CC BY
63
УДК 639.211
Божик В.Й., к.б.н., доцент, Бачук С.О., астрант © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжцького
СУЧАСНИЙ СТАН I ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФОРЕЛ1ВНИЦТВА В ЗАХ1ДНОМУ РЕГ1ОН1 УКРА1НИ
Одним з перспектиених обектге лосоаеництеа е райдужна форель. Вона характеризуется е1дтеорюеальними еластиеостями, еисокими темпами росту, конеерсгею корму та яюсними показниками тоеарног продукцп. Це робить гг бажаним об 'ектом акеакультури.
Шсля набуття незалежност1 Украгни, спостер1гаеся значний занепад форел1еництеа. Це обумоелено складними сощальними та економгчними чинниками. Проте за останне десятир1ччя ця галузь поступоео егдроджуеться.
На територп захгдног Украгни е достатньо природних ресурае для еирощуеання форел1 якими слгд скористатися споена. Що е сеою чергу дозеолить забезпечити населення якгсною пргсноеодною рибною продукцгею.
Ключовi слова: Райдужна форель, гкра, жоеткоеий мгшок, передличинка, личинка, ¡нкубащя, маточне погол1е 'я, форелее1 господарстеа.
УДК 639.211
Божик В.Й., кб.н., доцент, Бачук Е.А., аспирант
Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжыцкого
СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ФОРЕЛЕВОДСТВА В ЗАПАДНОМ РЕГИОНЕ УКРАИНЫ
Одним из перспектиеных объектое лососееодстеа яеляется радужная форель. Она характеризуется хорошими еоспроизеодительными сеойстеами, еысокими темпами роста, конеерсии корма и качестеенными показателями тоеарной продукции. Это делает ее желанным объектом акеакультуры. После обретения незаеисимости Украины, наблюдался значительный упадок форелееодстеа. Это обуслоелено сложными социальными и экономическими факторами. Однако за последнее десятилетие эта отрасль постепенно еозрождается. На территории западной Украины достаточно природных ресурсое для еыращиеания форели которыми следует еоспользоеаться сполна, что е сеою очередь позеолит обеспечить население качестеенной пресноеодной рыбной продукцией.
Ключевые слова: Радужная форель, икра, желточный мешок, предличинки, личинки, инкубация, маточное поголоеье, форелееые хозяйстеа.
© Божик В.Й., Бачук е.О., 2014
26
UDC 639.211
Bozhyk V.I.. Ph.D., Associate Professor, Head. Department. Water of Life. Bachuk Y.O.. Post-graduate Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z. Gzhytskyj, Lviv
CURRENT STATE AND PROSPECTS OF TROUT FARM DEVELOPMENT
IN WESTERN UKRAINE
Rainbow trout (Oncorhynchus mykiss Walbaum, 1792) of Salmonidae is one of the most important commercial fish species. It is characterized by good reproductive properties, high growth rate, feed conversion and quality characteristics of commodity products. All these make it desirable object of aquaculture. After Ukraine gained independence, there was observed a significant decline of trout farm. This is occuring due to complex social and economic factors. However, over the last decade, the industry gradually is reviving. Western Ukraine has enough natural resources for trout growing that should be used completely and this will provide people with high quality freshwater fish production.
Key words: Oncorhynchus mykiss, hatching, incubation, eggs, yolk sac, pre-larval, larva, fry, brood stock, trout farm.
Природним ареалом проживання райдужно! форелi та близьких до не! форм е рки, озера та прибережна зона США Тихого океану та Канади. Переривистий ареал поширення проходить вщ Мексики до Аляски. Також даний вид зустрiчаеться в ржах твшчно-схщного узбережжя Ази [9,12].
На сьогодшшнш день немае едино! думки щодо систематичного положення та родово! приналежност багатьох видiв тихоокеанських лосоЫв i форелей. Рiзнi автори вщносять одш й т ж види до родiв Salmo , Parasalmo або Oncorhynchus. На основi сучасних дослщжень та аналiзу мiтохондрiально! ДНК вчеш дшшли висновку, що райдужну форель слщ вщнести до тихоокеанських лосоав роду Oncorhynchus, а не до атлантичних лосоав роду Salmo. Було показано, що райдужна форель е таким же бюлопчним видом як i камчатська форель - мшжа. Тому !й було присвоена назва mykiss замкть рашше вживано! назви gairdneri. Американськими iхтiологами мЫжа, тихоокеансью благородш лосос i форелi вщнесеш до роду Oncorhynchus. Змша назви тдтверджена з'!здом iхтiологiв в 1988 р. i прийнята за мiжнародну [4].
Райдужна форель з видовою назвою Oncorhynchus mykiss (Walbaum,1792) прийнята мiжнародною систематичною комiсiею i щею класифiкацiею користуються бiльшiсть iноземних авторiв [28].
Тiло райдужно! форелi мае добре обичну форму, помiрно стиснуто з боюв. Забарвлення срiблястого кольору i залежить вiд навколишнього середовища. Вище бiчно!' лiнi!' тiло покрите чорними цятками, а також спинний, анальний, жировий та хвостовий плавники, черевце св^ле. Вздовж тша у дорослих особин проходить яскрава райдужна полоса [3,13,22].
27
Аналiзуючи морфолопчну будову райдужно! форелi ми розумieмо, що в процесi численних перевезень та а^матизаци до певних регюшв i зон вирощування вiдбулись неодноразовi И схрещування мiж рiзними стадами i формами. Однi види були прохщними iншi осiлими в результат !х спiльного вирощування у рибних господарствах утворилась пбридна форма - райдужна форель [11].
На формування виду мали вплив i еколопчш умови зон вирощування, якi значно вплинули на морфологiчнi особливостi виду та популяци в цiлому [12].
Морфолопчну характеристику райдужно! форелi в захщних областях Укра!ни, описав у сво!х роботах П.Т. Галасун [3]. Вш вказав, що мiж фореллю, вирощеною в рiзних температурних умовах е достовiрне розходження за певними морфолопчними ознаками, хоча коефiцiент вщмшносп мiж ними нижче прийнятого показника тдвидово! вiдмiнностi, що вказуе на пбридне походження цього виду риб.
В кiнцi XIX стол^тя на територi! укра!нських Карпат почали виникати першi форелевi господарства. На Закарпатт у 1894-1896 рр. був побудований перший в Укра!ш форелевий завод, а вже до 1941 року нараховувалось близько 14 таких заводiв [10]. 1кра райдужно! форелi завозилась з Австрi!, Угорщини та Чехословатчини, з яко! на рибоводних заводах щорiчно вирощувалось 12-15 млн. мальюв [1].
Доросла райдужна форель в основному мае мати масу 2-3 кг, у той час як !! максимальний розмiр сягае 25,4 кг, загальна довжина 120 см i вiком 11 роюв [18]. Найбiльш часто форель вирощують у ставах до 0,2-0,5 кг.
Плщники райдужно! форелi, якi утримуються в господарствах повиннi бути самки вком 4-6 рокiв i масою вiд 0,8 до 3 кг, а самщ вiком 2-5 роки i вiдповiдно масою 0,4-1,5 кг. Кшькють самцiв по вiдношенню до самок може бути меншою на 30% [19,20,23].
Нерест переважно вщбуваеться в березш-травш, коли температура води в межах 4-8 0С. Встановлено, що плодючкть райдужно! форелi складае близько 1500-2000 iкри/кг i близько 10000 кри/л, в залежностi вщ розмiрiв, маси та вiку форелi [24].
Величина iкри лососевих риб становить в межах вщ 3,7 до 5,2 мм, вагою 32-100 мг [21].
Перюд розвитку кри, передличинок i личинок вiд заплщнення до пiдняття на плав складае близько 37-83 дшв при температурi води вiд 6 до 12°С [30]. За даними П.Т.Галасуна [3] у форелевому господарствi «Оконськ» шкубащя тривае 42-51 добу, в Карпатських господарствах «Шипот» та «Ждимир» 60-67 дiб. Середня протяжнiсть личинкового перюду вирощування для дано! зони становить 115-125 градусодшв [2].
Передличинки вилуплюються 17-20 мм довжиною, тiло !х прозоре з великим жовтковим мшком. На 10-16 добу (в залежноси вiд температури) личинки набувають арувато-темного забарвлення, жовтковий мiшок зменшуеться приблизно на 2/3, i вони починають ставати на плав [2].
28
Hay^em вкник ЛНУВМБТ iменi С.З. fжuцькoгo
Tom 16 № 3 (60) Чacmuнa 3, 2014
Протягом першого року молодь фoрелi росте (вщ травня до грудня) в середньoмy до 25 г в зимовий перюд (Ычень-березень) до 40-50 г, а на другий рж, протягом квггня-жовтня - до 150 г [24].
За даними А.1.Мрук [8] найбшьш привабливою як в екoнoмiчнoмy, так i споживчому aспектi e "порцшна" форель середньою масою 250-300 г.
Завдяки свох'м рибоводно-господарським та споживчим якостям в св^овому фoрелiвництвi спoстерiгaeться тенденцiя до подальшого росту виробництва райдужнох' фoрелi та шших oб'eктiв лoсoсiвництвa.
В Свропейських та шших провщних крашах свiтy виробництво фoрелi досягло високих пoкaзникiв. Наприклад, якщо в 1981 рoцi в Дани було вирощено 19000 т. форел^ то в 2008 рощ 31449 т . У Франци в 1981 - 2008 роки об'ем виробництва сягнув 21000 - 32270 т., в Шмеччиш - 12000-22005 т.,в Iтaлiï - 21000-37800 т, в Норвеги - 4000-75316 т., в Англи - 5200-13090 т. Значних yспiхiв досягнуто у 4^i об'ем виробництва на 2008 рж сягнув 149411 т. фoрелi (Cedrins, R., 1983, FAO, 2011). В 1раш прoдyктивнiсть фoрелiвництвa склало 835 тонн в 1993 рощ, а вже в 2010 рощ виробництво сягнуло 91519 тонн [14].
Райдужна форель е одним з найпопуляршших i поширених видiв риб вирощуваних в Пoльщi, у 2012 рощ виробництво фoрелi склало бшьше 30 тис.т. Вирощування фoрелi як об'екту прiснoвoднoï аквакультури в цш крaïнi складае 28%. [26].
Виробництво продукци аквакультури в Укрaïнi досягло свого тку в 1990 рощ на позначщ 136,5 тис. тонн, а з них близько 950 тонн форели Надал^ у зв'язку зi змшою пoлiтичнoï, екoнoмiчнoï та сoцiaльнoï ситyaцiï в крaïнi вщбулося значне зниження oбсягiв виробництва риби та рибнoï продукци. У 2004 рощ виробництво продукци аквакультури становило всього близько 31 тис.тонн з них виробництво фoрелi не перевищувало 40 тонн [17].
Споживання риби та рибнoï продукци в Украш на душу населення в 2009 рощ становило 15,1 кг, нaйнижчi показники в регюнах зaхiднoï Украши, зокрема у Львiвськiй oблaстi - 12,2 кг, 1вано-Франювськш - 8,7 кг, Закарпатськш 8,8 кг, Волинськш - 11,5 кг [6]. Фiзioлoгiчнo обгрунтована норма споживання риби i рибнoï прoдyкцiï в Укрaïнi повинна складати 20 кг в рж на душу населення [5].
М'ясо рaйдyжнoï фoрелi вiдзнaчaeться високою харчовою цiннiстю. В ньому мiститься 18 амшокислот з них 10 незамшних для людини, ïстiвнa частина становить 78-80% [7]. Зокрема в м'яс фoрелi мiститься 19,23- 20,34 % бшка, вiд 3,63 до 7,40% жиру (у тому чи^ незамшш жирнi кислоти: омега-3 i омега- 6 ) [27,29].
Kлiмaтичнi умови Прикарпаття та Закарпаття, наявшсть великoï кiлькoстi рiчoк, стрyмкiв, пoтoкiв, озер, стaвiв та пiдземних джерел сприяють розвитку рибного господарства, зокрема холодноводного, яке е надшним джерелом постачання висoкoякiснoï, делiкaтеснoï рибнoï прoдyкцiï - форели
Лiтератyра
1. Алухтов К.О. Разведение форели на Украине/К.О. Алухтов, П.Т.Галасун, И.Ф.Демченко, В.М. Ивасик. - Киев:Урожай,1967.
29
2. Галасун П.Т.Выращивание личинок и мальков радужной форели в хазяйствах западных областей УССР/П.Т.Галасун// Изв.ГосНИОРХ. Том 97.1974. С.129-137
3. Галасун П.Т.Форелевое хозяйство.-Киев:Урожай, 1975. С.128
4. Григорьев С.С. Камчатская микижа (Oncorhynchus mykiss) -перспективный объект рыбоводства//С.С.Григорьев, Н.А.Седова/Современные проблемы лососевых рыбоводных заводов Дальнего Востока. Матер. межд. Научн.-практ. семинара 30 ноября - 1 декабря. - Петропавловск-Камчатский -2006 - C.77-81.
5. Гринжевський М.В.1нтенсифжащя виробництва продукци аквакультури у внутршшх водоймах Украши/М.В.Гринжевський// Кшв,2000. -187с
6. Державний ком^ет статистики Украши .Рибне господарство Украши. Статистичний збiрник. Кшв -2011. - 44с
7. Мартышев Ф.Г. Прудовое рыбоводство// Ф.Г. Мартышев/ М: Высшая школа, 1973. - 428 с.
8. Мрук А.1. Морфолопчш дослщження дволiток райдужно! форелi/А.I.Мрук//Рибогосподарська наука Украши - 1/2008. С.63-66
9. Привольнев Т.И.Эколого-физиологические и рыбохозяйственные особенности радужной форели (Salmo Irideus Gib.) / Т.И Привольнев// Изв.ГосНИОРХ Физиологические основы разведения радужной форели -Ленинград,1969.-Том 68 - С. 3-22.
10. Протасов А.А.Ручьевая и радужная форель в прикарпатских районах УССР.-Труды научно - исследовательского института озерно-речного рыбного хозяйства ,1949,№ 6 ,С.111-123.
11. Савостьянова Г.Г Происхождение,разведениеи селекция радужной форели в СССР и за рубежом./ Г.Г Савостьянова//Изв.ГосНИОРХ -Ленинград,1976. -Том 117 - С.3-12
12. Титарёв,Е.Ф.Форелеводство/Е.Ф.Титарёв//.М. :Пищевая промышленность, 1980. 167 с.
13. Турятин 1.1.Риби Карпатських водойм//1.1.Турятин/ Ужгород:Карпати, 1982.- 144 с.
14. Afshin A., Fahimeh B.,2013 - Production and Supply of Rainbow Trout in Iran and the World .World Journal of Fish and Marine Sciences 5 (3): 335-341, 2013
15. Cedrins, R., 1983. Aquaculture in Scandinavia. In Proceeding of the International Seafood Trade Conference, p.191-206. Alaska Sea Grant Rep., pp: 83-2.
16. FAO (Food and Agriculture Organization), 2011. Statistic Annual.
17. FAO 2012. Cultured Aquatic Species Information Programme. Oncorhynchus mykiss. by Cowx, I. G. In: FAO Fisheries and Aquaculture Department [online].Rome
18. Froese R, Pauly D (Eds) (2009). FishBase. World Wide Web electronic publication.www.fishbase.org, version (01/2009).
30
19. Goryczko K. 1993. Pstr^g t^czowy. Rybactwo srodl^dowe. ( ed. J. A. Szczerbowski). Olsztyn. P. 216-227.
20. György Hoitsy. Guide to the small scale artificial propagation of trout// György Hoitsy, Andras Woynarovich and Thomas Moth-Poulsen// Budapest, 2012 -P. 20.
21. Hoitsy, Gy., 2002 - A pisztrang tenyesztese es horgaszata, 152oldal
22. Kottelat, M. & J. Freyhof, 2007. Handbook of European freshwater fishes. Kottelat, Cornol, Switserland and Freyhof, Berlin, Germany
23. Krüger A., Goryczko K., Szczerbowski J. 1993. Sztuchny rozrod rub, inkubacja ikry i wychow materialu zarybieniowego. Rybactwo srodl^dowe. J. A. Szczerbowski. Olsztyn: IRS. P. 382-406.
24. Milda Vosyliene. Artificial breeding of rainbow trout oncorhynchus mykiss Walbaum /Vilnius, 2008. pp.47-60
25. Raleigh, R.F., T Hickman, R.C. Solomon, and P.C. Nelson. 1984. Habitat suitability information: Rainbow trout. US Fish and Wildl. Serv. FWS/0BS-82/10.60. 64pp.
26. Seremak-Bulge J.2013 - Rynek ryb. Stan i perspektywy. Analizy rynkowe. Warszawa.
27. Skalecki P., Staszowska A., Kaliniak A., Florek M., 2013 - Wartosc uzytkowa i jakosc mi^sa pstr^gow t^czowych (Oncorhynchus mykiss Walb.) z chowu ekstensywnego i intensywnego Roczniki. Naukowe Polskiego Towarzystwa Zootechnicznego, t. 9 (2013), nr 3, 59-67
28. Smith G.R., Stearley R.F. The classification and scientific names of rainbow and cutthroat trouts// Fisheries. 1989.-N 14 (1).-P.4-10.
29. Tkaczewska J., Migdal W.,2012 - Porownanie wydajnosci rzeznej, zawartosci podstawowych skladnikow odzywczych oraz poziomu metali ci^zkich w mi^sniach pstr^ga t^czowego (Oncorhynchus mykiss) pochodz^cego z roznych rejonow Polski. Zywnosc. Nauka. Technologia. Jakosc 5 (84), 177-186.
30. Woynarovich, A.; Hoitsy, G.; Moth-Poulsen, T. Small-scale rainbow trout farming. FAO Fisheries and Aquaculture Technical Paper. No. 561. Rome, FAO. 2011. 81 pp.
Рецензент - к.б.н., доцент Турко 1.Б.
31
