CC BY
39
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7810
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:614.31:639.331.5
1дентифжащя небезпечних чинниюв шд час вирощування райдужноУ форелi в умовах замкнутого водопостачання
Н.С. Гриневич1, Т.М. Димань1, М.Д. Кухтин2, В.1. Семанюк3, А.О. Слюсаренко1
gnatbc@ukr.net
1 Бшоцертвсъкий нацюналъний аграрний умверситет, пл. Соборна, 8/1, Бша Церква, 09111, Украта;
2Тернотлъсъкий нацюналъний техмчний ушверситет iменi I. Пулюя, вул. Русъка, 56, м. Тернотлъ, 46001, Укра'ша;
3Лъвiвсъкий нацюналъний унiверсиmеm ветеринарно'1 медицинии бютехнологт iменi С.З. Гжицъкого,
вул. Пекарсъка, 50, м. Лъвiв, 79010, Украта
Проведено ¡дентифжацж небезпечних чинниюв для умовного тдустргалъного господарства з вирощування райдужноI форел1 в умовах замкнутого водопостачання. Пгд час аналгзу небезпечних чинниюв визначали стутнъ суттевого впливу г вгроггдностг потенцшних небезпек. Суттевг потенцшш небезпеки визначили на таких технологгчних етапах, як осжетння та ткубацгя жри, витримування личинки, реалгзацгя жри, личинки, молодг, товарноIриби г плгдниюв. Кргм суто технологгч-них, маютъ мгсце додатковг небезпечш чинники - пов 'язаш з функцюнуванням бюфыътра, годгвлею риби г застосуванням лгкувалъно-профглактичних та дезтфекцшних засобгв. 1дентифжоваш в роботг потенцшт небезпеки важливо враховувати тд час складання плану НАССР у форелевих господарствах.
Ключовi слова: небезпечний чинник, НАССР, контролъш критичш точки, аквакулътура, райдужна форелъ, установки замкнутого водопостачання.
Идентификация опасных факторов при выращивании радужной форели в
условиях замкнутого водоснабжения
Н.С. Гриневич1, Т.М. Димань1, М.Д. Кухтин2, В.1. Семанюк3, А.О. Слюсаренко1
gnatbc@ukr.net
1 Белоцерковский националъный аграрный университет, пл. Соборная, 8/1, Белая Церковъ, 09111, Украина;
2Тернополъский националъный технический университет им. И. Пулюя, ул. Русская, 56, г. Тернополъ, 46001, Украина;
3Лъвовский националъный университет ветеринарной медициныи биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, м. Лъвов, 79010, Украина
Проведена идентификация опасных факторов для условного индустриалъного хозяйства по выращиванию радужной форели в условиях замкнутого водоснабжения. При анализе опасных факторов определяли степенъ существенного влияния и вероятности потенциалъных опасностей. Существенные потенциалъные опасности определили на таких технологических этапах, как осеменение и инкубация икры, выдерживание личинки, реализация икры, личинки, молоди, товарной рыбы и производителей. Кроме чисто технологических, имеют место дополнителъные опасные факторы - связанные с функционированием биофилътра, кормлением рыбы и применением лечебно-профилактических и дезинфекционных средств. Иден-
Citation:
Grynevych, N., Dyman, T., Kukhtyn, M., Semanyuk, V., Sliusarenko, A. (2017). Identification of dangerous factors on rainbow trout farms with Recurculating aquaculture system. Scientific Messenger LNUVMB, 19(78), 48-52.
тифицированные в работе потенциальные опасности важно учитывать при составлении плана НАССР в форелевих хозяйствах.
Ключевые слова: опасный фактор, НАССР, контрольные критические точки, аквакультура, радужная форель, установки замкнутого водоснабжения.
Identification of dangerous factors on rainbow trout farms with Recurculating
aquaculture system
N. Grynevych1, T. Dyman1, M. Kukhtyn2, V. Semanyuk3, A. Sliusarenko1
gnatbc@ukr.net
'Bila Tserkva National Agrarian University, Soborna sq., 8/', Bila Tsercva, 09''', Ukraine;
2Ternopil Ivan Pul'uj National Technical University, Ruska Str. 56, Ternopil, 4600', Ukraine;
3Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 790'0, Ukraine
Identification of dangerous factors for a conditional industrial farm for rainbow trout growing in conditions of Recurculating aquaculture system (RAS) was carried out. During the analysis of dangerous factors, the degree of significant influence and probability of potential dangers were determined. Significant potential hazards have been identified at such technological stages as insemination and incubation of caviar, larval survival, caviar, larvae, young, commodity fish and pedigree.
Biological filter is defined as a key link in the RAS the functioning of which effects on the quality and safety of commercial fish. It carries out aerobic and anaerobic processes to remove contaminations in the form of ammonium producing by fish, and carbon dioxide, which is formed from undigested food and feces. There are such dangerous factors on the stage of biological purification of water: biological - possible exceeding the total microbial number (more than '00 CFU/cm3), the number of nitrifying (more than '06 CFU/cm3) and E. coli group bacteria, the presence of bacteria Pseudomonas aeruginosa; chemical - exceeding the content of nitrates (more than 50 mg / dm3), nitrites (more than 0.5 mg/dm3), pH - above 8.
In addition to purely technological, there are additional dangerous factors - related to the functioning of the biofilter, fish feeding and the use of veterinary preparations and disinfectants. The potential hazards identified in the work are important to be taken into account in the process of implementation of Rainbow Trout HACCP plan.
Key words: dangerous factor, HACCP, control critical points, aquaculture, rainbow trout, Recirculating aquaculture systems.
Вступ
Аквакультура та рибництво сьогодт належать до таких вид1в економ1чно! д1яльносл, яш можуть значно полшшити продовольчий баланс та позитивно впли-нути на пвдвищення р1вня продовольчо! безпеки в Укра!ш. Зважаючи на актившсть держави в буд1вниц-тв1 нового яшсного правового поля у взаемоввдноси-нах м1ж суб'ектами права, створенш ново! ефективно! економ1чно! полггики та евроштеграцшних процеав, сучасне рибне господарство також потребуе яшсних структурних змш. Вони мають вщбутись передуам у систем! надання послуг, якосп продукцп, ефективно-го, ресурсоощадного та еколопчного виробництва.
Вщповвдно до Закону Укра!ни «Про основш прин-ципи та вимоги до безпечносп та якосп харчових продукпв», «особи, як займаються виробництвом або введенням в об1г харчових продукпв, повинш засто-совувати саштарш заходи та належну практику виробництва, системи HACCP та/або шш1 системи забез-печення безпечносп та якосп тд час виробництва та обпу харчових продукпв..» (Zakon Ukrainy, 2014).
Актуальнiсть. Виробники харчово! продукцп, си-ровиною для яких е необроблеш м'ясо та м'ясш продукта, риба та рибт продукта, молоко, яйця, мають впровадити процедури, яш базуються на принципах НАССР, до 20 вересня 2017 року, вс1 шш1 виробники - до 20 вересня 2018, а мал потужносп матимуть для цього ще один р1к.
Кр1м того, Президентом Укра!ни було подписано Закон Укра!ни «Про державний контроль, що здшс-нюеться з метою перев1рки вщповвдносп законодав-ству про безпечн1сть та яшсть харчових продукт1в i корм1в, здоров'я та благополуччя тварин», що вступае в силу з 4 квпня 2018 року (Slyva, 2017).
На жаль, сьогодш у вичизнянш аквакультурi лише на кiлькох шдусщальних п;дприемствах запровадже-но систему НАССР, не здшснюються вiдповiднi заходи з iмплементацil в укра!нське законодавство в1дпо-вiдних актiв £С в частиш ветеринарного та санiтарно-го забезпечення, умов утримання риб, умов переве-зення живо! риби тощо. Для виходу украгнсько! про-дукцil аквакультури на зовшшш ринки цi заходи не-обх1дно здiйснювати негайно.
Обов'язковим i першочерговим для виконання етапом впровадження системи НАССР е iдентифiка-щя небезпечних чинник1в, як1 можуть виникати на вах стадiях виробництва харчово! продукцп. 1денти-фiкацiя i ощнювання всiх обгрунтовано очiкуваних ризик1в е ефективними та економiчно доцiльними заходами у гарантуванш безпеки харчово! продукцп аквакультури .
Метою i завданнями до^джень було визначення небезпечних чиннишв, як1 можуть виникати тд час вирощування райдужно! форелi на всiх етапах вироб-ничого циклу в умовах замкнутого водопостачання.
Матерiал i методи дослiджень
1дентиф1кащю небезпечних чинник1в здшснювали для умовного шдустр1ального господарства з вирощування райдужно! форел1 в умовах замкнутого водопо-стачання. Принципову схему повносистемного форелевого господарства, яка включае рибоводний та ш-женерно-техшчний блоки, подано на рисунку 1.
Зазвичай повний цикл вирощування форел1 у гос-подарстш включае технолопчш етапи вирощування та реал1зацИ харчово! ! рибоводно! продукц!!. Важливи-ми ланками технолопчного процесу е використання корм!в ! застосування л!кувально-проф!лактичних та дезшфекцшних препарат!в (рис. 2).
Рибоводний блок
Система охоло-дження води
Нерестова д!лянка -> 1нкубац!йна д!лянка --
Нагульна ->
д1лянка <- Малькова д!лянка <- Личинкова д1лянка
1нженерно-господарський блок
Система дегаза-цп води
Система очищення води
Система авар!йного енергозбереження
Лаборатор!я
Складське при-мщення
Холодильна камера
Система аерац!! ! оксигенац!!
Рис. 1. Принципова схема повносистемного форелевого господарства
Рис. 2. Схема технолопчного процесу вирощування форел!
Кр!м того, господарство може вир!шувати широке коло питань, пов'язаних з формуванням та експлуата-ц!ею племшних стад риб для ц!лей штучного ввдтво-рення ! товарного рибництва, включаючи отримання !кри, а також селекц!йно-плем!нно! роботи.
П!д час анал!зу небезпечних чинник1в визначали ступ!нь суттевого впливу ! в!рог!дност! потенц!йних небезпек за шкалами, наведеними у табл. 1, 2 (Vasylenko et а1., 2011).
Таблиця 2
Таблиця 1
Стушнь суттевост та шкала оцiнки небезпечних чиииикчв на здоров'я _ людини_
Насл1дки для здоров'я людини Стушнь суттевосл впливу Шкала оцшки, бал
Летальний результат Критичний 1
Важке захворювання, яке потребуе госттал1заци або загрожуе швал1дтстю Високий 2
Захворювання, яке призводить до тимчасово! непрацездатносп Середнш 3
Несуттеве попршення здоров'я Низький 4
Критерi'l' оцiнки вiрогlдностi виникнення небезпечних чиммикчв
В1ропдшсть виникнення Ступгнь в1рог1дност1 Шкала оцшки, бал
С випадки виникнення або перевищення на тдприемстт, або гснуе в1ропдшсть цього в1д одного разу за змшу чи частше Високий 1
С випадки виникнення або перевищення на под1бних тдпри-емствах, або гснуе в1ропдтсть цього на тдприемстш в1д декь лькох разш на мгсяць до одного разу за змшу Середнш 2
Продукт е мжробюлопчно чутливим або гснуе в1ропдтсть порушення процедури, рецептур, заходш управлшня привне-сення чи забруднення ввд декшькох раз1в на рж до одного разу на мгсяць Незначний 3
Практичний досвщ виробництва й контролю продукци та науков1 дат св1дчать про малу в1ропдшсть виникнення або посилення небезпечного чинника в1д одного разу на рж [ р1дше Практично дор1внюе нулю 4
Результати та 1'х обговорення
1дентиф1кац1ю небезпечних чиннишв для умовно-го шдустр1ального форелевого господарства проводили, беручи до уваги, що система гарантування безпеки продукци аквакультури мае ор1ентуватись на харчо-вий продукт, безпечний для людини в момент спожи-вання, 1 на захист здоров'я самих об'екпв аквакультури.
На технолопчному етат отримання статевих про-дукгш здшснюеться переведення плвднишв на нерес-тову температуру, стимулящя дозр1вання. Проводиться спостереження за початком овуляци 1 сперм1заци. 1кру 1 сперму у плщнишв форел1 отримують шляхом ввдщджування. До параметр1в, як1 контролюються на даному етат, належать стушнь зршосп ооципв та яшсть сперми. Ввдповадно до критерпв, зазначених у таблицях 1 1 2, на цьому етат стушнь настання небез-печного випадку низький.
Для ос1меншня жру 1 сперму зм1шують у емностях з додаванням води. Для тдвищення заплвдненосп жри заметь води рекомендуеться доливати розчин Хамора. 1нкубащю зазвичай проводять у спещальних апаратах. До небажаних процес1в, яш можуть мати мюце у цей перюд 1 негативно впливати на виробни-чий процес, як1сть 1 безпечшсть шнцево! продукци, можна вщнести низький вшсоток заплшнення, анома-лп у розвитку ембрюшв, змшу пдрох1м1чних параме-тр1в. Може розвиватись сапролегнюз шри, що 1 е не-безпечним чинником на даному етат. У раз1 впрова-дження плану НАССР у форелевому господарст тут може бути визначено контрольну критичну точку (ККТ). На даному етат контролюють ввдсоток заплъ днення 1 частку ембрюшв, як1 типово (нормально) розвиваються, синхроншсть розвитку зародшв. Над-звичайно важливими е пдрох1м1чш показники. Вмют розчиненого у вод1 кисню не мае перевищувати
7,5 мг/л, рН середовища - 7-8, концентращя амонш-ного азоту - не бшьш як 1 мг/л. Гранична концентращя амошаку - не бшьш як 0,05 мг/л. Водообмш - не менш як 1,5 об'ем1в/год. Температура -14-18 °С, И добов1 коливання не мають бути бшьшими н1ж 2 °С.
Процес витримування личинки забезпечуе сприят-лив1 умови для активного живлення 1 соматичного росту. Таких умов досягають за рахунок пвдтримання оптимально! температури, яшсного очищення води 1 повноцшно! год1вл1. Наявшсть небезпечних чиннишв на даному технолопчному етат пов'язана з порушен-ням температурного режиму та роботи систем очи-щення води, використанням корм1в, яш не ввдповща-ють харчовим потребам молод1 та И розм1рам. Важли-во контролювати пдрох1м1чш показники (вмют кисню - 7-9 мг/л, рН - 7-8, концентращя амоншного азоту -не бшьш як 1 мг/л, гранична концентрац1я амошаку -не б1льш як 0,05 мг/л). Бажано, щоб водообмш був не менш як 1 об'ем/год, температура води - 8-14 °С. Контролюють також масу личинок 1 молодо З огляду на вдентифшоваш небезпечш чинники на даному етат бажано визначити ККТ.
Технолопчш етапи вирощування молодо товарно! риби, ремонтного молодняку та плщнишв под1бш метою забезпечення сприятливих умов для живлення 1 росту риби. Як 1 в попередньому випадку, небезпечш чинники пов'язаш з пдрох1м1чними показниками, температурним режимом та год1влею.
Якщо на стадп вирощування р1зних груп риб вден-тифжоваш небезпечш чинники е несуттевими, то на стадн реал1зацп вже виникае необхщшсть визначати ККТ. Вс небезпечш чинники на стадп реал1зацп пов'язаш з транспортуванням. Так, на етат реал1зацп жри на стади в1чка неналежш умови транспортування можуть призвести до припинення розвитку личинки -анатом1чних порушень 1 загибелг У вах випадках е загроза порушення герметичносп упаковки, темпера-
TypHoro pe^HMy. KpiM Toro, Ha CTagii peagi3aiii Mogo-gi, ToBapHoi pu6u i ngigHHKiB He6e3nenHHM hhhhhkom e HarogoBaHa pu6a. BignoBigHo go ririemHHHx BHMor, 3a Tpn go6u go TpaHcnopTyBaHHa rogiBgM $opegi npunu-HaMTb.
Ogrnera 3 k^mhobhx gaHoK peiHpKygaiiHHoi cucTe-mh b ycTaHoBKax 3aMKHyToro BogonocTanaHHa (y3B) e 6iogorinHHH $igbTp. BiH 3gincHMe aepo6Hi Ta aHaepo6Hi npoiecu 3 MeTOM BugageHHa 3a6pygHeHb y $opMi aMo-HiM, 3khh npogyKyMTb pu6u, Ta ByrgeKucgoro ra3y, skhh yTBopMeTbca i3 Hecno^uroro KopMy i ^eKagin (Schreier et al., 2010). Big ^yHKiioHyBaHHa 6io$igbTpa 3HanHoM MipoM 3age®HTb aKicTb Ta 6e3nenmcTb ToBapHoi' ph6h, aKa Bupo^yeTbca b y3B. ^o He6e3nenHux HHHHHKiB, aKi igeHTH^iKyMTbca Ha cragii 6iogoriHHoro onu^eHHa Bogu, Mo^Ha BigHecTH 6iogoriHHi - nepeBH-^eHHa 3aragbHoro MiKpo6Horo nucga (100 KyO/cM3), KigbKocTi HiTpu^iKyMHHx 6aKTepin (6igbm aK 106 KyO/cM3), 6aKTepin rpynu KumKoBoi naguHKH, HaaB-HicTb 6aKTepin Pseudomonas aeruginjsa Ta xiMinrn -nepeBH^eHHa BMicry HiTpaTiB (6igbm aK 50 Mr/gM3), HiTpHTiB (6igbm aK 0,5 Mr/gM3,), pH - BH^e 8.
^ogaTKoBo go cyTo TexHogoriHHHx He6e3nenHux
HHHHHKiB Mo^Ha igemH^iKyBaTH pH3HKH, noB'a3aHi 3 rogiBgeM pu6u Ta 3acTocyBaHHaM giKyBagbHo-npo^igaKTHHHHx i ge3iH$eKiiÖHHx npenapaTiB. KopMH, aKi BHKopucToByMTbca Ha mgnpueMCTBax aKBaKygbTy-pu, MaMTb BignoBigaTH «HopMaM i npaBugaM rogiBgi TBapuH» (Codex Alementarius, 2004). Mo^hbhmh He-6e3nenHHMH hhhhhk&mh, noB'a3aHHMH 3 KopMaMH, e xiMinHe (necTHiugu, aHTuoKCugaHTH Ta iH.) Ta MiKpo6i-ogorinHe (naToreHHi 6aKTepii) 3a6pygHeHHa i MiKoTOK-chhh. 3agumKoBi KigbKocTi BeTepuHapHux npenapaTiB, BHKopucToByBaHHx gga giKyBaHHa i npo^igaKTHKH 3a-xBopMBaHb o6'eKTiB aKBaKygbTypu, e xiMiHHHMH He6e3-nenHHMH HHHHHKaMH. BigcyTHicTb b yKpaiHi gep^aBHoi CHCTeMH MoHiTopuHry 3agumKoBux KigbKocTen He6e3ne-hhhx gga 3gopoB'a gMgHHH penoBHH e nepenoHoM gga eKcnopTy npogyKiii aKBaKygbTypu y eBponencbri Kpai-
HH.
y xogi igeHTH^iKauii Ta oiiHMBaHHa noTeHiiHHoi He6e3neKH b yMoBax ^opegeBoro rocnogapcTBa Ba^gHBo BpaxoByBaTH He TigbKH BHpo6HHHi, a h cynpoBigHi Bupo-6HHUTBy egeMeHTH, 3oKpeMa noB'a3aHi 3 nocranaHHaM KopMiB, gocBigoM i KBagi^ucaiiieM nepcoHagy, 3oBHim-HiM cepegoBH^eM to^o. To6to aHagi3y niggawTbca
потенцшш загрози як внутршнього, так i зовшшнього походження.
Висновки
Таким чином, nig час вирощування райдужно! фо-релi у системах i3 замкнутим водопостачанням суттeвi небезпечнi чинники igентифiкуються на таких техно-логiчних етапах, як оамешння та iнкубацiя iкри, витримування личинки, реалiзацiя iкри, личинки, молод^ товарно! риби i плigникiв. Крiм суто техноло-гiчних, мають мюце gоgатковi небезпечнi чинники -пов'язаш з функцiонуванням бiофiльтра, гоgiвлею i застосуванням лiкувально-профiлактичних та дезш-фекцшних засобiв. Igентифiкованi в роботi потенцшш небезпеки важливо враховувати nig час складання плану НАССР у господарствах з вирощування райдужно! форелi в умовах замкнутого водопостачання.
Бiблiографiчнi посилання
Zakon Ukrainy (2014). «Pro osnovni pryntsypy ta vymohy do bezpechnosti ta yakosti kharchovykh produktiv. № 1602-VII vid 22 lypnia 2014 roku (in Ukrainian).
Vasylenko, H., Dorofieieva, O., Holub, B., Myroniuk, H. (2011). Posibnyk dlia malykh ta serednikh pidpryiemstv miasopererobnoi haluzi z pidhotovky ta vprovadzhennia systemy upravlinnia bezpechnistiu kharchovykh produktiv na osnovi kontseptsii NASSR. K.: Mizhnarodnyi instytut bezpechnosti ta yakosti kharchovykh produktiv, 236 (in Ukrainian). Slyva, Yu. (2017). Shcho slid vrakhovuvaty, vprovadzhuiuchy NASSR na pidpryiemstvi. Elektronnyi resurs: http://agravery.com/uk/posts/ author/show?slug=so-slid-vrahovuvati-vprovadzuuci-nassr-na-pidpriemstvi (in Ukrainian). Codex Alementarius (2004). CAC/RCP 54-2004 Code of Practice on Good Animal Feeding http://www.fao.org/docrep/012/i1379e/i1379e06.pdf Schreier, H.J., Mirzoyan, N., Saito, K. (2010). Microbial diversity of biological filters in recirculating aquaculture systems. Current Opinion in Biotechnology. 21, 318-325.
Received 7.09.2017 Received in revised form 30.09.2017 Accepted 3.10.2017
