CC BY
7
УДК 616.315/.317-007.254-056.7-053.2
Т.А. Приходько,
0.В. Линчак, Н.Н. Фоменко,
1.П. Кривич
1нститут гтени та медично'1 екологИ iM. О.М.Марзеева АМН Украти
СПАДКОВ1СТЬ ЯК ЧИННИК РИЗИКУ НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ З УРОДЖЕНОЮ Щ1ЛИНОЮ ГУБИ 1/АБО П1ДНЕБ1ННЯ
Ключовi слова: губи, пгднебення, уроджена щшина, спадковкть, dimu
Key words: lips, palate, innfte cleft, heredity, children
Резюме. Количественно охарактеризовано влияние отягощенной наследственности (вродженная патология у членов супружеской пары или их близких родственников) на повышение вероятности рождения ребенка с расщелиной губы и/или неба в популяции. При наличии врожденных аномалий у отца вероятность заболевания у ребенка повышается в той же мере, как и при отягощенной наследственности у матери. Вероятность повышения одинакова при различных формах патологии. Соотношение мальчики/девочки среди детей с расщелиной неба отличается от соотношения полов среди здоровых детей (р<0,001). Гетерозиготность, обусловленная брачной дистанцией супружеских пар, повышает вероятность рождения детей с врожденной расщелиной губы при наличии или отсутствии расщелины неба. Summary. It is quantitatively characterized the influence of the aggravated heredity (innate defects in parents or in their close relatives) on increase of the probability of baby born with lip cleft and/or palate cleft in population. In the presence of birth defects in a father, the probability of disease in a baby is as equal as in a mother. The probability of increase is equal in different pathology forms. The ratio boys/girls among children with lip cleft differs from the ratio boys/gerls among healthy children (р< 0,001). Heterozygosis caused by married distance of married couples increases the probability of birth of a baby with the innate lip cleft or without palate cleft.
Уроджена щшина губи ^або шднебшня е вадою, достатньо поширеною серед шших урод-жених вад розвитку (УВР). За реестром штату Альберта (Канада, 1995 р.), серед живо- i мертво-народжених частота щшини шднебшня дорiвню-вала 8,25, частота щшини губи з або у вщ-сутносп щшини шднебшня - 13,41 на 10 тис. народжень [15]. У об'еднаних 32 реестрах EUROCAT протягом 1980-1999р.р. популяцшна частота щшини шднебшня дорiвнювала 6,2, а за 1995-1999рр. - 6,6 на 10 тис. народжень. Поши-решсть щшини губи з або у вщсутност щшини шднебшня становила 8,6, а за перюд 1995-1999 рр. - 8,9 на 10 тис. народжень [25]. Вiдмiчають, що частота щшини губи з або у вщсутносп щь лини шднебшня коливаеться вщ 1 на 300 до1 на 2500 народжень i становить близько 1 на 1500 народжень для iзольованоl щшини шднебшня [29]. Таким чином, вада е достатньо поширеною ^ у зв'язку з цим, сощально значущою.
Вже в перших роботах, присвячених вивчен-ню поширеносп патологи, вказано, що щшина губи i шднебшня частше зус^чаеться у ошб чоловiчоl стат^ тодi як щшина шднебшня - у жшочо! [13]. Хлопчики становлять 60-80% ви-падюв щшини губи i шднебшня, а дiвчатка -переважну бшьшють випадюв щшини шднебшня [14, 24].
Вщомий достатньо широкий перелш спад-кових синдромiв, носи яких мають стомато-лопчш проблеми. Синдромальш випадки за етюлопею подшяють на спричинеш ураженням одного гена за менделевським типом, хромо-сомш, тератогенш ефекти та синдроми невщо-мого походження [14, 23]. Вказують, що до 2000р. було описано понад 350 моногенних син-дромiв, як складовою частиною мають щiлини губи ^або пiднебiння. Успадковуються вони як за аутосомно-домшантним, так i за аутосомно-рецесивним типом. Бiльшiсть дослщниюв моно-геннi синдроми подiляють на двi групи: синдроми з iзольованою щiлиною пiднебiння та синдроми з незарощенням губи з/без незаро-щення пiднебiння [6].
Високий рiвень шмейно! агрегаци, пiдвищена конкордантнiсть у монозиготних проти дизи-готних близнят свщчать про значну генетичну компоненту у виникненш щiлини губи ^або тд-небiння. Родичi дiтей з щшиною губи i шднебшня мають бiльшу частоту таких вад, але iзольована вада пiднебiння зустрiчаеться серед них з такою ж частотою, як i в основнш популяци [14]. Рекурентний ризик, розрахований ретроспективно для родичiв першого ступеня спорщненосп, спiвпадае з ризиком, який оч> куеться при мультифакторiальному тиш успад-
кування, що шдтверджуеться i розрахунками цього ризику для бшьш вiддалених родичiв монозиготних близнят [17].
Незарощення губи i пiднебiння можуть спо-лучатися iз комплексом ВВР i формувати асо-щаци. У групi хворих дгтей з iзольованим незарощенням шднебшня в наш час знаходять до 13% випадюв iз хромосомними перебудовами. Це в першу чергу 4р- синдром, 10р+ синдром, 11р+ синдром, 13 трисоми синдром, 18 трисоми синдром, 18р- синдром. Найбiльш часто зустр> чаеться синдром Патау (трисомiя 13), при якому незарощення губи i пiднебiння, як правило, двобiчнi. Вони сполучаються з тяжкими пору-шеннями формування головного мозку та ш-шими вадами, i 95% таких дтей помирають протягом першого року життя, частiше в першi тижнi чи мiсяцi [6].
При розгщщ питання вiдносно iзольованоl щiлини губи i/або пiднебiння або вади у складi синдрому необхщно звернути увагу на тверд-ження вiдносно того, що деякi гени беруть участь у виникненш несиндромних щiлин, мож-ливо, при варiацiях у пенетрантностi або при ди рiзних модифiкаторiв [23].
Розглядаючи генетичну основу Х-зчеплено! щiлини пiднебiння, яка мае менделевський тип успадкування i часто супроводжуеться анкшо-глосiею ^агностичний маркер вказано! форми щiлини шднебшня), можна зазначити, що для не! описаний локус, який мютить гени Т-ВОХ 22 (ТВХ22) [28]. Ц гени вщшрають важливу роль у ранньому розвитку, i розлади !х дiяльностi беруть участь у формуванш не тiльки щшини шд-небiння, айв становленнi синдрому Холта-Орама (ТВХ3 або ТВХ5) [18,19], Д Джоржi (ТВХ1) [16,26], iзольованого дефiциту адрено-кортикотропного гормону (ТВХ19) [12].
Генш делеци для ТВХ22 не описаш, але вщ-мiченi рiзноманiтнi мутаци, до 4% серед бра-зильських i швшчноамериканських пацiентiв [27]. Знайденi мюенс-мутаци ТВХ22 у 5 поколшь одше! ам'1 [23].
Вказують також на повну втрату функци ТВХ22 у чоловшв iз щiлиною пiднебiння i бшьш м'який фенотип жiнок, якi мають при цьому половинну недостатнiсть функци. Чоловши, як правило, мають i щiлину, i анкiлоглосiю, у 17% випадюв - тiльки щiлину i у 4% - тiльки ан-кiлоглосiю. Жшки-носп варiюють вiд повного ураження (щiлина i анкiлоглосiя у 11%, щшина пiднебiння - 6%, анкшоглошя — 43%, ) до вщ-сутностi вади (40%) [23].
Описаш бшьш част випадки щшини губи i пiднебiння аутосомно-рецесивного успадкування
з ектодермальною дисплазieю у жителiв швшч-но1 Венесуели, знайденi мутаци в локусi 11q23 (PVRL1), яю проявляють себе при розвитку обличчя i пiднебiння [21]. Вказують, що щшина губи i пiднебiння з ектодермальною дисплазieю серед жителiв Венесуели спричинюсться також гомозиготизацieю за нонсенс-мутащею W185X, а серед неушкоджено! частини популяци вщм> чений високий рiвень гетерозиготностi за цими мутацiями [21,22].
Показано, що у розвитку синдрому Ван дер Вуда (15% пащенпв мають iзольовану щшину губи i/або пiднебiння) бере участь ген 1 q 32-41, в якому були щентифшоваш мутаци гена, що регулюе синтез iнтерферону - IRF6 [20].
Для ЕЕС синдрому, який включае ектро-дактилiю, ектодермальну дисплазда i щiлину губи i/або шднебшня i картований на 3q27, була iдентифiкована гетерозиготна мутацiя в геш р63. Показано також, що рiзнi мутаци у генi р63 по-рiзному вiдбиваються на фенотипових ознаках. С-кiнцевi мутаци зумовлюють щшину губи або щшину шднебшня, a N-кiнцевi - тшьки щiлину шднебшня або не вщображаються на фенотиш.
Вищеперерахованi та деякi iншi гени, яю вiдмiченi при синдромальних щшинах губи i/або пiднебiння, в наш час розглядаються як таю, що можуть також зумовлювати iзольованi форми розщеплень [23].
Таким чином, спадковють е важливим чин-ником виникнення щшин губи i/або пiднебiння. Але кшьюсно в епiдемiологiчному планi як чин-ник, що пiдвищуе ймовiрнiсть появи тако! патологи в популяци, цей фактор не оцшювався, що i склало завдання даного до^ждення.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Проаналiзовано 259 випадкiв виникнення щiлини губи i/або шднебшня (Q 35.0-Q 37.9 за МКХ-10) бази даних, яка була зiбрана при виконанш генетичного монiторингу населення за наказом МОЗ Украши 78-Адм вiд 09.09.1998 р. в рамках Цшьово! комплексно! програми генетичного мошторингу в Укра1ш на 1999-2003рр. серед народжених у Кшвськш, 1вано-Фран-кiвськiй, Чернiвецькiй областях i м. Киевi. Дiаг-нози уроджено! патологи, представленi в картах спещально! реестраци iндикаторних станiв (Свщоцтво про державну реестрацiю прав автора на твiр ПА № 1662 вщ 11.01.99.), верифiкованi лiкарями-генетиками вщдшення медично! генетики та планування им'1 Кшвського об-ласного центру охорони здоров'я матерi та дити-ни; медико-генетичних вiддiлень 1вано-Фран-кiвського i Чернiвецького обласних дiагностич-них цен^в та медико-генетичного центру Ук-
ра!нсько! дитячо! спецiалiзовано! лшарш "Ох-матдит".
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Уродженi вади розвитку мала кожна двадцята жiнка iз амей, де народилася дитина з урод-женою щшиною пiднебiння. Серед чоловшв та-
ка патологiя не вiдмiчалася. Ймовiрнiсть народ-ження дитини з уродженою щiлиною пiднебiння при наявносп уроджених вад розвитку у жшки була пiдвищена у 21,41 раза (при Д1 5,69-73,65) (табл. 1).
Таблиця 1
Ймов1рн1сть народження дитини з уродженою щiлиною п1днеб1ння при наявност1 уроджених вад розвитку у подружжя, 1999-2003 рр.
Вплив чинника ризику
Регюн жшки чолов1ка
OR дов1рчий штервал OR дов1рчий штервал
м. КиТв 44,09 5,19-310,98 0,00 0,00-340,39 (р=0,003)*
Кишська область 0,00 0,00-947,93 (р<0,001)* 0,00 0,00-238,23 (р=0,014)*
1вано-Франтвська область 14,63 1,96-84,69 0,00 0,00-844,22 (р<0,001)*
Чершвецька область 0,00 0,00-2436,27 (р<0,001)* 0,00 0,00-2394,84 (р<0,001)*
КиТвський регюн 27,83 3,60-169,89 0,00 0,00-106,69 (р=0,067)*
Захвдний регюн 17,05 2,37-93,59 0,00 0,00-265,51 (р=0,007)*
Вся територ1я разом 21,41 5,69-73,65 0,00 0,00-1137,27(р<0,001)*
Прим1тка: * У реестр! уроджених вад жодного випадку наявност уроджених аномалш у подружжя не зафжсовано
Ймовiрнiсть народження хворо! дитини при Кожна шютнадцята жшка та кожен сороковий наявносп уроджених вад розвитку у жшки була чоловш у шм'ях, де народилася дитина з урод-
тдвищена в м. Киевi (44,09 при Д1 5,19-310,98), 1вано-Франювськш областi (14,63 при Д1 1,9684,69), Ки!вському та Захвдному регiонi (27,83 при Д1 3,60-169,89 та 17,05 при Д1 2,37-93,59 вщповщно).
женою щiлиною пiднебiння, мали родичiв з ге-нетичними порушеннями, що пiдвищувало ймо-вiрнiсть народження хворо! дитини в 9,21 раза (при Д1 3,07-25,56) (табл. 2).
Таблиця 2
Ймов1ри1сть народження дитини з уродженою щшиною пщнебшня при наявносп генетичних порушень у близьких роди'пв подружжя,
1999-2003 рр.
Вплив чинника ризику
Регюн жшки чолов1ка
OR дов1рчий штервал OR дов1рчий штервал
м. КиТв 12,97 0,00-6842(р=0,003) 0,00 0,004399(р=0,292)*
КиТвська область 4,71 - (р=0,586) 8,18 - (р=0,346)
1ви кнФраим.'лм'ьк! область 26,86 3,01-207,51 0,00 0,00-74,57(р=0Д50)*
Чершвецька область 0,00 0,00-405,71 (р<0,001)* 69,17 0,00-1248,08 (р=0,003)
КиТвський регюн 8,56 1,95-32,02 3,98 - (р=0,650)
Захвдний регюн 18,73 2,52-107,68 10,67 - (р=0,238)
Вся територ1я разом 9,21 3,07-25,56 5,07 - (р=0,097)
Прим1тка: * У реестр1 уроджених вад жодного випадку наявносп генетичних порушень у близьких родич1в подружжя не зафжсовано
Ймовiрнiсть народження дитини з уродженою щшиною шднебшня при наявносп генетичних порушень у близьких родичiв жiнки була тдви-щена в м. Киевi (12,97 при Д1 0,00-68,42, р=0,003), Iвано-Франкiвськiй областi (26,86 при Д1 3,01207,51), Кшвському та Захщному регiонi (8,56 при Д1 1,95-32,02 та 18,73 при Д 2,52-107,68 вiдповiдно).
Пiдвищена ймовiрнiсть народження дитини з уродженою щшиною шднебшня при наявносп генетичних порушень у близьких родичiв чоло-вiка була статистично значущою лише в Чершвецькш областi (69,17 при Д1 0,00-1248,08, р=0,003).
Серед випадюв народження дiтей з уродженою щшиною шднебшня, що розглядалися у
дослщженш, на одного хлопчика припадае двое дiвчаток, а сшввщношення хлопчики/дiвчатка серед них коливались по територiях вiд 0,19 в м. Киевi (де на одного хлопчика припадало п'ять дiвчаток), 0,80 - серед немовлят Кшвсько! облас-тi, де переважання дiвчаток було набагато меншим, до 1,00 - в Чершвецькш обласп (з рiвним числом немовлят кожно! статi) (табл. 3).
Сшввщношення хлопчики/дiвчатка серед дь тей з уродженою щiлиною шднебшня, даш на яких сконцентрованi в реестрах, статистично зна-чуще вiдрiзнялося вiд спiввiдношення статей, яке спостерталося серед здорових доношених дiтей (р<0,001), в т.ч. в м. Киев^ Iвано-Франкiвськiй областi, Ки1вському та Захщному регiонах (табл. 3).
Таблиця 3
Сп1вв1дношення стат серед новонароджених з уродженими щшинами, 1999-2003 рр.
Регюн Спшввдношення хлопчики/двчатка серед д1тей
здорових з уродженими щ1линами
Q35,0-35,9 Р (р1зииця з контролем)
м. КиТв
КиТвська область 1вано-Франк1вська область Черн1вецька область КиТвський рег1он Захвдний рег1он Вся територ1я разом
1,06 1,47 1,17 1,12 1,20 1,15 1,17
0,19 0,80 0,52 1,00 0,42 0,59 0,51
0,004 0,293 0,032 0,840 0,004 0,049 <0,001
Аналiз випадюв уроджено1 щiлини губи з або у вщсутносп щiлини пiднебiння ^ 36,0-37,9) засвiдчив, що 2,7% жшок та 3,2% чоловiкiв серед сiмей, де народилася дитина з уродженою щшиною губи та щшиною губи i шднебшня, мали уроджеш аномалп. Ймовiрнiсть народження дитини з такою патолопею при наявностi уроджених вад розвитку у жшки (табл. 4) була шдвищеною в 11,79 раза (при Д1 3,91-34,18), при цьому значення вiдношення шансiв не вiдрiз-нялось вiд ймовiрностi народження дитини з уродженою щшиною шднебшня.
Пщвищена ймовiрнiсть народження дитини з уродженою щшиною губи та уродженою щшиною губи i шднебшня при наявносп уроджених аномалш у жшки спостерiгалась в м. Киевi (8,42 при Д1 1,06-54,20), Чершвецькш обласп (41,63
при Д1 0,00-1578,94, р=0,038), Ки1вському (12,70 при Д1 2,38-91,73) та Захiдному (11,40 при Д1 2,30-49,83) регiонах.
При наявносп уроджених вад розвитку у чо-ловша ймовiрнiсть народження хворо1 дитини була шдвищена в 28,6 раза (при Д1 8,56-96,80), в т.ч. шдвищення спостерiгалось в м. Киевi (18,09 при Д1 1,80-181,92), 1вано-Франювськш областi (86,00 при Д1 8,91-2049,02), Кшвському (16,84 при Д1 2,96-90,17) та Захщному (53,96 при Д1 8,39-429,67) регюнах.
2,7% ж1нок та 2,3% чоловiкiв iз сiмей, де народилася дитина з уродженою щшиною губи та щшиною губи i шднебшня, мали близьких роди-чiв iз генетичними порушеннями, що шдвищу-вало ймовiрнiсть народження хворо1 дитини (4,06; 1,52-10,21 при наявносп генетичних пору-
шень у родшлв жшки i 4,49; 1,51-12,33 - у ро-дичiв чоловiка) (табл. 5).
Статистично достовiрне пiдвищення ризику у зв'язку iз обтяженою спадковiстю в рiвнiй мiрi з боку родичiв кожного члена подружжя спосте-рналось в Iвано-Франкiвськiй областi (22,30;
3,50-142,09 при наявност генетичних порушень у родичiв жiнки i 23,82; 4,84-117,37 - у родичiв чоловiка) та Захщному регiонi (13,50; 2,62-62,09 при наявносп порушень у родичiв жшки i 17,78; 4,11-73,06 - у родичiв чоловiка).
Таблиця 4
Ймовiрнiсть народження дитини з уродженою щшиною губи та уродженою щiлиною губи i пiдиебiиия при наявностi уроджених вад розвитку у подружжя, 1999-2003рр.
Регюи Вплив чиииика ризику
жшки чоловжа
OR дов1рчий 1итервал OR дов1рчий 1итервал
м. КиТв 8,42 1,06-54,20 18,09 1,80-181,92
КиТвська область 36,00 0,00-1361,56 (р=0,057) 18,40 0,00-272,06(р=0Д39)
1ваио-Фраик1вська область 7,10 0,97-39,80 86,00 8,91-2049,02
Черн1вецька область 41,63 0,00-1578,94 (р=0,038) 0,00 0,00-769,49 (р=0,001)*
КиТвський рег1он 12,70 2,38-61,73 16,84 2,96-90,17
Зах1диий рег1он 11,40 2,30-49,83 53,96 8,39-429,67
Вся територ1я разом 11,79 3,91-34,18 28,60 8,56-96,80
Прим1тка: * У реестр1 уроджених вад жодного випадку наявност уроджених вад розвитку у подружжя не зафжсовано
У лiтературi представленi вщомосн щодо зустрiчаеться в осiб чоловiчо! статi - хлопчики статi дтей з уродженою щiлиною губи ^або становлять 60-80% випадюв щiлини губи i тд-пiднебiння: вказують, що така патологiя частiше небiння [13,14,24].
Таблиця 5
Ймовiрнiсть народження дитини з уродженою щшиною губи та щшиною губи i пщнебшня при наявносп генетичних порушень у близьких роди'пв подружжя, 19992003 рр.
Регюи Вплив чиииика ризику
жшки чолов1ка
OR дов1рчий 1итервал OR дов1рчий 1итервал
м. КиТв 2,29 - (р=0,552) 1,57 -(р=083)
КиТвська область 2,69 - (р=0,870) 0,00 0,00-2637 (р=0,525)*
Iваио-Фраикiвська область 22,30 3,50-142,09 23,82 4,84-117,37
Чери1вецька область 0,00 0,00-9495 (р=0Д11)* 0,00 0,00-143,18(р=0,063)*
КиТвський регюи 2,31 0,55-8,07 1,16 - (р=0,686)
Зах1диий рег1ои 13,50 2,62-62,09 17,78 4,11-73,06
Вся територ1я разом 4,06 1,52-10,21 4,49 1,51-12,33
Прим1тка: * У реестр1 уроджених вад жодного випадку наявносп генетичних порушень у близьких родич1в подружжя не зафжсовано
Дшсно, серед випадкiв народження дтей з уродженою щiлиною губи та щшиною губи i пiднебiння, що розглядалися, на одну дiвчинку припадало 1,4 хлопчика. Але в цшому можна говорити ильки про тенденщю змiни сшв-вiдношення, оскiльки воно в груш патологи не
вiдрiзнялося вщ контрольно! групи здорових до-ношених дiтей (табл. 6).
Вщомо, що в минулому юнування людини як бiологiчного виду проходило в частково iзольо-ваних популящях, яким був притаманний певний рiвень iнбридингу та мiграцi! генiв [1]. З роз-
витком шлюбних м^рацш iзольованiсть популя-цш порушилась. Почали формуватися бiльш ге-терогеннi у генетичному вiдношеннi популяци, пiдвищилась гетерозиготнiсть iндивiдiв [1, 5, 9, 10]. .
Рiзнi популяци, як не пов'язанi тiсними ро-динними зв'язками, мають сво1, оптимальш саме для них рiвнi гетерозиготносн. Цi рiвнi створю-валися тд час складного процесу iсторичного розвитку дано1 популяци з тiльки !й притаман-ними чинниками мшроеволюци. Вважають, що рiвень гетерозиготностi членiв популяци вщо-бражае рiвень И адаптованосн до середовища всерединi сукупностей субпопуляцшних груп, якi входять до дано1 популяци [2]. Сформованi рiвнi можуть порушуватися потужними потоками шлюбних м^рацш, шдвищуючи гетерози-готнiсть популяци.
Таблиця 6
Сшввщношення статi серед иовоиароджеиих 1з щiлииою губи та щшиною губи i пiдиебiиия, 1999-2003 рр.
Ствввдношення хлопчики/давчатка
Регюн з уродженими иилинами
здорових Q36,0-37,9 р (рпници з контролем)
м. КиТв 1,06 1,13 0,834
КиТвська область 1,47 1,64 0,937
1в111{>-<1>ра111,:1|М'1>к1 область 1,17 2,18 0,023
Чертвецька область 1,12 0,78 0,509
КиТвський регюн 1,20 1,23 0,956
Захвдний регюн 1,15 1,64 0,121
Вся територ1я разом 1,17 1,39 0,252
Мiж тим, знання, накопичеш на сучасному розвитку генетики, дозволяють вважати, що рiвень гетерозиготностi iндивiдiв мае суттеве значення для формування здоров'я населення i впливае на його обтяжешсть тими чи шшими хворобами [2,3,4,7,8,11]. Зокрема, в рамках ре-естрiв уроджених вад новонароджених, ство-рених серед населення Кшвсько1 областi, за-свiдчено пiдвищення частки шлюбiв iз бiльшою шлюбною дистанщею серед випадкiв iз пато-лопею у порiвняннi з тими, де були народжеш здоровi дiти [7].
Питання щодо шлюбно1 дистанци в сiм'ях, де народженi д^и з щiлиною губи i/або шднебшня, в доступнiй лiтературi не представлено. В на-шому дослiдженнi випадки генетично1 патологи та випадки народження здорових дней були розподiленi за мюцем народження членiв под-ружжя. Видiленi сiмейнi пари, шлюбна дистанщя яких перевищувала середнi розмiри адмшютра-тивно- територiального утворення - 75 км. Подружжя, якi створенi з близьких родичiв, не бралися до уваги - !х чисельнiсть не перевищувала 1% ушх дослщжуваних випадкiв.
Розраховане вiдношення шансiв засвщчило, що у сiм'ях iз збшьшеною шлюбною дистанцiею батькiв ймовiрнiсть виникнення щiлини губи й пiднебiння у дггей ^36,0-37,9) пiдвищена тiльки у Кшвському регiонi (ОR=1,62 при Д1 1,07-2,43) та для всього реестру загалом - ОR=1,39 при Д1 1,03-1,87 (Q36,0-37,9) та ОR=1,54 при Д1 1,092,16 (Q36,0-37,9). Тобто, виявлений негативний вплив шдвищення шлюбно1 дистанци батькiв на виникнення щшини губи з або у вщсутносн щiлини пiднебiння.
ВИСНОВКИ
1. Кшьюсно охарактеризований вплив обтя-жено1 спадковосн (уроджена патологiя у членiв подружжя або !х близьких родичiв) на тдви-
■ щення ймовiрностi народження дитини з щшиною губи ^або шднебшня в популяци. При наяв-носп уроджених аномалiй у батька ймовiрнiсть захворювання у дитини шдвищуеться в тiй же мiрi, що i при обтяженiй спадковост у матерь Змши у величинi ймовiрностi пiдвищення при окремих формах патологи не виявлеш
2. Встановлено, що сшввщношення хлопчи-. ки/дiвчатка серед дтей з уродженою щiлиною
пiднебiння в^^зняеться вiд спiввiдношення статей, яке спостерталося серед здорових доноше-них д^гей (р<0,001); серед випадкiв народження дтей з уродженою щiлиною губи та щшиною губи i шднебшня та в цшому серед ушх випадкiв патологil спiввiдношення статей не змшене.
3. Показано, що стушнь гетерозиготностi уг-руповання населення, зумовлений шлюбною дис-танцiею подружжя, шдвищуе ймовiрнiсть народження дiтей з уродженою щшиною губи з або у вщсутносп щшини шднебшня.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Айала Ф. Введение в популяционную и эволюционную генетику. - М.: Мир, 1984. - 230 с.
2. Алтухов Ю.П. Генетические процессы в популяциях - М.: Академкнига, 2003. - 431 с.
3. Алтухов Ю.П. Концепция адаптивной нормы популяций и проблема аутбридинга // РАМН СССР. -1984. - № 7 - С. 16-20.
4. Алтухов Ю.П., Курбатова О.Л. Проблема ада-
птивной нормы в популяциях человека // Генетика. -1990. - Т. 26, № 4. - С. 583-589.
5. Брачно-миграционная структура и коэффициент инбридинга в адыгейской популяции / М.Ю. Кадошникова, В.И. Голубцов, Г.И. Ельчинова и др. // Генетика. - 1991. - Т. 27, № 2. - С. 327-333.
6. Врожденные несращения верхней губы и неба / Л.В. Харьков, Н.Г. Горовенко, Л.Н. Яковенко и др. -К.: Четверта хвиля, 2004. - 82 с.
7. Здоров'я населения Укра!ни: мультифакто-р1альш хвороби / О.1. Тимченко, В.В. £лапн, Е.М. Омельченко та ш. // Плена населених мюць: Зб. наук. праць. - К., 2005. - Вип. 46. - С. 429-433.
8. Петрин А.Н. Генетическая структура популяций и отягощенность наследственной патологией. -М.: Медицина, 1989. - 59 с.
9. Подсчет инбридинга через повторяющиеся пары браков в популяциях русского нечерноземья / Г.И. Ельчинова, М.Ю. Кадошникова, Р.А. Мамедова, О.В. Брусинцева // Генетика. - 1992. - Т. 28, № 2. - С. 157159.
10. Раутиан Г.С., Атамурадова Ф.А., Миронен-ко Е.В. Миграционная структура и инбридинг в популяции талышей // Генетика. - 1993. - Т. 29, № 6. - С. 1035-1041.
11. Тимченко О.1., Сердюк А.М., Омельченко Е.М. Генофонд i здоров'я населення: значення шлюбних мпрацш - К.: 2002. - 79 с.
12. A pituitary cell-restricted T box factor, Tpit, activates POMC transcription in cooperation with Pitx homeoproteins // B. Lamolet, A.M. Pulichino, T. Lamo-nerie, Y. Gauthier Brue et al. // Cell. - 2001. - Vol. 104, N 6.- P. 849-859.
13. Fraser F. C. The genetics of cleft lip and cleft palate // Am. J. Hum. Genet. - 1970. - Vol. 22, N 3. - Р. 336-352.
14. http ://www.emedicine.com/ent/topic322.htm#sect ion~epidemiology_and_genetics_of_clp
15. International Clearinghouse for Birth Defects Monitoring Systems. Annual Report Roma Inter. Center for Birth Defects. - Roma: 1997. - 159 p.
16. Jerome L.A., Papaioannou V.E. Di George syndrome phenotype in mice mutant for the T-box gene Tbx1 // Nat. Genet. - 2001. - Vol. 27, N 2. - P. 286-291.
17. Mitchell L.E., Risch N. Mode of inheritance of nonsyndromic cleft lip with or without cleft palate: a reanalysis // Am. J. Hum. Genet. - 1992. - Vol. 51, N. 2. - Р. 323-332.
18. Mutations in human TBX3 alter limb, apocrine and genital development in ulnar-mammary syndrome /
M. Bamshad, R.C Lin, D.J. Law, W.S. Watkins et al.// Nat. Genet. - 1997. - Vol. 16, N 3. -P. 311-315.
19. Mutations in human TBX5 cause limb and cardiac malformations in Holt-Oram syndrome / C.T. Basson, D.R. Backinscky, R.C. Lin, T. Levi et al. // Nat. Genet.- 1997.- Vol. 15, N 1. - P. 30-35.
20. Mutations in IRF6 cause Van der Woude and popliteal pterygium syndromes / S. Kondo, B.C. Schutte, R.J. Richardson, B.C. Bjork et al. // Nat. Genet. - 2002. -Vol. 32, N 2. - P. 285-289.
21. Mutations of PVRL1, encoding a cell-cell adhesion molecule/herpesvirus receptor, in cleft lip/palate-ectodermal dysplasia / K. Suzuki, D. Hu, T. Bustos, J. Zlotogora et al. // Nat. Genet. - 2000. -Vol. 25, N 4. - P. 427-430.
22. Mutation of PVRL1 is associated with sporadic, non-syndromic cleft lip/palate in northern Venezuela // M.A. Sozen, K. Suzuki, M.M. Talavora, T. Bustos et al. // Nat. Genet. - 2001. - Vol. 29, N 2. - P. 141
23. Stanier P., Moore G. E. Genetics of cleft lip and palate: syndromic genes contribute to the incidence of non-syndromic clefts // http:// hmg.oxfordjournals.org/ cgi/ content/full/13/suppl_1/R73
24. Strauss R. P., Broder H. Children with Cleft Lip/Palate and Mental Retardation: A Subpopulation of Cleft-Craniofacial Team Patients // The Cleft Palate-Craniofacial J. - 1993. - Vol. 30, N. 6. - P. 548-556
25. Surveillance of congenital anomalies in Europe, 1980-1999: EUROCAT Report 8. - University of Ulster: 2002. - 280 p.
26. Tbx1 haploinsufficiency in the DiGeorge syndrome region causes aortic arch defects in mice// E.A. Lindsey, F. Vitelli, , H. Su et al.// Nature. - 2001. - Vol. 410, N 6824. - P. 97-101.
27. TBX22 mutations are a frequent cause of cleft palate / A.C.B. Marçano, K. Doudney, C. Braybrook, R. Squires et al. // J. Med. Genet. - 2004. - Vol. 41, N 1 -P. 68-74.
28. The T-box transcription factor gene TBX22 is mutated in X-linked cleft palate and ankyloglossia / C. Braybrook, K.Doudney, A.C.B. Marçano, A. Arnason et al. // Nat. Genet. -2001. - Vol. 29, N 2. - P.179-183.
29. Wyszynski D.F., Beaty T.H., Maestri N.E. Genetics of nonsyndromic oral clefts revisited //Cleft Palate-Cranio. J. - 1996. - Vol. 33. - P.406-417. ^T.3a : Stanier P., Moore G. E. Genetics of cleft lip and palate: syn-dromic genes contribute to the incidence of non-syn-dromic clefts // http://hmg.oxfordjournals.org/ cgi/ content/ full/ 13/ suppl_1/R73
♦
