, T. H. Ostenfeld // Aquaculture. - 2000. - № 184. - C. 327-337.
12.Tocher D. R. Metabolism andfunctionsof lipids and fatty acidsinteleost fish / Tocher. // Rev.Fish. Sci. - 2003. - № 11. - C. 107-184.
13.Uysal I. Food intake and feed conversion ratios in abant trout (Salmo trutta abanticus T., 1954) and rainbow trout (Oncorhynchus mykiss W., 1792) in pond culture / I. Uysal, A. Alpbaz // Turk. J. Biol. - 2002. - № 26. - C. 83-88.
Стаття надшшла до редакци 25.03.2015
УДК 636.2. 087.7: 612. 3.
Бомко В. С., д. с.-г. н., професор, Сметанша О. В., здобувач, Кузьменко О. А., к.с.-г.н., доцент ©
Быоцеркгеський нацгональний аграрный утверситет
ВПЛИВ ПРЕМ1КС1В НА OCHOBI МЕТАЛОХЕЛАТ1В НА ПЕРЕТРАВН1СТБ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ KOPIB
Выкорыстання зм1шанол1гандного комплексу Кобальту у районах высокопродуктивных Kopie в другу половыну сухост1йного nepiody та в neprni 100 дтв лактацИ спрыяло покращенню nepempaenocmi пожыеных речоеын работе высокопродуктивных Kopie. На nidemaei даных, отрыманых nid час проведения науково-господарсъкого досл1ду, доведено, що найкращий вплив на перетравтетъ пожыеных речоеын KopMie у высокопродуктивных Kopie мали рац1они, до складу яких входили премжеи з змгшанолггандним комплексом Кобальту у кглъкостг 75 % eid рекомендованоi норми.
Найвищ1 показники nepempaenocmi оргамчног речовини, сирого протешу, сирого жиру, cupoi кл1тковини та БЕР були eidMi4em у Kopie 3-i досл1дног групи i вюнщ сухостою i в neprni 100 дтв лактацИ'.
Ключовг слова: високопродуктивш корови, премже, мжроелементи, хелати арчанокисл1 сол1 м1кроелемент1в Купруму, Цинку, Кобальту, Мангану, Селетт натрт, зм1шанол1гандний комплек Кобальту, перетравтетъ, коеф1ц1енти nepempaenocmi.
УДК 636.2. 087.7: 612. 3.
В. Бомко, Е. Сметанина, О. Кузьменко
Белоцерковский национальный аграрный университет
ВЛИЯНИЕ ПРЕМИКСОВ НА ОСНОВЕ МЕТАЛОХЕЛАТОВ НА ПЕРЕВАРИМОСТЬ ПИТАТЕЛЬНЫХ ВЕЩЕСТВ ВЫСОКОПРОДУКТИВНЫХ КОРОВ
Использование смешанолигандного комплекса кобальта в рационах высокопродуктивных коров во вторую половину сухостойного периода и в первые 100 дней лактации способствовало улучшению переваривания питательных
© Бомко В. С., Сметанша О. В., Кузьменко О. А., 2015
17
