CC BY
60
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7013
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК: 639.37:663.63
Особливост використання бiофiльтрiв з рiзними типами наповнювача в установках замкнутого водопостачання в аквакультурi
Н.С. Гриневич [email protected]
Бшоцерювський нацюнальний аграрний ^верситет, пл. Соборна, 8/1, м. Бша Церква, 09117, Украна
Представлено огляд джерел лтератури, яю вгдображають особливостг функщонування установок замкнутого водопостачання (УЗВ) в аквакультург з використанням бюфыьтргв з ргзними типами наповнювача для очищення води. Висвт-лено значення мехатчного та бгологгчного фтьтрування для роботи УЗВ. Охарактеризовано перебгг бюхтгчних та мгкро-бгологгчних процесгв у бюфыьтрах за використання рухомих та нерухомих наповнювачгв. Акцентуеться на необхгдностг деттрифгкацп для тдтримання життездатностг мгкрофлори бгоплгвки. Представлено основт чинники, ят впливають на ефективтсть функщонування тдустргальних господарств з вирощування райдужноI форел1. ОбГрунтовано доцыьшсть проведення щоденного монторингу якостг води в УЗВ задля запобггання етзоотгям та нтритним отруенням вирощуваноI риби. Наголошуеться, що ветеринарш заходи вгдповгдно до встановленого дгагнозу варто здшснювати у такий споаб, щоб, допомагаючи одному оргашзму (райдужна форель), не зашкодити тшому (бгоплгвка наповнювача фыьтращйного реактора). Робиться висновок про необхгдтсть детальшшого дослгдження складу, фгзюлоггчних особливостей та ролг бгоплгвки як сумгжного оргашзму тд час вирощування об'ектгв аквакультури.
Ключовi слова: райдужна форель, аквакультура, замкнута система водопостачання, мехатчний фыьтр, бгофыьтр, бгоплгвка, рухомий г нерухомий наповнювач бюфыьтра, деттрифжащя, турбулентшсть води.
Особенности применения биофильтров с разными типами наполнителя в установках замкнутого водоснабжения в аквакультуре
Н.Е. Гриневич [email protected]
Белоцерковский национальный аграрный университет, пл. Соборная, 8/1, г. Белая Церковь, 09117, Украина
Представлен обзор источников литературы, отражающее особенности функционирования установок замкнутого водоснабжения (УЗВ) в аквакультуре с использованием биофильтром с различными типами наполнителя для очистки воды. Освещены значения механического и биологического фильтрования для работы УЗВ. Характеризировано течение биохимических и микробиологических процессов в биофильтрах при использовании подвижных и неподвижных наполнителей. Акцентируется на необходимости денитрификации для поддержании життеспособности микрофлоры биопленки. Представлены основные факторы, которые влияют на эффективность функционирования индустриальных хозяйств по выращиванию радужной форели. Обоснована целесообразность проведения ежедневного мониторинга качества воды в УЗВ для предотвращения эпизоотий и нитритных отравлений выращевоемой рыбы. Отмечается, что ветеринарные мероприятия в соответствии с установленным диагнозом следует осуществлять таким образом, чтобы, помогая одному организ-му(радужная форель), не навредить другому (биопленка наполнителя фильтрационного реактора). Делается вывод о необходимости более детального исследования состава, физиологических особенностей и роли биопленки как смежного организма во время выращивания объектов аквакультуры.
Ключевые слова: радужная форель, аквакультура, замкнутая система водоснабжения, механический фильтр, биофильтр, биопленка, подвижной и неподвижный наполнитель биофильтра, денитрификация, турбулентность воды.
Citation:
Grynevych, N. (2016). Features of bio filters with defferent types of filler plants in closed water acuaculture. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(70), 57-61.
Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2016, vol. 18, no 3 (70)
Features of bio filters with defferent types of filler plants in closed
water acuaculture
N. Grynevych [email protected]
Belotserkovskii national agrarian university, Cathedral Pl., 8/1,Bila—Tserkva, 09117, Ukraine
The review of literature sources that reflect the peculiarities of closed water systems (RAS) in aquaculture using bio filters with different types of filler for water cleaning. Deals with the importance of mechanical and biological filtration for RAS. Biochemical and microbiological processes inside the bio filters with movable and immovable fillers were deliberated. The attention on the need to maintain the viability of denitrification bio filters microflora. The basic factors that influence the efficiency of industrial enterprises with growing rainbow trout. The necessity of daily monitoring of water quality in RAS to prevent epizootic and nitrite poisoning grown fish. It is noted that veterinary measures in accordance with established diagnosis should be carried out in such a way that by helping one body (rainbow trout), does not affect the other (bio filters of the filtration filler). The conclusion about the need for more detailed study of the composition, physiological characteristics and biofilters role as a concomitant body during the growing aquaculture objects.
Key words: rainbow trout aquaculture, closed water system, mechanical filter, biofilter, biofilm, moving and stationary bio filters filler, denitrification, water turbulence.
Вступ
У сучасних умовах розвитку аквакультури актуальным е розведення та вирощування риби та водних безхребетних у штучно створених контрольованих умовах з високим р1внем мехашзацп та автоматизацп технолопчних процеав, а саме - в рибоводних установках Í3 замкнутим циклом водопостачання (УЗВ).
У кранах £С еколопчно чистою визнаеться лише та рибна продукщя, яку вирощено в умовах установок замкнутого водопостачання. Масштаби розвитку цього напряму аквакультури на територи у европей-ських крашах вражаюч1 (Alabaster, 1984). Прикладом може слугувати Польща, яка, зробивши на початку 90-х рошв минулого столптя ставку на вирощування в УЗВ порцшно! форел1, зумша за два десятилитя довести обсяги вирощування риби до 20 тис. т на рш i сформувати в £С стабшьно функцюнуючий спожив-чий ринок цього продукту (Asi and Relve, 1985). В Укршт в умовах УЗВ вирощують в основному осет-рових, тимчасом у центральних i твденних районах краши перспективним е вирощування в установках порцшно! форели
Пвд час планування вирощування форелi в УЗВ слад враховувати, що ця технолопя потребуе постш-них витрат i вони значно вищi порiвняно з видатками традицшних басейнових та садкових господарств. Змши ктмату i зменшення опадiв, посушливi весни та лiто спонукають власнишв рибницьких господарств до переходу на бшьш водоекономнi програми вирощування риби (Bogdanova et al., 1988). Стосовно УЗВ зниження собiвартостi досягають у тому числi за ра-хунок удосконалення процесу очищення води з вико-ристанням мехашчно! та бюфшьтраци.
Метою до^дження е анал1з особливостей вико-ристання бiофiльтрiв з рiзними типами наповнювача для очищення води в установках замкнутого водопо-стачання у прюноводнш аквакультурi.
Результата та ix обговорення
Вирощування риби в УЗВ, незважаючи на висош витрати на ix створення та експлуатацiю, належить до штенсивно! технологй' у промисловому рибнищга. Виправданим в економiчному сенсi е використання таких видiв риб, цша на к1нцеву продукцш яких дае змогу окупити вкладення в будiвництво установки i витрати на ii функцюнування. Ще одним важливим чинником е швидшсть росту риби, вщтак, ii собiвар-тiсть. Переход рибницького пщприемства вiд дво- чи трирiчного циклу вирощування риби до однорiчного дасть змогу значно скоротити термш окупностi кош-тiв, вкладених у розбудову господарства. Не менш важливим е також виживання риби на вах етапах вирощування та ii невибагливiсть до умов утримання, умов саштарп тощо (Asi and Relve, 1985; Bogdanova et al., 1988). Мониторинг впчизняних господарств, що вирощують рибу за щею теxнологiею, показуе ii ефек-тивнiсть,особливо у разi вирощування цiнниx видiв риб у центральних та схщних областях Украши.
Значения механiчного та бiологiчного фшътру-вання для роботи УЗВ. Ця технолопя базуеться на застосуванш мехашчних та бюлопчних фiльтрiв i може використовуватись для вирощування рiзниx об'екпв аквакультури: риби, креветок, двостулкових молюсшв та iн. Однак рециркуляцiйнi технологй' за-стосовуються, головним чином, у рибницга (Zhezmer, 1988). Практика дiяльностi украiнськиx iндустрiаль-них рибницьких господарств показуе, що таш технологй використовують для вирощування осетрових, лососевих i зрщка сомових.
Меxанiчний фшьтр не спроможний затримати всi оргашчш речовини, крiзь нього проходять найдрiбнi-шi частинки, а також розчинеш неорганiчнi сполуки, зокрема, фосфатнi та азотш. Фосфати зазвичай е шер-тними речовинами без токсичних властивостей, тим-часом азот у формi вшьного амонiаку е досить токси-чним, однак завдяки мiкроорганiзмам бiофiльтру вш перетворюеться у нешк1дливий нiтрат. (Asi and Relve, 1985; Labbe et al., 2014).
Для досягнення бажано! швидкосп штрифжаци температура води в УЗВ повинна бути в межах 10 -35 °C, а р1вень рН - вш 7 до 8 (Hrustalev et al., 2013; Labbe et al., 2014). При цьому температура води зале-жить ввд виду риби, що вирощуеться, i встановлюеть-ся такою, щоб забезпечити оптимальнi рiвнi росту риби, а не бажану швидк1сть ттрифгкацй..
З огляду на те, що низьш рiвнi рН знижують ефек-тивнiсть бюфшьтрацп (Hrustalev), а високе рН спри-чиняе поступове наростання кiлькостi NH3, що збшь-шуе токсичний ефект (Hrustaljov et al., 2013), важливо регулювати рН вадповвдно до ефективностi бюфшьт-ра. Рекомендована межа рН знаходиться м1ж 7,0 та 7,5.
Амошак токсичний для риби, коли його шльшсть перевищуе 0,02 мг/л води. Хоча низьш значення рН мiнiмiзують небезпеку перевищення токсичного рiвня амонiаку, для бiльш ефективно! роботи бiофiльтра рибоводам рекомендують досягти рiвня рН як най-менше 7 (Titarev, 2005; Ponomarev, 2009).
Нприти (N02), якi утворюються в процеа нпри-фшацц, е токсичними для риби за рiвнiв вище 2 мг/л. Ознакою отруення ними риби, що знаходиться у за-мкнутiй системi, е хватання повiтря (така клiнiчна картина характерна в основному для лососевих), не-зважаючи на достатню концентращю кисню. За висо-ких концентрацш нiтрити через зябра потрапляють у кров, що перешкоджае поглинанню кисню.
Нтрати е кiнцевими продуктами процесу нирифь кацп i хоча вважаються нешк1дливими, 1х великi кшь-косп (бiльш шж 100 мг/л) негативно позначаються на ростi i розвитку риби та ефективносп годiвлi (Matishov et al., 2006; Kupinskij, 2007; Ponomarev, 2009).
За мшмально! подачi св1жо! води в замкнуту систему нирати накопичуються i можуть досягти дуже високих рiвнiв (200 - 300 мг/л). Для запоб^ання 1'х акумуляцп слад збiльшити додавання свiжоl води, що сприятиме зменшенню концентрацп цих сполук до безпечного рiвня (Novozhenin et al., 1985; Ojsbojt, 1985). Тимчасом рециркуляцшш системи спрямоваш передусiм на економiю води. У таких випадках зни-ження ттратш можна досягти денiтрифiкацiею. У нормальних умовах споживання води, що перевищуе 300 л на кшограм використаного корму, денирифжа-цш слiд розглядати як обов'язкову операцш (OST 15.372-87).
Денприфшащя бувае двох типiв - асимшяторна i дисимiляторна. За асиммторно! денприфшацп нпра-ти вiдновлюються до амошаку, який використовуеть-ся як джерело азоту для побудови тша мшрооргашз-мiв. За дисимшяторно! денприфшацп нпрати викори-стовуються як окиснювачi оргашчних речовин замiсть молекулярного кисню, що забезпечуе мiкроорганiзми необхiдною енергiею. Здатшсть до дисимшяторно! денирифжацй мають тшьки специфiчнi аеробнi бак-тери. Найпоширенiшi денiтрифiкуючi мiкроорганiзми - бактерп роду Pseudomonas. До них належить велика гетерогенна група широко розповсюджених у бюсфе-рi мiкроорганiзмiв, загальнобiологiчна роль яких реа-лiзуеться передусiм у процесах мiнералiзацi! оргашч-них сполук. Вщтак, у процесi дештрифжацй азот iз
води видаляеться в атмосферу, тим самим знижуючи навантаження азоту на середовище iснування риби. Для процесу деттрифшаци необх1дне джерело орга-нiки (вуглекислота). З цiею метою у дештрифшацшну камеру додають метанол. Зазвичай денiтрифiкацiя кожного кiлограма нгграту потребуе 2,5 кг метанолу. У денприфшацшну камеру вносять наповнювач для бюфшьтраци, проектний час перебування якого ста-новить 2-4 год (Feofanov and Golosuj, 1986; Brajnballe, 2010).
Практика показуе, що дуже часто ниритне отру-ення риби дiагностують як епiзоотiю. Для виключен-ня останньо! проводять бактерiологiчнi дослiдження, яш потребують певного часу, що перешкоджае вчас-ному виведенню риби i3 стану отруення. З огляду на зазначене вище, у господарствах, що працюють за технолопею замкнутого циклу водопостачання, рекомендують проводити щоденний монiторинг парамет-рiв води.
Роль i види наповнювачiв бiофiльтрiв для функцю-нування УЗВ. Для належного функцюнування УЗВ важливе значення вщграе вид наповнювачiв бiофiль-трiв. У бюфшьтрах зазвичай використовують полiме-рний наповнювач з великою площею поверхш на одиницю об'ему. Бактерil ростуть на наповнювачi, утворюючи тонку плiвку з досить значною площею. Проектуючи бiофiльтр, потрiбно враховувати, що площа поверхнi його наповнювача на одиницю об'ему мае бути якомога бшьшою, водночас бюфшьтр не можна наповнювати занадто щiльно, оск1льки у процеа експлуатацп вiн забиваеться оргашчними речо-винами. У бiофiльтрi мае бути достатньо простору, щоб уможливити вшьне перетiкання води (Brajnballe, 2010).
З метою створення у фiльтрi турбуленцп для в1до-кремлення органiки вщ наповнювача в УЗВ використовують стиснуте повiтря, яке подаеться спещальним пристроем. При цьому подачу води до бюфшьтра припиняють. Брудну воду з бюфшьтра зливають i видаляють перед його повторним подключенном до системи (Asi and Relve, 1985).
Бюфшьтри УЗВ можуть бути спроектоваш як фi-льтри з плаваючим або нерухомим наповнювачем. Всi бюфшьтри, ниш використовуваш у рециркуляцil, пвд час експлуатацil повнiстю зануренi у воду. У фшьтрах з нерухомим наповнювачем полiмернi елементи неру-хомо скршлено. Вода протiкае через нього ламшар-ним потоком i стикаеться з бактерiальною плiвкою. У фшьтрах з плаваючим наповнювачем полiмернi елементи рухаються за рахунок нагштанням повiтря всередину бiофiльтра (Feofanov and Golosuj, 1986; Grigor'ev and Sedova, 2008). За постшного руху наповнювача фшьтри з плаваючими елементами можуть бути наповнеш щiльнiше, шж фiльтри з нерухомими елементами. З огляду на це швидшсть змши води на одиницю об'ему мае бути бшьшою для перших. У вичизнянш аквакультурi здебшьшого використовують наповнювачi iноземного виробництва, як1 мають значну робочу поверхню - ввд 600 до 2300 м2.
Для насищання води киснем у замкнутих установках зазвичай використовують техшчний газоподiбний кисень. Його подають у воду за допомогою спещаль-
hhx npugagiB - 0KCHreHaT0piB. BuKopucraHHa TaKoi' TexHiKH 3agoBogbHae noTpe6u pu6u b KHCHi, a TaKo® KOMneHcye noro cno®HBaHHa MiKpo^gopoM 6iogorin-hhx ^igbipiB (Grycynjak et al., 2014).
fflBHgKicTb oöopoTy Bogu Ha ogнннцм ngo^i 6io$i-gbTpa b y3B 3a BHKopucTaHHa pi3HHx TuniB HanoBHMBa-niB npu6gu3Ho ogHaKoBa, ocKigbKH e^eKTHBHicTb 6aKTe-piagbHoi ngiBKH npu цb0мy npaKTHHHo He 3MiHMeTbca. 3 iHmoro 6oKy, ^igbipu 3 HepyxoMHM HanoBHMBaneM 3aTpHMyMTb TaKo® gpi6Hi oprarnnm penoBHHu, ocKigb-kh Ti npupocTaMTb go 6aKTepiagbHoi ngiBKH. CaMe ToMy TaKi ^igbipu ^yHKqioHyMTb TaKo® aK 6goKH gga tohkoi MexaHinHoi ^igbTpaaii, ^o yMo®guBgMe BugageHHa opraHiKH MiKpocKoninHoro po3Mipy i gocuTb e^eKTHBHo o^H^ae Bogy (Grigor'ev and Sedova, 2008).
y ^igbipax 3 pyxoMHM HanoBHMBaneM HeMo®guBo gocarra nogi6Horo e^eKTy, ocKigbKH nocriHHa Typ6yge-H^a Bogu He gae 3Moru nacTHHKaM 3aipHMyBaTHcb Ha noBepxHi egeMeHTiB.
y 6ygb-aKin cucTeMi gga Bupo^yBaHHa pu6u mo-®yTb BHKopucToByBaTucb o6ugBi cxeMH ^igbipa^i. Bohh TaKo® Mo®yTb KoM6iHyBaTuca.
Orgag g®epeg giTepaTypu noKa3ye, ^o Bupo^yBaH-Ha цiнннx BugiB pu6u nepcneKTHBHe b y3B, ogHaK gga цboro Heo6xigHe rpaMoTHe TexrnnHe npoeKTyBaHHa Ta HayKoBe o6rpyHTyBaHHa KigbKocTi nocag®eHoi pu6u Ha 1 m3. 3oKpeMa, y pa3i nocagKu цborogiтoк Ta ToBapHoi' pu6u cgig BpaxoByBaTH TeMn pocTy, ^o, cBoeM neproM, 3age®HTb Big napaMeTpiB Bogu. Kogu ocTaHHi goTpuMy-MTbca Hage®HHM ^yHKqioHyBaHHaM ycix cTpyKTypHux nacTHH y3B, KgMnoBy pogb y pe3ygbTaTHBHocTi po6oTH rocnogapcTBa Ha oTpuMaHHa 6ioMacu npogy^ii, 3aKga-geHy nig nac npoeKTyBaHHa, BigirpaBaTHMe rogiBga. ,3,ocarHeHHa ph6hh^khx ^gen 3 nepeBegeHHa Bupo^y-BaHHx o6'eKTiB Ha eK3oreHHe ®HBgeHHa 3HanHoM MipoM 3age®HTb Big ynpaBgiHHa rogiBgeM. rogiBga b 3aMKHy-Tux ycTaHoBKax - npaKTHHHo eguHe g®epego KopMy. BogHonac rogiBga BnguBae Ha aKicTb Bogu, ^o цнpкy-gMe b ycTaHoB^. Ha BeguHHHy paqioHy BnguBaMTb Bug pu6u, ii iHguBigyagbHa Maca, TeMnepaTypa Ta iHmi na-paMeTpu Bogu, кoнцeнтpaцia khchm, кoнцeнтpaцia TexHinHHx penoBHH, ocBiTgeHicTb, aKicTb KopMy. Bci 3a3HaneHi napaMeTpu BpaxoBaHo BipHo, paцioн 6yge nigi6paHo omuMagbHo i kopmobhh Koe^^ieHT 6yge
MiHiMagbHHM.
3 orgagy Ha Te, ^o b 3aMKHyTux ycTaHoBKax icHye BeguKa 3arpo3a BHHUKHeHHa eni3ooTm, Ba®guBHM $aK-TopoM e Mo®guBicTb npoBegeHHa npo^igaKTHHHux Ta giKyBagbHux 3axogiB y cucreMi y3B. 3a Bupo^yBaHHa pu6u b 3aMKHyTHx ycTaHoBKax, oco6guBo 3a BeguKoi rycToTH ix nocagKH Ta iHTeHcuBHoi rogiBgi, y Bogi HaKo-nunyeTbca 6araro opramnHux cnogyK, akhmh ®HBgaTbca reTepoTpo^Hi 6aKTepii. OcTaHHi onu^yMTb cepegoBH^e Big opraHinHux 3a6pygHeHb, age BogHonac e npunuHoM BHHHKHeHHa HecnpuaTguBoi eni3ooTHHHoi o6cTaHoBKH (Bohdanova et al., 1988).
Ehchobkh
TaKHM hhhom, BHKopucTaHHa HanoBHMBaniB 6io$i-gbTpiB Bigirpae ogHy 3 KgMnoBux pogen gga nigTpuMaH-Ha onTHMagbHux yMoB gga po6oTH y3B.
BeTepuHapHi 3axogu, y rocnogapcTBax TaKoro Tuny, BignoBigHo go BcTaHoBgeHoro giarHo3y BapTo 3gincHM-BaTH y TaKHH cnoci6, ^o6, gonoMararonH ogHoMy opra-Hi3My (pangy®Ha $opegb), He 3amKoguTH iHmoMy (6io-ngiBKa HanoBHMBana $igbтpaцiннoro peaKTopa). noga-gbmi gocgig®eHHa BapTo 3ocepeguTH Ha BHBneHHi cKga-gy, $i3iogorinHux oco6guBocTen Ta pogi 6iongiBKH aK cyMi®Horo opraHi3My nig nac Bupo^yBaHHa o6'eKTiB aKBaKygbTypu.
Bi6^iorpa$iHHi nocn^aHHfl
Alabaster, Dzh., Llojd, R. (1984). Kriterii kachestva vody dlja presnovodnyh ryb. M.: Legkaja i pishhevaja promyshlennost' (in Russian). Asi, A.A., Relve, P.F. (1985). Opredelenie optimal'noj proizvoditel'nosti rybovodnoj ustanovki s zamknutym ciklom vodoobespechenija. Industrial'noe rybovodstvo v zamknutyh sistemah: sb. nauch. trudov. M. VNIIPRH. 10-14 (in Russian). Bogdanova, L.A., Perminova, E.B., Puhovskij, A.B., Asarova M.H. (1988). Mineral'nyj sostav vodnoj sredy v zamknutyh rybovodnyh sistemah. Industrial'noe rybovodstvo v zamknutih sistemah: sb. nauchn. trudov. M.: Izd-vo VNIIPRH. 18-23 (in Russian). Zhezmer, V.Ju., Beljakova, N.V. (1988). Mikrobiologicheskie kriterii ocenki jepizootcheskogo sostojanija ustanovok s zamknutym ciklom vodoobespechenija v otnoshenii ajeromonoza karpa. Industrial'noe rybovodstvo v zamknutyhsistemah: sb. nauchn.trudov. M. Izd-voVNIIPRH (in Russian). Labbe, L., Lefevre, F., Bugeon, J., Fostier, A., Jamin, M. (2014). Gaume Rainbow trout farming in Recirculating Aquaculture System (RAS): an innovative and environmental friendly system. INRA Productions Animales. 27(2), 135-145. Hrustalev, E.I. Izuchenie prikladnyh aspektov v obosnovanii tehnologij regional'noj akvakul'tury / Otchet o NIR. Rukovoditel'. № 01201265034 -Kaliningrad: FGBOU VPO «KGTU». (in Russian). Hrustaljov, E.I., Suslo, A.Je., Elfimova, K.A. (2013). Ocenka jeffektivnosti vyrashhivanija
remontnomatochnogo stada raduzhnoj foreli v ustanovke zamknutogo cikla vodoobespechenija. Innovacionnye tehnologii v pishhevoj promyshlennosti: nauka, obrazovanie i proizvodstvo: mezhdunar. nauch.-tehn. konf. (zaochnaja): materialy (3-4 dek.). Voronezh. 149-154 (in Russian). Titarev, E.F. (2005). Holodnovodnoe forelevoe
hozjajstvo. Rybnoe h-vo (in Russian). Ponomarev, S.V. (2009). Osetrovodstvo na intensivnoj
osnove. Moskva: Kolos (in Russian). Kupinskij, S.B. (2007). Produkcionnye vozmozhnosti obektov akvakul'tury. Astrahan': Izd-vo DF FGOU VPO «AGTU» (in Russian). Matishov, G.G., Matishov, D.G., Ponomareva, E.H. i dr. (2006). Opyt vyrashhivanija osetrovyh ryb v uslovijah zamknutoj sistemy vodoobespechenija dlja fermerskih hazjajstv. Rostov-na-Donu: Izd-vo JuNC RAN (in Russian).
Novozhenin, N.P., Filatov, V.I., Petrov F.A. i dr. (1985). Rybovodno-biologicheskie normativy po
vyrashhivaniju karpa, foreli v ustanovkah s zamknutym ciklom vodosnabzhenija. M.: Izd-vo VNIIPRH. 16 (in Russian).
Ojsbojt, M.I. (1985). Primenenie lechebnyh obrabotok protiv jentoparazitnoj jenvazii lichinki karpa v ustanovke s zamknutym tipom vodosnabzhenija. Industrial'noe rybovodstvo v zamknutyh sistemah: sb. nauchn. trudov. M.: Izd-vo VNIIPRH (in Russian).
OST 15.372-87. Ohrana prirody. Gidrosfera. Voda dlja rybovodnyh hozjajstv. Obshhie trebovanija i normy (Vstupil v dejstvie: s 01.04.88). M. 18 (in Russian).
Proskurenko, I.V. (2003). Zamknutye rybovodnye ustanovki. M.: Izdatel'stvo VNIRO (in Russian).
Feofanov, Ju.A., Golosuj, V.P. (1986). K vyboru metodov ochistki oborotnoj vody industrial'nyh rybovodnyh hozjajstv s zamknutym ciklom vodoispol'zovanija. Tehnicheskie sredstva marikul'tury: sb. nauchn. trudov. M.: Izd-vo VNIRO. 152-158 (in Russian).
Brajnballe, Ja. (2010). Rukovodstvo po akvakul'ture v ustanovkah zamknutogo vodosnabzhenija. Vvedenie v novye jekologicheskie i vysokoproduktivnye
zamknutye rybovodnye sistemy. Kopengagen. 70 (in Russian).
Grigor'ev, S.S., Sedova N.A. (2008). Industrial'noe rybovodstvo. Chast' 1. Biologicheskie osnovy i osnovnye napravlennja razvedenija ryby industrial'nymi metodami: Uchebnoe posobie. Petropavlovsk Kamchatskij: KamchatGTU (in Russian).
Grycynjak, I.I., Tretjak, O.M., Kolos, O.M. (2014). Istorychni aspekty, stan ta perspektyvy rozvytku rybogospodars'koi' dijal'nosti na vnutrishnih vodojmah Ukrai'ny. Visnyk Sums'kogo nacional'nogo agrarnogo universytetu: Serija «Tvarynnyctvo». 2/1(24), 22-29 (in Ukrainian).
Bohdanova, L.A., Permynova, E.B., Pukhovskyi, A.B., Asarova, M.Kh. (1988). Myneralnyi sostav vodnoi sredy v zamknutykh rybovodnykh systemakh Yndustryalnoe rybovodstvo v zamknutykh systemakh: sb. nauchn.trudov. M.: Yzd-vo (in Russian).
Cmammn nadiümna do peda^ii 10.09.2016
