CC BY
21
K^ßJ /ребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.34-093/-098-053.36 КВАШН1НА Л.В., МАТВ1еНКО 1.М. ДУ «1нститут педютрИ, акушерства \ пнекологИ» НАМН Укра/ни, в'1дд1л проблем здорово/ дитини та преморб1дних станв, м. Ки!в
СТАН МкРОБЮЦЕНОЗУ ТА МЮЦЕВОГО ¡МУЫТЕТУ КИШЕЧНИКА У ЗДОРОВИХ Д|ТЕЙ РАННЬОГО В!КУ: РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Резюме. Стан мжробюценозу кишечника е одним is ключових K0Mn0HeHmie процесу формування здоров'я дитини. За даними до^дження, проведеного в 1ПАГ НАМН Украти, до 60 % дтей раннього вКу (6 мюящв — 3роки) без ^шчних ознак захворювання мають дисбюз 1-2-го ступеня з переважним форму-ванням дефщиту бiфiдо- та лактофлори та зi зростанням патогенной флори (патогенний стафлокок, патогенн ентеробактерп, E.coli зi змненими ферментативними та гемолтичними властивостями), що потенцшно призводить до формування патологiчних процеав i, як на^док, захворювань. У30—68 % дтей (залежно вгд вжу) були виявлет асощаци патогенной флори, представлет переважно стафлоко-ком, клебаелою та грибами роду Candida. Визначений знижений рiвень мсцевого кишкового iмунiтету на тлi дисбозу призводить до ослаблення опору дтей вiрусним та бактерiальним тфекщям, а також зменшуе iнтенсивнiсть захиснихреакцт оргашзму, що може призвести до бльш тяжкого переб^у н-фекцтних захворювань та тдвищувати ризик формування хрошчноi патологи. Ключовi слова: iмуноглобулiни, дти, мсцевий iмунiтет, мкробоценоз, патогенна флора.
С раннего детства микробиота определяет направления в становлении метаболизма и функций организма. Willem M. de Vos, 2011
На стан здоров'я дитячого населения мають вплив не тшьки генетичш фактори та перебгг ваптносп i перинатального перюду, але й щла низка додаткових фактор1в: еколопя та оточуюче дитину середовище; харчування; сощоеконом1чний р1вень як держави, так i родини; р1вень освгги батьюв; психолопчне оточен-ня дитини в родиш та сусшльствц яюсть надання ме-дичноï допомоги (а саме своечасшсть виявлення про-блеми у дитини та адекватне обстеження i лжування); ршень профшактичних заходав у сустльста та багато шших фактор1в. Але серед уск цих фактор1в особли-ве м1сце посщае харчування дитини раннього вжу, оскшьки саме воно забезпечуе зростання, ф1зичний та психоемоцшний розвиток дитини, становлення ¡мун-roï системи i, як наслщок, формування нормальноï да-яльност1 вск орган1в та систем [1—3].
В останш роки в1тчизнян1 пед1атри констатують, що сучасний тип харчування дггей не т1льки не задо-вольняе ][х потребам, але й виявляеться небезпечним: за даними 1ПАГ НАМН Украши, значно зросла часто-
та дисгармоншного розвитку дiтей як у бж вщставан-ня вщ вжово! норми, так i в бж ожирiння [5]. Така сама ситуац1я склалась i за кордоном: наприклад, в Америцi дiти отримують близько 35 % енерги з жир1в, а лише одна третина дней отримуе рекомендовану кiлькiсть фруктiв, овочiв, каш та м'яса [4].
Не вщр1зняеться ситуац1я з харчуванням дггей i в Роси: у ращош дiтей вiком 12—24 мiсяцi життя визна-чався пщвищений р1вень жир1в, моно- та полюаха-риддв; близько 20 % дггей вжово! групи 12—18 мiсяцiв не отримували необидно! кшькосп овочiв, фруктiв, м'ясних та рибних продуктiв [3]. На цьому фош вра-жае невисока актившсть медичних працiвникiв iз питань навчання населения принципам здорового харчування: близько 20 % лiкарiв i 40 % медичних сестер не шформують батькiв про правила здорового харчування, а батьки отримують шформащю зовам з шших джерел: 20 % — iз реклами харчових продуктiв, 37 % — вщ родичiв та сусщв [3, 5]. За даними росш-сько! АМН, понад 40 % населення мае дефщит вггамь нiв групи В, С, А та Е, а також мжроелементав (залiза,
© Квашнша Л.В., MaTBieHKO 1.М., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
цинку, йоду). При цьому виявлений дефщит мае характер комплексно! недостатносп, що icHye не лише взимку та навеснi, а й улггку [6, 7].
Якщо враховувати сучасний темп життя i високi вимоги до адаптацiйних можливостей не тшьки до-рослих людей, а й датей, стае зрозумшим неспокiй пе-дiатрiв саме стосовно питань рацiоналiзац2 харчуван-ня датей.
Але на становлення адекватного фyнкцiонyвання органв дитини та 2 1мунно! системи впливае ще й становлення нормального мжробюценозу кишечника. Вщомо, що мжрофлора кишечника включае до 700 р1з-номанiтних видав бактерш: загалом в 1 мл вмюту кишечника нараховуеться до 1012 мiкроорганiзмiв, що в 10 раав перевищуе загальну кшьюсть кштин людського органз-му [8] та становить близько 70 % вщ усе! кiлькостi мь кроб1в в органiзмi (шк1ра, носова та ротова порожнини, yрогенiтальний та шлунково-кишковий тракт) [9]. Про-цес формування та становлення нормального мжробю-ценозу кишечника у людини дуже тривалий за часом, i на кожному з етап^в юнують фактори, що можуть зруй-нувати цю важливу захисну систему оргашзму.
П1д час полог1в та вщразу п1сля народження по-чинаеться колошзац^я кишкового тракту дитини: протягом 2 дшв п1сля народження вщбуваеться дуже швидке заселення кишечника бактериями, яке шзш-ше формуе в1дносно стабшьну екосистему новонаро-джено! дитини.
Доведено, що у датей, народжених шляхом кесар-ського розтину, спостерiгаеться бшьш тривала коло-нiзацiя кишечника з1 значно меншою к1льк1стю 61Ф1-добактерш та шшо! непатогенно! флори пор!вняно з детьми, як1 народились природним шляхом [10]. Також доведено вплив моделi харчування дитини на станов-лення екосистеми кишечника: грудне молоко не сте-рильне i мютить у со61 бiфiдобакгерii та олiгосахариди, у результата чого у датей на грудному вигодовуванш при м1кро61олог1чному дослiдженнi визначаеться 80—90 % б!фщобактерш серед загально! мжрофлори кишечника, у той час як у датей на штучному вигодовуванш бшь-ша пропорщя належить E.coli та бактероидам [8, 11].
Найбшьшу роль непатогенна мжрофлора кишечника вщцрае в становленш 1мунно1 системи дитини: 80 % вщ уск iмyноактивних кл1тин оргашзму мютять у со61 так звану л!мфощну тканину, асоцiйованy з кишечником (GALT), формування яко! повнютю зале-жить в1д наявностi нормально! мжрофлори в кишечнику [12, 13].
У норм! мжрооргашзми кишечника стимулюють рецептори слизово! оболонки, що формуе адекватний розвиток 1муино! системи у дней, включаючи секре-ц1ю IgA, IgG та IgM, а також стимулюють активнють макрофагiв та фагоципв. На додаток до цього резидентна бiфiдофлора i лактофлора мають секреторш властивостi (продукт антимiкробних субстрапв), стимулюють синтез муцин1в та запоб2ають адгезц патогенних мiкроорганiзмiв до слизово! оболонки кишечника i пригн1чують рют патогенно! флори. На сьогодн1 безперечно доведено вплив пробютиюв на 1мунну систему (стимуляц1я системно! та мюцево!
кттинно! Дмунно! вщповщ на вiрусну iнфекцiю, сти-муляцДя продукц2 та активност природних протипух-линних клггин, зниження кiлькосгi клiгин СБ 4, пщ-вищення рДвня 1Ь-10, зростання продукц2 цигокiнiв, пщвищення рiвня макрофапв та активацДя фагоцитозу, пщсилення захисних властивостей слизово! оболонки шлунково-кишкового тракту).
Для того, щоб мiкрофлора кишечника викону-вала сво! захиснi функц2 протягом життя людини, необхщно постiйно поповнювати 2 «запаси», що можуть надходити як iз продуктами харчування, так i у виглядi харчових добавок. Абсолютно безперечним е той факт, що припинення або значне зменшення надходження пробiотикiв iз продуктами харчування призводить до значного зменшення позитивно! флори кишечника, i це незважаючи на первинний добре встановлений мжробюценоз кишечника у дитини. Таким чином, кожна дитина та доросла людина по-виннi регулярно отримувати пробютики з продуктами харчування [8, 11, 14—16].
Дослщження, проведенi в ДУ «1нститут педГа-тр2, акушерства Г пнекологП» НАМН Укра'ши в гру-т клДнДчно здорових дДтей, демонструють Дснування дисбюзу кишечника з наявнютю значного мжробно-вДрусного навантаження, що не мае тенденцП до са-мосанацП та призводить до напруження Дмунно! системи, що е перехДдним вщ стану здоров'я до патологП Г потребуе низки певних профГлактичних заходДв та Днколи — фармакопщтримки. АдаптивнД процеси при цьому перебувають у стан постшного напруження Г в дДтей Дз таким мжробно-вДрусним навантаженням спостерДгаються зриви адаптацГ! у виглядД пщвищення захворюваносп, нейровегетативних порушень. ЗмДни мжробного пейзажу кишечника можуть спричини-ти розвиток запальних захворювань кишечника, що обов'язково призведе до нутритивного дефщиту: за даними дослщниюв, нутритивний дефщит виникае у 30—40 % датей Дз запальними захворюваннями кишечника, а надмДрна юльюсть патогенних бактерш може стати причиною розвитку синдрому мальабсорбцГ! [5].
ЗмДни мжробного пейзажу кишечника не лише ускладнюють метаболДчнД процеси Г травлення, а й утруднюють синтез ряду речовин, у якому бере участь кишкова мжрофлора, що в подальшому призводить до розвитку захворювань. Також доведено, що будь-якД йльюсш вщхилення в рДвнД речовин, якД потра-пляють Дз !жею, або порушення 1х збалансованост мДж собою неминуче ведуть до порушення метаболДчних процесДв на рДвнД органДв, тканин, клДтин та субклДтин-них структур Дз подальшим розвитком спочатку перед-хвороби, а потДм Г хвороби.
З огляду на наведену вище шформацго спДвро-бДтниками вщдалу проблем здорово! дитини та пре-морбщних станДв 1ПАГ НАМНУ було проведено дослщження з вивчення стану мжробюценозу та кишкового Дмуштету у здорових дДтей вжом вщ 6 мДсяцДв до 3 рокДв життя. У дослщженш взяли участь 80 датей, якД вщповщали певним критерДям (табл. 1).
Мжробюлопчне обстеження проводилось шляхом мжробюлопчного дослДдження фекалДй при висДвД 1х у
розведеннi 10 : 8 в 1 мл на середовища Блаурока, Ендо, CiMeHca, Сабуро, ЖСА та 5% кров'яний агар, при вщ-повщних умовах iнкубацГi з наступною мжроскошею. Кiлькiсний склад уск видав мiкроорганiзмiв в 1 г фека-лш визначали за формулою: S = N х A х B, де S — кшь-юсть мiкроорганiзмiв у 1 г фекалш; N — к1льк1сть ко-лонш, що виросли на чашцi; А — коефщент поавно! дози; В — ступшь розведення матерiалу. Ощнювались якiснi та кiлькiснi показники обаменшня кишечника облiгатною та факультативною мжрофлорою з наступною оцiнкою за класифжащею 1.Б. Куваево! та К.С. Ладодо (1991).
Стан мiсцевого iмунiтету кишечника був досль джений за результатами визначення протективних факторiв (IgG, IgA, IgM, sIgA, лiзоциму) у копрофшь-тратi. Визначення концентрацц IgG, IgA, IgM буде проведено за методом радiальноi iмунодифузii; визначення sIgA — за методом iмуноферментного аналiзу; визначення рiвня лiзоциму — за лiзисом культури Micrococcus lyzodeiticus. Пщ час проведення лабораторного дослщження були використаш сироватки дiа-гностичнi моноспецифiчнi проти iмуноглобулiнiв G, A, M (ГУ «НИИЭМ им. Н.Ф. Гамалеи РАМН», Рося); сухий лiофiлiзований порошок одноденно! культури Micrococcus lyzodeiticus (Олайнський завод бакпрепа-ратв, Литва); Agar BioChemica, for microbiology (Fluka, Великобританiя); набiр для iмуноферментного аналь зу SIgA-ИФА-БЕСТ (ЗАО «Вектор-Бест», Росiя).
Результати бактерюлопчного дослщження
При бактерюлопчному дослiдженнi випорожнень були виявлеш дисбiотичнi змiни як в анаеробнш, так i в аеробнiй ланках мжробюценозу кишечника у дней
(табл. 2). Суттеву шформацго про змши мжроеколо-riï кишечника дае aHani3 кiлькiсних показникiв висiву шдигенно! та факультативно! мжрофлори. Результати роботи свщчать, що у датей першого року життя зареестровано тенденцiю до зростання кiлькiсного рiвня висiву грампозитивно! коково! мiкрофлори, що мае патогенш властивостi (стафшокок золотистий lg 4,2 КУО/г), також у дгтей ше! вжово! групи виявле-но збшьшення контамiнацïï кишечника грибами роду Candida (до lg 4,5 КУО/г).
КонцентраЩя бшьшосп представникiв ентеробак-терiй (клебаела, протей, ентеробактер) не перевищу-вала показникiв норми (lg 4,0—4,4 КУО/г), але спосте-рiгалось порушення балансу м1ж окремими бiоварами E.coli. Так, зареестровано збшьшення питомо! ваги в складi ешерихш E.coli зi змшеними ферментативними властивостями (lg 6,2—7,0 КУО/г) та E.coli зi змшени-ми гемолгтичними властивостями (lg 6,0—6,8 КУО/г). Негативш змiни встановлено також у системi захисно! мiкрофлори, що полягали у формуваннi дефщиту лак-тобацил та бiфiдобактерiй (вщповщно lg 5,0 КУО/г та lg 6,2 КУО/г). АсошацН рiзних видiв УПМ виявлено у 30 % обстежених дгтей ше! вжово! групи, якi частше за все були представленi стафшококом i грибами роду Candida.
У дгтей вжово! групи 2—3 рокiв життя було виявлено збшьшення частки обстежених, у яких у значнш кïлькостi була видiлена умовно-патогенна мжрофлора (рееструвались так1 агресивнi мiкроорганiзми, як протей (22 %) та клебаела (32 %) зi встановленим збшь-шенням к1льк1сних показник1в цих видiв ентеробакте-рiй (вщповщно lg 6,6 КУО/г та lg 6,2 КУО/г)). Також у дней ше! вжово! групи спостеркалось збiльшення кшьюсних показник1в висiву гемолгтично! E.coli по-
Критерм включення Критерм виключення Умови вибування з дослщження
— Хлопчики й дiвчaткa — Вiк 6 мюяшв — 3 роки — Адекватний до вiку фiзичний роз-виток (динамта маси тiла та росту в межах -2-2 стандартних вдаилень вщповщно до Наказу МОЗ № 149) — Адекватний до вту психоемоцш-ний розвиток (вiдповiдно до Наказу МОЗ № 149) — Вщсутнють оргашчно'| патологií — Вщсутнють уроджених вад розви-тку — Вщсутнють тяжких хрошчних за-хворювань або будь-яких загострень хрошчних хвороб протягом 6 мю. до початку дослщження (наприклад, ре-мiсiя атопiчного дерматиту протягом 6 мюяшв до початку дослщження) — Со^альна адаптацiя батьшв: фiнансова та розумова можливiсть батьшв забезпечити дитину регуляр-ним яшсним харчуванням та спосте-реженням за и станом — Письмова згода батьшв на участь дитини у дослщженш — rocTpi захворювання — Тяжш xpoHi4Hi захворювання — Загострення хрошчних захворю-вань протягом 6 мюящв до початку дослщження — Алерпчш захворювання без рем^ ciï щонайменше протягом 6 мюящв до початку дослiдження — ПЩвищена чутливiсть до компонент продукту — Участь в шших клiнiчних дослiджен-нях — 1ндивщуальна непереносимiсть продукту — ВЩмова дитини вiд споживання продукту — Виникнення побiчних явищ — Розвиток гострого захворювання — ВЩмова батьшв дитини вщ участ в дослщженш
Таблиця 1. Критери включения та виключення дтей iз дослщження
piBMHO з нормою. К1льк1сн1 показники цих видiв по-тенцiйно патогенно! мкрофлори перевищували дiа-гностичнi piвнi: E.eoli гемолгтична lg 6,0—6,8 КУО/г. Частота виявлення патогенного стафшокока сягала в обстежених ще! вково! групи 32,5 % (у детей першого року життя вона не перевищувала 17 %), а юльюсний piвень контамшаци кишечника цим патогенним Mi-крооргашзмом перевищував норму, сягаючи lg 4,3— 5,1 КУО/г. Асощацц м1кроорган1зм1в були виявлеш в 6!льшост1 обстежених детей вково! групи 2—3 рок1в життя (до 68 %). Частше це були трикомпонентш асощацц, переважно пpедставленi стафiлококом, клебсь елою та грибами роду Candida. Комбшований дефщит нормально! м1кроФлори лактобактеpiй i бiфiдобaкте-р1й спостеpiгався в 6!льшост1 обстежених детей 2—3 роюв життя (до 64 %), причому концентpацiя лакто-бактеpiй становила lg 5,4—5,8 КУО/г (при норматив-них показниках > lg 6,0 КУО/г), а бiфiдобактеpiй — lg 6,4-6,6 КУО/г (при норм1 > lg 7,0-8,0 КУО/г.).
Таким чином, результата дослщження свщчать про проблеми в стан мкробюценозу у дiтей в1ком в!д 6 м1-сяц1в до 3 роюв життя, що характеризуеться зменшен-ням к!лькост1 61Ф!до- та лактобактеpiй та зростанням патогенно! флори (патогенний стафшокок, патогеннi ентеробактери, E.coli з1 змшеними ферментативними та гемолiтичними властивостями).
Результата дocлiджeння стану мгсцевого iMyHiTeTy
Дослщження вмюту 1мунних фaктоpiв у копро-фiльтpaтi залежно в!д в1ку дитини продемонструвало, що у вск обстежених дгтей спостеpiгaеться зниження р1вн1в sIgA та IgG; при цьому концентращя IgA та л1-зоциму не вщргзняеться в!д нормативних показни-к!в. Також у вск дiтей у копpофiльтpaтi в!дсутн1й IgM (табл. 3).
Отpимaнi результати свщчать про те, що в обстежених дгтей вщсутш гостр1 зaпaльнi процеси в кишечнику, але вiдмiчaеться часткове зменшення активност мiсцевого iмунiтету кишечника, а саме зниження р1в-н1в sIgA i IgG внаслщок м1кро61отичного дисбалансу.
Висновки дocлiджeння
1. Результати м1кро61олог1чних дослщжень свщ-чать про те, що у здорових дiтей раннього вку спосте-piгaються проблеми з1 встановленням нормального мiкpобiоценозу з переважним формуванням дсФ1циту 61Ф!до- та лактофлори, яка е дуже важливою для ста-новлення нормальних процеав травлення та метаболизму.
2. Зростання патогенно! флори на тл1 недостатньо-го надходження 61Ф!до- та лактофлори призводить до формування пaтологiчних процеав i, як наслщок, за-хворювань.
3. Дефщит 61Ф!до- та лактофлори демонструе вщ-сутн1сть paцiонaльного вигодовування дiтей ще! в1-ково! групи, що характеризуеться недостатньою кшь-кгстю в ращош молочнокислих продукт1в (йогурт1в, кефipу, кисляку).
4. Знижений piвень мiсцевого кишкового 1мун1тсту на тл1 дис61озу призводить до зниження опору дгтей в1-русним та бaктеpiaльним iнфекцiям, а також зменшуе iнтенсивнiсть захисних реакцш оpгaнiзму, що може призводити до бшьш тяжкого пеpебiгу iнфекцiйних захворювань та пiдвищення ризику формування хро-шчно! патологи.
5. Дис61оз вщдграе ключову роль у фоpмувaннi не-достатнього мiсцевого кишкового 1мун1тсту.
6. При кожному зверненш дитини раннього вку до медичного пpaцiвникa з будь-яких причин (хвороба, або профшактичний огляд) необхiдно прово-дити ощнку харчування дитини та своечасну корек-
Таблиця 2. Узагальнення результата бактерюлопчного дослщження випорожнень у дтей
Мжрооргашзм Норма Д^и 1 року життя Дгги 2-3 poKiB життя
Патогенний стафтокок До lg 4,0 КУО/г lg 4,2 КУО/г lg 4,3-5,1 КУО/г
Ентеробактери: клебЫела, протей, ентеробактер < lg 6,0 КУО/г lg 4,0-4,4 КУО/г lg 6,2-6,9 КУО/г
E.coli 3i змшеними ферментативними властивостями До lg 6,0 КУО/г lg 6,2-7,0 КУО/г lg 6,2-6,9 КУО/г
E.coli з гемолiтичними властивостями 0-5 % lg 6,0-6,8 КУО/г > 5 % у 30 % дтей
Гриби роду Candida До lg 4,0 КУО/г lg 4,5 КУО/г
Lactobacteria > lg 6,0 КУО/г lg 5,0 КУО/г lg 5,4-5,8 КУО/г
Bifidobacteria > lg 7,0-8,0 КУО/г lg 6,2 КУО/г lg 6,4-6,6 КУО/г
Таблиця 3. Концентращя ¡мунних фактор1в у копрофшьтрат дтей (M ± m), г/л
Групи д^ей sIgA IgG IgA Лiзоцим
Дiти 1-го року життя 0,20 ± 0,04* 0,23 ± 0,03* 0,10 ± 0,02 0,010 ± 0,002
Нормативи для групи дтей 1-го року життя 0,38 ± 0,04 0,55 ± 0,07 0,08 ± 0,02 0,007 ± 0,003
Дiти 2-3-го рошв життя 0,26 ± 0,04* 0,19 ± 0,03* 0,09 ± 0,03 0,008 ± 0,003
Нормативи для групи дтей 2-3-го рошв життя 0,62 ± 0,05 0,41 ± 0,09 0,11 ± 0,04 0,010 ± 0,003
Примтка: * — в1рогщн1сть р1зниц1 пор1вняно з нормативними показниками p < 0,05.
цго денного рацюну з обов'язковим призначенням щоденного вживання кисломолочних продуктiв, а за необхщносп i пробiотикiв/симбiотикiв. Bti батьки потребують багаторазового консультування з боку ме-дичних працiвникiв iз питань формування адекватного потребам дитини денного рацюну.
Список лператури
1. Вскармливание детей грудного и раннего возраста: реальное сотояние вопроса / С.О. Ключников, Н.Л. Нечаева, А.С. Су-юндукова, С.Ю. Гвоздева// Вестник педиатрической фармакологии и нутрицилогии. — 2008. — Т. 5, № 5—6. — С. 68-72.
2. The Start Healthy Feeding Guidelines for infants and toddlers/ N. Butte, K. Cobb, J. Dwyer [et al.]// J. Am. Diet. Assoc. — 2004. — 104. — 442-454. doi:10.1016/j.jada.2010.09.004.
3. Оценка состояния питания и пищевого статуса детей грудного и раннего возраста в Российской Федерации / В.А. Ту-тельян, А.К. Батурин, И.Я. Конь [и др.]//Вопросы питания. — 2010. — Т. 79, № 6. — С. 57-63.
4. Food intakes of U.S. children and adolescents compared with recommendations / K.A. Munoz, S.M. Krebs-Smith, R. Ballard-Barbash [et al.]// Pediatrics. — 1997. — 100. — 323-329.
5. Кваштна Л.В. Харчовi аспектi формування здоров'я дi-тей молодшого шкыьного вгку / Л.В. Кваштна, В.П. Родюнов, В.В. Рачковська // Матерiали науково-практичног конференци з мiжнародною участю «Мотторинг здоров 'я школярiв: мiжсек-торальна взаeмодiя лiкарiв, педагогiв, психологiв» (21—22 жов-тня 2009р.). — Харкв. — 2009. — С. 49-52.
6. Мартинчик А.Н. Методические рекомендации по оценке количества потребляемой пищи методом суточного воспроизведения питания /А.Н. Мартинчик, А.К. Батурин, А.И. Феоктистова. — Москва, 1996. — 28 с.
7. Скурихин И.М. Справочник. Химический состав пищевых продуктов/И.М. Скурихин, М.Н. Волгарев. — Москва: Агропро-миздат, 1987. — Кн. 1. — 224 с.
8. Jose M. Saavedra. Safety and Efficacy of probiotics in infants and children / Jose M. Saavedra. Published by Nestle Nutricion Institute.
9. Ley R.E.. Ecological and evolutionary forces shaping microbial diversity in the human intestine / R.E. Ley, D.A. Peterson, J.I. Gordon // Cell. — 2006. — 124. — 837-848. doi: 10.1126/sci-ence.1155725.
10. Factors influencing the composition of the intestinal microbiota in early infancy/J. Penders, C. Thijs, C. Vink[et al.]//Pediatrics. — 2006. — 118. — 511-521. doi: 10.1136/gut.2006.100164
11. Newburg D.S. Protection of the neonate by the innateim-mune system of developing gut and of human milk / D.S. Newburg, W.A. Walker// Pediatr. Res. — 2007. — 61. — 2-8. doi:10.1203/01. pdr.0000250274.68571.18.
12. Ohtsuka Y. Transforming growth factor-beta: an important cytokine in the mucosal immune response / Y. Ohtsuka, I.R. Sanderson // Curr. Opin. Gastroenterol. — 2000. — 16. — 541-545. DOI: 10.1002/14651858.
13. Rueda R. The role ofgangliosides on immunity and the prevention of infection / R. Rueda // Br. J. Nutr. — 2007. — 98(Suppl. 1). — S68-S73. DOI: 10.1017/S0007114507832946.
14. Impact of diet in shaping gut microbiota revealed by a comparative study in children from Europe and rural Africa / C. De Filippo, D. Cavalieri, M. Di Paola [et al.] // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 2010. — 107. — 14691-14696. PMID: 20679230.
15. Diet creates metabolic niches in the «immature gut» that shape microbial communities / V. Poroyko, M. Morowitz, T. Bell [et al.] // Nutr. Hosp. — 2011. — 26. — 1283-1295. doi: 10.1073/ pnas.1005963107.
16. Three main factors define changes in fecal microbiota associated with feeding modality in infants / C. Gomez-Llorente, J. Plaza-Diaz, M. Aguilera [et al.]// J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2013, E-pub ahead of print. DOI: 10.1097/MPG.0b013e31829d519a.
OTpuMaHO 08.09.14 ■
Квашнина A.B., Матвиенко И.М.
ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии» НАМН Украины, отдел проблем здорового ребенка и преморбидных состояний, г. Киев
СОСТОЯНИЕ МИКРОБИОЦЕНОЗА И МЕСТНОГО ИММУНИТЕТА КИШЕЧНИКА У ЗДОРОВЫХ ДЕТЕЙ
РАННЕГО ВОЗРАСТА: РЕЗУЛЬТАТЫ ИССЛЕДОВАНИЯ
Резюме. Состояние микробиоценоза кишечника является одним из ключевых компонентов процесса формирования здоровья у детей. По результатам исследования, проведенного в ИПАГ НАМН Украины, у около 60 % детей раннего возраста (6 месяцев — 3 года) без клинических признаков заболеваний был выявлен дисбиоз 1-2-й степени с преимущественным формированием дефицита бифидо- и лактофлоры с ростом патогенной флоры (патогенный стафилококк, патогенные энтеробактерии, E.coli с измененными ферментативными и гемолитическими свойствами). У 30-68 % детей (в зависимости от возраста) были выявлены ассоциации патогенной флоры, представленные преимущественно стафилококком, клебсиеллой и грибами рода Candida. Также определено снижение уровня местного кишечного иммунитета на фоне дисбиоза, что приводит к ослаблению защиты детей от вирусных и бактериальных инфекций, а также уменьшает интенсивность защитных реакций организма в целом, что приводит к более тяжелому течению заболеваний и формированию хронической патологии.
Ключевые слова: иммуноглобулины, дети, местный иммунитет, микробиоценоз, патогенная флора.
Kvashnina L.V., Matviyenko I.M.
State Institution «Institute of Pediatrics, Obstetrics
and Gynecology of National Academy of Medical Sciences
of Ukraine», Department of Problems of Healthy Child
and Premorbid Conditions, Kyiv, Ukraine
STATE OF MICROBIOCENOSIS AND INTESTINAL LOCAL IMMUNITY IN HEALTHY INFANTS: RESULTS OF A STUDY
Summary. State of intestinal microbiocenosis is one of the key components of the process of formation of health in children. According to the findings of a survey conducted in IPOG of NAMS of Ukraine, up to 60 % of young children (6 months — 3 years of life) without clinical signs of disease were identified dysbiosis degree 1—2 with the predominant formation of bifi-do- and lactoflora deficit and with growth of pathogenic flora (pathogenic staphylococci, pathogenic enterobacteria, E.coli with altered enzymatic and hemolytic properties), which potentially leads to the formation of pathological processes and, consequently, diseases. In 30—68 % of children (depending on age) we found associations of pathogenic flora, represented mainly by staphylococcus, Klebsiella and fungi from the genus Candida. Decrease of local intestinal immunity against a background of dysbiosis reduces the resistance of children to viral and bacterial infections as well as the intensity of defense reactions of the organism that can lead to a more severe course of infections and increases the risk of chronic pathology.
Key words: immunoglobulins, children, local immunity, microbiocenosis, pathogenic flora.
