CC BY
32
УДК 66.663.1
Bi'iKO O.I.1, асистент (o.vichko.te@gmail.com) © Кухтин М.Д.1, д.вет.н. (Kuchtyn@yandex.ru) Нов1ков В.П.2, д.б.н., професор (vnovikov@polynet.lviv.ua) 1 Тернотльський нацюналъний техтчнийутеерситет гменг 1.Пулюя (м. Тернотлъ, Украгна) 2Нацюнальнийушверситет «Львгвська полтехтка» (м. Лъв1в, Украгна)
М1КРОБЮЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕСТИКА ПР0Б10ТИЧН01 КПСЛ0М0Л0ЧН01 ДОБАВКИ 3 АСОЦ1АЦ11 КУЛЬТУРИ «ТИБЕТСЬКИЙ ГРИБОК» ТА ВПЛИВ II НА КИШКОВИЙ М1КРОБЮЦЕНОЗ ПОРОСЯТ
Наведено результаты мжробюлог1чних дослгдженъ вплыву кисломолочног добавки зг природног асощацИ мтрооргатзм1в «тибетсъкий грибок» на picm умовно-патогенног мтрофлори в лабораторних умовах та на кишковии мтробюценоз поросят. Виявлено, що eci тест-кулътури умовно-патогенних MiKpoopsani3Mie (Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Bacillus mesentericus, Mycobacterium luteum, Proteus vulgaris, Aspergillus niger) були чутливими (зона затримки росу тест-кулътури eid 21 до 25 мм) i високо-чутливими (зона затримки росту быъше 25 мм) до пробютичних бактерт кисломолочног харчовог добавки. Досл1дження впливу р1зног концентрацИ NaCl та жовч1 на кислотоутворюючу активтстъ кулътури «тибетсъкий грибок» виявило, що активне кислотоутворення в1дбувалося за концентрацИ 4 % NaCl у середовищ1 (прокип'ячене молоко) кулътивування i за 20 % жовч1. За концентрацИ NaCl у середовищ1 6 % кислотоутворення не в1дбувалося. Це вказуе на те, що мжробна асоц1ац1я здатна витримати несприятлив1 умови шлунково-кишкового тракту i розвиватися в нъому. При згодовувант кисломолочног добавки поросятам протягом 30 дшв встановлено, що в кишечнику досл1дних поросят у жодному випадку не було виявлено патогенних бактерт та патогенних spu6ie. Основна мжрофлора представлена лакто- та б1ф1добактер1ями (108 - 10 ), гх тлъюснии eMicm на 2 порядки быъшии, тж у поросят контролъног групи, що позитивно впливало на процеси травления.
Ключов1 слова: кисломолочна добавка, тибетсъкий грибок, пробютичт мтрооргашзми, умовно-патогенна мЫрофлора, натрт хлорид, жовч, мжробюценоз кишечнику.
УДК 66.663.1
1Вичко Е.И., 1Кухтин Н.Д., 2Новиков В.П.
1 Тернопольский национальный техническийуниверситет им. И.Пулюя 2Национальныйуниверситет «Львовская политехника»
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕСТИКА ПРОБИОТИЧЕСКОЙ КИСЛОМОЛОЧНОЙ ДОБАВКИ ИЗ АССОЦИАЦИИ КУЛЬТУРЫ «ТИБЕТСКИЙ ГРИБОК» И ВЛИЯНИЕ ЕЁ НА КИШЕЧНЫЙ МИКРОБИОЦЕНОЗ ПОРОСЯТ
Приведены результаты микробиологических исследований влияния кисломолочной добавки из естественной ассоциации микроорганизмов «тибетский грибок» на рост условно-патогенной микрофлоры в лабораторных
© Bi4K0 O.I., Кухтин М.Д., Нов1ков В.П., 2014
20
условиях и на кишечный микробиоценоз поросят. Обнаружено, что все тест-культуры условно-патогенних микроорганизмов (Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Bacillus mesentericus, Mycobacterium luteum, Proteus vulgaris, Aspergillus niger) были чувствительными (зона задержки роста тест-культуры от 21 до 25 мм) и высокочувствительными (зона задержки роста больше 25 мм) к пробиотическим бактериям кисломолочной пищевой добавки. Исследование воздействия разной концентрации NaCl и желчи на кислотообразующую активность культуре «тибетский грибок» происходило при концентрации 4% NaCl в среде (прокипячённое молоко) культивирование и при 20% желчи. При концентрации NaCl в бреде 6% кислотообразование не происходило. Это указывает на то, что микробная ассоциация способная выдерживать неблагоприятные условия желудочно-кишечного тракта и развиваться. При скармливании кисломолочной добавки поросятам в течении 30 дней определено, что в кишечнике подопытных поросят ни в одном случаи не было обнаружено патогенных бактерий и патогенных грибов. Основная микрофлора представлена лакто- та бифидобактериями (108 - 109), их количественный состав на 2 порядка больше, чем у поросят контрольной группы, что позитивно влияло на процессы пищеварения.
Ключевые слова: кисломолочная добавка, тибетский грибок, пробиотические микроорганизмы, условно-патогенная микрофлора, натрия хлорид, желчь, микробиоценоз кишечника.
UDC 66.663.1
1O Vichko, 1M Kuchtyn, 2V Novikov
1Ternopil Ivan Pul'uj National Technical University, Ruska str. 56, Ternopil,
Ukraine, 46001
2Lviv Polytechnic National University, 12 Bandera street, Lviv, Ukraine, 79013
MICROBIOLOGICAL CHARACTERICTIC OF PROBIOTIC SOUR MILK FEED SUPPLEMENT FROM CULTURE ASSOCIATION LACTOMYCES TIBETICUS AND ITS INFLUENCE ON INTESTINAL MICRO-BIOCENOSIS OF PIGLETS
The research provides the microbiological investigation findings of sour milk feed supplement from natural association of microorganisms "Lactomyces tibeticus" influence on the growth of opportunistic microflora in laboratory conditions and on the intestinal tract of piglets. It has been found that all test-cultures of opportunistic microorganisms (Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Bacillus mesentericus, Mycobacterium luteum, Proteus vulgaris, Aspergillus niger)were susceptible (growth retardation zone of test-culture from 21 to 25 mm) and highly susceptible (growth retardation zone over 25 mm) to probiotic bacteria of lactic acid feed supplement. Investigation for the influence of varied NaCl concentrations and bilis on acid-forming activity of culture "Lactomyces tibeticus" demonstrated that active acid-forming occurred at 4% NaCl concentration in cultivation media (boiled milk) and at 20% of bilis. At NaCl concentrations in 6% medium no acid-forming occurred. This proves that microbial association can withstand unfavourable conditions of gastrointestinal tract and develop in it. It has been found that no pathogenic bacteria and pathogenic fungi were detected in the intestine of test piglets during the feed of sour milk supplement within 30 days .The main microflora is represented by lacto-
21
and bifido-bacteria (108 - 109 ), their quantity content is twofold higher than in control group piglets thus having a positive effect on digestion processes.
Key words: sour milk supplement, Lactomyces tibeticus, probiotic microorganisms, opportunistic-pathogenic microflora, NaCl, bilis, intestinal microbiocenosis.
Вступ. Сьогодш, незважаючи не те, що промисловкть випускае значну кшьюсть пробютичних препарата проблема корекцп i нормал1заци мжрофлори кишечнику все ще е актуальною. Це пов'язано з тим, що далеко не Bci пробютичш препарати теля довготривалого застосування проявляють стшку актившсть. Тому ниш жорстюшими стали вимоги до таких препарата щодо забезпечення ix ефективност1 i безпечностг Так, значний штерес викликають кисломолочш добавки на основ! мжробно! асощаци «тибетський грибок», завдяки вмюту в ньому широкого спектру бюлопчно активних речовин, вщноснш простот1 культивування та можливост1 пщтримання культури тривалий час в активному сташ [1, 2, 3].
Нами створено кисломолочну харчову добавку на основ! природно! асощаци м1крооргашзм1в «тибетський грибок» (Lactomyces tibetscus). Кисломолочна харчова добавка - це напш, який отриманий за допомогою ферментаци молока мжробною асощащею «тибетський грибок». За м1кроб1олог1чними показниками готова добавка м1стить життездатних молочнокислих бактер1й в1д 108-109 КУО/см3, др1ждж1в 104 КУО/см3.
Мета роботи. Визначити м1кроб1олог1чн1 показники кисломолочно! харчово! добавки та вплив И на кишковий м1кроб1оценоз поросят.
Матер1али i метод и. Кисломолочний добавку одержували шляхом внесения 2,5-5% nociBHoro матер1алу з асощаци м1кроорган1зм1в тибетський грибок в стерильне коров'яче молоко з масовою часткою жиру 2,5% та культивування до значения кислотност1 середовища 85 - 120°Т. Кислотн1сть одержано! харчово! добавки визначали за стандартною методикою. Вплив натрш хлориду та жовч1 на кислотоутворюючу активн1сть асоц1ац1! культури «тибетський грибок» визначали, додаючи у прокип'ячене молоко медичну жовч у концентрациях 10 %, 20 %, 30 % та NaCl у концентращях - 2 %, 4 %, 6,5 %. Родовий i видовий склад м1крофлори кишечнику поросят визначали за загальноприйнятими методиками. 1дентиф1кац1ю видшених м1кроорган1зм1в проводили зг1дно визначникаБердж1, 1997р.
Результата досл1джень. У лабораторних умовах вивчали д1ю м1кроорган1зм1в з асощаци «тибетський грибок» на тест культури умовно-патогенних м1кроорган1зм1в. Результати дослщжень наведено на рис 1.
Як видно з рис 1, що практично Bci тест-куль тури умовно-патогенних м!кроб!в були чутливими i високо-чутливими до проб1отичних м1кроорган1зм1в з асоц1ац1! «тибетський грибок». Це вказуе на !х добр1 антагон1стичн1 властивост1 в1дносно умовно- i патогенних м1кроорган1зм1в.
чних продукта пщ час проходження через шлунково-кишковий тракт живими залишаються 20-30%. Втрати м1кроорган1зм1в пов'язан1 з несприятливим середовищем у шлунку та кишечнику (кисле середовище шлункового соку та наявшсть жовч1 в тонкому в1дд1л! кишечника), таю втрати
22
зменшують функцюнальний вплив кисломолочних пробютичних иродукпв на оргашзм тварини чи людини. Тому ми дослщжували вплив р1зно! концентраци NaCl та жовч1 на кислотоутворюючу актившсть культури «тибетський грибок». Результати дослщження наведено на рис. 2 та 3.
1 - Escherichia coli, 2 - Staphylococcus aureus, 3 - Bacillus mesentericus, 4 -Mycobacterium luteum, 5 - Proteus vulgaris, 6 - Aspergillus niger.
Примтка. fliauemp зон затримки росту тест-культур до 15 мм - мжрооргатзм нечутливий, 16-20 мм - noMipno-чутлиеий, 21-25 мм - чутлиеий, 26 мм i бтъше -високочутливий.
Рис. 1. Чутлив1сть умовно-патогенних тест-культур до мжрооргашзм1в з acouiauii «тибетський грибок», M±m, n=18
Як вщомо, що i3 молочнокислих бактерш, яю входять в склад кисломоло
160
140
120
1-
JT ¡3 100
I Ь 80
S2 60
40
20
0
через 24 год
через 12 год
58
через 24 год +±0-
через 12 год
через 24 год
78
через 24 год
через 12 год 59
через 12 год
58 58
□ Середовищэ без вмюту натр1ю хлориду
□ Середовищэ з вмютом натр1ю хлориду 4 %
Ы Середовищэ з вмютом натр1ю хлориду 2% □ Середовищэ з BMicTOM натр1ю хлориду 6,5%
2
3
4
Рис. 2. Вплив NaCl на кислотоутворюючу актившсть культури „тибетський грибок", M±m, n=12
Як видно з рис. 2 та 3, що ще активне кислотоутворення вщбувалося за концентраци NaCl в середовищ1 культивування 4 % i жовч1 20%. Це вказуе на те, що мжробна асощащя здатна витримати несприятлив1 умови шлунково-кишкового тракту i розвиватися в ньому. Хоча даш л1тератури щодо стшкост1 мжробних культур до жовч1 вказують, що стшюсть вщм1чаеться иереважно у бактерш, яю видшеш з ШКТ ссавщв, а у мшрооргашзм1в видшених з шших джерел може менш проявлятися [4].
23
1 1
h 1 i i
60 40 20 00 80 60 40 20 0
И Кислотнютъ прокипяченого молока
□ Кислотнютъ молока через 24 год культмвування з асоц1ацюю MiKpoopraHi3MiB Тибетський грибок
128
87
2
3
4
1 - культивування у молоцi прокип 'яченому без жовчг; 2 - культивування у молоцi прокип'яченому з 10 % жовчг; 3 - культивування з 20% жовчг; 4 - культивування з 30 %
Ж0вЧ1.
Рис. 3. Вплив жовч1 на кислотоутворюючу актившсть культури „тибетський грибок", M±m, n=12
3 метою визначення впливу кисломолочно! харчово! добавки на кишковий мжробюценоз поросят, ми згодовували !! поросятам 60 денного в1ку протягом 30 дшв. Результата дослщжень наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Склад мжрофлори кишечнику у поросят до та шсля застосування
кисломолочно*!* харчово'1 добавки, КУО, M±m, n=20
Мжрофлора Групи поросят, яш приймали
стандартний рацюн (контроль) кисломолочну харчову добавку (дослщ)
Загальна шльюсть бактерш (товстий вщдш) (10 ±1,1)х108 (10±0,5)х1010
Патогенш мжрооргашзми (Proteus, Salmonella) Не виявлено Не виявлено
Загальна шльюсть Е. coli (0,2±0,06)х108 (1,7±0,05)х108
Лактозонегативш ентеробактери (0,8±0,12)х106 (0,5±0,02)х106
Гемол1тична кишкова паличка Виявлено у трьох поросят Не виявлено
Стафшококи сапрофггш 1х104 1х104
Стафшококи гемол1тичн1 Не виявлено Не виявлено
Стрептококи не гемол1тичн1 105 104
Б1ф1добактерп (5,6±0,5)х10' (4,8±0,5)х109
Лактобактерп (4,2±0,6)х106 (6,3±0,4)х108
Др1ждж1 (0,3±0,01)х104 (0,7±0,01)х104
Мжробюлопчш дослщження бюматер1алу на визначення кшьккного I яюсного складу мшрофлори встановили, що в кишечнику дослщних поросят у жодному випадку не було виявлено патогенних бактерш та патогенних гриб1в. Основна мкрофлора представлена лакто- та б1фщобактер1ями, !х кшьккний вмют на 2 порядки бшьший, шж у поросят контрольно! групи. Це вказуе на позитивний вплив кисломолочно! добавки на кишковий мжробюценоз поросят, пщвищення антагошстично! активное^ його автохтонно! мжрофлори, а також !! кшьюсного зростання проти показниюв у контрольнш груш поросят. У контрольних тварин в кшькох (трьох) поросят було видшено та щентифжовано
24
гемол1тичну кишкову паличку, яка створюе небезпеку щодо нормального травления у поросят, порушуючи мжробюценоз кишечнику.
Таким чином, розроблена за допомогою ферментаци молока мшробною асощащею «тибетський грибок» кисломолочна харчова добавка, проявляв пробютичну актившсть до ряду тестових бактерш та гриб1в, здатна витримувати значш концентраци жовч1 та юшв хлориду натрш, позитивно впливати на кишковий мшробюценоз у поросят.
Висновки
1. Кисломолочна харчова добавка на основ! природно! асощаци м1крооргашзм1в «тибетський грибок» проявляла антимшробну актившсть до тест-культур умовно- i патогенних мжрооргашзм1в.
2.Проб1отичн1 мшрооргашзми, яю входять у склад кисломолочно! харчово! добавки витримують дш несприятливих чинниюв шлунково-кишкового тракту i добре приживаються в кишечнику поросят.
З.Застосування кисломолочно! харчово! добавки поросятам протягом 30 дшв сприяло формуванню стабшьного мшробюценозу кишечнику, основною мшрофлорою якого були лакто- i б1фщобактерп (108 - 109).
Перспективи подальших дослщжень. Полягають у розробленш технолопчно! схеми виробництва кисломолочного продукту.
Л1тература
1. Блинов Н.П. Микробиота природной ассоциации "Тибетский рис"/ Н.П. Блинов, О.Г.Ларина // Проблеми медицинской микологии. - 1999. - Том.1. -№1 - С. 51-56.
2. Дослщження мшробюти „т1бетський грибок" для розробки функцюнального композицшного мшробного препарату / O.I. В1чко, Н.С. Щеглова, В.Г. Черевцова та ш // Науковий вюник Ужгородського ушверситету. - 2008. -№ 24. - С.114-116.
3. Elinoar Shavit. Renewed interest in kefir, the ancient elixir of longevity. //Fungi. - 2008. - Vol.1:2. - P.14-18.
4. Chou L.S. Isolation and characterization of acid and bile-tolerant isolates from strains of Lactobacillus acidophilus / L.S. Chou, B. Weimer // J. Dairy Sci. -1999. -№1. - P. 23 - 31.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Щсарик О.Й.
25
