CC BY
11
УДК: 639. 3: 619: 616
Божик О.В., асистент © Секретарюк К.В., професор
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины i бютехнологп
iмет С.З. Гжицького
ПАТОГЕННИЙ ВПЛИВ ЛИЧИНОК ДИПЛОСТОМУМ НА ОРГАН1ЗМ РАЙДУЖНО1 ФОРЕЛ1 (SALMO GAIRDNERI IRIDEUS )
Наведено дат характеристики захеорюеаностi райдужног форелi на диплостомоз, а також аналiз змт гематологiчних та бiохiмiчних показниюе кроеi риб при датй теазп.
Ключовi слова: диплостомоз, iнеазiя, райдужна форель, крое, бтки, глобулши
Вступ. Диплостомоз - широко розповсюджене захворювання риб, збудниками якого е личинки метацеркари дегенетичного присосня Diplostomum spathaceum родини Diplostomatidae (Rudollphi, 1819). Личинки паразитують в очах риб, у кришталику, рщше скловидному тш мiж склерою та ретиною, викликаючи при цьому помутншня кришталика та ропвки. Це захворювання називають також паразитичною катарактою. Статевозрш стади гельмiнта паразитують в кишечнику рибо!дних птахiв. Хвороба широко розповсюджена i рееструеться як у природних водоймах, так i в ставових господарствах. За високо! iнтенсивностi швази риб старшого вiку, вони вщстають в ростi та розвитку. Загибель личинок та мальку досягае 70-85% ( Васильков Г.В. 1983; W.P. Dwyer, C. E. Smith, 2001; Секретарюк К.В. 2004).
На даний час збудник D. spathaceum, його еколопя, бюлогш, цикл розвитку, кшшчш ознаки та деяю патоморфолопчш даш вивчеш доволi детально, проте до цього часу не винайдено ефективних лжувальних та лжувально-профшактичних засобiв проти ще! швази у райдужно! форели На нашу думку, це пов'язано з тим, що недостатньо уваги придшяеться вивченню патогенезу диплостомозу на рiвнi фiзiолого-бiохiмiчних показникiв, тому метою наших дослщжень було провести вивчення основних гематолопчних, бiохiмiчних та iмунологiчних показникiв кровi райдужно! форелi.
Матер1ал i методика. Дослiдження проводили в садковому форелевому рибному господарствi „Байкал", що входить до складу ВАТ ,,Львiвський обласний виробничий рибний комбшат".
Садки, яю використовувались для проведення дослщжень мали розмiр 4^4 м, та площу 12м2 , глибина садюв досягала 5 метрiв. Берегова смуга озера вкрита очеретом.
Матерiалом для дослщження були однорiчки райдужно! форелi поражен метацеркарiями дилостомум.
© Божик О.В., Секретарюк К.В., 2009
27
В кровi райдужно! форелi визначали: кшькють еритроцитiв визначали за допомогою гемоцитометра ГЦ МК-3; вмiст гемоглобiну визначали гемiглобiнцiанiдним методом; загальний бiлок сироватки кровi визначали з бiуретовим реактивом; спiввiдношення бшкових фракцiй - методом електрофорезу в агаровому гелi та на ацетат-целюлозц бактерицидну активнiсть сироватки кровi (БАСК) - за методом Е.З. Компанцем (1991).
Еколопчш параметри середовища в сажалках визначали за загальноприйнятими у рибництвi методиками.
Коефiцieнт угодованостi - за методикою описаною Кларком.
Результати дослщжень. 1з рiзноманiтних форм впливу паразитiв на органiзм риби, головну роль для практики рибництва мае !х вплив на ркт риби. Саме з цим показником найчастше всього пов'язують економiчнi втрати, яю наносить цей паразит рибницькому господарству, i вони виражаються не тшьки втратою маси риб, але i необхiднiстю витрат на лiкування та профилактику дефiцитними та дороговартiсними препаратами. Тому, необхщне вивчення впливу швази диплостоми на морфометричнi показники форелi методом порiвняння групових, середнiх довжин, маси та коефщенту угодованостi слабошвазованих паразитоносив та сильноiнвазованих риб з рiзко вираженими клiнiчними ознаками (табл. 1).
Таблиця 1
Морфометричш показники риби, та ступем 1*1 зараження._
Групи Риб. № Маса грам Довжина, См Коефщент угодовано-ст1 1нтенсив-шсть швази Екстенси-вшсть 1нвази
1 162 20,0 8,1 100% 4
контрольна группа риб, (М±т; п-7) 2 158 19,5 8,1 100% 4
3 162 19,0 8,5 100% 2
4 165 20,0 8,25 100% 4
5 175 20,5 8,53 100% 4
6 167 20,0 8,35 100% 2
7 173 20,0 8,65 100% 4
Середне значення 166 19,85 8,35 3,4
1 163 21,0 7,76 100% 12
Досладт 2 160,5 19,0 8,44 100% 22
1нтенсивно 3 173,5 21,0 8,26 100% 14
заражен1 4 160 21,0 7,61 100% 24
(М±т; п-7) 5 150 19,0 7,89 100% 10
6 155 20,00 7,75 100% 10
7 157 21,0 7,47 100% 18
Середне значенн 159,85 20,28 7,88 15,7
1з табл. 1 видно, що середня маса у контрольно! групи риб складала 166,0 г, в той час як у дослщно! штенсивно уражено! - 159,85 г. Коефщент угодованостi iнвазованих риб був також нижчим в порiвнянi з контрольною групою на 5,6%.
При дослщженш впливу диплостом на ркт цьоголiток форелi за невисоко! до 3,4 метацеркарив, а штенсивно швазованих 15,7 одержано данi, яю свiдчать
28
про те, що сильно уражена риба значно вщстае в роси, а коефщент угодованост знижуеться в середньому на 0,47
Ан^з даних показав, що слабошвазоваш риби були уражеш диплостомозом на 100% при штенсивност швази вщ 2 до 4 паразитiв на рибу. Цю групу риб ми вщнесли до паразитоносив. Хворi риби з вираженими клмчними ознаками були уражеш також на 100% при штенсивност швази вiд 12 до 24 екземплярiв паразитiв.
При дослщженш абiотичних факторiв середовища (табл. 2) вияснено, що гiдрохiмiчнi показники води в озер^ де розмiщенi садки, вщповщали гiдротехнiчним нормам для вирощування форелi.
Таблиця 2
Екологiчнi параметри середовища_
№ п/п Показники
1. Температура повиря, оС 24,5
2. Температура води, оС 19,7
3. РН 7,0
4. Вм1ст 02 мг/л 12,4
5. Кальцш гр/л 18,0
6. Лужшсть мг екв/л 1
7. НС02 мг/л 47
8. Хлориди мг/л 6
9. Окислювашсть 2,7
У цшому абютичш фактори середовища також сприяли розвитку яець, мiрацидilв та церкарив Diplostomum spathaceum, а в подальшому -метацеркарив в кришталику ока.
Статистично вiрогiдну рiзницю вiдмiчено в кровi риб - паразитоносив та сильношвазованих риб, особливо значну рiзницю у величиш гематокриту, що вказуе на змшу вiдношення еритроцитiв i плазми кров1
З даних наведених в таблищ видно, що сильноiнвазованi риби за рiвнем еритроцитiв в кровi поступались рибам-паразитоносiям, також меншим в них був вмкт гемоглобiну (табл. 3).
Таблиця 3
Вплив швази Б. Spatchaceum на показники червоноУ кров1 однор1чки
райдужно!' фюре.л
Групи риб Еритроцити Т/л Гемоглобш г/л Гематокрит %
Контрольш риби 1,10±0,05 10,2±0,51 42,0±2,08
1нвазоваш риби 1,17±0,06 8,6±0,58** 36,14±1,45*
Стутнь е1рог1дностг. Р< - 0,05 - *; Р <0,01**
1з таблищ 3 видно, що паразитування диплостом сприяло зниженню вмiсту гемоглобiну та гематокриту в середньому на 18,6 та 16,2 % вщповщно (Р<0,05-0,01), порiвняно з контрольною групою риб.
Важливе значення для визначення впливу того чи шшого захворювання мае визначення бшкового складу сироватки кровi (табл. 4), зокрема у-глобулмв, оскiльки вони забезпечують необхiдний рiвень протиiнфекцiйного захисту органiзму.
29
З табл. 4 видно, що бшковий склад сироватки кровi паразитоносив та швазованих диплостомами з клмчними ознаками виявився подiбним.
При електрофорезi на агаровому у гелi бiлки сироватки кровi подшили на 4 основних фракци.
У сироватцi кровi дослiджуваних риб найбшьшу концентрацiю мае альбумiнова фракцiя, але вiроriдно! рiзницi мiж слабо- та штенсивно iнвазованими рибами не встановлено.
Таблиця 4
Бшковий склад сироватки кровi при диплостомозi форел1 __(М±т; п=7, %)__
Об'ект Бшок г/л Фракцшний склад бшшв сироватки кров1 А/Г
дослд- Альбумь Глобулши коефь
ження ни А в У ц1ент
Риби парази- 14,6±0,5 36,4±2,4 33,1±0,55 23,9±1,73 6,7±1,13 0,59±0,07
тоноси
Риби
штенсивно 14,9±0,6 39,6±2,43 27,7±1,64 23,5±2,02 9,26±0,6 0,68±0,09
заражеш
Аналiз табл. 4 показав, що вмкт а-глобулмв сироватки кровi iнтенсивно iнвазованих риб знизився на 19,5% в порiвняннi з контрольною групою риб. При дослiдженнi фракцш Р-глобулмв суттевих змiн не спостер^али. Поряд з цим, рiвень у-глобулмв зростав вiдповiдно на 27,6% в порiвняннi iз контролем.
Таким чином, диплостомоз здшснюе помiтний вплив на бшкову систему сироватки кровi форел^ викликаючи пiдвищення у-глобулмв, що свщчить про пiдвищення захисних реакцiй оргашзму риб.
Ми схильнi вважати, що збшьшення у-глобулшово! фракци в сироватщ кровi риб при диплостомозi, вказуе на посилену продукцш антитiл, утворення яких пов'язане з синтезом у-глобулмв сироватки кров^ з якими вони близью за рядом фiзико-хiмiчних властивостей .
З метою вивчення вплину личинок диплостомум на неспецифiчнi фактори гуморального iмунiтету, нами було проведено дослщження бактерицидно! активнiстi сироватки кровi (БАСК). Бактерициднiсть кровi пов'язана iз наявнiстю в сироватцi кровi особливих розчинних речовин, якi мають здатшсть вбивати чи нейтралiзувати мiкробнi кл^ини та шкiдливi продукти !х обмшу, вона дiе активно на збудниюв рiзно! природи.
Дослiдження БАСК (табл. 5) показали, що у швазованих риб цей штегральний фактор неспецифiчноl резистентност був вищим в порiвняннi iз здоровими на 44,7%
Таблиця 5
Бактерицидна актившсть сироватки кровi (М±т)_
Групи %
Здоров1 риби п=7 2,17±0,24
1нвазоваш риби п=7 3,14±0,37*
Стутнь е1рог1дностг. Р< - 0,05 - *
30
Збшьшення piBra бактерицидно! активност сироватки KpoBi вказуе на посилення неспецифiчного гуморального iMyHiTeTy проти швази .
Таким чином, проведен нами дослiдження патогенного впливу личинок диплостомум на оргашзм райдужно! форел^ дають пiдстави зробити наступнii висновки: еколопчш параметри водного середовища сприяють бiологiчному розвитку D. spathaceum; i3 збiльшенням iнтенсивностi iнвазi! pозмipи, маса риби i коефiцieнт вгодованостi вщповщно зменшуеться; D. spathaceum локалiзуються в кришталику ока, викликають глибокi фiзiолого-бiологiчнi змiни у всьому оpганiзмi форел^ якi необхiдно враховувати при розробщ етiотpопно! теpапi!; iнвазованiсть райдужно! фоpелi (Salmo gairdneri irideus) личинками диплостомум суттево знижуе резистентшсть оpганiзму; спостер^аеться тенденцiя до зниження вмiсту гемоглобшу, гематокриту, еpитpоцитiв у кpовi риб; тдвищення кiлькостi загального бiлку в сироватщ кpовi, зниження вмiсту альбуммв i a-глобулiвнiв, зростання y-глобулiнiв розглядаються як порушення функцi! печiнки.
Л1тература
1. Васильков Г.В. Гельмiнтози риб / Г.В. Васильков.- М.: Колос. - 1983. - 208с.
2. Лукяненко В.И. 1мунолопя риб / В.И. Лукяненко - М.: Пищевая промышленность. - 1971. - 364с.
3. Свирепо Б.Г. Белки крови прудовых рыб в норме и при некоторых заболеапниях / Б.Г. Свирепо- Львов. - 1978 - 287c.
4. Секретарюк К.В. Ветеринарна iхтiопаpазитологiя / К.В. Секретарюк - Львiв.
- «Ушверсум Паблшанг». - 2004. - 306с.
5. Спепанликина К.Н. Бшки кpовi та !х кл^инне значення / К.Н. Спепанликина
- К.: Держпедвидав - 1958. - 322c.
6. Тафшчук Р.1. Фшометро!доз коропа. Цитогенетичш та iмунологiчнi дослiдження в системi «паразит - хазя!н» та вплив на не! нематоцидних препарата: Автореферат дис. На здобуття ступеня канд. вет. наук / Р.1. Тафшчук. - Харюв. - 2002 - 20 с.
7. Чард Т. Радиоиммунологические методи / Т. Чард - М.: Мир 1981 - 246с
8. Штрауб Ф.Б. Бихимия / Ф.Б. Штрауб - Будапешт: Издательство А. Н. Венгрии. - 1963. - 715с.
9. William P. Metacercariae of Diplostomum spathaceum in the Eyes of Trout Fishes /P. William, Dwyer and Charlie E. Smith // U.S. Fish and Wildlife Service - 2001.
Summary Bozhyk.O.V., SecretarukK.V. Lviv National university of Veterinary Medicine and Biotechnology named
after S.Z. Gzhytskyj These descriptions of morbidity of rainbow trout are resulted on diplostomoz, and also analysis of changes of haematological and biochemical indexes of blood of finfishess at this invasion.
Стаття надшшла до редакцИ 11.03.2009
31
