CC BY
10
УДК 575.17
Т.А. Приходько, О. В. Линчак, Н.М. Фоменко, О.1. Макаян
ЧИННИКИ РИЗИКУ НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ З УРОДЖЕНОЮ Щ1ЛИНОЮ ГУБИ 1/АБО П1ДНЕБ1ННЯ В ЗАХ1ДНОМУ РЕГ1ОН1 УКРА1НИ
1нститут гтени та медично'1 екологИ АМН Украти, м. Кшв
Ключовi слова: уроджена щшина губи, dimu, фактор ризику Key words: impaired lip cleft, children, risk factor
Резюме. Проанализировано 138 случаев рождения детей с несращением губы и/или неба (Q 35,0-37,9 по Международной классификации болезней Х-го пересмотра) среди населения Ивано-Франковской и Черновицкой областей в течение 1999-2003 гг., в сравнении со случаями рождения здоровых детей на тех же территориях. Показано, что приоритетными факторами риска рождения ребенка с указанной патологией в западном регионе страны являются эндокринная патология, хронические инфекционные заболевания, употребление женщинами лекарств до и в первый триместр беременности, а также экстраге-нитальная патология их мужей, в т.ч. эндокринная. Summary. 138 cases of newborns with cleft of a lip and/or of a palate (Q 35,0-37,9 according to ICD-10) among the population of Ivano-Frankovskaya and Chernowitstkaya oblasts during 1999-2003 in comparison with cases of healthy newborns on the same territories were analyzed. Endocrine pathology, chronic infectious diseases, usage of medicines before and in the first pregnancy trimester as well as extragenital pathology of their husbands, including endocrine one are the main risks factors in western region of Ukraine.
Визнасться, що майже ушм суспшьствам свггу притаманний значний тягар стоматолопчних хвороб, що у вщповщносп до стратеги змщ-нення здоров'я, яка рекомендусться Всесв^ньою оргашзащею охорони здоров'я (ВООЗ) системам охорони здоров'я у кра!нах, потребуе впро-вадження певних систематичних профшактичних заходiв [10].
В Укра!ш також спостерпаеться високий рiвень захворюваносп на стоматолопчш хво-роби, що, як вважають, зумовлено, в першу черту, незадовшьною державною пол^икою щодо профшактики захворювань ротово! порожнини, вщсутшстю державного фшансування (0,04 грн. на одну особу), недостатньою актившстю насе-лення (правил ппени ротово! порожнини дотри-муються 9-11% дггей i дорослих) [4]. Визнана також необхщнють створення ефективно! Нащо-нально! програми профiлактики [5], котра, як i будь-яка подiбна програма, мае класичну схему: епiдемiологiчне обстеження, розробка програми на основi отриманих даних, !! реалiзацiя, вив-чення результат, оцiнка ефективностi впро-вадження та !! корекцiя при потребi [8].
Але вс вищепроцитованi дослщження та пропозици у стоматологи бшьшютю зосередженi на профiлактицi карiесу i хвороб перiодонта, якi дiйсно складають основну частину тягаря стоматолопчних хвороб суспiльства. Мiж тим, час-
тота народження дитини iз уродженою щiлиною губи i/або пiднебiння у Сврош коливаеться вiд 1:500 до 1:700 полопв [9]. За даними МОЗ Укра!-ни, протягом 1993-2001 рр. частота патологи складала 0,96 на 1000 народжених живими, iз значними вiдмiнностями по областях [2]. З наро-дженням тако! дитини постае цша низка проблем, яю повиннi послiдовно вирiшуватися протягом наступних 15-16 роюв, i тiльки засто-сування концепцi! поетапного лшування хворих дiтей з уродженою щшиною губи i/або шдне-бшня дозволяе досягти !х задовiльно! функщо-нально!, соцiально! та естетично! реабштацп [6]. При цьому до лшування залучаються педiатри, щелепно-лицьовi хiрурги, ортодонти, ортопеди, логопеди та, при потребу лiкарi iнших спещаль-ностей. Визнаеться також, що надання якiсно! медично! допомоги цiй категорi! хворих не може бути задовшьно вирiшене без сшвпращ стомато-логiв iз генетиками [3].
Безсумшвно, що лiкування i реабшггащя по-требують витрат як им'!, так i суспiльства, вит-рат значно бiльших, нiж профшактичш заходи, спрямованi на запобiгання народженню дiтей з уродженими щiлинами губи ^або пiднебiння. Чинники ризику появи стоматолопчно! патологi! обговорюються в лтератур^ але бiльшiстю сто-суються виникнення карiесу i хвороб перiодонта [10], i тiльки у поодиноких повщомленнях вка-
зуються фактори, яю впливають на частоту народження дiтей з уродженою щiлиною губи i/або шднебшня, хоча i без посилання на геогра-фiчнi координати населення, серед якого отри-манi данi [1]. Мiж тим кожне угруповання про-живае в конкретних умовах i мае притаманнi йому iндивiдуальнi генетичш риси, в силу чого
можлива рiзна реакцiя органiзму на дда чинникiв середовища, що оточуе людину.
У зв'язку iз вищевикладеним завдання роботи полягало у визначенш прiоритетних чинникiв ри-зику народження дитини з уродженою щшиною губи ^або пiднебiння в захiдному регюш Ук-ра!ни.
Таблиця 1
Розподш подружн1х пар за нац1ональн1стю, 1вано-Франк1вська та Черн1вецька област1,
1999-2003 рр., %
нащональ-н1сть
Жшки Чоловши
1вано-Франк1вська область Черн1вецька область 1вано-Франювська область Черн1вецька область
реестр уроджених вад розвитку (иииши губи 1/або п1днеб1ння)
укрш'нець 100,00 81,82 94,29 72,73
роаянин 0,00 0,00 0,00 0,00
кавказець 0,00 0,00 1,90 0,00
молдаван 0,00 6,06 0,00 6,06
румун 0,00 9,09 0,00 12,12
неввдомо 0,00 3,03 3,81 9,09
Всього 100,00 100,00 100,00 100,00
реестр здорових доношених датей
украшець 97,64 81,68 95,75 80,00
росшими 0,07 1,09 0,20 0,69
еврей 0,00 0,00 0,00 0,10
бшорус 0,13 0,00 0,00 0,00
поляк 0,00 0,30 0,00 0,20
кавказець 0,00 0,00 0,00 0,10
молдаван 0,00 5,64 0,00 5,35
румун 0,00 9,80 0,00 8,42
нев1домо 2,16 1,49 4,05 5,15
Всього 100,00 100,00 100,00 100,00
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Проанатзоваш випадки виникнення щiлини губи ^або пiднебiння (Q 35,0-37,9 за Мiж-народною класифiкацiею хвороб Х-го перегляду) у дтей, що були народжеш в Iвано-Франкiвськiй i Чернiвецькiй областях протягом 1999-2003 рр. (база даних, яка була зiбрана при виконанш генетичного монiторингу населення за наказом МОЗ Укра!ни 78-Адм вiд 09.09.1998 р. у рамках Цшьово! комплексно! програми генетичного монiторингу в Украш на 1999-2003 рр. i мютить 1579 записiв вiдносно вроджено! патологи по 1вано-Франювськш i 1103 запиав по Черш-вецькiй областi та 1482 i 1014 випадкiв реестраци народження здорових дiтей вiдповiдно). Розгля-нуто 105 випадкiв народження дггей iз щiлиною губи i/або шднебшня в 1вано-Франювськш i 33 випадки - у Чершвецькш областi. Даш були от-
римаш за допомогою опитувальникiв (карт спе-щально! реестраци iндикаторних станiв) (Свщоц-тво про державну реестращю прав автора на твiр ПА № 1662 вщ 11.01.99.). Для визначення чин-никiв ризику виникнення уроджено! патологи застосоване ешдемюлопчне дослiдження типу "випадок-контроль", яке застосовуеться в ана-л^ичних епiдемiологiчних роботах для дослi-дження причини хвороби, особливо щодо хвороб, як рiдко зустрiчаються. Для виключення систематично! помилки, пов'язано! з вщбором осiб, у проведеному дослiдженнi основна група не е змщеною, контрольна група сформована протягом того ж перюду дослщження, з тiе! ж популяци. Щодо виключення дi! випадку на спо-гади про впливи та ди випадку на ощнку або реестрацiю впливу протягом того ж перюду (iншi систематичнi помилки), то можна зазначити, що
при заповненш опитувальниюв hî лшарям, ш пацieнтам не була вiдома кшцева мета досл> дження, хоча особи, яю були задiянi у досль дженнi, згодилися на нього. Мiрою дй' ризику служило вiдношення шанив (OR), для визна-чення мiри випадковостi використовували довiр-чий штервал (Д1).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
При обговореннi отриманих даних у першу чергу привертае увагу той факт, що частота лини губи i/або пiднебiння, визначена для насе-лення областей за даними МОЗ Украши, мае суттевi вщмшносп - за перiод 1993-2001 рр. во-на складала 0,90 на 1000 народжених живими у 1вано-Франювськш i 1,26 у Чернiвецькiй обласп
[2]. Пiдrрунтям для рiзно! поширеносп вказано! патологi! може служити рiзниця у нацiональному складi населення областей, а отже, у ступеш гетерозпотносн народжених дiтей, вщображен-ням якого е склад реес^в генетичного мош-торингу за нацiональнiстю (табл.1). Так, жшки Iвано-Франкiвсько! областi практично вс за нацiональнiстю укра!нки, у Чершвецькш областi близько 15% становлять молдавани i румуни, майже така ж ситуащя i серед чоловiкiв.
Проведеш нами розрахунки ймовiрностi наро-дження дитини iз щiлиною губи ^або пiднебiння серед населення Iвано-Франкiвсько! обласп при впливi рiзних чинникiв представлеш в таблицi 2.
Таблиця 2
Ризик народження дитини з уродженою щшиною губи ^або пщнебшня при наявност1 чинникчв ризику у подружжя, ¡вано-Франкчвська область,
1999-2003 рр.
Наявн1сть чинника ризику у
жшки чоловжа
OR 1 Д1 1 Xi2 р OR 1 Д1 Xi2 р
професшна шюдлишсть
4,13 1,13-13,75 4,80 0,028 1,29 0,31-4,47 0,01 0,942
тютюнопалшня
2,59 - 0,51 0,474 1,21 0,78-1,89 0,65 0,421
хрошчна екстрагештальна патолопя
5,00 2,51-9,83 2681 <0,001 5,16 2,07-12,47 15,59 <0,001
ендокринна патолопя
8,50 3,54-20,09 3411 <0,001 73,72 8,30-1684,09 45,33 <0,001
хрон1чш шфекцшш захворювання
4,97 2,00-11,99 14,76 <0,001 7,35 0,92-47,20 3,41 0,065
вживання лшш до ваптносп*
- - 27,70 <0,001 9,59 1,10-71,69 4,42 0,035
вживания . lik'iit до 12 тижнiв гестаци
8,95_3,86-20,49_39,50_<0,001
Примака. * -дат за 2001-2003 рр.
Показано, що професшш впливи, хрошчна ек-страгенiтальна, в т.ч. ендокринна, патологiя, хро-шчш iнфекцiйнi захворювання, вживання лiкiв до i в першi 12 тижшв вагiтностi е для населення 1вано-Франювсько1 областi важливими: при дiï на жшку пiд час вагiтностi вони суттево тд-вищують ймовiрнiсть виникнення у ïï майбутньоï
дитини щшини губи i/або пiднебiння. Пщ-вищують ймовiрнiсть народження дитини з линою губи i/або пiднебiння також хрошчна екстрагештальна, в т.ч. ендокринна, патолопя у чоловiкiв та вживання ними лтв перед вапт-шстю дружини. Необхiдно зауважити, що тютю-нопалiння жiнки, яке, як вщомо, е фактором
ризику вщносно виникнення уроджено! патологи загалом [2], не значуще для населення област по вщношенню до появи дитини iз щшиною губи i/або пiднебiння.
Що стосуеться населення Чернiвецько! об-ластi (табл. 3), то серед чинниюв, яю могли б значуще впливати на народження дтей iз щши-ною губи i/або пiднебiння, вiдмiчена тшьки екс-трагенiтальна патологiя жiнок, що, ймовiрно, може бути пов'язано iз величиною вибiрки.
Можна також зауважити, що, хоча в досль дженш розглядалися випадки iзольовано! щiлини губи ^або пiднебiння, якi бiльшiстю мають муль-тифакторiальне походження, дана патолопя мо-же бути складовою частиною генетичного синдрому, для виникнення якого не е виршальними зовнiшнi подразнення. Таким чином, пiд час ви-конання реабiлiтацiйних заходiв лiкарями рiзних
спецiальностей [6] новонароджена дитина iз щiлиною губи i/або пiднебiння повинна знахо-дитися пiд наглядом генетиюв.
Хоча аналiз населення областей за нащо-нальним складом (табл.1) вносить сумшви у можливiсть об'еднання населення вказаних областей у едине угруповання, для пiдсилення ста-тистично! значущостi отриманих матерiалiв нами все ж розглянута значущiсть середовищних чин-никiв ризику в цiлому по регюну (табл. 3).
Прiоритетними чинниками ризику виникнення щшини губи ^або пiднебiння у новона-роджених захщного регiону кра!ни е хрошчш ш-фекцiйнi хвороби жiнок, наявшсть у них ендо-кринно! патологи, вживання майбутшми матерями лшв до i в перший триместр ваптносп, а також хронiчна екстрагештальна, в т.ч. ендо-кринна патолопя, на яку страждають !х чоловши.
Таблиця 3
Ризик народження дитини з уродженою щiлииою губи 1/або пiдиебiиия при иаявиостi чмиимкiв ризику у подружжя, Чершвецька область, 1999-2003 рр.
Наявшсть чинника ризику у
жшки чоловша
OR | Д1 1 Х12 р OR | Д1 Х12 р
профестна шк1длив1сть
0,00 0,00-21,47 0,25 0,617 3,08 0,71-11,38 1,90 0,168
тютюнопал1ння
1,07 0,49-2,41 0,00 0,998 0,00 0,00-9,98 0,00 0,993
хрон1чна екстраген1тальна патолог1я
0,00 0,00-0,94 4,13 0,042 0,00 0,00-19,51 0,19 0,663
ендокринна патолог1я
0,43 0,02-3,02 0,24 0,625 - - - -
хрон1чн1 шфекцтт захворювання
1,09 - 0,20 0,653 0,00 0,00-133,22 3,23 0,072
вживання лк1в до ваг1тност1 *
0,00 0,00-47,48 1,10 0,294
вживання л1к1в до 12 тижшв гестаци
0,00 0,00-9,34 0,00 0,957
Прим1тка. * -дат за 2001-2003 рр.
Отримана картина свщчить, що певна, достат- ци мережi кабшепв планування сiм'! та жшочих
ньо суттева частка уроджених вад могла би зали- консультацш. Актуальною виглядае також пос-
шитися нереалiзованою при своечасно проведе- тановка питання вщносно пiдсилення ролi цен-
них профшактичних заходах у межах компетен- трiв здоров'я у санiтарнiй освiтi населення.
Таблиця 4
Ризик народження дитини з уродженою щшиною губи i/або пщнебшня при наявнос! чинникчв ризику у подружжя, захщний рег1он, 1999-2003 рр.
Наявтсть чинника ризику у
жчнки чоловша
OR 1 Д1 1 XI2 1 Р OR 1 Д1 Xi2 р
професiйна шюдливкть
3,34 0,96-10,41 3,54 0,060 1,69 0,65-4,15 0,91 0,341
тютюнопалшня
1,34 - 0,00 0,985 1,12 0,77-1,64 0,29 0,591
вживання наркотикв
0,00 0,00-314,48 4,03 0,045 4,64 - 1,98 0,159
хрончна екстрагештальна патологiя
1,42 0,77-2,58 1,07 0,300 4,72 1,97-10,95 14,90 <0,001
ендокринна патолопя
2,41 1,19-4,79 6,22 0,013 96,23 10,89-2193,09 60,41 <0,001
хротчт шфекцмим захворювання
3,26 1,46-7,03 9,38 0,002 6,24 0,86-34,45 3,05 0,081
вживання лШв до вагiтностi*
11,18 2,09-54,50 10,99 <0,001 12,62 1,46-93,90 6,41 0,011
вживання л мкм{ до 12 тижтв гестаци
5,89 2,75-12,36 28,00 <0,001
Примака. * -дат за 2001-2003 рр.
У той же час таю заходи повинш бути реп-онально конкретизованими. Так, як було зазна-чено вище, хоча тютюнопалшня i вказуеться як один iз чинникiв, що впливають на виникнення щiлини губи i/або пiднебiння у новонароджених [2], для захвдного репону нашоï краïни цей чин-ник не е прюритетним.
П1ДСУМОК
Прюритетними чинниками ризику виникнення щшини губи i/або пiднебiння у новонароджених захщного регiону краши е ендокринна патолопя, хрошчш шфекцшш хвороби, вживання майбутнiми матерями лтв до i у перший триместр ваптносп, а також екстрагештальна патолопя, в т.ч. ендокринна, на яку страждають 1'х чо-ловiки.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Врожденные несращения верхней губы и неба / Л.В. Харьков, Н.Г. Горовенко, Л.Н. Яковенко, Т.Э. Зерова и др. - К.: Четверта хвиля, 2004. - 82с.
2. Генофонд i здоров'я населення: методолопя оцшки ризику ввд мутагешв довкшля, напрямки про-фшактики генетично обумовлено! патологи / А.М. Сердюк, O.I. Тимченко, Н.Г. Гойда та îh. - К., 2003. -190 с.
3. Гризодуб В.И., Гордиенко С.А. Особенности комплексного подхода к лечению врожденных де-
фектов и деформаций челюстно-лицевой области // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. - 2001. - Вып. 4. - С. 84 - 86.
4. Опанасюк Ю.В. Подальш1 завдання покра-щення та можлив1 вар1анти реформи стоматолопчно! служби в Укра!ш // Матер. II (IX) з'!зду Асощаци сто-матолопв Укра!ни - К., 2004. - С.46-47.
5. Оргашзащя профшактично! допомоги насе-ленню Укра!ни в сучасних економ1чних умовах / Л.О. Хоменко, О.Ф. Конопович, О.В. Савичук, Н.В. Ы-
денко // В1сник стоматологи. - 1998. - № 3. - С. 44-47.
6. Поэтапное лечение больных с врожденным незаращениями верхней губы и неба / Г.И. Се-менченко, Е.Д. Бабов, Г.Г. Крыкляс, А.Г. Гулеюк // Вюник стоматологИ. - 1997. - №3 (15). - С. 389-391.
7. Семенченко Г.И., Вакуленко В.И. Врожденные незаращения верхней губы и неба. - К.: Здоров'я. 1968. - 260 с.
8. Стоматолопчна профилактика у дтей / Л. О. Хо-
менко, В.Ш. Шматков, О.1. Остапко та iH.- К., 1993 .-193с.
9. Харьков Л.В., Шоу В., Семб Г. Обзор состояния помощи детям с незаращениями верхней губы и неба в европейских странах // Вюник стоматологи. -2001. - № 3. - С. 55-59.
10. The global burden of oral diseases and risks to oral health / P.E. Petersen, D. Bourgeois, H. Ogava, D. Estupiman, Ch. Ndiaye // Bull. of the WHO. - 2005. -V.83, N 9. - P. 661-669.
♦
