CC BY
16
УДК 658.336:330.5(477)
Постановка проблеми в загальному виглядк
Збтьшення кшькосп випадшв р1зкого тдйому одних компанш та раптового зникнення з ринку шших (дос-татньо перспективних), поява не лише нових ринкових позицш, а й зародження абсолютно нових необгрунто-ваних сусптьно-виробничих процеав усередиш ком-пани (самов1дб1р пращвниюв, поява нових самозамь них посад (неофщшних), сучасн тенденци кардинально! змши лши поведанки за найменшо! неузгодженност та поява фактор1в професшно! нетерпимосп, нараз1 вик-ликають жваву защкавленють 1 з боку б!знес-середо-вища, яке намагаеться ефективно функцюнувати в умо-вах невизначенносп та постшного структурування хаосу, 1 з боку науковщв, як прагнуть пояснити так! фено-менальш властивосп економ1чного середовища.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. Ви-ходячи з того, що поведшка е сукуптстю дш та вчинив [1, с. 992], а самооргашзащя — мимовшьний процес створення, ввдтворення або удосконалення оргашзаци складно! динам1чно! системи, у рол! яко! виступае су-часне функцюнуюче тдприемство, то тд поведшкою тдприемства, в процес! самооргатзаци, варто розу-мгти його реакщю на збурювання внутршнього або подразнення зовтшнього середовища.
Вгтчизняш науковщ [2, с. 149] зазначають, що повед1нка виступае зовтшньою характеристикою системи, тобто характеризуе ввдношення системи до на-вколишнього середовища.
Наочним проявом поведанки тдприемства е його реакця, яка е ввдповвддю тдприемства на будь-як вчин-ки чи до зовтшнього або внутршнього середовища. Якщо при цьому ввдбуваеться в1дтворення функцш чи структури тдприемства, тобто починають дяти певн види зворотних зв'язшв, задля забезпечення виживан-ня в умовах до нових фактор1в, то такий вид повед1нки тдприемства е його адаптащею чи самооргатзащею. Отже, спробуемо змоделювати такий вид поведшки тдприемства з урахуванням надходження до тдприе-мства шформаци та виникнення через те певно! ентропи.
Моделювання — е утверсальним способом вив-чення процес1в та явищ реального свпу [3, с. 15] 1 мае свою цшьову спрямовантсть. Особливе значення воно здобувае при дослщженш об'екпв, не досяжних прямому спостереженню, зокрема до них можна вщнести й сощально-екожмчш явища усередин тдприемства.
Видiлення не виршених рашше частин за-гальноТ проблеми. Зауважимо, що незважаючи на
Г. С. Л1хоносова,
м. Луганськ
великий науковий доробок у сфер! управлшня тдприе-мством у р1зних умовах господарювання, проблеми повед1нки тдприемства тд час його самооргатзаци як у теоретичному, так 1 в прикладному плат на сьо-годн дослщжено недостатньо.
1з загально! проблеми теоретико-методолопчного розумшня процес1в самооргатзаци слад видшяти ввдсутнютъ концегпуальних засад самоорганзавд гпдприе-мства та моделей його повед1нки у таких умовах.
Постановка завдання. Отже, основною метою даного дослвдження е моделювання поведшки тдприемства тд час протшання самооргатзацшних процеав на ньому, розмежування складових частин тако! поведанки, а також наочний доказ взаемозв'язку м1ж процесами самооргатзаци й еволюцшного розвитку тдприемства
Виклад основного матерiалу. Беручи за теоре-тичну основу концепщю стралей розвитку, що змен-шують свш рад1ус з кожним новим витком Р. Ф. Абдеева [4, с. 105-109] та принципи розвитку абстактно! сустльно! системи, запропоноваш Д. К. Чистшним [5, с. 11], розробимо модель повед-¿нки тдприемства у процес його самооргатзаци.
Головна щея модел1 поведанки тдприемства у процес! самооргатзаци полягае у тверджент, що явища розвитку в щлому можна розглядати як боротьбу двох протилежних тенденц!й — оргатзаци ! дезорган!зац!!' [4, с. 106]. При цьому процес розвитку, що починаеться з максимально! дезоргатзащ!, може бути описаний як процес нагромадження шформаци. Таку ситуац!ю можна вщобразити у вигляд1 взаемодоповнюваност! ентропи та шформованносп п!дприемства (рис. 1).
Нараз! п!д ентроп!ею розум!ють м!ру дезоргаш-зац!! системи будь-яко! природи [1, с. 352]. Ця м!ра простираеться в!д максимально! ентроп!! (Е = 1), тобто хаосу та повно! невизначеносп, до зникнення ентроп!! (Е = 0), що ввдповвдае найвищому р!вню орган-¿заци та порядку.
Щодо шформаци, то вона е властивютю матер!аль-них об'екпв ! процес!в збер!гати ! породжувати певний стан, який у р!зних речовинно-енергетичних формах може бути переданий ввд обного об'екту шшому [1, с. 504]. Тому при досл!джент повед!нки тдприем-ства п!д час самооргатзаци, варто вести мову не про шформащю, як розр!знену сукупн!сть в!домостей про подо та вчинки, а про шформованнютъ—володння шфор-мац!ею, об!знаннють можливостей !! використання. Отже, якщо ентротя е м!рою невизначенност!, то шформо-
D
Рис. 1. Взаемодоповнювання ентропи (Е) й шформованносл (I) тдприемства
вaннlcтъ виcтyпae мlpoю визнaченнocтI при пpиимaннi тиx чи шшж yпpaвлiнcъкиx piшенъ. Iнфopмoвaннlcтъ И еитpoпiя ram^arn, ТОМУ щo вoни xapaктеpизyю1ъ реоль-ну даяльтсть пiдпpиeмcтвa з o^ra^y yпopядкoвaнocтi i xaocy, пpичoмy iнфopмoвaннicтъ e мipoю yпopядкoвa-нocтi, a еитpoпiя—мipoю безлвддя; oдне дopiвнюe Iншo-му, узятому 3i звopoтиим знaкoм. Eитpoпiя то iнфopмo-вaннicтъ виcтyпaютъ вiдoбpaженням Abox пpoтилежииx теиденцIИ y пpoцеcax caмoopгaнiзaцiï пiдпpиeмcтвa.
Отже, пoведiнкy пIдпpиeмcтвa п1д 4ac caмoopгaнi-зaцiï дoцiлънo poзглядaти в oдиiИ плoщинI з гоняттами ен-тpoпiï тa IифopмoвaниocтI, щo нaкoпичyютъcя ycеpединi пiдпpиeмcтвa тв ревизуются зa дoпoмoгoю дocягиyтoгo р1ВНЯ opгaнlзaцiï B6O дезopгaнiзaцIï пIдпpиeмcтвa (pиc. 1).
З риа 1 виднo, щo opгaнlзyючi то дезopгaнlзyючi фокгори oднoчacнo виcтyпaютъ як aктивaтopи еитpoпiï И iнфopмoвaннocтi то як дoпoвнювaчi cyrai^ora зш-чення пiдпpиeмcтвa дo доге кoитypнoï цIлicнoï фopми фyнкдIoиyвaння (А, В, С, D).
To&ro щ фокгори певним чинoм ypIвнoвaжyкnъ oдин oднoгo, неИтpaлiзyючи взaeмнl негaтивнi г^яви, золи-шоючи пiдпpиeмcтвo y darn дiнaмiчнoï piвнoвaги. Взве-мoзв'язoк щюяв1в цж Фвктор1в (еитpoпIï то Iифopмoвaн-нocтI) мoжиa зaпpoпoиyвaти y вигляд фopмyли 1.
I + E = 1 (const) (1)
Фopмyлa вкaзye но те, щo ен^тя пiдпpиeмcтвa, щo caмoopгaнlзyeтьcя, зменшyeтьcя зв цIлеcпpямoвa-нoгo внеcення iнфopмaцIï—зaбезпеченнi iнфopмoвaн-нocтi, тобто ефективнж yпpaвлiнcькиx д1И.
Отже, для мoделювaння пoведIнки пiпpиeмcтвa cлIд 61ЛЬШ детaльнiше зyпинитиcя НО цж фaктоpax (твбл. 1). Зoкpемa, зaдoвoленнicть пpaцею, m першиИ пoгляд, — лише cyб'eктивнa oцIнкa ycпiшнocтI пpoфеcIИиoï дяль-нocтi, iндивiдyaльнo-пcиxoлoгiчнl ycтaнoвки людини
вiднocнo oбcягy то якocтi викoиyвaнoï poбoти. Але, якщo людиш зaцiкaвлеиa тв зaдoвoленa резу^тотоми cTOeï прощ, то це вистугое певним pезеpвoм ïï пoдaльшoï ефективнoï дальшел, пoтyжним opгaнlзaцIИним фaктоpoм. Бo зоц1-кaвIлениИ пpaцiвник приклодве нoвиx sycHnb, 1ндив1ду-aльнo нaкoпичye то пеpеpoблюe нoвy iнфopмaцiю, тобто вiдбyвaюeьcя пpиcкopення Иoгo пpoфеciИнoгo poзвиткy, вiдпpaцьoвyютьcя нoвi iдеï, виникоють дав1 знaxiдки, ток звон ocяяння, щo „стрибкоми" чlткiше вимaльoвyють ap-xiтектypy cтвopювaнoгo oб'eктa, щo пpивнocить дo зв-гaльнoï cпpaви нoвi гозитивм дoбyтки. Отже якIcниИ етри-бoк (зaкpyчyвaння cпipaлi poзвиткy дoгopи) ност^е в результат кIлькlcнoгo зpocтaння poзмaïтocтi.
Зayвaжимo, щo xapaктеp oзнaчениx ФВКТОР1В мoже бути paптовo змшениИ зaлежнo в1д oбгpyитoв-нocтi yпpaвлiнcькиx д1И. Вдоле мaнiпyлювaння opra-нiзaцiйними то дезopгaнlзaцiИними фоктороми здвтне змшити тапрями caмoopгaнiзaцIï пiдпpиeмcтвa то, вiдпoвiднo, Иoгo л1н1ю пoведiнки.
Твким чидам, мoдель пoведIнки пiдпpиeмcтвa п1д чac caмoopгaнiзaцiï вiдoбpaзимo в cиcтемi кoopдинaт три-вимipнoгo пpocтоpy, у яшму дезopгaнiзaцiя пIдпpиeмcтвa при зб1льшенн1 IифopмoвaннocтI убувое (зменшyeIъcя pa-дIyc шир^) дo центру (дo oci мoделi), щo oднoчacнo oзнaчae зpocтaния р1вня opгaнiзaцiï mдпpиeмcтвa
Вiдoкpемлемo ocнoвнi стони фyнкцioнyвaния пiдпpиeмcтвa, oзнaчимo ïx як Х0, Х1, Х2, Х3.
Х0 — вкрвИ неpiвнoвaжниИ стон (вкрвИ дезopгa-нlзoвaниИ);
Х1 — мтамольда opгaнlзoвaниИ стон; Х2 — opгaнiзoвaний стон yнacлiдoк нaкoпичення iнфopмaцiï; (нaкoпичення iнфopмaцIï мoже пpизвoди-ти як дo opгaнlзaцIï, ток i дo дезopгaнlзaцIï) Х3 — мaкcимaльнo opгaнiзoвaний стон.
EкoнoмiчниИ вicник Дoнбacy № 1 (23), 2011
Таблиця 1
Оргашзацшш та дезоргашзацшш фактори, що сприяють самооргашзаци
Оргашзацшш фактори Дезорганiзацiйнi фактори
1нформащя
Наявшсть мгжшдроздшьно! шформацшно! шфрастуктури, яка забезпечуе своечасшсть, структуровашсть та цшспрямованшсть шфор -маци. Перекручування даних, подiй, результатiв, прогно-зiв. Блокування iнформацiйно -управляючих потокiв пвдприемства.
Цдльова орieнтацiя
Чтка цшьова ор1ентац1я дiяльностi шдроз -дшш та органiв управлiння пвдприемством. Неправильний пiдхiд до мтси тдприемства i як на-слiдок — вибiр неправильних цiлей, задач або вщсут -нiсть системи щлей i задач.
Управлiнськi р1шеммя
Управлiнськi ргшення - результат зважених дiй керiвництва та працiвникiв. Прийняття ршень на основi дезшформацп, необ-грунтованих i несвоечасних даних.
Задоволеншсть працею
Поспйне безперервне професiйне зростання працiвникiв та як насладк - отримання позитивного добутку пвдприемства. Обтяження працею, ввдсутшсть стимулiв подаль-шо1' пращ, нестабшьш обсяги виробництва, неяюсна виготовляема продукцiя
Органiзацiйна структура тдприемства
Виконуються лише необхiднi, несвоечасш види робiт. Пвдвищення якостi взаемодо пiдроздiлiв через вiльний доступ шформаци як на горизонта-льних, так i на вертикальних рiвнях управлiння. Свiдоме неякiсне i несвоечасне виконання пращв-ником сво1'х посадових обов'язк1в. Дисбаланс мгж задачами, обов'язками, правами i ввдповдальшстю. Порушення або руйнування зв'язюв мгж структур-ними, пiдроздiлами оргашзаци. Iзоляцiя керiвника, лидера вiд виробничого процесу.
Кадрова полiтика
Наявшсть единого колективу тдприемства (або оптимальне його формування). Займання посад непрофесiйними, недотепними фахiвцями, керiвниками. Зневага до людського капiталу пвдприемства.
Матерiальна забезпеченшсть
Обгрунтованiсть та цiльова спрямованiсть використаня матерiальних ресурсiв на означенi цш, задачi. Ресурсна iзоляцiя пвдприемства, його пiдроздiлiв. Слабке ресурсне забезпечення прийнятих управлiнських рiшень. "Прикрашання" шформаци щодо матерiальноl забезпеченносп в процес подготовки i прийняття рiшень.
Характер отриманих результатiв
Наявшсть (або чгтыстъ) критерив, за якими здiйснюеться оцiнювання ефективносп дiяльностi шдприемства. Замша практичних справ i результата iмiтацiею дь яльностi.
Означимо штервали часу м1ж цими станами тдприемства як tp t2, t3, а вектор розвитку (прогрессу), досягнутого за цей час буде виражений ефектив-нютю д1яльност1 тдприемства — D0, Dp D2 (рис. 2).
При чому, t^ min; ^ е ^XJ; t2 e [X^]; t3 e
1X21X3];
D^ max; D0i DC D2.
Зазначимо, що t^ min, а не t^ const, наприклад, бо штервали часу, необхщш для адаптаци на новому р1вн1 розвитку з кожним разом повинш зменшуватися, виходячи з того, що тдприемство на кожному новому етат адаптацц здобувае новий досшд, накопичуе шформаци», тобто змен-шуе ентрогаю усередш себе. Тобто через власний досшд
та масштаби дальносп гпдприемству необидно менше часу для прилаштування до нових умов функцонування.
Структуруемо означен чотири стани тдприем-ства в хронолопчному порядку, ввдображаючи !х у вигляд1 трьох сполучених витков спирал^ кожен з яких мае р1зний рад1ус (рис. 3).
Це ввдбуваеться унаслвдок накопичення досв1ду функцюнування на тдприемства кожен наступний im-ервал часу буде коротшим за попереднш, а ефек-тивнють д1яльност1 тдприемства для даного його стану вище (бшьше) за попередню.
На рис. 3 поведшка тдприемства тд час самооргашзаци представлена у вигляд1 пунктирно! лшл, що
Х2 /■—
tз
Х3 —>
—•■■■
Б2
Х-
t2
Х2 ->>
-•......
Б,
Х
Х1 -т......
Б0
Б
Рис. 2. Зсув на едину площину станш гадприемства, 1нтервал1в часу м1ж ними та векторш розвитку
спрямована сшралевидно, при чому страль звужуе-ться догори. У якост геометричного вщображення лши поведшки тдприемства обрана спраль, бо саме ця фиу-ра найяскравше вщображае здатшсть тдприемства до розвитку (вектор Б), дае можливють вщобразити б1фур-кащйний вплив збурюючих фактор1в (роздвоення та накладання одну на одну лшй поведшки) та час зна-ходження на одному витку сп1рал1 (t) (довжина вгтка).
На рис. 3 у1 та у2 — це фактори, що змушують тдприемство певним чином зм1нювати свою поведшку (змшювати сферу даяльносп, виготовляему продукцто, ринки збуту та шш.). При чому з рис. 3 наочно видно, що тсля ди фактор1в у1 та у2 тдприемство, так би мови-ти, прилаштовуеться до випробуваних змш та починае дяти у новш для себе сфер1, але у тому ж напряму, при-тримуючись юнуючих щнтсних ор1ентир1в, створюючи тим самим петлю свое! юторп функцюнування. Створена з лши поведанки петля — вщображае певний стан тдприемства, який залежить ввд життевого циклу самого тдприемства та життевого циклу виготовляемо! ним продукцц. Тривалють (загальна длiна) ще! петт залежить ввд правильност обрано! стратегiчно! лш! поведiнки, оптимальност займаного ринкового сегменту, резерв-них можливостей тдприемства та доцтьносп тдприем-ства лишатися на цш петлi свого розвитку
Отже, накладаючи один виток на шший i по-еднуючи сусiднi витки, одержимо страль, що зву-жуеться догори (рис. 4). На рис. 4 едина лшя пове-дiнки тдприемства пiд час самоорганiзацi! зображена як вигнутий вiдрiзок Х Х . Цей вiдрiзок проходить через точки накладання лшш поведiнки (мюця зарод-ження петлi) та утворюе таким чином дотичну, що об' еднуе адаптацiйнi та бiфуркацiйнi перiоди поведш-ки тдприемства. На рис. 4 щ перюди мають схематично-обмежений, усiчений характер, бшьш наочно перiоди адаптацi! та бiфуркацi! у поведiнцi тдприем-ства тд час самоорганiзацi! зображено на рис. 5 та 6.
На рис. 5 зображена складова частина моделi поведiнки тдприемства тд час самооргатзаци — пе-
Х1
-Хл
............-у-.........................................•......................................■"•V-...........
---->--7--------\
Рис. 3. Стралевидне уявлення зм1ни лши поведшки тдприемства гад час самооргатзаци
рюд адаптацi! тдприемства тсля випробовування на собi будь-яких збурюваних дiй. 1з рисунку видно, що основна суттсть та головнi характеристики тдприе-мства не змтоться (Х0 залишився Х0), але його пове-
дiнка здобувае певних вiдмiтних рис (Х 0 ).
Таким чином, поеднуючи окремi схематично розгнянутi складовi частини поведiнки тдприемства тд час самоорганiзацi!, розробимо аксонометричну модель поведiнки тдприемства у процес його само-органiзацi! у формат 3Б. Аксонометричний вид мо-делi поведiнки тдприемства обраний через здаттсть такого виду моделi до велико! наочносп без викорис-тання спецiалiзованих графiчних програм.
Для побудови аксонометрично! моделi просторо-во! фиури слiд обрати три взаемно перпендикуляр н осi 0ХУ2 та спроектувати на площину креслення дану ф^-
Г. С. Лixoнocoвa
Рис. 4. Про^с побудови едино!' лшп повeдiнки (накладання cуciдних виткiв cпiрaлi)
ру з вlдпoвiдиим мacштaбoм. Якщo X, Y, Z — дoвжи-ни xpbox в1др1зк1в у ф1гур1, то aкcoиoметpичиi пpoекцiï циx в1др1зк1в, piвиoбiжиi aкcoнoметpичним вicям, бу-дуть моти дoвжини x, у, z. Вiдиoшеиия дoвжин x/X = l x, y/Y = l y, z/Z =l z иaзивaють пoкaзиикaми перекручу-
Рис. S. Пeрiод адаптацп пiдприемcтвa (розширeння рaдiуcу cпiрaлi)
ввння [б, c. 79]. У мoделi пoведiики пiдпpиeмcтвa — це вiдпoвiдиi фоктори впливу та ïï иaпpями, oзиaчеиi шнкретними величииaми, як1 будуть визиaчеиi oкpемo.
Виxoдячи з тoгo, щo пpoекцiя лшп пoведiики пiдпpиeмcтвa не мoже буди пoвиicтю piвиoбiжиoю ш oдиieï з кoopдииaтииx ocеи, то зaвжди лишaтимyтьcя пеpекpyчyвaиия в1др1зк1в вiдиocиo кoopдинaтниx oœ^ У иaшoмy випaдкy, це пеpекpyчyвaння буде р1зним зв вамо тpьoмa вiocями, тобто мoдель шведски тдпри-eмcтвa е тpиметpичиoю пpoекцieю.
Отже, викopиcтoвyючи зaпpoпoиoвaиi пoияIтя xa ocиoвиi пpииципи мoделювaиия, пpедcxaвимo шведт-
Рис. б. Aкcономeтричнa модeль повeдiнки пiдприемcтвa у процeci самооргашзацп
1
0
ку тдприемства у процеа самооргатзацх у вигляд ак-сонометрично1 тривишрно1 модел (рис. 6). На oci абс-цес воображений рiвень досягнутого розвитку (результат самооргатзаци), по oсi ординат—розвертка петель адаптацiï та бiфуркацiйний переход з часовим лагом, по о« z — пoказанi вищезазначен петлi в 2D форматг
Сама страль, по суп, — це траeктoрiя розвитку тдприемства у часг Витки розвитку ввдображають повто-рювану циклiчнiсть процесу, але на бтьш органзовано-му р1вн1. Проекция витюв спирали на площину i радус видалення вiд oсi ефективност показують oрганiзацiйну упoрядкoваннiстъ на пiдприемствi для кожного окремого його стану. Послщовне зменшення радуса вiд витка до витка показуе процес зменшення впливу дезоргатзацш-них фактор1в (ентрoпiï) i збтьшення oрганiзацiйнoï упо-рядкованносп тдприемства, що виявляе суть i динамщу процесу розвитку як результату самоорганзаци.
На рисунку це означено змшою типiв лшш, що ви-користовуються для проекци: початок адаптаци на новому рiвнi позначений трьома лiнiями, по його закшченню та випробовувант бiфуркацiйнoгo впливу (роздвоення, виникнення ново1 пета), п1дприемство знову переходить до етапу адаптаци (здобуваючи новий р1вень власно1 дяль-носп), що схематично позначено овалом iз тих самих трьох лiнiй. Пiсля адаптаци на даному етапi, пoведiнка тдприемства мае схематичний вигляд овалу, але вже з двох лiнiй (стае бшьш прозорою та досконалою). Процес повторюеться калька разiв доти, доки не буде означено одтею лiнiею. Це вказуе на те, що поведанка тдприе-мства стала бiльш гнучкою, сприйнятливoï до управль нських дш, такою, що тддаетъся корегуванню, тобто про-цеси самооргатзаци формують здаттсть тдприемства миттево реагувати на управлiнськi iмпульси.
Висновки з дослщження й перспективи по-дальших розвiдок у цьому напрямку. Таким чином, у до^дженш змодельовано пoведiнку тдприе-мства тд час самooрганiзацiï, яка предсталена у три-вимiрнoму прoстoрi, у виглядi спiралi, що звужуеться догори, навколо od, що вiдoбражае екoнoмiчну ефек-тивнiсть як кшьшсне вираження результату самооргатзаци. Зазначимо, що при змш стану тдприемства (його оргатзащйно1' упорядкованност) — змiнюеться i його поведшка. Практичним вiдoбраженням цих змш е результат самооргатзаци, що виявляеться у змiнi ефективнoстi функцioнування. Тому ефективнють самooрганiзацiйних дiй пiдприемства, а також показ-ники вiдхилень у мoделi пoведiнки стануть предметом подальших дoслiджень.
Лiтература
1. Великий тлумачний словник сучасно1' украь нсько1' мови / Укл. i голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; 1ртнь: ВТФ „Перун", 2009. — 1736 с. 2. Калшес-
ку Т. В. Метoдoлoгiя аналiзу i ощнки ефективнoстi перемiщення сфери дяльносп тдприемств: Моногра-фiя / Т. В. Калшеску. — Луганськ : Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2003. — 280 с. 3. Грицюк С. Н. Математические методы и модели в экономике: Учебник / С. Н. Грицюк, Е. В. Мирзоева, В. В. Лысенко. — Ростов н/Д : „Феникс", 2007. — 348 с. 4. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации / Р. Ф. Абдеев. —М. : ВЛАДОС, 1994. — 336 с. 5. ЧктШн Д. К. Самооргатзащя як шституцшний мехатзм розвитку со-щально-економчних систем: автореф. на здобуття ступ. канд. екон. наук. 1ститут екoнoмiки та прогнозування НАН Украши / Д. К. ЧктЫн. — К., 2007. — 20 с.
Лiхоносова Г. С. Моделювання поведшки тдприемства в процесс самооргашзацп
Надано авторське бачення поведшки гпдприемства у прoцесi його самooрганiзацiï. Ентропю та iнфoрмoваннiстъ охарактеризовано як фактори впливаючи на поведашу тдприемства Запропонована аксонометрична модель поведшки п;дприемства у процеа самooрганiзацiï.
Ключовi слова: шформовантсть, ентротя, орга-нiзацiйнi, дезоргатзащйт фактори, пoведiнка, реак-цiя тдприемства, самооргатзащя, моделювання, три-вимiрний проспр.
Лихоносова А. С. Моделирование поведения предприятия в процессе самоорганизации
Предложено авторское видение поведения предприятия в процессе его самоорганизации. Энтропию и информированность охарактеризовано как факторы влияющие на поведение предприятия. Предложена аксонометрическая модель поведения предприятия в процессе самоорганизации.
Ключевые слова: информированность, энтропия, организационные, дезорганизационные факторы, поведение, реакция предприятия, самоорганизация, моделирование, трёхмерное пространство.
Likhonosova G. Modeling the behavior of enterprises in the process of self-organization
Provided by copyright vision of enterprise behavior in the process of self-organization. Entropy and informovannist characterized as factors affecting the behavior of the enterprise. The proposed аksonometric-model of behavior in the process of self-enterprise.
Key words: information, entropy, organizational, dezorganizatsionnye factors, behavior, reaction to the enterprise, self-organization, simulation, three-dimensional space.
Стаття надiйшла до редакци 08.10.2010
Прийнято до друку 15.03.2011
