CC BY
39
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta öioTexHonoriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7916
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 591.541:639.211
Сезонш змши абштичних показникчв води при вирощуваннi лососевих риб
G.O. Барило y.bachuk.lv@ukr.net
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украна
У cmctmmi наведено дат щодо eMicmy та сезонних коливань основних aidpoxiMiuHm показниюв у басейнах холодноводно-го господарства. До^дження гiдpoхiмiчнoгo режиму проводились щoмicячнo у басейнах повносистемного форелевого господарства «Рибний потж». Водопостачання вiдбувалocя з ярсько1 piчки. Проби води вiдбиpалиcя з басейтв де вирощу-валися piзнoвiкoвi групи фopeлi. Визначали активну реакцю води (рН), вмicт кисню, загальний вмкт оргашчних речовин (перманганатна окиснюватсть), бюгенних eлeмeнтiв (NH4+, NO3+, NO2+, Pü43-), концентрацж основних йотв (НСОз, Sü42-, Cl-, Ca2+, Mg^+, Na+ + K+), а також лужтсть i загальну твepдicть. Результати до^джень вказують, що у вoдi використовува-них басейтв не виявлено забруднення легкоокислювальними оргатчними сполуками та бюгенними елементами. Встановле-но, що основн гiдpoхiмiчнi показники, яю характеризують яюсть води у басейнах, вiдпoвiдають рибницьким нормативам для вирощування лососевих видiв риб.
Ключовi слова: гiдpoхiмiчнi показники, басейни, сезонш змти, лococeвi види риб
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
В статье приведены данные по содержанию и сезонных колебаний основных гидрохимических показателей в бассейнах холодноводного хозяйства. Результаты исследований показывают, что в воде используемых бассейнов не выявлено загрязнение легкоокислительными органическими соединениями и биогенными элементами. Установлено, что основные гидрохимические показатели, характеризующие качество воды в бассейнах соответствуют рыбоводным нормативам для выращивания лососевых видов рыб.
Ключевые слова: гидрохимические показатели, бассейны, сезонные изменения, лососевые виды рыб.
Seasonal changes of abiotic water indicators in livestock salmon fish breeding
Citation:
Barylo, Y.O. (2017). Seasonal changes of abiotic water indicators in livestock salmon fish breeding. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 78-82.
Сезонные изменения абиотических показателей воды при выращивании лососевых рыб
Е.А. Барыло y.bachuk.lv@ukr.net
Y.O. Barylo y.bachuk.lv@ukr.net
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The article presents data on the content and seasonal fluctuations of the basic hydrochemical parameters in the basins of the cold water farms the active reaction of water (pH), oxygen content, total organic matter content (permanganate oxidation), nutrient element (NH4+, NO+, NO2+, PO43-), concentration of basic ions (HC03-, SO42-, Cl', Ca2+, Mg2+, Na+ + K+), as well as alkalinity and general hardness were determined.
The results of studies to neutral indicate that in the water of the pools used pH was as close as possible (6.70-7.2). The fluctuations in the value of permanganate oxidation throughout the study period were insignificant from 2.47 g O/m3 to 3.60 g O/m3. The alkalinity of the water fluctuated within the limits of 0.88-1.17 mg-ekv/l.
It was foundout that the water in the basins was not polluted with nitrates (NO3+), the nitrites (NO2+) were in meager quantities: 0.001-0.004 mgN/l. The content of ammoniacal nitrogen (NH4+) was negligible - 0.013-0.023 mgN/l. The content of the main anions in the water varied a little over the seasons, but it did not exceed the maximum allowable concentrations. The concentration of iron in the aquatic environment of the basins studied was in the range of 0.30-0.40 mgFe/liter. The index of total hardness during the study period was the lowest in the spring (1.93 mg ekv/l), and the it was in highest summer 2.47 mg eq./L.
The water temperature is basically suitable for growing salmon species. The oxygen level for the investigated period was in the range offluctuations from 7 to 10 mg/l.
It was established that the basic hydrochemical parameters characterizing the water quality in the basins are in line with the fishery rules for the cultivation of the salmon species.
Key words: hydrochemical indicators, basins, seasonal changes, salmon species of fish, grow, breed.
Вступ
Одшею з найбИльш найважливИших характеристик ставово! аквакультури е екологИчний стан во-дойм (Loboiko, 2012).
За даними (Rodhe et al., 1995) антропогенш викиди оксидИв сИрки та азоту значно пИдвищили кислотнИсть поверхневих вод у рИзних районах свИту, особливо в схвднш частинИ ПИвнИчно! Америки та европейських кра!нах. Цей процес спричинив серйозну загрозу для бюрИзноманитя на обох континентах, а також призвИв до серйозного попршення фИзюлопчного стану риб (Keller et al., 2007).
РИст та розвиток риб залежать вИд фИзико-хИмИчних властивостей води, таких як температура, мутнИсть, концентрацИя юшв водню (рН), розчиненого кисню, загально! лужностИ, загально! твердостИ, нирапв, нИт-ритИв та Ин. (Manon and Hossain, 2011).
ЯкИсть i кИлькИсть води е одшею з найважливйних умов для розвитку форелИвнитва. На цИ властивостИ в основному впливають клИматичнИ фактори, географИя та сезони (Rawat et al., 1993). Також показники хИмИч-ного складу води значною мИрою залежать вИд якостИ води джерела водопостачання, хИмИчних та бИологИч-них процесИв, якИ проходять у водоймИ в перИод технологИчного процесу вирощування риби (Dobrianska et al., 2014).
Знання фИзико-хИмИчних властивостей водного се-редовища е одним з найважливИших компонентИв стИйко! аквакультури, оскИльки цИ властивостИ е необ-хИдними умовами для успИшного вирощування риб (Bhagat and Barat, 2017).
ВИдсутнИсть належного контролю за екологИчним та санИтарним станом рибницьких водойм призво-дить до виникнення ИнфекцИйних та ИнвазИйних за-хворювань риб (Loboiko, 2011).
Тож метою роботи було вивчення основних гИдро-хИмИчних показникИв якостИ води та !х можливого впливу на життедИяльшсть лососевих риб в процесИ вирощування.
Матерiал i методи досл1джень
ДослИдження пдрохИмИчного режиму проводились щомИсячно у басейнах повносистемного форелевого
господарства «Рибний потИк». Водопостачання вИдбу-валося з прсько! рИчки. Проби води вИдбиралися з басейнИв де вирощувалися рИзновИковИ групи форелИ.
Проби води вИдбирали И опрацьовували за стандар-тними методиками (Al'okin et al., 1973; Shesterin et al., 1985). Визначали активну реакцИю води (рН), вмИст кисню, загальний вмИст органИчних речовин (перман-ганатна окиснюватсть), бИогенних елементИв (NH4+, NO3+, NO2+, PO43-), концентрацИю основних йонИв (НСО3-, SO42-, Cl-, Ca2+, Mg2+, Na+ + K+), а також лужтсть И зага-льну твердИсть.
ВИдповИднИсть результатИв аналИзИв проводились по державному стандарту для вирощування форелИ СОУ 05.01-37-385:006.
Результати та Тх обговорення
АналИз даних гИдрохИмИчного режиму у басейнах протягом дослИджуваного перИоду свИдчить, що вИн був вИдносно стабИльним (табл. 1, 2).
ОднИею з основних умов при вирощування форелИ е проточнИсть И прозорИсть води з вИдносно низькою та сталою температурою, високим вмИстом кисню, опти-мальними значениями нгтратИв, pH та загально! твердостИ (Bhagat and Barat, 2016).
Важливе значення для вирощування риби мае рН води. На рИзних стадИях розвитку форель неоднаково реагуе на несприятливИ значення рН (Hrynevych and Dyman, 2016).
Спостереження за змИнами активно! реакцИ! водного середовища (рН) пИд час дослИджуваного перИоду показали, що даний показник мав незначнИ сезоннИ коливання та був максимально наближеним до нейтрального (6,95-7,17). На схожИ результати при виро-щуваннИ форелИ також вказують окремИ автори (Cocan et al., 2010; Cristian et al., 2015).
Величина перманганатно! окиснюваностИ дае уяв-лення про присутнИсть у водИ легкоокислюваних орга-нИчних речовин И е одним з показникИв ступеня забру-днення водойми органИчними домИшками (Dobrianska et al., 2013).
Коливання величини даного показника протягом всього перИоду дослИджень були незначнИ вИд 2,93 г О/м3 (навеснИ) до 3,37 г О/м3 (влИтку). ЛужнИсть води коливалась у межах - 0,94-1,13 мг-екв/л.
Кшьктст показники вм1сту бюгенних елеменпв значною м1рою визначаються режимом та яшстю водопостачання, штенсившстю розвитку та вщмиран-ня пдробюнпв. Погодн умови також впливають на яшсть води, тому що в стави тд час сильних опад1в потрапляють спчт води, яш мютять значт кшькосп бюгенних сполук (Dobrianska et а1., 2014).
Встановлено, що вода у басейнах не була забруд-нена ттратами (NО3-), ттрити (NО2-) знаходився в м1зерних к1лькостях: 0,001-0,003 мгЖл, це сввдчить про ввдсутшсть забруднення води азотовмюними оргатчними сполуками. Вмют амоншного азоту (КН4+) був найвищим влигсу (0,017 мгN/л), що ввдпо-ввдае мшмальним значенням та вказуе на чистоту водойми. Отже дан сполуки не чинили негативного впливу на рибу.
Вм1ст у вод1 басейшв головних анюшв за досль дний перюд знаходився в межах нормативних зна-чень та дещо коливався за сезонами: пдрокарбона-ти (НСО3-) - 60,63-62,87 мг/л, сульфати ^042-) 17,83-19,03 мг/л, хлориди (С1-) - 5,47-7,27 мг/л. З катюшв у вод1 ставу переважав кальцш (Са2+), складаючи в середньому 14,67-16,44 мг Са/л. Кон-центращя магшю (Mg2+) досягала середшх величин - 9,30-11,80 мг/л. Вм1ст уах зазначених юшв знаходився в межах нормативних значень.
Шдвищення вмюту зал1за у вод1 небезпечне для риби, оскшьки пдроксид зал1за може осаджуватись на !х зябрових пелюстках 1 попршувати дихання та йон-ний обмш. 1стотно зростае також сприятливють орга-шзму до захворювань (Hrynevych and Dyman, 2016).
Гiдрохiмiчнi показники досл1джуваних басейм1в за сезонами 2014 року (М ± т)
Таблиця 1
Показники СОУ 05.01-37- весна лiто осшь
385:006
Водневий показник, рН 7,0-8,0 7,10 ± 0,058 6,95 ± 0,087 7,17 ± 0,089
Перманганатна окиснювальшсть, (г О/м3) 10,0 2,93 ± 0,067 3,37 ± 0,120 3,23 ± 0,089
Лужшсть, мг-екв/л 3,5-6,0 1,00 ± 0,003 1,13 ± 0,033 0,94 ± 0,023
Пдрокарбонати, НСО3-,мг/л 150 60,63 ± 0,240 62,87 ± 0,498 60,97 ± 0,491
Нприти, N02", мгN/л 0,1 0,001 ± 0,0003 0,003 ± 0,001 0,003 ± 0,001
Амоиiйиий азот,NH4+,мгN/л 0,5 - 0,017 ± 0,003 0,013 ± 0,003
Нпрати, N03", мгN/л 1,0 - - -
Фосфати Р04-3, мгР/л 0,3 0,063 ± 0,003 0,087 ± 0,004 0,083 ± 0,004
Залiзо заг., Fe+2+3, мгFe/л 0,5 0,33 ± 0,003 0,36 ± 0,001 0,36 ± 0,003
Твердють загальна, мг-екв/л 4,0 1,93 ± 0,088 2,43 ± 0,067 2,10 ± 0,058
Кальцiй, Са 2+, мг/л 40 14,67 ± 0,259 16,44 ± 0,371 15,3 ± 0,306
Магиiй, Мg 2+, мг/л 15,0 10,43 ± 0,203 11,8 ± 0,153 9,30 ± 0,1
Хлориди, С1-, мг/л 50 5,47 ± 0,120 7,27 ± 0,353 6,43 ± 0,145
Сульфати, Б04"2, мг/л 40 19,03 ± 0,145 18,5 ± 0,231 17,83 ± 0,145
Е К+, Na+, мг/л 20,0 10,53 ± 0,033 10,73 ± 0,033 9,93 ± 0,240
X Заг.мшер., мг/л 300,0 114,23 ± 0,354 121,93 ± 0,410 117,10 ± 0,424
Концентращя зал1за у водному середовищ1 досль джуваних басейшв поступово зростала в1д весни до осеш, однак не перевищувала рибницьких норматив1в (0,33-0,36 мгFe/л).
Дуже важливим показником при дослвдженш пд-рох1м1чного режиму будь-яко! водойми е р1вень зага-льно! твердосп, який характеризуе в основному вмют карбонапв, розчинних солей кальцш та магшю (Rosso1imo, 1975). Найбшьш сприятливою для розвитку райдужно! форел1 е вода середньо! жорсткосп. Риба уникае м'яко! та дуже жорстко! води (Hrynevych аМ Dyman, 2016).
Показник загально! твердосл протягом дослвджу-ваного перюду найнижчим був навесн (1,93 мг-екв/л). Це пояснюеться таненням сшпв та весняними дощами, яш розбавляють воду, що надходить до басейшв. Найвищим даний показник був влгтку -2,43 мг-екв/л. Однак слад зауважити, що щ значения е дещо низькими для вирощування форель
М1нерал1зац1я була вищою в тттй перюд за раху-нок пдрокарбонапв та кальцш. Середн показники коливалися м1ж сезонами в д1апазон1 ввд 121,93 до 114,23 мг/л.
Упродовж дослщжуваного перюду 2015 року (табл. 2) у вирощувальних басейнах водневий пока-
зник (рН) води мав слаболужну реакцш 1 коливався ввд 6,7 (вересень) до 7,2 (весна). Основними пдро-х1м1чними показниками, яш характеризують забруднення водойми органчними сполуками, е величини перманганатно! окиснюваносп, вмют мшеральних форм азоту (NО2-, NОз-, КН4+) та фосфати (Р04-3). Дан показники були у межах допустимих норм: перманга-натна окиснюванють коливалася ввд 2,47 (зима) до 3,46 г О/м3 (вересень), вмют N0^ найнижчим був у зимовий та весняний перюди (0,001 мгЖл) та дещо збшьшувався до вересня (0,004 мгN/л). Не було вияв-лено вмюту нирапв (N0^), КН4+ були на р1вн1 мшь мальних значень, зокрема у лтгаш перюд (0,023 мгN/л) та у вересш (0,02 мгN/л). Вмют фосфа-пв (Р04-3) дещо коливався м1ж сезонами та був у д1а-пазот 0,07-0,094 мгР/л.
Кшькють загального зал1за у вод1 дослщжуваних басейшв вщповщала нормативам, складаючи в середньому 0,30-0,40 мг Fe/л. За величиною твердосл вода е м'якою 1 мае 1,93-2,47 мг-екв/л.
Лужнють води коливалась у низьких межах -0,88-1,17 мг-екв/л. Мшерал1защя води становила 113,97-122,1 мг/л, збшьшувалась у лггаш перюд та була дещо нижчою у вересш.
Концентращя пдрокарбонапв НСО3 перебувала нормативному значенш 40 мг/л. Максимальна кон-в межах 58,83-61,70 мг/л, кальщю - 15,40- центращя С1- у вод1 не перевищувала 7,06 мг/л, 16,57 мг/л, магшю - 10,40-11,97 мг/л. Вм1ст суль- мш1мальна - 5,60 мг/л. фат1в у басейнах не перевищував 19,13 мг/л при
Таблиця 2
Г1дрох1М1чн1 показники досл1джуваних басейнш за сезонами 2015 року (М ± т)
Показники СОУ 05.0137-385:006 зима весна л1то вересень
Водневий показник, рН 7,0-8,0 6,97 ± 0,088 7,20 ± 0,058 7,03 ± 0,088 6,70
Перманганатна окиснювальшсть, (г О/м3) 10,0 2,47 ± 0,067 2,93 ± 0,145 3,53 ± 0,145 3,60
Лужн1сть, мг-екв/л 0,88 ± 0,044 1,07 ±0,067 1,17 ± 0,033 0,99
Пдрокарбонати, НСО3-,мг/л 150 58,83 ± 0,240 60,37 ± 0,318 61,70 ± 0,208 61,50
Н1трити, КО2", мгЫ/л 0,1 0,001 ± 0,0003 0,002 ± 0,0003 0,003 ± 0,001 0,004
Амоншний азот,NH4+,мгN/л 0,5 - - 0,023 ± 0,003 0,02
Н1трати, NО3", мгN/л 1,0 - - - -
Фосфати Р04-3, мгР/л 0,3 0,07 ± 0,0003 0,07 ± 0,0003 0,088 ± 0,006 0,094
Зал1зо заг., Fe+2+3, мгFe/л 0,5 0,30 ± 0,003 0,35 ± 0,015 0,40 ± 0,012 0,39
Тверд1сть загальна, мг-екв/л 4,0 1,93 ± 0,066 2,17 ± 0,089 2,47 ± 0,12 2,40
Кальцш, Са 2+, мг/л 40 15,40 ± 0,321 16,33 ± 0,133 16,57 ± 0,26 15,8
Магн1й, Мg 2+, мг/л 15,0 10,83 ± 0,433 11,97 ± 0,033 11,40 ± 0,265 10,40
Хлориди, С1-, мг/л 50 5,60 ± 0,173 5,83 ± 0,240 7,07 ± 0,285 6,80
Сульфати, В04"2, мг/л 40 18,53 ± 0,145 19,13 ± 0,133 19,10 ± 0,231 18,2
Е К+, Na+, мг/л 20,0 10,07 ± 0,145 10,53 ± 0,145 10,93 ± 0,088 10,6
X Заг.м1нер., мг/л 300,0 115,27 ± 1,177 113,97 ± 0,089 122,1 ± 0,416 117,16
Температура води °С -"- Розчинений кисень О2, мг/л
Рис. 1. Ф1зико-х1м1чш властивосп води у басейнах повносистемного форелевого господарства «Рибний потж» протягом дослщжуваного пер1оду
За даними (Yamazaki, 1991) температура води в за-гальному для вирощування райдужно! форел1 стано-вить 10-18 °С, зокрема при вирощуванш товарно! риби И д1апазон може коливатися в межах 14-20 °С. Для американсько! пали, оптимальним е д1апазон температур з дещо нижчими значеннями. Отже, як видно з мал. 1. в даному дослвдженш температура води в бшъшосп тдходить для вирощування лососе-вих вид1в риб. Максимальш значення температури
води у басейнах за перюд вирощування встановлеш у серпш (2015 р.), штмальш - у грудш та с1чш.
Оптимальш концентраци кисню у вод1 змшюють-ся залежно в1д стадИ онтогенезу риби. Кр1м того, значне перенасичення води киснем та азотом призво-дить до виникнення газобульбашково! хвороби у фо-рел1 у вс1х в1кових груп, особливо у молод1 (Zhanga et а1., 2011)
У наших дослщженнях р1вень кисню в басейнах був стабшьним. Зниження концентрацй' кисню ввдмь
чено у зимовий та лггш перюди, однак д1апазон коли-вань 7-10 мг/л, що було в межах оптимуму.
Отже, за перюд дослвджень х1м1чний склад води дещо зм1нювався, але гстотно! р1зниц1 у величинах показнишв м1ж сезонами у дослщжуваних басейнах не зафксовано.
Перспективи подальших дослгджень. Для досяг-нення оптимальних технолопчних параметр1в вирощування риб бажано дослвдити бютичш фактори водного середовища.
Висновки
Протягом досл1джуваного перюду (2014-2015 рр.) встановлено, що пдрох1м1чний режим у басейнах майже не ввдр1знявся. Оск1льки залежав в1д х1м1чного складу води единого для них джерела водопостачан-ня.
Виявлено незначш сезонш коливання значень яко-ст1 використовувано! води. В основному, за вама показниками вода у басейнах ввдповщала рибницьким нормативам для вирощування форель
Бiблiографiчнi посилання
Hrynevych, N.Ie., Dyman, T.M. (2016). Sezonni zminy hidrokhimichnykh pokaznykiv vody za vykorystannia ustanovok zamknutoho vodopostachannia dlia vyroshchuvannia raiduzhnoi foreli. Naukovyi visnyk veterynarnoi medytsyny. 2, 33-39 (in Ukrainian). Dobrianska, H.M., Melnyk, A.P., Siaryi, B.H., Koryliak, M.Z. (2014). Porivnialna kharakterystyka ekolohichnoho stanu vyroshchuvalnykh staviv Lvivskoho rybkombinatu. Rybohospodarska nauka Ukrainy. 2, 14-21 (in Ukrainian). Dobrianska, H.M., Melnyk, A.P., Deren, O.V., Mykhailenko, N.H. (2013). Osoblyvosti formuvannia ekosystemy staviv za vykorystannia v hodivli koropa ekhinatsei purpurovoi (Echinacea purpurea (l.) moench). Rybohospodarska nauka Ukrainy. 3, 62-71 (in Ukrainian). Shesterin, I.S., Rozova, T.L., Bogdanova, L.A. (1985). Instrukcija po himicheskomu analizu vody prudov. M.: VNIIPRH (in Russian). Loboiko, Yu.V. (2012). Abiotychni chynnyky vodnoho seredovyshcha vyroshchuvalnykh staviv. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho. 14, 3(1), 136-142 (in Ukrainian). Loboiko, Yu.V. (2011). Vplyv ektoparazytiv na fizioloho-biokhimichni pokaznyky odnorichok koropiv. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii
imeni S.Z. Hzhytskoho. 13, 2(48), 176-180 (in Ukrainian).
Rossolimo, L.L. (1975). Zagrjaznenie vod i antropogennoe evtrofirovanie vnutrennih vodoemov. Gidrobiol. zhurn. 1, 5-12 (in Russian).
Al'okin, O.A., Semenov, A.F., Skopincev, V.A. (1973). Rukovodstvo po himicheskomu analizu vod sushi. L.: Gidrometeoizdat. (in Russian).
Bhagat, R.P., Barat, S. (2017). Physico-chemical properties of the raceway ponds for the farming of rainbow trout, Oncorhynchus mykiss (Walbaum), in Kathman-du, Nepal. International Journal of Research in Fisheries and Aquaculture. 7(1), 17-30.
Bhagat, R.P., Barat, S. (2016). Physico-Chemical Parameters of the Raceways for the Cultivation of Rainbow Trout, Oncorhynchus Mykiss (Walbaum), in Kath-mandu, Nepal. Int. J. Pure App. Biosci. 4(4), 293-308.
Cocan, D., Miresan, V., Constantinescu, R., Raducu, C. (2010). Growth dynamics of rainbow trout (Oncorhynchus mykiss) from fiad-telcisor salmonid complex, bistrita-nasaud county. The international session of scientific communications of the faculty of animal science, 406-411.
Cristian, O., Coroian, A., Raducu, C. (2015). Influence of various fat levels on meat quality in rainbow trout (Oncorhynchus mykiss) and brook trout (Salvelinus fontinalis). AACL Bioflux. 8(6), 20-25.
Keller, W., Yan, N.D., Gunn, J., Heneberry, J. (2007). Recovery of acidified lakes: lessons from Sudbury, Ontario. Canada Water Air Soil Pollut. (Focus). 7, 317-322.
Manon, M.R., Hossain, M.D. (2011). Ecology of Cypri-nus carpio var. specularis (Physico-chemical Conditions of the Habitat). J. Sci. Foundation. 9(1, 2), 133139.
Rawat, M.S., Gusain, O.P., Juyal, C.P., Sharma, R. (1993). First report on the limnology (abiotic profile) of a Garhwal Himalayan lake. Advances in limnology, Narendra Publishing House. Delhi, 87-92.
Rodhe, H., Langner, J., Gallardo, L., Kjellstrom, E. (1995). Global scale transport of acidifying pollutants. Water Air Soil Pollut. 85, 37-50.
Yamazaki, T. (1991). Culture of Foreign Fishes Farming. Japan. 25th Anniversary. 25(1), 41-46.
Zhanga, S.-Y., Lia, G., et al. (2011). An integrated recirculating aquaculture system (RAS) for land-based fish farming: The effects on water quality and fish production. Aquacultural Engineering. 45(3), 93-100.
Received 11.09.2017 Received in revised form 30.09.2017 Accepted 4.10.2017
