CC BY
15
Клштна пед1атрт
УДК 616.34:579]-053.3/.4:504.5:616-07/-08
РЕЗН1ЧЕНКО Ю.Г., ЯРЦЕВА М.О, КАМИШНИЙ О.М. ЗапорЬький державний медичний ун/верситет
ХАРАКТЕРИСТИКА М^РОБНОГО ПЕЙЗАЖУ КИШЕЧНИКА В А1ТЕЙ РАННЬОГО В1КУ — МЕШКАНЩВ РАЙОЫВ З1 ЗНАЧНИМ АНТРОПОГЕННИМ НАВАНТАЖЕННЯМ ТА ШЛЯХИ КОРЕКЦП
ВИЯВЛЕНИХ ПОРУШЕНЬ
Резюме. Проведено обстеження 107 дтей першого року життя — мешканщв великого промислового мста та 184 малютв имст середньоI величини. Доведено, що в дтей, якмешкають в екологiчно неспри-ятливому регюш, мають мсце бльш суттeвi дисбютичш порушення, що характеризуются зменшен-ням вмсту нормальних симбюнтiв та тдвищенням кiлькостi умовно-патогенних мiкроорганiзмiв у кишечнику. ОбГрунтована необхiднiсть профлактичного застосування пробштишв 1зметою пом'якшення впливу проживання в iндустрiальному мiстiза умови неможливостi грудного вигодовування. Ключовi слова: дтираннього вку, мкробоценоз, проботик, профлактика.
Вступ
Важливу роль у профглактищ захворюваност1 вщграе формування нормального мжробюценозу дитини починаючи з перших дшв життя [2, 4, 6]. Слщ взяти до уваги, що згубш фактори навколиш-нього середовища — як х1м1чного, так 1 ф1зичного походження — перш за все пошкоджують т1 клгги-ни, яю ростуть найбгльш швидко, а це 1 е клггани мжробног екосистеми. Дозр1вання повнощнного 1мун1тету в онтогенез1 неможливе без ф1зюлопчно-го формування м1кроб1оти. Нормальна шдигенна м1крофлора зд1йснюе регуляц1ю 1мунног вщповщ на локальному та системному р1внях. Це й пояс-нюе той факт, що найб1льш 1мов1рними насл1дками ураження мжробног еколопчног системи е 1мунш порушення, що тягнуть за собою подальший розви-ток каскаду патолопчних зм1н в орган1зм1. Завдяки високш швидкост1 еволюцп м1кроорган1зми б1льш ефективно реагують на зм1ни навколишнього середовища, саме тому дослщження природних мжро-бних сусп1льств дозволяе значно точшше оц1нити ефекти впливу еколопчного неблагополуччя на бю-сферу в цглому та стан здоров'я людського суспгль-ства окремо. На думку багатьох автор1в, порушення м1кробного гомеостазу мають загальноеколопчний характер та вщображають глобальн1 еколог1чн1 змь ни зовшшнього середовища [3, 12].
Пщтримка динам1чног р1вноваги м1ж макроор-ган1змом, мжробною флорою орган1в травлення й дихання та навколишн1м середовищем мае велике
значення в забезпеченш здоров'я дггей, особливо раннього в1ку [5, 10]. Цим пояснюеться тдвищен-ня уваги науковщв до стану нормально! мжрофлори кишечника й величезно! рол1 мжробних екосистем у формуванн1 здоров'я дггей та дорослих [8, 11]. На сучасному етап1 недостатньо вивчен1 законом1рност1 зм1н кишково! м1крофлори пщ впливом р1зних чин-ник1в довкглля. У даний час з метою профглактики й л1кування м1кроеколог1чних порушень у дггей 1 дорослих усе частше використовуються проб1отичн1 засоби, що являють собою препарати або продукти, як1 м1стять жив1 кл1тини цглющих м1кроорган1зм1в [7, 9, 13—15]. Отже, виршення питания профглак-тики та корекци зм1н м1кроб1оценозу кишечника в дггей, яю проживають в еколопчно несприятливих умовах, е одним 1з першочергових у сфер1 наукових дослщжень. У наших попереднгх роботах було по-казане збгльшення негативного впливу проживання в умовах промислового мюта, доведена неоднорщ-н1сть впливу сощально-економ1чних, побутових та ментальних чинник1в на розвиток та стан здоров'я дггей раннього в1ку, що призводить до зсув1в у систем! «макрооргашзм — мжрооргашзм», без тенден-цп до самовщновлення, 1 веде до функщонального напруження захисних функц1й оргашзму, що е пе-рех1дним станом вщ здоров'я до патологи й потре-буе профглактичних заход1в та фармаколопчног тд-тримки [1].
Виходячи з цього, ми досл1дили вплив проживання у великому промисловому мют1 на стан мь
Кл1'т'чна пед!'атр!'я
8(43) • 2012
кроекологГ! кишечника дитячого органiзмy та роз-робили схему корекцïï виявлених порушень.
Maтepiaли та мeтoди
Для досягнення поставлено! мети в динамiцi було проведено дослщження клiнiчного стану та показниюв мiкробного пейзажу кишечника в 152 дгтей — мешканцiв районiв iз рiзним рiвнем техногенного навантаження вiком 12 мiсяцiв. Включення в дослщження проводилося за умов отримання вiд батькiв письмово! шформовано! згоди на участь у дослщженш. Дгти були розподiленi на двi групи: перша група (спостереження) включала 107 малю-кiв однорiчного вiкy, яю мешкали у великому про-мисловому мюп (м. Запор1жжя), до друго! групи (порiвняння) yвiйшли 45 дггей, репрезентативних за вiком — мешканщв мют без промислово значущих об'екпв. Бактерiологiчне дослiдження калу на дис-бюз проводилося у вск дгтей. Ус бактерiологiчнi дослiдження проводилися в сертифжованш бак-терiологiчнiй лабораторïï КУ «ЗапорГзька обласна дитяча клiнiчна лжарня ЗОР». Бюлопчний матерiал для дослщжень забирався та транспортувався згщно з чинними вимогами у транспортних середовищах промислового виробництва, зареестрованих та сер-тифiкованиx в Украш. Дослiдження калу на дисбюз проводилося за методикою, розробленою Р.В. Еп-штейн-Литвак (1977), та базувалося на кглькюному пщрахунку бактерш, що виявляються у розведеннi 1 г випорожнень, зас1яних на селективш поживш середовища промислового виробництва Biomerieux (Франщя): лакто- та бiфiдyм-агар, Rappaport, Hektoen, SS, CPS, ChromID Salmonella, Selenite — F, MSA, MacConkey, Yersinia CIN, Campylosel, BCP, SMAC ST, Drigalski, EMB, ChromID Candida, Clostridium difficile, ChromIDTM Vibrio. Показник штенсивносп колошзацГ! мiкробами (мiкробне число) визначали шляхом тдрахунку колонш (ко-лонieyтворюючi одинищ — КУО). Для зручност розрахунку iнтенсивнiсть колонiзацiï виражали у виглод десяткового логарифму — 1—12 lg КУО/г.
З метою мiнiмiзацïï негативного впливу еколо-пчних факторiв застосовували профiлактичнi кур-си пробютика в добовш дозГ протягом 3 тижшв не менше трьох разГв на рж починаючи з 6-мюячного вГку. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою електронного пакета Excel 7.0 та Statistica® for Windows 6.0. ПорГвняння середшх арифметичних двох вибГрок проводили шляхом об-числення коефщГента Стьюдента. РГзницю м1ж да-ними вважали вГропдною при p < 0,05.
Peзyльтaти âocëiâœeHb тa ïx oбгoвopeння
Одним з важливих критерiïв ощнки стану здоров'я людини е стан мжробюценозГв, а саме: якюш та кглькюш показники нормально! (шди-генно!) мжрофлори слизових оболонок, а також стутнь контамiнацïï факультативними апатоген-ними, умовно-патогенними та патогенними мжро-
оргашзмами травного тракту, що поряд з гмунгтетом вщповщають за загальну резистентнiсть органiзмy. Проведенi дослгдження встановили наявнють зна-чних порушень мiкробного пейзажу кишечника у вах обстежених дггей з промислового мiста у вигля-дi суттевих якiсних та кглькюних змiн мiкрофлори, а саме асоцшованих форм бактергально! контамшацп кишечника.
Стан мжробюценозу кишечника вивчали шляхом визначення колошзацшно! резистентностi ш-дигенно! мжрофлори — бiфiдyм- та лактобакгерiй, нормально! кишково! палички, а також частоти та штенсивносп колошзаци слизово! оболонки товсто! кишки факультативною, патогенною та умовно-па-тогенною мiкрофлорою (yмовно-патогеннi ентеро-бактерп, кишкова паличка зi змшеними властивос-тями, негемолiтичнi кислотонегативнi стафглококи, ентерококи, Candida та iншi).
1нтенсивнють обсiменiння бiфiдyмбактерiями суттево знижувалася у дггей великого промислового мюта, середш показники коливалися в межах 8,04 ± 0,07 lg КУО/г, тодГ як у дгтей групи порГв-няння цей показник становив 8,85 ± 0,05 lg КУО/г (p < 0,05). Встановлено зниження колошзацшно! резистентност лактобактерш у дггей, яю прожива-ють в умовах значного антропогенного навантаження. Середнш показник штенсивносп контамшацп молочнокислими паличками слизово! оболонки кишечника становив 6,83 ± 0,07 lg КУО/г проти 7,10 ± 0,04 lg КУО/г у дггей — мешканщв райошв без техногенного впливу (p < 0,05). Про зниженш колошзацшно! резистентност шдигенно! мжро-флори свгдчать також даш, що стосуються носш-ства нормально! кишечно! палички. 1нтенсивнють нормального обаменшня цими бактерГями суттево знижувалася в дггей, яю проживали в м. ЗапорГжжг, становлячи в середньому 7,5 % вгд загально! кгль-косп дгтей проти 8,9 % у райош без техногенного навантаження. Виявлене зниження кглькюних показниюв нормально! мжрофлори, що вщграе важливу роль в антимжробному захист макроорга-шзму, свщчить про зниження Гмунобюлопчно! ре-активност в дгтей великого промислового мюта.
АналГз даних бактерюлопчного дослщження калу на дисбюз до проведення пробютикотерапп, наведений у табл. 1, показав вГропдне зменшення вмюту бгфщумбактерш у 6,3 раза, лактобактерш — в 1,9 раза, збгльшення умовно-патогенних мжро-органГзмГв — у 2,2 раза, грибГв роду Candida — у 3,7 раза та зменшення кглькосп ентерокоюв у 3,7 раза в дггей — мешканщв великого промислового мюта.
1ндигенна автофлора вгдзначаеться вираженою стимулюючою дгею на систему мгсцевого гмунгте-ту кишечника, тому парцгальне зниження вмгсту деяких представникгв еубгозу призводить до роз-балансування налагоджено! системи мгсцевого за-хисту та викликае патолопчш стани. Зменшення кглькостг бгфгдум- та лактобактергй призводить до зниження ¡муногенних властивостей мжробюти,
se
8(43) • 2012 - КлШчна пед!атр!я
Таблиця 1. Результати бактер1олопчного досл1дження калу на дисб'юз дтей дослдних груп (M ± m)
Показники Група 1 (n = 107) Група 2 (n = 45)
Бiфiдумбактерiï, lg КУО/г 8,04 ± 0,07* 8,85 ± 0,05
Лактобактерiï, lg КУО/г 6,83 ± 0,07* 7,1 ± 0,04
E.coli, lg КУО/г 4,46 ± 0,07 4,4 ± 0,04
Умовно-naToreHHi ентеробактери, lg КУО/г 2,05 ± 0,23 1,7 ± 0,15
Негемолiтичнi кислотонегативнi стафшококи, lg КУО/г 2,07 ± 0,15 2,0 ± 0,07
Гриби роду Candida, lg КУО/г 1,99 ± 0,14* 1,45 ± 0,07
Ентерококи, lg КУО/г 3,43 ± 0,2 4,0 ± 0,17
Примтка: * — в1рогщна р1зниця (p < 0,05) при порiвняннi вщповщних показниюв iз групою 2.
що, у свою чергу, викликае збгльшення вмюту пред-ставниюв умовно-патогенно! флори, зростання за-гально! кглькосп кишково! палички 3i змiненими властивостями, а також порушуе спiввiдношення мiкроорганiзмiв i3 груп облiгатних та факультатив-них представникiв нормофлори. Вищезазначенi результати характеризують розвиток дисбiозу, що мае хрончний характер та при найменшому негативному впливi може викликати стiйкi клiнiчнi прояви в дггей, якi мешкають у забрудненому районг
Проведенi дослiдження з вивчення контамiнацïï слизово'1 оболонки нижнього вщщлу травного тракту патогенними та умовно-патогенними мжроорга-нiзмами пiдтверджують зниження захисноï функцïï нормальноï мiкрофлори. Встановлене шдвищен-ня носiйства найбiльш поширених представникiв умовно-патогенноï та патогенноï флори в дггей гру-пи спостереження. З найбгльшою частотою видгля-лися гриби роду Candida (73,8 %), що на 6 % переви-щуе висiвання цих мiкробiв у дггей, яю проживають поза зоною значного антропогенного навантаження (р < 0,05). Контамшацгя респiраторного тракту не-гемолiтичними кислотонегативними стафглоко-ками та умовно-патогенними ентеробактерiями спостерiгалася в обох групах, причому в групi порГв-няння частота виявлення даних патогешв було дещо вищою порiвняно з групою спостереження (82,2 i 55,1 % до 70,1 i 57,8 % вщповщно, р < 0,05). Крiм того, у дiтей першоï групи в 25,2 % випадюв були вiдсутнi типовi для травного тракту мжрооргашз-ми, такi як ентеробактерИ, тодi як у другш групi така ситуацiя зустрiчалася лише в 6,7 % дггей (р < 0,05). Видовий склад патогешв у дггей промислового мюта розподглявся наступним чином. Серед умовно-па-тогенних ентеробактерш (УПЕ) найчастiше виава-лися Klebsiella pneumoniae (23 %), Citrobacter freundii (10 %), Moraxella morganii (3 %), Citrobacter panculus та Citrobacter younge. Негемолпичт кислотонегативш стафглококи були представлен Staphylococcus aureus у 17 % випадюв, причому в 3 % виавався метици-лiнрезистентний золотистий стафглокок. У 23 % дь тей висiвалися Candida albicans, представники групи Candida nonalbicans (C.tropicalis, C.lusitaniae, C.kefir) були наявш в 13 % дослщжених зразюв. Досль дження неферментуючих грамнегативних бактерiй iдентифiкували Pseudomonas aeruginosae у 8 % дгтей, та 3 % обстежених мали Ps.mirabilis. У декглькох дь
тей зустрiчалися також Ps.fluorescens та Ps.penneri в дiагностичних титрах. Групу ентерококiв, що ви-являлися в калi умовно здорових дией великого промислового мiста, включали Enterococcus faecalis в переважнш бгльшосп випадкiв (78 %), E.faecium (20 %) та E.cloacae complex (2 %). Наведет дат свщ-чать про виражеш мiкроекологiчнi змГни в дггей, якГ проживають в умовах техногенного забруднення довкглля. У вах дiтей — мешканцiв великого промислового мюта виявленi мiкроценотичнi змши кишечника, що виражалися як у помГрних мжроеко-лопчних зсувах, так i в дисбютичних порушеннях мГкро6но! рiвноваги. У дiтей — мешканщв великого промислового мюта вщзначено вГропдно бгльшу кглькють випадюв дисбюзу кишечника порГвняно з групою дгтей Гз мют, де промислове навантаження вiдсутне. I хоча вмют облГгатних анаеробГв та нормально! кишково! палички були в межах нормоце-нозу, у дггей Гз промислового мюта представники iндигенноï флори були наявш в меншш кглькос-т порГвняно з результатами дггей другоï групи. На нашу думку, виявлеш змши е компенсаторною ре-акцiею оргашзму дгтей — мешканщв райошв зГ зна-чним антропогенним навантаженням у вщповщь на змшеш умови юнування. За бактерГальним спектром мжроценотичш порушення кишечника в дггей залежно вщ мюця мешкання розподглилися наступ-ним чином (табл. 2).
З метою мшмГзацИ негативного впливу факторГв навколишнього середовища та корекцИ виявлених мжроеколопчних порушень ми застосували про-бютикотерашю в 32 дггей 1-ï групи, групу контролю становили 59 малююв — мешканщв великого промислового мюта, яю не отримували дотацИ корис-них симбюнпв. Результати, що отримаш тсля про-ведення курсу пробютикотерапИ, подан в табл. 3.
Вмют облГгатних анаеробГв у калГ дгтей 1-ï групи був вГропдно вищим за аналопчт показники ма-люкгв групи контролю (у 1-й груш бГфщумбактерш було в 17 разГв бгльше, а лактобактерш — у 2,5 раза бгльше, нгж у контрольнш груш, p < 0,05).
Вмют кишковоï палички зГ змшеними властивостями був вГропдно вищим у дгтей групи контролю (показники контрольноï групи у 3,5 раза перевищували дат 1-ï групи, p < 0,05), шшГ показники кишковоï мжрофлори хоча й не були вГропд-но нижчими, але в дгтей першоï групи наближалися
Клтт'чна педтатр!я
8(43) • 2012
Таблиця 2. Частота та характер мiкроценотичних змН кишечника в дтей раннього в1ку залежно
вд мсця проживання
Патоген Група 1 (n = 107) Група 2 (n = 45)
Норма, % nOMipHi змши мшробюценозу, % Дисбюз, % Норма, % Помipнi змши мшробюценозу, % Дисбюз, %
Бiфiдумбактерií 74,8 25,2* 0 97,8 2,2 0
Лактобактери 67,3 32,7* 0 82,2 17,8 0
E.coli 7,5 92,5 0 8,9 91,1 0
УПЕ 55,1 0* 44,9* 57,8 4,4 35,5
Негемолiтичнi кислотонега-тивш стафтококи 77,6 0 22,4* 100 0 0
Гриби роду Candida 89,5 0 10,5* 100 0 0
Ентерококи 90,9 0 9,1* 100 0 0
Примтка: * — в1рогщна р1зниця (р < 0,05) в'щпов'щних показниюв при порiвняннi з групою 2.
Таблиця 3. Результати бактерюлопчного дослдження калу на дисб'юз у дтей псля проведення
пробютикотерапи (M ± m)
Показники Група 1 (n = 32), lg КУО/г Група контролю (n = 59), lg КУО/г
Бiфiдумбактерií 8,83 ± 0,27* 7,60 ± 0,19
Лактобактери 6,92 ± 0,26 6,53 ± 0,17
E.coli 4,58 ± 0,19* 5,13 ± 0,22
УПЕ 1,67 ± 0,6 1,93 ± 0,66
Негемолiтичнi кислотонегативш стафтококи 2,50 ± 0,44 3,07 ± 0,27
Гриби роду Candida 1,58 ± 0,53 2,00 ± 0,43
Ентерококи 2,08 ± 0,63* 3,27 ± 0,55
Примтка: * — в1рогщна р1зниця (p < 0,05) порiвняно з вщповщними показниками з групою контролю.
до показниюв нормобюценозу. Умовно-патогенна ентерофлора в контрольнш rpyni перевищувала по-казники 1-1 групи в 1,8 раза. Вмют негемолiзyючих кислотонегативних стафшокоюв у груш контролю перевищував у 3,7 раза показники 1-1 групи. При аналiзi на кшькють колонш грибiв роду Candida в малююв контрольно! групи даний показник перева-жав результати 1-! групи в 2,6 раза. Вмют ентероко-юв зi змiненими властивостями в контрольнш груш був бшьшим i перевищував показники 1-! групи у 15,5 раза (p < 0,05). Можливо, це обумовлене анта-гонютичними властивостями пробiотичних штамiв щодо патолопчних штамiв бактерiй.
Висновки
Отже, супета змiни якiсноrо та кiлькiсноrо складу мжрофлори кишечника в дггей, якi проживають в умовах техногенного забруднення, обyмовленi зни-женням частоти виявлення шдигенно! мжрофло-ри та шдвищеною контамiнацieю даного бiотопy патогенною та умовно-патогенною мiкрофлорою. Превентивне застосування пробютиюв покращуе мiкробний пейзаж кишечника шляхом збшьшен-ня кiлькостi бiфiдyмбактерiй у 17 разiв та лакто-бактерiй — у 2,5 раза, у 3,5 раза зменшуе кшькють кишково! палички зi змiненими властивостями та в 1,8 раза — вмют умовно-патогенно! флори, зни-жуе кiлькiсть неrемолiзyючих кислотонегативних стафiлококiв у 3,7 раза та грибiв роду Candida у 2,6
раза у кал^ тодi як вмiст ентерокоюв зменшуе у 15,5 раза порiвняно з малюками — мешканцями великого промислового мюта, якi не отримували корисних симбiонтiв. Рекомендоване застосування пробю-тикотерапп з метою профшактики порушень стану здоров'я та мiнiмiзацi! негативного впливу факто-рiв навколишнього середовища на дiтей раннього вжу — мешканцiв великих промислових мют.
Список л1тератури
1. Антиптн ЮГ. Вплив фaкторiв навколишнього середовища на стан здоров 'я дтей раннього вжу / ЮГ. Антипкш, ЮГ. Резтченко, М.О. Ярцева//Перинатология и педиатрия. — 2012. — № 1(49). — С. 48-51.
2. Антиптн Ю.Г. Новтт перинатальт технологи та 1х роль у знижент захворюваностi плода i новонароджених / Ю.Г. Антипкн, В.В. Подольський // Здоровье женщины. — 2010. — № 5. — С. 166-170.
3. Вельтищев Ю.Е. Экологически детерминированные нарушения состояния здоровья детей/Ю.Е. Вельтищев//Материалы Конгресса педиатров России «Экологические и гигиенические проблемы педиатрии». — М., 1998. — С. 13-14.
4. Дмитрieва С.М. Кишковi дисбшзи — iсторiя та сього-дення проблеми / С.М. Дмитрieва // Сучаст мед. технологи. — 2010. — № 2. — С. 91-94.
5. Кайлина А.Н. Становление биоценоза кишечника у детей раннего неонатального периода в условиях загрязненного города/ А.Н. Кайлина, Е.Н. Кожевникова//Материалы Междунар. 64-й науч. студ. конф. им. Н.И. Пирогова. — Томск, 2005. — С. 45-46.
6. Котлова Ю.В. Пробиотические штаммы Lactobacillus как адаптогены детей первых месяцев жизни / Ю.В. Котлова, О.Г. Иванько // Здоровье ребенка. — 2011. — № 8(35). — С. 82-84.
8(43) • 2012
Клтт'чна пед!атр!я
7. Опыт применения детской молочной смеси с пробиоти-ками у детей групп риска нарушения состава микрофлоры кишечника / ЛА. Щеплягина, О.К. Нетребенко, Л.Ф. Казначеева [и др.]//Педиатрия. — 2010. — № 4. — С. 71-76.
8. Роль мультипроботика «Симбтер» в профыактищ пе-ринатальних ускладнень / Ю.Г. Антипкн, Р. О. Мотеенко, Ю.В. Давидова [та т.]// Здоровье женщины. — 2009. — № 6. — С. 171-176.
9. Сучасний тдхгд до корекци кишкового дисбактерозу у дтей i3 оргатчними ураженнями нервовог системи / В.В. Бе-режний, Д.С. Янковський, С.О. Крамарев [та ш.]// Сощальна педiатрiя iреабiлiтологiя. — 2007. — Вип. 1(IV). — С. 180-183.
10. Урсова Н.И. Микробиоценоз открытых биологических систем организма в процессе адаптации к окружающей среде [Электронный ресурс]/ Н.И. Урсова. — Режим доступа: http:// www.eurolab.ua /encyclopedia/565/44486/
11. Шадрн О.Г. Алгоритм мiкроекологiчноï корекци ос-новних бютотв дтей першого року життя / О.Г. Шадрн,
О.М. Му^ч // Здоровье ребенка. — 2008. — № 3(12). — С. 79-83.
12. Янковский Д.С. Место дисбиоза в патологии человека / Д.С. Янковский, Р.А. Моисеенко, Г.С. Дымент // Совр. педиатрия. — 2010. — № 1(29). — С. 154-167.
13. Acute diarrhoea in infants and small children. Successful adjuvant therapy with the probiotic Mutaflor/J. Henker, B.M. Blokhin, Y.K. Bolbot, V.G. Maydannik // Padiatrische Praxis. — 2008. — Vol. 71(4). — Р. 605-610.
14. Alverdy John C. The re-emerging role of the intestinal microflora in critical illness and inflammation: why the gut hypothesis ofsep-sis syndrome will not go away / John C. Alverdy, Eugene B. Chang// J. of Leukocyte Biology. — 2008. — Vol. 83. — Р. 461-466.
15. Doron S. Probiotics: their role in the treatment and prevention of disease/S. Doron, S.L. Gorbach //Expert Review of Anti-Infective Therapy. — 2006. — Vol. 2. — P. 261-275.
Отримано 08.11.12 □
Резниченко Ю.Г., Ярцева M.A., Камышный A.M. Запорожский государственный университет
ХАРАКТЕРИСТИКА МИКРОБНОГО ПЕЙЗАЖА КИШЕЧНИКА У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА — ЖИТЕЛЕЙ РАЙОНОВ СО ЗНАЧИТЕЛЬНОЙ АНТРОПОГЕННОЙ НАГРУЗКОЙ И ПУТИ КОРРЕКЦИИ ВЫЯВЛЕННЫХ НАРУШЕНИЙ
Резюме. Проведено обследование 107 детей первого года жизни — жителей крупного промышленного города и 184 детей из городов средней величины. Доказано, что у детей, которые проживают в экологически неблагоприятном регионе, имеют место более существенные дисбио-тические нарушения, которые характеризуются уменьшением содержания нормальних симбионтов и повышением количества условно-патогенных микроорганизмов в кишечнике. Обоснована необходимость профилактического применения пробиотиков с целью смягчения влияния проживания в индустриальном городе при условии невозможности грудного вскармливания.
Ключевые слова: дети раннего возраста, микробиоценоз, пробиотик, профилактика.
Reznichenko Yu.G., Yartseva M.O., Kamyshny O.M. Zaporizhya State Medical University, Zaporizhya, Ukraine
CHARACTERIZATION OF THE MICROBIAL LANDSCAPE OF THE INTESTINE IN INFANTS — RESIDENTS OF AREAS WITH SIGNIFICANT ANTHROPOGENIC IMPACT AND WAYS OF CORRECTION OF DETECTED DISORDERS
Summary. The examination of 107 children in the first year of life — residents of large industrial cities and 184 children from mid-sized cities has been carried out. It is proved that more significant dysbiotic disorders that are characterized by decrease in the amount of normal symbionts and increase the number of opportunistic pathogens in the gut are detected in children who live in ecologically unfavorable regions are. The necessity of prophylactic use of probiotics to mitigate the impact of living in an industrial city in impossibility of breastfeeding was substantiated.
Key words: infants, microbiocenosis, probiotic, prophylaxis.
