CC BY
30
УДК: 556.531.4(282.247.32)
Лобойко Ю.В., к.с.-г.н., доцент © Лъв\всъкий нащоналънийушеерситет ветеринарногмедицини та б1отехнологт ¡мет С.З. Гжицького
АБ10ТИЧН1 ЧИННИКИ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ВИРОЩУВАЛЬНИХ СТАВ1В
У статт1 наведено дат щодо коливанъ г1дрох1м1чного режиму вирощувалъних став1в ргзних господарств Лъвгвсъко! област1. Проведеними дослгдженнями доведено, що у вод/ вирощувалъних став1в протягом еегетацтного сезону не виявлено забруднення легкоокислювалъними оргатчними сполуками та бюгенними елементами I вона е придатною для риборозведення.
Ключое1 слова: ¿¡дрохгм1чний режим, вирощувалъш стаей, оргатчт сполуки, бюгент елементи.
Вступ. Одшею з найважлив1ших характеристик ставово! аквакультури е еколопчний стан водойм. Внаслщок антропогенного впливу та життед1яльност1 водних гщробюнт1в у водних екосистемах значно збшьшуеться кшькють забруднюючих речовин, таких як оргашка, бюгенш елементи та шш1 токсиканти [7].
У рибницьких ставах присутшсть таких забруднювач1в негативно впливае на якють води, як наслщок, - на розвиток 1х природно! кормово! бази, плодючють та бюмасу вирощуваних риб. Тому постшний контроль за газовим режимом, концентращею бюгенних елемент1в та сольовим складом води став1в з метою пщтримання оптимального технолопчного процесу вирощування риби та оперативного використання результат анал1з1в для попередження несприятливих умов у водоймах мае велике значения [2, 3].
Вирощування ф1зюлопчно здорово! риби за належних саштарно-еколопчних умов е запорукою устшного ведения пщприемницько! д1яльност1 рибницьких господарств. Вщсутшсть надежного контролю за еколопчним та саштарним станом рибницьких водойм призводить до виникнення шфекцшних та швазшних захворювань ставових риб [5].
У зв'язку з цим, метою наших дослщжень було вивчення гщрох1м1чного режиму вирощувальних став1в.
Матер1али 1 методи. Проводили щомюячш дослщження гщрох1м1чного режиму вирощувальних став1в впродовж вегетацшного перюду 2011 року на баз1 рибгосшв „Ходор1в", „Рудники", „Стрий" (ВАТ „Льв1вський облрибокомбшат") та „Великий Любшь" (Льв1всько! дослщно! станци 1нституту рибного господарства НААН Украши). Проби води став1в для гщрох1м1чного анал1зу вщбирали { опрацьовували за стандартними методиками
© Науковий консультант: д. вет. н., професор Стибель В.В. Лобойко Ю.В., 2012
136
[4,6]. Визначали активну реакцш води (рН), вмют кисню, загальний вмкт оргашчних речовин (перманганатна I б1хроматна окиснюванють), бюгенних
елеменпв (КН4+, N63+, N62+, Р043-), концентрацию основних йошв (НС03-, 80,
2-
С1-, Са , Mg , № + К ), а також лужнють I загальну твердкть.
Результати дослщження. Анал1з даних гщрох1м1чного режиму вирощувального ставу у господарств1 „Стрий" протягом всього перюду спостережень показав, що вш був вщносно стабшьним (табл. 1). Водневий показник (рН) не перевищував нормативи I коливався вщ 6,5 до 7,2, тобто водне середовище, в основному було близьке до нейтрального, вщзначали незначне пщвищення рН вл1тку.
Таблиця 1
Показники ГДК ОСТ 15.372-87 Мкящ вщбору проб, фактичш значения
VII VIII IX
РН 6,5-8,5 7,2 6,7 6,5
02, мг/л 6-8 7,3 6,1 6,5
Окиснювашсть ДО 15 13,4 14,7 12,8
перманганатна, мг О/л
Окиснювашсть до 60 38,4 39,6 34,8
б1хроматна, мг О/л
Лужшсть, мг-екв/л 1,8-3,5 2,55 2,74 1,95
МН4+, мг N/л до 1,0 0,142 0,320 0,150
N02 -, мг N/л до 0,1 0,075 0,074 0,012
N03 -, мг Мл ДО 2,0 0,140 0,420 0,245
Р04-3 , мг Р/л ДО 0,5 0,14 0,10 0,08
Бе заг., мг Бе/л до 1,0 0,14 0,07 0,15
Заг.тверд., мг-екв/л 2,0-6,0 3,2 3,7 3,3
Са2+, мг/л 40-60 56,0 51,8 47,5
Mg2+, мг/л ДО 30 10,5 9,5 6,7
НС03-,мг/л 60-200 186,4 157,6 155,4
С1 -, мг/л 25-40 21,7 16,8 14,5
804 2-, мг/л до 1000 32,5 26,7 25,9
X Заг.мшер., мг/л 300-1000 382,4 348,5 345,2
Кисневий режим був, судячи за середшми значениями розчиненого у вод1 кисню, в межах норми I становив 6,1-7,3 мг/л, що повшстю задовшьняе вимоги для короиових став1в.
Кшькють легкоокислюваних оргашчних сиолук (яку вивчали за иоказником перманганатно! окиснюваност1) була значною I складала в середньому 12,8-14,7 мг О/л, але перевищення нормативу за цим иоказником не спостер1гали, як I за величиною б1хроматно! окиснюваност1, яка дор1внювала в середньому 34,8-39,6 мг О/л. Лужшсть води коливалась у середшх межах - 1,95-2,74 мг-екв/л.
Вивчення динамжи бюгенних елемент1в показало, що концентрацп амоншного азоту ^Н4+) не перевищували нормативи I складали в
137
середньому 0,142-0,320 мг ^л, що свщчить про достатне споживання його ф1топланктоном. Штрити \ штрати виявляли у незначних концентрациях, вони не перевищували нормативних \ становили вщповщно 0,012- 0,075 мг ^л та 0,140-0,420 мг N/л, що свщчить про активний процес штрифшацп, де штратний азот е кшцевим продуктом. Концентращя мшерального фосфору (Р04-3) не перевищувала нормативних значень, дор1внюючи в середньому 0,08-0,14 мг Р/л, що вказуе на наявшсть у став1 ф1топланктону, який разом з амоншним азотом споживае I мшеральний фосфор.
Кшьюсть загального зал1за у вод1 вирощувального ставу була незначною та вщповщала нормативам, складаючи в середньому 0,14-0,15 мг Бе/л. Загальна твердкть води була пом1рною 1 перебувала в межах 3,2-3,7 мг-екв/л.
Вмют у вод1 став1в головних анюшв за дослщний перюд знаходився в межах нормативних значень I коливався в межах: гщрокарбонати (НС03-) -155,4-186,4 мг/л, сульфата (8042-) 25,9-32,5 мг/л, хлориди (С1 -) - 14,5-21,7 мг/л. 3 катюшв у вод1 ставу переважав кальцш (Са2+), складаючи в середньому 47,5-56,0 мг Са/л. Значний вмют у вод1 кальцш позитивно впливав на ркт риб, а також сприяв „забуференостГ' водного середовища став1в, зниженню токсично! дп забруднювач1в. Концентращя магнш (Mg2+) досягала середшх величин - 6,7-10,5 мг/л. Вмют уЫх зазначених юшв знаходився в межах нормативних значень. Мшерал1защя води становила 345,2-382,4 мг/л. За характером йонного складу вода вирощувальних став1в належить до гщрокарбонатного складу кальщево! групи.
За даними анал1з1в, вода вирощувального ставу рибгоспу „Рудники" мала слаболужну реакцш, де величина водневого показника (рН) перебувала в межах величин вщ 7,1 до 7,3 (табл. 2). Вмют кисню знаходився в межах норми. Окиснювашсть води протягом вегетацшного перюду знижувалася. Зокрема, перманганатна окиснювашсть знижувалася в середньому в 1,5 рази, а б1хроматна у 1,39 рази. У вересш окиснювашсть води була дещо нижчою вщ попередшх мюящв (липень-серпень).
Лужшсть води коливалась у межах 2,48-2,94 мг-екв/л. Вода вирощувального ставу характеризувалася досить низькою концентращею бюгенних елемент1в. У перюд вегетацшного вирощування цьоголпюк коропа концентращя амоншного азоту коливалась у межах 0,004-0,290 мг ^л, а у вересш знижувалася до мш1мальних показниюв; штрат1в - 0,001-0,030 мг ^л; штриив - 0,040-0,120 мг ^л; концентарщя мшерального фосфору сягала вщ 0,17 до 0,12 мг Р/л, загального зал1за - вщ 0,30 до 0,35 мг Бе/л. Загальна твердкть води була пом1рною 1 перебувала в межах 3,2-4,5 мг-екв/л.
Мшерал1защя води коливалася в межах 348,5-386,5 мг/л, збшьшувалась до кшця л1та I була дещо нижчою у вересш. В йонному склад1 переважають йони НС03- (178,5-197,4 мг/л) та кальцш Са2+ (52,0-61,0). Водночас у вод1 ставу були наявш йони магнш (Mg2+), хлорид-йони (С1-) та
138
сульфат-йони (804 -), проте !х значения не перевищували величин.
Гщрох1м1чш показники вирощувального ставу рибгоспу
нормативних Таблиця 2
ГДК ОСТ Мкящ ввдбору проб,фактичш
Показники 15.372-87 значения
VII VIII IX
РН 6,5-8,5 7,3 7,2 7,1
02, мг/л 6-8 7,4 7,3 6,9
Окиснювашсть ДО 15 12,9 12,0 8,6
перманганатна, мг О/л
Окиснювашсть до 60 34,7 33,2 24,9
б1хроматна, мг О/л
Лужшсть, мг-екв/л 1,8-3,5 2,48 2,94 2,85
КИ4+, мг К/л до 1,0 0,260 0,290 0,004
К02 -, мг К/л до 0,1 0,001 0,030 0,020
К03 -, мг К/л ДО 2,0 0,040 0,065 0,120
Р04-3 , мг Р/л ДО 0,5 0,12 0,08 0,17
Бе заг., мг Бе/л до 1,0 0,30 0,35 0,31
Заг.тверд., мг-екв/л 2,0-6,0 3,2 4,5 3,8
Са2+, мг/л 40-60; 52,0 61,0 54,5
Mg2+, мг/л до 30 10,9 16,5 9,7
НС03-,мг/л 60-200 178,5 197,4 182,5
С1 -, мг/л 25-40 15,7 17,8 16,5
804 2-, мг/л до 1000 52,4 54,5 55,8
X Заг.мшер., мг/л 300-1000 348,5 386,5 367,4
Упродовж вегетацшного перюду вирощування цьоголпок коропа у вирощувальному став1 рибгоспу „Ходор1в" водневий показник (рН) води мав слаболужну реакцш \ коливався вщ 6,9 до 7,4 (табл. 3.). Вмют кисню знаходився в межах 6,5 -7,6 мг/л.
Перманганатна \ б1хроматна окиснювашсть води знижувалася вщ липня до вересня, { за середшми значениями була в межах рибоводних норм. Лужшсть води коливалась у середшх межах - 2,74-3,10 мг-екв/л. Бюгенш елементи знаходились в незначних кшькостях: концентращя азоту амоншного становила 0,180-0,245 мг К/л, штратного - 0,000-0,004 мг К/л, ипритного - 0,050 - 0,100 мг К/л, концентрация мшерального фосфору -0,13-0,19 мг Р/л. Вмкт загального зал1за у став1 становив 0,14-0,20 мг Бе/л. За величиною твердост1 вода е м'якою I мае 2,5-2,9 мг-екв/л.
Вода у ставах була середньомшерал1зованою, сума йошв коливалась протягом вегетацшного перюду вирощування риби вщ 265,7 до 283,4 мг/л. В йонному склад1 переважають гщрокарбонат-йони (НСОз- - 152,5-174,8 мг/л) та йони кальщю - (27,8-34,4 мг/л.). Вмют йошв Mg2+ коливався в межах
139
норми. Максимальна концентрация йошв С1- у вод1 став1в не перевищуе 9,8 мг/л, мш1мальна - 9,6 мг/л. Концентращя 8042- коливалася в межах 22,5-27,4 мг/л. За характером йонного складу вода вирощувальних став1в належить до гщрокарбонатного складу кальщево! групи.
Таблиця 3
Гщрох1м1чш показники вирощувального ставу рибгоспу „Ходор1в"
ГДК ОСТ Мкящ вщбору проб, фактичш
Показники 15.372-87 значения
VII VIII IX
РН 6,5-8,5 7,3 7,4 6,9
02, мг/л 6-8 7,6 6,5 6,5
Окиснювашсть ДО 15 15,20 12,50 7,30
перманганатна, мг О/л
Окиснювашсть
б1хроматна, мг О/л до 60 38,50 28,55 23,0
Лужшсть, мг-екв/л 1,8-3,5 2,82 3,10 2,74
КИ4+, мг К/л до 1,0 0,220 0,245 0,180
К02-, мг К/л до 0,1 0,002 0,004 0,000
К03-, мг К/л ДО 2,0 0,050 0,100 0,060
Р04-3, мг Р/л ДО 0,5 0,17 0,19 0,13
Бе заг., мг Бе/л до 1,0 0,20 0,17 0,14
Заг.тверд., мг-екв/л 2,0-6,0 2,7 2,9 2,5
Са2+, мг/л 40-60 34,4 28,2 27,8
Mg2+, мг/л ДО 30 6,8 7,4 8,2
НС03-,мг/л 60-200 152,5 174,8 154,6
С1 -, мг/л 25-40 9,8 9,7 9,6
804 2-,мг/л до 1000 25,0 22,5 27,4
X Заг.мшер., мг/л 300-1000 268,4 283,4 265,7
У вирощувальному став1 господарства „Великий Любшь" вода мала слаболужну реакщю (рН середовища 6,9-7,4), високу перманганатну (ввд 10,2 до 14,2 мг О/л) I невисоку б1хроматну окиснювашсть - 28,9- 36,7 мг О/л та пор1вняно невисоку лужшсть - вщ 2,64 до 2,87 мг-екв/л. Вмют кисню знаходився в межах норми (табл. 4).
Дослщження динашки бюгенних елемент1в вказують на наявшсть йошв амонш у липш (0,040 мг К/л), в серпш-вересш !х вм1ст пщвищувався до 0,200-0,100 мг К/л. Азот штраив (К03-) зустр1чався у невеликих концентращях 0,010-0,090 мг К/л, штрипв (К02-) - 0,100-0,265 мг К/л. Вмют фосфапв сягав найбшьших величин у серпш I коливався протягом вегетацшного перюду вщ 0,20 до 0,30 мг Р/л. Вмют зал1за в дослщжуваних ставах становив 0,10- 0,13 мг Бе/л. Вода е пом1рно твердою (2,8-4,4 мг-екв/л).
140
Таблиця 4
Гщрох1м1чш показники вирощувального ставу рибгоспу „Великий
Любшь"
ГДК ОСТ Мкящ вщбору проб, фактичш
Показники 15.372-87 значения
VII VIII IX
pH 6,5-8,5 7,1 7,4 6,9
02, мг/л 6-8 7,2 6,9 7,0
Окиснювашсть ДО 15 14,2 13,5 10,2
перманганатна, мг О/л
Окиснюван1сть до 60 28,9 36,7 30,2
б1хроматна, мг О/л
Лужн1сть, мг-екв/л 1,8-3,5 2,64 2,87 2,73
NH4+, мг N/л до 1,0 0,040 0,200 0,100
NO2 мг N/л до 0,1 0,022 0,090 0,010
NO3 мг N/л ДО 2,0 0,100 0,265 0,200
PO4-3 , мг Р/л ДО 0,5 0,20 0,30 0,25
Fe заг., мг Fe/л до 1,0 0,13 0,12 0,10
Заг.тверд., мг-екв/л 2,0-6,0 4,4 3,5 2,8
Ca2+, мг/л 40-60 76,0 61,5 54,9
Mg2+, мг/л ДО 30 7,8 12,5 6,9
НС03",мг/л 60-200 198,7 189,4 181,5
Cl мг/л 25-40 12,7 12,6 12,4
SO4 2-, мг/л до 1000 42,5 44,3 45,7
X Заг.м1нер., мг/л 300-1000 402,0 398,5 385,2
Вода дослщжуваних став1в середньомшерал1зована. Д1апазон коливання мшерал1зацп становив 385,2-402,0 мг/л. Концентрация гщрокарбонат-йошв НС03 перебувала в межах 181,5-198,7 мг/л, йошв кальцш-54,9-76,0 мг/л, магнш - 6,9-12,5 мг/л. Вмют сульфат-йошв у став1 не перевищував 45,7 мг/л , хлорид-йошв - 12,7 мг/л. Вода вирощувального ставу за прийнятою схемою класифжаци O.A. Алекша [1], належить до гщрокарбонатного класу, групи кальщю.
Висновки. Досл1дженнями динам1ки газового режиму, бюгенних елемент1в та орган1чно! речовини у вод1 став1в протягом вирощування риб встановлено, що Bei досл1джуван1 показники коливалися в незначних межах протягом сезону, проте ¿стотних в1дхилень вщ нормативних вимог не спостер1гали. Вони повшстю в1дпов1дали вимогам для вирощування корошв в рибницьких ставах.
141
Л1тература
1. Альокин О.А. Основы гидрохимии / Альокин О.А. - Л.: Гидрометеоиздат, 1970. - 412 с.
2. Вода рибогосподарських пщприемств. Загальш вимоги та норми: СОУ - 05.01.-37-385:2006. - [Чинний В1Д 2007-07-16]. - К.: Мшютерство аграрно! пол1тики Украши, 2006. - 13 с.
3. Гринжевський М.В. Вилив окремих фактор1в на picT та яюсть риби / М.В. Гринжевський, Д.Р. Пшеничний, И.£. Яншович та ш. // Рибогосиодарська наука Украши. - 2008. - №3. - С. 57 - 62.
4. Инструкция по химическому анализу воды прудов / [Шестерин И.С., Розова Т.Л., Богданова Л.А. идр.] - М.: ВНИИПРХ, 1985. - 46 с.
5. Лобойко Ю.В. Вплив ектопаразит1в на ф1зюлого-бюх1м1чш показники однор1чок KoponiB / Ю.В. Лобойко // Науковий вюник Льв1вського нац1онального ушверситету ветеринарно! медицини та б1отехнолог1й ¿меш С.З. Гжицького, - 2011. - Т. 13, №2 (48), Ч. 1 - С. 176 - 180.
6. Руководство по химическому анализу вод суши / Альокин О.А., Семенов А.Ф., Скопинцев В.А. - Л.: Гидрометеоиздат, 1973. - 353 с.
7. Яншович И.£. Ставова полжультура: Монограф1я / Яншович И.С., Грициняк I.I., Гринжевський М.В. - Льв1в: Сполом, 2011. - 190 с.
Summary Loboiko Y.V.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj ABIOTIC FACTORS OF THE AQUATIC ENVIRONMENT IN NURSERY
PONDS
The article presents data on fluctuations of hydrochemical regime nursery ponds of various farms in Lviv region. The study has shown that the water of nursery ponds during the growing season were not found easily oxidized contamination by organic compounds, nutrients and salts and it is suitable for fish farming.
Key words: hydrochemical regime, nursery ponds, organic compounds, nutrients.
Рецензент - д.вет.н., професор Юсьшв 1.Д.
142
