CC BY
30
УДК576.8:579.2:639.3
Крушельницька О.В., асистент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологш /меш С.З.Тжицъкого
ОСОБЛИВОСТ1 Г1ДРОХ1М1ЧНОГО ТА М1КРОБЮЛОГ1ЧНОГО СТАНУ РИБНИЦЬКИХ СТАВ1В ДОСЛ1ДНОГО ГОСПОДАРСТВА «МИКОЛА1ВСБКА РИБОВОДНО-МЕЛЮРАТИВНА СТАНЦ1Я»
Проведено г1дрох1м1чш та мтробюлог1чт дослгдження ставовог воды. Встановлено взаемозв'язок м1ж ¿¡дрох1м1чними показниками (прозоржтъ, БСК5, перманганатна окиснюватстъ) та мтробюлог1чними фоном дослгджуваних став1в (E.coli, S.aureus, A.hydrophila).
Ключое1 слова: ставова вода, ггдрохгмгя, м1кробюлог1я, бактерп.
Вступ. Рибне господарство вадграе значну роль у забезпеченш галузей нацюнально! економжи сировиною, а населения - продуктами харчування. Забруднення навколишнього середовища негативно впливае на еколопчний стан водойм, що, в свою чергу, призводить до зменшення кшькост1 основних вид1в риб. Тому для рацюнального рибництва у ставах та природних водоймах необхщно визначати I контролювати гщрох1м1чш та м1кробюлопчш показники водойм, тому що водойми е сприятливим природним середовищем для юнування багатьох м1крооргашзм1в. У воду вони проникають ¿з грунту, пов1тря, видшень людей I тварин, з вщходами, ст1чними водами тощо[2, 4].
Саме тому метою роботи було дослщження взаемозв'язку м1ж гщрох1м1чним станом водойм та кшькюним р1внем бактерш води для можливого використання як експрес-показниюв стуиеня бактер1ального забруднення став1в.
Матер1али та методи. Дослщження проводили на чотирьох ставах дослщного господарства «Микола!вська рибоводно-мелюративна станщя». Для одержання об'ективних даних про бактер1альне забруднення дослщжуваних став1в проби вщбирали у чотирьох мюцях кожного ставу, в сонячну, безв1тряну погоду. Вивчення морфолопчних, тинктор1альних, культуральних, бюх1м1чних, гемол1тичних та патогенних властивостей видщених мжрооргашзм1в проводили з використанням метод1в загально! мшробюлоги (Б1ргер М.О., 1983; Герхард Ф., 1983; Антонов Б.1., 1986). 1дентиф1кащю видщених культур м1крооргашзм1в проводили за визначником бактерш Бердж1 [1].
3 пдрох1м1чних показниюв дослщжували температуру, прозоркть, концентрацию водневих юшв, бюх1м1чну потребу в кисш за 5 д1б I перманганатну окиснювашсть [3].
Результата дослщжень. На пщстав1 проведених мжробюлопчних та гщрох1м1чних дослщжень, а також анал1зу кщькюного розвитку природно! кормово! бази дослщжуваних вирощувальних став1в, яка була однаковою та достатньою для рибно! фауни I не мала негативного впливу на ф1зюлопчш
© Крушельницька О.В., 2013
98
показники риб, став № 1 - взято за контроль, оскшьки ус1 дослщжуваш показники були у допустимых межах.
Результаты спостережень за гщробюлопчними показниками (табл. 1) свщчать про те, що температурний режим в ус1х дослщжуваних ставах вщповщав вимогам, необхщним для вирощування коропа.
Як видно ¿з представлених у таблиц! № 1 даних показник прозорост1 води, був р1зним у дослщжуваних ставах. Так, у л1тнш перюд найвищою виявилася прозорють води у ставах №1 та 2 I становила вщповщно 0,71±0,06 м та 0,65±0,06 м, найнижчою вона була у ставах три та чотири (вщповщно 0,59±0,05 м та 0,54±0,05 м), а в осшнш перюд: 0,76±0,07 м \ 0,79±0,08 м у ставах № 1 та 2. I 0,49±0,05 м та 0,47±0,05 м вщповщно у ставах № 3 та 4. Таю р1знищ у показниках прозорост1 обумовлеш р1зним вмктом завислих у вод1 неоргашчних I оргашчних частинок у вигляд1 мут1, кр1м того прозорють вказуе на штенсившсть продукцшно-деструкцшних процеЫв у вод1, I чим вона вища, тим штенсившше вщбуваються вказаш процеси.
Тюно пов'язана з вмютом р1зних речовин у вод1 концентрация водневих юшв (рН), яка мае велике значения для життед1яльност1 водних оргашзм1в (табл.1). У дослщжуваних рибогосподарських ставах величина рН знаходилася у межах 7,25±0,06 - 7,38±0,07 на ус1х мюцях ввдбору води для дослщження. Враховуючи те, що для рибогосподарських потреб найкраще використовувати воду з нейтральною або слаболужною реакщею (рН 7-8), у крайньому випадку - ¿з слабокислою (рН 6-7), вода за вказаним показником у дослщжуваних ставах вщповщала вимогам.
Коливання рН у ставах проявляеться внаслщок потрапляння у них оргашчних I мшеральних речовин антропогенного походження, а також за рахунок надходження оксид1в арки з атмосфери, тому вказаш дослщження проводять при змш1 поведшки риби.
Для життед1яльност1 риби та шших водних гщробюнт1в велике значения мае розчинений у вод1 кисень. Вш частково проникае у воду з атмосфери, а також видшяеться у самш водойм1 у результат! життед1яльност1 рослинних оргашзм1в.
Вмкт розчиненого у вод1 кисню е найбшьш важливим для риби. Вш впливае як на актившсть, так I на рют та розвиток риби. Вмкт його змшюеться залежно вщ температури, атмосферного тиску, штенсивност1 впрового перемшування води, а також вщ наявност1 ф1топланктону, вищих водних рослин, вмкту оргашчних речовин. Нестача розчиненого у вод1 кисню викликае пригшчення риби, а в окремих випадках 1х масову загибель у результат! задухи.
Вщносно показника бюх1м1чного споживання кисню за п'ять д1б, який вказуе на бюх1м1чне аеробне розкладання оргашчних речовин, що мктяться у вод1, то вш виявився р1зним у вод1 дослщжуваних став1в. Так, до I категорп (умовно чистих) за середшм показником можна вщнести став №1. Вода у ставах № 2 I 3 до друго! категорп чистоти (умовно забруднених) та став № 4 до III категорп (умовно забруднених).
Однак, за середшм показником не завжди можна оцшити забруднення води ставу оргашчними речовинами. Результати забруднення води за кшькктю кисню, витраченого за п'ять д1б у р1зних ставах показано у табл. № 1. Як видно
99
¿3 наведених у таблиц! даних, у вс1х рибогосподарських ставах вщбуваеться наростання БСК5 вщносно ступеню його забруднення, що свщчить про посилення бюх1м1чного аеробного розкладання оргашчних речовин.
Таблиця 1
Пдробшлопчш та гщрох1м1чм дослщження води (М±т, п=10)
Показник Сезон СТАВ
№1 №2 №3 №4
Температура, °С весна 19,9±0,9 19,9±0,8 19,6±0,8 19,6±0,5
л1то 22,1±0,6 22,1±0,6 22,5±0,7 22,1±0,6
осшь 17,7±0,8 18,2±0,7 18,2±0,7 19,0±0,6
зима 5,7±0,6 5,4±0,7 5,7±0,5 5,3±0,5
Прозорють, м весна 0,91±0,09 0,90±0,08 0,85±0,08 0,83±0,07
л1то 0,71±0,06 00 0,65±0,06 00 0,59±0,05 00 0,54±0,05 ООО
осшь 0,76±0,07 0,79±0,08 0,49±0,05 0000 ** 0,47±0,05 ООО ***
зима 1,04±0,09 0,96±0,09 0,92±0,08 0,90±0,07
pH весна 7,43±0,07 7,39±0,06 7,30±0,05 7,25±0,07
л1то 7,22±0,07 о 7,20±0,06 о 7,19±0,05 7,16±0,05
осшь 7,33±0,06 7,38±0,06 7,27±0,05 7,23±0,06
зима 7,55±0,07 7,41±0,06 7,45±0,07 7,37±0,07
БСК5, мг 02/л весна 4,38±0,30 4,40±0,30 4,48±0,36 4,51±0,36
л1то 5,89±0,35 ООО 5,92±0,34 ООО 6,27±0,38 ООО 6,29±0,33 0000
оань 5,37±0,34 о 5,42±0,34 о 6,15±0,35 ООО 6,46±0,35 0000 *
зима 3,49±0,40 4,40±0,30 4,48±0,35 4,55±0,34
Перманганатна окиснювашсть, мг O2/л весна 8,50±0,40 8,60±0,35 8,70±0,39 8,78±0,35
л1то 10,5±0,44 0000 12,40±0,63 0000 13,50±0,54 0000 14,30±0,73 0000
осшь 2,40±0,47 9,60±0,43 9,60±0,43 10,50±0,43 ООО
зима 7,60±0,35 8,40±0,37 8,60±0,35 8,60±0,35
Примаки:
* - P < 0,05; о - P < 0,05;
** - P < 0,01; оо - P < 0,01;
*** - P < 0,001. ооо - P < 0,001
Пщтвердженням вищого р1вия оргашчних речовин у вод1 свщчить також пщвищена перманганатна окиснювашсть (табл. 1). За середшми даними дослщжуваний показник виявився найнижчим у став1 № 1 (9,00±0,42 мг O2/л), дещо вищим вш був у став1 № 2 (9,75±0,45 мг O2/л) та у став1 № 3 (10,1±0,43мг O2/л), а у став1 № 4 вш досяг найвищого р1вня серед уах дослщжуваних став1в (10,55±0,47мг O2/л).
Таким чином, даш таблиц! 1 свщчать, що у став1 № 4 спостер1галося значне оргашчне навантаження, про що свщчать таю показники, як БСК5 та
100
перманганатна окиснювашсть, а також про те, що став № 1 за уЫма гщробюлопчними та гщрох1м1чними показниками належать до I категори умовно чистих, став № 2 та 3 до II категори (умовно забруднених), а четвертий став до III категори - умовно забруднених оргашчними речовинами.
Дтаграма 1
, 5. аигеи5 24%
Е.соМ 23%
Р. уи^апБ 20%
А./пус1горт|а 12%
Став 3 Став 4
Наступним етапом нашо! роботи було дослщження бактер1ального фону водойм. Природна мкрофлора води - це сапроф^ш гетеротрофш мкрооргашзми, що населяють воду I грунт став1в, представлен! в основному сапроф1тними бактер1ями, як1 здшснюють процеси мшерал1заци оргашчних речовин, беруть участь у взаемоперетворенш сполук азоту, фосфору, зал1за, марганцю тощо. Кр1м того, у водойми заносяться I зберкають життездатшсть протягом досить довгого вщр1зку часу I нав1ть розмножуються багато патогенних мжрооргашзм1в - збудниюв шфекцшних захворювань як само! риби, так I людини.
У результат! проведених бактерюлопчних дослщжень проб води було ¿зольовано 24 культури. Для визначення 1х систематичного положения було вивчено 1хш бюлопчш особливост1 за морфолопчними, культуральними I
101
ф1зюлого-бюх1м1чними ознаками. При щентифкаци цих мкрооргашзм1в було диференцшовано п'ять груп мкрооргашзм1в. До 1-i' групи було вщнесено P. vulgaris, до 2-1 групи - Е. coli, до 3-i' групи - A. hydrophila, до 4-i' групи - S. aureus, а до 5-i' групи - C. perfringens. Враховуючи сшввщношення видшених культур мкрооргашзм1в, вщсоток E.coli зростав з 19 % у контрольному став1 до 23-25 % у забруднених ставах та 27 % у брудному став1, A.hydrophila з 6 % до 12 % та 14 %, S.aureus з 18 % до 22 - 23 % та 24 %.
Таким чином, проведеними дослщженнями встановлено, що за загальним вмктом мкрооргашзм1в та гщрох1м1чними показниками (БСК5, перманганатнаокислювашсть, прозор1сть) умовночистим виявився рибогосподарський став № 1, умовнозабрудненим став № 2 i 3, а умовнобрудним став № 4, у вод1 яких виявлено кишкову E. coli, A. hydrophila.
Висновки:
1. Враховуючи сшввщношення видшених культур мкрооргашзм1в вщсоток E.coli зростав з 19 % у контрольному став1 до 23-25 % у забруднених ставах та 28 % у брудному став1, A.hydrophila з 6 % до 12 - 14 % та S.aureus з 18 % до 22 - 24 %.
2. Встановлено пряму залежшсть м1ж зростанням бактер1ального забруднення став1в, обумовленого зокрема E.coli, S.aureus, A.hydrophila та гщрох1м1чним станом, що виражаеться у зниженш прозорост1 ставово! води з 0,96±0,09 м до 0,47±0,05 м, а також сприяе зростанню бюлопчного споживання кисню за п'ять д1б з 5,37±0,34до 6,46±0,35 мг 02/л та перманганатно! окиснюваност1 з 10,5±0,44до 14,3±0,73 мг 02/л.
Л1тература
1. Воробйов А.А. i ¿и. Мкробюлопя// М.: Медицина, 2003.- 336с.
2. Романенко В.Д., Жукинский В.Н. Актуальные проблемы и достижения Украинской гидроэкологии в области экологической оценки состояния поверхностных водныхобъектов // Гидробиол. журнал.- 2003, Т.39, №1.- С. 3-20.
3. СОУ 05.01-37-385:2008. Вода рибогосподарських пщприемств. Загальн1 вимоги та норми.
4. Яцик А. В. Водогосподарська еколог1я: у 4-х т., 7 кн. — К.: Генеза, 2004. — Т. 3, кн.5. — 496 с.
Summary Krushelnytska O.
L'viv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
afterS.Z.Hzhytskyi.
HYDROCHEMICAL AND MICROBIOLOGICAL STATUS OF FISH-BREEDING PONDS OF EXPERIMENTAL FARM "MYKOLAIVSKA RYBOVODNO-MELIORATYVNA STANCIYA"
Studied hydrochemical and microbiological status of ponds water. Relationship between hydrochemical parameters (transparency, BSK5, permanganate oxidation) and microbiological background (E.coli, S.aureus, A.hydrophila) of study ponds investigated.
Рецензент - к.б.н., доцент Божик В.Й.
102
