CC BY
14
Клштна пед1атр1я
УДК 616.1-053.31:575-07-084
СОРОКМАН Т.В., ГИДВИСОЦЬКА H.I., ЛАСТ1ВКА 1.В., ШВИГАРЛ.В. Буковинськийдержавний медичний унверситет, м. ЧернвЦ
OUÍHKA МЕДИКО-БЮЛОПЧНИХ OAKTOPÍB РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ УРОДЖЕНИХ ВАД СЕРЦЕВО-СУДИННОТ СИСТЕМИ У ДПЕЙ
Резюме. Наведетрезультати оцтки ÜMoeipHUxмедико-бiологiчних факторiврозвитку уроджених вад сер-ця. До факторiв високогоризику формування уродженоi вади серця (OR > 6) вiдносяться: eiK матерi на момент зачаття дитини, штучне переривання першо'i вагiтностi, гострi шфекцшш захворювання впродовж вагiтностi, професiйно-виробничi шкiдливостiу батьшв. Ключовi слова: дти, уроджеш вади серця та судин, фактори розвитку.
Вступ
Дгги ниш живуть у навколишньому середовищ^ яке докоршно в^^зняеться вгд того середовища, що юнувало кшька поколшь тому. Вони е особливо чут-ливою групою населення, осюльки гхш органiзми про-довжують розвиватися. Мiж тим екологiчна небезпека здоров'ю дггей може бути попереджена [2].
Здоров'я дитини формуеться шд комплексним впли-вом спадково! схильностi та зовшшшх факторiв, що постiйно дiють як фактори ризику i фактори захисту
[1, 3].
Бшьшють уроджених вад розвитку (УВР) мають мультифакторну етюпатогенетичну природу, проте вплив несприятливих факторiв зовшшнього середовища через шдукований мута- та тератогенез мае вельми суттеве значення [4].
Мета доЫдження — оцшити медико-бюлопчш фактори ризику виникнення уроджених вад серцево-судинно! системи у дiтей.
Матер1ал та методи
Ретроспективно в роботi використаш данi офщшно! медично! статистики за 5 роив (щорiчнi статистичнi збiрники 2003—2008 рр.). Проаналiзовано протоко-ли секцшних розтинiв та iнших арх^вних матерiалiв (усього 2350). Проведено проспективне ктшчно-епiдемiологiчне дослiдження уроджених вад серця та судин (УВС) у дггей методом випадок — контроль за перюд 2008—2009 рр. Реестращя УВС проводилася в ^ршГ го-дини або добу тсля народження на пiдставi ктшчних даних лшарем акушером-гiнекологом та/або неонато-логом. ОкрГм цього, на кожний виявлений випадок УВС заповнювалося екстрене сповщення, що подавалося в медико-генетичний центр.
Обчислення асощативних зв'язкiв мiж факторами та УВР проводилося за допомогою критерпв абсолютного (AR) та вщносного (RR) ризику. В якост мiри зв'язку дослiджуваних факторiв та ефеклв експозицií нами використовувалося вщношення шансiв (OR) (Р. Флетчер, 1998). Для твердження про вiрогiднiсть рiзни-цi враховувалася загальноприйнята в медико-бюлопчних дослщженнях величина рiвня ймовiрностi р < 0,05.
Результати досл1дження та Тх обговорення
Загальна оцiнка медико-бюлопчних факторiв ризику виникнення УВС представлене в табл. 1.
У дослщженш в першу чергу розглядали вк: батькiв при народженнi дитини. Зпдно з даними лiтератури [2], вк: подружжя вважаеться фактором ризику виникнення УВР у плода, в основному звертаеться увага на вк матерь
За вшэм на момент полопв батьки розподшились на-ступним чином (рис. 1).
Аналiз отриманих матерiалiв показав, що середнш вiк матерiв, яю мають дггей iз УВС, склав 26,8 ± 0,3 року, у матерiв контрольноí групи — 24,5 ± 0,2 року. Приблизно рiвна юльюсть матерiв спостерiгалася в основнiй i груш контролю у вщ до 20 ротв (10,4 ± 2,5 % i 13,6 ± 4,2 %). Майже у 5 разiв бiльше спостерiгалося матерiв вiком по-над 35 роив в основнш груш порiвняно з контрольною групою (15,9 ± 3,0 % i 3,0 ± 2,1 % вiдповiдно, р < 0,05).
Середнш вк батьыв дiтей iз УВС склав 29,8 ± 0,4 року, що вiрогiдно перевищуе середнiй вiк батькiв дггей без УВС — 27,7 ± 0,8 року, р < 0,05.
Розрахунок сшввщношення шаншв засвiдчив суттевий вплив вшу як чоловшв, так i жiнок на ймовiрнiсть народження дитини з УВС. У виникненш
10
ш с со
ЬЙ
Э
сэ
>>
л
£
А
Б
Вишатер!
Вш батька
Рисунок 1. Розподл батькв дтей ¡з УВС залежно вд в1ку на момент народження дитини
УВС у дггей показано значення вшу матерi тсля 35 роив (OR = 6,1 при Д1 1,2—27,5). Вiк чоловiкiв пiсля 35 роив теж пiдвищуe ймовiрнiсть народження дитини з серцевими аномалГями (OR = 4,9 при Д1 2,5—8,8). Тобто ймовiрнiсть народження дитини з УВС зростае з вiком батьыв, що пiдтверджуeться даними лiтератури. Визначеш факти потребують посилення цглеспрямовано! просвГти насе-лення щодо оптимального для народження дитини вшу.
У груш показниюв, що характеризували як1сть харчуван-ня матерi, найбтьше значення мали рГдке (менше 2 разiв на тиждень) уживання овочiв (OR = 2,3 при Д1 1,2—4,4) i зеленi (OR = 0,4 при Д1 0,2—0,8) пщ час ваптноста. Ризик виник-нення вад розвитку у дитини за вiдсутностi в рацют вагiтних ж1нок фолieво! кислоти та вiтамiну Е зростае в 0,5 раза.
Частше в основнш, нiж у контрольнiй групi зустрГчалися хронiчнi запальнi захворювання сечово! системи (найчастше пieлонефрити), захворювання серцево-судинно! та ендокринно! систем (ожирiння у 8,3 ± 2,3 % жiнок, дГти яких страждали вiд УВС), захворювання зi спадковою схильнiстю, а також гшеколопчш захворювання (аднексити, дисфункщя яeчникiв, шфекцп органiв репродуктивно! системи та iн.) — 29,9 ± 3,8 % випадкiв у матерiв i 25,0 ± 3,6 % батьыв у основнiй груш проти 13,6 ± 4,2 % жшок та 6,1 ± 2,9 % чоловтв групи контролю (р < 0,05). Отримаш розрахунки засвгдчують, що хронiчнi екстрагенiтальнi хвороби чоловтв (OR = 3,4 при Д1 1,4-8,2) та жiнок (OR = 2,7 при Д1 1,1-5,9) також впливають на ймовiрнiсть народження дитини з серцевими аномалiями.
При вивченш акушерського анамнезу виявлено, що 34,0 ± 3,9 % ж1нок, яы народили дiтей iз УВС, мали штучне переривання попереднiх вагiтностей: одне — 23,6 ± 3,5 % жшок, два — 8,3 ± 2,3 %, три та бгльше — 5,6 ± 1,9 % жшок. У груш порiвняння — 16,7 ± 4,6 %, р < 0,05. Перша ваптшсть заынчилася абортом у 10,4 ± ± 2,5 % ж1нок — матерiв дiтей iз УВС, що вiрогiдно вище, нiж у ж1нок контрольно! групи (1,5 ± 1,5 %, р < 0,05).
Диференщащя можливих наслiдкiв попереднiх вагiтностей свгдчить, що медичнi втручання e бгльш вираженим фактором ризику, нiж невиношування, i пiдвищують ризик виникнення УВС у 2,6 раза. Випадки невиношування попередшх ваптностей в анамнезi жшок основно! та контрольно! груп спостерГгалися вiдповiдно у 6,9 ± 0,4 % i 1,5 ± 0,5 % (р < 0,05).
Дитяча смертшсть/мертвонародження в анамнезi жiнок основно! та контрольно! груп спостерГгалися вгдповгдно у 4,2 ± 0,7 % i 1,5 ± 0,5 % випадыв (р > 0,05).
При аналiзi перебiгу дано! вагiтностi виявлено, що гестоз першо! половини ваптносп в основнiй групi ви-значався у 52,8 ± 4,2 % жшок, у контрольнш групi — у 27,3 ± 5,5 %, р < 0,05. Загроза переривання в II триместрi спостерiгалася у 61,1 ± 4,1 % жшок основно! та 15,1 ± ± 1,4 % контрольно! групи (р < 0,05), хрошчна фетопла-центарна недостатшсть була у 43,1 ± 4,1 % ж1нок, як1 народили дггей iз УВС, у груш контролю — у 12,1 ± 1,0 %, р < 0,05. Практично у вшх жшок шд час ваптносп була анемiя рГзного ступеня (91,7 ± 2,3 % в основнш та 87,9 ± 4,0 % у контрольнш групах). 21,5 ± 3,4 % жшок основно! групи вказали на захворювашсть шфекцшни-ми хворобами впродовж I половини ваптносп (в контр-олГ 3,0 ± 0,1 %, р < 0,05). До 12 тижшв ваптносл 8,3 ± ± 2,3 % ж1нок основно! групи вживали антибiотики рГз-них клашв, 15,2 ± 3,0 % — жарознижувальш препарати, 1,4 ± 0,9 % — знеболювальш лши. 43,0 ± 3,2 % жшок основно! групи вживали гормональш контрацептиви перед даною вагiтнiстю. У 3 жшок, яы мають дiтей Гз УВС, була фГзична травма впродовж ваптность ЖГнки контрольно! групи на даш фактори не вказали.
Можна припустити про вплив гестозу першо! половини ваптносп Г загрози друго! половини ваптносл у появГ серцевих аномалш (OR = 2,9 при Д1 1,5-5,2; Г OR = 5,5 при Д1 2,2-12,1 вгдповгдно).
Визначений ризик народження дитини з УВС дорiвнюe за наявност ХФПН у жшок упродовж
2(23) • 2010 - КлШ'чна пед!атр!я
Таблиця 1. Оцнка медико-б'юлог'чних фактор1в ризику виникнення уроджених вад серцево-судинно/
системи
№ Оцшюваний фактор ОЯ С2 Р
1. Вк матерi на момент зачаття дитини: — 15-19 роюв — 20-29 роюв — понад 35 роюв 0,3 < 0,7 < 1,8 0,3 < 0,5 < 1,1 1,2 < 6,1 < 27,5 0,20 3,18 6,05 0,6547 0,0747 0,0139
2. Вк батька на момент зачаття дитини: — 15-19 роюв — 20-29 роюв — понад 35 роюв 0,1 < 0,6 < 2,9 0,2 < 0,4 < 1,1 2,5 < 4,9 < 8,8 0,06 2,08 4,13 0,8038 0,1490 0,0422
3. Хроычы захворювання в анамнезк — у матерi — у батька 1,1 < 2,7 < 5,9 1,4 < 3,4 < 8,2 5,55 6,20 0,0184 0,0128
4. Пологи в результат друго!' та наступних ваптностей 1,7 < 3,3 < 5,9 13,52 0,0002
5. Наявнiсть абортiв в анамнезi у матерi 1,3 < 2,6 < 5,2 5,86 0,0155
6. Аборт при першiй ваптност 0,8 < 7,6 < 6,2 3,91 0,048
7. Випадки невиношування попереднiх вагiтностей в анамнезi у матерi 0,5 < 4,9 < 39,2 1,71 0,1916
8. Дитяча смертнють/мертвонародження 0,3 < 2,8 < 24,6 0,34 0,562
9. Гестоз першо!' половини вагiтностi 1,5 < 2,9 < 5,2 10,90 0,0010
10. Загроза переривання ваптност у II триместрi 2,2 < 5,5 < 12,1 36,58 0,0000
11. ХФПН упродовж вагiтностi 2,9 < 5,9 < 11,8 18,12 0,0000
12. Анемiя впродовж ваптност 0,6 < 1,5 < 3,6 0,38 0,5386
13. Iнфекцiйнi захворювання до 12 тижыв вагiтностi 1,8 < 8,8 < 39,6 10,34 0,0013
14. Уживання м'яса впродовж ваптностИ — рiДко — часто 0,9 < 1,6 < 2,8 0,4 < 0,6 < 1,1 2,2 2,2 0,13 0,13
15. Уживання овочiв упродовж вагiтностi: — рщко — часто 1,2 < 2,3 < 4,4 0,2 < 0,4 < 0,8 5,995 5,995 0,014 0,014
16. Уживання фруклв упродовж вагiтностi: — рiДко — часто 0,7 < 1,0 < 1,7 0,6 < 0,9 < 1,5 0 0,07 0,96 0,79
17. Уживання зелен впродовж ваптностИ — рiДко — часто 0,2 < 0,4 < 0,8 1,2 < 2,5 < 5,3 4,324 3,300 0,038 0,069
18. Уживання ма^р'ю фолieвоí кислоти i втамЫа Е впродовж вагiтностi 0,3 < 0,5 < 0,9 4,656 0,031
Примтка: ХФПН — хрюн1чна фетоплацентарна недостатнсть.
МАТИ
: Неоргашчн1: - х1м1чн1 ; речовини ;
Рад1ацт 3
В1брацт
Коливання
Х|м1чн1 речовини в цшому
Органпчш х1м1чж речовини
3 3
3
температури
Шум
10
(Ызичш фактори в 31 цшому ^ 15
Кшькють випадюв
20
Рисунок 2. Частота контакту з професйними шкщливостями в матер'в дтей ¡з УВС
БАТЬКО
Неорган1чн11
хЫчш речовини
Юргашчы = х1м1чн1 речовини
Рад1ац1я
!В1брац1я
Коливання температури
Х1м1чн1 речовини в цшому
Шум'
Фкзичш фактори в цшому
10
Кшькють випадюв
Рисунок 3. Частота контакту з професйними шкщливостями в батьюв дтей ¡з УВС
ваптносп 5,9 при Д1 2,9-11,8, а за наявност гострих шфекцшних захворювань упродовж ваптносп у жшок OR = 8,8 при Д1 1,8-39,6.
Асощкю також мюце роботи батьив дитини з УВС (рис. 2, 3). Якщо у контрольнш груш бшьшють матерГв (47,0 ± 6,1 %) та батьив (54,5 ± 3,1 %) працювали у бюджетнш сферГ або взагалГ не працювали (25,8 ± 5,4 % Г 15,2 ± 4,4 % вгдповгдно), то в основнш грут як матерГ (56,3 ± 4,1 % проти 27,3 ± 5,5 %, р < 0,05), так Г батьки (65,3 ± 4,0 % проти 30,3 ± 5,7 %, р < 0,05) працювали у промисловость
Визначено вГроггдне збгльшення ризику народження хворо! дитини, якщо мати (OR = 3,4) Г батько (OR = 4,3) працюють на промисловому виробництвь СпецифГчного зв'язку мГж впливом конкретного хГмГчного чи фГзичного тератогенного фактора Г певною вадою серця не визначено.
Перспектива подальших дослгджень. Важливим у по-дальшому дослгдженш e розробка критерпв eдиного методичного пгдходу до облГку уроджених вад розвитку. Особливо! актуальност набувають дослгдження щодо
розробки заходiв, спрямованих на пренатальну охорону плода.
Висновок
Видiленi нами групи факторiв ризику щодо фор-мування УВС у плода можуть бути використаш при медико-генетичному консультуваннi сiмей як алгоритм визначення показань до проведення цшеспрямовано! пренатально! ультразвуково! дiагностики УВС.
Список л1тератури
1. Сорокман Т.В. Поширетстьприродженихвад розвитку серцево-судинног системиу дтей Чертвецьког обла^//Матер. наук.-практ. конф. «Актуальт проблеми акушерства i янекологй, клтчног iмуноло-гп та медичног генетики». — Кшв — Луганськ, 2004. — C. 209-212.
2. Тимченко О.1., Бариляк 1.Р. КонцепцЯ програми та служби державного генетичного мотторингу в Украгт //Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя. — 1997. — № 4. — С. 5-8.
3. Юдакова Е.И. Врожденные пороки развития // Клиническая генетика. — 2009. — № 1. — С. 56-59.
4. Anderson R.H., Typan М, Freedom R.M. Ventricular morphology in the univentricular heart//Herz. — 2007. — Bd. 4. — S. 184.
Отримано 30.11.09 □
Сорокман Т.В., Подвысоцкая Н.И., Аастивка И.В., Швыгар А.В.
Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
ОЦЕНКА МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ РИСКА РАЗВИТИЯ ВРОЖДЕННЫХ ПОРОКОВ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ СИСТЕМЫ У ДЕТЕЙ
Резюме. Приведены результаты оценки вероятных факторов риска развития врожденных пороков сердца. К факторам высокого риска формирования врожденного порока сердца (OR > 6) относятся: возраст матери на момент зачатия ребенка, искусственное прерывание первой беременности, острые инфекционные заболевания в течение беременности, профессионально-производственные вредности у родителей.
Ключевые слова: дети, врожденные пороки сердца и сосудов, факторы развития.
Sorokman T.V., Pidvysotska N.I., Lastivka I.V., Shvygar L.V.
Bucovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
ESTIMATION OF MEDICAL AND BIOLOGICAL RISK FACTORS OF DEVELOPMENT OF CONGENITAL DEFECTS OF CARDIOVASCULAR SYSTEM IN CHILDREN
Summary. Results of an estimation of probable risk factors of development of congenital heart diseases are cited. Factors of high risk of formation of a congenital heart disease (OR > 6) concern: age of mother at the moment of conception, artificial termination of first pregnancy, acute infectious diseases during pregnancy, professional-industrial hazards in parents.
Key words: children, congenital diseases of heart and vessels, development factors.
(^чкюоЬье ^¿Г/ребёнка
