CC BY
17
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8304 http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:614:31:639.331.5
The dynamics of the physiological state changes and hematological indicators of the rainbow trout during the launch of the biofilter in the installations of the closed water utilization
N. Grynevych
Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine
Grynevych, N. (2018). The dynamics of the physiological state changes and hematological indicators of the rainbow trout during the launch of the biofilter in the installations of the closed water utilization. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 19-24. doi: 10.15421/nvlvet8304
The purpose of the work was to investigate the effect of nitrites on the development of fry of rainbow trout, the number of red blood cells, the level of hemoglobin and methemoglobin during the launch of a biofilter installation of closed water use. In the water from the biofilter reactor, the nitrite content was determined using the GBL test. The fish blood was taken from the tail vein (after tail cropping) with a thinly drawn pasteurized pipette into a heparin test tube. In blood, the number of red blood cells, hemoglobin and methemoglobin levels were determined according to generally accepted methods. The results of changes in the physiological state and hematological parameters of rainbow trout in water of closed water supply facilities are presented. It is shown that during the launch of the biofilters of ultrasound, the greatest death of the rainbow trout occurs from 16 to 20 days of the experiment and is 14.9% of the total fish. At the .same time, all live fish floated in the upper layers of water, in ~ 50% of the fish there was a nervous tremor of the body and fins, it massively swam to the place of water supply, in ~ 90% of the fish marked the darkening of the body and fins that were sealed, at 90% The fish color of the gills changed from red to brown. It was established that since the start of the biofilter and up to 25 days of the experiment in the blood of rainbow trout, the number of red blood cells decreased from 1.32 ± 0.12 T/L to 0.94 ± 0.08 T/liter. At the same time, a probable decrease in the investigated index in the blood of the fish was probable in the period from 15 to 20 days (P < 0.05) and from 20 to 25 days (P < 0.01). With the decrease of nitrite load on fish, 26 days after the start of the biofilter, due to the activation of denitrification microbes and the reduction of nitrite levels in water, the number of red blood cells in the blood increased, compared with the previous period, but did not return to the initial values even at the end of the experiment. The level of methemoglobin in the blood of rainbow trout since the start of the biofilter has increased and was directly related to the level of nitrites in the water biofilter. At the start of the biofilter, the level of methemoglobin in the blood offish was the lowest and indicates that even low levels of nitrites in water cause the transfer of blood from a small trout of hemoglobin to the metform due to the oxidation of iron chemistry (Fe —Fe ). At the 10th day of the study, its concentration in blood, compared with the start of the biofilter, increased by 8.8%, 15 days - by 15.0%, 20 days - by 26.4°%, 25 days - by 16.8%, 30 day - by 12.8% and 35 days - by 2.1°%. Such changes in the content of methemoglobin in the blood may indicate an enhanced leakage in erythrocytes of oxidative reactions involving active forms of oxygen and the possible development of oxidative stress in the body.
Key words: nitrite, rainbow trout, biofilter, methaemoglobin, hypoxia, toxicity.
l ■ • • | • • • • • • Динам1ка змш фшолопчного стану i гематолопчних показникш
райдужно'1 форел1 шд час запуску бтфшьтра в установках
замкненого водовикористання
Н.С. Гриневич
Бшоцерювський нацюнальний аграрний yuieepcumem, м. Бша Церква, Украша
Article info
Received 10.01.2018 Received in revisedform 16.02.2018 Accepted 23.02.2018
Bila Tserkva National Agrarian University, Pl. Soborna, 8/1, Bila Tserkva, 09117, Ukraine Tel.: +38-098-959-49-97 E-mail: [email protected]
Наведено результати змт фiзiологiчного стану i гематологiчних показнитв райдужног форелi у водi установок замкненого водопостачання. Показано, що тд час запуску бюфтьтра УЗВ найбтьша загибель малька райдужног форелi виникае з 16 по 20 добу до^ду i становить 14,9% вiд уяег риби. При цьому вся жива риба плавала у верхтх шарах води, у ~ 50% риби спостеркалося нервове тремттня тта та плавнитв, вона масово тдпливала до мкця подавання води, у ~ 90% риби ввiдмiчали потемтння тта i плавнитв, як були ущтьнет, у ~ 90% риби колiр зябер змтювався з червоного на коричневий.
З моменту запуску бюфтьтра i до 25 доби у кровi риби знижувалася ктьюсть еритроцитiв, яка виявилася вiрогiдною у перюд з 16 по 20 добу (Р < 0,05) i з 21 по 25 добу, а також вiрогiдно знижувався рiвень гемоглобту на 16-20 i 21-25 доби (Р < 0,05).
1з запуском бюфтьтра в присутностi малька райдужног форелi у кровi риб, порiвняно iз початком запуску бюфтьтра, зрос-тае вмкт метгемоглобту: на 6-10 добу до^ду на 8,8%, 11-15 добу - на 15,0%, 16-20 добу - на 26,4°%, 21-25 добу - на 16,8%, 2630 добу - на 12,8% i 31-35 добу - на 2,1%.
Ключовi слова: ттрит, райдужна форель, бюфтьтр, метгемоглобт, г^кЫя, токсичтсть.
Вступ
Вирощування риби в установках замкненого водо-використання (УЗВ) зв'язано з такими господарськи-ми проблемами, як висока щшьтсть посадки на оди-ницю площ1 та год1вля екструдованими кормами для одержання високих прироспв живо1 маси. Ц чинники приводять до накопичення у циркулюючш вод1 установок амотю, ттрипв, ттратш i завислих речовин, яш рiзною мiрою впливають на здоров'я риб (Grebenjuk and Konstantinenko, 2015). Очищення тако1 води в УЗВ виконують мехатчт барабанш фшьтри i блок бюлопчного очищення, а також пристро1 ульт-рафюлетово1 обробки води або озонування, блок тер-морегуляцп та аератор або оксигенатор (Asi et al., 1985). Особливо1 уваги при розведент райдужно1 форелi в УЗВ вимагае первинний запуск бюфшьтра, який повинен забезпечувати оптимальт умови для життя i росту риби, а також гарантувати високу яшсть води (Grynevych, 2016; Hrynevych and Dyman, 2016). Запуск бюфттра здiйснюють двома способами, з яких один вважаеться прюритетним, а другий - аль-тернативним. За прюритетного варiанту запуску бю-фiльтра проводиться нарощування у ньому необх1дно1 маси амошфжаторних бактерiй i створення колонш нiтрифiкуючих бактерiй з подальшим запуском риби через 3-4 тижш. Альтернативний споаб, використо-вуеться у практищ частiше, - через швидший запуск УЗВ. За цього запуск бюфшьтра здшснюеться разом з рибою, що веде до зростання концентрацп амiаку, який перетворюеться у нiтрити, а далi у нiтрати. Часто процес нiтрифiкацiï залишаеться незавершеним, що тимчасово створюе надмiрний фон нггриту, який в 10 разiв токсичшший за нiтрати (Zubina, 1967; Cherkesova and Shahnazarova, 2002; Hutyi, 2004; Nazaruk et al., 2015). Це призводить до зниження вмiс-ту кисню у водi (Zubina, 1967; Zorriehzahra et al., 2010), утворення в тш риби нiтрозамiнiв, яш мають високу токсичнiсть, тератогеннiсть i канцерогеншсть (Veldre and Rooma, 1990; Mazik et al., 1991; Svobodova et al., 2005; Hrynevych, 2017), а також у кровi утворю-еться метгемоглобш (William et al., 1986; Staryk et al., 2012; Lapirova, 2016; Nazaruk et al., 2016; Huberuk et al., 2017), який вiзуально проявляеться змiною кольо-ру кровi з червоного на коричневий (Kushakovskij, 1970; Doblander and Lackner, 1997; Tilak et al., 2002; Chezhian et al., 2012; Hrynevych, 2017). Небезпечним е той факт, що рибоводи не помiчають симптомiв нiт-ритного отруення до тих тр, поки не починаеться загибель риб. У науковiй лiтературi е пов1домлення
(Yamagata and Niwa, 1979; Vedel et al., 1998; Saoud et al., 2014), що навпъ незначш концентрацп нприту, проникаючи через зябровий апарат, викликають мет-гемоглобшемш i функцiональну анемiею. У вказано-му вище короткому лiтературному оглядi просл1дко-вуеться необхiднiсть подальшого вивчення впливу нiтритiв на фiзiологiчний стан i гематолопчш показ-ники райдужноï форел1 за ïï утримання в УЗВ тд час запуску бюфшьтра, що свщчать про актуальнiсть роботи.
Мета i завдання дослгджень - дослвдити вплив нi-тритiв на розвиток мальшв райдужноï форелi, кшь-к1сть еритроцитiв у кровi, рiвень гемоглобiну i метге-моглобiну тд час запуску бiофiльтра УЗВ.
Матерiали i методи дослiджень
Матерiалом для дослщження служила вода УЗВ, яку вщбирали безпосередньо з бiофiльтра, у якому наповнювачем слугував RK PLAST, який виготовле-ний iз пропшену, корисна (робоча) поверхня 635 м2/м3, дiаметр 15/15, вага 175 кг/м3 та мальок рай-дужноï форел1 вагою 2-3 г i довжиною 5-6 см. У водi з реактора бюфшьтра визначали вмют нприпв за допомогою GBL-тесту. У риби кров вшбирали з хвос-тово1' вени (тсля вiдрiзання хвоста) тонко вштягну-тою пастерiвською пiпеткою у пробiрки з гепарином. У кровi визначали кiлькiсть еритроцитiв, рiвень гемоглобту i метгемоглобту за загальноприйнятими методиками (Metodicheskie ukazanija ..., 1999).
Увесь цифровий матерiал оброблений статистично (середнi величини порiвнювали за допомогою крите-р1ю Стьюдента).
Результати та ïx обговорення
У попередтх повiдомленнях ми вiдмiчали, що за використання як наповнювача бiофiльтра керамзиту i полшропшенових наповнювачiв у водi УЗВ зростае кiлъкiсть нiтритiв. За використання як наповнювача бюфшьтра керамзиту, кшькють ттрипв у водi реактора бюфшьтра почала знижуватися на 26-30-у доби вш початку дослшу i становила 1,4 ± 0,1 мг/л води, а полшропшенових наповнювачiв на 21-25 добу, де концентратя ттрипв становила за використання наповнювача RK PLAST 1,3 ± 0,1, AQ-25 - 1,4 ± 0,1 i KALDNER К1П - 1,5 ± 0,2 мг/л води (Hrynevych, 2017). Саме тому наступт дослщження з вивчення впливу нiтратiв на оргатзм малька форелi пiд час запуску бюф№тра ми вивчали з наповнювачем RK
PLAST, за якого концентрацш шгрилв у водi реактора була найнижчою, а вадповадно i змши у кровi фо-рeлi будуть меншими, нiж за вищих доз нггрипв.
Аналiз динамiки вмiсту нггрипв у водi реактора пщ час запуску бюфшьтра УЗВ за використання у ньому наповнювача RK PLAST показав, що концент-рацiя нприттв у водi реактора бiофiльтра зростала до 20 доби дослщу (рис. 1). З 21 до 25 доби дослщу кон-цeнтрацiя шгрилв у водi за використання у бiофiльтрi наповнювача RK PLAST знизилася на 23,4%, порiв-няно iз попeрeднiм пeрiодом, далi продовжувала зни-жуватися i на 35 добу дослщу становила 0,6 ±
0,04 мг/л води. Це свщчить, що мiкробiологiчнi про-цеси, як1 проходять у бюфшьтр^ будуть забезпечува-ти оптимальнi умови для життя i росту риби.
Динашку вмiсту нiтритiв у водi реактора пiд час запуску бюфшьтра УЗВ за використання у ньому полшропшенового наповнювача RK PLAST показано на рис. 1.
Протягом запуску бюфшьтра i наростання у водi концентрацп нiтритiв нами були виявлеш ознаки нгг-ритного отруення риб, симптоми якого наведен у табл. 1.
1,8
1,6 1,4 1,2 1
0,8 0,6 0,4 0,2 0
тг
1,3
"0,7"
0,4
0,6
5 доба
10 доба
15 доба
20 доба
25 доба
30 доба
35 доба
Рис. 1. Динамжа кшькосп нiтритiв у водi реактора пщ час запуску бюфшьтра УЗВ за використання у ньому
полiпропiлeнового наповнювача RK PLAST, мг/л води
Таблиця 1
Ознаки шгритного отруення малька райдужно! форeлi тд час запуску бiофiльтра за використання у ньому пол^опшенового наповнювача RK PLAST, n = 1000
Доба дослщу
Ознаки отруення, кiлькiсть риб
Поведшка риби
Пiгмeнтацiя шкiри
К^р зябер
Загибель, шт
5 доба ознаки отруення ввдсутт, вся риба плавае у
товщi води, рухлива 10 доба = 25% риби тривалий час нерухомо стоять в кутах басейну, рухливiсть вие! риби в цшому знижуеться
15 доба = 50% риби тдшмаеться до поверхш води, iз незначно вираженим нервове тремтшням у поодиноких прeдставникiв, масовий тдплив до мiсця подавання води 20 доба вся риба плавае у верхшх шарах води, у = 50% риби нервове тремтшня тша та плавникiв, масовий тдплив до мiсця подавання води 25 доба = 50% риб плавае у верхнх шарах води, а решта занурена у товщу води, рухливють слабка, = у 10 % риби нервове тремтшня
30 доба = 25% риб плавае у верхшх шарах води, нарос-тае рухливють, окрeмi особини залишаються на мiсцi подавання води чи у кутах басейну
35 доба вся риба занурюеться у товщу води, рухлива
природна
природна, = у 10% риби потемншня тша i плавни-кш
= у 30% риби потемншня тша i плавниюв, ущшьнен-ня плавникш
у = 90% риби потeмнiння тiла i плавникш, плавники ущiльнeнi у 50% риби потемншня тша i плавниюв, плавники ущiльнeнi
природна, у = 10% риби потeмнiння тша i плавникш, у окремих риб плавники ущшьнеш _природна_
червоний 0
природний, у окре- 8
мих особин корич-невий
у = 30% риби кори- 34 чневий
у = 90% риби кори- 149
у = 50% риби кори- 76 чневий i друго! частини блiдо-рожевий у = 20 % риби кори- 6 чневий i решти блщо-рожевий
Блiдо-рожeвий_2_
Наведена динашка розвитку нiтритного отруення вказуе, що запуск бюфттра УЗВ е серйозним випро-буванням для малька райдужно! форел^ яке не ва риби витримують. Найбiльша загибель встановлена з 16 по 20 добу дослщу - 149 риб. При цьому вся жива
риба плавала у верхтх шарах води, у ~ 50% риби спостерталося нервове тремтшня тша та плавнишв, вона масово тдпливала до мiсця подавання води, у ~ 90% риби спостерталося потeмнiння тiла i плавнишв, плавники були ущшьнеш, у ~ 90% риби колiр зябер
1
зм1нювався з червоного на коричневий. 1з зниженням кшькосп нприпв у вод1 загибель риби знижувалася, проте протягом запуску бюфшьтра смертшсть малька форел1 була досить високою i становила 27,5% вщ загально1 кшькосп риби взято1 для дослщу. На 35 добу дослщу вся риба погрузилася у товщу води, була рухливою, тшо i плавники набули природного кольору, однак зябра були блщо-рожевого кольору, що характерно для хрошчного нiтритного отруення
Результати впливу ттрипв на показники кровi райдужно1 форелi гад час запуску бюфшьтра з наповнювачем RK PLAST наведено у табл. 2.
Таблиця 2
Вплив ттрипв на гематолопчш показники райдужно1 форелi пщ час запуску бюфшьтра з наповнювачем RK PLAST, n = 10
Час досль Юльюсть Рiвенъ
дження, доби еритроцит!в, Т/л гемоглобшу, г/л
5 1,32 ± 0,07 68,1 ± 1,65
10 1,30 ± 0,10 65,6 ± 2,54
15 1,24 ± 0,12 62,3 ± 1,26
20 1,08 ± 0,07* 60,3 ± 2,12*
25 0,94 ± 0,05** 60,8 ± 1,52*
30 1,18 ± 0,09 64,1 ± 2,28
35 1,26 ± 0,11 67,2 ± 1,86
Примтка: * - Р < 0,05 ** - Р < 0,01 - nopiemm з 5 днем до^дження
Встановлено, що з моменту запуску бюфшьтра i до 25 доби дослщу в кровi райдужно1 форелi знизилася кiлькiсть еритроцитiв з 1,32 ± 0,12 Т/л до 0,94 ± 0,08 Т/л. При цьому вiрогiдне зниження дослщжува-ного показника у кровi риби виявилося вiрогiдним у перiод з 15 по 20 добу (Р < 0,05) i з 20 по 25 добу (Р < 0,01). 3i зниженням штритного навантаження на
рибу, через 26 дiб вiд запуску бюфшьтра, внаслщок активiзацiï мiкробiв денiтрифiкаторiв i зниження рiв-ня нприпв у водi, кiлькiсть еритроцитiв у кровi риби зросла, порiвняно iз попереднiм перiодом, але не по-вернулася до початкових величин навиъ на к1нець дослщу. Водночас, у науковш лiтературi висловлю-еться припущення, що еритроцити райдужноï форелi мають здатнiсть до детоксикацiï нiтриту шляхом окисления ïx до нпрапв i цей процес пов'язаний з окис-лювальним навантаженням гемоглобiну i вмютом нiтриту в середовищi (Weirich et al., 1993; Opekunova, 2016).
За дослщження характеру змiн рiвня гемоглобшу у кровi малька райдужно1' форелi пiд час запуску бюфь льтра з наповнювачем RK PLAST (табл. 2) нами встановлено, що його концентращя перебувала протягом всього дослвду в межах 60,3 ± 2,12 - 68,1 ± 1,65 г/л. Найвищий рiвень гемоглобiну був у кровi на початку дослшу, дай, за наростання у водi нiтритiв, став ниж-чим на 10 добу дослщження на 3,7%, 11-15 добу - на 8,5%, 20 добу - на 11,5% (Р < 0,05), 25 добу - на 10,7% (Р < 0,05), 30 добу - на 5,9% i 35 добу - на 1,3%. Таю змши рiвня гемоглоб^ у кровi малька райдужно1' форелi обумовлеш як дiею нприпв, так i вжом риби, за якого шльшсть гемоглобiну зростае, про що вказуе Н.Ф. Зубина (Hrynevych and Dyman, 2016).
До основних процеав токсичного ураження риби ниритами належить метгемоглобiноутворення, що проявляеться високим рiвнем метгемоглобiну в кровi (Doblander and Lackner, 1997). Динамжа кiлькостi метгемоглобту в кровi райдужно1' форелi пщ час запуску бiофiльтра УЗВ за використання у ньому полш-ропiленового наповнювача RK PLAST наведена на рис. 2.
35 30 25 20 15 10 5 0 -5
-298-
18,4
12,2
3.4
70,7
16,2
5 3
5 доба
10 доба
15 доба
20 доба
25 доба
30 доба
35 доба
Рис. 2. Динашка кiлькостi метгемоглобту в кровi райдужноï форелi пщ час запуску бiофiльтра УЗВ за використання у ньому полiпропiленового наповнювача RK PLAST, %
З аналiзу даних наведених на вищевказаному рисунку, видно, що рiвень метгемоглобiну в кровi рай-дужно1' форелi з моменту запуску бюфттра зростав i перебував у прямт залежностi з рiвнем нiтритiв у водi бiофiльтра. На початку запуску бюфттра рiвень метгемоглобiну у кровi риб був найнижчим, i свщчить про те, що навiть низьш кiлькостi нiтритiв у водi ви-кликають переход у кровi малька форелi гемоглобiну в
метформу, внаслщок окислення залiза гему (Fe+ ^ Fe+3). На 10 добу дослщження його концентращя у кров^ ш^вняно iз початком запуску бiофiльтра, зросла на 8,8%, 15 добу - на 15,0%, 20 добу - на 26,4%, 25 добу - на 16,8%, 30 добу - на 12,8% i 35 добу - на 2,1%. Таш змти вмюту метгемоглоб^ у кровi мо-жуть свщчити про посилене пропкання в еритроцитах окислювальних реакцш за участю активних форм
кисню i про можливють розвитку в оргашзм1 окисню-вального стресу (Kushakovskij, 1970; Hutyi, 2004; Mar-tyshuk et al., 2016; Khariv et al., 2016; Gutyj et al., 2017).
Висновки
1. Пвд час запуску бiофiльтра УЗВ найбшьша загибель малька райдужно! форелi виникае з 16 по 20 добу дослщу i становить 14,9% вщ усiеï риби. При цьому вся жива риба плавала у верхшх шарах води, у ~ 50% риби спостер^алося нервове тремтшня тша та плавнишв, вона масово тдпливала до мюця подавання води, у ~ 90% риби спостер^алося потемнiння тiла та плавнишв, плавники були ущшьнеш, у ~ 90% риби колiр зябер змiнювався з червоного на коричневий.
2. З моменту запуску бюфшьтра i до 25 доби у кровi риби знижувалася шльшсть еритроцитiв, яка виявилася вiрогiдною у перiод з 16 по 20 добу (Р < 0,05) i з 21 по 25 добу, а також вiрогiдно знижувався рiвень гемоглобiну на 16-20 i 21-25 добу (Р < 0,05).
3. 1з запуском бюф№тра в присутностi малька райдуж^' форелi у кровi риб, порiвняно iз початком запуску бiофiльтра, зростае вмют метгемоглобiну: на 10 добу дослщу на 8,8%, 15 добу - на 15,0%, 120 добу - на 26,4%, 25 добу - на 16,8%, 30 добу - на 12,8% i 35 добу - на 2,1%.
References
Asi, A.A., Relve, P.F., & Herem, X.-Ja.Je. (1985). Opredelenie optimal'noj proizvoditel'nosti rybovodnoj ustanovki s zamknutym ciklom vo-doobespechenija. Industrial'noe rybovodstvo v zamknutyh siste-mah: sb. nauch. trudov. M.: VNIIPRH, 10-14 (in Russian). Cherkesova, D.U., & Shahnazarova, A.B. (2002). Toksicheskoe vozdejstvie nitritov na organizm ryb v Stavropol'skom krae. Kavkazskij ornitologicheskij vestnik. 14, 108-111 (in Russian). Chezhian, A., Senthamilselvan, D., & Kabilan, N. (2012). Histological changes induced by ammonia and ph on the gills of fresh water fish Cyprinus carpio var. communis (Linnaeus). Asian Journal of Animal and Veterinary Advances, 7, 588-596. doi: 10.3923/ajava.2012.588.596 Doblander, C., & Lackner, R. (1997). Oxidation of nitrite to nitrate in isolated erythrocytes :A possible mecha-nissm for adaptation to enviromental nitrite. Canadian Journal of Fisheries and Aquatic Sciences. 54(1), 157161. doi: 10.1139/f96-254 Grebenjuk, T.V., & Konstantinenko, G.V. (2015). Metodi ochistki vodi na ribovodnih pidpriemstvah v umovah viroshhuvannja ribi v ustanov-kah zamknutogo vodopostachannja. Visnik NTUU «KPI». 28, 110-114 (in Russian).
Grynevych, N. (2016). Osoblyvosti vykorystannia biofil-triv z riznymy typamy napovniuvacha v ustanovkakh zamknutoho vodopostachannia v akvakulturi [Features of biofilters with defferent types of filler plants in closed water acuaculture]. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 3(70), 57-61 (in Ukrainian) doi: 10.15421/nvlvet7013.
Gutyj, B., Leskiv, K., Shcherbatyy, A., Pritsak, V., Fedo-rovych, V., Fedorovych, O., Rusyn, V., & Kolomiiets, I. (2017). The influence of Metisevit on biochemical and morphological indicators of blood of piglets under nitrate loading. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 8(3), 427-432. doi: 10.15421/021766
Gutyj, B., Nazaruk, N., Levkivska, A., Shcherbatyj, A., Sobolev, A., Vavrysevych, J., Hachak, Y., Bilyk, O., Vishchur, V., & Guta, Z. (2017). The influence of nitrate and cadmium load on protein and nitric metabolism in young cattle. Ukrainian Journal of Ecology, 7(2), 9-13. doi: 10.15421/2017_14
Hrynevych, N.Ie. (2017). Vmist nitryfikuiuchykh orhanizmiv u vodi reaktora biofiltra ustanovky zamknutoho vodopo-stachannia za vykorystannia riznykh typiv napovniuvacha. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhytskoho. 19(82), 184-187 (in Ukrainian).
Hrynevych, N.Ye. (2017). Mikroorhanizmy protsesiv nitrohennoho tsyklu u vodi reaktora biofiltra v ustanovkakh za-mknutoho vodopostachannia za vykorystannia riznykh napovniuvachiv. Naukovyi visnyk veterynarnoi medytsyny. 1(133), 131-136 (in Ukrainian).
Hrynevych, N.Ye., & Dyman, T.M. (2016). Sezonni zminy hidrokhimichnykh pokaznykiv vody za vykorystannia ustanovok zamknutoho
vodopostachannia dlia vyroshchuvannia raiduzhnoi foreli. Nauko-vyi visnyk veterynarnoi medytsyny. 2(130), 33-39 (in Ukrainian).
Huberuk, V., Gutyj, B., Gufriy, D., Binkevych, V., Hariv, I., Binkevych, O., & Salata, R. (2017). Impact of antioxidants on enzym activities of glutatione system of bulls bodies antioxidant defense under acute nitrate and nitrite toxicity. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 220-224.
Hutyi, B.V. (2004). Do metodyky vyvchennia vplyvu nitrativ na stan antyoksydantnoi systemy bychkiv. Naukovyi visnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii veterynarnoi medytsyny imeni S.Z. Gzhytskoho. 2, 48-52.
Khariv, M., Gutyj, B., Butsyak, V., & Khariv, I. (2016). Hematolohichni pokaznyky orhanizmu shchuriv za umov oksydatsiinoho stresu ta za dii liposomal'noho preparatu [Hematological indices of rat organisms under conditions of oxidative stress and liposomal preparation action]. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6(1), 276-289 (in Ukrainian). doi: 10.15421/201615
Kushakovskij, M.S. (1970). Metgemoglobinemii. Spravochnik po funkcional'noj diagnostike. Medicina, 423-427 (in Russian).
Lapirova, T.B. (2016). Vlijanie nitrit-ionov na nekotorye pokazateli krovi plotvy (Rutilus rutilus L.) pri kratko-srochnom vozdejstvii. Voda: himija i jekologija. 2, 83-87 (in Russian).
Martyshuk, T.V., Gutyj, B.V., & Vishchur, O.I. (2016). Level of lipid peroxidation products in the blood of rats under the influence of oxidative stress and under the action of liposomal preparation of «Butaselmevit», Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol
State Pedagogical University. 6 (2), 22-27. doi: 10.15421/201631 Mazik, P.M., Hinman, M.L., Winkelmann, D.A., Klaine, S.J., Simco, B.A., & Parker N.C. (1991). Influence of Nitrite and Chloride Concentrations on Survival and Hematological Profiles of Striped Bass. Transactions of the American Fisheries Society. 120(2), 247-254. doi: 10.1577/1548-
8659(1991)120<0247:IONACC>2.3.CO;2 Metodicheskie ukazanija po provedeniju gematologicheskogo obsledovanija ryb (1999). M.: Minsel'hozprod (in Russian). Nazaruk, N.V., Gutyj, B.V., & Gufrij, D.F. (2015). Vplyv metifenu ta vitamiksu se na aktyvnist' aminotransferaz syrovatky krovi bychkiv za nitratno-kadmijevogo navantazhennja. Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij im. G'zhyc'kogo. 17, 1(1), 121-126 (in Ukrainian).
Nazaruk, N.V., Hutyi, B.V., Murska, S.D., & Hufrii, D.F. (2016). Vplyv metifenu ta vitamiksu SE na riven vitaminiv A i E u krovi bychkiv za nitratno-kadmiievoho navantazhennia. Visnyk Sumskoho ahrarnoho universytetu. Seriia «Veterynarna medytsyna». 6(38), 27-30 (in Ukrainian). Opekunova, M.G. (2016). Bioindikacija zagrjaznenij:
ucheb. Posobie. - SPb. - Izd-vo S.-Peterb. un-ta. Saoud, I., Naamani, S., Ghanawi, J., & Nasser, N. (2014). Effects of Acute and Chronic Nitrite Exposure on Rabbitfish Siganus rivulatus Growth, Hematological Parameters, and Gill Histology. J Aquac Res Development. 5(6), 263. doi:10.4172/2155-9546.1000263 Staryk, L.I., Gutyj, B.V., Vasiv, R.O., Gufrij, S.D., & Murs'ka, D.F. (2012). Vplyv sukupnogo vvedennja pirydoksynu gidrohlorydu z askorbinovoju kyslotoju na biohimichni ta morfologichni pokaznyky krovi bychkiv pry gostromu nitratno-nitrytnomu toksykozi. Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij im. G'zhyc'kogo. 14, 2(1), 306-312 (in Ukrainian).
Svobodova, Z., Machova, J., Poleszczuk, G., Hjda, J., Hamaakova, J., & Kroupova, H. (2005). Nitrite Poisoning of Fish in Aquaculture Facilities with Water-recirculating Systems. Acta Veterinaria Brno. 74, 129-137. doi: 10.2754/avb200574010129 Tilak, K.S., Lakshmi, S.J., & Susan, T.A. (2002). The toxicity of ammonia, nitrite and nitrate to the fish, Catla catla (Hamilton). Journal of environmental biology. 23(2), 147-149. Vedel, N.E., Korsgaard, B., & Jensen, F. (1998). Isolated and combined exposure to ammonia and nitrite in rainbow trout: effects on electrolyte status, blood respiratory propertiers and brain glutamine/glutamate concentrations. Aquatic Toxicology. 41(4), 325-342 doi: 10.1016/S0166-445X(97)00071-4 Veldre, I.A., & Rooma, M.Ja. (1990). Toksicheskoe dejstvie nitritov na ryb. Jekologija. 1, 71-73 (in Russian).
Weirich, C.R., Tomasso, J.R., & Smith, T.I.J. (1993). Toxicity of Ammonia and Nitrite to Sunshine Bass in Selected Environments. Journal of Aquatic Animal Health. 5(1), 64-72. doi: 10.1577/1548-8667(1993)005<0064:T0AANT>2.3.C0;2 William, M., Lewis, Jr., & Morris, D. (1986). Toxicity of nitrite to fish: a review. Transactions of the American Fisheries Society. 111, 183-195. doi: 10.1577/1548-8659(1986)115<183:T0NTF>2.0.C0;2 Zorriehzahra, M.J., Hassan, M.D., Gholizadeh, M., & Saidi, A.A. (2010). Study of some hematological and biochemical parameters of Rainbow trout (Oncorhyn-chus mykiss) fry in western part of Mazandaran province, Iran. Iranian Journal of Fisheries Sciences. 9(1), 185-198. http://jifro.ir/article-1-32-en.html Zubina, N.F. (1967). Dinamika nakoplenija gemoglobina v ontogeneze raduzhnoj foreli. Obmen veshhestv i biohimija ryb, 171-176 (in Russian). Yamagata, Y., & Niwa, M. Nitrite toxicity to eels. Aguaculture. 27(1), 5-11
