CC BY
20
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta öioTexHonoriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7923
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 639.371.13:639.3.06(477)
Порiвняльна характеристика 3-4^чних самиць райдужно'1 форел^ вирощених в умовах щдус^ального господарства «Слобода-Банилiв»
Рацюнальне ведення форелевого господарства потребуе створення яюсних продуктивных маточних стад, яш повинн максимально задовольняти вимоги господарств у здоровому життестткому посадковому матерiалi. Разом з тим числен-ш фактори (високий рiвень тбридингу, неконтрольоване схрещування рiзноманiтних племтних груп риб тощо) призводять до поступового зменшення репродуктивних показниюв, погiршення племтних якостей та зниження резистентностi риб до захворювань чи несприятливих зовтштх чинниюв середовища. Тому поеднання до^джень фенотипових та продуктивних ознак з генетичним контролем на теперштй час е передовим та необхiдним напрямом у втчизняному форелiвництвi.
Проведен селекцЫно-племтю роботи з формування маточних стад райдужноI форелi. Виявлено, що плiдники, вироще-н в умовах iндустрiального господарства «Слобода-Банилiв», попри нестабiльнi умови вирощування характеризувалися помiрним темпом росту та мали висок значення як продуктивних, так i репродуктивних ознак. Середнт показник маси самиць райдужноI форелi у вщ 3-х роюв складав 1282,5 г, у чотирирiчному даний показник був вищим на 39,8%. Робоча плодючiсть трирiчних самиць складала 3,48 тис. жринок, у чотирирiчних самиць вона була вищою на 1,09 тис. жринок. Середн показники маси жри становили 239,7 та 340,8 г вiдповiдно; iндивiдуальнi показники жринок з вжом зростали за масою на 6,7% та за дiаметром - на 1,9%.
Ключовi слова: райдужна форель, маса, довжина тыа, продуктивн та репродуктивн ознаки, селекцтно-племтна робота, форелiвництво.
Сравнительная характеристика 3-4-летней самки радужной форели, выращенных в условиях индустриального хозяйства «Слобода-Банилов»
Рациональное ведение форелевого хозяйства требует создания качественных производительных маточных стад, которые должны максимально удовлетворять требования хозяйств в здоровом жизнестойкой посадочном материале. Вместе с тем многочисленные факторы (высокий уровень инбридинга, неконтролируемое скрещивание различных племенных групп рыб и т.д.) приводят к уменьшению репродуктивных показателей, ухудшении племенных качеств и снижению резистентности рыб к заболеваниям или неблагоприятным внешним факторам среды. Поэтому сочетание исследований фено-типических и продуктивных признаков с генетическим контролем в настоящее время является передовым и необходимым направлением в отечественном форелеводстве.
Проведенные селекционно-племенные работы по формированию маточных стад радужной форели. Выявлено, что производители, выращенные в условиях индустриального хозяйства «Слобода-Банилов», несмотря на нестабильные условия выращивания характеризовались умеренным темпом роста и имели высокие значения как производительных, так и репродуктивных признаков. Средний показатель массы самок радужной форели в возрасте 3-х лет составлял 1282,5 г, в четы-
Citation:
Mendryhsora, P.D., Kurynenko, G.A., Mruk, A.I. (2017). Comparative characteristics of age-3-4 rainbow trout females reared in the conditions of the industrial fish farm «Sloboda-Banyliv». Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 117-121.
П.Д. Мендришора, Г.А. Куршенко, A.I. Мрук [email protected]
1нститут рибного госодарства НААН, вул. Обух1вська, 135, м. Кшв-164, 03164, Укра'ша
П.Д. Мендришора, Г.А. Куриненко, А.И. Мрук [email protected]
Институт рыбного хозяйства НААН, ул. Обуховская, 135, г. Киев-164, 03164, Украина
рехлетнем данный показатель был выше на 39,8%. Рабочая плодовитость трехлетних самок составляла 3,48 тыс. икринок, в четырехлетних самок она была выше на 1,09 тыс. икринок. Средние показатели массы икры составляли 239,7 и 340,8 г соответственно; индивидуальные показатели икринок с возрастом росли по массе на 6,7% и по диаметру на 1,9%.
Ключевые слова: радужная форель, масса, длина тела, производительные и репродуктивные признаки, селекционно-племенная работа, форелеводство.
Comparative characteristics of age-3-4 rainbow trout females reared in the conditions of the industrial fish farm «Sloboda-Banyliv»
P.D. Mendryhsora, G.A. Kurynenko, A.I. Mruk [email protected]
Institute of Fisheries of the National Academy of Sciences of Ukraine, Obukhovskaya Str., 135, Kyiv-164, 03164, Ukraine
Rational management of the trout economy requires the creation of high-quality productive uterine herds, which should maximally meet the requirements of farms in healthy life-sustaining landing material. However, numerous factors (high level of inbreeding, uncontrolled interbreeding of various tribal groups offish, etc.) lead to a gradual decrease in reproductive parameters, degradation of breeding qualities and a decrease in the resistance offish to diseases or adverse external factors of the environment. Therefore, the combination of research on phenotypic and productive features with genetic control at present is an advanced and necessary direction in domestic trout management.
Selective-breeding works on the formation of rainbow trout brood stocks have been performed. It was found that the brood fish reared in the conditions of the industrial fish farm «Sloboda-Banyliv» despite instable rearing conditions were characterized by moderate growth rate and had high values of productive and reproductive features. The mean weight of age-3 rainbow trout females 1282.5 g. This parameter in age-4 fish was higher by 39.8%. Working fecundity of age-3 females 3.48 thousand eggs, in age-4 fish it was higher by 1.09 thousand eggs. Mean weights of eggs were 239.7 and 340.8 g, respectively; individual parameter of eggs increased with age by 6.7% in weight and by 1.9% by diameter.
Key words: rainbow trout, body weight, body length, productive and reproductive features, selective-breeding works, trout culture.
Вступ
Упродовж багатьох рошв риби з родини лососевих е щнним харчовим об'ектом, особливо для народ1в £вразп та Швшчно1 Америки (Kazakov, 1988; Lihatovich, 2004). В умовах сьогодення райдужна форель культивуеться б1льше шж у 80 крашах свпу та займае друге мюце в щлсноводнш та морськш аква-культур1 тсля численно1 родини коропових риб (Hrynzhevskyi and Sherman, 2006).
Розведення райдужно1 форел в Украш бере свш початок у 1894-1896 роках. Шсля здобуття Украшою незалежносп, у форел1вництв1, як в аквакультур1 в цшому, спостертався значний спад виробництва то-варно1 продукцп. Дане явище пояснювалося скрутни-ми сощальними та економ1чними чинниками, що складалися на зазначений перюд. Однак в умовах сьогодення спостер1гаеться прогрес розвитку дано1 ланки рибно1 галуз1, хоча Украша за даними FAO не е лщером з виробництва товарно1 продукцп (FAO Fisheries and Aquaculture Report, 2009). Разом з тим розпо-чато селекцшно-племшш роботи, в основу яких пок-ладено виведення ново1 породно1 групи, яка буде найбшьш продуктивною в умовах захвдного репону Украши (Mruk and Oleksyk, 2008; Mruk, 2008).
Селекцшш роботи з райдужною фореллю у свт проводиться в р1зних напрямках, так наприклад у Норвегп юнуе програма, в основу яко1 покладено дослвдження з пбридизацп дешлькох порвд (Gjedrem, 2000). Надзвичайно важливими е роботи з виведення породи райдужно1 форел1, стшко1 до мжсозомозу (верт1ж) (Fausch, 2007). У 1980 рощ в Фшляндп була розпочата програма, в основу яко1 покрадено досль
дження фенотипових ознак та ïx вплив на продуктивш показники (Kause et al., 2003; Kaukoranta, 2010). Щка-вим напрямком е виведення кольорових форелей - в Японп та Кита!" е mmï райдужноï форел1 з б1лим заба-рвленням (Wada, 1998; Yo et al., 2008), в Грузи - лшя золотого забарвлення (Graham, 2002). В Япони велись також роботи з виведення породи, що позбавлена плям (Ishii et al., 1980). Р1знопланов1 селекц1йн1 роботи ведуться в Рос1йськ1й федерацiï: в 1997 рощ було затверджено породу, що спрямована на ранне дозрь вання - «Адлер» (Nikandorov et al., 2002), 1999 - «Ро-фор» (Porody raduzhnoj foreli^, 2006), 2006 - «Адлер-ська янтарна» (Shindavina et al., 2005), 1995 - «Ро-сталь» (Terent'eva, 1995). На даний момент на базi племзаводу Адлер проводяться роботи з виведення лiнiï стальноголового лосося з шзшм нерестом (бере-зень-квiтень) та лшп форелi з раннiм нерестом.
Постановка завдання, мета cmammi. За проведен-ня селекцiйно-племiнниx робiт необх1дна постшна комплексна оцiнка пл1дник1в, як1 становлять ядро маточного стада. Ввдомо, що основним методом у форелiвництвi е масовий вiдбiр, основними критерiя-ми якого е показники екстер'еру (Savost'janova and Nikandrov, 1976; Jablokov et al., 1982), однак варто зазначити, що останшм часом спостертаеться змь щення термiнiв нерестовоï кампанiï, ранне дозрiвання (у вiцi 2-х рошв) та нестабiльнiсть умов вирощування, дана ситуащя потребуе застосування iндивiдуального шдбору пл1дник1в, що дозволить полiпшити ïxrn про-дуктивнi та репродуктивнi показники. Вiдбiр за пока-зником iндивiдуальноï робочо1' плодючостi передба-чае, що даний шдхвд матиме позитивний результат
HayRobHñ вкник ЛHУBMБ iinem С.З. Г^идь^го, 2017, т 19, № 79
Матерiал та методи дoслiджень
Гocпoдapcтвo «Cлoбoдa-Бaнилiв» poзтaшoвaнe y Bижницькoмy parörn Чepнiвeцькiй oблacтi. Джepeлoм вoдoпocтaчaння pибницькиx бaceйнiв e гpyнтoвi вoди бaceйнy p. Чepeмoш. Tepмiчний peжим в гocпoдapcтвi нecтaбiльний: влiткy вoдa в бaceйнax пpoгpiвaeтьcя дo 16-19 °С, — взимку знижyeтьcя дo 2 °С. Оcкiльки живлeння джepeлa вiдбyвaeтьcя в ocнoвнoмy зa paxy-так aтмocфepниx oпaдiв тa тaнeння crnry, для ньoгo xapaктepнi ceзoннi кoливaння пoтyжнocтi, y зв'язку з чим вoдooбмiн в гocпoдapcтвi нecтaбiльний тa в лiтнi мicяцi бyвae га мeжi кpитичнoгo для paйдyжнoï фope-лi.
Бoнiтyвaння тa вiдбip плвднишв пpoвoдили зa 23 тижш дo нepecтy. Оцiнкy плвднишв здiйcнювaли нa ocнoвi фeнoтипoвиx oзнaк, щo пepeдбaчae викopиc-тaння тiльки здopoвиx пoвнoцiнниx ocoбин бeз ушто-^em, вaд poзвиткy тa дoбpe вгoдoвaниx. B œpecTO-вiй кaмпaнiï бyлo викopиcтaнo тiльки тиx pиб, яш дocягли cтaтeвoï зpiлocтi.
Екcтep'epнa o^ma пл1дник1в пpoвoдилacя зa ocнoвними pибницькo-ixтioлoгiчними пapaмeтpaми: мacoю тiлa, дoвжинoю Ma зa Cмiтoм, дoвжинoю тiлa бeз xвocтoвoгo плaвця, дoвжинoю тyлyбa, дoвжинoю гoлoви, нaйбiльшoю тa нaймeншoю виштою тiлa, нaйбiльшим тa нaймeншим oбxвaтoм тiлa (Mruk et al., 2015). Пpoмipи пpoвoдили caнтимeтpoвoю cтpiчкoю з точною дo 0,1 мм. Iндивiдyaльнe звaжyвaння здiйcнювaли нa eлeктpoнниx тoвapниx тepeзax з тoчнicтю 1 г. Для дocлiджeння викopиcтoвyвaли aнacтeзoвaнy p^y. Зa peзyльтaтaми вимipювaнь визнaчили ^o^rar^m тa peпpoдyктивнi xapaктepиcтики плвднишв.
З мeтoю визнaчeння плoдючocтi бyлo вiдiбpaнo пpoби нeзaплiднeнoï iкpи, щo бyлa oпpaцьoвaнa в лaбopaтopниx yмoвax. Зaгaльнy мacy oдepжaнoï iкpи визнaчaли вaгoвим cпocoбoм. Iкpy фiкcyвaли 4% poз-чинoм фopмaлiнy. Звaжyвaння iкpи здiйcнювaли нa eлeктpoнниx тepeзax «Axis AD 500» тpeтьoгo клacy тoчнocтi. Дiaмeтp iкpи визнaчaли з дoпoмoгoю штaн-гeнциpкyля з тoчнicтю 0,1 мм.
B^ip iкpи пpoвoдили мeтoдoм зцiджyвaння. Для цьoгo caмиць oбepeжнo бpaли тaким чинoм, щoб ниж-ня чacтинa тiлa мeжyвaлa з пoвepxнeю миcки (eмнicть для вiдiбpaнoï ^и). Пepшa пapтiя iкpи cтiкaлa caмa,
peштy зцiджyвaли, лeгкими pyxaми мacaжyючи чepe-вцe caмицi.
Оciмeнiння г^и здiйcнювaли «нaпiвcyxим» croco-бoм. Знeклeювaння зaплiднeнoï iкpи викoнyвaли мe-тoдoм пpoмивaння чиcтoю вoдoю yпpoдoвж двox гoдин.
Гoдyвaли pиб cпeцiaлiзoвaним штучним кopмoм виpoбництвa «Biomar», peцeптy Еф™ Aльфa для paйдyжнoï фopeлi (вмют пpoтeïнy y кopмi cклaдaв 43%, ж^у - 24%). Рoзpaxyнки щoдo нeoбxiднoï шль-кocтi кopмiв пpoвoдили вiдпoвiднo дo тaблиць pa^o-тв, в якиx вpaxoвaнi пoкaзники iндивi1дyaльнoï мacи pиб тa тeмпepaтypa cepeдoвищa нa мoмeнт гoдiвлi (Kataloh kormiv «Biomar», 2013).
Зa мicяць !o нepecтy paцioн плвднишв змeншили нaпoлoвинy i гoдyвaли pиб двiчi ra теж^т, зa 5 днiв !o нepecтy — гoдiвлю пpипинили. Ha доугий дeнь пicля вiдбopy cтaтeвиx пpoдyктiв плiдникiв пepeвeли нa щoдeннy пoвнoцiннy гoдiвлю.
Кoeфiцieнт вгoдoвaнocтi pn5 poзpaxoвyвaли зa Фу-льтoнoм (Limanskij et al., 1984). Cтaтиcтичнy o6po6^ мopфoмeтpичниx пoкaзникiв пpoвoдили в Microsoft Office Excel (2003). Обpoбкy !arnix щoдo пapaмeтpiв зa пapaмeтpaми ^и пpoвoдили з зacтocyвaння кoмп'ютepнoï пpoгpaми ROSP. Aнaлiз вeличин raac-тичниx oзнaк викoнaнo в cиcтeмi aбcoлютниx знaчeнь. Кpитepiями aнaлiзy пoкaзникiв були ïx cepeдня вeли-чинa тa пoxибкa (M ± m), вiдxилeння (с), пoкaзник мiнливocтi (Cv).
Результата та ix обговорення
Caмицi paйдyжнoï фopeлi, виpoщeнi в iндycтpiaль-шму гocпoдapcтвi бaceйнoвoгo типу «Cлoбoдa-Бaнилiв», нeзвaжaючи нa нecтaбiльнi yмoви виpoщy-вaння, xapaктepизyвaлиcя пoмipними пoкaзникaми тeмпy pocтy, тaк cepeднiй пoкaзник мacи тpиpiчниx caмиць cтaнoвив 1282,5 г, з мeжaми кoливaнь вiд 1010 !o 1550 г. Кoeфiцieнт вapiaбeльнocтi зa дaним пoкaз-никoм cклaдaв 10,6%. Пoнaд 55% зpiлиx caмиць мaли мacy 1300-1500 г. Haймeншa кiлькicть caмиць бyлa cepeд ocoбин мacoю 1100-1200 г. Cepeднiй шгазник мacи тiлa чoтиpиpiчниx caмиць cклaдaв 2131,8 г з виcoкими мeжaми кoливaнь вiд дo 1600 !o 2840 г вiдпoвiднo, мiнливicть бyлa 16,8%, щo бyлo нa 6,27% вищe зa пoкaзник тpиpiчниx caмиць (тaбл. 1).
Таблиця 1
Продуктивна характеристика самиць райдужно'1 фoрелi
Пoкaзники Tpиpiчки (n = 18) Чoxиpиpiчки (n = 25)
M ± m Cv M ± m Cv
Maca rina^ 1282,5 ± 148,11 10,55 2131,8 ± 358,49 16,82
Дoвжинa тiлa зa Cмiтoм, cм 46,3 ± 2,43 5,25 51,9 ± 3,44 6,61
Дoвжинa тiлa без c, cм 43,0 ± 2,23 5,19 47,6 ± 3,30 6,94
Дoвжинa гoлoви, cм 10,2 ± 1,05 10,25 12,1 ± 0,75 6,22
Дoвжинa тулубу, cм 32,4 ± 2,12 6,54 36,3 ± 3,03 8,35
Обxвaт тiлa, великий, cм 27,9 ± 2,11 7,59 33,1 ± 3,16 9,55
Обxвaт тiлa, мвлий, cм 12,0 ± 0,73 6,04 14,3 ± 1,43 9,99
Bиcoтa тiлa, вeликa, cм 12,6 ± 1,18 9,39 15,0 ± 1,55 10,37
B^oxa тiлa, мaлa, cм 5,0 ± 0,53 10,56 6,3 ± 0,66 10,50
HayKOBHH bíchhk .HHyBME ÍMeHÍ C.3. I®HULKoro, 2017, T 19, № 79
3a noKa3HHKaMH nÍHÍHHoro pocTy caMuui xapaKTepu-3yBanucH MeHm iHTeHCHBHHM TeMnoM, TaK noKa3HHK pÍHHoro npupocTy goB®HHH Tina 3a Cmítom cKnagaB 5,6 cm, ^o CTaHoBHTb 12,1% (Ta6n. 1). ,3,oB®HHa ronoBH Ta Tyny6y Manu BÍgnoBÍgHo npupicT 15,7% Ta 10,7%. 3pocTaHHH noKa3HHKÍB HaH6inbmoi' bhcoth Ta o6xBaTy Tina BÍgnoBÍgHo cKnaganu — 16,0 Ta 15,7%.
AHanÍ3 penpogyKTHBHHx o3HaK 3acBÍgHHB, ^o cepeg-hh po6ona nnogronicTb y HoTHpupÍHHHx caMuub nopÍB-hhhhí 3 TpupinHHMH 36inbmunacb Ha 24%. CepegHiñ noKa3HHK Macu npogyKoBaHoi' ÍKpu cTaHoBHB 239,2 r y TpupÍHHHx Ta 340,8 r - b hothphpíhhhx. npu uboMy íkphhkh pangy®Hoi $openi, hk i b ÍHmux BugÍB pu6, Ha MoMeHT oBynauii Manu HeogHaKoBÍ po3MÍpu. y gocni-g®eHux oco6hh TpupÍHHoro BiKy Me®i KonuBaHb 3a Ma-coro cKnaganu BÍg 49,0 go 95,1 Mr, HoTHpupÍHHHx BÍgno-BigHo - 56,0-92,5 Mr. 3 bíkom cepegHH Maca íkphhok
3pocrana Ha 5,1Mr, ^o cTaHoBHTb 6,7%. CepegHi noKa3-hhkh 3a giaMeTpoM craHoBunu 4,58 Ta 4,67 mm y Tpu-Ta noTHpupiHHHx, BignoBigHo npupicT cTaHoBHB 1,9%.
OgHonacHo 3i 36inbmeHHHM po3MipiB oBynboBaHux íkphhok cnocTepiraerbca 3MeHmeHHH noKa3HHKa MÍHnu-boctí 3a gaHHMH o3HaKaMH. iHguBÍgyanbHa MÍHnHBÍcTb 3a giaMeTpoM íkphhkh y caMuub HeBucoKa, ogHaK y hoth-pupÍHHHx BH^a Ha 1,7%. HaroMicTb noKa3HHK MÍHnuBo-ctí 3a Macoro 3MeHmuBcH Ha 6,36%.
OgHaK ceneKuÍHHÍ po6oTH, b ocHoBy hkhx noKnageHo ÍHgHBÍgyanbHÍ noKa3HHKu ÍKpu, He cnig 3acTocoByBaTH, ocKÍnbKH npoBegeHÍ gocnig®eHHH 3acBÍgHHnu, ^o cepe-gHÍ 3HaneHHH ÍHgHBÍgyanbHux noKa3HHKÍB 3ane®aTb He cKÍnbKH BÍg npogyKTHBHHx noKa3HHKÍB caMuub, cKÍnbKH BÍg yMoB Bupo^yBaHHH (Ta6n. 3).
Peiipo/niviniiiiaxapaKTepncTHKa ca\inui> pajigyaciioT(|)Q|)e.ii
Та6мицм 2
noKa3HHKH TpnpÍHKH (n = 18) ^oTHpnpÍHKH (n = 25)
M ± m Cv M ± m Cv
Maca ÍKpu, r 239,2 ± 52,35 21,89 340,84 ± 79,56 23,34
ünogroHÍcTb po6ona, ÍKp. 3476,4 ± 898,08 25,83 4571,3 ± 1217,91 26,64
ünogroHÍcTb BÍgHocHa, ÍKp. 2718,0 ± 643,86 23,69 2155,7 ± 456,78 21,19
Maca íkphhkh, Mr 70,41 ± 12,38 17,58 75,47 ± 8,47 11,22
fliaMerp íkphhkh, MM 4,58 ± 0,24 5,28 4,67 ± 0,17 3,62
% Macu roHag BÍg Macu Tina 18,65 ± 3,66 19,62 16,02 ± 2,54 15,87
iHgeKc BrogoBaHocTÍ 1,30 ± 0,14 10,99 1,51 ± 0,01 6,42
iHgeKc nporoHHcTocTÍ 3,70 ± 0,23 6,31 3,50 ± 0,28 7,88
iHgeKc BenuKoronoBocTÍ 22,03 ± 1,86 8,43 23,41 ± 2,03 8,66
Та6мицм 3
Ocmobmí MOk'a'iMiik'ii lope^H^'í (r) y pÍ3mobíkobhx rpyn m. ií.ihiikíb pafigy^MoT $ope^i mí® ÍHgHBÍgya^tMHMH
MOK'ajMHkaMH
noKa3HHKH Maca ÍKpu ünogroHicTL po6ona Maca ÍKpHHKH fliaMerp íkphhkh
Maca Tina 3-pÍHKH (n = 18) 0,51 0,74 0,20 0,23
4-pÍHKH (n = 25) 0,65 0,49 0,24 0,25
floB®HHa Tina 3-pÍHKH (n = 18) 0,45 0,27 0,24 0,29
4-pÍHKH (n = 25) 0,54 0,54 0,24 0,24
Koe^iuieHT BrogoBaHocTÍ 3-pÍHKH (n = 18) -0,06 0,02 -0,10 -0,13
4-pÍHKH (n = 25) 0,001 0,07 -0,10 -0,09
3rigHo 3 pe3ynbTaTaMH gocnig®eHb y gocnigHux caMHUb cnocrepiraerbcfl npHMa 3ane®HÍcTb mí® noKa3HH-KaMH Macu i goB®HHH Tina caMuub Ta noKa3HHKaMH nnogronocTÍ i 3aranbHoi Macu npogyKoBaHoi' ÍKpu, ogHaK oneBugHo, ^o ÍHgHBÍgyanbHÍ noKa3HHKH ÍKpu MaroTb HH3bKHH noKa3HHK 3ane®HocTÍ BÍg Macu Ta goB®HHH Tina caMHUb. npu uboMy BapTo 3a3HaHHTH, ^o Koe^iui-ght BrogoBaHocTÍ, BÍg HKoro 3ane®aTb noKa3HHKH Macu Ta goB®HHH Tina, He Kopenroe 3 noKa3HHKaMH penpogyK-thbhhx o3HaK, a b 6inbmocTÍ BHnagKÍB B3arani Mae Hera-thbhhh 3b'h3ok.
nopÍBHHHHH b yMoBax pu6ginbHHui «fflunoT» 3aKapnaTcbKoro pu6oKoM6ÍHaTy, ge g®epenoM Bogono-cTanaHHH e pÍHKa «fflunoT» i rocnogapcTBo Mo®Ha BÍg-HecTH go Kareropii' 3 Hecra6inbHHM BogonocraHaHHHM, caMHui pangy®Hoi $openi, 3 hkhx c^opMoBaHe ceneK-UÍHHe cTago, i hkí gocarnu cTareBoi 3pinocTÍ y Tpupin-HoMy bíuí, MaroTb cepegHÍ noKa3HHKH Macu Tina
1450,8 r, goB®HHH Tina 3a Cmítom - 47,2 cm, po6onoi nnogro^ocTÍ - 3961,6 íkphhok. npoTe caMui nocTynanu-ch 3a BH^enepepaxoBaHHMH noKa3HHKaMH 3HanHoro Miporo (Mruk and Oleksyk, 2008; Mruk, 2008).
Bhcmobkh
3rigHo 3 aHanÍ3oM npoBegeHHx ceneKqÍHHo-nneMÍHHHx po6ÍT 3 ^opMyBaHHH MaTonHux cTag pangy-®hoi $openi BHHBneHo, ^o 3 bíkom npogyKTHBHÍ Ta pe-npogyKTHBHÍ noKa3HHKH, He3Ba®aronH Ha HecTa6inbHÍ yMoBH Bupo^yBaHHH, 36inbmyroTbca. CepegHÍ 3HaneHHH Macu Ta goB®HHu Tina 3a Cmítom 36inbmHnucH BÍgnoBÍ-gHo Ha 39,8 Ta 10,8%. npu uboMy BapTo 3a3HanuTH, ^o cepegHÍ 3HaneHHH penpogyKTHBHHx noKa3HHKÍB 3ane-®aTb 6inbmoro MÍporo BÍg yMoB Bupo^yBaHHH, hí® BÍg ÍHgHBÍgyanbHux noKa3HHKÍB caMuub. 3ane®HÍcTb ÍHgu-BÍgyanbHux noKa3HHKÍB npogyKoBaHoi ÍKpu Mana HH3bKe
HayKOBHH BicHHK .HHyBME iMeHi C.3. I^H^Koro, 2017, T 19, № 79
3HaneHHa. ngogro^icTb ipupwHux caMH^ CKgagaga
3,48 thc. iKpuHOK, y hothphpwhhx caMH^ gaHHH noKa-
3hhr 6yB bh^hh Ha 1,09 thc. iKpuHOK, Cepegrnn noKa3-
hhk Macu iKpu CK^agaB BignoBigHO 239,7-340,8 r
EiS^iorpa^inm iIOCII. lanim
Kazakov, R.V. (1988). Istorija osvoenija i jekonomicheskoe znachenie atlanticheskogo lososja i kumzhi. Sb. nauchn. tr. GosNIORH. 286, 111-129 (in Russian).
Lihatovich, D. (2004). Losos' bez rek. Istorija krizisa tihookeanskogo lososja. Vladivostok: Izdatel'skij dom «Dal'nij vostok» (in Russian).
Hrynzhevskyi M.V., Sherman, I.M. (2006). Orhanizatsiia selektsiino-pleminnoi roboty v rybnytstvi. K. (in Ukrainian).
Protasov, A.A. (1949). Ruch'evaja i raduzhnaja forel' v prikarpatskih rajonah USSR. Trudy nauchno-issledovatel'skogo instituta ozerno-rechnogo rybnogo hozjajstva . 6, 111-123 (in Russian).
FAO Fisheries and Aquaculture Report. Rome (2009). 894
Mruk, A.I., Oleksyk, V.I. (2008). Selektsiino-pleminna robota z raiduzhnoiu forelliu v hospodarstvi Shypot. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. S.Z. Hzhytskoho. 9, 3(34), 92-95 (in Ukrainian).
Mruk, A.I. (2008). Rybnytsko-biolohichna kharakterystyka raiduzhnoi foreli tryrichnoho selektsiinoho pokolinnia F2 vyroshchuvanoi u VAT «Zakarpatskyi rybokombinat». Rybohospodarska nauka Ukrainy. 2, 56-60 (in Ukrainian).
Gjedrem, T. (2000). Genetic improvement of cold-water fich species. Aquac. Res. 31, 25-33
Fausch, K.D. (2007). Introduction, establishment and effects of non-native salmonids: considering the risk of rainbow trout invasion in the United Kingdom. J. Fish Biol. 71, 1-32.
Kause, A., Ritola, O., Paananen, T. (2003). Big and beautiful? Quantitative genetic parameters for appearance of large rainbow trout. J. Fish Biol. 62, 610-622.
Kaukoranta, M. (2010). Sovremennoe sostojanie i perspektivy razvitija akvakul'tury Fnljandii. Rybnye resursy. 2, 50-51 (in Russian).
Wada, K.T. (1998). The present status of genetic conservation of cultured aquatic species in Japan. Action before extinction. Victoria, British Columbia, Canada, 225-230.
Yo, P., Wang, Y., Qiang, X., Cone, D. (2008). Seasonality of Gyrodactylus brachymystacic Ergens on Farmed
rainbow trout, Oncorhynchus mykiss (Walbaum), in central China, with a report of an infection on wild Manchurian trout, Brachymystax lenok (Pallas). J. Fish Diseases. 31, 941-945.
Graham, C. (2002). Aquaculture in the Republic of Georgia. Aquaculture Magazine, 15-22.
Ishii, Y., Koyama, Y., Imaizumi, K. (1980). On the culture of spotless rainbow trout. Suisanzoshoku. 28, 128-133.
Nikandorov, V.Ja., Shandavina, N.I., Babij, V.A. (2002). Harakteristika porody raduzhnoj foreli Adler i perspektivy ee ispol'zovanija. Rybnoe hozjajstvo: Ser. «Aktual'nye nauchno-tehnicheskie problemy otrasli». 2, 33-58.
Porody raduzhnoj foreli Onchorhynchus mykiss (W) (2006). M.: FGNU «Rosinformagroteh» (in Russian).
Shindavina, N.I., Nikandrov, V.Ja., Jankovskaja, V.A. (2005). Poroda raduzhnoj foreli zolotistoj okraski forel' Adlerskaja jantarnaja. Sb. nauchn. tr. GosNIORH . 33, 161-181 (in Russian).
Terent'eva, E.G. (1995). Sozdanie porody foreli Rostal' (Metodika i predvaritel'nye rezul'taty). Problemy tovarnogo vyrashhivanija lososevyh ryb Rossii. Sbornik dokladov Vseross. soveshh. Murmansk, 3642 (in Russian).
Savost'janova, G.G., Nikandrov, V.Ja. (1976). Zavisimost' nekotoryh biometricheskih pokazatelej ikry ot vozrasta samok raduzhnoj foreli. Izv. GosNIORH. 113, 3-7 (in Russian).
Jablokov, A.G., Shindavina, N.I., Obrazcov, A.N., Nikandrov, V.Ja. (1982). Rybovodno-biologicheskaja harakteristika proizvoditelej raduzhnoj foreli i ih ocenka po kachestvu potomstva. Izv. GosNIORH. 188, 3-17 (in Russian).
Mruk, A.I., Terterian, L.A., Kucheruk, A.I., Kurinenko, H.A., Haloian, L.L. (2015). Komleksna tekhnolohiia vidtvorennia lososevykh ryb v rybnytskykh hospodarstvakh Ukrainy. K.: Vyd-vo IRH NAANU (in Ukrainian).
Kataloh kormiv «Biomar» (2013). [B.m.], 8 (in Ukrainian).
Limanskij, V.V., Jarzhombek, A.A., Bekina, E.N., Andronikov, S.B. (1984). Instrukcija po fiziologo-biohimicheskim analizam ryby. M. : VNIIPRH (in Russian).
Plohinskij, N.A. (1981). Biometrija. M.: Moskovskij universitet (in Russian).
Received 20.09.2017 Received in revised form 19.10.2017 Accepted 24.10.2017
