УДК 636.085:551.312.2
Кравець C.I., асшрант3 Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт
iM. С.З. Тжицъкого
АКТИВШСТЬ Т- i В-Л1МФОЦИТ1В У KPOBI ОДНОР1ЧОК КОРОПА ЗА
IHBA3II КРУСТАЦЕОЗАМИ
Наведено дат про eMicm Т- i В-л1мфоцыт1в та окремих eudie Т-л1мфоцыт1в у Kpoei 0ÖH0pi40K коропа за iнвазп крустацеозами. Встановлено, що заураження Lernaea cyprinacea та Argulus foliaceus знижуетъся кглъкгстъ Т-лгмфоцитгв та ¡хактивтстъукровгкоропа.
Ключое1 слова: короп, Т- i В-л1мфоцити, iмуттет, крустацеози, Lernaea cyprinacea, Argulus foliaceus.
Вступ. На сучасному еташ розвитку рибництва одшею з головних проблем ще! галуз1 е пщвищення життездатност1 i резистентност1 риб з метою збереження його потенщалу. Однак попршення еколопчно! ситуацп, збшьшення кшькост1 технолопчних стрес-фактор1в, вплив природних i антропогенних чинниюв стали причиною зниження резистентност1 оргашзму риб, розвитку ¿мунодефщитних сташв [5, 8]. Важливим моментом у виршенш ще! проблеми е з'ясування ¿муноф1зюлопчних мехашзм1в, що лежать в основ! становления i функцюнування мкцевого та системного ¿муштету оргашзму риб [2, 3, 4]. KpiM цього, ¿мунолопчна реактившсть ниш розглядаеться як одна i3 визначальних форм пристосувальних реакцш оргашзму до мшливих умов юнування. У зв'язку з цим, метою дано! роботи було дослщження активное^ Т-i В- л1мфоцит1в кров! однор1чок лускатого коропа за ураження крустацеозами.
Матер1ал i методи. В експериментальних дослщах використовували однор1чок коропа, вадбраних з рибного господарства «Ходор1в» (рибдшьниця „ОтиневичГ'). 3 метою визначення ¿мунолопчних показниюв коропа за ураження крустацеозами в аквар1альних умовах було проведено дослщ, в якому використовували спонтанно швазованих збудниками аргульозу та лернеозу риб.
Перюд акл1матизацп риб становив 10 д1б за температури води 18-20 0С. Перед проведениям дослщу було проведено паразитолопчне дослщження риб та визначено показники р1вня ix швазованостг Для цього було сформовано чотири групи риб по 10 особин у кожнш, масою тша 42,5±2,5 г. Риби першо! групи були контрольними, друго! - уражеш Argulus foliaceus (аргулюсами) з штенсившстю вщ 10 до 15 аргулюшв на рибу, третьо! - Lernaea cyprinacea (лернеями) з штенсившстю вщ 3 до 6 лерней на рибу i четверто! - одночасно A. foliaceus та L. cyprinacea з штенсившстю швазп 10-15 аргулюс1в та 3-6 лерней.
1хтюпаразитолопчний анал1з проводили методом неповного гельмштолопчного розтину за I.G. Биховською-Павловською [1]. Видову
3 Науковий кер1вник -Кравець C.I., 2012
к.б.н., доц. Божик В.Й.
81
належшсть паразитсв визначали за „Определитель паразитов пресноводных рыб фауны СССР" [7]. 1нтенсившсть швази (II) визначали шляхом пщрахунку кшькост1 паразит1в на тш та зябрах дослщжувано! риби.
Рибу утримували у аквар1умах емшстю 40 дм3 i3 штучною аеращею за температури 18-20 °С. Кров для дослщжень вщбирали з серця риб ш'екцшною гепаришзованою голкою i3 одноразовим шприцом. При цьому на 1,0 мл кров1 використовували 0,01 мл гепарину. У кров1 риб визначали загальну кшьккть Т-л1мфоцит1в i кшьюсть окремих ix субпопуляцш, а також кшьюсть В-л1мфоцит1в
[4, 6].
Результати дослщження. За вивчення патогенно! дп ектопаразит1в на оргашзм риб нами встановлено, що найбшьш1 змши вщбувалися у кров1 риб уражених A. foliaceus. За аргульозу кшьюсть загальних Т-л1мфоцит1в незначно знижувалася i становила 43,84±2,38, пор1вняно до контролю 45,65±2,12 (табл.1).
Таблиця 1
Кшьккть Т i В л1мфоцит1в у Kpoßi одно|Мчок коропа, _¡нвазованих крустацеозами (M±m, n=10)_
Показники Вид швази
Контроль Аргульоз Лернеоз Змшана
Загальш Т-л1мфоцити, % 45,65±2,12 43,84±2,38 39,11±1,18* 33,74±1,32**
Активш Т-л1мфоцити, % 38,54±1,44 37,92±1,98 37,59±1,54 38,04±1,55
Т-л1мфоцити хелпери, % 34,35±1,78 32,12±1,67 28,65±1,52* 23,11±1,52**
Т-л1мфоцити супресори, % 11,33±0,92 11,72±0,76 10,46±0,82 10,63±1,05
В-л1мфоцити, % 26,62±1,32 27,43±1,44 29,96±1,68 31,72±1,24*
Приштки: *- P<0,05; ** - P<0,01;*** - P<0,001
Поряд i3 зниженням юлькост1 загальних Т-л1мфоцит1в зменшувався вм1ст Т-л1мфоцит1в хелпер1в у кров1 KoponiB. У ¿нвазованих риб вмкт Т-л1мфоцит1в хелпер1в становив 32,12±1,67 , проти 34,35±1,78 у контроле Водночас спостер1галося незначне зростання юлькоси В-л1мфоцит1в.
За швази риб ектопаразитами L. cyprinacea вщм1чали в1рогщне зменшення юлькоси загальних Т-л1мфоцит1в на 14,3 % (Р<0,05). У риб, ¿нвазованих L. cyprinacea, спостер1гали зниження вмкту Т-л1мфоцит1в хелпер1в на 16,6 % (Р<0,01). Значения В-л1мфоцит1в незначно зростали.
За змшаного ураженння риб L. cyprinacea та A. foliaceus кшьюсть загальних Т-л1мфоцит1в в1рогщно знижувалася на 26,1 % (Р<0,01). Кшьюсть Т хелпер1в також в1рогщно знижувалася на 32,7 (Р<0,01). За зм1шано! швази риб ектопаразитами спостер1гали в1рогщне зростання юлькостс В-л1мфоцит1в на 16,1 % (Р<0,05).
Одержан! результати свщчать про зменшення продукци загальних Т-л1мфоцит1в, кл1тин, яю вадграють ключову роль у систем! ¿мунного захисту в орган1зм1 коропа за ураження крустацеозами. Ц1 р1знищ можна пояснити негативною д1ею ектопаразит1в на ¿мунну резистентшсть риб.
82
При анал1з1 наведених у таблиц! даних звертае на себе увагу нижча функцюнальна актившсть системи Т-л1мфоцит1в кров1 у коропа, ураженого ектопаразитами, шж у клшчно здорових риб. Зокрема, кшьюсть Т- хелпер1в у кров! здорових риб була бшьша, шж у кров1 уражених ектопаразитами риб. 3 цих даних випливае, що здатшсть л1мфоцит1в кров1 клмчно здорових риб до зв'язування антигешв патогешв i продукцп антитш, яю ïx знешкоджують, значно вища, шж у риб, уражених ектопаразитами.
Висновки. 1нваз1я однор1чок коропа ектопаразитами A. Foliaceus та L. Cyprinacea супроводжуеться зниженням кшькост1 загальних Т-л1мфоцит1в та Т-хелпер1в. За змшано! швази водночас спостер1галися незначне зниження кшькост1 В-л1мфоцит1в.
Л1тература
1. Быховская-Павловская Е.И. Паразиты рыб. Руководство по изучению / Е.И. Быховская - Павловская. - Л.: Наука, 1985. - 121 с.
2. Брондз Б.Д. Т-лимфоциты и их рецепторы в иммунологическом распознавании //М., Наука, 1987, 472 с.
3. Гринжевський М.В. 1нтенсиф1кац1я виробництва продукц11 аквакультури увнутр1шн1х водоймах Укра1ни / М.В. Гринжевський - К.: Cbît, 2000. - 188 с.
4. Давыдов О.Н. Болезни пресноводных рыб. / О.Н. Давыдов, Ю.Л. Темниханов - Киев, 2004. - 543 с.
5. Лобойко Ю.В. Вплив ектопаразшгв на ф1з1олого-б1ох1м1чн1 показники однор1чок KoponiB / Ю.В. Лобойко // Науковий вюник Льв1вського нац1онального ун1верситету ветеринарно! медицини та б1отехнолог1й iMeHi С.З. Гжицького. - Льв1в, 2011. - Т. 13. - №2 (48). - Ч. 1. - С. 176 - 180.
6. Методики дослщжень з ф1зюлоги i 6ioxiMiï с1льськогосподарських тварин. - Льв1в, 1998. - 131 с.
7. Определитель паразитов пресноводных рыб фауны СССР: В 3т./ Под ред. О.Н. Бауера. - Лениград: Наука, 1987. - Т. 3: Паразитические многоклеточные. - Ч. 2. - 584 с.
8. Пукало П.Я. Бюх1м1чна мшливкть кров1 клшчно здорових та уражених лернеозом KoponiB / П.Я. Пукало, Ю.В. Лобойко // Науковий вкник Льв1вського нац1онального ун1верситету ветеринар hoï медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького - 2007. - Т. 9, № 3 (34). - Ч. 1. - С. 125-128.
Summary
There are given the data concerning T- and B-lymphocytes content and some types of T-lymphocytes in the carp yearlings blood at Crustacea invasion. It has been established that under the conditions of Lernaea cyprinacea and Argulus foliaceus affection the quantity of carp blood T-lymphocytes and their activity is decreasing.
Key words: carp, T- and B-lymphocytes, immunity, crustacea, Lernaea cyprinacea, Argulus foliaceus.
Рецензент - д.вет.н., професор Стибель В.В.
83