CC BY
14
УДК 619:616.99:619:615.636.9
Пукало П.Я., асистент, Лобойко Ю.В., к.с.-г.н., доцент© Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ОСОБЛИВОСТ1 ЗМ1Н ПОКАЗНИК1В КРОВ1 КОРОПА ЗА ЗМ1ШАНО1 ЕКТОПАРАЗИТАРНО1 1НВАЗ11
Проведено дослгдження кроег клтгчно здороеих та уражених ектопаразитами деолток коропа. Вияелено мтлиекть, яка прояеляеться зниженням показните фагоцитарног актиеност1, фагоцитарного тдексу та фагоцитарного числа I тдеищенням ктькостг мжроядер е еритроцитах кроег короте, уражених збудниками лернеозу та дактилоггрозу.
Ключовi слова: короп, деолтки, ектопаразити, мжроядра, фагоцитарна актиетсть.
Вступ. 1нтенсифжащя рибництва е одним з основних резервiв пщвищення показниюв товарно! рибно! продукци у водоймах Укра!ни. Використання високих щшьностей посадки на одиницю площ^ годiвля штучними кормами без надежного контролю за еколопчним i санiтарним станом рибницьких водойм призводить до виникнення та розвитку шфекцшних та iнвазiйних хвороб. При вирощуванш коропових риб значних збитюв завдають ектопаразитарнi захворювання, яю погiршують фiзiодогiчний стан риб. Внаслщок чого знижуються економiчнi показники господарсько! дiядьностi рибницьких пiдприемств, зменшуеться вихщ риби вiд посадки на вирощування, знижуються темпи !! росту. Тому важливою ланкою в технологи товарного рибництва е оргашзащя i проведення постшного контролю за станом риб, яких вирощують, i проведення своечасних, лжувально - профiдактичних заходiв. Вирощування фiзiодогiчно повноцшно!, здорово! риби в належних санiтарних умовах е запорука устшно! дiядьностi рибницьких господарств.
Втрати рибопродукци можуть бути iстотно знижеш за рахунок заходiв, спрямованих на ранню дiагностику захворювання та проведення його профшактики у рибницьких ставах [1, 2, 3].
Метою наших дослщжень було вивчення впливу змшано! швазп ектопаразитiв на гематодогiчнi показники, а саме вмют мiкроядер в еритроцитах та фагоцитарну активнiсть кровь
Матер1ал 1 методи. Досдiди проводили на двол^ках коропа з середньою масою 185±12,5 г у дослщних ставах господарства "Рудники", Микола!вського району, Львiвсько! обдастi. Видову надежнiсть паразиив визначали за „Определителем паразитов пресноводных рыб фауны СССР" [4]. Екстенсившсть швазп (Е1) встановлювали за формулою:
Е1=х/у 100
де: х- кшькють риб, у яких виявили паразиив,
© Пукало П.Я., Лобойко Ю.В., 2009
109
у- загальна кшьюсть дослщжуваних риб. 1нтенсившсть швазп (II) визначали шляхом пiдрахунку кiлькостi паразиив на дослiджуванiй рибi [6].
Для визначення мжроядер в еритроцитах, краплю KpoBi наносили на предметне скло. Поим виготовляли мазки, висушували на пов^р^ фiксували в метанoлi протягом 10 хвилин i фарбували за Романовським - Пмза. Пiдрахунoк проводили в %о.
Фагоцитарну активнiсть лейкоциив визначали за В.В. Нiкoльським (1968).
Результати дослдав пiдлягали бioметричнiй обробщ iз застосуванням комп'ютерно! програми з урахуванням на вихoдi показника середньо! квадратично! та критерiю вiрoгiднoстi, поданих в одиницях мiжнарoднo! системи CI. Для цього застосовували комп'ютер iз використанням статистичного програмного пакету, рiвень вiрoгiднoстi визначали за таблицею Стьюдента. Всi показники, що входили в межi вiд 0,001 до 0,05 % визнавали як вiрoгiднi.
Результати дослщження. При прoведеннi паразитoлoгiчнoгo дослщження на тiлi риб було виявлено паразитичних рачюв роду Lernaea. У мюцях паразитування лерней формувались локальш ущiльнення червоного кольору, якi в окремих випадках перетворювались у виразки з бшим вузьким oбiдкoм. Кра! виразки яскраво-червоного кольору, рiдше шруватого, рiзкo вiдмежoванi вiд здорово! тканини.
Екстенсившсть ураження кoрoпiв складала 73,6 % при середнш iнтенсивнoстi 5,2 лерней.
При мжроскотчному дoслiдженнi зскребмв слизу у зябернiй тканинi виявлено збудника Dactylogyrus vastator. Екстенсивнiсть швазп складала 78,7 % при штенсивност вщ 2 до 12 дактилопрушв. Ураженi мальки пiднiмалися на поверхню захоплюючи пoвiтря. Зябра блiдi, моза!чно забарвленi, пoкритi густим шаром слизу, з дрiбними крововиливами.
Тест на мжроядра за oстаннi роки набув широкого визнання при дослщженнях прикладного мутагенезу, головним чином завдяки вщносно простому приготуванню препаратiв i широкого !х аналiзу.
Результати дoслiджень показали, що мжроядра в еритроцитах крoвi двoлiтoк хворих та клiнiчнo здорових коротв виявлялися з рiзнoю частотою (табл.. 1).
Таблиця 1
Кшьккть мжроядер в еритроцитах KpoBi дволггок коропа _ (М±т, %о, n = 8) _
Групи риб Кшьшсть тдрахованих еритроципв Кшьшсть еритроципв з мжроядрами
Клшчно здоров1 дволггки 1000 7,2±0,64
Хвор1 дволггки 1000 12,4±0,37***
Ступiнь вiрoгiднoстi: *** - Р < 0,001
110
З наведених в таблиц 1 даних видно, що у клмчно здорових риб кшькють мжроядер в еритроцитах становила 7,2±0,64 %о. У коропiв уражених ектопаразитами кшькють мiкроядер була на 42,9 % (Р<0,001) бiльша, нiж в еритроцитах клмчно здорових риб.
До кл^инних факторiв неспецифiчно! резистентностi оргашзму вiдноситься фагоцитарна активнiсть лейкоцитiв кровь За сучасними даними цей важливий фактор природного iмунiтету, вiдкритий I. Мечшковим у 1882 роцi, сформувався у процес тривало! еволюци тваринного св^у i здiйснюeться мiкрофагами (гранулоцити кров^ та макрофагами (моноцити, спецiалiзованi клiтини рiзних органiв) [5].
Результати основних показникiв фагоцитарно! реакцi! у риб уражених ектопаразитами наведено на рис. 1.
У рибницькому господарствi „Рудники" встановлено вiрогiдне зниження фагоцитарно! активност на 5,13 % (Р < 0,05), фагоцитарного iндексу на 5,03 % та фагоцитарного числа на 11,29 % (Р < 0,01) кровi риб дослщно! групи.
Отже, вiрогiдно знижувались показники фагоцитарно! активности фагоцитарного iндексу та фагоцитарного числа у кровi коропiв, уражених ектопаразитами.
60п
50 40 30 20 10 0
52,6 49,9
Фагоцитарна Фагоцитарний Фогоцитарне активнiсть, % Ыдекс, од. число, од.
□ Контрольна група Дослiдна група
Рис. 1. Фагоцитарна актившсть кров1 коропа рибницького господарства
„Рудники" (M±m; п=8)
На пiдставi даних, приведених на рисунку 1, можна дшти висновку, що цей важливий фактор природно! резистентностi оргашзму у кровi риб дослiдно! групи знижувався. Одержанi нами данi, можливо, е наслiдком компенсаторно! реакцi! оргашзму риб на дш паразита.
Висновки. Отримаш результати проведених дослiджень свщчать про вiрогiдне зниження показники фагоцитарно! активности фагоцитарного iндексу
111
та фагоцитарного числа i тдвищення юлькосп мжроядер в еритроцитах KpoBi коротв уражених ектопаразитами.
Л1тература
1. Бауэр О.Н., Мусселиус В.А., Стрелков Ю.А. Болезни прудовых рыб. - М.: Легкая промышленность, 1981. - 320 с.
2. Болезни рыб. Справочник (под ред. В.С. Осетрова). - М., 1998. - 160 с.
3. Быховская-Павловская И.Е. Паразиты рыб. Руководство по изучению. - Л.: Наука, 1985.- 121 с.
4. Определитель паразитов пресноводных рыб фауны СССР. Под ред. О.Н. Бауэра. Том 3. Паразитические многоклеточные (Вторая часть) // Род Lemaea Linnaaeus. Ленинград. Изд-во „Наука", Ленинградское отделение, 1985. - С. 442-450.
5. Темниханов Ю. Д., Клименко О. Н. Участие фагоцитов в иммунном надзоре рыб // В кн.: ,,Теоретические и практические аспекты ихтиопатологии". -Ровно: - 2003. - С. 173-195.
6. Давыдов О.Н. Болезни пресноводных рыб / О.Н. Давыдов, Ю.Д. Темниханов. - К.: ,,Ветинформ", 2004. - 544 с.
Summary U.V. Loboyko, P. Ya. Pukalo Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology name after S.Z. Gzhytskyj FEATURES OF HAEMATOLOGICAL CHANGES OF BLOOD OF CARP AFTER MIXED OF EKTOPARAZIT INVASIONS The haematological analyses of blood clinically of healthy are conducted and staggered by ektoparazit two years of carp. Found out changeability, which shows up the decline of indexes of фагоцитарноi activity, phagocyte index and phagocyte number and increase of amount of microkernel's in the red corpuscles of blood of carp, staggered by the exciters of Lernaea and Dactylogurus.
Стаття надшшла до редакцИ 9.09.2009
112
