CC BY
42
УДК 639.3:574.5/6(075.3)
Кравець С.1, астрант3 Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПДРОХЕМ1ЧНОГО ТА Г1ДРОБЮЛОГ1ЧНОГО РЕЖИМУ
ВИРОЩУВАЛЬНИХ СТАВ1В
У статт1 наведено егдомостг про еиечення г1дрох1м1чного та ггдробюлоггчного режим1е еирощуеальних стае1е. З 'ясоеано, що ггдрохгмгчнг показники зазнаеали значних колиеань упродоеж еегетацшного сезону, проте у перееажнш быьшост1 знаходилися е межах норми. Даш розеитку природной кормово! бази були задоетьними.
Ключовi слова: ггдрохгмгчнг показники, фтопланктон, зоопланктон, зообентос.
Вступ. В умовах переходу до ринкових вщносин велике значення мають питання економiчного використання матерiальних ресурЫв, тому в останш роки гостро постае потреба створення ресурсозбер^аючих технологш виробництва риби.
Розробка загально! теори продуктивност бюлопчних систем в умовах посиленого впливу господарсько! дiяльностi людини на навколишне середовище потребуе розв'язання багатьох наукових проблем. Зокрема для виявлення закономiрностей продуктивност коропа у рибницьких господарствах i розробки рекомендацш з подальшого розвитку ще! галузi необхiднi знання еколого-фiзiологiчних особливостей iндивiдуального розвитку водних органiзмiв в умовах зовнiшнього середовища, яке постшно змiнюеться [1, 5].
На сучасному етат розвитку вiтчизняного рибництва постае потреба пошуку нових економiчно виправданих пiдходiв у веденнi рибного господарства, зниження собiвартостi продукци з одночасним тдвищенням !! якостi. Ркт риби, а вiдповiдно i рибопродуктившсть, залежать вiд ряду чинникiв до найважливших з яких належать потенцшна здатнiсть росту, якiсний i кшьюсний склад природно! кормово! бази, температурний та гiдрохiмiчний режим тощо. Рибопродуктившсть ставiв значною мiрою визначаеться рiвнем розвитку природно! кормово! бази [2, 4, 6].
Опанування принципами ращонального використання природних кормiв вiдкривае перед фахiвцем можливостi iстотного зниження витрат кормiв на одиницю рибопродукци. При цьому заощаджуватимуться значнi кошти, ям витрачаються на годiвлю риб штучними кормами [4].
Матер1ал 1 методи. Матерiалом для написання статтi послужили дослщження угруповань фiто-, зоопланктону та бентосу дослщних ставiв пiдприемства Рибгосподарства-Рудники ВАТ „Львiвський обласний виробничий рибний комбшат" протягом квiтня-жовтня 2010 року. Експериментальш
3 Науковий кер1вник -Кравець С.1,, 2011
к.б.н., доц. Божик В.Й.
дослщження проведено на кафедрi водних бюресурЫв Львiвськоl нащонального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького.
Було опрацьовано 22 кшьккних i якiсних гщробюлопчних i 8 гiдрохiмiчних проб, взятих на двох ставах рибдшьнищ. Вдабраш гiдрохiмiчнi та гiдробiологiчнi проби ан^зувались за загальноприйнятими у рибництвi методиками [2,3,7]. Гщробюлопчш проби вiдбирались два рази у мкяць. Проби ф^опланктону отримували шляхом зачерпування води 3 л з горизонту 0,2-0,3 м на трьох станщях вщбору, з ще! штегрально! проби вiдбирали 0,5 л у скляну пляшку з подальшим вiдстоюванням; проби зоопланктону вщбирали шляхом зачерпування води (50 л) батометром Рутнера i процiджування через планктонну Ытку Апштейна (газ №72); проби зообентосу вщбирали днозачерпувачем системи Екмана-Берджа, площа захоплення 740 м2 Отримаш проби фiксували 4-% розчином формалшу. Фiксованi органiзми зообентосу просушували на фiльтрувальному паперi, дiлили на групи i зважували на торзшних терезах ВТ-500. Кiлькiсний пiдрахунок планктонного матерiалу проводили у камерi Богорова, проводячи трьохкратне прораховування 0,2-0,5 мл ввдбрано! проби, взятих за допомогою штемпель-пiпетки.
Результати дослщження. Аналiз даних гiдрохiмiчного режиму ставiв протягом дослщжуваного перiоду свiдчить, що вони коливалися у значних межах (табл. 1).
Показники температури води ставiв в цшому вiдповiдали вимогам, необхiдним для вирощування риб i коливалася в межах 13,5-28,9°С.
Кисневий режим в окремих випадках був, мiркуючи за середшми значеннями розчиненого кисню у вод^ трохи нижчим за нормативш вимоги до вирощування коропа. Зокрема, у дослщному ставi вiн становив 4,2 - 7,3 мг/л. Заморних явищ протягом дослщжуваного перюду не встановлено, але перiодичне зниження концентраци кисню могло негативно впливати на штенсившсть обмiнних процесiв в органiзмi риб.
За iнтенсивного вирощування риби у водi швидко нагромаджуються токсичш продукти обмiну.
Вмiст бiогенних речовин був в межах норми, отже вш м^ забезпечити розвиток автотрофних продуцентiв. 1з азотовмiсних сполук у дослщних ставах був наявний амоншний азот, можна вiдмiтити значне його пщвищення до 2,2 - 4,7 мг №/л. Нiтрити знаходились також у незначних концентращях - 0,1 - 0,4 мг №/л. Концентращя нiтратiв становила вiдповiдно - 5,4-10,6 мг №/л. Пiдвищення вмiсту амоншного азоту, нiтритiв i нiтратiв свщчить про нагромадження у водi ставiв продуктiв життедiяльностi риб та гальмування процесiв штрифжаци.
Водневий показник води (рН) у ставах господарства складав 5,1-7,4. При зменшеннi рН до 6,5 знижуеться ефектившсть процесiв штрифжаци та дештрифжаци. При пiдвищеннi рН розчину рiвновага зсуваеться в бж утворення вiльного амiаку - дуже сильно! отрути для гщробюнив, у тому чи^ риб.
Кiлькiсть оргашчно! речовини у ставах визначали за показниками бюлопчного споживання кисню (БСК5) та перманганатною окислюванiстю (ПО). БСК5 -показник забруднення води оргашчними речовинами як природного, так i антропогенного походження. У дослiджуваних водоймах знаходився в межах норми, що свщчило про задовшьний стан ставiв щодо органiчного забруднення.
Перманганатна окислювашсть води теж вказуе на стутнь И оргашчного навантаження - за високого значення даного показника можливе повне зв'язування кисню, що викликае задуху риби. Отриманi данi по ПО показують И невисокi значення навесш i пiдвищення у лггньо-осшнш перiод (6,6-18,2 мг О/л), що не могло створювати загрозливо! ситуаци щодо гiдробiонтiв ставу.
Зазначимо, що найбшьшу участь у формуваннi яккного та кiлькiсного складу оргашчно! речовини беруть водорост^ Органiчнi речовини залежно вiд хiмiчноl природи можуть служити безпосередшм джерелом неорганiчних сполук азоту i фосфору, а також потенцшним резервом поживних речовин, якi е необхщш для життедiяльностi мiкрофлори та шших гiдробiонтiв, що е особливо важливим у рибницьких ставах.
Лужнiсть води дослщних ставiв коливалась у незначних межах - 3,2-1,8 мг-
екв./л.
Вмкт загального залiза знаходився в межах норми i складав 0,02-0,08 мг/л. Показники фосфору були тдвищеними вл^ку та навеснi i становили вщповщно 0,3 i 0,12 мг Р/л. Концентраци магнiю, калiю, хлоридiв та сульфаив були невисокими.
Таблиця 1
Л1м1ти коливань Ндрофнзнчннх 1 г1дро\1м1чни\ показникчв вирощувальних
став1в господарства "Рудники"
Показники Травень-жовтень ГПК
рН 5,1-7,4 6,0-9,0
ПО мг О/л 6,6-18,2 10,0-15,0
БСКз 5,7-10,1 3,0-9,0
О2 мг/л 4,2-7,3 1,0-8,0
Лужн1сть мг/екв/л 1,8-3,1 1,5-3,0
МО2 мг М/л 0,1-0,4 0,08-0,3
КН4 мг Мл 2,2-4,7 0,5-1,0
N03 мг Мл 5,4-10,6 3,0-40,0
РО4 мг Р/л 0,3 2,0-3,5
Fe заг. мг/л 0,02 0,05-0,3
Заг.тверд. мг-екв/л 2,4-4,1 2,0-12,0
Са мг/л 24,0-44,0 180,0
С1 мг/л 24,0-30,4 35,0-300,0
Mg мг/л 6,6-16,0 30,0-50,0
S04 мг/л 28,4-48,0 100,0-500,0
При дослщженш природно! кормово! бази ставiв найбiльш багато були представленi зелеш водоростi (Chlorophyta), якi складали 68-74% вщ загально! кiлькостi видiв, в основному, серед зелених водоростей переважали хлорококов1 Меншу частку становили дiатомовi (Bacillariophyta) - 13-17 %, представники евгленових (Euglenophyta), синьозелених (Cyanophyta) i динофiтових (Dinophyta) водоростей становили менше 10%.
Чисельнiсть за перiод дослщження коливалась у ставах вiд 9,13 млн. до 60,22 млн. кл/дм3. Найбшьшою середньою величиною чисельностi, що складала 71,5% вiд сумарно!, були представлеш зеленi водоростi, значно меншою - синьо-зеленi - 16,4 % (табл.2.). Показники чисельноси шших систематичних груп ф^опланктону коливалися в межах 0,02-4,79 %, що ютотно не вщображалося на
загальнш чисельност ф^опланктону ставу. Бюмаса ф^опланктону за перюд дослiджень знаходилась в межах вщ 2,36 до 10,84 мг/дм3, основна роль у формуванш котро! належала зеленим 52,2 % та дiатомовим водоростям 37,9 %, що пояснюеться домiнуванням у фiтопланктонi !х великих кл^инних форм (табл.3).
Таблиця 2
Середш значення чисельност1 (тис. кл./дм3) i частка (%) груп фггопланктону у
ставах господарства "Рудники"протягом вегетацшного сезону 2010 року
Групи водоростей Середш значення %
Cyanophyta 10616,00 27,2
Euglenophyta 196,60 0,5
Dinophyta 13,76 0,04
Bacillariophyta 4010,64 10,3
Chlorophyta 24180,84 62,0
Всього 39017,84 100
Таблиця 3
Середш значення бшмаси (мг/дм3) i частка (%) груп фiтопланктону у ставах _господарства "Рудники"протягом вегетацiйного сезону 2010 року_
Групи водоростей Середш значення %
Cyanophyta 0,53 5,8
Euglenophyta 0,31 3,4
Dinophyta 0,07 0,8
Bacillariophyta 3,48 37,9
Chlorophyta 4,79 52,2
Всього 9,18 100
Протягом сезону спостер^ались коливання кiлькiсних показниюв розвитку органiзмiв фiтопланктону, але в цшому, його розвиток виявився невисоким, що пояснюеться не тшьки впливом абютичних чинникiв, а й ви!данням його гiбридом товстолобика. Згiдно середньосезонних показникiв розвиток фiтопланктону був задовшьним.
Зоопланктоннi угруповання складають основу кормово! бази для риб. Вiд штенсивност розвитку зоопланктону залежить рибопродуктивнiсть ставiв, оскiльки бiльшiсть культивованих видiв риб е споживачами зоопланктону. Особливо великим е значення зоопланктону у живленш молодо
У зоопланктон вирощувальних ставiв протягом вегетацiйного перiоду 2010 р. виявлено 36 видiв, що вщносяться до трьох систематичних груп: нижчих червiв класу Rotatoria виявлено 20 видiв, вони склали 55,6 % вщ загально! кiлькостi, ракоподiбних тдряду Cladocera виявлено 13 видiв (36,1 %) та ряду Copepoda - 3 види (8,3 %).
Представники коловерток (Rotatoria) належали до 14 родiв, гiллястовусих ракiв (Cladocera) - 10 родiв, веслоногих ракiв (Copepoda) - 3 родiв.класу Rotatoria i ракоподiбнi пiдряду Cladocera та ряду Copepoda.
Кшькюш показники розвитку зоопланктону у вирощувальних ставах ктотно вiдмiнними не були. Середня чисельшсть зоопланктону за вегетацшний перiод знаходилась в межах - 304,29 тис.екз./м3, середньосезоннi значення бюмаси були невисокими - 4,68 г/м3 (табл. 4).
Таблиця 4
Динамика бшмаси окремих груп зоопланктону (г/м3) у ставах господарства _ "Рудники"протягом 2010 року__
Дата Rotatoria СМосега Copepoda Всього
21.05 1,21 0,27 1,45 2,93
27.05 0,003 0,92 0,62 1,54
6.06 0 5,75 0,73 6,48
21.06 0,11 3,84 2,01 5,96
8.07 0,001 1,82 1,08 2,90
23.07 0,17 0,79 0,62 1,58
5.08 0,93 2,08 1,05 4,06
16.08 0,96 7,31 4,98 13,25
17.09 0,43 1,11 1,84 3,38
Середне за вегетац. перюд 0,42 2,65 1,60 4,67
% вщношення 9,0 56,7 3,3 100
Протягом вегетацшного сезону спостер^алася змiна розмiрноl структури зоопланктону. Наприкiнцi дослiджуваного перюду (вересень) стали переважати дрiбнi форми зоопланктерiв: коловертки, незрiлi форми веслоногих ракоподiбних, дрiбнорозмiрнi гiллястовусi ракоподiбнi.
Видовий склад зообентосу дослщних ставiв представлений переважно личинками хiрономiд (до 97 %), решта припадае на круглi черви, личинки бабок, олiгохет та водяш клопи. Кiлькiсний розвиток зообентосу також залежав вiд розвитку личинок хiрономiд. У травнi по вЫх ставах зообентос бiдний чи вщсутнш, що пов'язано з низькими температурами пов^ря та води, що вплинуло на тзне ро1ння комарiв та вщкладення кладок, а також тзне внесення добрив, якi могли б бути субстратом для личинок комах. Для сезонно! динамжи бентосу був характерний максимум розвитку в червш з бюмасою 6,73 г/м2 та з чисельтстю 924,1 екз/м2 (табл. 5).
Таблиця 5
Динамика розвитку зообентосу у нагульних ставах господарства
"Р Рудники"2010 р.
М1сящ Травень Червень Липень Серпень Вересень
Личинки х1роном1д ©1© 924,1 6,73 50,0 0,98 116,5 2,48 66,6 0,74
Кругл1 черви ©1© ©1© ©1© 16,7 0,33 16,6 0,03
Всього ©1© 924,1 6,73 50,0 0,98 133,2 2,81 08
Висновкн. Вивчення динамжи газового режиму, бюгенних елеменив та оргатчно! речовини води ставiв встановлено, що !х концентраци коливалися у значних межах, а в деяких випадках перевищували нормативнi значення.
У результатi дослщження фiтопланктону було виявлено, що основу видового рiзноманiття вiд 68% до 74% загально! кiлькостi видiв складають зеленi, в основному хлорококовi водороси, дiатомовi становлять 13-17%, i значно менша частка по кiлькостi видiв припадае на евгленовi, синьозеленi i динофiтовi водоростi. Рiвень розвитку ф^опланктону класифiкувався як низький i середнш.
У зоопланктош вирощувальних сташв виявлено 36 вщщв, що вщносяться до трьох систематичних груп: нижчi черви класу Rotatoria (55,6 % вщ загально! кiлькостi видiв) i ракоподiбнi пiдряду Cladocera (36,1 %) та ряду Copepoda (8,3 %). Найбшьш багаточисельними були великорозмiрнi представники гшлястовусих ракiв - роду Daphnia, що позитивно впливало на забезпечення молодi риб кормовими ресурсами. Веслоноп раки iстотного значення у природнш кормовiй базу риб не мали. Чисельнiсть зообентосу по вах ставах протягом вегетацiйного сезону коливалася вiд нульових значень до 924,1 екз/м2, а бiомаса - вщ 0,0 до 6,9 г/м2.
Л^ература
1. Гринжевський М.В., Янiнович Й.С., Швець Т.М. Ефективнiсть штенсифжаци ставового рибництва в сучасних умовах // Рибогосподарська наука Укра!ни. - 2007. - № 2. - С. 34 - 40.
2. Кражан С.А., Лупачева Л.И. Естественная кормовая база водоемов и методы ее определения при интенсивном ведении рыбного хозяйства. - Львов, 1991. - 102 с.
3. Привезенцев Ю.А. Указания по определению качества воды в рыбоводных прудах. - М.: Колос, 1971. - 20 с.
4. Привезенцев Ю.А. Выращивание рыб в малых водоемах. - Москва: "Колос", 2000. - 126 с.
5. Романенко В.Д., Жукинский В.Н., Оксиюк О.П. Методические предпосылки для установления и использования экологических нормативов качества поверхностных вод // Гидробиол. журн. - 1999. - Т. 35, № 3. - С. 3-14
6.Хижняк М.1., Пекарський А.В., Литвинова Т.Г та ш. Формування умов середо-вища та розвиток природно! кормово! бази при вирощуванш риби в нагульних ста-вах ВАТ "СУМИРИБГОСП" // Рибне господарство. - 1999. - Вип. 54-55. - С. 20-26.
7. Шестерин А.А., Баранов С.А., Глазачева И.В. и др. Методические указания по определению качества воды рыбоводных прудов // М.: ВНИИПРХ, 1980. - 36с.
Summary Kravets S.I., post-graduate student Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S.Z. Gzhytskyj
THE RESEARCH OF THE HYDROCHEMICAL AND HYDROBIOLOGICAL REGIMES OF THE FISH-BREEDING PONDS
The article contains data concerning hydrochemical and hydrobiological regimes of the fish-breeding ponds. It has been elucidated that hydrochemical indices fluctuated widely during vegetation period being mainly within the limits of the standard. Received data of the natural feed base development were satisfactory.
Key words: hydrochemical indices, phytoplankton, zooplankton, zoobenthos.
Рецензент - к.б.н., доц. Божик В.Й.
