CC BY
96
УДК 612.64:614.8.026.1(477.64)
Н.В. Позмогова, ЧИННИКИ РИЗИКУ НАРОДЖЕННЯ Д1ТЕЙ З
О.В. Линчик, УРОДЖЕНИМИ ВАДАМИ РОЗВИТКУ В
O.L Ттнченко ЗАПОР1ЗЬК1Й ОБЛАСТ1
Державна установа
«1нститут гтени та медично'1 екологи ¡м. О.М. Марзеева АМН Укра'ти» м. Кшв
Ключовi слова: уроджет вади, dimu, чинники
Key words: congenital anomalies, children, risk factors
Резюме. По данным генетического мониторинга, среди населения Запорожской области за 2002-2006 гг. определены факторы риска рождения ребенка с врожденными пороками развития. Рассмотрены внешние, наследственные, социально-экономические факторы и акушерско-ги-некологический анамнез женщин, родивших ребенка с врожденным пороком развития, в сравнении с родившими здорового ребенка. Summary. On evidence from genetic monitoring over the period from 2002 to 2006 in Zaporizka oblast the risks factors of birth of baby with congenital anomaly were estimated. There external, hereditary, social and economical factors and obstetric and gynecological anamnesis of women who gave birth to baby with congenital anomalies as compared to women who gave birth to healthy baby were considered.
За даними МОЗ Укра!ни, частота уроджених вад розвитку (УВР) в останш роки хоч i зни-жусться, але вони залишаються причиною майже третини смертей дтей першого року життя, четверто! частини швалшносп дггей до 16 роюв.
В нашш кра!ш функцюнують i будуються новi центри по лшуванню та реабштацп дтей з рiзною патолоНею, в т.ч. УВР, але планування шм'! часто зводиться до запобшання ваптносп, а не створення сприятливих умов И настання. Мiж тим, спецiалiсти в сферi охорони громадського здоров'я шдкреслюють обмеженiсть лшувально! медицини у "виробництвГ' здоров'я. Визнано, що тiльки профшактична дiяльнiсть шляхом реал> заци вщповщно! полiтики суспiльства, держави та !х iнституцiй може стати на перешкодi зростанню рiвня хвороб, а профшактична медицина розглядаеться як науково-практична робота щодо вивчення рiвнiв захворюваносп, поши-реностi хвороб, швалщизаци i смертностi насе-лення з метою обгрунтування сощально-еконо-мiчних, правових, адмшютративних, гiгiенiчних та iнших заходiв запоб^ання цим негативним явищам [2].
1снуюча з 2005 р. в Запорiзькiй областi система генетичного мошторингу спрямована не лише на реестращю випадкiв генетично! патологи серед населення, а, в першу чергу, на виявлення факторiв ризику !х виникнення, по-дальшого усунення чинниюв ризику з метою зменшення репродуктивних втрат генетично! ет> ологи. Ефективнють роботи тако! системи, яка була створена в рамках Цшьово! комплексно! програми генетичного монiторингу населення на
1999-2003 р.р., затверджено! Указом Президента Укра!ни № 118/99 вiд 04.02.1999 р., показана в Кшвськш областi [3,7]. Оскiльки мiж населенням рiзних регiонiв iснують географiчнi, генетичш, демографiчнi та економiчнi вiдмiнностi, що зу-мовлюе рiзницю у спек^ й iнтенсивностi впли-ву негативних чиннишв, вiдповiдно до iснуючого законодавства (Закон Укра!ни "Основи законо-давства Укра!ни про охорону здоров'я", ст.29, 1992 р.) передбачалося, що система державного генетичного мошторингу повинна функцюну-вати в кожнш областi.
Завданням даного дослщження було визна-чити чинники ризику та кшьюсно оцшити !х вплив на народження дтей з УВР серед населення Запорiзько! областi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Аналiзувались спецiальнi карти реестрацп ви-падкiв УВР серед новонароджених в Запорiзькiй областi (465) та народження здорово! дитини (492) за 2005-2007 рр.
Верифкащя дiагнозiв УВР здшснювалась лiкарями-генетиками на базi обласного медико-генетичного центру Запорiзько! обласп.
Карти мiстять окремi роздiли для жшки та чоловiка, в них викладеш загальнi вiдомостi про подружжя; контакт шмейно! пари зi шкщливими чинниками на виробництвi; поданi вщомосп щодо шкiдливих звичок чоловiка i жiнки. В них мiстяться роздши, присвяченi гiнекологiчному анамнезу та особливостям перебшу дано! ва-гiтностi. Важливють урахування вказаних даних для виявлення причин репродуктивних втрат вiдома i наведена в лiтературi [8, 11].
Для визначення чинниюв ризику виникнення уроджено! патологи проведене ешдемюлопчне дослiдження типу "випадок-контроль", яке засто-совуеться в анал^ичних епiдемiологiчних роботах для дослщження причин виникнення хвороб, особливо щодо рiдкiсних. Для виключення систематично! помилки, пов'язано! з вщбором осiб, в проведеному дослiдженнi основна група не е змщеною, контрольш випадки бралися в той же перюд дослiдження, з того ж угруповання на-селення. Щодо виключення ди випадку на спо-гади про впливи та дп випадку на ощнку або реестрацiю впливу протягом того ж перiоду (iншi систематичнi помилки), то можна зазначити, що при заповненнi опитувальникiв ш лiкарям, нi пацiентам не була вщома кiнцева мета дослщ-ження, хоча особи, якi були задiянi у дослщ-женнi, згодилися на нього. Кшьюсною мiрою ризику служило вщношення шансiв (ВШ), вико-ристовували довiрчий iнтервал (Д1) [1, 4, 10].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Розгляд факторiв ризику засвщчив, що профе-сiйнi шкiдливостi були присутш у 7,10% жiнок Запорiзькоl областi, якi народили хвору дитину, та у 4,07% жшок, яю народили здорову дитину, без статистично! рiзницi показникiв на 95% рiвнi значущостi (р=0,059). В той же час слщ зазначити, що у жшок в м. Киев^ Iвано-Франкiвськiй та Чернiвецькiй областях шкiдливi професiйнi впливи пiдвищували ризик народження дитини з уродженою вадою нервово! системи [5]. Вплив професшно! шюдливосп жiнки вiдмiчений i при народженш дитини з уродженою щiлиною губи та уродженою щшиною губи i пiднебiння в м. Киевi, Кшвськш, Iвано-Франкiвськiй та Черш-вецькiй областях, тодi як И впливу на народження дитини з щшиною шднебшня не вiдмiчено [6].
15,27% жшок Запорiзькоl областi, якi народили хвору дитину та 8,74% жшок зi здоровою палили. Мiж тим у Захщному регiонi Укра!ни (Iвано-Франкiвська та Чернiвецька областi) палили тшьки 3,6% жiнок, як народили дитину з УВР, та 2,0% серед тих, хто народив здорову дитину, в м. Киевi та областi 9,0% та 5,7% вщ-повiдно [9].
Таким чином, палшня жшки було i залиша-еться фактором, який шдвищуе ймовiрнiсть на-родити дитину з УВР (ВШ=1,87 при Д1 1,222,85).
Питома вага палiння свщчить про значну поширенiсть тако! звички серед обстежених имей - частка чоловшв, якi палять, серед двох груп, яю порiвнювались, не в^^знялась мiж собою i склала 68,39% серед тих, хто мав хвору, i
67,68% серед батьюв здорових дiтей. Для порiв-няння: в сiм'ях Захiдного регiону з хворою новонародженою дитиною палило 61,9% чоло-вшв, у Ки!вському - 56,6% чоловшв проти 48,4% та 56,7% в груш iз здоровими дпъми вiдповiдно [9].
1,72% жшок, яю народили дитину з УВР, та 1,42% жшок зi здоровою дитиною зiзналися, що мають звичку надмiрно вживати алкоголь. Серед чоловшв таких було 7,31% та 3,25% вщповщно, що в 2,42 раза (Д1 1,27-4,65) пiдвищувало ймовiрнiсть народити дитину з УВР.
Щодо екстрагештальних хвороб у батьюв, то !х наявнiсть вiдмiчало 15,70% жiнок та 5,16% чоловiкiв з сiмей, де народилася дитина з УВР, та в два рази рщше - 8,74% жшок i 2,44 % чоловшв з групи, яка мала здорових дтей вщповщно. Таким чином, екстрагештальна патологiя под-ружжя виступае фактором, який впливае на виникнення патологи у новонародженого (ВШ=1,94 при Д1 1,27-2,95 при Г! наявносп у жшок та 2,22 при Д1 1,05-4,76 - у чоловшв).
Серед екстрагештально! патологи окремо ви-дiлили ендокринну, яка, беззаперечно, мае сут-тевий вплив на репродуктивну функщю. Пато-логiя ендокринно! системи зус^чалась у 2,58% жшок та 0,22% чоловшв у сiм'ях, де народилася дитина з УВР, та у 1,42 % жшок та 0,61 % чоловшв в груш шмей зi здоровими дггьми. Щцвищення ймовiрностi виникнення репродук-тивних втрат у зв'язку з щею патолопею не виявлено (ВШ=1,85 при Д1 0,67-5,25), в той час як ендокринна патологiя жшок виявилася зна-чущою при народженнi дитини з УВР у Кшвськш, 1вано-Франювськш област та м. Киевi.
Хрошчш iнфекцiйнi захворювання зустр> чались майже у кожно! десято! жшки i лише у кожного 154 чоловша, в сiм'ях яких народилася хвора дитина. В груш шмей зi здоровими дiтьми таких жiнок удвiчi менше, а чоловiкiв бiльше -майже кожен 82 чоловш. Враховуючи те, що хрошчш шфекци жшок виявилися значущими при народженнi дитини з УВР (ВШ=1,90 при Д1 1,11-1,36), слiд вiдмiтити низьку яюсть обсте-ження чоловiкiв (ВШ=0,53 при Д1 0,11-2,41).
Гострi iнфекцiйнi захворювання жшок до ваптност виявилися значущими чинниками ри-зику(ВШ=2,56 при Д1 1,65-3,98), на противагу чоловiкам (ВШ= 2,03 при Д1 0,62-7,02 для чо-ловiкiв).
Що стосуеться лшв, то до вагiтностi жшки !х вживала статистично однакова кiлькiсть чолов> кiв i жшок з обох груп спостереження (6,88 % жшок та 3,01 % чоловшв серед шмей, де народилася дитина з УВР, та 5,28 % жшок та 2,03%
08/ Том XIII/ 3
49
чоловшв з контролю). В той же час при ваптносп користувалася лшами майже кожна десята жшка, яка згодом народила хвору дитину, i 6,30% жшок, якi народили здорове немовля. Ймовiрнiсть народити хвору дитину при засто-суваннi лiкiв пiд час перших трьох мюящв вагiтностi пiдвищувалась в 1,79 раза (1,10-2,94). Цей фактор можна розглядати i як причину (тератогенний вплив), i як наслщок впливу не! патологи, яка зумовила вживання лiкiв.
Це ж стосуеться i лiкування вiд неплiддя до настання дано! ваптносп. I хоча частка таких осiб незначна (3,66% та 1,29% жшок та чоловшв в груш, де народилася дитина з УВР, та 1,02% i 0,20% в контрольнш груш вщповщно), але цей чинник був ризиковим для дитини жшки (ВШ=3,69 при Д1 1,27-11,52).
Щодо акушерського анамнезу, то слiд вщм> тити вщсутшсть статистично достовiрно! рiзницi мiж жiнками з хворою i здоровою дитиною в наявносн артифiцiального аборту тд час першо! вагiтностi (16,77% та 15,85%, р=0,805), мертво-народжень (0,65% та 0,81%, р=0,951), померлих дней (1,94% та 0,81 %, р=0,223), анеми пiд час дано! ваптносп (37,42% та 34,55%, р=0,274), токсикозу першо! половини (29,46% та 33,33%) та друго! половини ваптносп (14,84 % та 11,79%), iмунного конфлкту (1,29% та 1,63%, р=0,896). Не вiдрiзнялась мiж собою статистично i частота рентгенiвських обстежень тд час вагiтностi жiнок (3,66% та 1,63%, р=0,072). Вiк початку менструального циклу у жшок з обох груп спостереження був однаковий - 13,34±0,07 року при тривалосн самого менструального циклу 28,15±0,15 дня у жшок, яю народили дитину з ВВР, та 27,93±0,10 днiв у жшок зi здоровою дитиною (без статистично! рiзницi, р=0,24). Винятком виступае нерегулярний мен-струальний цикл, який зус^чаеться у 7,74% жiнок, що народили дитину з УВР, та лише у 3,05 % жшок зi здоровим немовлям, шдвищуючи ймовiрнiсть народження хворо! дитини в 2,62 раза (Д1 1,37-5,10), що ствпадае з даними щодо лiкування вщ неплiдностi до настання дано! ваптносп.
Можна також зазначити, що частота прове-дення ультразвукового обстеження плоду не вiдрiзнялась серед ваптних, якi народили дитину з УВР, та тих, що мали здорову дитину (93,12% та 94,92%). В той же час показник дворазового охоплення ультразвуковим скриншгом ваптних по Запорiзькiй област за формою 13 МОЗ Ук-ра!ни складав у 2006 р. 98,95%. Не знаходилося на облшу тд час вагiтностi 9,68% ваптних жшок з хворими новонародженими та 4,67% зi здоро-
вими дтми, тобто вщсутшсть контролю за перебшом вагiтностi в 2,19 раза шдвищувала ймовiрнiсть народження дитини з УВР (Д1 1,263,80).
Щодо соцiально-економiчно! характеристики сiмей. Середнiй вш жшок i чоловiкiв, в шм'ях яких народилася дитина з УВР, був бшьший, нiж там, де народилася здорова (26,06±0,29 i 25,36±0,24 року для жiнок та 28,97±0,32 i 26,74±0,27 для чоловiкiв вщповщно). Вш жiнки до 19 роюв та 35 i старше не був ризиковим для народження дитини з УВР (ВШ=1,09 при Д1 0,73-1,62 та 1,62 при Д1 0,97-2,73 вщповщно), тодi як для чоловшв вiдмiчено зворотнiй вплив молодого вшу (0,44 при Д1 0,22-0,86) та пщ-вищений ризик при старшому вщ батька (ВШ=1,68 при Д1 1,16-2,43).
Розподiл членiв подружжя за нащональшстю (табл. 1) показуе бшьшу рiзноманiтнiсть серед жшок, що народили дитину з УВР. Серед под-ружшх пар, в яких народилася хвора дитина, часпше зус^чалися мiжнацiональнi шлюби (21,51 %), шж серед тих, в кого народилася здорова дитина (11,59%), тобто мiжнацiональнi шлюби виявилися фактором, який пщвищуе ймовiрнiсть народити дитину з УВР (ВШ=1,96 при Д1 1,36-2,84). Частота кровноспорщнених шлюбiв не вiдрiзнялась - 1,51% серед тих, хто народив дитину з ВВР, та 1,42 % в груш зi здоровими дтми.
Таблиця 1
Розподш жшок та чоловж1в за нащональшстю, Запор1зька область, 2005-2007 рр.
Нащона-
С3м% де народилася дитина з УВР
Им'!', де народилася здорова дитина
жшки чоловши ж1нки чоловши
Украшець 84,30 79,57 86,79 82,11
Рос1янин 9,46 10,75 7,93 9,15
Еврей 0,22 - 0,41 0,41
Бшорус 0,22 - - -
Поляк - - - 0,20
Кавказ. нац. 1,51 1,94 0,81 1,02
Молдаванин 0,22 - - -
Татарин 0,65 - - -
Африканець 0,22 - - 0,20
Араб - - - 0,20
Циган 0,22 0,43 0,20 -
1иш1 1,51 1,72 0,81 1,42
Неввдомо 1,51 5,59 3,05 5,28
Разом 100,00 100,00 100,00 100,00
Рiвень осв^и жшок (табл. 2) у групах спосте-реження вiдрiзнявся лише по неповнш середнiй освiтi, яка виступила фактором шдвищення ймо-вiрностi народження дитини з УВР (ВШ=2,71 при Д1 1,41-5,26). Щодо чоловшв, освiта яких не е такою виршальною для здоров'я майбутньо! дитини, як освгга жiнок, рiзниця вiдмiчаеться за всiма рiвнями, за винятком вищо! освiти. Так, чоловiкiв, в шм'ях яких народилася дитина з УВР, з неповною середньою та середньою освггою бiльше, нiж у контролi (5,81% проти 3,05 %, р=0,04 для неповно! середньо! освiти та 36,13% проти 30,69%, р=0,03 для середньо! осв^и вiдповiдно), а з середньою спецiальною освiтою менше, шж у контрольнiй групi (35,05% проти 45,73%, р=0,004).
Таблиця 2
Розподш жшок I чоловтв за рiвнем освiти, Запорпька область, 2005-2007 рр.
Ршень осв1ти Им'!', де народилася дитина з УВР Им'!, де народилася здорова дитина
жшки чоловши жшки чоловши
Неповна 7,74 5,81 3,05 3,05
середня
Середня 37,85 36,13 39,63 30,69
Середня 34,19 35,05 36,18 45,73
спецшльна
Вища 18,49 17,42 20,73 18,29
Неведомо 1,72 5,59 0,41 2,24
Разом 100,00 100,00 100,00 100,00
вiкiв такi випадки не спостершалися). Ще 0,65% жшок та 0,43% чоловiкiв, в яких народилася дитина з УВР, вщм^или юнування iнших гене-тичних порушень, серед батькiв зi здоровими дтми !х не вiдмiчено. Наявнiсть генетичних порушень у близьких родичiв вщм^или 2,58% жшок та 1,94 % чоловшв, в яких народилася дитина з УВР, та 0,61% жшок i 0,20% чоловшв зi здоровими дтми. Ймовiрнiсть народження дитини з УВР при наявносн спадкових факторiв виявилася пiдвищеною за винятком шших гене-тичних порушень у подружжя (табл. 3).
Таблиця 3
Ймовiрнiсть народити дитину з УВР при наявносп спадкових факторiв в анамнез!, Запорiзька область, 2005-2007 рр.
Чинник ризику
Наявн1сть чинника у
чолоыка
УВР
1иш1 генетичн1 порушення
Генетичт порушення у близьких родичш_
10,80 1,43-226,35 - - (р=0,227)*
- (р=0,031)*
- (р=0,438)*
4,84 1,26-21,75 11,54 1,50-244,51
Про рiвень матерiального забезпечення сiмей судили опосередковано за результатами вщпо-вiдей на запитання "Чи користувалися Ви пiд час ваптносп платними медичними послугами" та "Чи дозволяе рiвень прибуткiв користуватися платними медичними послугами". Частка тих, хто вiдповiв на питання позитивно, серед шмей, де народилася хвора дитина (4,05% та 26,67%) та здорова дитина (4,88% та 25,41%), однакова. Серед тих шмей, рiвень прибутюв яких дозволяе користуватися платними медичними послугами, звертались за ними лише 21,54 % шмей, де народилася дитина з УВР, та 32,31% сiмей, де на-родилася здорова дитина (р=0,235). Таким чином, матерiальний статок шмей ниш не е вирь шальним у формуванш УВР у нащадюв.
Щодо спадкових чинниюв, то наявшсть УВР в анамнезi вiдмiтило 2,15% жшок та 1,29% чоло-вшв, у яких народилася дитина з УВР, та 0,20 % жшок, що народили здорову дитину (серед чоло-
Прим1тка: * - в контрольнш груш жодного випадку наявност чинника ризику не було вщмшчено
Виявленi фактори ризику повиннi стати основою для визначення прюритенв у профшак-тично! роботi щодо запобтання народженню дiтей з УВР серед населення Запорiзько! областi.
ВИСНОВКИ
1. Виявлеш i кiлькiсно характеризовав фак-тори ризику народження дитини з УВР серед населення Запорiзько! областi: палшня жiнки (ВШ=1,87 при Д1 1,22-2,85), зловживання алкоголем чоловiком (ВШ=2,42; 1,27-4,65), екс-трагенiтальна патологiя подружжя (ВШ=1,94; Д1=1,27-2,95 для жiнок та 2,22; 1,05-4,76 для чоловшв), хрошчш iнфекцi! (ВШ=1,90; Д1=1,11-
I,36) та гос^ iнфекцiйнi захворювання жшок до ваптносп (ВШ=2,56; Д1=1,65-3,98), вживання ль кiв пiд час перших трьох мюяшв вагiтностi (ВШ=1,79;Д1=1,10-2,94), лiкування вщ неплiддя до настання дано! ваптносп (ВШ=3,69; Д1=1,27-
II,52), наявнiсть УВР у жшки (ВШ=10,80; Д1=1,43-226,35) та генетичних порушень у близьких родичiв подружжя (ВШ=4,84; Д1=1,26-21,75 зi сторони жiнки та 11,54; 1,50-244,51 зi сторони чоловiка).
2. Показана вщсутшсть статистично досто-вiрно! рiзницi мiж жiнками, що народили здоро-
08/ Том XIII/ 3
51
ву i хвору дитину, за наявшстю артифiцiального аборту тд час першо! ваптносп, мертвона-родженнями, померлими дiтьми, aнемiями пiд час дано! ваптносп, токсикозом вaгiтностi, iмун-ним конфлiктом. BiK початку менструального циклу та його тривалють були однаюда, тодi як нерегулярний менструальний цикл пiдвищувaв ймовiрнiсть народження хворо! дитини в 2,62 раза (Д 1,37-5,10).
3. Середнiй вiк жшок i чоловiкiв, в сiм'ях яких народилася дитина з УВР, перевищував вiк
подружжя зi здоровими дтми (26,06±0,29 i 25,36±0,24 року для жшок та 28,97±0,32 i 26,74±0,27 для чоловiкiв вiдповiдно).
4. Виявлено, що мiжнaцiонaльнi шлюби е фактором, який шдвищував ймовiрнiсть народити дитину з УВР (ВШ=1,96 при Д1 1,36-2,84).
5. Неповна середня освiтa жiнки також е чиником ризику народження дитини з УВР (ВШ=2,71; 1,41-5,26).
6. Мaтерiaльний статок шмей не був вир> шальним у формуванш УВР !х нaщaдкiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аптон Г. Анализ таблиц сопряженности / Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1982. - 143 с.
2. Беляков В.Д., Семененко Т.А., Шрага М.Х. Введение в эпидемиологию инфекционных заболеваний у человека. - М.: Медицина, 2001. - 264 с.
3. £лапн В.В. Науковi основи вдосконалення ме-дико-генетично!' допомоги населенню Укра!ни: Авто-реф. дис. ... д-ра мед. наук. 14.02.03 / Нац. мед. ун-т iм. О.О Богомольця. - К., 2005. - 40с.
4. Карташова С.С., Рязанцева В.В., Герасименко 1.О. Теорiя ймовiрностей та математична статистика. - К.: 2005. - 124 с.
5. Полька О.О., Брезщька Н.В., Тимченко О.1. Вплив професшних чиннишв на виникнення врод-жених вад нервово! системи // Актуальш проблеми акушерства i гiнекологií, ктшчно! iмунологiг та медично! генетики: Зб. наук. праць. - Ки!в, 2008. -Вип. 15. - С. 78-82.
6. Приходько Т.А. Вроджеш щшини губи ^ або пвднебшня: поширенiсть серед новонароджених i чин-ники ризику виникнення: Автореф. дис. . канд. мед. наук. 03.00.15 / Укр. ш-т ктшчно! генетики Харкав. держ. мед. ун-ту. - Харшв, 2007. - 20с.
7. Профшактична медицина: система заход1в що-до попередження вроджено! i спадково! патологи серед новонароджених / О.1. Тимченко, Н.Г. Гойда, В.В. £лапн, Т.М. Поканевич // Охорона здоров'я Укра!ни. - 2003. - № 3. - С. 43-47.
8. Романенко Т.Г. Вагггшсть та пологи у жшок з екстрагештальною патолопею, яш мешкають у зош аварп на ЧАЕС // Пед1атр1я, акушерство та пнеко-лопя. - 1998. - № 3. - С. 57-59.
9. Споаб життя i здоров'я населения: поши-решсть палшня та його вплив на репродуктивш невдач1 / Тимченко О.1., Сердюк А.М., Гойда Н.Г. та ш. // Пед1атр1я, акушерство та пнеколопя. - 2002. - № 3. - С. 4-8.
10. Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э. Клиническая эпидемиология. Основы доказательной медицины Пер. с англ. - М.: Медиа Сфера, 1998. - 352с.
11. Kleinman J., Finderhut L., Prager K. Differences in Infant Mortality by Race, Nativity Status and Other Maternal Characteristics // Am. J. Children. - 1991. -Vol. 145. - P. 194-199.
♦
УДК 504-032.1:614.3:616-036.2(477) O.I. Турос
АНАЛ1З ДОВГОСТРОКОВОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА СТАНОМ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ, ЯКИЙ ЗДШСНЮеТЬСЯ ОРГАНАМИ САН1ТАРНО-ЕШДЕМЮЛОГ1ЧНО1 СЛУЖБИ УКРА1НИ
ДУ "1нститут ггггени та медично'1 екологИ iM. О.М. Марзеева АМН Украши " м. Кигв
Ключовi слова: монторинг, забруднювачi атмосферного повтря, сантарно-епiдемiологiчна служба Key words: monitoring, pollutants of atmospheric air, sanitary-epidemiologic service
Резюме. Автором исследована государственная система мониторинга атмосферного воздуха Украины. Мониторинг осуществляется Гидрометеослужбой и СЭС в соответствии с действующим законодательством. Чтобы определить возможность использования результатов мониторинга в методологии оценки риска для здоровья населения, были исследованы результаты его проведения в городских поселениях за 5 лет с 2002 по 2006 (всего 1222744 проб, превышения ПДК у 114596 из
