CC BY
21
УДК 619:616. 99:639.2
Лобойко Ю.В., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ВПЛИВ ЕКТОПАРАЗИТ1В НА ФВЮЛОГО-БЮХ1М1ЧШ ПОКАЗНИКИ
ОДНОР1ЧОК КОРОП1В
У статт1 наведено дат про гематолог1чт та бюхгмгчт дослгдження кроеI клгнгчно здороеих та уражених ектопаразитами одноргчок коропа. Показано егроггдне зниження кшькостг еритроцит1е та зростання лейкоцит1е крое\. Вияелено б\ох1м1чну м1нлие1сть, яка прояеляеться змтами ем1сту I складу быте сироеатки кроег та оргате риб за ектопаразитарног теазп.
Ключо^^ слова: ектопаразити, дактилоггроз, лернеоз, загальний бток, бглкоег фракцп, гематолог1чШ показники.
Вступ. Одшею iз причин, що перешкоджають розвитку рибництва та збшьшення рибопродуктивноси, е ектопаразитарш хвороби риб, яю спричиняють значш економiчнi збитки. За останнш час на багатьох рибопромислових водоймах Укра!ни, особливо ставах, набувають значного поширення спалахи таких швазшних захворювань риб, як: дактилопроз, гiродактильоз, аргульоз, лернеоз та iншi [1].
Епiзоотична ситуацiя, що склалася у вiдношеннi до ектопаразитарних захворювань риб в сучасних еколопчних та соцiально-економiчних умовах, диктуе необхщшсть проведення епiзоотологiчного монiторингу природних осередюв iнвазiй, дослiдження !х масштабiв, пошуку ефективних засобiв боротьби та профшактики.
Значення iхтiопаразитологiчних дослiджень у загальному комплексi ветеринарних дослiджень все бшьше зростае у зв'язку iз розвитком рибництва i запровадженням нових об'ектсв розведення (у тому числi i тих, якi завозяться з шших кра!н) за рахунок вдосконалення i впровадження сучасних iхтiопаразитологiчних методик. Очевидно, що об'ективний дiагноз iнвазiйного захворювання може бути поставлений лише за визначення видово! приналежностi його збудника. Тшьки пiсля встановлення дiагнозу може бути досягнута висока ефективнiсть заходiв профiлактики i лiкування, тобто зменшення втрат у рибництвi [1,7].
У зв'язку з цим, метою наших дослщжень було вивчення морфолопчних i бiохiмiчних показникiв кровi та оргашв однорiчок коропа за моно- та змшано! швази ектопаразитами.
Матер1ал 1 методика дослщжень. В експериментальних дослщах використовували однорiчок коропа, вiдiбраних з рибного господарства «Рудники». З метою визначення гематолопчних та бiохiмiчних показнимв коропа за ураження ектопаразитами в акварiальних умовах було проведено дослщ, в
© Науковий консультант: д. в. н., професор Стибель В.В. Лобойко Ю.В., 2011
якому використовували спонтанно швазованих збудниками дактилопрозу та лернеозу риб.
Перюд актматизаци риб становив 12 д1б за температури води 15-18 оС. Перед проведенням до^ду було проведено паразитологiчне дослiдження риб та визначено показники рiвня 1'х iнвазованостi. Для цього було сформовано чотири групи риб по 6 особин у кожнiй, масою тша 38,0±4,8 г. Риби першо! групи були контрольными, друго! - уражеш Dactylogyrus vastator (дактилогiрусами) з штенсившстю вiд 10 до 15 дактилопруав на рибу, третьо! - Lernaea cyprinacea (лернеями) з iнтенсивнiстю вщ 3 до 5 лерней на рибу i четверто! - одночасно Dactylogyrus vastator та Lernaea cyprinacea з штенсившстю швазп 11-14 дактилопруЫв та 4-5 лерней.
Iхтiопаразитологiчний аналiз проводили методом неповного гельмiнтологiчного розтину за I.G. Биховською-Павловською [2]. Видову належшсть паразитiв визначали за „Определителем паразитов пресноводных рыб фауны СССР" [6].
1нтенсившсть швази (II) визначали шляхом пщрахунку кiлькостi паразитiв на тш та зябрах дослщжувано! риби.
Рибу утримували у 40-лiтрових акварiумах iз штучною аерацieю за температури 18-20 °С. Догляд за рибою та ii годiвлю проводили згщно вiдповiдних норм та рацiонiв. Протягом усього перюду дослiджень спостерiгали за поведшкою та клiнiчним станом риб.
Кров для дослщжень вiдбирали з серця риб (Cardias puncture) ш'екцшною гепаришзованою голкою iз одноразовим шприцом. При цьому на 1,0 мл кровi використовували 0,01 мл гепарину.
Пщрахунок кiлькостi еритроцитiв i лейкоциив у суспензи кровi здiйснювали на атщ лiчильноl камери Горяева. Концентращю гемоглобiну визначали унiфiкованим гемоглобiн-цiанiдним методом. Гематокритну величину визначали на мiкроцентрифузi гематокритнiй МЦГ-8 [4].
Для визначення кшькост мiкроядер в еритроцитах краплю кровi наносили на предметне скло, потiм виготовляли мазки, висушували !х на повiтрi, фiксували в метанолi протягом 10 хвилин i фарбували за Гiмзою. Пiдрахунок проводили в %.
Загальний бiлок сироватки кровi визначали за допомогою рефрактометра типу 1РФ-22, фракцiйний склад бiлкiв - шляхом електрофорезу на пластинках iз полiакриламiдного гелю i фотометрi на апарат розшифрування фореграм АРФ-1 [3,4]. Вмют загального бiлка у тканинах коропа визначали за методом Лоурi в модифкаци Р.П. Марцишаускаса та iн. [5].
Отриманi цифровi данi опрацьовували статистично на комп'ютерк визначали середнi арифметичнi величини (M), середню квадратичну помилку (m) i вiрогiднiсть рiзниць (Р) мiж порiвнюваними показниками.
Результати дослщжень. При вивченш патогенно! ди ектопаразитiв на оргашзм спонтанно iнвазованих Dactylogyrus vastator риб нами встановлено, що кiлькiсть еритроциив була меншою, порiвняно з контролем, у 1,3 раза (Р<0,05). За виникнення лернеозу кiлькiсть еритроцитiв була зменшена в 1,8 разiв (Р<0,01). За асощативно! швази встановлено тенденщю до зниження кiлькостi еритроцитiв у 2,6 раза (Р<0,001).
Поряд iз зниженням кшькост еритроциив встановлено зменшення вмюту гемоглобiну кровi однорiчок як за моно-, так i за змшаних iнвазiй. У риб, спонтанно швазованих Dactylogyrus УЯ81а1ог, вмiст гемоглобiну в кровi становив 81,45±3,37, проти 85,42±4,02 г/л у контролi. За ураження риб лернеями рiвень гемоглобiну також поступово знижувався i становив 82,64±4,32 г/л. За одночасного ураження риб дактилопрусами та лернеями рiвень гемоглобiну кровi був нижчим, нiж у контрол^ i становив 74,62±3,28 г/л.
Така ж тенденщя до зниження спостерiгалася за показником гематокриту. Проте, слщ зазначити, що вiрогiдне зменшення його рiвня до контролю встановлено лише за змшано! швазп (Р<0,05).
Таблиця 1
ГематолоНчш показники у коропа за ураження ектопаразитами
(М±т, п=6)
Показники Вид швазп
Контроль Дактилопроз Лернеоз Змшана
Еритроцити, млн./мкл 1,84±0,16 1,39±0,12* 1,02±0,14** 0,72±0,05***
Гемоглобш, г/л 85,42±4,02 81,45±3,37 82,64±4,32 74,62±3,28
Гематокрит, % 30,94±1,76 27,0±1,12 26,33±1,33 24,06±1,73*
Лейкоцити, тис./мкл 28,16±2,34 35,4±3,02 44,16±3,44** 48,24±4,09**
Мжроядра %о 7,48±0,78 9,16±0,92 11,06±1,32 12,47±1,44*
Примгтки: *- Р<0,05; ** - Р<0,01;*** - Р<0,001
Значнi змiни бшо! кровi за моно- i змiшаних ектопаразитозiв проявлялися пщвищенням кiлькостi лейкоцитiв. Ураження риб дактилопрозом та лернеозом супроводжувалося лейкоцитозом. За швазп Dactylogyrus vastator рiвень лейкоциив, порiвняно до контролю, зрiс у 1,3 раза, швазп лернеями - 1,6 раза (Р<0,01), змшано! - у 1,7 раза (Р<0,01).
Поряд iз збiльшенням загально! кiлькостi лейкоциив зростала кiлькiсть еритроцитiв з мжроядрами. За всiх видiв iнвазiй нами виявлено збiльшення кiлькостi мiкроядер, що до реч^ е ознакою паразитарних захворювань. Проте, слiд зазначити, що вiрогiдне збiльшення його рiвня до контролю встановлене лише за змшано! швазп (Р<0,05).
Фiзiологiчний стан риб та !х резистентнiсть до захворювань значною мiрою характеризуються вмiстом загального бiлка i спiввiдношенням окремих його фракцш. Це пояснюеться широким спектром бюлопчно! дп сироваткових бiлкiв, зокрема !х пластичною, транспортною i захисною роллю, а також ензиматичними властивостями деяких !х фракцiй. Результати дослiджень вмiсту загального бiлка у сироватщ кровi свiдчать, що його рiвень знижувався за всiх видiв швазш. Найбiльш низький рiвень загального бшка був за змшано! швазп, що у 1,2 раза нижче, порiвняно з контролем. Вмют альбумiнiв у сироватщ кровi уражених риб був дещо нижчим за вмiст альбумшв у клiнiчно здорових. У риб, спонтанно швазованих Dactylogyrus vastator, вмшт альбумiнiв у сироватцi кровi становив 50,68±2,75, проти 54,03±2,69 % у контроле За ураження риб лернеями
piвень альбyмiнiв також поступово знижyвався i становив 48,94±4,11%. За одночасного ypаження p^ дактилогipyсами та леpнеями piвень альбумшв y сиpоватцi кpовi був нижчим, шж y контpолi, i становив 46,26±2,82% (Р<0,05).
Taблuця 2
Вщносннй bmíct 6í.ikíb CHpoeaTKH KpoBÍ Kopona 3a iHBa3iï eKTonapa3HTaMH
__(%, M±m, n=6)_
Вид швази
Показники Kонтpоль Дактилогipоз Леpнеоз Змшана
Бшок загальний 41,22±3,24 36,45±4,43 35,92±3,28 34,84±3,18
г/%,
Альбумши 54,03±2,69 50,68±2,75 48,94±4,11 46,26±2,82*
a 20,37±1,44 22,32±1,95 22,43±1,12 22,95±1,17
Глобулши ß 16,30±0,65 16,73±0,82 15,38±1,21 17,87±1,92
Y 9,30±0,17 10,27±0,73 13,25±0,97** 12,92±0,82**
А/Г коеф1щент 1,17±0,07 1,02±0,12 0,96±0,14 0,86±0,09
^им^ки: *- P<0,05; ** - P<0,01
Показники a-глобyлiнових фpакцiй дещо тдвищувалися y кpовi ypажених паpазитами p^. Водночас спостеpiгалося значне зpостання y-глобyлiнових фpакцiй y сиpоватцi кpовi ypажених одноpiчок коpопа. За виникнення леpнеозy кiлькiсть Y-глобyлiнiв зpосла y 1,4 pаза (P <0,01). За асощативних iнвазiй встановлено також тенденщю до зpостання кiлькостi Y-глобyлiнiв y 1,4 pаза (P<0,01). Отже, наведеш pезyльтати свiдчать пpо значнi змши вмiстy загального бiлка та сшввщношення окpемих бiлкових фpакцiй y с^оватщ кpовi коpопiв, ypажених ектопаpазитами.
Taблuця 3
Bmíct зaгaльнoгo б1лк^1 в оргянях рнб, ypa^eHHx eKT0napa3HTaMH
(M±m, г/%, n=6)
Opгани Вид швази
Kонтpоль Дактилогipоз Леpнеоз Змшана
Гепатопанкpеас 9,04±0,18 9,12±0,28 8,56±0,43 8,28±0,92
Скелетш м'язи 16,76±0,82 16,94±1,21 15,62±1,15 14,03±0,49*
Зябpа 5,93±0,39 4,12±0,44* 4,72±0,72 4,17±0,18*
Пpимiтки: *- P<0,05
Hаведенi y таблицi 3 даш свiдчать, що iнвазiя ектопаpазитiв впливае на обмiн бiлкiв в оpганiзмi одноpiчок коpопа. Пpо це свщчить нижчий вмiст загального бiлка y гепатопанкpеасi, скелетних м'язах та зябpах pиб. Особливо це помiтно y скелетних м'язах p^ за змшано!' iнвазiï (P<0,05) та y зябpах одноpiчок коpопа за дактилогipозноï та змшанох' iнвазiï (P<0,05).
Внсновкн. Кшьюсть еpитpоцитiв за ypаження одноpiчок коpопа Dactylogyrus vastator була меншою, поpiвняно з контpолем, y 1,3 pаза (P<0,05), piвень лейкоцитiв, поpiвняно з контpолем, зpiс y 1,3 pаза, вiдмiчалося збiльшення Y-глобyлiнових фpакцiй y 1,1 pаза. За виникнення леpнеозy кiлькiсть еpитpоцитiв була зменшена в 1,8 pаза (P<0,01), piвень лейкоциив,
nopiBMHO з контролем, 3pic у 1,6 раза (P<0,01), кшьюсть у-глобулЫв зросла у 1,4 рази (Р<0,01). За асощативних швазш встановлено також тенденцiю до зниження кшькост еpитpoцитiв у 2,6 раза (Р<0,001), зростання piвня лейкoцитiв, пopiвнянo з контролем, у 1,7 раза (P<0,01). За змiшаних iнвазiй нами виявлено вipoгiдне зростання кiлькoстi мжроядер (Р<0,05) та зростання кiлькoстi у-глобулЫв у 1,4 раза (Р<0,01).
У зябрах oднopiчoк коропа за дактилопрозно! та змшано! швазп виявлено значно нижчий вмют загального бiлка (P<0,05) пopiвнянo з контролем.
Л1тература
1. Белiба В.Г. Паразитофауна риб природних та штучних водойм Харювсько! обл. // Ветеринарна медицина. Мiжвiдoмчий тематичний науковий збipник. - 2006. - № 86. - С. 30-39.
2. Быховская-Павловская Е.И. Паразиты рыб. Руководство по изучению. - Л.: Наука, 1985. - 121 с.
3. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справочное издание / Кондрахин И.П., Курилова Н.В., Малахов А.Г. и др. - М.: Агропромиздат, 1985. - 115 с.
4. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник / Меньшиков В.В., Делекторская Л.Н., Золотницкая Р.П. и др.; Под ред. В.В. Меньшикова - М.: Медицина, 1987. - 368 с.
5. Марцишаускас Р.П., Тарасявичене Л.Э., Канопкайте С.И. Определение белков по методу Лоури в разных модификациях // Методы в биохимии. Матер. II сьезда биохим. Латвийской ССР. - Вильнюс, 1975. - С. 512.
6. Определитель паразитов пресноводных рыб фауны СССР: В 3т./ Под ред. О.Н. Бауера. - Лениград: Наука, 1987. - Т.3: Паразитические многоклеточные, Ч.2. - 584 с.
7. Проблеми здоров'я гщробюнпв у сучасних умовах/ Абрамов А.В., Айшпур М.В., Айшпур Р.М. та ш.; тд ред.. М.С. Мандигри. - Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. -320 с.
Summary Loboiko Y.V.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj THE INFLUENCE OF ECTOPARASITES ON PSYSIOLOGICAL AND BIOCHEMICAL PARAMETERS OF YEARLING CARP
The article presents data on hematological and biochemical examination of blood of clinically healthy and affected by ectoparasites yearling carp. Displaying likely reduce the number of red blood cells and increasing number of the leukocytes. There is biochemical variability which show changes of content and composition of proteins of blood serum and organs offish by ectoparasitic invasion.
Key words: ectoparasites, dactylogirosis, lerneosis, total protein, protein fractions, blood parameters.
Стаття надшшла до редакцИ 6.04.2011
