Особливості біохімічних змін крові коропа за змішаної ектопаразитарної інвазії Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 619:616.99:619:615.636.9

Лобойко Ю.В., к.с.-г.н., доцент, Стибель В.В., д.в.н., професор, Данко М.М., к.б.н., доцент, Пукало П.Я., асистент ©

Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького

ОСОБЛИВОСТ1 Б1ОХ1М1ЧНИХ ЗМ1Н КРОВ1 КОРОПА ЗА ЗМ1ШАНО1 ЕКТОПАРАЗИТАРНО1 1НВАЗ11

Проведено бюхгмгчт дослгдження кроег клтгчно здороеих та уражених ектопаразитами деолток коропа. Вияелено бюхгмгчну мтлиекть, яка прояеляеться змтами ем1сту I складу бтме сироеатки кроег.

Ключовi слова: короп, деолтки, ектопаразити, загальний бток, быкоег фракцп.

Вступ. За останш роки в Укра1ш спостер^аеться тенденщя до стабшьного зростання виробництва продукта рибництва. Серед причин, що стримують розвиток галузi рибництва - паразитарнi хвороби, яю набули широкого розповсюдження i завдають значних економiчних збиткiв. На багатьох рибопромислових водоймах, особливо ставах, значного поширення набувають спалахи таких швазшних захворювань риб, як дактилопроз та лернеоз.

В умовах сучасного рибного господарства головним напрямком iхтюпатолоril е вивчення причин виникнення захворювань, особливостей 1х проявiв, розповсюдження, засобiв попередження та лжування. Слiд зазначити, що дослщження змiн фiзiологiчного стану риб за останш роки практично не проводилися. В лiтературi наведено приклади використання з щею метою бiохiмiчних методiв [1].

Важлива роль в органiзмi риб належить бiлкам плазми кровi, головними з яких е альбумши i глобулiни. Вони тдтримують колощно-осмотичний тиск кровi, надають в'язкост плазмi, що мае значення для збереження артерiального тиску. Бiлки кровi можуть бути джерелом амiнокислот для синтезу бшюв iнших тканин. Фракщя глобулiнiв багата антитiлами, якi обумовлюють iмунiтет. Бщки плазми е буферними речовинами, що пщтримують кислотно-лужну рiвновагу [1,2].

Метою наших дослiджень було вивчення впливу змшано! швазп ектопаразита на гематологiчнi показники, а саме набшковий склад сироватки кровi коропа.

Матер1ал 1 методи. Дослiди проводили на двол^ках коропа з середньою масою 185±12,5 г у дослщних ставах господарства "Рудники" Микола1вського району Львiвськоl областi. Видову належнiсть паразита визначали за „Определителем паразитов пресноводных рыб фауны СССР" [5]. Екстенсившсть швазп (Е1) встановлювали за формулою:

© Лобойко Ю.В., Стибель В.В., Данко М.М., Пукало П.Я., 2009

175

Е1=х/у 100,

де: х- кшькють риб, у яких виявили паразиив; у- загальна кшькють дослщжуваних риб.

1нтенсившсть швазп (II) визначали шляхом пiдрахунку кiлькостi паразиив на дослiджувaнiй рибi [3].

Для бiохiмiчних дослiджень кров вiдбирaли i3 серця коропа за допомогою голки i шприца. Вмют загального бшка сироватки кровi визначали за допомогою рефрактометра РДУ. Бiлковi фракцп сироватки кровi - методом електрофорезу на aгaр-aгaрi [1]. Електрофореграми розшифровували за допомогою денситометра.

Результати дослдав пiдлягaли бiометричнiй обробцi iз застосуванням комп'ютерно! програми з урахуванням на виходi показника середньо! квадратично! та критерш вiрогiдностi, поданих в одиницях мiжнaродно! системи CI. Для цього застосовували комп'ютер iз використанням статистичного програмного пакету, рiвень вiрогiдностi визначали за таблицею Стьюдента. Всi показники, що входили в межi вщ 0,001 до 0,05 % визнавали як вiрогiднi.

Результати дослiдження. При проведенш пaрaзитологiчного дослiдження на тш риб було виявлено паразитичних рачюв роду Lernaea. У мiсцях паразитування лерней формувались локaльнi ущiльнення червоного кольору, ям в окремих випадках перетворювались у виразки з бшим вузьким обiдком. Кра! виразки яскраво-червоного кольору, рщше сiрувaтого, рiзко вщмежоваш вiд здорово! тканини.

Екстенсивнiсть ураження корошв складала 73,6 % при середнш iнтенсивностi 5,2 лерней.

При мжроскотчному дослiдженнi зiскребкiв слизу у зябернш ткaнинi виявлено збудника Dactylogyrus vastator. Екстенсивнiсть iнвaзi! складала 78,7 % при штенсивност вiд 2 до 12 дактилопрушв. Урaженi мальки пщшмалися на поверхню, захоплюючи повiтря. Зябра блда, моза!чно зaбaрвленi, покритi густим шаром слизу, з дрiбними крововиливами.

Для загально! оцiнки iмунного статусу оргашзму риб важливе значення мае дослщження бiлкового складу сироватки кров^ тому що концентрaцiя бiлкiв у сироватщ кровi корелюе iз стшкктю риб проти iнфекцiй.

Проведенi дослщження показали, що вмют загального бшка в сироватщ кровi коропiв при ураженш паразитами зазнае змiн. Даш, наведеш в тaблицi 1, свщчать, що рiвень загального бiлкa в оргaнiзмi коропа, ураженого ектопаразитами, зменшуеться на 20,9 % (р<0,01).

Вмкт aльбумiнiв у сировaтцi кровi уражених риб дещо менший за вмют aльбумiнiв у клiнiчно здорових риб.

Показники а-глобулшових фрaкцiй вiрогiдно тдвищувалися у кровi клiнiчно здорових риб - на 16,6 % (р<0,01) та - на 15,4 % (р<0,05).

Це ж стосуеться i ß2-глобулiнiв, якi також вiрогiдно зростали у цiе! ж групи риб (р<0,05).

176

Водночас спостер^алося пщвищення вмюту Ргглобултвф^^б) та значне зростання у-глобулшових фракцш у сироватцi кровi хворих дволiток коропа на 28,9 % (р<0,01) i 17,6 % (р<0,05).

Отже, наведенi результати свщчать про значш змiни вмiсту загального бшка та стввщношення окремих бшкових фракцiй у сироватцi кровi коротв, уражених ектопаразитами.

Таблиця 1

Вмкт загального бшка 1 стввщношення бшкових фракцш в сироватщ

кровi дволггок коротв (М±ш; п=8)

Показники Двол1тки

кл1н1чно здоров1 уражен1 ектопаразитами

Загальний бшок, г/л 28,4±0,09 35,4±0,25**

Альбумши, % 44,2 42,8

р-альбумши, % 7,2±0,32 7,9±0,53

А-альбумши, % 37,0±1,17 34,9±1,15

Глобулши, % 55,8 57,2

а1-глобул1ни, % 17,5±0,41 14,6±0,45**

а2-глобулши, % 9,8±0,78 8,3±0,24*

р1-глобул1ни, % 5,3±0,12 7,4±0,38**

р2-глобулши, % 7,4±0,47 6,4±0,48*

у1-глобул1ни, % 6,9±0,95 9,7±0,28**

у2-глобулши, % 8,9±0,82 10,8±0,79*

Альбумши/глобулши 0,79 0,75

Стутнь е1рог1дностг. * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001.

Висновки. У результатi проведених дослiджень встановлено, що у риб за змшано! (лернеоз, дактилопроз) швази спостерiгаeться зниження вмкту загального бiлка та альбуммв.

Водночас значно зростае кiлькiсть у-глобулмв, що зумовлено зниженням альбумiново-глобулiнового коефщенту.

Враховуючи, що продукування y-глобулiнiв вщбуваеться в печiнцi, лiмфатичних вузлах та в шших тканинах ретикуло-ендотелiально! системи, вважаемо, що збiльшення вмiсту у-глобулмв при ураженнi ектопаразитами вказуе на посилену продукцш антитiл, утворення яких пов'язане з синтезом глобулмв сироватки кров1

Лiтература

1. Антонов Б.И. Лабораторные исследования в ветеринарии биохимические и микологические. - М.: ВО Агропромиздат, 1991. - 286 с.

2. Давыдов О. М., Темниханов Ю. Д., Куровская Л.Я. Патология крови рыб.-Фирма «Икос», 2006. - 206 с.

3. Котельников В.А. Гельминтологические исследования животных и окружающей среды.- М.: Колос, 1984.-208с.

4. Лобойко Ю.В., Секретарюк К.В. Цитогенетична та бiохiмiчна мшливкть коропа в залежност вщ водно! екосистеми ставiв // Збiрник наукових праць Вшницького державного аграрного унiверситету. - 2000. - Т.1. - В.8. - С.

177

157-160.

5. Определитель паразитов пресноводных рыб фауны СССР: В 3т./ Под ред. О.Н. Бауера.-Л.: Наука,1987.- Т.3: Паразитические многоклеточные, ч.2.-584с.

6. Справочник по болезням рыб (Микитюк П.В. и др., под ред. Микитюка). -К.: Урожай, 1984. - 284 с.

7. Goodwin, A.E. Massive Lernaea cyprinacea Infestations Damaging the Gills of Channel Catfish Polycultured with Bighead Carp, - Journal of Aquatic Animal Health, 1999, - N 11(4). - P. 406-408.

8. Piasecki W., Goodwin Andrew E., Eiras Jorge C., Nowak Barbara F. Importance of Copepoda in Freshwater Aquaculture. - Zoological Studies, 2004. - N 43(2). -p. 193-205.

Summary

Loboyko U.V., Stybel V.V., Danko M.M., Pukalo P.Ya.

It were carried out the biochemical researches of blood of clinically health two-years carps infected by ectoparazites. It was revealed the biochemical changeability which is expressed by content and proteins composition changes of blood serum.

Стаття надшшла до редакцИ' 9.04.2009

178