CC BY
30
УДК 639.211./3.09
Гриневич Н.С., к.вет н., асистент © Бглоцеркгеський нацюнальний аграрный утеерситет
ЕРГАЗИЛЬОЗ РАЙДУЖНО1 ФОРЕЛ1
Форел1еництео слгд е1днести до ¡ндустр1альних форм рибництеа з высокою ттенсиетстю еиробництеа. Разом з тим, розеедення форел1 - складный технолог1чний процес, який еимагае постшного удосконалення. У сетоет акеакультур1 форел1еництео розеиеаеться еисокими темпами I мае еагому перспективу. Значна уеага до форел1еництеа у сет1 зумоелюеться не ттьки гастрономгчними якостями форел1, а, е осноеному п м'ясом, як еколог\чно чистим продуктом. Ыдтеорення та еирощуеання форел1 проеодиться тыьки у чистт холодшй, насичетй киснем, еод1. Ефектиетсть роботи форелееих господарсте залежить, е осноеному, е1д того, наскыьки е них забезпечет еколог1чт умоеи гг ¡снуеання. Вирощуеання форел1 проеодиться за еисоких щыьностей посадки та еисоког ттенсиеност1 еодообмту, еикористоеуюйся еисокоефектиет рацюни, поенощнт гранульоеат корми (1, 4)
Ключовi слова: райдужна форель, крустацеози, ергазильоз, паразитофауна.
Вступ. Одним iз найважливших факторiв ведення форелiвництва е ешзоотолопчне благополуччя господарства та водоносно! системи, що його живить. З 90-х роюв ХХ ст. пщ впливом економiчно! нестабшьност та пов'язаних з цим об'ективних i суб'ективних причин, досить часто рибоводно-мелюративш та саштарно-ветеринарш заходи, спрямоваш на полшшення та стабшзацш етозотично! ситуаци в рибних господарствах не проводили. На сучасному етат, за рiзних форм власноси, важливе значення мае науково-техшчне та нормативно-правове забезпечення iхтiопатологiчного контролю у рибницьких водоймах Укра!ни та оперативно! лжвщацп хвороб риб (2, 3).
Особливу небезпеку несуть збудники шфекцшних та швазшних хвороб, що мало вивчеш, або т^ що рашше не рееструвалися у певного виду риб чи на певнш територи. Слщ наголосити, що паразитолопя тюно пов'язана з еколопею. Збудники паразитозiв у своему розвитку залежать вiд впливу елементiв та взаемодi! з умовами зовшшнього середовища (6). Саме таким захворюванням, що характеризуеться високою екстенсившстю iнвазi! у райдужно! форелi е ергазшьоз.
Ергазильоз - iнвазивна хвороба пршноводих риб, що викликаеться рачками 81еЬо1ё! i Е. Ьпаш з родини Ergasilidae. Рачки паразитують на
зябрових пелюстках, в результат виявляеться запалення i некроз зяброво! гкани, iнтоксикацiя органiзму, що нерщко приводить до загибелi риб. Тшо статевозрiло! самки Е. sieЬo1di грушевидно! форми, довжина 1-1,5 мм з розширеним передшм i звуженим задшм кiнцем. Перший грудний сегмент злився з головним; е п'ять пар плавальних шжок на звуженому задньому кiнцi
© Гриневич Н.е., 2010
28
тша. На черевнш сторош тша в переднш частиш на виступi розташований рот. У Е. briani формою тiло нагадуе скрипку, довжиною 0,7-1 мм. Головогруди piBHi, становлять половину довжини тша. Самка мае два довп лицьовi мiшки. У Е. sieboldi в мшку мiститься 100-110 яець, у Е. briani - 18-20 яець.
Цикл розвитку паразитичних рачюв прямий i вiдбуваеться без участi промiжних хазя1в, але з метаморфозом. У статевозрших самок в лицьових мшках при температурi 18-20°С розвиваються молодi рачки (науплiуси), якi виходять з яець. Термши розвитку яець i молодих рачкiв залежать вiд температурного режиму води. Науплiуси, що знаходяться у вод^ здiйснюють линьки. У розвитку рачка розрiзняють три науплiальних i чотири копепотидних стадп, кожнш передуе линька. На стади четвертого копеподита вщбуваеться диференцiацiя i копуляция самок самцями. Незабаром тсля копуляции самщ гинуть, а самки проникають в зяброву порожнину риб i за допомогою гачковидних антен закршлюються на зябрових пелюстках. Самцi живуть всього бия двох тижшв. Розвиток рачюв вщ яйця до статевозршо! стади завершуеться протягом 2-3 тижшв. Самки живуть до року. Протягом л^а вщбуваеться багатократна змша генерацш рачкiв. Живляться ергазилюси зябровою тканиною i кров'ю господаря.
Матер1ал i методи. Матерiалом дослiджень були ешзоотичш характеристики ергазильозу, методи дiагностики хвороби.
Результати власних дослщжень
Нашi дослiдження проходили у форелевих господарствах 1вано-Франювсько1 та Чершвецько1 областi. Дослщжуючи райдужну форель у перiод липень - серпень 2010 року, ми вщм^или, що сезонш коливання температури не змогли не вiдбитися на li паразитофаунi. Пiдвищення температури пов^ря вiд 35°С до 40°С призвело до нагрiвання води у ржах до 18-20°С, а у деяких районах i вище, незначна юльюсть опадiв сприяла розвитку паразитiв. За результатами паразитолопчних розтинiв цьоголiтки райдужно! форелi нами було виявлено таю збудники: Costia necatrix, Hexamita truttae, Ichtyophtirius multifilis, Trichodina nigra, Apiosoma piscicolum, Gyrodactylus salaries, Ergasilus sieboldi. Нашу увагу привернув збудник ергазильозу, так як рашше у форелi дослiджуваних господарств його не зустрiчали. Ergasilus sieboldi - паразит-термофш, його розвиток протiкае у вузьких температурних межах, але вимагае визначеного i досить значного мiнiмуму тепла. Розвиток паразита при температурi бшя 0°С не вiдбуваеться; вiн може починатися при вищш температурi порядку 8-12°С. Вiдповiдно i температурний оптимум лежить значно вище - приблизно бия 25-26° С, а максимум як правило знаходиться в межах 30-32°С. Саме тому масова загибель риби спостер^алася в найтеплш л^ш мюящ. Iмовiрно рачки проникли у форелевi басейни iз зараженою рибою, личинки занеслися з водою
Рачки локалiзувалися в основному на зябрових пелюстках риб, тим самим деформуючи !х. На мiстях прикрiпленя вiдмiчалось значне видiлення слизу та некроз зяброво1 тканини. Пошкодженi дiлянки блвд, порженi сапролегнiею. Наприкiнцi липня екстенсившсть iнвазil цьоголiтки форелi становила 15-27%, а штенсившсть 44-132 ергазильоси. Хвора риба скупчувалася на притоцi води в басейн, не приймала корм, вiдмiчався значний вiдхiд.
29
Патогенний вплив проявляеться у мехашчнш та токсичнш ди на риб. Вони руйнують зябровi пелюстки, розривають респiраторнi складки, ушкоджують кровоноснi судини, викликаючи некроз зяброво! тканини. Нерiдко на уражених дшянках поселяються патогеннi гриби. У кровi збiльшуеться кiлькiсть нейтрофiлiв.
У випадку змiшаних iнвазiй i3 iхтiофтiрiозом, костюзом, гiродактильозом ефективним виявилося використання формалiну. При наших дослiдженнях ергазильоз було виявлено саме при змiшанiй швази, чому сприяла висока температура води. Препарат вносився у басейн is розрахунку 200 мг/м3 води, без експозицп.Недолжом е те, що формалш мае кумулятивну дiю i, порушуючи обмiн речовин у риби, вш може спричинити побiчнi явища у формi поступового виснаження органiзму iз одночасним знеслизненням шкiри риби.
Слщ вiдмiтити, що специфiчного лiкування при ергазильозi форелi немае. Саме тому це питання потребуе використання нових, сучасних i екологiчно безпечних препараив.
Таким чином, проблема ергазильозу у форелевих господарствах захщного регiону Укра!ни, е актуальною i потребуе детального вивчення.
Висновки:
1.З метою профшактики ергазильозу рекомендуеться на водоподаючих каналах застосовувати рибововлювачi i пiсочно-гравiевi фшьтри.
2. При пiдвищеннi температури води у форелевих басейнах до 20°С, а це i перiод високо! швази, слiд подавати свердловинну воду.
Лггература
1. Алимов С.1. Рибне господарство Укра!ни: стан i перспективи. - К.: Вища освiта, 2003. - 336 с.
2. Богданова Е.А. Паразиты и инвазионные болезни лососевих и сигових в рыбоводных хозяйствах // Изв. Гос. НИОРХ. - М., 1977. - С. 161-180.
3. Вовк Н.1. 1хтюпатолопчний контроль рибгосподарських водойм Укра!ни // Тваринництво Укра!ни. - 2002. - N 5. - C. 25-26.
4. Давыдов О.Н., Темниханов Ю.Д. Болезни пресноводных рыб. - К.: Ветинформ, 2003. - 544 с.
5. Давыдов О.Н., Исаева Н.М., Круковская Л.Я. Ихтиопатологическая энциклопедия. - К.: Укр. фитосоциал. центр, 2000. - 164 с.
6. Секретарюк К.В. Ветеринарна iхтiопаразитогiя. М.: Ушверсум Паблшинг, 2003. - 306 с.
Summary N. Je. Grynevych Bila Tserkva State Agrarian University
It follows notices, that specific treatment is not at a ergasilus trout. For this reason this question needs the use of new, modern and ecologically safe preparations. Thus, problem of ergasilus in the trout economies of western region of Ukraine, is and needs the detailed study
Стаття надшшла доредакцИ 7.09.2010
30
