CC BY
22
Клш1чна пед1атр1я
УДК 616.1-053.31:575-07-084
СОРОКМАН Т.В., ГИДВИСОЦЬКА Н.1., ПНГУЛЯКм.г. Буковинськийдержавний медичний унверситет, м. ЧернвЦ
БАГАТОФАКТОРНИЙ АНАЛ13 ФАКТОР1В РИЗИКУ РОЗВИТКУ УРОДЖЕНИХ ВАД СЕРЦЯ
Резюме. Проведено багатофакторний анал1з ймовiрних факторiв ризику розвитку вроджених вад серця. Визначено, що найбльше значения мають так фактори: вк батьшв, наявшсть у них шшдливих звичок, професшних шшдливостей, екстрагештально'1 патологи та порушення репродуктивной функци, уроджеш вади розвитку в родит та стигми дизембрюгенезу в дитини, обтяжений акушерський анамнез матерi. Ключовi слова: дти, вроджеш вади серця та судин, фактори розвитку.
Вступ
У структурi кардюваскулярно! патологи новонаро-джених та дггей першого року життя 65—70 % займають уроджеш вади серця (УВС) [1, 2]. Окрiм того, уроджеш аномалп серцево-судинно! системи значно впливають на рiвень малюково! смертность У структурi причин дитячо! смертност вони становлять 11—12 % [3].
За прогностичними розрахунками, у найближчi роки, враховуючи попршення соцiально-економiчних умов життя та еколопчно! ситуаци, можна чекати подальшого зростання поширення дано! патологи, збшьшення !! питомо! ваги у структурi причин мерт-вонароджуваностi та дитячо! смертност [4, 7]. Саме тому своечасна, якомога бiльш рання дiагностика уроджених вад серця у дитини мае велике практичне значення у визначенш стратеги лшування i тактики реабiлiтацi'! [5, 6].
Мета дослщження — встановити найбiльш вiрогiд-нi фактори розвитку уроджених вад серцево-судинно! системи у дгтей.
Матер1ал та методи досл1дження
Ретроспективно в робот використaнi данi офь цшно! медично! статистики за 5 роыв (щорiчнi ста-тистичнi збiрники 2003—2008 рр.). Проaнaлiзовaно протоколи секцiйних розтишв та iнших aрхiвних мaтерiaлiв (усього 2350). Проведено проспективне клшчно-ешдемюлопчне дослщження уроджених вад серця та судин у дггей методом «випадок — контроль» за перюд 2008—2009 рр. Реестрашя УВС проводилася в першi години або добу пiсля народження на пiдстaвi клiнiчних даних лшарем aкушером-гiнекологом i/aбо неонатологом. Окрiм цього, на кожний виявлений випадок УВС заповнювалося екстрене сповщення, що подавалося в медико-генетичний центр. Осно-
вною одиницею зберiгaння iнформaцi! була анкета обстежено! дитини, в якш фiксувaлися пaспортнi дaнi, дати первинного та повторного обстежень. Ус даш поеднувалися единим кодом, що був автоматично генерований для кожно! дитини.
Обчислення асошативних зв'язкiв мiж факторами ризику та уродженими вадам розвитку проводилося за допомогою критерпв абсолютного (ЛЯ) та вiдносного (ЯЯ) ризику. Як мiрa зв'язку дослщжуваних фaкторiв та ефектiв експозици нами використовувалося вщно-шення шaнсiв (ОЯ) (Р. Флетчер, 1998). Для твердження про вiрогiднiсть рiзницi враховувалася загальноприй-нята в медико-бiологiчних дослiдженнях величина рiв-ня ймовiрностi (р) < 0,05.
Результати досл1дження та Тх обговорення
Багатофакторний кореляцiйний aнaлiз фaкторiв, що мають нaйбiльший вплив на виникнення УВС у дь тей, включав оцшку впливу фaкторiв, що характеризуюсь стан здоров'я батьыв (табл. 1), спадкових фaкторiв (табл. 2) та фaкторiв акушерського анамнезу (табл. 3).
У груш родинних антенатальних фaкторiв вь рогiдне значення мають вш мaтерi та батька, при-чому розвиток УВС бшьше залежить вiд вiку мaтерi на момент народження дитини (г = +0,82; р < 0,05), шж вщ вiку батька (г = +0,80; р < 0,05). Також у ге-незi УВС вiрогiдне значення мають стресовi ситуаци в aнaмнезi у мaтерi (г = +0,67; р < 0,05), куршня ма-терi пiд час ваптносп (г = +0,90; р < 0,05), вживання мапр'ю кави (г = +0,55; р < 0,05), вживання мапр'ю спиртних напо!в (г = +0,62; р < 0,05), хрошчш захво-рювання та перенесет мапр'ю впродовж вaгiтностi iнфекцiйнi захворювання (г = +0,68 i г = +0,68 вщпо-вiдно; р < 0,05), екстрагештальна пaтологiя у мaтерi
Клтт'чна педтатр!я
3(24) • 2010
(г = +0,55; р < 0,05) та професшш шкiдливостi в анам-незi у матерi (г = +0,62; р < 0,05).
В шшш площиш (фактор 2) лежать постшш стре-си батька (г = +0,50; р < 0,05), фiзична робота бать-кiв (матерi бiльшою мiрою, нiж батька (г = +0,78 та г = +0,52 вщповщно; р < 0,05), шкiдливi звички батьшв: курiння батька (г = +0,67; р < 0,05) i матерi (г = +0,85; р < 0,05) в анамнез^ вживання батьком кави (г = +0,60; р < 0,05), екстрагештальна патолопя у батька (г = +0,57; р < 0,05), контакт з професшними шкщ-ливостями в анамнезi у батька (г = +0,46; р < 0,05).
При аналiзi взаемозв'язшв мiж спадковими факторами визначаеться, що УВС дитини бшьшою мiрою асоцiюеться з наявшстю УВС в шшо! дитини та одного з батьшв (г = +0,78; р < 0,05), на другому мющ —
наявшсть УВС у матерi та стигми дизембрюгенезу у дитини (г = +0,66 i г = +0,76 вiдповiдно; р < 0,05), i на третьому мiсцi — УВС у батька (г = +0,43; р < 0,05). При шшш комбшацп факторiв вiрогiдними е тшьки два фактори з ше! групи — УВС в шших дiтей та УВС в родичiв (г = +0,74 та г = +0,42 вщповщно; р < 0,05).
Провщними в структурi УВС, що зустрiчалися в родинi дггей основно! групи, були септальнi вади (дефект мiжшлуночковоl перегородки та дефект мiжпе-редсердно! перегородки або !х комбiнацiя).
У групi факторiв, що визначають стан здоров'я батьшв та особливостi акушерського анамнезу, вiро-гiдними е такi фактори, як кшьысть попереднiх ва-гiтностей та полопв (г = +0,83 та г = +0,86 вщповщ-но; р < 0,05), наявшсть попередшх аборпв (г = +0,76;
Таблиця 1. Взаемозв'язки м'жродинними антенатальними факторами та уродженими вадами серця в дтей
Показник Фактор 1 Фактор 2 Фактор 3 Фактор 4
Вк батька 0,80* 0,89* 0,24 0,30
Вк матерi 0,82* 0,45 0,12 0,23
Стреси у батька 0,24 0,50* 0,33 0,30
Стреси у матерi 0,67* 0,90 0,32 0,39
Фiзична робота батька 0,38 0,52* 0,13 0,27
Фiзична робота матерi 0,36 0,78* 0,22 0,34
Постiйне курiння батька 0,45 0,67* 0,29 0,35
Постмне курiння матерi 0,39 0,85* 0,39 0,20
Курiння батька пщ час вагiтностi жiнки 0,38 0,45 0,87* 0,56*
КурЫня матерi пiд час вагiтностi 0,90* 0,79* 0,23 0,12
Вживання батьком кави 0,37 0,60* 0,23 0,49*
Вживання ма^р'ю кави 0,55* 0,36 0,38 0,14
Вживання батьком спиртних напо!'в 0,24 0,25 0,34 0,67*
Вживання ма^р'ю спиртних напо!'в 0,62* 0,13 0,56* 0,12
Хронiчнi хвороби батька 0,41 0,23 0,33 0,56*
Хроычы хвороби матерi 0,78* 0,48 0,49* 0,38
1нфекцшы хвороби у батька 0,12 0,22 0,34 0,36
lнфекцiйнi хвороби у матерi впродовж вагiтностi 0,68* 0,44 0,37 0,23
Екстрагеытапьна патологiя у батька 0,44 0,57* 0,12 0,33
Екстрагенiтальна патолопя у матерi 0,55* 0,34 0,56* 0,35
Професiйнi шкiдливостi батька 0,30 0,46* 0,32 0,56*
Професмы шкiдливостi матерi 0,62* 0,44 0,33 0,12
Показник Фактор 1 Фактор 2
Уроджен вади розвитку в батька 0,43* 0,45
Уроджен вади розвитку в MaTepi 0,66* 0,55*
Уроджен вади розвитку в Ыших д^ей 0,34 0,74*
Уроджен вади розвитку в Ышо!' дитини та одного з батьюв 0,78* 0,48
Уроджен вади розвитку в родичiв 11-111 поколшня 0,45 0,42*
Стигми дизембрюгенезу в дитини 0,76* 0,37
Примтка: * — p < 0,001.
Примтка: *— p < 0,05.
Таблиця 2. Взаемозв'язки м'ж окремими спадковими факторами та уродженими вадами серця у дтей
(^ъкюоЬье
^¿Г/ребёнка
3(24) • 2010
Клтт'чна пед!атр!я
Таблиця 3. Взаемозв'язким'жфакторами аку-
шерського анамнезу та уродженими вадами серця
Показник Фактор 1
Номер ваптност 0,83*
Номер полопв 0,86*
Першi пологи 0,63*
Термш ваптност при народженн дитини 0,67*
Наявнють попередых абор^в 0,76*
Аборт при першм ваптност 0,81*
1нтервал мiж остаными ваптностями 0,55*
Наявнють викидыв 0,72*
Померлi дгги 0,62*
Стрес пщ час ваптност 0,89*
ХФПН упродовж ваптност 0,84*
Загроза переривання ваптност 0,48*
Гестоз 0,35
Анемiя в перюд ваптност 0,43
Наявнють асфкси в пологах 0,12
Гормональна контрацепщя до ваптност 0,67*
Прийом лкв вщ безплщност батьком 0,12
Прийом лкв вщ безплщност ма^р'ю 0,11
Порушення репродуктивно! функци у батька 0,46
Порушення репродуктивно! функци у матерi 0,65*
Примтка: * — p < 0,05.
p < 0,05), штучне переривання першо! ваптносп (г = +0,81; p < 0,05), великий npoMix:oK мiж ваптнос-тями (г = +0,55; p < 0,05), наявшсть попереднiх ви-кидшв та померлих дiтей (г = +0,72 та г = +0,62 вщпо-вщно; p < 0,05), стрешв пiд час вагiтностi (г = +0,89; p < 0,05), хрошчна фетоплацентарна недостатнiсть (г = +0,84; p < 0,05), загрози переривання ваптносп (г = +0,48; p < 0,05), прийом гормональних контра-цептивiв до зачаття (г = +0,67; p < 0,05) та дiагнос-товане порушення репродуктивно! функци у матерi (г = +0,65; p < 0,05).
Видшеш нами групи факторiв ризику щодо фор-мування УВС у плода можуть бути використаш при медико-генетичному консультуванш як алгоритм ви-явлення у тому випадку, коли ультразвукову дiагнос-тику УВС у ваптних жшок провести не вдаеться.
Перспектива подальших досл1джень
Перспективним е визначення ймовiрних факторiв розвитку вроджених вад з метою проведення !х пошуку в сiм'ях, яю планують ваптшсть, та пiдвищення ефек-тивностi первинно! профiлактики вроджених аномалiй.
Висновок
За результатами багатофакторного кореляцшного аналiзу визначено, що найбiльше значення мають таы фактори: вiк батькiв, наявнiсть у них шкщливих звичок, професiйних шыдливостей, екстрагештально! патологи та порушення репродуктивно! функци, уродженi вади розвитку в родинi та стигми дизембрiогенезу в дитини, обтяжений акушерський анамнез матерь Ц фактори можна вважати факторами ризику в дггей щодо виник-нення уроджених вад серцево-судинно! системи.
Список л1тератури
1. Гречанина Е.Я., Песочина З.А., Антипенко Е.Н. и соавт. Генетический мониторинг множественных врожденных пороков развития: Методические рекомендации. — Харьков, 2002. — 19 с.
2. Качинський А..Б, Сердюк A.M. Методологiчнi основи анальзу ризику в медико-екологiчних доЫдженнях та його значення для еко-логiчноi безпеки Украгни//Лж. справа. — 1995. — № 3—4. — С. 5-15.
3. Сорокман Т.В. Поширетсть природжених вад розвитку серцево-судинног системи у дтей Чертвецьког областi// Мат-ли наук.-практ. конф. «Актуальт проблеми акушерства i гшекологи, клтчног iмунологiг та медичног генетики». — Кигв — Луганськ, 2004. — C. 209-212.
4. Тимченко О.1. Деяк аспекти методологи оцшки впливу фак-торiв навколишнього середовища на сустльне здоров 'я//Укр. журнал медичног техтки i технологи. — 2007. — № 1. — С. 28-30.
5. International Clearinghouse for Birth Defects Monitoring Systems. Annual Report / Roma Inter. Center for Birth Defects. — Roma, 2007. — 159p.
6. Dictionary of epidemiology / Ed. by I.M. Last. — N.-Y.; Oxford; Toronto: Oxf. Univ. Press, 2008. — 141 p.
7. Shelby M.D., Bishop I.B., Mason I.M, Tindall K.R. Mutagenic Effects // Environ. Health Persp. — April 2003. — Vol. 100. — P. 283-291.
Отримано 06.01.10 □
Сорокман Т.В., Подвысоцкая Н.И., ГингулякМ.Г. Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
МНОГОФАКТОРНЫЙ АНАЛИЗ ФАКТОРОВ РИСКА РАЗВИТИЯ ВРОЖДЕННЫХ ПОРОКОВ СЕРДЦА
Резюме. Проведен много факторный анализ вероятных факторов риска развития врожденных пороков сердца. Определено, что наибольшее значение имеют следующие факторы: возраст родителей, вредные привычки и профессиональные вредности родителей, экстрагенитальная патология и нарушения репродуктивной функции, врожденные пороки развития в семье и стигмы дизэмбриогенеза у ребенка, отягощенный акушерский анамнез матери.
Ключевые слова: дети, врожденные пороки сердца и сосудов, факторы развития.
Sorokman T.V., Pidvysotska N.I., GingulyakM.G. Bukovinean State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
THE MULTIFACTORIAL ANALYSIS OF THE RISK FACTORS OF CONGENITAL HEART DISEASES DEVELOPMENT
Summary. The multifactorial analysis of probable risk factors of congenital heart diseases development was carried out. It was defined that very important factors are following: age of parents, bad habits and occupational hazards in parents, extragenital pathology and reproductive function disorders, family anamnesis of congenital anomalies and stigma dysembryogenesis in the child, burdened obstetric history.
Key words: children, congenital heart and vascular diseases, development factors.
